CC BY
20
нлты
УКРЛИНИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270510
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 630*5
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author Yu. Yu. Segeda smilalis@bk.ru
П. П. Яворовський1, Ю. Ю. Сегеда2
1Нацюнаяьний утверситет бiоресурсiв i природокористування Украши, м. Кшв, Украша 2Державне тдприемство "Смтянське якове господарство", м. Смта, Украша
ФОРМУВАННЯ КОРЕНЕВИХ СИСТЕМ РОСЛИН ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗА Р1ЗНИХ СПОСОБ1В Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ НА ДЕРЖАВНОМУ ШДПРИЕМСТВ1 "СМ1ЛЯНСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Показано, що рослини дуба звичайного на закладених шляхом поаву жолудiв дшянках лiсовiдновлення спочатку фор-мують стрижневу кореневу систему, а уже потам надземну частину. За таких умов трирiчнi рослини дуба мали середню гли-бину кореневих систем 124,2±22'9 см, водночас, середня висота 1х надземно! частини становила 117,6±12'' см. Приблизно у двох третин рослин формуеться один стрижневий корiнь, а у третини - на глибиш пiвметра головний коршь роздшяеться на 2-3 стрижневих кореш, яю за сво!ми лiнiйно-ваговими параметрами майже не вiдрiзняються. Маса кореневих систем одно-рiчних рослин дуба звичайного у повпряно-сухому станi в люових культурах, закладених шляхом виаву жолудi та вироще-них на розсаднику сiянцiв з оголеною кореневою системою i в контейнерах, вдаовдао, становила: 2,7±0,3, 2,8±0,3 та 10,0±1,8 г. Кореневi системи трирiчних деревних рослин дуба звичайного в люових культурах, закладених iз залученням контейнерного садивного матерiалу та з використанням сiянцiв з оголеною кореневою системою, е мичкуватими та за глиби-ною 1х розповсюдження першi iстотно перевищували вiдповiднi показники останшх - 126,3±21,8 см проти - 68,3±18,2 см, а кiлькiсть рослин зi сформованим головним коренем у таких культурах не перевищувала !х половини.
Ключовi слова: дуб звичайний; контейнерний садивний матерiал; лiсовi культури; кореневi системи; лiсовiдновлення.
Вступ. Дуб звичайний е видом деревних рослин, який за умов природного насшневого поновлення мае довгий стрижневий коршь i потужну та широко розга-лужену кореневу систему, що дае змогу йому зростати в умовах бвдних на елементи живлення трофототв та сухих гiгротопiв, водночас, за зростання в свгжих та во-логих дiбровах Правобережного Лiсостепу Укра1ни цей чинник вiдiграе вирiшальну роль у частиш забезпечен-ня високо! життездатностi й продуктивностi дубових деревосташв.
Будову i розвиток кореневих систем деревних рослин дослвджували багато вiдомих вчених-лiсiвникiв, серед, яких варто виокремити таких, як А. Г. Солдатов (Soldatov, 1955), I. Н. Рахтеенко (Rakhteenko, 1952), П. С. Погребняк (Pohrebniak & Melnyk, 1952), П. П. Похь тон (Pokhiton, 1957), М. I. Калшш (Kalinin, 1975), Н. I. Гузь (Guz, 1996) та багатьох ш.
Методика дослiдження. Для встановлення архггек-тонiки, характеру i тенденцiй росту й розвитку корене-вих систем дуба звичайного в культурах цього деревно-го виду за рiзних способiв лiсовiдновлення проведено розкопку корешв рослин дуба вшом вiд одного до трьох рошв на глибину до 1,5 м на дшянках лiсових культур, створених шляхом поаву жолудiв, посадки аянщв з
оголеною кореневою системою та контейнерних рослин. Осшльки це дослвдження е надзвичайно трудомю-тким, викопали по тридцять дослiдних рослин дуба на донках лiсовiдновлення по кожному iз варiантiв для забезпечення належного рiвня достовiрностi отриманих результапв, вимiряли довжину стрижневих коренiв та корешв горизонтального розповсюдження кореневих систем одно-, дво- та трирiчних рослин, а кореневi системи однорiчних рослин цього деревного виду висуши-ли до повиряно-сухого стану i визначили !х масу.
