CC BY
168
2. Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я I ГЕНЕТИКА ДЕРЕВНИХ РОСЛИН
УДК 630*232.41 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист. М.М. Гузь - НЛТУ Украти, м. nbsis
сучасний стан та перспективи 1нтенсиф1кащ1 вирощування л1сового садивного матер1алу
Наведено авторське бачення стану вирощування люового садивного матерiалу на державних лiсогосподарських пiдприeмствах Украши. Проаналiзовано основш нап-рямки розроблення шляхiв штенсифшацп вирощування лiсового садивного матерiалу у вщкритому i закритому грунтах, i3 вiдкритою та закритою кореневими системами.
Ключов1 слова: лiсовий садивний матерiал, регiоналiзацiя використання люо-вого насшня, грунтовий субстрат, добрива, регулятори росту рослин, контейнерне вирощування садивного матерiалу.
Prof. M.M. Guz'; assist. M.M. Guz' -NUFWTof Ukraine, L'viv
Current status and perspectives of intensification in growing of forest seedlings
An author's view was given on the state of growing of forest seedlings in state forest enterprises of Ukraine. The main trends in development of ways of growing intensification of forest seedlings in open and closed ground, with open and closed root system were analyzed.
Keywords: forest seedlings, regionalization of using of forest seeds, soil substrate, fertilizer, plant growth regulators, container growing seedlings.
Передбачене Державною програмою "Л1си Украши" збшьшення ль систостГ територи у вЫх лГсорослинних зонах держави створенням додатко-вих площ штучних насаджень[16] можливе лише за умови забезпечення ус-шшного вирощування високояюсного садивного матерГалу основних люотвГр-них видГв у достатнш юлькост та необхщного асортименту.
Основу агротехшки вирощування люового садивного становлять чо-тири основш чинники, яю перебувають у тюному взаемозв'язку - свггло, тепло, грунтова родючють та волога. Як вщомо [22], свггло i тепло належать до космГчних чинниюв, а родючють грунту (трофшсть) i його волопсть - до зем-них. Проте, штенсифжащя вирощування садивного матерГалу у лГсових роз-садниках дае змогу значною мГрою регулювати рГвень взаемодп основних чинниюв, незалежно вгд 1х походження. Таке регулювання характеризуеться бшьшим рГвнем у раз1 вирощування в умовах закритого грунту i меншим - в умовах вщкритого, особливо стосовно космГчних чинниюв.
Сучасний стан люокультурного виробництва у нашш кра1ш передбачае можливост вирощування люового садивного матерiалу в умовах вщкритого i закритого грунпв як з вщкритою, так Гз закритою кореневими системами. G першГ спроби використання бшьш сучасного i ефектившшого методу культури тканин [11-15, 18, 24, 29] для одержання високояюсного садивного матерГалу
лiсотвiрних видiв. При цьому для вирощування садивного матерiалу основних лiсотвiрних хвойних видiв практикують як класичнi технологи вирощування у вщкритому грунт1, так i вирощування в умовах закритого грунту. Останне на-самперед широко використовують для вирощування сiянцiв сосни звичайно! та рiдше - для вирощування Ыянщв модрини европейсько! i модрини японсь-ко!. Садивний матерiал листяних лiсотвiрних видiв, зазвичай, вирощуеться в умовах вщкритого грунту. I лише для дуба звичайного, починаючи з 2005 р., окремi лiсогосподарськi тдприемства Держкомлiсгоспу Укра!ни започаткува-ли масове вирощування шянщв у закритому грунт зi закритою кореневою системою. На жаль, не практикують створення поширених у багатьох крашах так званих контейнерних розсадниюв, де модершзоване вирощування садивного матерiалу вiдбуваеться поза межами грунтового субстрату [35].
