CC BY
13
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270611 Article received 13.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 502.4.587
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author N. P. Shpak spaknina0@gmail.com
Н. П. Шпак1, В. П. Шлапак2, Г. П. Леонтяк1
'Нацюнальний природний парк "Кармелюкове Подтля", смт Чечельник, Украта 2Уманський нащональний утверситет садiвництва, м. Умань, Украта
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ SORBUS TORMINALIS (L.) CRANTZ У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ ШВДЕННО-ПОДЫЬСЬКОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Методом розкопування дослщжено особливост будови коренево! системи береки лжарсько! рiзних вжових категорiй та умови мiсцезростання в насадженнях природного насшневого походження ДП "Чечельницьке лiсове господарство" Вш-ницько! обл. Виявлено, що у береки лжарсько! потужна горизонтальна коренева система, яка далеко поширюеться вiд паго-на, характеризуеться значною кiлькiстю яюрного коршня, що надае породi високо! впростшкост! I! коренева система пластична, у разi пошкодження або змши едафiчних умов легко регенеруеться, поява сильних бокових горизонтальних або косо-вертикальних коренiв у рiзних Грунтових умовах забезпечуе !! пристосування у мiшаних листяних лiсах. Встановлено специ-фiчну особливiсть коренево! системи береки в рiзних Грунтових умовах: а) кореш проникають у Грушчж горизонти на гли-бину 57 см, але найбiльше !х у верхньому 10-15-сантиметровому шарi Грунту; б) на схилах у дерев ввдсутш стрижневi коре-нi, формуеться потужна коренева система горизонтальних корешв у трьох напрямках; в) у порослевих особин горизонтальнi коренi 2-3 м розмщуються на глибинi 5-8 см ввд коренево! шийки, займають положення поверх материнського корiння. Виявлено закон^рноста, що у проросткв береки лжарсько! формуеться стрижневий корiнь, але його положення рiзне: верти-кальне, горизонтальне, косовертикальне, що пiдтверджуе ввдмшност у формуваннi коренево! системи в насадженнях природного походження.
Krnuoei слова: берека лжарська; ризосфера; дубово-грабовi деревостани; горизонтально косовертикальнi коренi.
Вступ. Продуктивнiсть насаджень значною мiрою визначаеться характером надземно! структури фггоце-нозу, але не менш важливим е дослвдження шдземно! частини деревостанiв, бiологiчного взаемовпливу коре-невих систем. Аналiз будови кореневих систем проводили з використанням положень базових методик (Huz, 1996; Kalinin et al., 1998).
Для забезпечення деревних рослин водою i пожив-ними речовинами необхiдна коренева система достат-нiх розмiрiв, яка постшно перебувае у стадп росту. Чи-мало вчених (Bondar et al., 2002; Budzhak, 1996; Vakuli-uk, 1991; Gordienko, 1979; Yelin, 1983; Leontiak et al., 2003; Makhmed, 1965; Pohrebniak, 1993) здшснили грун-товне дослiдження грунтiв i кореневих систем у люах Укра!ни. Так, на основi кореневих розкопок, П. С. Пог-ребняк тдтверджуе, що найлiпшi умови для фiзiологiч-но! дiяльностi корiння, його живлення, дихання та росту складаються у верхньому шарi грунту (Pohrebniak, 1993). М. I. Гордiенко, А. О. Бондар звертають увагу на кореневi системи деревних порiд у дiбровах Подiлля
(Bondar, 2005) i грунтовнiше описують будову коренево! системи дуба звичайного у стиглих та вжових насадженнях свiжих дiбров (Bondar & Hordiienko, 2006). П. Г. Вакулюк, М. М. Гузь, М. I. Калшш, Ю. М. Дебри-нюк зазначають, що потрiбно враховувати вплив супут-тх порiд та чагарник1в на головну лiсотвiрну породу. Звернено увагу на породи антагошсти, як1 не сприяють утворенню лiсового середовища (Vakuliuk, 1991; Huz, 1996; Kalinin et al., 1998).
