CC BY
80
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАН ДУБOВИX НАСАДЖЕНЬ У ЛIСOВOМУ ФOHДI УКРАШИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ÏX ВIДTВOPЕHHЯ
Здiйсненo системний анад1з чинниюв та захoдiв, яю стали пpичинoю зниження пpoдyктивнoстi дю1в на Укpаïнi. Запpoпoнoванo pеадьнi шляхи пoкpащання ек^го-гiчнoï стiйкoстi дю1в. Одним iß спoсoбiв pеадiзацiï мети e збагачення бiopiзнoманiття дiсoстанами дуба чеpвoнoгo бopеадьнoгo в наyкoвo-oбгpyнтoваних oбсягах.
В yмoвах наpoщyвання темпiв сшживання деpевини та лiсoексплyата-цiï насампеpед ставлять завдання збеpеження лiсoвих е^^стем та шдвищен-ня ix CTirnoCTi.
Oднieю з гoлoвниx складoвиx л^вих насаджень e дiбpoви, якi займа-ють 28 % лiсoвиx Morn,. Пpoте, надмipна експлyатацiя дoвела лiсoвi наса-дження i дiбpoви зoкpема дo тieï межi, за ягаю вoни пеpестають викoнyвати свoï oснoвнi екoлoгiчнi функци. Стан дiбpoв на теpитopiï Укpаïнi такий, щo ваpтo гoвopити пpo 1'хню дегpадацiю, o^i^ra кopiннi дyбoвi деpевoстани майже в^убаш, а пopoслевиx насаджень yдвiчi бшьше, нiж насiннeвиx i це вщчутш впливаe на стpyктypy всьoгo лiсoвoгo фoндy. Тoмy кoлегiя М1тс-теpства лiсoвoгo гoспoдаpства ще у 1996 p. poзглянyла питання пpo стан i пеpспективи виpoщyвання дyбoвиx насаджень та ^ийняла пpoгpамy '^í6po-ва", де вiдзначенo вади ведення гoспoдаpства у дiбpoваx та намiченo шляхи з тдвищення ïx пpoдyктивнoстi.
У цш пpoгpамi зoкpема зазначенo, шр на пpактицi iгнopyються науга-вi pекoмендацiï зi ствopення дyбoвиx насаджень. У дiбpoвниx i сyдiбpoвниx типах лiсopoслинниx yмoв, де дуб e кopiннoю пopoдoю, замiсть дyбoвиx ствopюються кyльтypи з сoсни звичайнoï i ^имсь^', тoпoлi, акаци, ясеня, клешв та iншиx пopiд. Це пpизвoдить не тiльки дo зменшення плoщi дyбoвиx насаджень, аде й дo неpацioнальнoгo викopистання лiсoвиx земель.
Виникнення такoï ситуаци зyмoвлене багатьма як oб,eктивними, так i сyб,eктивними чинниками. Насампеpед ствopення нoвиx насаджень з дуба звичайнoгo тепеp значнoю мipoю yскладнюeться чеpез низку пpичин, гoлoв-нoю з яких e пoгipшення загальнoï екoлoгiчнoï ситуаци загалoм i як наслiдoк цьoгo пoгipшення стану л^вих екoсистем, гoлoвнoю з лашк яких e дyбoвi насадження. Це пpизвелo дo пiдpивy oснoвниx спoсoбiв захисту дiбpoв вiд тиску чинниюв смеpтнoстi, якi буди виpoбленi ними за тисячoлiття (П.А. no-лoженцев, 1980). Такi автopи, як Д.Ф. Рудтев (1975), 1.П. Теpебyxа (1982), А. А. Рoжкoв (1989) такoж на пеpше мiсце ставлять антpoпoгенний вплив, вс iншi пpичини poзглядають як шхщт. Наслiдками антpoпoгеннoгo впливу e гамплекс негативних чинникiв: пoгipшення кшматичних i едафiчниx yмoв, якi сyпpoвoджyються пoсyxами, незвичними темпеpатypними пеpепадами, вщхиленнями в pежимi oпадiв, щo в шдсумку пpизвoдить дo piзкoï змши пд-poлoгiчнoгo pежимy. Змiна piвня фунтових вoд piзкo негативнo впливаe на насадження дуба звичайнoгo. Саме цю дичину poзглядають як oснoвнy внаслiдoк пoяви сyxoвеpшиннoстi i пoдальшoгo всихання дyбoвиx насаджень. Пpичoмy у сиpиx дiбpoваx i сyдiбpoваx цей пpoцес набагатo пoмiтнi-ший, шж у вoлoгиx (C.B. Шевченга, 1985). Oсoбливo це xаpактеpнo для ^и-
рiчкових долин. Пдролопчний режим pi40K за останнш час дуже змiнився, оскiльки тривалють весняних повеней зменшуеться, особливо в засушливi роки i внаслiдок цього вщбуваеться рiзке зниження рiвня грунтових вод саме у прирiчкових долинах. Рiвень грунтових вод знижуеться не тшьки в долинах рiчок, але й внаслiдок виконання мелiоративних робгг, що призводить до ана-лопчних наслiдкiв. Пiдвищення ж 1х рiвня веде до вимокання дубових наса-джень, передуЫм молоднякiв. Таким чином, насадження дуба звичайного стаючи ослабленими, можуть мати таю захворювання, як: суха гниль, спри-чинена бактерiею Erwiniia rhapontici (Millard), поперечний рак, зараження трутовиком та опеньком, а також зараження листогризучими та стовбурови-ми ентомошюдниками.
