CC BY
53
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСВОДАРСТВО
УДК 582.46 Здобувач А. О. Остудмов;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ОСОБЛИВОСТ1 НАС1ННОГО РОЗМНОЖЕННЯ Г1НКГО
ДВОЛОПАТЕВОГО
Проаналiзовано технологiчнi особливостi вирощування 1-3-рiчних аянщв пн-кго дволопатевого у теплицях тунельного типу з полiетиленовим покриттям. Вста-новлено оптимальний тип субстрат1в для стратиф1кацп насiння та вирощування аян-цiв. Описано схему агротехшчних доглядiв за сiянцями.
Ключов1 слова: никто дволопатеве, насiнне розмноження, стратифшащя насш-ня, сiвба, поливання, боротьба з бур'янами.
Пнкго дволопатеве - один 1з небагатьох представниюв листопадних голонасшних деревних рослин, як ростуть у природних люових насадженнях нашоi планети. Дводомна деревна рослина здатна розмножуватись в природних умовах насшням 1 вегетативно - пеньково-кореневою поростю та живця-ми. Деревам виду притаманна довгов1чшсть, резистентшсть до абютичних, бютичних та чисельних антропогенно-техногенних чинниюв, враховуючи ра-дюактивне випромшювання. в об'ектом плантацшного вирощування у ба-гатьох краiнах свггу.
У нашш краiнi донедавна пнкго дволопатеве розглядали лише як ден-дролопчний раритет - об'ект штучного вирощування в дендрарiях i боташч-них адах. Дослщження останнiх рокiв [1-5, 8-10] шдтвердили i засвiдчили можливють використання дерев релiкта у ширшому аспектi - для отримання деревини, задоволення потреб фармацевтичноi промисловостi та кулшари, для озеленення населених пунклв та в ландшафтнiй архiтектурi, шд час заль сення девастованих ландшаф^в та iн. Проте таке ютотне розширення використання рослин виду стримуеться вiдсутнiстю достатньоi кiлькостi садивно-го матерiалу рiзного вiку i виду. Тому вивчення особливостей вирощування садивного матерiалу раритету е актуальним i своечасним завданням лшвни-юв, ботанiкiв та дендрологiв.
Наведенi у попередшх наших роботах [6, 7] розрахунки прогнозовано" врожайностi та орiентовноi заготiвельноi кiлькостi насiння релiктовоi дерев-но" рослини свiдчать про значш потенцiйнi можливостi насiнного потенцiалу штродуцента в нашiй краiнi. При цьому потрiбно визнати, що заготiвля хоча б 50-60 % загального бюлопчного запасу насiння гiнкго у насшний рiк орга-нiзацiйно е досить складною. Ця складшсть спричинена розпорошешстю на-сiнненосних дерев гiнкго на значних вщстанях одне вiд одного (десятки i сот-нi кiлометрiв), недоступнiстю частини дерев для заготiвлi насiння (через спе-цифiку "х розташування - приватнi садиби, режимш об'екти, захаращенiсть територii навколо насшних дерев), пощанням частини насiння гризунами i птахами та iн.
Для насшного розмноження та подальшого успiшного вирощування садивного матерiалу гiнкго необхiдне доброяюсне, вчасно зiбране i перероб-лене, добре збережене та яюсно шдготовлене до сiвби насiння. Щодо першо-го, то найвищими показниками поЫвно! якостi характеризуемся насiння, зг6-ране у насшт роки. Таке насшня, як зiбране в Укра!ш, так i завезене з шших кра1н, можна придбати у приватних шдприемщв з вiдповiдним сертифiкатом якостi його. Проте значно дешевше буде оргашзувати заготiвлю насiння са-мостiйно. Оптимальним термiном збирання насiння, на наш погляд, залежно вiд регiону, е кшець жовтня - початок листопада, - шсля перших приморозив. Тодi розпочинаеться масове опадання насшня, що дае змогу органiзувати його збирання iз землi в стислий термш. Iнтенсифiкувати збирання насiння можна його обтрушуванням на попередньо вистелену шд насiнненосним деревом полiетиленову плiвку. Маса i кiлькiсть насшня, яке можна заготовити з дерева залежить вгд вiку цих дерев i !х врожайностi. У насшний рiк з одного насiнненосного дерева 30-40-ргчного вiку реально зiбрати 30-50 кг насшня з саркотестою, а з 150-170 рiчного дерева - навггь 150-400 кг. Але така значна маса зiбраного насiння не гарантуе отримання велико! кшькосп схожого насшня навггь у насшний рж (табл. 1). А насшня, зiбране у не насшний рж, характеризуеться схожютю, нижчою щонайменше в 3-5 разiв.
