CC BY
41
нень, однак, враховуючи покращення якостi живицi й лiсоматерiалiв Ï3 вщ-земково1 частини стовбура, а також зменшення негативного впливу шдсочки на життед1яльшсть дерев, цей спос1б цiлком прийнятний для заготiвлi живицi.
Також, варто вщзначити, що використання закритого способу для шдсочки у соснових деревостанах дае змогу мехашзувати заготiвлю живищ. Як механiчний пристрiй для висвердлювання каналiв, можна використати аку-муляторш дрилi з регулятором-обмежувачем глибини свердлшня.
Таким чином, застосування закритого способу заготiвлi живицi зага-лом, дасть змогу знизити собiвартiсть заготiвлi живищ, зменшить фiзичнi зу-силля при нанесенш поранень, а також покращить якiсть сосново1 живицi та знизить втрати якост лiсоматерiалiв при шдсочщ.
Л1тература
1. Осадчук Л.С. Вплив смолопродуктивност на прирют за д1аметром при тдсочщ сосни звичайно'1 в умовах Малого Полюся// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лавницью дослщження в УкраЫ (VI-i Погребнякiвськi читання). - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 79-81.
2. Правила заготiвлi живищ в люах Украши. Затв. пост. КМ Украши вiд 8.02.96 р., № 185 - К., 1996. - 12 с.
3. Способ подсочки деревьев хвойных пород: А.с. № 88772. СССР/ В.В. Волор, В.П. Ряб-чук, А.П. Петушков, О. А. Петерсон, № 4416770; Заявл. 21.03.88; Опубл. 22.10.90. - 4 с.
4. Hodges, A.W., Johnson J.D. Borehole oleoresin production from Slash Pine. Southern Journal of Applied Forestry 21(3): 1997. - Р. 108-115.
5. Hodges A.W., Green T.C. Chemicals and biofuels from pine oleoresin. - www.biopro-ducts-bioenergy.gov.
6. Zinkel, D., Russell J. eds. Naval Stores: Production, Chemistry, Utilization, Pine Chemicals Association, Atlanta GA.1989.
УДК 634.51 Acnip. Г.П. 1щук - Уманський ДА У; проф. В.П. Шлапак,
д-р с.-г. наук -Нащональний дендpологiчний парк "Софйвка"
ГОР1Х ЧОРНИЙ (JUGLANS NIGRA L.) У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ МОЮСЬКОГО Л1СНИЦТВА НА В1ННИЧЧИН1
Дослщжено чист i змшаш культури. Проаналiзовано хщ росту й розвитку Juglans nigra залежно вщ частки участ у складi насадження. Запропоновано оптимальш BapiaHra 3i створення люових культур за участю Juglans nigra L. в умовах Вшниччини.
Post-graduate H.P. Ishchuk - Uman state agrarian university; prof. V.P. Shlapak - National arboretum "Sofiyivka"
Black nut (Juglans nigra L.) in forest cultures of moyiv forestry in
Vinnytsia region
Pure and mixed cultures were studied. Growth and development dynamics of Juglans nigra, regarding its share in the plantation, was analyzed. Optimal options how to create forest cultures using Juglans nigra the conditions of Vinnytsia region were suggested.
Гор1х - щнна порода для захисних насаджень, люових культур i озеленения населених мюць. 1х здавна культивують у садах i парках Украши зара-ди поживних властивостей 1х плодiв та декоративних властивостей самих дерев з розлогою кроною i гарною текстурою кори, рщше в люових культурах, полезахисному люорозведенш, зашснення земель, непридатних для сшьсько-
господарського використання та придорожнiх смуг. У Правобережному Ль состепу Украши, в рiзних грунтово-кшматичних умовах культивують горiх грецький (J. regia L.), горiх маньчжурський (J. manshurica Maxim.), горiх чор-ний (J. nigra L.) i горiх сiрий (J. cinerea L.). Однак, найбшьш поширений у ль сових культурах Вiнниччини горiх чорний. На батькiвщинi, у Швшчнш Аме-рицi, горiх чорний охоплюе дуже широкий ареал i трапляеться в рiзних грун-тово-клiматичних умовах.