Ще одшею з причин, що перешкоджае вщновленню насаджень з дуба звичайного е зокрема те, що насiнневi роки у ще! породи вiдбуваються у се-редньому з п,ятирiчним штервалом. Це утруднюе створення культур поЫвом жолудiв, оскiльки iснуе нехватка насшневого матерiалу у менш родючi роки. Тому у щ роки культури необхщно створювати саджанцями. Втiм, за даними багатьох авторiв, зокрема Д.Ф. Руднева (1975), С. А. ГенЫрука (2002), культури, створеш посiвом, набагато стiйкiшi за створенi саджанцями. Так, пошко-джуванiсть молодих культур поперечним раком, за даними Руднева Д.Ф. (1975), у культурах створених посадкою саджанцями становить 61 %, у ство-рених поЫвом - всього 5 %, а де е природне поновлення - вщсутне. К^м того, 10 % культур, створених посадкою, заражаеться трутовиком. У поросле-вих насадженнях пошкоджувашсть ще набагато вища. Крiм того створеш саджанцями культури дуба звичайного послаблеш ще й тому, що у посадкового матерiалу шсля пересаджування з розсадника сильно пошкоджуеться коренева система - обрубуеться стержневий коршь, який штенсивно формуеться саме у першi роки. Тому пошкоджена таким чином коренева система стае бшьш поверхневою, а дубовi деревостани - менш стшюшими. Якщо у бага-тих лiсорослинних умовах це менш помггно, то у судiбровах i особливо субо-рах ця вада вщграе дуже значну роль у приживленост i подальшому ростi молодих культур дуба звичайного.
Суховершиншсть насаджень дуба звичайного з подальшим заражен-ням 1х ентомо- та фггозахворюваннями, зазвичай, мае незворотнш характер i приводить до повного всихання дерев на всш плошд, де почався цей процес. Це призводить до того, що у декшька прийомiв санiтарних рубань, в кшцево-му результатi, насадження вирубують повшстю. Вiдновлення ж на цих пло-щах насаджень з дуба звичайного е проблематичним, оскшьки описаш вище негативнi екологiчнi процеси не тшьки не зупинеш, але й прогресують i тому однозначно прогнозовано можна отримати заздалепдь негативний результат.
На люових площах, де вщбулося всихання i деградацiя насаджень дуба звичайного, шсля суцшьних сашгарних рубань, або останнього 1х прийому можуть змшюватися породи, якi здатш не тiльки сформувати насадження, що повною мiрою виконуватимуть лiсозахиснi, люомелюративш та iншi функцп, але й бути набагато продуктившшими. На сьогодш змiна всохлих дубових насаджень на бшьш стшю та високопродуктивнi i е одним iз головних зав-
дань шд час вщновлення люових ресурЫв, шдвищення ïx стiйкостi та вщнов-лення еколопчних функцiй.