Основним джерелом постачання садивного матерiалу для в^чизняно-го люокультурного виробництва i надалi залишаються вiдкритi площi поЫв-них вiддiлень лiсових розсадникiв. При цьому основну кшьюсть насiння для майбутнього садивного матерiалу в основному заготовляють поза межами об'еклв постшно! люонасшно1 бази (ПЛНБ) лiсогосподарських шдприемств. А на об'ектах ПЛНБ навггь лiсогосподарськi пiдприемства Держкомлiсгоспу заготовлять не бшьше 10-12 % люонасшно1 сировини. На люогосподарських пiдприемствах iнших мшстерств i вiдомств ситуацiя iз заго^влею люонасш-но! сировини ще прша. Тобто в економiчних реалiях сьогодення люово! галу-зi основна кшьюсть вирощуваного садивного матерiалу, який використовують для створення штучних люових насаджень, на жаль, е низько! генетико-селекцшно1 якостi. При цьому через значну перюдичшсть плодоношення найбшьш цiнних лiсотвiрних видiв i вщповщно дефiцит насiння в окремi роки, при вирощуванш садивного матерiалу не завжди дотримуються засад ль сонасiнного i лiсокультурного районування. Тому, незалежно вiд способiв i технологш вирощування лiсового садивного матерiалу, штенсифшащя його вирощування повинна базуватися на обов'язковому дотриманнi вимог вггчиз-няного люонасшного районування, викладених у вщповщних настановах [25]. Проте позитивний вплив чггкого дотримання вимог лiсонасiнного районування шд час заготiвлi люонасшно1 сировини i регюн^заци викорис-тання люового насiння досить легко нiвелюеться не дотриманням режиму збер^ання чи шдготовки його до висiвання [9].
Розроблення шляхiв штенсифжацп вирощування садивного матерiалу, на нашу думку, мае базуватись на наявних класичних (вирощування Ыянщв i саджанцiв iз вщкритою кореневою системою в умовах вщкритого чи закритого грунтiв), i бiльш сучасних (продукування сiянцiв iз закритою кореневою системою та методом культури тканин) напрямках.
Щодо штенсифжаци вирощування садивного матерiалу в умовах вщ-критого грунту, то найважлившими елементами цього процесу е таю: яюсна пiдготовка насiння до Ывби, передпосiвний обробiток насiння i сходiв регуляторами росту (тимiн, емютим, iвiн, агростимулiн, фумар та ш.), використання стимуляторiв росту (агростимулiн, чаркор) та ш. Звичайно, усi щ заходи треба використовувати в поеднанш з якiсним i своечасним здшсненням класичних агротехнiчних прийомiв обробiтку грунту, використання рiзноманiтних
добрив, Ывби наЫння, доглядiв за посiвами, сходами i сiянцями, боротьби з хворобами i шкiдниками i т. ш.
Багаторiчнi дослiдження В.М. 1ванюти та шших дослiдникiв [19-21, 27, 35-36] показали, що одним з ефективних засобiв усунення або послаблен-ня впливу негативних чинниюв навколишнього природного середовища на садивний матерiал е його вирощування у закритому грунт - у теплицях. У теплицях створюють особливий режим температури i вологи, внаслiдок чого кiлькiсть дшв зi зниженою вологiстю й температурою, як негативно вплива-ють на рют та розвиток садивного матерiалу, зменшуеться у 2-3 рази, а навггь найпростiше накриття захищае рослини вщ вiтру i дають змогу здшснювати вуглекислотне пiдживлення сiянцiв, що забезпечуе одержання першосортно-го садивного матерiалу з пiдвищеним виходом Ыянщв з одинищ площi. Вирощування садивного матерiалу у теплицях дае змогу за один рш досягати такого розвитку деревних рослин, який мають дворiчнi рослини, вирощеш у вщкритому грунт!. 1ншою важливою перевагою вирощування у закритому грунт е вихщ Ыянщв з одинищ плошд, який бшьший у кшька разiв вЩ умов вщкритого грунту [4,8-9, 19-22, 26-28, 32-34].
У разi вирощування садивного матерiалу у закритому грунт! важливе значення мае оптим!защя складу ф!зико-мехашчного складу субстрату та його pH. Наявшсть у грунтовому субстрат! верхового торфу i шску сприяе меншому злежуванню грунту i слабшому заростанню поЫв!в бур'янами, а структурн! особливост грунту у теплищ сприяють меншому пошкодженню Ыянщв шд час викопування, шж в умовах вщкритого грунту. Виб!р субстрату для закритого грунту зумовлений регюнальними особливостями мюцезнахо-дження тдприемства та економiчними чинниками. Традицiйним видом субстрату для закритого грунту завжди був торф. Але останшм часом через значне його подорожчання, як тепличний субстрат використовують сумш грунту зв'язано-шщаного або сушщаного гранулометричного складу, яку за-готовляють !з верхшх шарiв грунту шд люовими насадженнями. Дослщження останнiх роюв довели ефектившсть застосування для формування субстрату у закритому бюгумусу (вермiкомпосту) - оргашчного добрива нового типу, та альтернативи застосуванню торфу для вирощування Ыянщв у закритому грунт! на субстрат !з сутщано! або зв'язано-шщано! грунтово! маси [6-7, 30].
