CC BY
67
Мандзюк В.Б., Третьяк П.Р. Лесные растительные группировки Гологоро-Кременецкого Горбогоръя
Гетерогенность растительности региона представлена разными группировками субконтинентальных смешанных полидоминантних лиственных лесов и маргинальных кленово-липовых лесов, а также нитрофильных вырубок, теплолюбивых кустарниковых опушек, разнотравья и сорняка. Флористическое многообразие лесных фи-тоценозов представлено, по меньшей мере, 237 видами высших сосудистых растений, которые включают 157 родов и 68 семей, из которых малораспространенными и малочисленными являются цепопуляции 166 видов растений, среди них 7 занесены в Красную книгу Украины.
Mandzyuk V.B., Tretyak P.R. Forest plant communities of Holohory-Kremenets Hill
Heterogeneity of vegetation represented by different communites of subcontinental polydominant mixed deciduous forests and marginal maple-linden forests and nitrofil cutting areas, of shrubs warm margins, of motley grass and weeds. Floral diversity of forest plant associations represented at least 237 species of higher vascular plants, that belonging to 157 genus and 68 families, including minorities and less common coenopopulations are 166 species of plants, including seven that registered in the Red Book of Ukraine.
УДК 582.46 Здобувач А. О. Остудмов; здобувач Р.1. Мандзюк;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ГЕТЕРОВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ Г1НКГО ДВОЛОПАТЕВОГО
Описано технолопчш особливост щеплення двох форм рослин гшкго дволопа-тевого трьома способами в опалювальних теплицях.
На основi власних експерименпв визначено найефектившший споаб щеплення. Розроблено економiчне обгрунтування ефективност щеплень.
Ключов1 слова: гшкго дволопатеве, вегетативне розмноження, щеплення, тд-щепа, прищепа, декоративш форми.
Пнкго дволопатеве - релжтовий представник листопадних голонасш-них деревних рослин, як ростуть у природних люових насадженнях нашо! планети, единий уцшлий представник класу гшкгопод1бних. Ця дводомна деревна рослина здатна розмножуватись в природних умовах насшням { вегетативно - пеньково-кореневою поростю та живцями. Об'ект штучного виро-щування у десятках кра!н вЫх континенлв, за винятком Антарктиди.
З багатор1чного досв1ду культивування дерев штродуцента вщомо, що рослинам гшкго притаманна природна здатшсть до автовегетативного розмноження стебловими { кореневими живцями та гетеровегетативного розмноження - щепленням [9, 12]. Дослщження останшх роюв засвщчили можли-вють усшшного розмноження гшкго також { культурою тканин [2-3].
Щеплення - це споЫб вегетативного розмноження деревно! рослин-ност1, який застосовують до порщ, цшт форми яких важко розмножуються насшням, або цього насшня е недостатньо. Це стосуеться { генетично-цшних та декоративних форм гшкго, як шд час насшного розмноження дають роз-щеплення та важко розмножуються шшими способами. Варто зазначити, що щеплення дае змогу отримати потомство, абсолютно щентичне материнсько-
му, а також забезпечити швидший початковий рют рослини та прискорити плодоношення (насшненошення) [1, 5-8, 10].
Щеплення - це операщя, яка полягае у перенесенш частини з одше! рослини (прищепи) на шшу (пiдщепу). Перенесена частина, зростаючись з пiдщепою, призначення яко! живити прищеплену частину, збершае всi ознаки i особливостi того дерева, з якого и було взято [1, 4, 8, 10].
У випадку iз пнкго дволопатевим вщомо, що першi спроби щеплення дерев цього виду в Сврош зробив А. Декандол ще на початку Х1Х ст. [13]. Щ спроби були вимушеними через фактичну вщсутшсть жiночих екземплярiв серед штродукованих до Свропи рослин. У цьому випадку щеплення було використане у дещо не притаманний йому споЫб - для забезпечення процесу типового насшного розмноження рослин звичайно! форми, хоча i рщюсно! за походженням. Тобто, вщсутшсть жiночих дерев фактично робила неможли-вим використання найефектившшого природного способу розмноження - насшного. Тому першi щеплення рослин пнкго було здшснено для отримання на одному деревi як чоловiчих, так i жiночих пагонiв. Це дало змогу швелю-вати вплив дводомност дерев виду пiд час розмноження насшним шляхом. Ймовiрно, що вiдтодi i залишилося у боташюв ставлення до гiнкго дволопа-тевого як до раритетно! рослини.