Актуальшсть тематики дослвдження полягае в тому, щоб максимально використати природний склад де-ревосташв та з'ясувати вплив супутшх порiд для фор-мування високопродуктивних лiсових насаджень у дiб-ровах Пiвденного Подiлля.
Мета дослвдження - провести практичне обстежен-ня процесу формування кореневих систем у рiзновiко-вих дубово-грабових насадженнях за участю береки ль карсько! в умовах лiсництв ДП "Чечельницьке ЛГ".
Для досягнення ще! мети потрiбно вивчити та вирь шити так1 завдання:
1нформащя про aBTopiB:
Шпак HiHa neTpiBHa, мол. наук. спiвробiтник, acnipaHT. Email: spaknina0@gmail.com Шлапак Володимир Петрович, д-р с.-г. наук, професор. Email: shlapakwp@gmail.com Леонтяк Григорш Прокопович, д-р с.-г. наук, професор. Email: kdekorativnogo@bk.ru
Цитування за ДСТУ: Шпак Н. П., Шлапак В. П., Леонтяк Г. П. Особливост формування коренево! системи sorbus torminalis (L.) Crantz у лicових насадженнях природного походження ^вденно-подтьського лicоcтепу Украши. Науковий вicник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(6). С. 55-59. Citation APA: Shpak, N. P., Shlapak, V. P., & Leontyak, G. P. (2017). Features of Forming Corner System of Sorbus Torminalis (L.) Crantz are in Forest Planting of Natural Origin More South of Podolsk Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 55-59. https://doi.org/10.15421/40270611
• провести розкопування кореневих систем береки ль карсько! рiзного вiку у дубово-грабових насадженнях природного насшневого походження;
• виявити особливостi формування коренево! системи у насшневому пiдростi береки лжарсько!;
• встановити iнгенсивнiсть росту надземно! частини та коренево! системи в береки лжарсько! залежно ввд вiку;
• на основi будови кореневих систем проаналiзувати це-нотичну конкуренгоспроможнiсть рослин рiзних порщ, вплив на iнгенсивнiсть росту, !хню бiологiчну стшюсть, довговiчнiсть;
• обгрунтувати доцiльнiсть введення береки лiкарсько! в лiсовi культури дуба звичайного.
За даними М. I Горд1енка та А. О. Бондара, берека лжарська розвивае поверхневу кореневу систему. У береки вжом в1д 12 до 110 рошв редко формуеться стриж-невий коршь, у не! утворюються довп шнуропод1бн1, без розгалужень, кореш, як1 розвиваються в горизонтальному напрямку (ВоМат & НоМпепко, 2006). Ми дослвджували коренев1 системи береки лжарсько! в1д сход1в 1 до переходу в молодняки, яш ростуть на тери-торп Бритавського (квартали 47/1, 47/7, 44/3) та Дох-нянського (квартал 34/11) люництв ДП "Чечельницьке ЛГ" Вшницько! обл. На цш територп переважають л1си типу Д2 (97,3 %) 1 Д3 (0,7 %), умови яких е близькими до оптимальних для росту дуба звичайного, береки ль карсько!, клена гостролистого та польового, ясена зви-чайного, липи серцелисто! та шших деревних порщ Швденного Под1лля. Типи грунпв - с1р1 л1сов1 суглинки та ошдзолеш чорноземи, як1 сформувалися на лесах (Pohrebniak, 1993). Територ1я Вшницько! обл. розташо-вана у правобережий частиш Л1состепу, де випадае за рж близько 550 мм атмосферних опад1в, а середня р1чна температура становить +7°. Чечельницький район характеризуемся м'якими зимами, весна та осшь - тепл1 (Yatsentiuk, 2001). Домшують св1ж1 дубово-грабов1 д1б-рови з пашвною породою - дуб звичайний, повнотою -0,7, за класом боштету - II, за групами вжу переважають середньов1ков1 насадження. Середш таксацшш ха-
N=341 шт./га; М=290,4 м /га; клас боштету II. Середш таксацшш характеристики береки лжарсько!: Нбер=17,4±024 м; Dбер=20,2±1•1; N=95 шт./га або окрем1 особини до 10-20 шт./га; М=174,8 м3/га.