Щодо р!вня рН субстрату, який, на жаль, практично не враховуеться для вирощування садивного матер!алу, то оптимальними значеннями його для вирощування Ыянщв сосни звичайно! i модрини европейсько! е 5,1-5,6, ялини европейсько! i ялищ бшо! - 4,5-5,0, дуба звичайного - 5,5-6,2, бука ль сового - 5,5-6,5, ясена звичайного - 6,1-7,0, берези поникло! - 4,7-5,0, клена гостролистого - 5,1-5,4, липи др!бнолисто1 - 4,6-6,0.
Вирощування та використання для створення штучних люових наса-джень люового садивного матер!алу !з закритою кореневою системою - один !з вщносно нових i перспективних напрямюв люокультурного виробництва. Св!дченням перспективност вирощування садивного матер!алу !з закритою кореневою системою е р!зке зростання (у десятки раз!в) його виробництва за останш роки у США, Швецп, Фшлянди та шших кра1нах [3, 5, 17].
1сторГя розвитку цього напрямку бере початок з 60-х роюв минулого столГття, коли майже одночасно у багатьох кра!нах свГту було розпочато про-мислове виробництво та випробування особливостей росту садивного матерь алу у рГзного типу та розмГрГв шдивщуальних i багатокомГркових контейнерах. Вирощування садивного матерГалу Гз закритою кореневою системою (СМЗКС) було розпочато у промислових обсягах насамперед для хвойних -рГзних видГв сосни та ялини.
Основними лшвничими та економГчними передумовами розвитку цього напрямку е можливост Гстотного розширення термшв люовщновлю-вальних робГт та шдвищення рГвня приживлюваност садивного матерГалу, рацюнальшше використання вщбГрного насшного матерГалу при одночасно-му значному зменшенш кшькостГ використовуваного насшня, можливють ефективного використання добрив i стимуляторГв росту тощо.
Сучасш технологи передбачають використання бшьше 20 рГзновидГв контейнерГв для вирощування СМЗКС, проте не вс вони набули широкого зас-тосування [9]. В Укра1ш, за нашими даними, найбшьшого поширення у виро-шуванш садивного матерГалу люотвГрних видГв набули торф'яш таблетки та ко-мГрковГ шнопластовГ контейнери. Торф'яш таблетки використовуютья як Гмпор-тного походження, так i вГтчизняного виробництва. 1з Гмпортних найчаспше ви-користовують таблетки канадсько! фГрми Jiffy - вщомого у свт виробника торф'яних таблеток, призначеш для вирощування розсади рГзних видГв овочевих культур в умовах закритого грунту. Торф'яш таблетки фГрми Jiffy випускають рГзного дГаметра (25, 30, 36, 38, 42 та 50 мм) та товщини (10, 15, 20 мм). Кожна Гз таблеток помщена у сгтчастий капроновий мшечок висотою 10 см. Сама таблетка - це спресований сухий торф без вмюту добрив, сухою масою вщ 4,5 до 20,0 г, а у намоченому сташ маса субстрату таблетки дГаметром 50 мм - 180,3183,0 г. У верхнш частиш таблетки е спещальна посГвна ямка, призначена для розмщення у нш насшини культивованого виду. Устшне використання торф'яних таблеток для вирощування розсади овочевих культур послужило пе-редумовою i аналогом для розроблення технологи вирощування шянщв основних люотвГрних та декоративних видГв деревних рослин. Така технолопя, назва-ну "Jiffy-7 Forestry", використовують для вирощування садивного матерГалу де-сятюв видГв деревних рослин на вЫх континентах.