Змша порiд у процес природного розвитку насаджень i впровадження нових iнтродуцентiв - явище закономiрне. Але завданням лiсiвникiв i еколо-пв е так спрямувати цей процес, щоб одночасно 3i збереженням корiнниx де-ревостанiв вш привiв до збагачення створюваних насаджень високопродук-тивними породами та вщбулося пiдвищення ïx бiологiчноï стiйкостi. Тому са-ме цi властивостi повинш посiдати перше мiсце пiд час тдбору та впровадження культивованих порщ.
Усi перераxованi вище причини, що призводять до всихання насаджень дуба звичайного не характеры для та^ цiнноï та перевiреноï багато-рiчним досвiдом лiсовирощування породи як дуб червоний бореальний (Qu-ercus borealis Mich. var. maxima (Marsh.) Ashe.). Його батьювщиною е Швтч-на Америка. Його було завезено бшьш нiж сто роюв тому з Заxiдноï Свропи в Украшу. Ця порода була вщома у боташчнш та дендрологiчнiй класифжаци також пiд назвами дуб бореальний i дуб червоний. Якщо перша з цих назв е цшком прийнятною, то друга абсолютно невiрна, тому що Quercus borealis належить тiльки до секцiï червоних дубiв (Rubra Lud.), куди також входять: дуб шарлаховий (Quercus coccinea Muench.), дуб болотний (Quercus palustris Muench.), дуб рiзнолистий (Quercus hetheropulla L.), i власне дуб червоний (Quercus rubra L.), вiд якого Quercus borealis вiдрiзняеться низкою iстотниx ознак (Harlow W.M., 1969). Ще проф. А.Л. Липа (1955), щоб виокремити цей вид, запропонував його назву як дуб швшчний, що й було прийнято довший час у лiсiвництвi, боташщ та дендрологи (Т.М. Бродович, 1974). Проте у ль швничш практищ ця порода в не останню чергу завдяки червоному вщтшку деревини i листя, яке восени набувае також червоного кольору, постшно iме-нуеться як дуб червоний. Останшм часом навiть у наукових публжащях по-руч або з правильною латинською назвою Quercus borealis вживаеться назва дуб червоний, або ж взагалi ця порода перейменовуеться на Quercus rubra, який в Укра"ш у люонасадженнях не трапляеться взагалi. Враховуючи цю тенденщю, а також для того, щоби постiйно не посилатися на правильне ла-тинське визначення цiеï породи, автор пропонуе таку назву - дуб червоний бореальний.
За бшьш шж столггню юторда впровадження дуб червоний бореальний зарекомендував себе з багатьох позитивних сторш. Так вщносно змши гiдрологiчного режиму ця порода е набагато стшюшою i еластичшшою. Бу-дова його кореневоï системи та бюлопчш особливостi дають змогу безболю-но переносити зниження рiвня грунтових вод, не втрачаючи стшкосп наса-дженнями, що виражаеться у повнш вiдсутностi суxовершинностi. Шдвищен-ня ж рiвня грунтових вод також не призводить до негативних наслщюв, якщо не вщбуваеться тривалого затоплення.
У дуба червоного бореального немае ч^ко вираженого центрального стержневого кореня. Натомють вiд горизонтальних коренiв щуть вертикальнi глибоко проникаючi вiдгалуження (К.А. Двоеглазов, 1958; Б.1. Логгiнов, 1.Н. Гегельський, 1962; W.M. Harlow, 1969; М.М. Гузь, 1996). Шсля переса-
джування з розсадника пошкодження коренево1' системи саджанщв незначне i не впливае на подальше формування компактно! та потужно! коренево! системи якiрного типу, яка мае також i глибоке проникнення. Завдяки меншш пошкоджуваностi коренево! системи вдаеться уникнути перерахованих вище хвороб, якi характернi для дуба звичайного. Варто зазначити, що автор про-тягом багаторiчних спостережень у насадженнях дуба червоного бореального не виявив жодних ознак захворювань трутовиком, вже не кажучи опеньком. Абсолютно немае борошнисто! роси, яка спостершаеться майже у вЫх молод-няках дуба звичайного. Що стосуеться ентомошюдниюв таких, як: непарний, юльчастий та дубовий шовкопряди, зелена дубова листовшка, рiзнi види п,ядунiв, дубовий блощак - то цi шкiдники характеры виключно для дуба звичайного. У насадженнях дуба червоного бореального вони не зустрiча-ються взагалi. Автор спостершав тiльки поодинокi випадки, коли внаслщок механiчних ушкоджень стовбурiв було виявлено облямований трутовик.