Вивчення будови коренево! системи береки лжарсь-ко!' проводили методом повно!' розкопки моделей. Роз-копували так1 групи: береку р1зного вжу (ввд сход1в до молодняк1в), береку 1 дуб звичайний, береку 1 клен гос-тролистий, береку (пенькова поросль).
За попередшми даними (ВоМат & Hordiienko, 2006), коренева система у береки лжарсько! поверхнева, стрижневий коршь заглиблюеться у грунт до твметра, а попм розгалужуеться на коршш другого порядку, як1 розвиваються в горизонтальному напрямку.
Щд час дослвдження проростков береки лжарсько! виявлено, що 1з зародкового коршця формуеться стрижневий коршь, але його положения у проростков р1зне: вертикальне, загинаеться 1 утворюе горизонтальний або косовертикальний коршець (рис. 1).
рактеристики породи таш: Ндз=25,7
• .»за
м; Dдз=36,3
Рис. 1. Розвиток первинного кореня у проросгкiв береки ль карсько!
Вщмшносп у формуваннi кореневих систем пророс-ткiв виявляються й у наступних етапах формування коренево! системи береки лжарсько!. Дослщжуючи аянщ першого року життя, виявлено рiзне формування стрижневого кореня, який може заглиблюватися у грунт до 27 см або загинаеться i розвиваеться в горизонтальному напрямку (18 см вщ коренево! шийки) (рис. 2, 3). Бiчнi корiнцi другого i третього порядков дрiбнi, розмь щуються горизонтально i косовертикально.
У бiльшостi розкопаних рослин вiд двох до семи рошв спостертаемо утворення бiчних горизонтальних ко-ренiв, як1 беруть початок на рiзнiй вiддалi вщ коренево! шийки. У горизонтальне положения може переходити i стрижневий коршь, який розгалужуеться або заги-
наеться, i належить до системи корешв 2-3 порядков горизонтально! орiентацi! (рис. 4). Формування у молодих рослин береки лжарсько! потужно! горизонтально! коренево! системи, яка далеко поширюеться вщ пагона, характеризуеться значною шльшстю якорного корiния,
що надае породi високо! вiтростiйкостi. I! коренева система пластична, у разi пошкодження або змiни едафiч-них умов легко регенеруеться, поява сильних бокових горизонтальних або косовертикальних корешв у рiзних грунтових умовах забезпечуе И пристосування у мша-них листяних лiсах.
Здатнiсть до максимального розгалуження в рiзних грунтових умовах можна вiднести до специфiчних особливостей коренево! системи, коренi береки прони-кають у грунтовi горизонти на глибину 57 см, але найбiльше !х у верхньому 10-15-сантиметровому шарi грунту. У 15^чно! береки лжарсько! (посаджена на пень) утворюються горизонтальнi коренi до 2,2-3 м i розмiщуються на глибинi 5-8 см вщ коренево! шийки, займаючи положения поверх материнського корiння. Кожна рослина порослевого походження, !х може бути вщ двох до шести пагошв на одному пеньковi, утворюе 3-5 горизонтальних шнуроподiбних коренiв. З них 12 досягають до 2-3 м i розходяться у протилежш сторо-ни майже на однаковш глибинi. До коренiв I порядку можна ввднести 2-3 яшрних косовертикальних, як1 на глибинi 20 см розгалужуються i кожен коршець нижчо-го порядку розвиваеться в горизонтальному напрямку. Горизонтальнi коренi шнуроподiбнi без розгалужень з
невеликою к1льк1стю дрiбних корiнцiв. Стрижневий ма-теринський коршь мае довжину 47 см.