Зiбране насшня на мгсцг заготiвлi попередньо очищають вгд листя та гшок i вщправляють для наступного очищення вгд саркотести. Очищення насшня вгд саркотести здiйснюеться зазвичай у примщенш у два етапи. Спо-чатку мехашчним способом - переминанням (перетиранням), а потгм проми-ванням у проточнш водг з подальшим вщбиранням чистого насiння. Орiентовний вихщ чистого насшня становить 22-29 % вгд маси насшня з саркотестою. Очищене вгд саркотести насiння шдсушують за юмнатно! темпера-тури протягом 2-3 дг6 i закладають на тимчасове збер^ання.
Табл. 1. Насшний потенщал жшочих дерев гшкго дволопатевого
залежно eid eiKy
№ з/п BÍR насшненос-них дерев, рокгв Бюлопчна урожайтсть в насшний ргк, кг Орíентовна кшъкгстъ, тис. шт.
насшня з саркотестою чистого насшня всього насшня зокрема схожого (50 %) зокрема доступного для заготíвлí (70 %)
1 25-30 30-40 7,5-10,0 4,2-5,6 2,1-2,8 1,5-2,0
2 40-50 50-70 12,5-17,5 6,9-9,7 3,5-4,8 2,4-3,4
3 51-70 80-100 20,0-25,0 11,1-13,9 5,6-7,0 3,9-4,9
4 81-100 120-250 30,0-62,5 16,7-34,7 8,3-17,3 5,8-12,1
5 150-170 300-400 75,0-100,0 44,1-50,0 22,0-25,0 15,4-17,5
Тимчасово збер^ати насшня можна насипом у дерев'янш, картоннш, пластиковш чи шшш тарi у сухому станi за юмнатно! температури (1820 °С), або у холодильних установках i шдвалах (за температури 5-6 °С).
Вщсутшсть перiоду спокою у насiння гшкго передбачае можливють його проростання без вживання спещальних заходiв шдготовки. Проте у такому випадку проростання насшня вщбуваеться протягом значно довшого перь оду i менш дружно. Використання спещальних прийомгв шдготовки насшня
пнкго до Ывби навпаки стимулюе дружнiсть проростання основно1 кiлькостi його. До найбшьш ефективних спецiальних прийомiв чи способiв пiдготовки насiння до сiвби доречних у разi масового вирощування садивного матерiалу iнтродуцента передусiм потрiбно вщнести рiзнi варiанти стратифжаци. Ми використовували варiанти стратифжаци насiння гiнкго дволопатевого у таких субстратах: шску, моху, перлт, тирсi, торфi. Стратифiкацiю виконували в умовах юмнатно1 температури, за приблизно однакового рiвня вологостi субстрату. Найкращих результат було досягнуто внаслщок стратифжаци на-сiння гiнкго в моху, а найпрших - шсля закладання насiння в перлiт.
Для стратифжаци насiння ми використовували два види моху - зозу-лин льон звичайний (Polytrichum commune L.) та сфагнум дiбровний (Sphagnum nemorosum Scop). За ефектившстю своею дiею на насшня пнкго, та водо-поглинальнiй здатностi щ два види моху подiбнi, i ми !х обидва рекомендуемо використовувати для стратифжацп насiння пнкго. Проте в разi вико-ристання моху сфагнума, завдяки його бшьшш антибютичнш ди, спостерь гаеться в 2-3 рази менше зiпсутого (гнилого) насшня. Стратифжащя насiння гiнкго в моху мае ще одну ютотну перевагу перед шшими типами субстра^в - доступну можливiсть перiодичного вiзуального контролю за перебiгом шд-готовки насшня до Ывби, для чого достатньо лише зняти шар моху з насшня.
