CC BY
18
жих плодiв через три ситка з дiаметром, вiдповiдно, 5,0, 2,7 та 1,6 мм. При переробленш заготовлених плодiв у груднi-лютому 1х доцiльно намочити на 1-2 доби.
Вихщ чистого насшня при переробленнi сирих плодiв становить 1215 %, що на 5-6 % е бшьшим вiд вказаних у лiтературних джерелах даних. Це зумовлено насамперед бшьшою масою 1000 шт. насiнин в умовах Захщного Лiсостепу. При переробленш плодiв, якi перезимували на дерев^ вихiд чистого насiння становить 31-45 %.
Анашз насiння бархата на життездатшсть вказуе на приналежшсть його до другого класу якост у всiх п'яти дослiдах. Насшню бархата амурсь-кого властивий глибокий спокш, зумовлений ендогенними причинами.
Встановлений нами коефщент поправки на грунтову схожiсть становить 0,68 i пiдтверджуеться високою точнiстю проведених дослiдiв. Вираху-вана норма висiву для насшня бархата другого класу якост становить в межах 1,3-1,7 г/м.п.
Лггература
1. ГОСТ 13056.7-67. Семена деревьев и кустарников. Методы определения жизнеспособности. Введ. 13.07.67. - М.: Изд-во стандартов, 1966. - 32 с.
2. Нестерович Н.Д., Чекалинская Н.И., Сироткин Ю.Д. Плоды и семена лиственных древесных растений. - Минск: Наука и техника, 1967. - 285 с.
3. Новосельцева А.И., Смирнов Н.А. Справочник по лесным питомникам. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 280 с.
4. Павленко Ф.А. Опыт выращивания сеянцев быстрорастущих и технических пород. -М.: Гослесбумиздат, 1958. - 53 с.
5. Пинчук М.Г. Расширять насаждения бархата амурского и пробкового дуба// Лесн. хоз-во. - 1956, № 7. - С. 37-39.
6. Редько Г.И., Родин А.Р., Трещевский И.В. Лесные культуры. - М.: Агропромиздат, 1985. - 400 с.
7. Указание по разведению хозяйственно ценных древесных пород/ А.А. Цымек, К.П. Соловьев, Л.В. Любарский, Г.М. Трегубов, С. Д. Емашев и др./ Под ред. М.Г. Пинчука. -М.: Из-во Мин-ва л/х СССР, 1956. - 80 с.
8. Черствш В.О., Давидова Н.1. Збирання та збер1гання насшня деревних 1 чагарнико-вих порщ. - К.: Урожай, 1973. - 93 с.
9. Юркив З.М. Влияние предпосевной подготовки семян бархата амурского на рост сеянцев в условиях Западной Лесостепи Украины// Проблемы лесоведение и лесоводства: Материалы Третьих Мелеховских чтений, посвященных 100-летию со дня рождения И.С. Мелехова. - Архангельск: Изд-во АГТУ, 2005. - С. 153-157.
10. Ягниченко Н.М. Разведение бархата амурского в Украинской ССР// Сб. науч. тр. -К.: Лесохоз. ин-та. - 1953, вып. 2. - С. 68-102.
УДК 630*238.7 Acnip. 1.М. Скольський - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1СТ ТА ЖИТТеЗДАТШСТЬ В'ЯЗА ШОРСТКОГО У СВ1ЖИХ Д1БРОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Розглянуто питання росту та продуктивное^ в'яза шорсткого на територп Природного заповщника "Медобори".
Post-graduateI.M. Skolskuy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Growth and productivity of elm rough in fresh oakeries on territories of the Natural preserve of "Medobori"
The question of growth and productivity of elm rough is considered on territories of the Natural preserve of "Medobor".