Експеримент вщбувся усшшно, i забезпечив, через певний час, на майбутне статеве розмноження штродукованих рослин пнкго необхщною кшьюстю насшного матерiалу. Перiодично таке використання щеплення практикували i в шших кра1нах [10-12].
Сьогоднi за наявност достатньо! кiлькостi жiночих дерев у бшьшост кра1н, де практикують культивування гiнкго дволопатевого, щеплення знову використовують за сво1м прямим призначенням - забезпечення розмноження рщюсних генетично-щнних i декоративних форм. Дерева таких форм трапля-ються надзвичайно рщко, i зазвичай вони не формують насiння взагалi, або йому притаманна дуже низька схожють. А використання живцювання або щеплення гарантуе передавання батьювських ознак новим рослинам.
Експериментальне щеплення гiнкго дволопатевого ми виконували в опалювальнiй заскленiй теплицi. Оянщ-шдщепи дворiчного вiку, попередньо вирощенi у трил^ових контейнерах, на початку лютого, шд час вiдлиги, було занесено до теплищ. Цi Ыянщ було вирощено з насiння, зiбраного в Ужго-родi. Живцi для прищеп брали iз дерев строкато! (золотистого вiдтiнку поз-довжнi смужки на листках) та звичайно! (типово!) форм гiнкго насiнного по-ходження. Живщ для щеплення брали здоровими, добре зршими, без пошко-джень. 1х нарiзали iз однорiчних пагошв iз середньо! частини крони маточ-них дерев.
Дiаметри прищепи i пiдщепи пiдбирали в межах 4-5 мм. Довжина прищеп 7-10 см. Щеплювали шд час сокоруху шдщепи, того ж дня, коли були зрiзанi живцi для прищеп з маточних рослин (третя декада лютого). Для щеплення у теплищ було створено вщповщш сприятливi умови: постшна воло-гiсть пов^я 70-75 %% i стала температура повггря +23 +25 °С вдень та +15 +17 °С вночь Для щеплення використовували три найпоширенiшi способи (табл. 1), рекомендованi для хвойних порщ [1, 4]. Як обв'язувальний матерiал
застосовували полiетиленову плiвку. Bei щеплення для кожно! форми riHKro здiйснювали протягом одного дня.
Процес формування ново! рослини розпочався на третш тиждень шс-ля щеплення, коли у мющ з'еднання пiдщепи i прищепи появилася тонка смужка калюсу, що засвiдчило початок процесу зростання. Ще через тиждень на пагонах прищеп почали трюкати бруньки i розвиватись першi листки. 1н-тенсивнiсть утворення калюсу була значною, тому вже за шють тижнiв пiсля щеплення необхщно було послабити обв'язку. Ця процедура забезпечила мю-ця зростання прищепи i шдщепи вiд утворення так звано! "перетяжки" - де-формування стовбурця новоутворено! рослини.
Пiсля появи перших листюв було обрiзано молодi пагони, якi утвори-лися iз сплячих бруньок на стовбурi шдщепи, нижче вщ мiсця щеплення. Наприкшщ травня щепленi рослини було винесено iз теплицi на дорощуван-ня у природш умови. При цьому було забезпечене часткове притшення вщ прямого потрапляння сонячних променiв ще не загартованих рослин.
Незважаючи на однотипшсть технологи щеплення та подальшого догляду за щепленими рослинами, рiвень приживлюваностi !х був рiзним (табл. 1). Так, найбiльший вщсоток успiшних щеплень було досягнуто внасль док використання щеплення гiнкго обох форм у приклад серцевиною на кам-бiй та в розщш (80-100 %). Ефективнiсть щеплення способом уприклад кам-бiем на камбш була значно нижчою. Пiд час використання цього способу вщ-соток усшшних щеплень дорiвнював 50-60 %.