Мета дослвджень - обстеження стану рiзновiкових лiсових культур з участю горiха чорного, встановлення схем змшування культур, визначення групи вiку, класу бонiтету, зiмкнутостi крон деревостанiв, видового складу шдлюку, пiдросту i трав'яного покриву, вивчення ix стiйкостi, приросту у ви-соту та дiаметр.
Сучасний стан чистих та змшаних рiзновiковиx лiсовиx культур горь ха чорного в люорослинних умовах свiжоï дубово-грабово! дiброви в урочищах "Фшщатвський лiсм, "Вазлуй", "Коритне" i "Тростянець" Мо!вського лiсництва Могилiв-Подiльського держлюгоспу вивчали шляхом експеди-цiйниx дослщжень за методичними вказiвками з вивчення люових культур М.1. Гордiенка [3]. Таксацшт замiри проводили методами люово! таксаци Н.П. Анучина [1]. Внаслщок експедицiйниx дослiджень закладено 11 рiзновi-кових пробних площ у змшаних i чистих лiсовиx культурах горixа чорного.
Результати обговорення. Горix чорний - це швидкорослий i вщносно морозостiйкий вид, оскiльки навеснi пробуджуеться шзшше iншиx видiв го-рixiв. Вiн вирiзняеться серед iншиx видiв горixiв повнодеревним струнким стовбуром. Завдяки таким якостям ця порода найбшьш поширена на Право-бережжi Украши. У лiсовому господарствi лiсовi культури з участю горixа чорного як чист^ так i змiшанi, створювались переважно пiсля суцiльного об-робггку грунту i лише на окремих площах, на кiнниx або мехашзованих бо-рознах глибиною 10-30 см.
Найстарiшi 73-75-рiчнi культури горixа чорного у Мо!вському люниц-твi представлеш в урочищi "Фiлiцiанiвський лiс", що знаходиться поблизу села Безводне Ямпшьського району. У кварталi 75 видш 3 на площi 23,5 га представлеш змшаш 73-рiчнi лiсовi культури за складом 5ДЗ2ЯЗ1ЛПД1ГХ Ч1КЛП+ГЗ+ЯВ, причому ЯВ, ЛПД, КЛП, ГЗ мають природне походження. Початкова схема посадки 6,0*1,0 м. За нашими дослщженням, вщстань мiж рядами 6,0 м, а в ряду - 6,0-8,0 м. Схема змшування така: 1 ряд дуба зви-чайного, 1 ряд ясена звичайного, 1 ряд липи дрiбнолистоï, 1 ряд горixа чорного, 1 ряд клена гостролистого. У середньому висота горixа чорного досягае 22-23 м, дiаметр 43-50 см, а дуба звичайного - 22 м, дiаметр 30-45 см, липа дрiбнолиста мае 24 м заввишки i до 44 см у дiаметрi. Ц культури належать до 5 групи вжу, I класу боштету, повнота насадження - 0,71. Ширина крони у горixа чорного 5-7 м. Горixи обламаш ожеледдю 2000 р. i дали на вершках молодий прирют до 3 м. Горix майже випав з насадження, а на його мющ зростають липа дрiбнолиста, клен гостролистий i граб звичайний природного походження. У шдлюку пашвне становище мають свидина кров'яно-червона, кизил, бузина чорна. Зiмкнутiсть шдлюку 0,4, висота - 3-5 м. У насадженш е
пiдрiст ясена звичайного, клена польового, клена гостролистого, граба звичайного, липи дрiбнолистоï. СамоЫву горix чорний не утворюе.