На родючих i вологих грунтах в'язи швидко ростуть у молодому вщ. У сприятливих умовах вони можуть досягати висоти 25-30 м та 80 см в дь aMeTpi i живуть бшьше 200 роюв [7]. У свiжих дiбровах в'язи не вщграють ролi серйозних конкуренлв для дуба i ясена, оскшьки ростуть повiльнiше вiд них [2]. В умовах D1-2 види Ulmus scabra Mill. та Ulmus carpinifolia Gleditsch порiвняно швидко втрачають iнтенсивнiсть росту i вже до 50 роюв цi породи за розмiрами поступаються дубовi звичайному. У бшьш вологих умовах (D3-2 i D3) берест i в'яз довго збер!гають iнтенсивний рiст, але не перевищують за висотою дуб звичайний [3]. Однак, ми [6] виявили ряд насаджень за участю в'яза шорсткого, де ця порода у молодому в!щ знаходиться в одному ярус поряд з такими основними люоутворювачами як дуб звичайний та ясен звичайний.
На жаль, експериментальних даних з питань росту породи в люових культурах Захщного Люостепу Украши досить мало, практично вщсутнш узагальнений матерiал стосовно особливостей продуктивност та взаемоди в'яза шорсткого при зростанш з iншими породами. Дослщження росту, про-дуктивностi та стшкост насаджень за участю в'яза шорсткого ми проводили на територи Природного Заповщника "Медобори". Використана нами методика лiсiвничо-таксацiйних дослiджень загальноприйнята для лiсiвництва та люово! таксаци [1,5]. Закладенi пробнi дiлянки мають прямокутну, квадратну та iншi форми. Вс проби прив'язанi до юнуючо! квартально! сiтки [4].
Мета нашо! роботи полягае у вивченнi росту, продуктивности а також стiйкостi в'яза шорсткого до голландсько! хвороби, особливо його взаемоди з iншими породами при сумюному зростаннi.
Для вивчення саштарного стану в'яза шорсткого нами були закладеш пробнi дiлянки в молодих та середньовжових насадженнях штучного похо-дження. Для вивчення саштарного стану в'яз шорсткий був подшений на шiсть категорiй: цiлком здоров!, вiдносно здоровi, слабо всихаючi, середньо всихаюч!, сильно всихаючi та засохлi особини. Розподiл дерев на категори життездатностi проводився за наступними критерiями:
1. Цiлком здоровi дерева; до n,iei категорii вiдносили особини, в яких листя природного кольору без найменших ознак, як б свщчили про попршен-ня санiтарного стану дерева.
2. Вщносно здоровi дерева; листя природного кольору без видимих пошко-джень шюдниками та хворобами, вщсоток сухих гiлок у крот до 10 %.
3. Слабовсихаючi дерева; незначна суховершинтсть; листя здебшьшого природного кольору, однак дрiбнiше, i частина його може мати блще за-барвлення; може спостерiгатися скручування листя в трубочку вiд в'язо-во-злаково! тлi; можуть спостерiгатися невелик! за розмiрами вiдкритi морозобiйнi трщини; сухих гшок у крон! вщ 10 до 30 %.
4. Середньовсихаючi дерева; добре виражена суховершиннiсть; листя дрiб-них розмiрiв, переважно з блщим забарвленням; спостерiгаeться частко-ве опадання листя та в окремих мiсцях - злущування кори; сухих гшок у кронi вiд 30 до 60 %.
5. Сильновсихаючi дерева; сильне злущування кори у верхнш частинi стов-бура, значний розвиток гнилей; невелика наявтсть поверхневих гнилей та морозобiйних трiщин; крона у таких особин практично засохла, листя знаходиться лише у нижнш частит дерева; на низьку життездаттсть вказують також молодi пагони, як вiдростають вiд нижньо! частини стовбура; сухих гшок у крот вщ 60 до 80 %.
6. Засохл дерева; на стовбурах облущуеться практично вся кора; стовбур охоплений гнилями, вiдсутнi будь-як ознаки живих частин дерева.
Вс пробш дшянки нами було закладено у переважаючому тиш люу ПЗ "Медобори" - св1жш грабовш д1бров1. Лшвничо-таксацшш показники дослщжуваних насаджень наведено в табл.
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика л^ових _насаджень заучастю в'яза шорсткого_
Назва породи та категор1я житте-здатност1 в'яза Висота, м ,тр ё £ 1 ° • ^ Д Густота, шт./га Абсолютна повно- та, м2/га Запас, м3/га т е т • ^ к о Б % запасу де-ревини в'яза за категорь ями житте-здатност!