У 2005 р. вирощування садивного матерГалу основних люотвГрних хвойних i листяних порщ у торф'яних таблетках за технолопею "Jiffy-7 Forestry" розпочато в Укра1ш. 1шщаторами впровадження зазначено! технологи виступили ДП "БродГвське ЛГ" та ДП "Боринське ЛГ" ЛьвГвського ОУЛМГ. Так, ДП "Боринське люове господарство" придбало 56,0 тис. шт. таблеток, виготовлених за лщензГею фГрми Jiffy у Словаччиш. 1х було використано для вирощування садивного матерГалу таких видГв, як ялина европейська, ялина колюча, сосна звичайна, модрина европейська i японська, ялиця бша, сосна кедрова корейська, липа широколиста, клен-явГр, укоршених живщв декоративних видГв. А фахГвщ ДП "БродГвське ЛГ" використали таблетки для вирощування передушм Ыянщв дуба звичайного.
З 2006 р. фГрма "Акцент-техно" започаткувала виробництво впчизня-них торф'яних таблеток дГаметром 50 мм та комГркових касет до них. Ц таб-
летки е модернiзованим аналогом виробiв фiрми Jiffy. Принциповi вщмшнос-Ti технологiï виробництва торфотаблеток та касет до них, як випускають вгг-чизнянi виробники, полягають у такому:
• збшьшена маса таблеток у сухому i намоченому стан (маса таблетки д1амет-ром 50 мм на 7,0-8,9 % бшьша вiд iмпортного аналога);
• зменшена з 64 до 30 шт. шльшсть комiрок у касетц
• покращено кiлькiсно-якiснi показники використовуваного субстрату;
• передбачено використання наповнювача-добавки у субстрат!;
• передбачено можлившть змiни рН субстрату та його мшоризаци.
Перераховаш вище змши, поряд з використанням як субстрату верхового блочного кшованого торфу в1тчизняного походження покращили яюсний склад таблеток та одночасно, майже у два рази, зменшили 1х соб1варт1сть. Ви-робнич1 випробування торф'яних таблеток виробництва ф1рми "Акцент-техно" шд час вирощування садивного матер1алу р1зних вид1в л1соутворювач1в (дуба звичайного, сосни звичайно", ялищ бiлоï, ялини европейськоï та im) в умовах державних люогосподарських шдприемств Льв1вського ОУЛМГ протягом 2007-2008 рр. засв1дчили ïхню високу ефектившсть. Так, в умовах не опалю-вальноï теплищ ДП "Брод1вське люове господарство" 15-20 кв1тня 2007 р. у торф'яш таблетки д1аметром 50 мм було виЫяно жолуд1 дуба звичайного за-гальною кшьюстю близько 4,5 тис. шт. Вже до 10.07.2007 р. окрем1 Ыянщ до-сягли висоти 50-55 см. До кшця вегетацшного перюду (жовтень 2007 р.) окре-м1 Ыянщ виросли висотою до 80-90 см за середньоï висоти Ыянщв близько 60 см. Восени 2007 р. вЫ щ Ыянщ було використано для створення та допов-нення люових культур у люництвах тдприемства. Експериментальне вирощування Ыянщв хвойних вид1в (ялищ бшо", ялини европейсько", сосни звичайно", модрини европейсько") у торф'яних таблетках ф1рми "Акцент-техно" устшно здшснили в теплищ ДП "Боринське люове господарство". Це дае шдставу кон-статувати, що вирощування люового садивного матер1алу 1з закритою кореневою системою у торф'яних таблетках е перспективним напрямком розвитку ль сорозсадницькоï та лiсокультурноï справ, який заслуговуе на широке запрова-дження у практику люового господарства.
Пюнером у розробленш способ1в контейнерного вирощування садивного матер1алу дуба звичайного та червоного у нашш краш, за л1тературни-ми джерелами е М.Ф. Алькш. Вш на початку 70-х роюв минулого столггтя розробив i запровадив у виробництво в умовах тодшнього Б1брського люгос-пзагу Львiвськоï област технологда вирощування СМЗКС, яка базувалася на використанш для цього нових та вживаних скляних i пол1етиленових прийма-ч1в для збирання живищ. Автор практикуваа два вар1анти вирощування садивного матер1алу дуба: безпосередне вирощування 1з наЫння у приймачах i дорощування викопаного з грудкою землi та пересадженого у приймач Ыянця [1-2]. З певних причин, на той час цей споЫб вирощування Ыянщв дуба не знайшов широкого застосування у виробничих умовах.
З 2006 р., розпочато промислове вирощування Ыянщв дуба звичайного у комiркових тнопластових контейнерах французького виробництва у теплицях державного тдприемства "Волинський люовий селекцшно-на-Ынневий центр". На цьому пiдприемствi щорiчно вирощують 100-150 тис.