За перших спроб вирощування садивного матерiалу пнкго дволопатевого ми закладали на стратифжащю одного дня наприкшщ грудня (2830 числа). При цьому появу перших пророслих ("накшьчених") насшин було зафжсовано вже в другiй половит Ычня, що ускладнюе наступне !х виЫван-ня у найбiльш поширенi для вирощування садивного матерiалу об'екти закри-того грунту - неопалювальш теплицi чи парники, якi в цей час ще вкрит сш-гом. Кiлькiсть пророслого протягом першого мiсяця стратифжаци насiння ся-гае 10-12 % вщ загально1 ll кшькость Тому стимуляцiя тако1 ранньо1 появи пiдготовленого до сiвби насшня доцшьна лише за наявностi стащонарних опалювальних теплиць. В iншому випадку, Ывбу "накiльченого" насiння не-обхщно виконувати в опалювальних примiщеннях у ящики iз субстратом -сумшшю торфу i рiчкового пiску, чи торфу, шску i лiсового грунту судiбров-них типiв лiсу iз верхнього 10-15 см шару.
У наступних експериментах ми практикували закладання насшня на стратифжащю у пiзнiшi термiни - в останнiх числах Ычня i лютого вщповщ-но. Останнш термiн, на наш погляд, е оптимальним, оскiльки тодi можна ви-сiвати пiдготовлене насiння ("накшьчене" i нi) безпосередньо в неопалюваль-нi теплицi чи парники (в кшщ березня - на початку квггня).
Оскiльки спроби висiвання насшня безпосередньо у вщкритому грунтi рiзних лiсорослинних зон (Полiсся i Люостеп) не дали позитивного результату, незалежно вiд походження насiння i способiв пiдготовки його до Ывби, ми пропонуемо таку технологiю комбшованого вирощування садивного матерь алу пнкго дволопатевого. Сутшсть ще1 технологи полягае у вирощуванш 13 рiчних сiянцiв гiнкго в умовах закритого грунту, з подальшим дорощуван-ням !х в умовах вiдкритого грунту. Таке поеднання закритого i вщкритого грунту дае змогу забезпечити устшне вирощування садивного матерiалу ш-
тродуцента необхщних розмiрiв для подальшого його висаджування на пос-тiйне мiсце зростання.
Першим кроком у вирошуванш шянщв е профiлактичне передпосiвне знезаражувальне оброблення насшня 0,5 % розчином марганцевокислого ка-лш або фундазолу. У водних розчинах названих препара^в насшня замочу-ють на двi години, шсля чого шдсушують i висiвають. Пiдготовлене до сiвби насiння виЫвали у парники i теплицi тунельного типу з полiетиленовим пок-риттям. При цьому використовували такi типи субстрату: торф, чорнозем, ль совий грунт. Глибина загортання насшня у торфi - 7 см, у чорноземi i люово-му грунт - 5 см. Норма виЫвання - 100 шт. насшин на 1 м рядка. Розмщен-ня рядюв - через 10 см. Розмщення насiнин у посiвнiй борозенщ - перпендикулярно до рядка довшим боком насiнини. Насiння "накшьчене" висiвали ок-ремо. Пiсля загортання насшня поверхня посiвiв ушiльнювали ручними де-рев'яними котками i змочували водою. Догляд за посiвами до появи сходiв полягав у перюдичному поливаннi !х водою (раз у два-три дш). Норма поли-вання - 4-5 л/м2.