Результата дослвдження. Для порiвняння маси кореневих систем однорiчних рослин дуба звичайного, вирощених за традицiйною технологiею з ввдкритою кореневою системою на розсаднику Володимирiвського лiсництва ДП "Смшянське ЛГ" Черкаського обласного управлiння лiсового i мисливського господарства та ви-копаних у цьому ж люнищга на дшянках люоввднов-лення однорiчних дубшв, як1 виросли з висiяних жолу-дiв в умовах св1жо! дiброви, а також контейнерного садивного матерiалу цього деревного виду, вирощеного в розсаднику Будянського лiсництва, визначено масу кореневих систем деревних рослин у повиряно-сухому
±0 3 ±0 3 ±1 8
сташ, яка вдаовдао становила 2,7 ' , 2,8 ' та 10,0 ' г.
Виявлено, що деревнi рослини дуба звичайного, як1
1нформацт про aBTopiB:
Яворовський Петро Петрович, д-р с.-г. наук, професор. Email: lisivnutstvo@gmail.com
Сегеда Юрм Юрiйович, здобувач, директор. Email: smilalis@bk.ru
Цитування за ДСТУ: Яворовський П. П., Сегеда Ю. Ю. Формування кореневих систем рослин дуба звичайного в лкових культурах за рiзних способiв лковщновлення на державному пiдприeмствi мСмiлянське лкове господарство". Науковий вiсник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 51-54.
Citation APA: Yavorovskiy, P. P., & Segeda, Yu. Yu. (2017). Forming of rootages of pedunculate oak plants in forest gultures using various methods of forest renewal in state enterprise "Smila forestry". Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 51-54. https://doi.org/10.15421/40270510
виросли на дшянках лiсовiдновлення з виаяних жолу-дiв, уже в однорiчному вiцi почали формувати стрижне-ву кореневу систему. Так, за середньо! висоти надзем-но! частини однорiчних рослин 20,0 см, середня довжи-на !х кореневих систем сягала 35,2 см з вiдхиленнями 15,2±2'8 см. Водночас, зафiксовано, що деревш рослини дуба звичайного за умов лiсовiдновлення садивним ма-терiалом з оголеною кореневою системою та сформова-ною в контейнерах, вiдрiзнялись ввд рослин цього де-ревного виду, вирощених з висiяних жолудiв, краще розвиненою надземною частиною. Вони спрямовували поживнi речовини на подолання стресу пiд час переса-джування на основне мюце зростання та формування горизонтально! коренево! системи, а утворення ними такого потужного стрижневого кореня, як за умов вись ву жолудiв, не спостережено.
Пiд час розкопування кореневих систем дворiчних рослин дуба звичайного, що виросли з жолудiв, виявле-но сформовану, головним чином повнiстю вертикальну кореневу систему зi середньою глибиною проникнення
-л Л ±9,2
стрижневого кореня 72,1 см, у якш горизонтальнi кореш представлен в основному коренями першого порядку та незначними розгалуженнями коренiв другого та третього порядков. На дiлянках лiсовiдновлення, зак-ладених шляхом посадки сiянцiв з оголеною кореневою системою та вирощених у контейнерах, спостережено добре розвинеш мичкуват кореневi системи, сформова-ш, як правило, у верхнiх родючих горизонтах грунту, проте без наявност значущих стрижневих коренiв. Водночас, кореневi системи деревних рослин дуба звичайного, що були вирощеш у контейнерах, порiвняно з кореневими системами дворiчних дубков, висаджених сiянцями з оголеною кореневою системою, були ютот-но потужшшими. Так, середню довжину кореневих систем рослин дуба звичайного у дворiчних лiсових культурах, закладених за традицiйною технолопею, зафш-сували з показниками 46,2й'2 см, а контейнерним садивним матерiалом - 76,2±78 см. У кореневих системах рослин дуба звичайного на дшянках лiсовiдновлення садивним матерiалом з оголеною кореневою системою та вирощених у контейнерах переважали кореш гори-зонтальних напрямив першого, другого та третього порядив й основна маса корешв знаходилась у верхшх шарах грунту на глибиш до шв метра.