шт. oднopiчниx с1янщв дyбa звичaйнoгo, як1 викopистoвyють для ствopення та дoпoвнення л^вж кyльтyp. Виpoщyвaння с1янщв дyбa звичайшго y ган-тейнеpax, poзмiщениx y теплицяx з пoлiетиленoвим пoкpиттям, зaбезпечye спpиятливi yмoви для yспiшнoгo poCTy i poзвиткy Ыянщв та вишкий виxiд стaндapтнoгo сaдивнoгo мaтеpiaлy.
На вщмшу в1д тopф'яниx тaблетoк, шзбавленж елементiв poдючoстi, y кoмipкoвиx rarn^^pax викopистoвyють сyбстpaт 1з сум1ш1 тopфy i пеpлiтy мaсoю близькo 170,0-190,0 г. Такий субс^ат зaбезпечye устшне виpoщyвaн-ня oднopiчниx Ыянщв дуба звичайшго пpoтягoм oднoгo вегетaцiйнoгo сезoнy без дoдaткoвoгo пiдживлювaння та застосування стимyлятopiв poстy.
Сеpеднi значення бioметpичниx пoкaзникiв Ыянщв, виpoщениx у га-мipкoвиx кoнтейнеpax за висoтoю та дiaметpoм кopеневoï шийки, вiдпoвiднo, на 140,0 i 114,2 % б1льш1 в1д пapaметpiв стaндapтнoгo Ыянця, визначешго чинним ГОСТoм 3317-90 для двopiчниx Ыянщв вiдкpитoгo гpyнтy [10].
Вишка сoбiвapтiсть виpoщyвaння сaдивнoгo мaтеpiaлy дуба звичай^-гo у пiнoплaстoвиx rarn^^pax спoнyкaлa пpaцiвникiв лiсoвoгo гoспoдap-ства дo пoшyкy aльтеpнaтивниx мiсткoстей. Оpигiнaльний кoнтейнеp poзpo-били i зaпpoвaдили у виpoбництвo л1Ывники ДП "Вoвчaнське лiсoве tooto-дapствo" Хapкiвськoгo ОУЛГ. Це кoнтейнеp-pyкaв, вигoтoвлений 1з шл1ети-ленoвoï пл1вки (тoчнiше - 1з плiвки-pyкaвa дiaметpoм 7,0 см). Такий pyкaв на-piзaли вiдpiзкaми дoвжинoю 30,0 см. Koжнy таку заготовку знизу склеювали i пpoкoлювaли кaнцеляpським дipкoпpoбивaчем для забезпечення дpенaжy (6 oтвopiв). Пaкети-кoнтейнеpи набивали сyбстpaтoм 1з шску, пеpегнoю-сип-цю i лiсoвoгo гpyнтy (1з дiбpoв) у пpoпopцiяx 1:1:1 мaсoю близькo 1400,01450,0 г. П1сля звoлoження сyбстpaтy у такий ^^^^m^^p висiвaли пo 2 жoлyдi (кpaще "нaкiльченi"). Koнтейнеpи poзмiщaли у тpaншеï глибинoю 15 см i ш^ишю дo 1 м у в^^итому гpyнтi aбo у теплицяx. На кiнець вегета-щйшто пеpioдy Ыянщ у кoнтейнеpax дoсягaли висoти у сеpедньoмy 20-25 см.
На в1дмшу в1д пoпеpеднix титв кoнтейнеpiв, виpoщyвaння Ыянщв дуба звичайшго у кoнтейнеpi-pyкaвi e знaчнo дешевшим. ^1м екoнoмiчнoï дoцiль-нoстi, ^тот^ю пеpевaгoю викopистaння кoнтейнеpa-pyкaвa e röro дoвжинa -30 см. Така дoвжинa кoнтейнеpa дae змoгy ^аще poзвивaтися пiдсистемi ефиж-невoгo кopеня Ыянця, шж у пoпеpеднix rarnx кoнтейнеpiв, де poзвитoк йoгo o6-межений 9-10 см у тaблеткax та 17-1S см - у кoнтейнеpax.