Насiнню гшкго притаманне шдземне проростання, за якого сiм'ядолi не проростають на поверхню субстрату. При цьому у процес проростання iз зародка спочатку з'являеться первинний коршець, а через 2-3 тижш - стршо-подiбний проросток, прообраз майбутнього стовбурця з брунькою у верхнш частинi. 1з ще! бруньки виростають першi два лускоподiбнi листочки. А вже наступнi листочки виростають класично! для виду лопатево! форми. Щодо розмiрiв i форми ювеншьних листкiв, то вони за сво!м зовнiшнiм виглядом i розмiрами дещо вiдрiзняються вiд листкiв дорослих дерев. Насамперед це стосуеться менших розмiрiв листково! пластинки i черешюв, та бшьшо! роз-сiченостi листово! пластинки.
Поява перших сходiв гшкго (25-28 дшв пiсля сiвби) у час збiгаеться з початком масового проростання багатьох видiв бур'янiв. Тому догляд за сходами, ^м поливання, повинен супроводжуватись перюдичним (приблизно один раз на Ым-десять дшв) прополюванням бур'яшв. Останне набувае особливо! актуальност протягом травня-червня. З друго! половини червня час-тковим зняттям вкриття починаеться загартування Ыянщв. Приблизно з 1015 липня вкриття з парниюв i теплицi поступово знiмалось повнiстю. Поливання Ыянщв в цей перюд здiйснювали лише за тривало! (бшьше 5-7 днiв) вiдсутностi дошiв. Для цього перюду також притаманна змша видового складу та менша iнтенсивнiсть росту бур'янiв, тому перюдичшсть прополювання зростае до 2-3 тижшв.
Вегетацiя однорiчних сiянцiв гiнкго тривае до середини або навiть до кшця жовтня. За перший вегетацшний перiод в описаних умовах однорiчнi сь янцi виду виростають до 7-18 см, при середнш висот 10-13 см. Така значна ди-ференцiацiя висоти одновiкових сiянцiв викликаеться довгим перiодом проростання насшня, який тривае до 5-6 мюящв в основно! кiлькостi насiння. А 3-8 % насшин проростають лише наступного року, формуючи цiлком життездатш сь янцi з типовим ходом !х росту i розвитку. Зазначена висота Ыянщв е ще не дос-татньою для !х пересаджування в умови вщкритого грунту, тому !х доцiльно за-лишити на дорошування в описаних умовах ше на один сезон.
Свiдченням зякшчення вегетaцiï e пoжoвтiння листя, a тзшше i йoгo пoстyпoве oпaдaння. Рaннi пpимopoзки пpискopюють oпaдaння листя i сприяють oднoчaснoстi цьoгo пpoцесy. Сiянцi papитетy e дoстaтньo мopoзoс-тiйкими, тoмy не пoтpебyють вживaння якихoсь зaхoдiв щoдo ïx утеплення m зиму. У безлисткoвoмy eram сiянцi гiнкгo у гpyнтoвoмy сyбстpaтi кapкaсiв пapникiв i теплиць без дoдaткoвoгo вкриття yспiшнo витримують зимiвлю та-вiть зa темпеpaтyp дo - 25-3G°C.
Теxнoлoгiя виpoщyвaння Ыянщв гiнкгo дpyгoгo poкy виpoщyвaння в yмoвax пapникiв i теплиць пеpедбaчae пoливaння, бopoтьбy з бyp,янaми тa в oкpемиx випaдкax poзпyшyвaння нaдмipнo yщiльненoгo сyбстpaтy в мiжpяд-дях. Для другого po^ виpoщyвaння Ыянщв гiнкгo xapaктеpний штенсивш-ший рют, пopiвнянo з першим poкoм життя. Тaк, нaпpикiнцi дpyгoгo вегетa-цш^го сезoнy сiянцi мaють висoтy 15-45 см. А m стoвбypцяx oкpемиx з них пoявляються poзгaлyження другого шрядку. Тaкi сiянцi пiсля зимiвлi у тар-никax i теплицях для дopoщyвaння i фopмyвaння кpoни дoцiльнo пеpесaдити у шкiльнi вщдшення poзсaдникiв. Для oтpимaння у мaйбyтньoмy сaджaнцiв oднoгo poзмipy перед пеpесaджyвaнням пoтpiбнo здiйснити сopтyвaння Ыянщв. У paзi дoтpимaння зaгaльниx пpaвил пpoведення пpoцесy мшкoлyвaнням, сaджaнцi усшшш aдaптyються i в piк пеpесaджyвaння дaють пpиpiст дo 2G-4G см зa висoтoю.
