CC BY
32
9. Седов С.П. Основы экологической безопасности / С.П. Седов. - М. : Изд-во "Знание", 1993. - 230 с.
10. Судо М. Геоэкология / М. Судо. - М. : Изд-во МНЭПУ 1999. - 116 с.
11. Хорунжий П.Д. Водопровщш системи i споруди / П. Д. Хорунжий, О. А. Ткачук. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1999. - 229 с.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eceat.org.
Бальковский В.В., Лысак Г.А. Состояние лесных ресурсов Западного экономического района Украины
Выполнено оценивание состояния древесных ресурсов Западного экономического района Украины (Волынская, Львовская и Ровенская обл.). Установлена система базисных индикаторов для такой оценки и предложены мероприятия по стабилизации использования местных древесных ресурсов леса. Базовый индикатор лесистости достаточно однотипен для всех трех областей и находится в пределах удовлетворительного состояния естественного потенциала лесистости региона, который свидетельствует о высоком естественном потенциале лесных ресурсов Западного экономического района Украины.
Ключевые слова: лесные ресурсы, запас, прирост, лесистость, возобновление леса, рекреация.
Balkovskiy V. V., Lysak G.A. State wood resources of Western Economic District of Ukraine
The estimation of the state of wood resources of the Western economic district of Ukraine is conducted (Volhynia, Lviv and Rivne reg.). The system of base indicators is set for such estimation and measures are offered for stabilizing of the use of local forest wood resources. Basic wood indicator is of the same type for all three areas and is within the limits of the satisfactory state of natural self-potential of wood in the region which shows the high natural self-potential of wood resources of the Western economic district of Ukraine.
Keywords: wood resources, supply, increase, in the forest, recreation.
1 2 УДК 582.46:581.192. Доц. B.I. Баранов , канд. бюл. наук; проф. М.М. Гузь ,
Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ - 1НДИКАТОРИ ЖИТТСЗДАТНОСТ!
Визначено бiохiмiчнi показники насшня гшкго дволопатевого з рiзних ^матич-них зон Украши, яке вiдрiзнялось за проростанням. Показано, що аналiз здатносп насшня до проростання потрiбно проводити за комплексом показниюв (вмют жиру, вуг-леводiв, бшюв та фенольних сполук), як найбшьш ютотно вiдрiзнялись у життездат-ного i нежиттездатного насшня.
Ключов1 слова: гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba), насшня, життездатшсть, бь охiмiчнi показники.
Вступ. Пнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) - це рел1кт далекого мину-лого, представник рослинносп, яка юнувала 125-400 млн роюв тому, "жива скам'яншсть", як сказав про нього Чарльз Дарвш. Це единий сучасний представ-ник класу Пнкгов1 (Ginkgoopsida), единого у вщдш Гшкговидш (Ginkgophyta). У природних умовах гшкго трапляеться лише в Кита!, але у наш час його широко культивують в пом1рнш зош Земл1, де кшмат досить м'який [14-15]. Вперше
1 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 ЗАТ Льв1вська кондитерська ф1рма "Свггоч"
2
НАС1ННЯ Г1НКГО ДВОЛОПАТЕВОГО
европейсью боташки д1зналися про пнкго в 1712 р., а до Сполучених Штата Америки воно було завезено на 70 роюв шзшше. Пнкго дуже щнуеться у висо-корозвинених кранах як декоративна рослина, яка пристосувалась до забрудне-ного повпря мют, де багато дерев шших вид1в гинуть, за його невразливють до хвороб та комах-паразш!в. Дерева пнкго под1ляють на чолов1ч1 i жшоч1 особини. Для садiння з метою озеленення на вулицях мiст, у парках та скверах жiночi особини менш придатнi, осюльки дозрiваюча оплодина насiння пiд час загнивання мае неприемний запах.
Жоден iз сучасних видiв дерев не розмножуеться осюльки гiнкго. Спосiб розмноження наближуе його до папоротей та шших спорових рослин, у яких заплщнення вiдбуваеться за допомогою плавучих чоловiчих статевих клiтин, то-дi як у шших дерев таю клгтини пересуватись не здатш [14]. Проблема статевого розмноження пнкго (насшням) полягае в тому, що досить часто, незважаючи на-вiть на сприятливi для заплiднення умови - тепла погода i достатня вологiсть, на-сiння не заплiднюеться.