Бютрофна взаемодiя деревних рослин вiдбуваеться у ризосферi у процесi споживання та повернення елемен-тiв живлення. Споживання вiдзначаеться видовою специ-фiкою у шльшсному та як1сному вимiрах. За сумюного росту дерева, як1 тенсившше поглинають поживнi ре-човини, зменшують !х к1льк1сть у грунтi, що негативно впливае на iншi породи. Дерева, яю iстотно вiдрiзняють-ся за динашкою споживання елементiв живлення, сприяють кращому росту один одного. П1д час розкопу-вання трирiчних сiянцiв природного насiнневого похо-дження, як1 ростуть на вiддалi 0,46 м один ввд одного, ви-явлено, що горизонтальнi коренi береки розташоваш над бiчними коренями дуба. Ввдхилень коренiв у цих порщ не виявлено, вони е сумюними в ризосферi з початкового перюду розвитку кореневих систем обох видiв.
Коренi семирiчно! береки i клена гостролистого та-кож не вщхиляються один вiд одного. Горизонтальнi кореш береки проникають пiд кореневу систему клена, i далi поширюються в горизонтальному напрямку на глибиш 15 см. Дрiбнi корiнцi береки проникають у ризосферу бiчних корешв рiзного порядку клена на глиби-нi 8-10 см (табл. 1).
Табл. 1. Структура коренево!' системи Sorbus torminalis L.
Вжова група дерев Квартал, видш Загальна протяж-шсть кopeнiв, м Зок рема корешв, м/% Висота рослини, м Прирют пагона за роками, см
горизонтальних вертикальних косовертикальних
Одш^чш 47/1 0,37 0,11/29,8 0,18/48/6 0,08/21,6 0,09 -
Двopiчнi 47/1 1,57 0,16/10,0 0,27/16,0 1,18/74,0 0,13 1-й - 5 2-й - 8
Тpиpiчнi 47/1 44/3 2,78 3,4 1,91/68,7 1,96 0,43/15,5 0,49 0,44/15,8 0,38 0,44 0,57 1-й - 4; 9 2-й -11; 22 3-й - 32; 26
Чотири^чш 47/1 44/3 3,15 3,45 2,27 2,51 0,56 0,32 0,94 0,61 0,55 3-й - 18;12 4-й -22;18
П'ятиpiчнi 47/7 44/3 3,39 3,69 2,4 1,76 0,57 0,42 1,4 0,66 0,53 4-й - 16;18 5-й - 21;17
Сeмиpiчнi 44/3 4,49 2,61 0,32 1,56 0,82 6-й - 12 7-й - 18
Вoсьмиpiчнi 44/3 5,0 3,0 0,51 1,54 1, 9 -
П'ятнадцятиpiчнi 34/11 11,2 6,83 0,47 3,1 6,2 -
Вертикальних кopeнiв
Одш^чш 0,18 0,18 - - -
Двopiчнi 0,26 0,26 - - -
Тpиpiчнi 0,43 0,49 0,43 0,49 - - -
Чoтиpиpiчнi 0,56 0,56 - - -
П'ятиpiчнi 0,57 0,57 - - -
Сeмиpiчнi 0,32 0,32 - - -
Вoсьмиpiчнi 0,51 0,51 - - -
П'ятнадцяти piчнi 0,47 0,47 - - -
Косовертикальних корешв
Одш^чш 0,08 0,01 0,02 0,05 -
Двopiчнi 1,14 0,27 0,78 - -
Тpиpiчнi 0,44 0,38 0,12 0,10 0,10 0,21 0,11 0,07 0,11
Чoтиpиpiчнi 0,32 - 0,12 0,10 0,10
П'ятиpiчнi 0,37 - 0,15 0,15 0,07
Сeмиpiчнi 1,56 0,78 0,55 0,16 0,13
Вoсьмиpiчнi 1,50 0,65 0,47 0,18 0,20
П'ятнадцяти piчнi 2,10 - 1,15 0,7 0,25
Звертаючи увагу на розподш протяжностi корешв за порядками галуження в береки лжарсько!, виявлено, що найбiльша маса корешв вах opieнтацiй, майже у 90 % розкопаних моделей, припадае на перший порядок галуження. З них, найбшьша маса вщзначена для горизонтального кopiння (71-77 %), дещо менша - для вертикального та косовертикального (29 %). На 3-4-й порядки галуження припадае тшьки 0,1-0,5 % маси корешв, що значно менше за вщносш показники розпод^ за протяжшстю у цих порядков (табл. 2).