1стотне значення у впровадженш цiеï породи мае i те, що ^м хоро-шого плодоношення, яке настае у насшневих насадженнях з 17-20 роюв, на-сiннi роки вiдбуваються через два (рщше три роки), що сприяе створенню культур посiвом. До того ж у дуба червоного бореального висока грунтова схожють - 80 %, а виживання Ыянщв - 98 % проти 69 % у дуба звичайного (Г.1. Казаков, 1954). У перший рж Ыянщ досягають висоти 35 см, що дае змо-гу витримати ïx конкуренцiю з боку трав,яноï рослинностi. Надалi штенсив-нiсть росту не припиняеться, особливо до 3-4-х роюв, коли спостершаеться навiть по два прирости по висот за один вегетацшний сезон. Завдяки меншш вибагливост до багатства грунтiв вирощувати культури дуба червоного бореального можна устшно на всiй територи Украïни, крiм тих регiонiв степово1' зони, де е суxi, щшьт i засоленi грунти.
Впродовж всiеï iсторiï лiси витiснялися з родючих земель, а залюнен-ню шдлягали землi виснаженi тривалим сiльгоспкористуванням, яри, шски, еродованi землi та кам'янист схили. Збiльшення лiсистостi у малолюних районах також вiдбуваеться завдяки землям, непридатним для шших видiв користування. Тобто лiсовi насадження, якщо i збшьшуються, то завдяки землям, яю не вiдповiдають корiнним умовам мюцезростання i е набагато бщт-шi. На цих площах, а також на тих, яю потребують вщновлення лiсовиx та створення полезахисних люонасаджень, низькопродуктивних, тих, що вийшли з-пiд сiльгоспкористування та iншиx неупддях варто створювати насадження з таких порщ, якi б вщповщали низцi вимог: швидкорослi, невибаг-ливi до багатства грунтiв, бiологiчно стшю, здатнi формувати у максимально короткий час високопродуктивш деревостани. Створення таких культур повинно базуватися на люотиполопчнш основ^ оскiльки це едина умова забез-печення 1'хньо1' високо!" життестiйкостi й екологiчноï ефективностi. Для вирь шення цiеï проблеми та вщновлення екологiчноï рiвноваги необxiдно вико-ристовувати як основнi корiннi люоутворювальш породи, так i для покращен-ня якiсного складу, цiннi швидкоро^ iнтродукованi породи. Це дае змогу покращити бiологiчне рiзноманiття, пiдвищити продуктившсть та екологiчну стiйкiсть деревостанiв.
У полезахисному люорозведенш, залюненш неугiдь та створенш насаджень з метою запоб^ання epo3iï грунпв, з основних люоутворювальних порiд найкраще зарекомендували себе: дуб звичайний, дуб червоний бореальний, сосна звичайна, береза бородавчата, клен гостролистий i ясенелистий, ясен звичайний i зелений (С.А. ГенЫрук, 1981; К.Л. Холупяк, 1973). Площа неугщь, яю потребують створення захисних лiсових насаджень, становить близько 1030 тис. га (Г.Б. Гладун, 2005). Якщо для залюнення пiскiв з перерахованих вище порiд можна використовувати лише сосну звичайну, то у залюненш ш-ших неугiдь та земель, яю потребують захисту вiд водноï ерози, крiм сосни, використовують решту порщ з участю iнших другорядних та чагарниюв.
За достатньо широкого вибору порщ, придатних для залiснення назва-них вище земель, найкраще виконують захисш функцiï насадження сформо-ваш з порiд з добре розвиненою кореневою системою. Особливо це сто-суеться полезахисних смуг та насаджень, яю запобiгають ерозiйним проце-сам та формуванню стабшьних агроландшафтiв (К.Л. Холупяк, 1973; С.А. ГенЫрук, 1981, 2002; 1.П. Теребуха, 1982; Г.Б. Гладун, 2005; О.1. Фур-дичко, 2006).