Вперше в Укрш'ш Ginkgo biloba L. було iнтродуковано у Кременецькому ботанiчному саду на Волит у 1811 р., а з 1818 р. завдяки Хрют^ану Стевену гiнкго почали вирощувати у Нштському ботанiчному саду в Ялт [8, 11-12]. На територи Украши дерева гiнкго досить рiвномiрно поширенi у культурi. При цьому пiвнiчна межа сучасного зростання штродуцента сягае Нiжина. На пiвдень пнкго розповсю-джене до Одеси i Пiвденного берега Криму, на захщ -до Ужгорода i на схщ до Хар-кова. Результати багаторiчноl штродукци Ginkgo в рiзних за кшматичними умова-ми кранах, а також в Украш свдаать про значну екологiчну пластичнiсть цього виду. I хоча кшматичш умови Украши значно суворiшi, порiвняно з умовами мiс-цевост^ його походження, пнкго устшно росте, нормально розвиваеться i формуе життездатне насiння, хоча i не в усiх мiсцях зростання дерев. Найкраще гiнкго розвиваеться на вiдкритих сонячних мiсцях i досить негативно на рiст рослини впли-вае зат^нення, ущiльнення i сух1сть грунту. Вперше утворення схожого насшня в клiматичних умовах Украши констатовано в Одесi (сквер по вул. Пастера) у 1939 р., а в 1940 р. - у Кжш у Ботатчному саду iм. О.В. Фомша [8].
Насшня пнкго, зiбране з рiзних мют, яю вiдрiзняються за клiматичними i едафiчними умовами мае, за попередшми дослiдженнями, рiзний ступiнь заплiд-нення, а вщповщно i рiзну схожють. Так, у 2007 р. зi зiбраних iз дерев у Львовi i висiяних 40000 насiнин зшшло лише 8 шт., тодi як насшня, зiбране в Одесi, мае зазвичай схож1сть приблизно 70-80 %. У зв'язку з цим метою нашого до^джен-ня стало вивчення окремих бiохiмiчних показникiв насiння пнкго, зiбраного у рiзних мiстах Украши (Л^в, Одеса, Ужгород, Кам'янець-Под^льський), яю б могли бути маркерами ступеня заплщнення i, отже, схожостi насшня.
Матерiали i об'екти дослiджень. Насшня пнкго аналiзували за такими бiохiмiчними показниками: вмiст абсолютно сухо! маси висушуванням у термос-татi за температури 105 оС i подальшим зважуванням; визначення вмiсту золи спалюванням у муфельнiй печi за температури 400 оС. Визначення сирого жиру проводили шляхом екстрагування диетиловим ефiром в апаратi Сокслета за методом Рушковського [5], вмiст бшку - за допомогою реактиву Бредфорда [9], вмют вуглеводiв - фотометричним методом за Дюбойсом [10], вмют фенолiв у насiннi i шкаралуш - за допомогою реактиву Фолша-Дешса [6].
Загальновiдомо, що досить часто проростання насiння затримуеться наяв-нiстю iнгiбiторiв у шкаралут насiння, тому було проведено перевiрку впливу спиртово! витяжки зi шкаралупи у бiотестi на проростання насшня люпину пр-кого, яке було взято як модельне. Для цього шкаралупу розмелювали, настоюва-ли 12 годин у спирт (1:10), далi витяжку висушували у фарфорових чашках у потощ холодного повiтря i переводили у 10 мл води. Водну витяжку розливали у чашки Петрi i розкладали по 15 штук насшня люпину пркого (повторшсть 2-кратна). Насiння люпину було взято тому, що на той час (лютий мюяць) воно мало найкращу схож1сть з-помiж шшого насiння, яке було. Пророщування проводили стандартним методом - у чашках Петрi в термостат! за температури 22 оС у темрявi впродовж 7 дiб, пiсля чого визначали енергiю проростання, вимiрювали довжину пагошв та коренiв проросткiв i !х масу.