Табл. 2. Розподш протяжност корешв Sorbus torminalis L.
Вжова група дерев Горизонтальних корешв
Всього, м За порядками галуження
1-й 2-й 3-й 4-й
Одн^чш 0,11 0,01 0,1 - -
Двopiчнi 0,17 0,03 0,14 - -
Тpиpiчнi 1,91 1,96 0,17 0,14 0,60 0,56 0,16 0,55 0,98 0,71
Чoтиpиpiчнi 2,27 0,18 1,4 0,42 0,27
П'ятиpiчнi 2,40 0,22 1,54 0,47 0,17
Сeмиpiчнi 2,61 0,8 1,2 0,44 0,17
Вoсьмиpiчнi 3,00 1,4 1,3 0,3 -
П'ятнадцяти-piчнi 6,83 4,8 1,6 0,43 -
Висновки. Пiд час формування коренево! системи береки лжарсько! вiд сiянцiв до 15^чного вiку, треба зазначити, що вона розвивае поверхневу кореневу систему, яка утворена горизонтальним коршням, майже без розгалужень.
Budzhak, V. V., Chornei, I. I., Havryliuk, V. O., & Turlai, O. L. (2000). Heobotayichna kharakterystyka roslynnykh uhrupovan Piv-nichnoi Bukovyny ta Pivnichnoi Bessarabii za uchastiu Sorbus torminalis (L.) Crantz. Chernivtsi: Ruta. 210 p. [in Ukrainian]. Glukhov, M. M. (1974). Medonosnye rasteniia. Moscow: Kolos. 304 p. [in Russian].
Gordienko, M. I. (1979). Metodicheskie ukazaniia po izucheniiu i
issledovaniiu lesnykh kultur. Kyiv: USKhA. 90 p. [in Russian]. Hensiruk, S. A. (1980). Lisy - bahatstvo i okrasa zemli. Kyiv: Nauko-
va dumka. 212 p. [in Ukrainian]. Hensyruk, S. A., Shevchenko, S. V., Bondar, V. S. et al. (1981). Kompleksnoe lesokhoziaistvennoe raionyrovanye Ukrayny y Mol-davyy. Kyiv: Nauk. dumka. 360 p. [in Ukrainian]. Hordiienko, M. I., Koretskyi, H. S., & Maurer, V. M. (1995). Lisovi
kultury. Kyiv: Silhosposvita. 328 p. [in Ukrainian]. Huz, M. M. (1996). Korenevi systemy derevnykh porid Pravobe-rezhnoho Lisostepu Ukrainy. Kyiv: Yasmyna. 145 p. [in Ukrainian].