На рис. наведено довжини кореневих систем трирiч-них рослин дуба звичайного залежно вiд способiв лiсо-поновлення.
Результати розкопування кореневих систем трирiч-них рослин дуба звичайного у трирiчних культурах, закладених поавом жолудав, зафiксували середню гли-бину кореневих систем 124,2±129 см, водночас, середня
,6 см, що
вказуе на формування дубом звичайним за таких умов стрижнево! коренево! системи. Як зазначае М.1. Калiнiн (Kalinin, 1975), система стрижневого кореня фор-муеться у понад двох третин рослин дуба звичайного природного походження, водночас, в однiе!' третини рослин цього деревного виду на глибиш до швметра го-ловний корiнь роздiляеться на 2-3 стрижневих кореш, як за сво!ми лiнiйно-ваговими параметрами майже не вiдрiзняються. Дослiдження трирiчних кореневих систем рослин дуба звичайного в люових культурах, закладених за традищйною технологiею та з використанням контейнерного садивного матерiалу, показали, що пито-
52
ма маса в них особин з домшантним головним коренем не перевищувала половини !хньо! кiлькостi, водночас, тенденщя формування кореневих систем, яку виявлено на першому та другому роках !х росту i розвитку, про-довжувала в подальшому зберiгатись. Так, середню довжину кореневих систем рослин дуба звичайного в трирiчних люових культурах, закладених за традищйною технолопею, зафшсовано з показниками
со т±18,2
68,3 см, а контейнерним садивним матерiалом -
оголеною кореневою системою; II - закладено шляхом помву жолудв; III - створено з використанням контейнерних рослин дуба
Як стверджуе проф. А. О. Бондар (Bondar & Ног-diienko, 2006), архiтектонiка кореневих систем деревних рослин дуба звичайного у трирiчних культурах цього деревного виду в майбутньому змiнюватись не буде, тшьки збiльшуючись у розмiрах i в основному за-лишаючись мичкуватою.
Висновки
1. Рослини дуба звичайного на закладених шляхом поаву жолудiв дшянках лiсовiдновлення спочатку фор-мують стрижневу кореневу систему, а уже пот!м над-земну частину. За таких умов трирiчнi рослини дуба мали середню глибину кореневих систем 124,2±12'9 см, водночас, середня висота !х надземно! частини станови-ла 117,1±121 см. Приблизно у двох третин рослин фор-муеться один стрижневий корiнь, а у третини - на глибиш до швметра головний корiнь роздшяеться на 23 стрижневих кореш, яш за сво!ми лшйно-ваговими параметрами майже не вiдрiзняються.
Gordienko, M. I. & Poritckii, G.A. (1978). Biologicheskaia ustoichi-vost duba v zavisimosti ot kharaktera stroeniia kornevoi sistemy. Lesovodstvo i lesorazvedenie (Nauch. tr. USKhA), 219, 7-12. [in Russian].