Результати i обговорення. За критер1ями класично! ботанiки для визна-чення заплiдненого насiння гшкго потрiбно зробити велику кшьюсть зрiзiв (до кшькох сотень або навпъ тисяч штук) для того, щоб виявити ступiнь розвитку за-родка з подальшою фiксацiею та забарвленням, що е безумовно правильним тд-ходом, але потребуе багато часу, спещально! технiки i специфiчних реактивiв, як не завжди доступнi звичайним агрохiмiчним лабораторiям. У зв'язку з цим було виршено перевiрити певш бiохiмiчнi показники, визначення яких бшьш швидке, доступне та на основi яких можна було б опиратись тд час вiдбору життездатно-го насшня, придатного для вирощування садивного матерiалу, тим бiльше, що подобного порiвняльного аналiзу насiння гiнкго з цих мiст досi не проводилось.
На першому етат дослiджень були визначет нативна маса насiння урожаю 2009 р., абсолютно суха маса i вмют золи у насшш (табл. 1), оскiльки це показники, до яких по^м потрiбно зарахувати iншi бiохiмiчнi показники. За контроль брали насшня гшкго, зiбране у Львов^ який можна вважати до певно! мiри контролем негативним, внаслiдок низького вщсотка проростання. Аналiзи вико-нували у лютому (за визначенням сирого жиру додатково у травш i серпш) 2010 р. Вiзуально насiння у шкаралут зi Львова було з вигляду найбiльше. На-сiння з шших мiст було менше, однак за показниками маси та золи спостер^а-лись зовшм протилежнi результати. Так за масою нативного насшня з шкаралу-пою найважчим виявилось насiння з мiст Кам,янець-Подiльський, Ужгород i Одеса, яке мало майже однаковi показники, а насiння зi Львова мало майже у два рази меншу масу, нiж насшня з Кам'янець-Подшьського.
Табл. 1. Маса нативного настня, абсолютно суха маса та в.хйст золи у насшш
Мшце заготiвлi насiння Маса нативного насшня, г Абсолютна суха маса, % Вмшт золи, %
М±т t частка до контролю М±т t частка до контролю М±т t частка до контролю
Львiв 1Д9±Ш 3,8 100,0 34,9±29 0,5 100,0 1,6±0Д 0 100,0
Одеса 1,30±0Д0 3,2 109,2 36,5±0'21 0,5 104,6 1,45±0'15 0 90,62
Кам'янець-Подiльський 2,37±0Д3 2,5 199,1 31,5±1Д6 1,1 90,3 1,7±0'1 0 106,25
Ужгород 1,34±0'06 4,5 112,6 34,2±0'5 0,2 97,9 1,75±0'5 0 109,37
За показниками абсолютно сухо! маси i вмюту золи насiння розрiзнялось мало, в межах 10 % похибки, тобто основна вщмшшсть повинна була спостерша-тись за вмiстом сирого жиру, оскшьки навiть на дотик насшня без шкаралупи з усiх мют було м'яким, дуже пластичним.
Визначення сирого жиру було проведено у три етапи: у лютому, травш i серпнi. У лютому 2010 р. вмют сирого жиру був дуже високий (85,4-90 % на сиру масу), але практично не вiдрiзнявся у вшх зразюв насiння. У книгах Г.А. Гар-бузова та А.1. Терещука [4,13] (науково-популярних виданнях, досить цiкавих за змютом) вказано, що вмiст жиру у свiжих плодiв (потiм даеться поправка, що пiд м'якушем плодiв розумiють насiння) становить 3,2 %, що було мало не в 30 разiв менше, нiж в наших дослщженнях i це змусило нас повторити визначення вмiсту жиру у травш тсля холодно! стратифжаци насiння та в серпнi (тсля зберiгання частини насiння у сухому примщенш). Як виявилось, вмiст сирого жиру ютотно знижувався насамперед у насшш зi Львова, яке за час збершання втратило 40,8 % жиру. У насшня з м. Ужгорода i м. Кам'янець-Подшьський втрати були майже удвiчi меншими i найменшими вони були у насшня з м. Одеси - лише 18,4 %. Бiльшi втрати жиру насшням зi Львова, можливо, опосередковано вказують на бiльшу кшьюсть у ньому швидковисихаючих жирiв, якi швидко всихаються, що, можливо, i веде до втрати його схожост (табл. 2).