3a нaявнoстi мoжливoстi пpoдoвжити виpoщyвaння 3-piчниx i стapшo-ro вiкy сiянцiв у теплицях пoтpiбнo викoнaти ïx пpopiджyвaння. Пpopiджy-ють веснoю дo пoчaткy вегетaцiï' тpетьoгo poкy виpoщyвaння. Пpopiджyвaти мoжнa пpoвoдити викoпyвaнням з певшю кpaтнiстю (кoжний другий чи тре-тiй сiянець) aбo вибipкoвo. Brnomm у пpoцесi пpopiджyвaння сiянцi мoжнa висaджyвaти нa дopoщyвaння у "шкшку" aбo викopистaти в oкpемиx витад-кax для висaджyвaння нa ^стыне мiсце зpoстaння. А сiянцi зaлишенi нa дo-poщyвaння у зaкpитoмy гpyнтi, нaпpикiнцi тpетьoгo poкy виpoщyвaння сяга-ють висoти SG-1GG (12G-14G) см. Бшьшють тaкиx сiянцiв вже мoжнa вигарис-тoвyвaти для висaджyвaння нa пoстiйне мiсце зpoстaння (плaнтaцiï, apбopетy-ми, зaлiсення девaстoвaниx лaндшaфтiв тa iн). Для зaстoсyвaння poслин пн-кгo в oзелененнi ^arn^ викopистoвyвaти б-V-piчнi poслини висoтoю не менше нiж 2,5-3,G м. Tarn poслини, зa пoтpеби, дoдaткoвo шдлягають пpoцедypi фop-мyвaнню кpoн.
BapTO зaзнaчити, щo iстoтний вплив m piст i poзвитoк сiянцiв пнкго двoлoпaтевoгo мae гpyнтoвий сyбстpaт. Oсoбливo це стoсyeться дpyгoгo i шс-тупних poкiв виpoщyвaння. Taк, якшр у перший piк виpoщyвaння незaлежнo вiд типу сyбстpaтy poзвитoк Ыянщв iз нaсiння oднoгo пoxoдження вщбу-вaeться пpиблизнo oднaкoвo, тo у вступи poки - пo-piзнoмy. При цьoмy нaйгipшим для виpoщyвaння Ыянщв гiнкгo e сyбстpaт iз торфу. У цьoмy сyбстpaтi piст 2-3- piчниx сiянцiв знaчнo гipший, шж в iншиx типax сyбстpa-ту. У торф^^му сyбстpaтi сiянцi пнкго тaкoж гipше витримують зимiвлю. Ha вщмшу вiд iншиx типiв, у цьoмy сyбстpaтi чaстинa сiянцiв зимoю гине. Пpичинoю цьoгo, нa шш пoгляд, e пyxкiсть тopфy тa йoгo знaчнa вoлoгoмiс-ткiсть, щр спpичиняe швидше зaмеpзaння цьoгo типу сyбстpaтy зa менших знaчень мiнyсoвoï темпеpaтypи.
