CC BY
14
2. Воробьев Д.В. Природная и фактическая продуктивность // Лесное хозяйство. - 1959. - № 11. - С. 18-22.
3. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, Л.А. Медведев, И.М. Мокшанина, В.Е. Лебедев. - Харьков : УкрНИИЛХА, 1973. - 72 с.
4. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К., 1955. - 250 с.
5. Роговий В.1. Буковi люи Криму та ix люотиполопчне поширення // Тези науково'1 конференций присвячено'1' 85^ччю з дня народження Б.Ф. Остапенка. - Харьков : ХНАУ iM. В.В. Докучаева, 2007. - С. 104-106.
6. Роговий В.1., Плугатар Ю.В. Поширення та таксономiчне положення бука (Fagus L.) в Криму // Вюник Прикарпатського ун-ту iM. Василя Стефаника : серiя бiологiя. - 1вано-Фран-ювськ : Гостинець. - 2007. - Вип. VII-VIII. - С. 90-93.
7. Плугатар Ю.В. 1з лiсiв Криму : монографiя. - Харюв : Нове слово, 2008. - 462 с.
8. Швиденко А.Й., Данилова О.М. Найважливша лiсiвнича проблема // Лхсова типо-логiя в умовах сталого розвитку лiсового господарства Украши. - Харкiв : ХНАУ iм. В.В. Докучаева, 2002. - С. 14-17. _
УДК 582.711.714:634.17[477.46] Acnip. М.Ю. Остов; проф. Г.П. Леонтяк,
д-р с.-г. наук; доц. О.О. Заморський, канд. с.-г. наук -Уманський державний аграрний ушверситет
ПРОНИКН1СТЬ ТА ПРОТЯЖН1СТЬ КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО В УМОВАХ НАСАДЖЕНЬ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висвгглено питання протяжност маси корешв та характер проникносп корене-вих систем глоду одноматочкового в умовах дiбров Правобережного Люостепу Ук-раши на темно-сiрих люових грунтах. Наведено особливостi розвитку кореневих систем глоду залежно вщ вiку, умов зростання на схилах та рiвнинi.
Ключов1 слова: коренева система, глщ одноматочковий, проникнiсть, ф!зюло-гiчно активнi коренi, насадження.
Post-graduateM.Yu. Osipov;prof. G.P. Leontyak; assoc. prof. О.О. Zamorskyj- Uman state agrarian university
Distribution of rootage of the Crataegus monogana Jacg.in conditions of planting of the right coast forest-steppe of Ukraine
This article says about mass extension and character of the spreading of the root system of the Crataegus monogana Jacg. in conditions of the oak-wood of the right coast forest-steppe of Ukraine on the dark-gray forest soil. It says about features of the development of root systems of the Crataegus monogana Jacg. depending on its growth by age on slopes and flat.
Keywords: rootage, Crataegus monogana Jacg., distribution, physiological active roots, planting.
Коренева система вщграе велику роль в житл рослин. Вона забезпе-чуе iхню надземну частину водою i мшеральними речовинами, бере участь у синтез! оргашчних сполук [3, 4, 6, 8, 9]. Кореш впливають на штенсившсть розвитку грунтових мжрооргашзм1в, як перетворюють оргашчш речовини у доступш для рослин мшеральш елементи [2, 5, 7].
Вивчення бюлопчних особливостей розвитку рослин, зокрема i будо-ви iхнiх кореневих систем, необхщне для якомога повшшого i рацюнального
використання потенцшних можливостей виду [4, 7, 8]. Масу кореневих систем глоду одноматочкового, !х протяжнiсть та проникнiсть вивчали в умовах дiбров Правобережного Люостепу Укра!ни.