Табл. 2. Влист сирого жиру та втрати його тд час збер^ання настня гшкго
М1сце загот1вл1 насшня Вмют сирого жиру у лютому 2010 р., % Вмют сирого жиру у травш 2010 р., % Втрата сирого жиру за 4 шся-Щ, % Вмют сирого жиру у серпш 2010 р., %
М±т частка до контролю М±т частка до контролю
Льв1в 89,7±0'35 100,0 48,9±03 100,0 40,8/100,0 3,9±0'3
Одеса 85,4±''15 95,2 67±°'12 137,0 18,4/45,1 3,8±0'2
Кам'янець-Подшьський 89,4±274 99,6 70±0'31 143,1 19,4/47,5 3,7±0'3
Ужгород 90±0'34 100,3 68,4±023 139,9 21,6/52,9 3,4±0,!
У серпш кшьюсть жиру зменшилась до 3,4-3,9 %, що майже збшаеться з цифрами (3-3,2 % жиру), наведеними (хоча i невщомо з яких джерел лiтератури взятими) у цитованих вище роботах Г.А. Гарбузова та А.1. Терещука, тобто, рад-ше за все, для аналiзу жиру було взято насiння, яке довго збершалось i всохло.
Таким чином, показник вмiсту жиру досить iстотно корелюе з показником схожосп насiння i аналiз вмiсту сирого жиру може бути досить простим i доступ-ним показником для визначення життездатност насiння, але не в разi визначення у свiжому насiннi та пересохлому насiннi, а в насшш, яке пройшло певний термш холодово! стратифшаци. На наш погляд, це е iстотним моментом, оскшьки у по-силаннi у текст роботи московських науковцiв [1] ми знайшли цiкавий, але не зовшм зрозумiлий вислiв про те, що свiжо зiбране насiння, якщо його висiяти, швидко проростае, пот^м, залежно вiд часу зберiгання, проростання погiршуеться, тому що в ендоспермi насiння е мжирнi кислоти". Причому вочевидь дослiдження цих "жирних кислот" не виконували. Як саме кислоти - насичеш чи ненасиченi -не вказано, як не вказано !х кшьюсш змiни i !х роль у проростаннi насiння. Можливо, йдеться про окислення жирних кислот з утворенням токсичних продукпв, тобто залежнiсть ростових процесiв вщ !х вмiсту поки що е незрозумшою.
Даш ми проанашзували iншi показники, такi як вмют бiлку, вуглеводiв, фенольних сполук, яю досить часто коригують з проростанням насiння i взагалi з процесами росту рослин [2,7]. Загальний вмют бшка був найбiльшим у львiвсь-кому насiннi i знижувався у насiннi з iнших мют, особливо iстотно у насiннi з Кам'янець-Подшьського (табл. 3).
Табл. 3. Влист бтка та суми вуглевоЫву насшш гшкго зрiзнихлисць збирання
М1сце загот1вл1 насшня Вм1ст бшка, мг/г сиро! маси Вм1ст суми вуглевод1в, мг/г сиро! маси
М±т частка, % М±т частка, %
Льв1в 42,9±0'01 100,0 3,28±0'01 100,0
Одеса 31,6±0'01 73,7 7,16±0'08 218,3
Кам'янець-Подшьський 24,2±0'01 56,4 12,48±0'12 380,5
Ужгород 30,3±0'02 70,6 9,13±0'05 278,4
Вмют вуглеводiв у насшш гшкго з львiвських дерев виявився найниж-чим. Бiльш шж удвiчi зростав !х вмiст у насшш з м. Одеси, та майже у три та чо-тири рази - в насшш з Ужгорода i Кам'янець-Подшьського. На наш погляд, цей показник також (як i вмют сирого жиру) можна використовувати як один iз шди-каторiв життездатност насiння.
Бшки, лiпiди i вуглеводи е продуктами первинного метаболiзму рослин, хоча вщомо, що в процесах росту задiянi i фенольнi сполуки (ФС), яю е продуктами вторинного метаболiзму, причому фенольнi сполуки можуть бути шпбгто-рами або стимуляторами проростання насiння [3, 7], вмiст цього класу сполук, як показали китайсью дослiдники [16], е досить великий, а !х яюсний склад досить рiзноманiтний. Так, у насiннi гшкго було виявлено, крiм специфiчних для нього гинюолщв, ще флавоглiкозиди, проантоциашдини, терпеновi лактони, всього ж близько 50 фенольних сполук рiзноl будови.