Найкраще впливають на протиерозшш процеси дубовi насадження, що зумовлено низкою ïx бiоекологiчних особливостей. ПередуЫм це потужна коренева система з глибоко проникаючим коршням, завдяки яюй дуб чудово дренуе та змщнюе грунти. Пiдстилка в дубових насадженнях надзвичайно во-логоемка. Ïï вологовмют у два рази вища, шж у соснових насадженнях, тому у них практично немае поверхневого змиву грунту. Завдяки цим чинникам штенсившсть шфшьтраци в дубових насадженнях також у два рази вища шж у березових та соснових (1.П. Теребуха, 1982). Дубовi насадження краще за будь-яю iншi здiйснюють кольматуючий вплив та сшгозатримання.
Наведенi вище переваги дубових насаджень стосуються як дуба звичайного, так i дуба червоного бореального. Однак, впровадження дуба звичайного, на вщмшу вщ дуба червоного бореального, як було зазначено вище, пов'язане з набагато бшьшими труднощами. Крiм того, дуб звичайний набагато вимогливший до родючост грунпв, зокрема до наявност в них таких основних елеменлв мiнерального живлення, як азот, фосфат, калш. Тому, за-лежно вщ ступеня змитостi залiснюваниx площ, його культури можуть бути менш стшюшими та продуктившшими. Перiодичне ж всихання насаджень дуба звичайного ^м згадуваних вже вище причин, яю призводять до цього, також обтяжуються на залюнюваних землях й бщшстю грунтових умов. У цьому плат дуб червоний бореальний мае незаперечну перевагу, осюльки е менш вибагливим до багатства грунлв, що шдтверджуеться високою продуктивною насаджень не тшьки у багатих, але й у бщних умовах мюцезростан-ня ( В. А. Майборода, 2000).
За даними дослщжень авторiв (К. А. Двоеглазов, 1958; Б.1. Логгшов, 1.Н. Гегельський, 1962), дрiбне корiння дуба червоного бореального мае тен-денцiю до повернення з гумусово-елювiального горизонту в гумусовий горизонт. Тому 60-80 % тонкого коршня зосереджено у гумусовому горизонт^ що забезпечуе найповшше використання ним всього поживного середовища на-
вiть на бщних грунтах. Особливiстю дуба червоного бореального можна вва-жати i те, що вш добре росте i на кислих грунтах.
Завдяки потужнш кореневш системi дуб червоний бореальний у себе на батьювщиш шдшмаеться вище всix порiд в Аппалачських горах (Х. Ейзенрейх, 1959). В Укра"ш вiн також здатний рости значно вище н.р.м. (до 750 м), шж дуб звичайний. Саме тому вш усшшно поширений у Закар-паттi, Передкарпаттi, а останшм часом i в Криму, не тшьки не боячись вггро-валiв, але ще й шдвищуючи вiбростiйкiсть насаджень, змiцнюючи схили та виконуючи значну водорегулювальну роль, особливо у весняний перюд.
Крiм того, потужна коренева система дуба червоного бореального вь дшрае свою роль ще в одному випадку.
Якщо на староорних землях зi збщненим верхшм та ущiльненим внас-лщок тривалого сiльгоспкористування пiдстилаючим горизонтом вирощува-ти сосну, то можна одночасно отримати негативний результат. Кореневi сис-теми сосни концентруються у верхньому шар^ який до того ж пересихае у за-сушливi роки. Проникненню ж кореневих систем вглиб до водонашрних го-ризонтiв заважае сформований ущшьнений пiдстилаючий шар. Насадження стають нестiйкими до вiтровалiв, засух, пошкоджень кореневою губкою i ен-томошкiдниками. Сxожi проблеми виникають тд час вирощування за цих умов iз iншими лiсотвiрними породами. Тому найбшьш перспективним е за-люнення таких площ дубом червоним бореальним. Саме ця порода завдяки свош потужнiй кореневiй системi якiрного типу та порiвнянiй невибагливостi може закршитися на збiднениx грунтах i досягти нижчих водонашрних гори-зонтiв, а надалi завдяки своему опаду, який мютить фосфор та азот, шдвищи-ти родючiсть залiснениx земель.
Повнощнне функцiонування лiсонасаджень, зокрема i люозахисних, вiдбуваеться пiсля змикання у них крон, появи люового опаду та шдстилки -тобто пiсля утворення люового середовища. У насадженнях дуба червоного бореального, завдяки його швидкорослост^ ця стадiя розвитку настае майже на 10 роюв швидше, шж у насадженнях дуба звичайного.