Розкопування кореневих систем глоду одноматочкового здшснювали як у насшних, так i поростевих екземплярiв. Дослiдження здiйснювали в на-садженнях, як ростуть на схилах та рiвних дiлянках. При цьому вивчали по-ширення кiстякових i фiзiологiчно активних коренiв (завтовшки 2 мм i мен-ше). Шурфи для вивчення поширення коренiв закладали мiж сусiднiми деревами у трьох повторностях [1]. Кiстяковi коренi розкопували у двох пов-торюваностях, якщо характер поширення був однаковий, i в трьох, за наяв-ност розходжень у розростаннi. Слiд зазначити, що коренi глоду одноматочкового мають гладку темно-коричневу кору, що легко вщокремлюеться вiд деревини. У дерев глоду одноматочкового природного вщновлення до 6-7-рiчного вiку спостер^аеться розвиток стрижневого кореня, а тсля 7 рокiв вщбуваеться iнтенсивнiший розвиток бiчних коренiв. Отже, як i в бiльшостi деревних рослин, шдрют коренiв глоду в першi 5-6 роюв розвиваеться в гли-бину за слабкого розвитку бiчних корешв i надземно! частини. Розвиток ко-ренiв у глибину забезпечуе шдросту в першi роки життя в умовах сухих i свь жих тишв грунив Правобережного Лiсостепу Укра!ни виживання в екстре-мальних умовах (у разi iнтенсивного розвитку трав'яно! рослинностi, що сильно висушуе грунт, нестача вологи в труни). З 7-10^чного вiку коренева система глоду набувае структури, яка мало змшюеться упродовж його по-дальшого життя. Вона тшьки збiльшуеться у розмiрi та бiльше розгалу-жуеться. Тому шдрют пiсля 7-рiчного вiку, коли в нього починають розвива-тися бiчнi коренi, виявляеться конкурентоспроможним i не гине.
На рiвниннiй частит Юрювського лiсництва ДП "Уманське ЛГ" (кв. 32) у насадженнi за участю дуба звичайного, граба, клена та шших порiд глiд розвивае поверхневу кореневу систему. В цих умовах бiчнi кореш розвива-ються рiвномiрно в горизонтальному напрямку. Основна маса бiчних коренiв бере початок на глибиш 7-18 см вщ коренево! шийки. Цi коренi малозбiжистi i слабо розгалуженнi. Вiд них вдаодять три якiрних вiдгалуження, як мають сильну збiжистiсть i заглиблюються в грунт до 50 см. Вщ якiрних коренiв, своею чергою, беруть початок бiчнi коренi, що розвиваються в горизонтальному напрямку. На вЫх коренях е багато фiзiологiчно активних корiнцiв зав-довжки 2-4 см.
У 32^чного глоду одноматочкового, що росте на верхнш частинi схилу в умовах перехщних вiд сухих до свiжих дiбров навчально-наукового виробничого вщдшу УДАУ вiддiлення лiсiвництва "Урочище Бiлогрудiвка" (кв. 2) коренева система виявилась потужною, але поверхневою. Бiчнi кореш в нш беруть початок iз глибини 9-12 см вiд коренево! шийки. У цих умовах краще виражений розвиток коренiв вниз по схилу. Тодi як вгору по схилу кореш мають значно меншу товщину i довжину. Бiчнi коренi малозбiжистi, роз-повсюдженi здебшьшого на глибинi 12-31 см вщ поверхнi грунту. Окремi бiч-т коренi розвиваються у висхiдному напрямку. Вщ найтовстiших бiчних ко-решв вiдходить багато якiрних, що заглиблюються в грунт до 57 см. Вщ них
по всш довжинi беруть початок бiчнi кореш, для яких характерна велика збь жистють, iнтенсивне галуження i поширення в горизонтальному напрямку. На вЫх бiчних коренях е багато корешв завтовшки 1-2 мм i завдовжки 5-8 см. Ц коренi закшчуються переважно розвиненою мочкою.
У нижнш частинi схилу у свiжих дiбровах навчально-наукового ви-робничого вiддiлу УДАУ вщдшення лiсiвництва "Урочище Бiлогрудiвка" (кв. 2) коренева система 43^чного глоду одноматочкового рiвномiрно розвинута у вЫх напрямках i мае форму тареля. Довжина корешв у цих умовах менша, шж в одновiкових дерев, розташованих у верхнш частинi i на рiвнинi. За мен-шо! загально! кiлькостi бiчних коренiв розгалуження !х менше, а дрiбнi коре-нi мають вигини. Коренi переважно закшчуються добре розвиненою мичкою. У 64^чного глоду одноматочкового, що росте в нижнш частиш схилу цього кварталу, кореш краще розвинеш впоперек схилу. Товст кореш мають овальну форму i на вiдстанi 21-78 см вщ стовбура сильно галузяться. Усi ко-ренi збiжистi темно коричневого кольору, проникають на глибину 8-35 см. Яюрт кореш беруть початок на вщсташ 25-50 см вщ стовбура i заглиблю-ються в грунт на 60 см.