У кварташ 75 видiл 4 урочища "Фшщатвський лю" на плошд 2,6 га зростають 74-рiчнi змшат лiсовi культури 5ДЗ4ЛПД1ГХЧ. Початкова схема посадки 6,0*1,0 м. За нашими даними, вщстань мiж рядами 6,0 м, а в ряду 6,0-8,0 м. Схема змшування: 1 ряд дуба звичайного, 1 ряд липи дрiбнолистоï, 1 ряд горixа чорного. У середньому висота горixа чорного досягае 22-24 м, дiаметр 45-50 см, дуба звичайного вщповщно 23 м i 35-45 см, липи дрiбно-листо1' 24 м заввишки i 44 см у дiаметрi. Культури належать до 5 групи вшу, I класу боттету, повнота - 0,73. Ширина крони у горixа чорного 5-7 м. Горixи також обламат ожеледдю i дали на вершках молодий прирют до 3 м. Горix майже випав з насадження. По периметру видш оточуе дубово-грабово-липо-вий масив з домшкою горixа чорного, тому на видш е багато шдросту 5КЛ Г3КЛП2БРС. Вж пiдросту до 15 роюв, висота його 1-3 м, а на 1 м2 нарахо-вуеться 4,0 тис. штук однорiчниx сiянцiв клена гостролистого, клена польового та бересту. У шдшску пашвне становище займае свидина, зiмкнутiсть пiдлiску 0,4, висота - 3-5 м. СамоЫву горix чорний не утворюе.
У кварталi 75 видш 5 "Фшщашвського лiсу" на площд 5,6 га ростуть 73-рiчнi лiсовi культури 5ДЗ5ГХЧ. Початкова схема посадки 6,0x1,0 м. Вста-новлено, що вiдстань мiж рядами 6,0 м, а в ряду - 3,0 м. Схема змшування: 1 ряд дуба звичайного, 1 ряд горixа чорного. Середня висота горixа чорного 25 м, дiаметр 38-50 см, а дуба звичайного - 20 м, дiаметр - 28-40 см. Дуб по-чуваеться трохи пригшчено i мае меншi розмiри порiвно з горixом. Культури належать до 5 групи вжу, I класу боштету, повнота насадження - 0,75. Ширина крони у горixа чорного 5-7 м. Як i у попередшх видшах, горixи обламаш ожеледдю 2000 р. i дали на вершках молодий прирют до 3 м. У цьому ж видь лi знайдено плюсове дерево горixа чорного з охопом стовбура 146 см, висо-тою 25 м, i дiаметром 46,5 см. Трапляються велик дерева липи звичайно1', клена гостролистого насiнневого походження. У тдлюку панiвне становище посiдають клен ясенелистий, клен гостролистий, клен польовий, а також по-ширенi бруслина бородавчаста, бузина чорна, свидина. Висота шдшску 3-5 м, зiмкнутiсть - 0,6. G тдрют ясена звичайного, клена польового, клена ясене-листого, клена гостролистого. На поверхш грунту знаходимо багато плодiв горixа чорного, але самосiву немае.
У кварталi 75 видiлаx 3, 4 i 5 практично вщсутнш суцiльний трав'яний покрив. У ньому вiдсутнi ефемерощи. Там трапляеться пiдмаренник чiпкий, кропива дводомна, глуха кропива плямиста, кшський часник черешковий, чистотш великий, перстач гусячий, лопух великий.