У насадженнях дуба червоного бореального немае потреби вводити супутш шдгшш породи, без яких не можна обштися у разi вирощування дуба звичайного. Натомють достатньо ввести (бажано колюч^ чагарники як для того, щоб запобшти потравi молодих культур худобою, так i для шдвищення ïx люомелюративних функцш. Лiсовi екосистеми, яю зазнають надмiрного впливу негативних чинниюв (промисловi викиди, вiдxоди виробництва) повинш формуватися таким чином, щоб зберегти i шдвищувати свою стшюсть.
Збереження лiсiв у мiсцяx сильного забруднення - единий вихщ стабь лiзацiï екологiчноï ситуацiï цих райошв. Для цього потрiбно пiдвищити стшюсть цих насаджень внаслщок введення замють менш стiйкиx хвойних порiд листяних, передуЫм такоï породи, як дуб червоний бореальний. Введення цiеï стiйкiшоï за дуб звичайний породи дасть змогу не тшьки зберегти високопродуктивш насадження, але й запобшти зникненню дiбровниx типiв лiсу. Саме у такий споЫб можна збшьшити площу дубових насаджень, яких тепер катастрофiчно не вистачае в Украшь
Важливу роль вщграе дуб червоний бореальний у формуванш насаджень парюв, люопарюв, зелених зон, бюсферних резерватiв та шших насаджень, якi зазнають не тiльки впливу викидiв промислових шдприемств, але й через примикання до промислових об'ек^в та мют ще й рекреацiйного на-вантаження. У цих люових насадженнях постшно вiдбуваеться трансформа-цiя екосистем у бж 1хнього погiршення. Саме тут для оптимiзацiï лiсовиx насаджень потрiбно вводити стiйкi деревнi породи, одшею з яких також е дуб червоний бореальний, який завдяки свош енерги росту здатний не так шдви-щити продуктившсть, як насамперед у коротший термш та з бшьшою ефек-тивнiстю, оживити та збагатити навколишне бiорiзноманiття, шдвищити еко-логiчну стiйкiсть створюваних i юнуючих насаджень.
Описанi вище ушкальш еколого-лiсiвничi властивостi дуба червоного бореального дають змогу використовувати його у люозахисному, люо- вщ-новлювальному та люогосподарському виробництвах для значного шдвищення ïxньоï ефективностi.
Л1тература
1. Бродович Т.М. Атлас дерев та кущ1в заходу Украши / Т.М. Бродович. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1974. - 240 с.
2. Генсирук С.А. Использование низкопроизводительных земель в УССР / С. А. Генси-рук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 241 с.
3. Генс1рук С.А. Люи Украши / С. А. Генарук. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
4. Генарук С.А. Оптим1защя люистосп - запорука призупинення еколопчних катакшз-мiв / С.А. Генарук // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.1. - С. 82-90.
5. Гладун Г.Б. Значення люозахисних насаджень для збереження сталого розвитку агро ландшафт1в / Г.Б. Гладун // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 113-118.
6. Гузь М.М. Законом1рносп формування кореневих систем люо утворюючих порщ Украши : дис. ... д-ра с.-г. наук. - Льв1в, 1996. - 363 с.
7. Двоеглазов К.А. Дуб красный в Бердычевском лесхозе и внедрение его в леса Жито-мирщины / К. А. Двоеглазов. - Бердычев : Типография Житомирского облиздата, 1958. - 48 с.
8. Лыпа А.Л. Определитесь деревьев и кустарников / А. Л. Лыпа. - К. : Изд-во Киевского ин-та, 1955. - 299 с.
9. Логшов В.1. Використання дуба бореального в люорозведенш на Украш1 / В.1. Лоп-нов, Х.Н. Гегельський // Вюник сшьськогосподарських науки. - 1962. - Ч. 5. - С. 45-49.
10. Майборода В.А. Рют чистих насаджень дуба червоного твшчного (Quercus borealis Michx.) на Украш1 / В. А. Майборода // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 134-140.
11. Положенцев П. А. К этимологии отмирания дубрав // Причины усыхания дубрав в Молдавии / П. А. Положенцев. - Кишинев : Изд-во "Штиница", 1980. - С. 143-150.
12. Рожков А. А. Устойчивость лесов / А. А. Рожков, В.Т. Козак. - М. : Изд-во "Агропро-миздат", 1989. - 239 с.