Таким чином, коренева система глоду одноматочкового у верхнш частиш схилу охоплюе великий об'ем грунту. Кореш його тут довшi i проникають на бшьшу глибину, шж у нижнш частиш схилу, де грунтовi води шдходять ближче до поверхш грунту. Така будова коренево! системи у вер-хнiх та нижшх частинах схилiв зумовлюе ютотну вiдмiннiсть маси фiзiоло-гiчно активних корешв в одиницях об'ему грунту.
Глщ у культурах з участю дуба звичайного розвивае поверхневу кореневу систему. Приблизно за однаково! маси корешв у грунп коренева система глоду в люових культурах розташована ближче до поверхш, шж у подiб-них за вжом природних насадженнях (рис.).
Як видно з рисунка, у верхньому 10-сантиметровому шарi грунту люових культур зосереджено 41-43 % дрiбних корешв вщ загально! маси, а у природних насадженнях лише 35-36 % Бшьш поверхневе розмь щення коренево! системи глоду в культурах пояснюеться тим, що Ыянщ висаджували в оброблений грунт, що створило сприятливi умови для розвитку корешв у верхньому ша-рi в першi роки життя.
Рис. Поширення др1бних корешв 3мшУ проникноеп дрхбних корешв
глоду, що росте в 17- р1чних глоду одноматочкового можна простежити культурах (А) г 20-рьчному при- за даними таблищ.
родному насадженш (Б) Поростевi дерева глоду розвивають
бшьш поверхневу кореневу систему, шж дерева насшневого походження. Шсля зрубання материнських дерев i появи поросту, вщ коренево! шийки ут-ворюеться багато дрiбних коренiв, що мають вигляд шнура. Щ коренi слабо розгалуженi, але дуже довгi. Вони з'являються на рiвнi коренево! шийки i до
глибини 20 см. Як свщчить результат наших дослщжень, коренi материнсь-ких дерев здатш постачати поживнi речовини i вологу в надземну частину дерев глоду тшьки в першi 3-5 рокiв. Надалi, пiсля вщмирання на них фiзюло-гiчно активних корешв, вони не здатнi поглинати з грунту вологу i поживш речовини, але виконують механiчну функщю. Фiзiологiчно активних коренiв у верхньому шарi грунту (10-25 см) у дерев поростевого походження бшьше, шж у насшневого.
Табл. Фтомаса дрiбних корешв глоду одноматочкового залежно
вiд походження дерев у свiжих дiбровах Юршвського л'шництва
Глибина, см Квартал № 52 Квартал № 62
походження дерев походження дерев
поростеве насшневе поростеве насшневе
г % г % г % г %
0-10 32,3 48,6 23,2 36,2 31,1 52,1 21,8 43,0
10-25 17,2 25,9 19,1 29,8 14,8 25,1 11,6 22,7
25-40 7,8 11,7 11,8 18,4 7,1 13,0 9,7 19,1
40-60 4,9 7,4 6,2 9,7 2,9 4,7 4,2 8,3
60-80 3,2 4,8 2,6 4,1 2,3 3,8 2,3 4,5
80-100 1,1 1,6 1,2 1,8 0,8 1,3 1,2 2,4
Всього: 66,5 100,0 64,1 100,0 59 100,0 50,8 100,0
Поростевi дерева глоду розвивають бшьш поверхневу кореневу систему, шж дерева насшневого походження. Шсля зрубання материнських дерев i появи поросту, вiд коренево! шийки утворюеться багато дрiбних коренiв, що мають вигляд шнура. Цi кореш слабо розгалужеш, але дуже довп. Вони з'яв-ляються на рiвнi коренево! шийки i до глибини 20 см. Як св^ить результат наших дослщжень, коренi материнських дерев здатш постачати поживш речовини i вологу в надземну частину дерев глоду тшьки в першi 3-5 роюв. На-далi, шсля вщмирання на них фiзiологiчно активних корешв, вони не здатш поглинати з грунту вологу i поживш речовини, але виконують мехашчну функцш. Фiзiологiчно активних коренiв у верхньому шарi грунту (10-25 см) у дерев поростевого походження бшьше, шж у насшневого.