Пiдсyмoвyючи наведене вище щoдo дoсвiдy виpoщyвaння сaдивнoгo мaтеpiaлy у piзниx типax кoнтейнеpiв, тpебa вiдзнaчити тaкi пеpевaги ви^-
pистaння Ыянщв 1з зaкpитoю кopеневoю системoю:
Ä »-» • • __ _
• викopистaння кoнтеинеplв для ствopення лlсoвиx кyльтyp дae змoгy пpoдoв-жити сезoн сaдlння л^в^ кyльтyp на весь вегетaцlИниИ пеploд без шпе-pедньoгo oбpoбlткy грунту на свiжoмy зpyбl;
• зaбезпечyeться мoжливlсть oтpимaння збlльшенoгo якiснoгo садившго мате-plany у скopoчениИ теpмiн;
• пpaктичнo yнемoжливлюe пoшкoдження с1янц1в;
• с1янц1 1з зaкpитoю кopеневoю системoю у збaгaченoмy дoбpивaми rpymi, а якщo e змoгa - oбpoблениx pегyлятopaми poстy - у 1,5-2,0 paзи poстyть енеp-гштше, н1ж у poзсaдникy;
• зменшення або вщсуттсть потреби здшснення агротехтчних догляд1в - тру-домштких ручних 1 енергомштких мехатзованих.
У системi заходiв з штенсифжацп вирощування садивного матерiалу окреме мiсце належить застосуванн методу культури тканин [18, 29]. Завдяки спещально пiдiбраному складу поживного середовища i особливо застосу-ванню специфiчних гормонiв росту, цей метод дае змогу впливати на морфогенез i хiд розвитку рослин, стушнь намноження. У разi застосування цього методу можна отримувати з одного експлантата десятки тисяч рослин за один рж. Проте, в основних лiсотвiрних видiв цi процеси вщбуваються до-сить специфiчно i вони ще е недостатньо вивчеш. А розроблення високо-ефективно! методики мжророзмноження основних лiсотвiрних видiв у недалекому майбутньому дасть змогу: отримувати необхщну кшьюсть садивного матерiалу незалежно вiд перiодичностi плодоношення (насшненошення) дерев; отримати садивний матерiал генетично iдентичний вихiднiй рослинi; можливють швидкого розмноження цiнних клонiв рослин на невеликих пло-щах, з меншими затратами електроенергп i пращ; можливють отримувати у великiй кшькосл вегетативне потомство рослин, якi важко розмножуються насшним шляхом; можливiсть розмноження Ыянщв без виведення !х iз юве-ншьно! фази; можливiсть створювати новi сорти та iн. [23].
Здшснеш протягом останнiх 10-15 роюв експерименти з вирощування лiсового садивного матерiалу методом культури тканин [11-15, 18, 24, 29] да-ють змогу зробити висновки про можливють широкого використання ще! су-часно! технологи для масового продукування Ыянщв основних лiсотвiрних видiв. Обмежувальними чинниками, як поки що стримують використання мжроклонального розмноження садивного матерiалу у промислових обсягах, е певна складшсть технолопчного процесу i висока собiвартiсть продукцп.
Отже, пiдсумовуючи наведене вище, доходимо висновку, що штенсифь кащя вирощування лiсового садивного матерiалу в нашш краlнi мае значнi не використаш резерви практично в ушх напрямках розвитку лiсорозсадницькоl справи. А реалiзацiя цих резервiв сприятиме виконанню головного завдання лi-сiвникiв держави - збшьшення лiсистостi територil держави у вшх лiсорослин-них зонах, створенням додаткових значних площ штучних високопродуктив-них i бiологiчно стiйких насаджень основних лiсотвiрних аборигенних видiв.
Л1тература
1. Алькин Н.Ф. Выращивание посадочного материала в контейнерах // Лесное хозяйство. - 1976. - № 7. - С. 80-83.
2. Алькин. Н.Ф. Определение объема почвенного кома при выращивании посадочного материала в контейнерах // Лесное хозяйство. - 1982. - № 10. - С. 31-33.
3. Беляев А.Б. Создание клоновых плантаций дуба красного привитыми саженцами с закрытой корневой системой // Лесная интродукция : сб. научн. трудов. - Воронеж, 1983. -С. 138-142.
4. Бобринев В.П. Особенности выращивания лиственницы в Читинской области // Лесное хозяйство. - 1983. - № 6. - С. 31-33.