У кварталi 75 видш 8, що знаходиться в урочищд "Фшщатвський лю" на площд 2,8 га поширенi 44^чт лiсовi культури 4ДЗ3ДЧ2ГХЧ1КЛГ+ +ЯЗ, причому КЛГ i ЯЗ природного походження. Початкова схема посадки 2,5*0,5 м. Вщстань мiж рядами горixа i дуба 5 м, але мiж цими двома рядами на вщсташ 2,5 висаджено кизил. За нашими даними, частина горixiв випала i вщстань в ряду мiж горixами становить 4,0-8,0-10,0 м. Схема змшування: 1 ряд горixа чорного, 1 ряд кизилу, 1 ряд дуба звичайного, 1 ряд кизилу 1 ряд
горiха чорного. Середня висота горiха чорного досягае 14-20 м, дiаметр 20-30 см, а дуба звичайного - 20 м, дiаметр - 28-40 см, дуба червоного - 25-28 м, дь аметр 28-34 см. Культури вщносяться до 4 групи вжу, II класу бонiтету, пов-нота - 0,78. Ширина крони у горiха чорного 4-5 м. Горiхи обламанi ожеледдю 2000 р. i дали на вершках молодий прирiст до 2,5-3 м. У шдшску панiвне становище посщае кизил висотою до 4 м. Оскшьки по периметру видiл оточуе дубово-грабовий масив, на видiлi е шдрют клена гостролистого до 3-4 м зав-вишки. Самосiву горiха чорного немае. Зiмкнутiсть пiдлiску 0,6. Трав'яний покрив практично вiдсутнiй. Лише зрщка трапляеться пiдмаренник чiпкий.
В Урочишд "Вазлуй" Чернiвецького району закладено пробнi площi у кварталi 64 видшах 12 i 25.
У кварташ 64 видiлi 12, що знаходиться в урочишд "Вазлуй" Черш-вецького району на пiвнiчно-схiднiй окра!ш адмшютративно! зони Мо!всько-го люництва, на площi 4,5 га нами обстежено змшаш 45-рiчнi лiсовi культури 8ДЗ2ГХЧ+ГХГ. Початкова схема посадки 6,0*1,0 м. За нашими досль дженнями вщстань мiж рядами горiха i дуба становить 6,0 м, а в ряду 3,0-5,0 м. Але на шестиметровому мiжряддi висаджено 1 ряд кизилу на вщ-сташ 3,0 м вщ дуба i горiха. Схема змiшування: 1 ряд дуба звичайного, 1 ряд кизилу, 1 ряд горiха чорного, 1 ряд кизилу. Вщстань мiж кущами кизилу в ряду 0,5 м. Середня висота горiха чорного 15 м, дiаметр 14-28 см, а дуба звичайного - 20 м, дiаметр - 24-38 см. Горiх грецький пригшчений i трапляеться лише де-не-де. Культури вщносяться до 4 групи вжу, II класу боштету, пов-нота - 0,73. Ширина крони у горiха чорного 3-4 м. У цьому видш горiх чор-ний суховершинить i масово випадае. Дуб почувае себе дуже добре. ВЫ породи мають заламану крону у верхнш частинi, оскiльки постраждали вiд ожеле-дi 2000 р. У шдлюку рядами висаджений кизил до 3 м заввишки. Трапляеться свидина кроваво-червона, акащя бiла насiнневого i порослевого походження. Зiмкненiсть пiдлiску 0,4. в шдрют ясена звичайного. Суцiльний трав'яний покрив вщсутнш, зовсiм немае ефемеро!дав. Там трапляеться зiрочник серед-нш, пiдмаренник чiпкий, незабудка лiсова, перстач гусячий.
Квартал 64 видш 25 знаходиться на швденно-захщнш окра!ш адмшю-тративно! зони Мо!вського лiсництва i примикае до дендропарку, закладено-го у 2006-07 рр. На площд 1,2 га обстежено 56^чш змшаш лiсовi культури з участю горiхiв чорного i маньчжурського 4ГХЧ2КЛП2ЯЗ1ККЗ1ГХМ. в са-мосiв акаци бшо!. Початкова схема посадки 1,5*1,0 м. За нашими даними вщ-стань мiж рядами 1,5 м, а в ряду - вщ 1,0 до 4,0-5,0 м. Дуб тут мае розюшний вигляд i у висот переважае горiха чорного. Висота дуба до 20 м, горiха чорного - до 15 м. Горiх чорний пригшчений i випадае з насадження. Ширина крони у горiха чорного 3-4 м. Поодиноко трапляються доро^ дерева акаци бшо!, черешнi звичайно!, клена ясенелистого, клена гостролистого природного походження. Вони на половину молодшi i нижч^ перебувають у другому ярусi. У шдшску рядами висаджений кизил. Культури належать до 1 групи вжу, I клас бонiтету, повнота насадження - 0,75. У 2006 р. у кварталi проведено рубку догляду i видалено пiдлiсок та пщрют, оскiльки цей видiл примикае до щойно закладеного дендропарку i в майбутньому мае стати його части-
ною. Трав'яний покрив практично вiдсутнiй, лише зрщка трапляеться шдма-ренник чiпкий, оскшьки був великий i густий шдшсок з молодих самосiйниx дерев клена ясенелистого, граба, черешш, бузини. Ефемерощи також вiдсутнi.