Висновки. У верхнш частиш схилу свiжих дiбров у вщ 35 рокiв глiд сформував двоярусну кореневу систему, основна кшьюсть корешв поши-рюеться впоперек схилу, хоча деяк з них спрямовуються вниз по схилу. Кореш знаходяться на глибинi до 40 см вщ коренево! шийки. Ус коренi малоз-бiжистi i малогалузисть У верхнiй частинi схилу коренева система мае тен-денцiю до розвитку в низ по схилу.
У нижнш частиш схилу на рiвнинi коренева система глоду розви-ваеться в ус боки з однаковою iнтенсивнiстю.
У дерев поростевого походження, порiвняно з насiнневим, коренева система бшьш поверхнева.
Глщ не виявляе негативного впливу на поширення корешв дуба, своею чергою кореш дуба не блокують поширення корешв глоду.
Лггература
1. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур. - К. : РИО УСХА, 1979. - 90 с.
2. Готин Т.И. Черноплодная рябина. - М. : Наука, 1955. - 224 с.
3. Калшш МЛ., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М. Лiсове коренезнавство. - Львiв : 1ЗМН. -1998. - 338 с.
4. Калинин М.И. Корневые системы деревьев и повышение продуктивности леса. -Львов : Изд-во при Львов. ун-те. 1975. - 176 с.
5. Кощеев А.Л. Распространение и лесоводственные свойства пород и кустарников для полезащитных лесонасаждений. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1950. - 77 с.
6. Курсанов А.Л. Круговорот органических веществ в корневой системе растений // Вопросы ботаники. - М.-Л. : АН СССР, 1954. - С. 131-157.
7. Рахтеенко И.Н. Корневые системы древесных и кустарниковых пород. - М.-Л. : Гос-лесбумиздат, 1952. - 105 с.
8. Сабинин ДА Физиологические основы питания растений. - М. : АН СССР, 1955. - 512 с.
9. Турский А.В. Корневая система древесных пород на степных и пустынных почвах // Доклад ВАСХННЛ. - М. : ВАСХННЛ. - 1939. - Вып. 5-6. - С. 27-50.
УДК 630*1 Ст. наук. ствроб. В.Д. Ваколюк -Державне тдприемство
"Втницька лкова науково-доШдна станцш "
ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ТА 1НТЕНСИВНОСТ1 П1ДРОСТУ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ТА СКЕЛЬНОГО У В1КНАХ ГРУПОВО-ПОСТУПОВИХ ТА ГРУПОВО-ВИБ1РКОВИХ РУБАННЯХ I У НАСАДЖЕННЯХ, ПОШКОДЖЕНИХ ЛЬОДОЛАМОМ
Наведено результати визначення стану та штенсивносп дубового тдросту на вшнах групових рубань у насадженнях Подшля, пошкоджених льодоламом 2000 р. Встановлено, що кращий прирют за висотою тдросту дуба спостер^аемо на вшнах групово-поступового рубання у зршому насадженш з кращим станом дубового тдросту на момент проведення люоачних робт З метою недопущения зниження приросту за висотою тдросту цшних порщ на вшнах поступових рубань не рекомен-дуеться здшснення суцшьного вирубання тдросту тдпнних порщ.
Ключов1 слова: групово-поступов^ групово-вибiрковi рубки, прирют, вшна в наметi.
Senior research officer V.D. Vakolyuk - A state enterprise is the
"Vinnytsya forest research station"
The condition and intensity oak increment ordinary and rocky in windows of gradual felling, in the woods damaged ice damage
The condition and intensity oak increment at windows of group cabins in woods Po-dillya damaged (injured) ice damage of 2000 is investigated. It is set that the best increase after the height of тдросту of oak look after on windows group-gradual deck-house in the mature planting with the best state of oak тдросту in the moment of leadthrough of cutting area works. With the purpose of non-admission of decline of increase after the height of тдросту of valuable breeds on the windows of gradual deck-houses realization of the continuous felling of тдросту of тдпнних breeds is not recommended.
Keywords: gradual felling, increment, gap
В умовах удосконалення системи рубань головного користування у ль сах Украши на засадах еколопчно-ор1ентованого господарства, поступовим рубкам потр1бно придшити належну увагу [6].
У 2008 р. на експериментальних групово-поступових та групово-ви-б1ркових рубках у Крижошльському та Чечельницькому ЛП ми здшснили об-