13. Руднев Д.Ф. Лесохозяйственные мероприятия как способ повышения устойчивости и производительности дубрав Украины / Д.Ф. Руднев, П.А. Рыбачок, Г.И. Васечко // Лесоведение. - 1975. - № 4. - С. 44-51.
14. Теребуха И.П. Дуб черешчатый в противоэрозионных лесных насаждениях Подо-лии / И.П. Теребуха // Лесное хозяйство. - 1982. - № 7. - С. 58-59.
15. Фурдичко О.1. Лю у степу i основи сталого розвитку / О.1. Фурдичко, Б. Гладун, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2006. - 496 с.
16. Холупяк К.Л. Устройство противоэрозионных лесных насаждений / К. Л. Холупяк. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 240 с.
17. Шевченко С.В. Экологическая типология в лесной фитотипологии / С.В. Шевченко // В кн.: Современные проблемы лесной типологии. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - С. 102-104.
18. Эйзенрейх Х.И. Быстрорастущие древесные породы : пер. с нем. / Х.И. Эйзенрейх. -М. : Изд-во "Иностранная литература", 1959. - 508 с.
19. Harlow W.M. Textbook of dendrology covering the in portent / W.M. Harlow, E.S. Har-rar // Forest Trees of the Unitell States and Canada. - New-York. Toronto. London. Graw. - Hill Book Cotp. 1969. - P. 561.
Майборода В.А. Состояние дубовых насаждений в лесном фонде Украины и перспективы их воссоздания
Осуществлен системный анализ факторов и мероприятий, которые стали причиной снижения производительности лесов на Украине. Предложены реальные пути улучшения экологической стойкости лесов. Одним из способов реализации цели является обогащение биомногообразия лесостоев дуба красного бореального в научно обоснованных объемах.
Majboroda V.A. Condition of oak forest stands in wood fund of Ukraine and prospect of their reproduction
The system analysis of factors and actions which are considered as the reason of change of efficiency of woods in Ukraine is made. It is offered to a way of improvement of ecological stability of woods. Possible way of realization of the purpose can be enrichment of a biological variety of woods of an oak red in scientifically proved sizes.
УДК 630*232:582.681.2 Acnip. Р.В. Атаманчук1 - НУБП Украти, м. Kuïe
ЗНАЧУЩ1СТЬ Р1ЗНИЦ1 М1Ж ОСНОВНИМИ ТАКСАЦ1ЙНИМИ ПОКАЗНИКАМИ У БЕРЕЗОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ ЗАЛЕЖНО В1Д ÏX СКЛАДУ
Виконано дослщження на тдтвердження або заперечення ппотези про значу-щють рiзницi мiж основними таксацшними показниками березових насаджень Укра-шського Полюся.
Ключовi слова: моделювання, рют, вш, середня висота, середнш дiаметр, пло-ща, тип люорослинних умов, боштет, запас, склад насадження, верифшащя, класифь кащя, кластер.
Втизняне люовпорядкування сьогодш стоггь перед виршенням од-нiеï з найголовшших проблем у галузi шформацшних технологш - шдтримки та актуашзащя повидшьних баз даних деревосташв головних люоутворю-вальних порщ Украши як ефективного шструментарш реалiзацiï системи безперервного люовпорядкування. Системш науковi та практичш напрацю-вання у виршенш цiеï проблеми здшснюють в Украïнi протягом кiлькоx ос-таннix десятилiть [1, 3], однак потребують подальшо1' реалiзацiï з удоскона-лення методичних пiдxодiв i залучення ширшого перелiку деревних порiд.
Моделювання таксацшних показникiв модальних деревостанiв берези повисло!" в Укра1'нському Полiссi потребуе чггкого розподiлу останнix на ста-тистично обгрунтованi однорiднi структурнi елементи, що надалi дасть змогу знайти бшьш достовiрнi моделi для прогнозування ïx росту i розвитку. З щею метою було здшснено статистичний аналiз повидiльноï бази даних, надано1' ВО мУкрдержлiспроектм у Волинськiй, Рiвненськiй, Житомирськiй, Ки1'всь-кiй, Чернiгiвськiй та Сумськш областях. База даних для кожного видшу мiс-
1 Наук. керiвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУБЛ Украши, м. Кшв