Досить часто схожють насiння може залежати не вiд юльюсного вмюту фе-нолiв у насiннi, а вщ його якiсного складу, або вщ наявностi фенолiв у його оболон-цi i проростання нашння вiдбуваеться лише пiсля !х вимивання з шкаралупи, тому визначення ФС у насшш та його оболонщ було наступним етапом дослiджень.
Табл. 4. Влист фенолiву насшш i шкаралут гшкго рiзного походження
М1сце загоивл! иастния Вм1ст фенольних сполук спиртова витяжка), в у. о.
М±т частка до контролю, %
Насшня гшкго
Льв1в 0,401 100,0
Одеса 0,931 232,17
Кам'янець-Подшьський 0,791 197,26
Ужгород 0,476 118,7
Шкаралупа насшня
Льв1в 0,678 100,0
Одеса 0,774 114,16
Кам'янець-Подшьський 1,094 161,35
Ужгород 1,111 163,86
Як видно з результата дослщжень (табл. 4), вмют фенольних сполук у насшш з м. Одеси був найбшьшим, знижувався дат до 118 % в м. Ужгородi i i
найменшим був у насшш з м. Львова. Вмют фенольних сполук у шкаралут насшня не зб^ався i3 його BMiCTOM у насiннi, однак що е цiкавим майже повтстю збiгався 3i змiнами вмiсту вуглеводiв у насiннi, однак чи пов'язан якось цi показники, поки що важко сказати.
Пiсля аналiзу вмiсту фенольних сполук у насшш та шкаралут насшня гшкго, був перевiрений вплив спиртово! витяжки з оболонок насшня на простан-ня насшня у модельному дослщ (табл. 5).
Табл. 5. Вплив спиртового екстракту з шкаралупи настня гткго _на проростання настня люпину гiркого_
Походження насшня Енерпя проростання насшня, % Частка до контролю, % Довжина кореня, см Маса кореня, мг
Контроль вода 13 / 86,6 100,0 5,75 205
Льв1в 11 / 73,3 84,61 5,9 183
Одеса 11 / 73,3 84,61 5,8 185
Кам'янець-Подшьський 8 / 53,3 61,53 5,2 156
Ужгород 10 / 66,6 76,92 4,7 190
Вочевидь, бшьший вмют фенолiв у шкаралут насшня з Ужгорода та Кам'янець-Подшьського, порiвняно з його вмютом у насшш з Одеси i Львова, знижував схожють насшня люпину та морфометричн показники проростюв, що вказуе на шпбгторт властивост фенольних сполук шкаралупи, а з практичного погляду, вказуе на потребу скарифжаци оболонки насiння чи навгть !! видалення або на необхщнють пошуку шляхiв вимивання цих сполук iз шкаралупи насiння гшкго для тдвищення його схожостi, можливо, це просто тривалiший час про-мивання у проточнiй водi або використання якогось органiчного екстрагента (спирт, ацетон тощо).
Висновок. Узагальнюючи отримат результати, варто звернути увагу на обернену (зворотну) кореляцiю мiж вмiстом бiлка i фенольних сполук у насшш з рiзних мiст, з одного боку, та вмiстом вуглеводiв i жиру - з шшого, що, можливо, дасть змогу виявляти походження насiння. Отриманi результати мають i практич-не значення в тому плат, що тд час вщбору життездатного насiння вiд окремих дерев варто надавати тим, насшня яких мае бшьший вмiст жиру та вуглеводiв.
Лггература
1. Александрова М. Живая окаменелость / М. Александрова // В мире растений. - 2000. - № 1. - С. 17-19.
2. Барабой В.А. Биологическое действие растительных фенольных соединений / В. А. Ба-рабой. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1976. - 260 с.
3. Баранов В.И. Биологическая активность окисленных фенольных соединений и их роль в разрушении индолил-3-уксусной кислоты / В.И. Баранов // Физиология растений. -1979. - Т. 26, вип. 7. - С. 688-695.
4. Гарбузов Г. А. Гинкго - древо жизни / Г. А. Гарбузов. - М. : ООО "Изд-во АСТ"; СПб : "Изд-во Астрель-СПб". - 2005. - 191 с.