Зазначимо, що незалежно вiд форми прищепи, шсля розпускання лис-тя у рослин, як прижилися, не вс з них одночасно "шшли в рют". Так, близь-ко половини щеплених рослин строкато! форми вщзначились iнтенсивним ростом прищепи, яка до часу винесення !х на вщкрите повiтря досягнула ви-соти 20-25 см. PiCT i розвиток решти рослин тодi позначився лише розвитком декшькох листкiв у верхнш частинi прищепи, за вiдсутностi росту осьового пагона. I лише шд час формування другого приросту (всередиш лгга), у цих рослин почали формуватися осьовi пагони, якi досягли висоти 14-17 см на кь нець вегетацшного перiоду.
На наш розсуд, це пояснюеться використаним способом щеплення, вщ якого залежить швидюсть зростання тканин. У разi використання одних спо-собiв щеплення забезпечуеться швидке зростання тканин i, вщповщно, штен-сивний рiст прищепи, а в разi iнших - повшьшше. У випадку iз щепленням гшкго строкато! форми, кращих результатiв було досягнуто шд час використання щеплення вприклад серцевиною на камбш та врозщш. У разi щеплення вприклад камбiем на камбiй процеси зростання тканин i рют прищепи спо-вiльнювалися. Подiбнi результати щодо росту осьового пагона першого року шсля щеплення було отримано i у рослин типово! (звичайно!) форми внасль док використання аналопчних способiв щеплення.
На другий рiк шсля щеплення рослини обох форм, яю на зиму було перенесено в опалюване примщення (зi середньодобовою температурою + 1416 °С), сформували за вегетацiйний перiод по одному, а окремi рослини - по два прирости осьових пагошв. Формування першого приросту вiдбулося протягом кв^ня-травня (ще за час перебування рослин у теплицi), а другого - про-
тягом липня-серпня (за час перебування рослин у природних умовах у затш-ку). На приростах минулого року у частини щеплених рослин (30-40 %) сфор-мувалися по 2-4 боковi розгалуження другого порядку вiд осьового пагона.
Табл. 1. Результати щеплення саджанщв гшкго дволопатевого _рiзними способами_
Дата щеплення Форма прищепи Спос1б щеплення Кшьюсть щеплень, шт. Кшьшсть ус-п1шних щеплень, шт. Частка ус- тшних щеплень, %
21.02.09 Строката Вприклад серцевиною на камбш 9 9 100
24.02.09 Звичайна Вприклад серцевиною на камбш 10 8 80
21.02.09 Строката Врозщш 9 9 100
24.02.09 Звичайна Врозщш 10 10 100
21.02.09 Строката Вприклад камб1ем на камб1й 12 6 50
24.02.09 Звичайна Вприклад камб1ем на камбш 10 6 60
На кшець другого шсля щеплення вегетацшного перюду загальна ви-сота краще розвинених щеплених рослин сягнула 50-68 см. Рослини тако! ви-соти вже можна реалiзовувати з подальшим використанням для висаджуван-ня на постiйне мюце зростання або залишати на дорощування для отримання садивного матерiалу великих розмiрiв.
Розрахунки економiчноl ефективностi щеплення рослин гшкго дволопатевого декоративних форм наведено у табл. 2. У цих розрахунках врахова-но основш види затрат на щеплення 100 шт. рослин з урахуванням ддачих станом на 01.06.2010 р. тарифних ставок та цш на основш матерiали.
Вартють шдщеп у цих розрахунках взято як технолопчну собiвартiсть вирощування 2-рiчних сiянцiв гшкго в теплищ тунельного типу з полiетиле-новим покриттям iз закупленого насшня.