Guz, M. M., Ozarkiv, I. M., Kulchytskyj-Gyhailo, I. Ye., Ozarkiv, O. I., Danchivska, O. Ya. (2009). Features of structure of the root system of oak ordinary and transference of liquid regularity. Scientific bulletin of UNFU, 19(4), 7-15. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2009/19 4/7 Guz 19 4.pdf Guz, M. M. (1996). Korenevi systemy derevnykh porid Pravoberezhno-
hoLisostepu Ukrainy. Kyiv: Yasmyna, 145 p. [in Ukrainian]. Kalinin, M. I. (1975). Kornevye sistemy derevev i povyshenie produk-
tivnosti lesa. Lvov: Vyssh. shk, 175 p. [in Russian]. Pohrebniak, P. S. & Melnyk, M. N. (1952). Korenevi systemy derevnykh porid u dibrovakh (Vol. 3, pp. 32-47). In Pr. In-tu li-sivnytstvaAN URSR. [in Ukrainian]. Pokhiton, P. P. (1957). Raspredelenie kornei drevesnykh i kustarni-kovykh porod v chernozemnoi zone. Kyiv: Gosselkhozizdat USSR, 40 p. Rakhteenko, I. N. (1952). Kornevye sistemy drevesnykh i kustarnikovykh
porod. Moscow-Leningrad: Goslesbumizdat, 107 p. [in Russian]. Soldatov, A. G. (1955). Kornevye sistemy drevesnykh porod. Kyiv: Gosselkhozizdat USSR, 104 p. [in Russian].
П. П. Яворовский1, Ю. Ю. Сегеда2
1Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
2ГП "Смелянское лесное хозяйство", г. Смела, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ КОРНЕВЫХ СИСТЕМ РАСТЕНИЙ ДУБА ЧЕРЕШЧАТОГО В ЛЕСНЫХ КУЛЬТУРАХ ПРИ РАЗНЫХ СПОСОБАХ ЛЕСОВОЗОБНОВЛЕНИЯ НА ГОСУДАРСТВЕННОМ ПРЕДПРИЯТИИ "СМЕЛЯНСКОЕ ЛЕСНОЕ ХОЗЯЙСТВО"
Показано, что растения дуба черешчатого на созданных путем посева желудей участках лесовозобновления сначала формируют стержневую корневую систему, а уже потом надземную часть. При таких условиях трехлетние растения дуба имели среднюю глубину корневых систем 124,2±12,9 см, в то же время, средняя высота их надземной части составляла 117,6±12,1 см. Примерно у двух третей растений формируется один стержневой корень, а у трети - на глубине полметра главный корень разделяется на 2-3 стержневых корня, которые по своим линейно-весовым параметрам почти не отличаются. Масса корневых систем однолетних растений дуба черешчатого в воздушно-сухом состоянии в лесных культурах, созданных путем посева желудей, выращенных на питомнике сеянцев с оголенной корневой системой и в контейнерах, соответственно, составила: 2,7±0,3, 2,8±0,3 и 10,0±1,8 г. Корневые системы трехлетних древесных растений дуба черешчатого в лесных культурах, созданных с использованием контейнерного посадочного материала и сеянцев с оголенной корневой системой, мочковатые и по глубине их распространения первые существенно превышали соответствующие показатели последних -126,3±21,8 см против - 68,3±18,2 см, а количество растений со сформированным главным корнем в таких культурах не превышала их половины.
Ключевые слова: дуб черешчатый; контейнерный посадочный материал; лесные культуры; корневые системы; лесовозобновление.