Kalinin, M. I., Huz, M. M., & Debryniuk, Yu. M. (1998). Lisove kore-
neznavstvo. Lviv: UkrDLTU. 336 p. [in Ukrainian]. Leontiak, G. P., Gordienko, M. I., Krinitckii, G. T., Bondar, A. E., Le-ontiak-Naku, N. G. (2003). Ekologicheskaia rol dikorastushhikh plodovikh rastenii v lesnykh nasazhdeniiakh. Kishineu: SA SRIO Press. 438 p. [in Russian]. Makhmed, B. M. (1965). Kultura bereky v Ukrainskii RSR. Kyiv:
Urozhai. 90 p. [in Ukrainian]. Osipov, M. Iu., & Leontiak, G. P. (2013). Novye plodovye i dekora-tivnye rasteniia. Scientific Bulletin of UNFU, 23(5), 112-118. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2013/23 5/112 Osy.pdf Pohrebniak, P. S. (1993). Lisova ekolohiia i typolohiia lisiv. Kyiv: Nauk. dumka. 495 p. [in Ukrainian]. Popov, V.P., Marinich, A.M., & Lanko, A.M. (Eds.). (1968). Fiziko-geograficheskoe raionirovanie Ukrainskoi SSR. Kyiv: Izd-vo Ki-evskogo un-ta. 683 p. [in Russian]. Vakuliuk, P. H. (1991). Opovidi pro dereva. Kyiv: Urozhai. 295 p. [in Ukrainian].
Yatsentiuk, Yu. V. (2001). Natsionalni pryrodni yadra ekomerezhi Vinnytskoi oblasti. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 2, 48-52. [in Ukrainian].
Yelin, Yu. Ya. (1983). Roslyny nashykh lisiv. Kyiv: Rad. shkola. 239 p. [in Ukrainian].
Н. П. Шпак1, В. П. Шлапак2, Г. П. Леонтяк1
1Национальный природный парк "Кармелюково Подолье", пгт Чечельник, Украина 2Уманский национальный университет садоводства, г. Умань, Украина
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ КОРНЕВОЙ СИСТЕМЫ SORBUS TORMINALIS (L.) CRANTZ В ЛЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЯХ ЕСТЕСТВЕННОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ
ЮЖНО-ПОДОЛЬСКОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Методом раскопки исследованы особенности строения корневой системы береки лекарственной разных возрастов и условия произрастания в насаждениях естественного семенного происхождения ГП "Чечельницкое лесное хозяйство" Винницкой обл. Исследовано, что берека лекарственная формирует мощную горизонтальною корневую систему, которая далеко распространяется от побега, имеет значительное количество якорных корней, которyе обеспечивают породе ветроустойчивость. Ее корневая система пластична, при повреждении или изменении эдафичных условий легко регенерируется, появление сильных горизонтальных или косовертикальних корней в различных грунтовых условиях обеспечивает приспособления в смешанных лиственных лесах. Установлена специфическая особенность корневой системы береки в различных грунтовых условиях: а) корни проникают в грунтовые горизонты на глубину 57 см, но больше всего их в верхнем 10-15-сантиметровом слое почвы; б) на склонах у деревьев отсутствуют стержневые корни, формируется мощная корневая система горизонтальных корней в трех направлениях; в) в порослевых особей горизонтальные корни 2-3 м размещаются на глубине 5-8 см от корневой шейки, занимают положение над материнской корневой системой. Установлено, что у проростков береки лекарственной формируется стержневой корень, но его положение разное: вертикальное, горизонтальное, косовертикальное, это подтверждают различия в формировании корневой системы в насаждениях естественного происхождения.
Ключевые слова: берека лекарственная; ризосфера; дубово-грабовый древостой; горизонтальные, косовертикальные корни.
Формування потужно! горизонтально! коренево! системи, яка далеко поширюеться вщ стовбура i характеризуемся значною шлькютю косовертикального якорного коршня, що надае породi високо! виростшкостг I! коренева система пластична, у разi пошкодження або змши едафiчних умов легко регенеруеться.
Виявлено специфiчнiсть формування стрижневого кореня, який заглиблюеться у грунт тшьки до 57 см або утворюе колшо, майже вщ коренево! шийки, i повер-таеться (тд кутом 90°) в горизонтальному напрямку. У половини розкопаних рослин не виявлено стрижневого кореня.