5. Ботенков В.П., Забегалин Е.М., Скулкина Л.И., Новикова Л.Ф., Главацкий С.Г. Малозатратная технология производства и применения посадочного материала с закрытой корневой системой // Лесное хозяйство. - 2003. - № 5. - С. 40-42.
6. Ведмщь М.М., Попов О.Ф. Ефективнють застосування бюгумусу при вирощуванш с1янщв сосни звичайно! у теплицях // Науковий вюник НАУ : Люов1 культури. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 109-115.
7. Ведмщь М.М., Яценко С.В., Попов О.Ф. Застосування регулятсрв росту рослин при вирощуванн сiянцiв та створеннi люових культур // Науковий вiсник УкрДЛТУ : Лшв-ницькi дослiдження в Украшк зб. наук.-тех. праць. - Львiв : РВВ УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 240-245.
8. Воцелко С.К., Литвинчук О.О., Ведмщь М.М., Угаров В.М., Попов О.Ф. Ефектив-нють застосування препарату ЕПАА в люовому господарсга // Вiсник ОНУ. - Одеса : Вид-во ОНУ. - 2005. - Вип. 7. - С. 237-243.
9. Горд1енко М.1., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. Лiсовi культури. - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
10. ГОСТ 3317-90. Сеянцы деревьев и кустарников. Технические условия. - М. : ГК СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1990. - 46 с.
11. Гречаник Р.М., Базюк О.Ф., Каганяк Ю.Й., Гриник Г.Г. Мкроклональне роз-множення бука люового // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць - Львiв : РВВ УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.4. - С. 137-142.
12. Гречаник Р.М., Бондаренко З.Д. М1кроклональне розмноження деяких видiв роду Populus // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ УкрДЛТУ. - 2002.
- Вип. 12.4. - С. 233-237.
13. Гузь М.М., Гречаник Р.М., Гузь М.М. Пiдбiр експлантапв дуба звичайного (Quer-cus robur L.) та режиму ïx стеришзацп в мшроклональному розмноженш // матерiали м1жна-родно'1 науково-практично'1' конференцп "Науковi основи ведения сталого лiсового господар-ства", присвячено'1' 80-рiччю з дня народження П.С. Пастернака (Украïна, м. 1вано-Франювськ : 28-30 вересня 2005 р). - 1вано-Франювськ : Вид-во "Екор", 2005. - С. 114-117.
14. Гузь М.М., Гречаник Р.М., Гузь М.М., 1ванчук С.М. Формове рiзноманiття дуба звичайного // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвi-домч. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 31. - С. 151-157.
15. Гузь Н.М., Гречаник Р.М., Гузь Н.Н. Размножение дуба черешчатого (Quercus robur L.) в условиях in vitro // материалы Международной научно-практической конференции " Рациональное использование и воспроизводство лесных ресурсов в системе устойчивого развития" (Беларусь, Гомель: 5-7 сентября 2007 г.). - Гомель : Ин-т леса НАН Беларуси, 2007.
- С. 243-245.
16. Державна програма "Лгси Украши" на 2002-2015 рр. - К., 2002. - 32 с.
17. Жигунов А.В. Посадочный материал с закрытой корневой системой // Лесное хозяйство. - 1995. - № 4. - С. 33.
18. Жук 1.П., Карпшський Р.М. Морфогенез у дуба звичайного в культурi in vitro // Ль совий журнал. - 1993. - № 1. - С. 18-19.
19. Иванюта В.М. Интенсификация выращивания посадочного материала в теплицах. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 106 с.
20. Интенсификация выращивания лесопосадочного материала / под ред. АР. Родина. - М. : ВО "Агропромиздат", 1989. - С. 45-48.
21. Интенсификация выращивания лесопосадочного материала: тезисы докл. всероссийской науч.-практ. конф. (Йошкар-Ола, 1996 г.) - Йошкар-Ола, 1996. - 228 с.
22. Калшш М.1. Лiсовi культури i захисне люорозведення. - Львiв : Вид-во "Свгг", 1994. - 296 с.
23. Калинин Ф.Л., Кушнир Г.П., Сарнацкая В.В. Технология микроклонального размножения растений. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 267 с.
24. Марчук О.О. Бiорiзноманiття деревних видiв у дендрарiяx i парках Харювщини та перспективи ïx використання в люовому господарсга й озеленены : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Харюв, 2006. - 20 с.