В урочищi "Коритне" поблизу с. Безводне Ямпiльського району закла-дено пробнi площi у квартал 35 видiлi 11 i у квартал 36 видiлаx 6 i 9.
У квартал 35 видш 11 на площд 0,8 га обстежено 5^чш лiсовi культури 5ГХЧ5ЛПД+АКБ природного походження. Початкова схема посадки 3,0*0,5 м. Вщстань мiж рядами горixа становить 0,4-0,5 м. Схема посадки по рядах: 1 ряд горixа чорного, 1 ряд липи дрiбнолистоï. Культури створеш на мющ чистого дубового насадження. Середня висота горixа чорного досягае 3-5 м, дь аметр 4-5 см, а липи дрiбнолистоï мае 2,5-3,0 м заввишки i до 4-5 см у дiаметрi. Трапляються заро^ акацiï порослевого походження до 3 м заввишки. Культури вщносяться до 1 групи вшу I класу боштету, повнота - 0,75. Ширина крони у горixа чорного 2-3 м. Освгглення проведено у 2004 р. У шдшску представлена бузина чорна, акащя бша. Зiмкнутiсть пiдлiску 0,4, висота - 1,5-2,0 м.
Трав'яний покрив представлений великими заростями до 2 м заввишки полину звичайного, стенактису однорiчного, лопуха великого, щирищ, ло-боди, а також широко представлеш незабудка люова, кропива дводомна, глуха кропива плямиста, шдмаренник чшкий лише зрщка, гравшат мiський, кiнський часник черешковий, фiалка лiсова.
У кварташ 36 видш 6 урочища "Коритне" на площд 4,5 га обстежено 43-рiчнi лiсовi культури 5ДЗ3ГХЧ1ЯЗ1ЛПД+ГЗ, при чому ЛПД, ЯЗ, ГЗ природного походження. Початкова схема посадки 2,5*1,0 м. Зпдно з нашими досль дженнями, вiдстань мiж горixами в ряду становить 1,0-3,0-4,0 м. Схема змшу-вання: 1 ряд горixа чорного, 1 ряд дуба звичайного, 1 ряд липи дрiбнолистоï, 1 ряд ясена звичайного i 1 ряд граба звичайного. Середня висота горixа чорного досягае до 20 м, дiаметр 28-38 см, а дуба звичайного - до 17 м заввишки i 14-20 см у дааметр^ липа дрiбнолиста мае до 18 м заввишки i до 24-40 см у дь аметр^ Граб звичайний i ясен звичайний мають висоту 14-17 м, а дааметр 20-38 см. Культури належать до 4 групи в^, I класу боштету, повнота - 0,67. Ширина крони у горixа чорного 5-7 м. Горixи обламаш ожеледдю 2000 р. i дали на вершках молодий прирют до 3-4 м. Горix i липа виглядають розюшно в наса-дженш, а дуб почуваеться трохи пригшчено i випадае з насадження. У шдшску представлена свидина, клен татарський. Зiмкнутiсть шдшску 0,3, висота - 3-4 м. G шдрют ясена звичайного, клена польового, клена гостролистого, граба звичайного, липи дрiбнолистоï заввишки 3-4 м. Пщрют ясена пошкоджений заморозками. СамоЫву горix чорний не утворюе. Трав'яний покрив практично вщ-сутнш, лише зрщка трапляеться шдмаренник чшкий, кропива дводомна, гравь лат мюький, кшський часник черешковий, фiалка люова.
