CC BY
79
УДК 630 А О. Бондар, канд. с.-г наук - ДЛГО "Втницялк ";
проф. М.1. Гордкнко, д-р бюл наук -НАУ, м. Киле
ВПЛИВ СПОСОБУ СТВОРЕННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР ДУБА НА ШТЕНСИВШСТЬ РОСТУ САДЖАНЦ1В
Дослщжено розвиток дуба звичайного в першi роки життя i залежшсть штен-сивностi росту вщ способу створення лiсових культур.
Ключов1 слова: дуб звичайний, лiсовi культури, посiв жолудя, iнтенсивнiсть росту, коренева система, судiброви
А.О. Bondar,prof. M.I. Gordiyenko -HAU, Kyiv
Influence of a way of creation of wood cultures of oak on intensity of
growth of young plants
Development of an oak usual in the first years of a life and dependence of intensity of growth on a way of creation of wood cultures is investigated.
Key words: oak usual, wood cultures, sowing of acorn, intensity of growth, root system, oak subwoods
Для визначення залежност штенсивност розвитку дуба в молодому вщ вщ способу створення люових культур ми заклали дев'ять пробних площ у люових культурах р1зного року та способу закладки.
Наш1 дослщи показали, що в культурах, як створеш в 2003 р. на д1лян-щ, де висаджували шянщ (назвемо ix саджанцями), до середини л1та дуб досяг бшьшо! середньоi висоти (21,86 см), шж на дшянщ, де вишвали жолуд1 (назвемо ix Ыянцями) - (19,62 i 21,56 см). В1ропдшсть становить 6,2 i 1,3 (табл. 1).
Таке сшввщношення висот у культурах пояснюеться тим, що Ыянщ дуба, як висаджували на постшне мюце, уже мали певну висоту та розм1ри корешв i до часу обстеження культур утворився додатковий прирют. Тобто, щ саджанцi мали бiльший на один рш бiологiчний вiк, нiж шянщ на дiлянцi культур, де виЫвали жолудi.
Табл. 1. Характеристика культур дуба звичайного, створених посьвом жолудьв
i посадкою однорьчних сшнщв на постшне мшце в 1вашвському льсництвь _Ынницьког област1 (за замьрами в липн 2003 р.)_
Пробна пло-ща Квартал, д1лян-ка Р1к створення культур Спос1б створення культур Середня висота, см Р1зниця за висотою Ввдхилен-ня за ви-сотою, см В1ропд-тсть
см %
2 41,5 2003 Пос1в 19,62±0'24 2,24 89,8 16-24 6,2
1 35,5 2003 Посадка 21,86±0'31 100 18-28
3 35.5 2003 Пос1в 21,56±0'26 0,30 98,6 18-26 1,31
5 29,16 2002 Пос1в 42.10±1,2' 11,06 135,6 35-58 6,7
4 58,9 2002 Посадка 31,04±1,12 100 20-50
6 35,5 2002 Пос1в 47,08±138 16,04 151,7 40-68 9,0
8 42,1 2001 Пос1в 86,74±1,78 25,28 173,3 65-122 11,1
7 34,1 2001 Посадка 61,46±142 100 47-82
9 35,5 2001 Пос1в 92,48±2'12 31,02 185,0 76-130 12,2
га сч
я и
,а
и
о в
>1 и
ч-Ч
О О
н —:
И
в 3 § §
о &
о
} I}
ч л и О
н 3
и &
и
"О ш
1Г. СП Й К ш
■ ^н
о о 1=1
И
о
ё ей
и к
И
и &
и
¡а
СП
«
ч й и о н
о
8
03
5
и
4 м
и
ё-
о
11}
О
I—I
О
я
£
л
■ГН № о
О
О
ос Ч" чС
СМ
^
О Ч"
ос
сн
чС
СП
^
СП
(М СП
О СП
ОС
ГО
<С
Я
ГЦ
о гя
(Ч
ОС
чС
ГЧ
оооооооо
^Г N О Й Ю ^ С)
8 я
к ч о о ец
00 <м
из 'вюэид
8 К
К
ч о о ри,
Рис. 1. Висота дуба звичайного в трирiчних культурах, створених поавом жолуЫв i посадкоюсшнщву свiжих суЫбровах 1вашвського л-ва ВтницькоХ областi
Зовшм шше сшввщношення висот в дво- i трирiчних культурах (табл. 1, пр. пл. 4-9). У дворiчних культурах саджанщ досягли середньо! ви-соти 31 см, а шянщ - 42-47 см, рiзниця становить 11-16 см i бiльше, а вiроriд-нiсть 6,7-9,0. В культурах, де Ыянщ висаджували на постiйне мiсце, тiльки поодиною саджанцi досягли середньо! висоти рослин на далянщ пiсля посiву жолудiв на постiйне мiсце.