5. Ермаков А.И. Методы биохимического исследования растений / А.И. Ермаков и др. -М. : Изд-во "Колос". - 1972. - 456 с.
6. Запрометов М.Н. Определение суммы фенольных соединений с использованием реактива Фолина - Дениса. Биохимические методы в физиологии растений / М.Н. Запрометов. -М. : Вид-во "Наука". - 1971. - 191 с.
7. Кефели В.И. Природные ингибиторы роста и фитогормоны / В.И. Кефели. - М. : Изд-во "Наука". - 1974. - 253 с.
8. Липа О.Л. Про первинний i вторинний ареал гшкго в зв'язку з поширенням його в культур! на Украiнi / О.Л. Липа // Доповвд АН УССР. - 1946. - № 1-2. - С. 13-18.
9. Мус1енко М.М. Спектрофотометричш методи в практищ ф!зюлогл, бюими та екологи рослин / М.М. Муаенко, Т.В. Паршикова, П.С. Славний. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр". -2001. - 200 с.
10. Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений / Б.П. Плешков. - М. : Изд-во "Колос". - 1976. - С. 115 -117.
11. Сшщина Л.В. Бюеколопчш особливост Ginkgo biloba L в умовах девастованих лан-дшафтив : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.01.02 / Л.В. Сшщина. - К., 2002. - 172 с.
12. Сшщина Л.В. 1стсря вивчення й поширення Ginkgo biloba L на Укра'ш / Л.В. Сшь цина // Вюник Ки'вського ун-ту. - Сер.: Бюлопя. - 2000. - Вип. 3.1. - С. 44-47.
13. Терещук А.1. Пнкго цшитель. Поради щодо вирощування, використання та шш1 сек-рети травозная Волин! / А.1. Терещук. - Р!вне : Вид-во "Волинсью обереги". - 2005. - 228 с.
14. Gifford E.M. Developmental features of the spermatogenous cell in Ginkgo biloba / E.M. Gifford, S. Larson // Amer. J. Bot.. - 1980. - Vol. 67, № 1. - P. 119-124.
15. Hirase S. Untersuchugen uber das Verhalten des Pollens von Ginkgo biloba / S. Hirase // Bot. Gent. - 1897. - Bd. XLIX. - S. 33.
16. Lin, L. 2008. Chromatographic Profiles of Ginkgo biloba Leaves and Selected Products / Lin, L., Chen, P., Ozcan, M., Harnly, J.M. // Experimental Biololgy Meeting, April 5-9. - 2008. - San Diego, CA.
Баранов В.И., Гузь Н.М., Остудимов А.А., Ржепецкая С.В., Скры-пэц Х.И. Биохимические показатели - индикаторы жизнеспособности семян гинкго двулопастного
Изучены биохимические показатели семян гинкго двулопастного из разных лесо-растительных зон Украины. Семена отличаются уровнем всхожести. Показано, что анализ способности семян к прорастанию нужно проводить с учетом комплекса показателей (содержание жиров, углеводородов, белков и фенольных соединений), которые наиболее существенно отличаются у жизнеспособных и нежизнеспособных семян.
Ключевые слова: гинкго двулопастное (Gunkgo biloba), семена, жизнеспособность, биохимические показатели.
Baranov V.I., GuzM.M., OstudimovA.O., Rzhepetska S.V., Skrypets Kh.I. Biochemical indexes - indicators of viability of Ginkgo biloba seeds
The biochemical parameters seed Ginkgo biloba from different climatic zones are determined which differed on energy of germination. Is shown, that the analysis of ability seed to germination is necessary for carrying out (spending) on a complex of parameters (contents of fat, carbohydrates, of fibers and phenols) which most essentially differ at viable and impractical plants germination.
Keywords: Ginkgo (Ginkgo biloba), seeds, viability, biochemical indicators.
УДК 582.916.16:581.5:630*2(477.4) Acnip. О.М. Баюра1 - Уманський
НУ cадiвництва
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО (FRAXINUS EXCELSIOR L.) МЕТОДОМ
ЩЕПЛЕННЯ
Дослщжено вегетативне розмноження декоративних форм ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) деякими традицшними методами щеплення. Встановлено, що
1 Наук. кер1вн.: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нацюнальний дендролопчний парк "Софивка" НД1 НАНУ