1 2 3 4 5 6 7 8
ПД-1; "ородницьке л-во, кв. 34 в. 4 1; 39 р.; 4Клг4Взш1Г1Л п
Клен гостролист. 17,34 17,98 296 7,53 69 1а
Граб звичайний 10,68 11,12 127 1,24 8 III
Липа др1бнолиста 13,04 15,06 157 2,79 23 I
В'яз шорсткий 1-5 15,68 17,35 238 5,63 49 I 83.3
В'яз шорсткий 6 15,23 17,66 46 1,14 10 I 16.7
Р а з о м 864 18,33 159
ПД-2; Вжнянське л-во кв.22, в.2; 45 р.; 4Клг3Г2Взш1Яс+] Бк
Клен гостролист. 16,48 22,07 307 11,75 102 I
Граб звичайний 14,14 14,02 694 10,74 84 II
Ясен звичайний 20,23 25,60 25 1,27 14 ^
Бук лшовий 15,93 17,92 46 1,16 10 II
В'яз шорсткий 1 19.43 26,33 28 1,53 16 25.2
В'яз шорсткий 2 20,67 28,09 14 0,87 9 14.5
В'яз шорсткий 3 18,70 23,02 7 0,29 3 I 4.3
В'яз шорсткий 4 22,33 33,48 10 0,93 10 ¡Ъ 16.4
В'яз шорсткий 5 18 21,56 14 0,51 5 I 7.4
В'яз шорсткий 6 22,11 31,13 25 1,87 21 1Ъ 32.3
Р а з о м 1170 30,92 274
ПД-3; Вжнянське л-во, кв.31, в.1; 48 р.; 2Взш2Дзв2Клг2Лп2 Г+БК
Дуб звичайний 17,09 16,78 258 5,72 53 I
Клен гостролист. 15,20 15,67 233 4,51 47 II
Липа др1бнолиста 17,93 20.75 142 4,79 46 I
Граб звичайний 12,13 11,57 542 5,7 40 III
Бук лшовий 23,1 28,2 12 0,77 8 №
В'яз шорсткий 1 15,96 15,59 95 1,83 17 II 47.6
1 2 3 4 5 6 7 8
В'яз шорсткий 2 15,70 14,35 50 0,81 7 II 20.1
В'яз шорсткий 3 13,10 11,40 8 8,50 1 II 1.8
В'яз шорсткий 4 15,3 17,77 13 0,31 3 II 8.7
В'яз шорсткий 5 17,35 17,23 16 0,39 4 II 10.3
В'яз шорсткий 6 15,77 14,40 29 0,47 4 II 11.5
Р а з о м 1398 33,80 230
ПД-4 Вжнянське л-во, кв.24, в.16; 3 р.; 8Взш1Дзв1Клг+Ял+Г
В'яз шорсткий 1 14,14 13,58 608 8,81 69 1а 66.1
В'яз шорсткий 2 13,10 11,87 322 3,57 27 I 25.7
В'яз шорсткий 3 11,77 11,12 58 0,56 4 I 4.1
В'яз шорсткий 4 12 10,39 15 0,13 1 I 0.9
В'яз шорсткий 5 14,90 14,87 16 0,27 2 ^ 2.1
В'яз шорсткий 6 11,6 9,33 26 0,18 1 I 1.1
Ялина звичайна 8,46 10,23 84 0,78 4 III
Дуб звичайний 11,15 11,90 180 2,00 13 II
Клен гостролист. 12,64 12,08 129 1,48 10 I
Граб звичайний 12,39 10,82 53 0,48 3 I
Р а з о м 1491 18,26 134
ПД-5; Вжнянське л-во, кв.24, в.16; 65 р.; 5Г3Взш1Кл1Д зв+Чер
Дуб звичайний 25,8 32,8 28 2,32 29
Клен гостролист. 27,72 38,4 60 6,89 90 №
Черешня 27,6 33,3 23 1,99 26 №
В'яз звичайний 1 24,2 32,6 41 3,45 44 1а 37.6
В'яз звичайний 2 22,00 36,0 32 3,27 45 I 38.5
В'яз звичайний 6 25,0 38,6 18 2,15 28 ^ 23.9
Граб звичайний 26,3 29,4 271 18,34 243 1а
Р а з о м 473 38,41 505
Так, на пробнш дшянщ (ПД) №4 в'яз шорсткий знаходиться в першо-му яруЫ, випереджаючи за висотою дуб звичайний на 21 % та за дiаметром -на 7 %. Також в'яз шорсткий випереджае за таксацшними показниками i клен гостролистий. Хоч i в'яз шорсткий росте за 1а класом бонiтету, але все ж трапляються дерева iз низькою стiйкiстю. Однак, причина полягае у вщсут-ностi доглядових рубань в цьому насадженш. Як бачимо з таблищ, вiдмерлi екземпляри в'яза шорсткого становлять лише 1,1 %, а сильноусихаючi -2,12 % вщ загально! кiлькостi в'язiв. У дослщжуваних культурах ялина вводилась мiж рядками з метою вирощування новорiчних ялинок. Ймовiрно тому в рядах, де залишилась ялина, в'яз не пошкоджений морозобiйними трь щинами. Пошкодженнi особини ми спостершали здебiльшого в мiсцях, де стовбури дерев були вщкритими.