Табл. 2. Нормативно-технологЫна карта вирощування аяншв гткго дволопатевого в шкритому грунпи Ь закупленого настня
Технолопчш операцп В 5 Си I -г 3 Й О Обсяг роб!т Норма вироб1тку Потр1бна кшьюсть Розряд \ тарифна ставка, грн Осн. зарплата, грн Дод. зарплата, 25%, грн й X I- И Си0-д оо Ш т Витрати на основш матершли, грн ей 1 & и 'С О Е X 5 « Р-о 2 - X .X X ю V о Ь 3
на агрегат на людино-яень машино-змш людино-джв
Перший р1К вирощування
Влаштування грядок - розбивка пщ шнур з накиданням, розпушуванням \ розр1внюванням земл1 м2 4,16 - 171 - 0,02 Ш 42,80 0,86 0,21 0,33 - 1,40
Передпос1вна обробка насшня (0,5% розчином "марганцовки") кг 18,0 - 90 0,2 V 54,96 10,99 2,75 4,18 2,10 20,02
С1вба крупного насшня в грядках з маркуванням 1 поглибленням борозен на глибину 3-7 см ¡з загортанням \ учпльненням субстрату(довжина грядки - 3,0 м, кыькють рядюв на грядщ - 8, розмщення насшня - 100 шт, на 1м рядка) м2 4,16 - 138 - 0,03 III 42,80 1,28 0,32 0,48 6300 6302,9
Поливания поав1в (I раз на два дш, 5 л на м^) - 60 раз протягом вегетащйного перюду (1248 л води) м2 249,6 - 500 - 0,50 III 42,80 21,4 5,35 8,14 6,78 41,67
Прополювання аянщв 8-кратне (ручне розпушування з винесенням бур'яшв ) м2 33,28 - 112 - 0,30 III 42,80 12,84 3,21 4,88 - 20,93
Разом за перший р1к 6386,92
Другий рис вирощування
Поливания поЫв1в (I раз на два дш, 5 л на м") - 60 раз протягом вегетацшного перюду (1248 л води) 2 М" 249,6 - 500 0,50 III 42,80 21,4 5,35 8,14 6,78 41,67
Прополювання сяянщв 8-кратне (ручне розпушування з винесенням бур'яшв ) м2 33,28 - 112 0,30 III 42,80 12,84 3,21 4,88 - 20,93
Викопування та сортування Ыянщв (викопування лопатою, сортування ¡з зв'язуванням в пучки по 100 шт.) ТИС. шт. 5,0 - 3,9 1,28 III 42,80 54,78 13,70 20,84 89,32
Прикопування с1янщв на тимчасове збер1гання ТИС. ШТ. 5,0 25,0 0,2 II 38,56 7,71 1,93 2,93 12,57
Разом за другий рж 164,49
Всього 6551,41
Технолопчна вар^сть 1 Ыянця грн 1,31
Табл. 3. Нормативно-технологична карта вирощування сЫнщв гшкго дволопатевого в закрытому грунпи гз насшня власшн
заготгвл1
Технолопчш операцп к р, х -а К £ ч к О ш н ю о р, и (К о ю о Норма вироб1тку Потр1бна кыькють Розряд \ тарифна ставка, грн Основна зарплата, грн Дод. зарплата, 25 %,грн 5 я - о. £ & СЗ „ О-Ч. Ч 00 И « Витрати на матер1али, грн « -г ь о Е- "Й 2 Ё. х Ч Ьг СЬ о 2 " X ■ = и о Н »
на агрегат на люди нолей ь о 3-9 3 о та % людино-дшв
Р ерший р]к вирощування
Влаштування грядок - розбивка пщ шнур з накидапням, розпушувапням 1 розр1внюванням земл1 м2 4,16 - 171 - 0,02 111 42,80 0,86 0,21 0,33 - 1,40
Передпостна обробка насшня (0,5% розчином "марганцовки") кг 18,0 - 90 0,2 V 54,96 10,99 2,75 4,18 2,10 20,02
Овба крупного насшня в грядках з маркуванням 1 поглиблснням борозсн на глибину 3-7 см ¡з загортанням \ упцльненням субстрату(довжина грядки - 3,0 м, кшыасть рядк1в на грядщ - 8, розмщення насшня - 100 шт. на 1 м рядка) 2 м 4,16 - 138 - 0,03 111 42,80 1,28 0,32 0,49 1200 1202,09
Поливания пос1в1в (1 раз на два дш, 5 л на м^) - 60 раз протягом вегетацшного псрюду (1248 л води) м2 249,6 - 500 - 0,50 III 42,80 21,4 5,35 8,14 6,78 41,67