25. Настанови з лкового насшництва. - Харюв : Харювське орендне полiграфiчне тдприемство, 1993. - 62 с.
26. Новосельцева А.И., Смирнов Н.А. Справочник по лесным питомникам. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - С. 58-59.
27. Пентелькин С.К. Технология выращивания посадочного материала в питомниках // Лесное хозяйство. - 2000. - № 5. - С. 44-46.
28. Перевертайло Б.И. Отбор сеянцев дуба в питомнике // Лесное хозяйство. - 1977. -№ 4. - С. 56-57.
29. Полякова Л.В. Особливосп мшроклонального розмноження аянщв дуба звичайного (Quercus robur L.) залежно вщ деяких показниюв вторинного обм^ // ЛМвництво i агро-мелюращя. - Харюв, 2006. - Вип. 109. - С. 236-243.
30. Попов О.Ф. Застосування 6ioryMycy при вирощуванш сiянцiв сосни звичайно'1 у тт-них полiетиленових теплицях // Лювництво i агролiсомелiорацiя: з6. наук. праць. - Харюв, 2004. - Вип. 105. - С. 76-81.
31. Регулятори росту рослин у землеробсга : з6. наук. праць. - К., 1998. - 143 с.
32. Смирнов Н.А. Выращивание посадочного материала для лесовосстановления. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 167 с.
33. Угаров В.М., Попов О.Ф., Борисова В.В. Комплексне застосування бюгумусу i аг-ростимул^ при вирощуванш аянщв сосни звичайно'1 // Лювницгво i агромелюращя : зб. наук. праць. - Харюв, 2005. - Вип. 108. - С. 134-140.
34. Ускоренное выращивание сеянцев главных древесных пород в условиях контролируемой среды // Лесохозяйственная информация. - 1991. - № 9. - С. 4.
35. Szabla K., Pabian R. Szkôlkarstwo kontenerowe. Nowe technologie i techniki w szkôlkarstwie lesnym. - Warszawa: Centrum Informacji Lasôw Panstwowych, 2003. - 212 s.
36. Suszka B. Nowe technologie i techniki w nasiennictwie lesnym. - Warszawa, 2000. - 272 s.
1 2 УДК 630*232 М.М. BedMidb , канд. с.-г. наук; acnip. С.В. Яценко
вплив стимулятор1в росту рослин та способ1в
п1дготовки Грунту на pict культур дуба,
створених с1янцями р1зного в1ку
Наведено результати дослщжень впливу стимуляторiв росту рослин та спосо-6iB пiдготовки грунту на рют i розвиток дуба звичайного в люових культурах, ство-рених дво- та чотирирiчним садивним матерiалом.
Ключов1 слова: культури дуба звичайного, шдготовка грунту, 2- та 4-рiчний садивний матерiал.
M.M. Vedmid1;post-graduateS.W. Yatsenko2
The influence of stimulant growth and preparation of soil methods on growth of English oak plantations, which were created by different age seedlings
Results of influence of stimulant growth and preparation of soil methods on growth and development of English oak plantations, which were created by 2- and 4-years seedlings was given.
Keywords: English oak plantations, preparation of soil, 2- and 4-year planting stock.
Сучасний стан питання. Одшею з характерних рис люового госпо-дарства Украши повоенних роюв е ор1ентащя на л1сов1 культури i майже пов-не нехтування природним поновленням [1]. У Люостепу 56 % дубових наса-джень штучного походження. З метою створення стшких лшв, як 6 викону-вали природоохоронш i сировинш функци на землях люового фонду, де га-рантоване природне поновлення не можливе, доцiльно переходити на змша-не вiдновлення, створювати лiсовi культури за технологiями з мшмальним пошкодженням лiсового середовища.
Важливе значення шд час створення лiсових культур мае вибiр способу оброб^ку грунту, виду садивного матерiалу та його передпосадкова об-робка ефективними та еколопчно безпечними стимуляторами росту рослин.
1 ^.ep^aBHHH KOMireT mcoBoro rocnogapcTBa yKparnn (State comity of forestry of Ukraine);
2 yKpai'HCbKHH HayKOBO-gocmgHHH rncTHTyT mcoBoro rocnogapcTBa Ta arpomcoMemopa^i' (Ukrainian research institute of forestry and agro-forest melioration).