У кварталi 36 видiлi 9 урочища "Коритне" на площд 4,1 га нами обстежено 59^чш лiсовi культури 3ДЗ3ГХЧ2КЛГ1ЛПД+ЯЗ, при чому ЛПД, КЛГ, природного походження. Початкова схема посадки 2,5*1,0 м. Зпдно з нашими даними вщстань в ряду мiж горixами становить 1,0-1,5-2,0 м. Схема змь шування: 1 ряд горixа чорного, 1 ряд дуба звичайного, 1 ряд липи дрiбнолис-toü, 1 ряд клена гостролистого. Середня висота горixа чорного досягае до
20 м, д1аметр 28-38 см, а дуба звичайного - до 20 м заввишки i 14-20 см у дь аметр1 липа дрiбнолиста мае до 18 м заввишки i до 24-40 см у дiаметрi. Клен гостролистий i ясен звичайний трохи молодшi по вжу мають висоту 14-17 м, а дiаметр 20-38 см. Культури вщносяться до 4 групи вжу, I класу боштету, повнота - 0,87. Ширина крони у горiха чорного 5-7 м. Горiхи обламаш оже-леддю 2000 р. i дали на вершках молодий прирют до 3 м. Горiх виглядае роз-юшно в насадженнi, а дуб почуваеться пригшчено i масово випадае з насадження. У шдлюку поширена свидина, кизил, бузина чорна, бруслина боро-давчаста, клен-явiр. Зiмкнутiсть пiдлiску 0,3, висота - 3-5 м. G тдрют ясена звичайного, клена польового, клена гостролистого, граба звичайного, липи дрiбнолистоï. Самосiву горiх чорний не утворюе. У трав'яному покривi мю-цями майже 100 % проективною покриття охоплюе пiдмаренник чiпкий. Також трапляються кропива дводомна, глуха кропива бша, кiнський часник че-решковий, купина багатоквгткова, тонконiг, перстач гусячий, гравшат мюь-кий. Також виявлено пщмерзання пiдросту ясена звичайного.
В урочишд "Тростянець" Чернiвецького району закладено пробнi пло-щi у кварталi 69 видiлах 8.2 i 10.
У кварталi 69 видiлi 8.2 урочища "Тростянець" на плошд 1,5 га нами обстежено 9^чш чист лiсовi культури горiха чорного 10ГХЧ. Початкова схема посадки 3,0*0,5 м. За нашими дослщженнями вщстань в ряду стано-вить 0,3-0,5 м. Освгтлення культури проведено взимку 2007 р. Середня висота горiха чорного 7-8 м, дiаметр 10-12 см. Культури належать до 2 групи вжу, II класу боштету, повнота - 0,85. Ширина крони у горiха чорного 2,5-3,0 м. У шдшску де-не-де трапляеться глщ. У трав'яному TO^mi переважае чистотш великий та пщмаренник чшкий. Також трапляеться, кшський часник череш-ковий, глуха кропива плямиста, кропива дводомна, зонтичш.
У кварталi 69 видш 10 урочища "Тростянець" на площд 2,5 га обстежено 20^чш чисп лiсовi культури горiха чорного 10ГХЧ. Початкова схема посадки 2,5*0,5 м. Тепер вщстань в ряду 1,0-1,5 м, хоча iнодi трапляються го-рiхи на вщсташ 0,5 м. Прочистку проведено у 2003 р. Ознак пошкодження ожеледдю 2000 р. на горiхах цього видшу не виявлено. Середня висота горiха чорного 12-14 м, дiаметр 12-14 см. Культури належать до 2 групи вжу, II класу боштету, повнота - 0,80. Ширина крони у горiха чорного 3,0-4,0 м. Шдль сок рщкий, у ньому трапляеться бузина чорна, бруслина бородавчаста, кизил, глщ, а також черешня люова, клен гостролистий. Зiмкнутiсть 0,4. У трав'яному ^^rni переважають зонтичш та чистотш великий. Також росте тонкошг люовий, кшський часник черешковий, глуха кропива, кропива дводомна, незабудка люова, кульбаба лжарська, суниця люова, рщше побачимо куртини валерiани лiкарськоï та поодинок рослини первоцвiту весняного, який занесено до Червоноï книги Украши.