У дещо старшому за вiком насадженнi (ПД-1) при збiльшеннi частки клена гостролистого у насадженнi до 3 одиниць, в'яз шорсткий дещо посту-паеться за таксацшними показниками (на 11 % за висотою та на 3 % - за дь аметром). На пробi ми видшили лише двi категори в'яза шорсткого - засохлi екземпляри та життездатш особини. На пробi №2 в'яз шорсткий росте за 1а бонггетом i разом з ясеном звичайним знаходиться у першому ярусi. Хоча на-садження вiдзначаеться добрим природним поновленням, однак сашгарний
стан в'яза шорсткого е незадовiльним. Деревостан охоплений голландською хворобою, третина дерев в'яза е засохлими. Значне всихання можна пояснити певною мiрою розмiщенням дослщжувано!" породи бiогрупами. На дiлянцi практично кожна окрема бюгрупа в'язiв вщноситься до одте! категори життездатностi.
При збшьшенш повноти насадження юльюсть засохлих екземплярiв в'яза рiзко зменшуеться (ПД-3). Порiвняно i3 ПД-4, на пробнш дiлянцi №3 дуб звичайний переважае дослщжувану породу на 8 % за висотою та дь аметром - на 10 %. У пристигаючому насадженнi (ПД-5) в'яз шорсткий пос-тупаеться в рост як дубовi звичайному, так i клену гостролистому. Однак, необхiдно також вщзначити, що насадження е бюлопчно стiйким, накопичуе високий запас деревини, а дерева в'яза шорсткого вщзначаються добре сфор-мованими стовбурами.
На основi проведених дослiджень можна зробити таю висновки.
В'яз шорсткий у молодому вщ е швидкорослою породою. Випере-джае у ростi таю породи як дуб звичайний, клен гостролистий та липу дрiб-нолисту. Однак, уже шсля 40 роюв дуб звичайний починае переважати в'яз шорсткий за таксацшними показниками.
3i збшьшенням абсолютно! повноти насадження юльюсть пошкодже-них дерев в'яза шорсткого значно зменшуеться. Розмщення дослщжувано!" породи бюгрупами негативно впливае на li стiйкiсть.
Лiтература
1. Гром М.М. Люова таксацiя. - Львiв: УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
3. Лавриненко Д.Д. Створення люових культур у дiбровах Украши. - К.: Урожай, 1970.
- 178 с.
4. Свириденко В.С., Баб1ч О.Г., Киричок Л.С. Лiсiвництво. - К.: Арютей, 2004. -
544 с.
5. ОСТ 56-69-83. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60 с.
6. Скольський 1.М. Поширення видiв роду Ulmus L. у люових насадженнях Украши// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.2.
- С. 41-46.
7. Турский М.К. Лесоводство. - М.: Изд-во с.-х. лит-ры, 1954. - 352 с.
УДК 582.475.2 Головний cadieHuuuü Н.П. Томашевська -
НДП "Софивка" НАН Украти
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ЯЛИЦ1 В НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА"
Оцшюеться здатнють ялищ бшо! та ялищ кавказько'1 утворювати caMOciB в умо-вах Правобережного Люостепу Украши.
Ключов1 слова: ялиця, насiння, схожiсть, самосiв, пiдрiст.