У трирiчних культурах саджанцi досягли середньо! висоти 61 см, а шянщ - понад 86-92 см рiзниця перевишуе 25-31 см, або на 173-185 %, а вь рогiднiсть - 11,1-12,2. У культурах цього вжу найбшьшу висоту мали сад-
2. Лковщновлення та лкорозведення
195
жанцi 82 см, а Ыянщ - 122-130 см (табл. 1, пр. пл. 7-9). Причому, в трирiчних культурах ш один саджанець не досяг середньо! висоти, яку дуб мав на дшян-ках, де виЫвали жолудi на постшне мiсце (рис. 1).
Саджанщ дуба в люових культурах на другий рiк шсля посадки Ыян-цiв збiльшили середню висоту на 100 см, на третьому рощ - на 30 см, а при посiвi жолудiв на постшне мюце сiянцi його збшьшили прирiст за висотою на 22-26 см, на третьому - 44-45 см. Враховуючи середнш прирют саджанцiв, висоти 86-92 см досягнуть, коли культури будуть мати вж чотири роки, в цей час бюлопчний вiк саджанцiв буде п'ять рокiв. Отже, при посадцi однорiчних сiянцiв дуба на постiйне мюце саджанцi його в п'ять роюв досягнуть свое! висоти, яку Ыянщ, при посiвi жолудiв на постшне мюце, мають в три роки. Тоб-то, до кшця третього вегетацiйного перiоду пiсля створення люових культур прирiст у саджанщв уже запiзнюеться на два роки.
У викопаних на дшянщ однорiчних культур саджанцiв дуба коренева система бшьш розвинена, нiж у Ыянщв, теж викопаних у цих культурах. У дворiчних сiянцiв, викопаних у дворiчних культурах, корiння проникае на глибину понад 70 см. У бшьшосл дворiчних сiянцiв добре виражений стриж-невий корiнь. Вiд нього беруть початок коршщ нижнiх порядюв, але найбiльша маса !х зосереджена на глибиш 5-25 см. У деяких Ыянщв вiд ко-ренево! шийки вiдходять два майже однакових за розмiрами коренi, якi роз-повсюджуються вертикально, або майже вертикально в глибину.
У трирiчних Ыянщв i чотирьохрiчних саджанцiв, якi викопаш у три-рiчних культурах, формуеться така коренева система, яка в майбутньому буде мало змшюватись за формою i тшьки збшьшиться за розмiрами. У бiльшостi Ыянщв уже е добре виражений стрижневий, яюрш i боковi коренi. Як i в iнших деревних рослин насiнневого походження у дуба звичайного спостершаеться повна кореляцiя у розвитку надземно! частини i коренево! системи. Вона полягае в тому, що у бшьших за розмiром Ыянщв бiльш по-тужна i коренева система. Загально прийнятим е те, що дуб звичайний фор-муе глибинну кореневу систему з наявшстю стрижневого i якiрних коренiв. Останш теж пiд рiзним кутом заглиблюються в грунт. Але на дерново-шдзо-листих супiшаних грунтах у деяких Ыянщв дуба звичайного стрижневий ко-рiнь вiдсутнiй, проте е добре розвинеш боковi. У таких Ыянщв основна маса корiння зосереджена у верхньому 25-30-сантиметровому шарi грунту.
Дещо по-шакшому формуеться коренева система у саджанщв дуба звичайного, осюльки при вирощуванш сiянцiв у розсаднику коршня сходiв пiдрiзають. Тому у таких рослин вщсутнш стрижневий корiнь. За умов, що Ыянщ дуба з пiдрiзаною кореневою системою висаджують на важких за ме-ханiчним складом грунтах, наприклад, на сiрих люових суглинках i чорно-земах, у саджанщв з'являються яюрш кореш, яю хоча i заглиблюються в грунт, але на меншу глибину, шж стрижневий [1].