Прополювання С1янщв 8-кратне (ручне розпушування з винесениям бур'яшв ) м2 33,28 - 112 - 0,30 III 42,80 12,84 3,21 4,88 - 20,93
Разом за перший рж 1286,08
Другий р!к вирощування
Поливания ]]ос1в]в (1 раз на два дш, 5 л на м~) - 60 раз протягом вегетацшного перюду(1248 л) м2 249,6 - 500 0,50 III 42,80 21,4 5,35 8,14 6,78 41,67
Прополювання аятцв 8-кратне (ручне розпушування з винесенням бур'яшв ) 2 м 33,28 - 112 0,30 III 42,80 12,84 3,21 4,88 - 20,93
Викопування та сортування Ыяншв (викопування лопатою, сортування ¡з зв'язуванням в пучки по 100 шт.) тис. шт. 5,0 - 3,9 1,28 III 42,80 54,78 13,70 20,84 89,32
Прикопування Ыянщв на тимчасове збер1гання тис. шт. 5,0 25,0 0,2 Н 38,56 7,71 1,93 2,93 12,57
Разом за другий р1к 164,49
Всього 1450,57
Технолопчна варткть 1 аянця грн 0,29
Найкращим ростом i розвитком вiдрiзняються сiянцi гшкго вирощенi на субстрат з верхнього 10-15 см шару люового грунту судiбровних типiв ль су. Технолопчна собiвартiсть вирощування 1-2-рiчних сiянцiв гшкго в тепли-цi тунельного типу з полiетиленовим покриттям (при врахуванш дiючих станом на 01.06.2010 р. тарифних ставок та цш на основш матерiали) становить 1,30 грн за один Ыянець (табл. 2). При цьому основну частку витрат становить закушвля насшня, ринкова вартють якого в 2009 р. була в межах 350400 грн за 1 кг. Оргашзащя заготiвлi насiння власними силами установи, закладу чи шдприемства дае змогу зменшити технологiчну собiвартiсть вирощування сiянцiв раритету бшьше, нiж у 4,5 раза (табл. 3). Хоча i в цьому випад-ку основну частку витрат становлять видатки на заготвлю насшня.
Наш науково-практичний досвщ вирощування Ыянщв гiнкго за описа-ною вище технологiею засвiдчив li достатньо високу ефектившсть. На наш погляд, цю технологiю доцiльно використовувати насамперед люогоспо-дарським пiдприемствам всiх форм власност для оргашзаци масового вирощування садивного матерiалу гiнкго дволопатевого. Наявшсть значно! кшь-костi вiдносно дешевого садивного матерiалу гiнкго дасть змогу розширити можливостi використання iнтродуцента шляхом плантацшного його вирощування, широкого застосування шд час залiсення техногенно та антропогенно порушених територiй, в озелененш населених пунктiв, введеннi до складу ль сових культур та ш. У пiдсумку це дасть змогу вивести гшкго дволопатеве iз розряду раритетних деревних рослин нашо! кра1ни, надавши йому статусу розповсюдженого iнтродуцента iз широким спектром використання.
Лггература
1. Гарбузов Г.А. Гинкго - древо жизни / Г. А. Гарбузов. - М. : Изд-во АСТ; СПб. : ООО "Астрель СПб", 2005. - 191.
2. Балабушка В.К. Пнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) - дерево здоров'я i молодосп / Балабушка В.К., Корчак В .Я. // Дм, сад, город. - 2006. - № 9. - С. 34-38.
3. Бах Б. Гинкго билоба / Б. Бах. - М. : Изд-во АСТ, Донецк : Изд-во "Сталкер", 2006. -
63 с.
4. Гиндич О.В. Пнкго бшоба / О.В. Гиндич. - Чершвщ : Вид-во "Мсто", 2008. - 32 с.
5. Грабчевски Войтек. Гинкго - уцелевший динозавр // Ландшафтный дизайн, 2002. -№ 4. - С. 68-69.
6. Гузь М.М. До питання попередньо! оцшки насшного потенщалу гшкго дволопатевого в УкраЫ / Гузь М.М., Остудiмов А.О. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.4. - С. 11-16.