Шд час формування високопродуктивних лшових насаджень дуба звичайного у дiбровах Подiлля, потрiб-но звернути увагу на сумюшсть кореневих систем. Ди-намжа, кшьшсть та яшсть кореневих видшень й опаду у дуба звичайного i береки лжарсько! неоднаков^ що мо-же ютотно впливати на споживання елеменпв живлен-ня та рют дерев при !х сумюному юнування. Наукова новизна отриманих результапв: дослвджено формування кореневих систем береки лжарсько! вiд сходiв до 15-рiчного вiку.
Перелш використаних джерел
Barbarych, A. I. (Ed.). (1977). Heobotanichne raionuvannia Ukrainskoi RSR. Kyiv: Nauk. dumka. 304 p. [in Ukrainian]. Bondar, A. O. (2002). Bereka v lisovykh nasadzhenniakh. Vinnytsia.
64 p. [in Ukrainian]. Bondar, A. O. (2005). Lisivnychi osnovy formuvannia vysokopro-duktyvnykh nasadzhen u dibrovakh Podillia. Doctoral Dissertation for Agricultural sciences (06.03.03 - Lisoznavstvo i lisivnytstvo). Kyiv. 44 p. [in Ukrainian]. Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2006). Formuvannia lisovykh nasadzhen u dibrovakh Podillia. Kyiv: Urozhai. 336 p. [in Ukrainian]. Budzhak, V. V. (1996). Bereka (Sorbus torminalis (L.) Crantz) u piv-nichnii Bukovyni ta pivnichnii Bessarabii (khronolohiia, bioekolo-hiia, okhorona). Candidate Dissertation for Biological Sciences. Chernivtsi. 293 p. [in Ukrainian].
N. P. Shpak1, V. P. Shlapak2, G. P. Leontyak1
1National Park "Karmelyukove Podillya", Chechelnik, Ukraine 2Uman National University of Horticulture, Uman, Ukraine
FEATURES OF FORMING CORNER SYSTEM OF SORBUS TORMINALIS (L.) CRANTZ ARE IN FOREST PLANTING OF NATURAL ORIGIN MORE SOUTH OF PODOLSK FOREST-STEPPE OF UKRAINE
The method of excavation has investigated the features of the structure of the root system of the bark of the drug of different age categories and the conditions of location in the plantings of natural seed origin SE "Chechelnytsky forestry" of Vinnytsia region. It was discovered that a large, horizontal root system, which is far from the shoots, is characterized by a significant amount of anchor roots that gives the breed a high wind resistance. Consequent, its root system is plastic, with damage or change of edatic conditions, it is easily regenerated, the appearance of strong lateral horizontal or oblique vertical roots under different soil conditions ensures its adaptation in mixed deciduous forests. As a result a specific feature of the root system of the bark is established in different soil conditions: a) the roots penetrate into the ground horizons to a depth of 57 centimetres, but most of them in the upper 10-15 centimetre layer of soil; b) on the slopes of trees there are no rod roots, a powerful root system of horizontal roots in three directions is formed; c) in porcine species, the horizontal roots of 2 to 3 meters are placed at a depth of 5-8 centimetres from the root neck, occupying position above the parent roots. Paying attention to the distribution of the length of the roots by the branches of branching, found that the largest mass of roots of all orientations falls on the first order of branching. Of these, the largest mass is noted for horizontal roots (71-77 %), somewhat lower - for vertical and oblique vertical (29 %). On the 3-4th order of branching there is only 0.1-0.5 % of the mass of roots. Moreover, the patterns have been revealed that rootstock is formed in the seedlings of the bark of the medicinal plant, but its position is different: vertical, horizontal, oblique vertical, which confirms the differences in the formation of the root system in natural plantings. As a result of this study, the roots of oak, maple, and linden are compatible in the rhizosphere with the birch of the initial period of development of root systems of these species. The dynamics, quantity and quality of root extracts and precipitation in ordinary oak and bunch of medicinal varieties, which can have a significant impact on the consumption of nutrients and the growth of trees in their coexistence.
Keywords: Sorbus torminalis; rhizosphere; oak-hornbeam Oak - hornbeam plantations; horizontal, oblique vertical roots.