На легких за мехашчним складом дерново-пiдзолистих супiшаних грунтах посадка Ыянщв дуба звичайного з пiдрiзаною кореневою системою зумовлюе формування у саджанщв поверхнево! коренево! системи. У таких саджанщв основна маса коршня зосереджена у верхньому 25-30-сантиметро-
вому шарi грунту. У деяких саджанщв слаборозвиненi якiрнi коренi заглиб-люються до глибини 70 см (рис. 2). У саджанщв, викопаних у трирiчних культурах, боковi коренi значно коротш^ нiж у сiянцiв. Тобто, хоча 1х бiльше за кiлькiстю, але вони охоплюють менший об'ем грунту, нiж сiянцi (рис. 2).
Рис. 2. Трирiчний дуб в культурах, створених:
1 - поавом; 2 - посадкою в Ыатвсъкому л1сництв1 Втницъкого ЛВК
За умов поЫву жолудiв на постшне мюце у Ыянщв формуеться потуж-на коренева система, яка охоплюе верхш, найбiльш багатi на поживнi речови-ни шари грунту i нижш, де зберiгаеться бiльше вологи в посушливi перiоди. При посiвi жолудiв на постiйне мiсце уже з другого року сходи формують розвинену кореневу систему, особливо це помггно у трирiчних сiянцiв. Крiм лшвничо! характеристики культур, якi створюють пошвом жолудiв та посадкою Ыянщв на постiйне мiсце доцiльно навести економiчну 1х ефективнiсть.
За даними 1вашвського лiсництва, вартiсть вирощування одте! тисячi однорiчних сiянцiв дуба, включаючи заготiвлю жолудiв та 1х збер^ання, по-сiв на розсаднику, догляд за ними i викопування становить 7,72 грн. При роз-мщент посадкових мiсць 2,0*5,0 м, яке прийнято на дослщних культурах на гектар необхщно висадити 10 тис. Ыянщв. Загальна вартiсть сiянцiв буде 77,20 грн. (табл. 2).
Вартють створення люових культур iз прокладкою смуг культиватором взвал, мехашзованою посадкою сiянцiв на постiйне мюце, догляду за
2. Лiсовiдновлення та лкорозведення
197
грунтом у культурах до зiмкнення гiлля в рядах вручну в межах захисно! сму-ги i розпушування мiжрядь культиватором по шiсть разiв становить 791 грн.
на га (табл. 2).
Табл. 2. Собнварт^ть вирощування одних тисячi однорiчних с'шнщв дуба
Види робгг Соб1варт1сть, грн. на га Ствввдно-шення, %
Вартшть загот1вл1 1 збер1гання жолуд1в дуба зви-чайного 26,0
Створення лшових культур поЫвом жолуд1в 499
Разом 525 100
Вирощування однор1чних Ыянщв дуба звичайного 77
Створення лшових культур посадкою Ыянщв 791
Разом 868 165
На створення культур поЫвом жолудiв на постшне мюце з виконан-ням тих самих робгг з шдготовки грунту i прополки вручну i розпушування мiжрядь культиватором, висiв жолудiв пiд сапку, заготiвлi i зберiгання жо-лудiв затрати зменшуються до 525 грн. (табл. 2).
Отже, створення одного гектара поЫвом жолудiв на постiйне мiсце становить 525 грн. (100 %), а посадкою Ыянщв - 868 грн. або бшьше на 165 %. Таким чином, з точки зору бюлоги люових культур i затрат на !х створення, поЫв жолудiв на постiйне мiсце е виправданим у лiсiвничому та еко-номiчному вiдношеннях. Посiв жолудiв на постшне мюце заслуговуе на ува-гу при створеннi лiсових культур в Полюс та Лiсостепу Укра!ни на легких за механiчним складом грунтах. Останш, як зазначалось, вiдрiзняються низькою вологомiсткiсть i мають слабкий тдйом вологи капiлярами.
Посiв жолудiв на постiйне мiсце виключае деформащю корiння у Ыян-цiв, яка неминуча при пiдрiзанi корiння в розсадниках i посадцi !х на постшне мюце. Посiв жолудiв на постiйне мiсце забезпечуе Ыянцям можливiсть опанувати, навiть в першi роки, глибокi шари грунту, як краще забезпеченi вологою, нiж верхш.
Висновки
Посiв жолудя на легких за складом грунтах в умовах Люостепу дае змогу вирощувати лiсовi культури, що за штенсившстю росту, приживлю-ванiстю та економiею кош^в значно перевищують культури, створенi посадкою Ыянщв i е найбшьш ефективним способом створення високопродуктив-них люових насаджень.
Л1тература
1. Горд1енко М.1., Гойчук А.Ф., Горд1енко Н.М. Штучш люи в д1бровах. - Житомир: Полюся, 1999. - 592 с.