Висновки
1. Встановлено, що як 73-75^чт, так i 10-20-рiчнi чист i змiшанi культури з участю горiха чорного мають добрий прирют у висоту й дiаметр та високу життевiсть, а тому перспективт для широкого введення у лiсовi культури Правобережного Лiсостепу Украши.
2. За штенсивтстю росту горix чорний не вступае таким аборигенним видам як дуб звичайний i ясен звичайний.
3. Шсля 2000 р., коли масово було поламано культури горixа чорного, станом на 2007 р. обламат гшки вщновились на висоту до 3 м. За результатами спостережень тдмерзання горixа чорного не встановлено, в той час як тдрют ясена звичайного зазнав тдмерзання.
4. Горix чорний, дуб звичайний у люових культурах в умовах свiжиx дiбров знаходяться в одному ярусi, липа дрiбнолиста майже не поступаеться ви-сотою названим породам, а клен гостролистий з вiком вiдстае у росл i переходить у другий ярус.
5. За штенсивтстю росту й розвитку горix чорний вибагливий до способу обробггку грунту. Найкратд результати при посадцi Ыянщв у грунт - при суцшьному обробiтку. Оптимальне розмiщення садивних мюць мiж рядами 1,5-2,0 м, а в ряду 0,5-0,7 м. Завдяки цьому змикання крон саджан-цiв у мiжряддяx i рядах настае через 5-6 роюв. Збшьшення вiдстанi лише в рядах на 20 см вщдаляе тривалiсть змикання крон на 2-3 роки.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Бондар А.О. Люов1 культури гсрха чорного. - Вшниця: ВАТ "Вшоблдрукарня", 1997. - 48 с.
3. Гордиенко М.И. Методические указания по исследованию лесных культур. - К.: УС-ХА, 1979. - 89 с. _
УДК582.623: 575.18: 57.018.7 Доц. 1.Д. Василенко, канд. с.-г. наук -
Бтоцермвський ДА У
ТРЕТИННЕ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СТАТ1 У ПРИРОДНИХ ВИД1В ТОПОЛЬ
Наведено матерiали щодо третинного стввщношення стат у п'яти природних видiв тополь. Вщображено морфологiчнi та фенологiчнi вiдмiнноcтi дерев чоловiчоi i жшочо'1' cтатi.
Ключов1 слова: тополi, стать, cпiввiдношення.
Assist. prof. I.D. Vasylenko - Bilatserkva state agrarian university Thirdly correlation of sex with natural kinds of poplars.
The article deals with the materials on thirdly correlation of sex with five natural kinds of poplars. It highlights morphological and phonologic differences of male and female trees.
Keywords: poplars, sex, correlation.
Третинне ствв1дношення стал у таких дводомних деревних порщ, як то-пол1, визначаеться в дозрших популящях, у перюд цвтння. Зпдно з генетичною формулою в дводомних порщ, якщо одна стать гомозиготна, друга - гетерозиготна, теоретично стввщношення у них повинно бути 1:1 (В.Л. Рижков [1]).
Проте R. Farmer [2] повщомляе, що в топол1 дельтоподiбноi (Populus deltoidеs) cпiввiдношення чоловiчих i жiночих дерев становить 1,17:1. В.Б. Вол-кович [3], дослщжуючи насадження тополi тремтячоi (Р. tremula), виявив його як 1,30:1. Ю.Ф. Косоуров [4] стверджуе, що у цього виду стввщношення дорiвнюе 2:1. Г. А. Гончаренко [5] та А.1. Полякова [6], хоча й пишуть про