P. P. Yavorovskiy1, Yu. Yu. Segeda2
1National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
2SE "Smila forestry", Smila, Ukraine
FORMING OF ROOTAGES OF PEDUNCULATE OAK PLANTS IN FOREST GULTURES USING VARIOUS METHODS OF FOREST RENEWAL IN STATE ENTERPRISE "SMILA FORESTRY"
Pedunculate Oak is the type of arboreal plants that in natural conditions have a long tap-root and widely ramified rootage. It allows it to grow both in dry and moist environments. A structure and development of arboreal plants have been investigated by the known scientists in forestry, in particular Soldatov A. G., Rahteenko I. N., Pogrebniak P. S., Pohiton P. P., Kalinin M. I., and Guz N. I. In order to research character and tendencies of height and development of rootages of Pedunculate Oak in the cultures of this arboreal type of plants using different methods of proceeding in the forest we conducted excavation of chums of this arboreal type in age from one to three years on a depth up to 1.5 m on the areas of forest cultures, that is created by sowing of acorns, landing of bare-rooted seedlings and container plants. For comparison of development of rootages of one-year Pedunculate Oak plants, that were grown according to traditional technology with root system in the nursery of Volodimirovka forestry and one-year seedlings of Pedunculate Oak, that grew in forest cultures of the sown acorns, and also container seedlings, that were grown in the nursery of Bydi-anka forestry of "Smila forestry" of the Tcherkasy regional department of forest and hanting we defined mass of rootages of arboreal plants in an air-dry state, that presented accordingly 2.7±03, 2.8±03 and 10.0±18 g. In such conditions the three-year plants of Pedunculate Oak had middle length of rootages - 124.2±129 cm. Rootages of three-years plants of Pedunculate Oak in forest cultures on the areas of forest renewal with the use of container planting stock comparatively with the rootages of the same age of Pedunculate Oak plants in the forest cultures that were created by bare-rooted seedlings is more fibrous and after the depth of their distribution on average presented a 126.3±218 cm against a 68.3±182 cm, at the same time, the amount of arboreal plants with the formed mainroot a container plants did not exceed their half. Digging at the root of two-year oak that grew from acorns, we found existing vertical root system with an average depth of penetration taproot 72.1± 92 cm, in which horizontal roots were mostly roots of the first order and second minor branching roots and third orders. In reforested areas created by planting seedlings with bare root system and grown in containers we observed well-developed fibrous root systems that were formed in the fertile layer of soil. At the same time, rootages
2. Маса кореневих систем однорiчних рослин дуба звичайного у повггряно-сухому сташ в люових культурах, закладених шляхом виаву жолудiB' вирощених на розсаднику аянщв з оголеною кореневою системою та
±0 3 ±0 3
в контейнерах, вадповадно, становила: 2,7 ' , 2,8 ' та 10,0±1,8 г.
3. Кореневi системи трирiчних деревних рослин дуба звичайного в люових культурах, закладених iз залу-ченням контейнерного садивного матерiалу та з вико-ристанням тнщв з оголеною кореневою системою, е мичкуватими та за глибиною !х розповсюдження першi ютотно перевищували ввдповвдш показники останшх -
+91 8 +1 8 2
126,3 ' см проти - 68,3 ' см, а шльшсть рослин зi сформованим головним коренем в таких культурах не перевищувала !х половини.
Перелш використаних джерел
Bondar, A. O. & Hordiienko, M. I. (2006). Formuvannia lisovykh na-sadzhen u dibrovakh Podillia. Kyiv: Urozhai, 334 p. [in Ukrainian].
of two-year arboreal plants of oak ordinary, that were grown in containers, comparatively with the rootages of two-year plants of this arboreal kind, planted with bare roots, were substantially more powerful. Middle length of rootages of Pedunculate Oak plants in two-year forest cultures created according to traditional technology, we fixed a 46.2±52 cm with indexes, and by a container planting stock are 76.2±78 cm. In the rootages of plants of oak ordinary on areas renewal of the forest by a planting-stock bare-rooted and grown in containers the roots of near to horizontal directions of the first, second and third orders and bulk of chums prevailed was in the epiphases of soil on half meter depth. Thus, the results of digging out of rootages of three-year plants of Pedunculate Oak in the forest cultures created by sowing of acorns showed the middle depth of rootages, and their medium-altitude above-ground part presented a 117.6±121 cm, that testifies to forming Pedunculate Oak of such cored rootage. Researches of three-year rootages of Pedunculate Oak in the forest cultures created according to traditional technology and with the use of container planting stock showed that part of their individuals with a dominant mainroot did not exceed halves of their amount, and the tendency of forming of rootages that was educed by the authors on second year of their life, continued to be kept.
Keywords: Pedunculate Oak; container planting stock; forest cultures; rootages; forest renewal.