Табл. 2. Калькулювання виробничо'1 собiвартостi щеп декоративних форм гшкго дволопатевого
Стати витрат Одиниц1 вим1ру Обсяг, шт. Сума витрат, грн
Обсяг шт. 100 -
Вартшть 2-р1чних с1янц1в тдщеп грн/шт. 100 131,00
Варт1сть живц1в грн 120 360,00
Основна ЗП грн - 105,00
Додаткова ЗП грн - 47,25
Ввдрахування на соц1альн1 потреби (38,04 %) грн - 57,96
1нш1 витрати грн - 60,00
Технолопчна еоб1варт1сть (всього) грн - 761,21
Загальновиробнич1 витрати (43,9 %) грн - 334,17
Адмшстративт витрати (36,3 %) грн - 278,60
Виробнича соб1варт1сть (всього) грн - 1373,98
Виробнича соб1варт1сть одн1е! щепи (70 % приживлюваност1) грн/шт 1 19,62
Реал1зац1йна ц1на щеп з ПДВ грн 70 3500,00
Прибуток грн - 2126,02
Рентабельтсть % - 54,47
У вартють живщв входять витрати на про!зд одного робiтника швид-ким по!здом у плацкартному вагонi на вщстань 300 км, оплата вiдрядження на 3 доби та оплата робгг зi заготiвлi живцiв.
Аналiз розрахунюв, наведених у табл. 2, свщчить, що, незважаючи на досить високу виробничу собiвартiсть щеплення рослин пнкго дволопатевого, порiвняно з насшним способом розмноження, воно е економiчно обгрун-тованим, прибутковим i рентабельним.
Пiдводячи попереднi пiдсумки виконаних експериментальних щеплень ювенiльних рослин пнкго дволопатевого, потрiбно зазначити таке:
1. Експериментальт щеплення рослин пнкго дволопатевого подтвердили широкi технологiчнi можливост гетеровегетативного розмноження для отримання садивного матерiалу щеплених декоративних форм раритетного виду деревно! рослинностi;
2. 1з використаних способiв щеплення найвищий рiвень приживлюваностi щеплених рослин забезпечуе щеплення врозщiп, а найменший - уприк-лад камбiем на камбш;
3. Оптимальними способами щеплення рослин пнкго для забезпечення швидкого зростання тканин та штенсивного росту прищеп е щеплення уприклад серцевиною на камбш та врозщш;
4. Використат нами способи щеплення засвiдчили 1хню високу технолопч-ну та економiчну ефективнiсть. На наш погляд, 1х доцiльно рекомендува-ти для використання у промислових обсягах для розмноження рщюсних декоративних форм гiнкго дволопатевого та для створення у майбутньо-му лiсонасiнних плантацiй цього раритетного виду деревно! рослинностi.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Люова селекщя : пщручник [для ВНЗ] / B.I. Бшоус. - Умань, 2003. - 534 с.
2. Гузь М.М. Особливосп розмноження пнкго дволопатевого in vitro / Гузь М.М., Гре-чаник P.M., Остудiмов А.О. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 7-16.
3. Гузь М.М. Размножение гинкго дволопастного (Ginkgo biloba L.) культурой тканей / Гузь М.М., Гречаник P.M., Остудимов А.А. // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. научно-практ. конф., Минск, 18-21 мая 2010 г. - В 2-х кн. - Минск : Изд-во БГТУ. - Кн. 1. - С. 165-168.
4. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, M.I. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Львiв : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
5. Купличенко А. А. Обрезка и прививка растений / Купличенко А. А., Немичева Н.В., Чигрин Н.Ф., Фрушников В.В. - М. : Изд-во "Мир книг", 2007. - 240 с.
6. Маринич 1.С. Методичш рекомендаци з розмноження деревних та кущових рослин / Маринич I.C., Балабушка В.К., 1брапм Л.В. - Ч. 1. Голонасшш. - К. : Вид-во "Фггосоцю-центр", 2004. - 22 с.
7. Миронова Г.О. Рекомендаци з розмноження деревних та кущових рослин (Голонасшш) / Миронова Г.О., Лаврентьева А.М., Чекалш О.П. - К. : Вид-во "Нива", 1998. - 48 с.
8. Практичний порадник з вегетативного розмноження деревних i чагарникових порщ. - Харюв : Вид-во "Века", 2005. - 130 с.
9. Терещук А.1 Пнкго цшитель. - Piвне : Вид-во "Волинсью обереги", 2005. - 228 с.