7. Гузь Н.М. Семенной потенциал гинкго двулопастного в Украине / Гузь Н.М., Остудимов А. А. // Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений : матер. XI Междунар. научн. конф. - Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2008. - С. 20-23.
8. Леонтяк Г.П. Технология вирощування гшкго дволопатевого (GINKGO BILOBA L.) i використання його в медициш / Леонтяк Г.П., Трет'якова С.А., Леонтяк Н.Г. // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 102-108.
9. Слнщина Л.В. Бюлопчш особливосп Ginkgo biloba L. в умовах девастованих ландшафтив : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05. - К., 2002. - 18 с.
10. Терещук А.1. Пнкго цшитель / А.1. Терещук. - Рiвне : Вид-во "Волинсью обереги", 2005. - 228 с.
Остудимов А.О., Гузь М.М. Особенности семенного размножения гинкго двулопастного
Проанализированы технологические особенности выращивания 1-3-летних сеянцев гинкго двулопастного в теплицах тоннельного типа с полиэтиленовым покрытием. Установлен оптимальный тип субстратов для стратификации семян и выращивания сеянцев. Описана схема агротехнических уходов за сеянцами.
Ключевые слова: гинкго двулопастное, семенное размножение, стратификация семян, сев, поливка, борьба с сорняками.
OstudimovA.O., Guz M.M. Peculiarities of ginkgo biloba seed reproduction
The technological features of growing of 1-3 year seedlings of Ginkgo biloba in a tunnel-type greenhouse with plastic roof were analyzed. The optimum type of substrates for the stratification of seeds and growing seedlings was determined. The scheme of agro-technical supervision of seedlings was described.
Keywords: Ginkgo biloba, seed reproduction, seed stratification, sowing, watering, fighting with weeds.
УДК 630*892.5 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук;
здобувач Т.В. Колодш - НЛТУ Украти, м. Rbeie
МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ТА УРОЖАЙШСТЬ ПЛОДОВИХ Т1Л ОКРЕМИХ ВИД1В РОДУ RUSSULA S.F. GREY В УМОВАХ ВОЛОГО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ
Проаналiзовано основш морфометричш показники та урожайнють плодових тш окремих видiв роду Russula S.F. Grey. Встановлено залежшсть морфометричних показниюв та урожайносп плодових тш вщ складу та вшу насадження.
Ключов1 слова: гриб, плодове тшо, мшориза, базидюмщети, морфометричш показники, урожайнють.
Руссулальш гриби (порядок Russulales, клас Basidiomycetes) е важли-вою складовою частиною люових бюценоз1в. Практично вс види гриб1в ще! групи утворюють мжоризу з р1зними деревними та чагарниковими породами, зокрема з основними л1сотв1рними породами (сосною, буком, дубом, ялиною, ялицею тощо). До ц1е! групи належить багато щнних 1ст1вних вид1в, плодов1 тша яких багат бшковими речовинами, вггамшами, мжроелементами [1, 3, 4, 7, 9, 10]. Вивчення руссулальних базидюмщет1в утруднене через велику кшь-юсть вид1в та, часто, незначними вщмшностями м1ж окремо взятими видами [3, 4, 8, 9], а тому становить значний науковий та практичний штерес.
Територда Укра!ни загалом детально дослщжено в мжолопчному плаш, але е ще окрем1 регюни, не повшстю або недостатньо вивчеш. Таким регюном е i Прикарпаття - район наших дослщжень. Тут недостатньо вивче-но питання поширення грибiв у типах люорослинних умов, лише частково з'ясовано вплив люогосподарських заходiв на видовий склад i плодоношення грибiв [1, 5, 6, 10]. Тому, з огляду на сучасш завдання охорони бiорiзноманiт-тя рiзних лiсових комплексiв таю дослщження е актуальними та необхщними для ведення лiсового господарства.
Дослщження виконували протягом 2005-2008 рр. Пщ час дослiджень використовували маршрутний та стащонарний методи [2, 7, 9]. Збiр плодових