10. Хартманн Хадсон Розмножение растений : практ. пособ. [для профессионалов и любителей] / Хадсон Хартманн, Дедл Кестер. - М. : ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2002. - 362 с.
11. Andrearczyk-Kuraczyk J. Milorzeby (Ginkgo biloba L.) w Ogrodzie Botanicznym Uni-wersytetu Warszawskiego i dziwne ''owocowanie" jednego z nich / Andrearczyk-Kuraczyk J., Seneta W. // Rocz. Sekc. Dendrol. PTB, 1991. - Vol. 39. - S. 111-116.
12. Del Tredici P. The evolution, ecology, and cultivation of Ginkgo biloba. In Ginkgo biloba, ed. T. Vanbeek. - Amsterdam : Harwood Academic Publ., 2000. - P. 7-23.
13. Kobendza R. Milozab dwudzielny (Ginkgo biloba L.). II Rocznik Dendrologiczny. -1957. - Vol. 12. - S. 39-65.
14. Korszun S. Uszlachetnianie milorz^bu dwuklapowego (Ginkgo biloba L.) dwoma odmi-anami w terminie letnim // Fol. Univ. Agric. Stetin., Agric, 2003. - № 236 (94). - S. 71-76.
Остудимов А.А., Мандзюк Р.И., Гузь Н.М. Гетеровегетативное размножение гинкго двулопастного
Описаны технологические особенности прививок двух форм растений гинкго двулопастного тремя способами в отапливаемых теплицах. На основании собственных экспериментов определен наиболее эффективный способ прививок. Разработано экономическое обоснование эффективности прививок.
Ключевые слова: гинкго двулопастное, гетеровегетативное размножение, прививка, подвой, привой, декоративные формы.
OstudimovA.O., MandzyukR.I., GuzM.M. Reproduction of Ginkgo biloba by grafting
The technological features of three methods of grafting of two forms of plants of Ginkgo biloba in heated greenhouses were described. According to own experiments the most effective way of grafting was determined. The economic substantiation of effectiveness of the the grafting was worked out.
Keywords: Ginkgo biloba, vegetative propagation, grafting, rootstock, graft, decorative forms.
УДК581.15 (582.477.6) Мол. наук. ствроб. В.О. Пономаренко,
канд. бюл. наук - НДП "Софивка" НАНУ, м. Умань
Р1СТ ВЕГЕТАТИВНИХ ПАГОН1В ВИД1В РОДУ JUNIPERUS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Проаналiзовано сезонний цикл розвитку пагошв Juniperus sabina i J. communis. Встановлено, що pier пагошв J. sabina розпочинаеться в бшьш ранш термши i припи-няеться тзшше, шж у аборигенного виду J. communis.
Вступ. Знання бюлопчних особливостей росту i розвитку рослин е не-обхщною умовою ix розмноження, вирощування i використання у культур!. Лише спостереження за фенолопчними фазами розвитку вегетативних i гене-ративних оргашв рослин дають шдставу для об'ективного оцшювання прис-тосувальних можливостей виду до умов навколишнього середовища i для практичних рекомендацш виробництву щодо особливостей ix розмноження i вирощування. Тому питання формування i росту вегетативних пагошв в умо-вах культури певного регюну завжди залишаються актуальними, особливо для рослин-штродуценпв.
Методика дослвджень. ^ш! спостереження за сезонним ритмом росту та розвитку ял!вцю засвщчили, що у вид!в i ix культиваpiв одного шдроду (Sabina чи Oxsicedrus) проходження фенофаз загалом зб^аеться, вщмшносл у теpмiнаx початку i черговост фенофаз виявленi на р!вш шдрод!в. Саме тому ми наводимо даш спостережень за фенолопчними фазами росту та розвитку пагоновоi системи ял!вщв двох модельних вид!в - J. sabina i J. communis, - як! належать до р!зних шдрод!в. Фенолопчш спостереження проводили зпдно з методичними рекомендащями щодо фенологiчниx спостережень за хвойними рослинами Г.Д. Ярославцева, М.С. Булигша, С.1. Кузнецова i
