CC BY
32
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Беляков П. Изучвания върху кората на червения дъб (Quercus rubra L.)// Горскосто-панска наука. - 1978, № 5. - С. 54-66.
3. Дойков Г. Формова принадлежност на отбраните кандидат-елитни дървета от червен дъб по напукване на кората и производительности Горско стопанство. - 1979, т. 35, № 1. -С. 17-26.
4. 1вченко А.1. Особливосп кори дуба червоного// Проблеми та перспективи розвитку л^вничо! освгги, науки та виробництва: Тези шжнар. наук.-практ. конф. (14-16.04.1999 р.). -Львiв: УкрДЛТУ. - 1999. - С. 62-63.
5. Йорданов И.Г. Сравнително изследване върху производителността на червения и летния дъб в Парка на свободата// Горско стопанство. - 1956, т. 12, № 2. - С. 73-79.
6. Каплуненко Н.Ф. Интродукция дубов на Украине. - К.: Наук. думка, 1981. - 164 с.
7. Кернер-фон-Марилаунъ А. Жизнь растений. - С.-Петербург: Просвещение. - 1900, т. 2. - С. 700.
8. Костов К. Изменчивост на червения дъб (Quercus rubra L.) по типа на напукване на кората// Горскостопанска наука. - 1973, № 2. - С. 3-9.
9. Малеев В.П. Род Quercus L.// Флора СССР/ Под ред. В.Л. Комарова. - М.-Л.: Изд-во АН СССР. - 1936, т. 5. - С. 322-353.
10. Малеев В.П., Соколов С.Я. Род Quercus L.// Деревья и кустарники СССР. - М.: Изд-во АН СССР. - 1951, т. 2. - С. 422-493.
11. Лоначевський О.О., Гринь Ф.О. Рщ Quercus L.// Флора УРСР/ Пщ ред. М.1. Кото-ва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1952, т. 4. - С. 123-138.
12. Bauer F. Die Roteiche. - Frankfurt a/ M.: Sauerlander, 1953. - 106 S.
13. Birck O. Fatermesi vizsgalatok vorostolgyre// Erdeszeti kutatasok, 1962. - S. 261-313.
14. Forest H.S. The sugar maples of eastern North America: past events reflected in present populations of Acer saccharum Marsh., bin the broadest sense// Amer. J. Bot. - 1994. - Vol. 81, № 6. - P. 42.
15. Gohre K. Das Holz der Roteiche// Gohre K., Wagenknecht E. Die Roteiche und ihr Holz. - Berlin: Bauernverlag, 1955. - S. 207.
16. Howard E.T. Bark structure of southern upland oaks// Wood and Fiber, 1977. - V. 9, № 3. - P. 172-183.
17. Koch C.B. Thickness and specific gravity of inner and outer bark of red oak and yellow-poplar// Wood Sci., 1971. - V. 3, № 4. - P. 214-217._
УДК 582.46 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
здобувач А. О. Остудмов - тж. лкового госп-ва НЛТУ Украти, м. Львiв
ДО ПИТАННЯ ПОПЕРЕДНЬО1 ОЦ1НКИ НАС1ННОГО ПОТЕНЦ1АЛУ Г1НКГО ДВОЛОПАТЕВОГО В УКРА1Н1
Наведено результати експериментальних дослщжень насшного потенщалу ре-лштово! деревно'1 рослини - гшкго дволопатевого в межах материково'1 частини Ук-раши. Встановлено, що основш осередки насшненосних дерев виду знаходяться у боташчних садах, парках та зелених насадженнях великих мют та мют вщомих своими давшми традищями паркобудiвництва. Наявна кшькють насшненосних дерев дае змогу щорiчно заготовляти значну кшьюсть насшня та вирощувати з нього сотш ти-сяч штук аянщв та саджанщв. Прогнозуеться, що у найближчi десятил^я, а можли-во i стшття основними насшними осередками гшкго дволопатевого на материковш частиш Украши залишаться дерева боташчних садiв, паркiв та зелених насаджень м. Одеси та м. Ужгорода.
Ключов1 слова: насшний потенцiал, гшкго дволопатеве, насшненосш дерева.
Prof. M.M. Guz; competitor A.O. Ostudimov - engineer of forestry,
NUFWT of Ukraine, Lviv
To the question of preliminary estimation of seminal potential of ginkgo biloba in Ukraine
The results of experimental researches of seminal potential of relict arboreal plant such as ginkgo bilobed within the mainland part of Ukraine are presented. It is set that basic cells of trees that can give seeds are placed in botanical gardens, parks and green planting of cities and in cities known by their old traditions of skillfull park creating. The available amount of seminal trees allows annually to store up the considerable part of seeds and to grow hundreds of thousands of seedlings and nursery transplants using those seeds. There is a forecast, that in the nearest decades and possibly in the centuries the basic seminal cells of ginkgo bilobed on mainland part of Ukraine will be in botanical gardens, parks and green planting of Odessa and Uzhgorod.
Keywords: seminal potential, ginkgo bilobed, seminal trees.
Пнкго дволопатеве - хвойна релжтова деревна рослина, що зберегла-ся на Землi з чаЫв мезозойсько! ери. У Ti далек часи рщ Пнкго займав знач-ний ареал i був представлений кшькома десятками видiв. На межi раннього i шзнього крейдяного перюду бшьшють Пнкгових вимирають. Основними причинами зникнення бшьшост видiв роду вважають масове по!дання насш-ня гризунами (Гарбузов, 2005) [1] та змша кшматичних умов (Заячук, 2005) [2]. У сучаснш природнш флорi Землi збер^ся лише один вид - пнкго дволопатеве, насадження якого зростають на невеликш територи у горах Тянь Му-Шань (Схщний Китай).
Дерева пнкго дволопатевого достатньо широко представлеш у бота-шчних садах i парках багатьох кра!н рiзних континенлв. Не виняток i наша кра!на. В Укра!ш дерева пнкго дволопатевого рiзного вжу зростають у бота-шчних садах i парках мiст i сiл вщ Ужгорода на Заходi до Харкова i Донецька на Сходi, i вiд Луцька i Нiжина на Пiвночi до Ялти на Швдт. При цьому за-гальна кшьюсть та особливостi регiонального розмiщення ростучих дерев виду, !х вiкова динамiка та статева структура на сьогодш не вiдомi. Окремi спроби визначення сучасного поширення гiнкго в межах Укра!ни (О. Липа, 1946; Л. Сшщина, 2000, 2002) дають далеко не повну картину. Так, Л. Cirn-цина (2000, 2002) ощнюе загальну кiлькiсть дерев виду лише у 63 особини, що на нашу думку е значно заниженим [3, 5-6].
Спочатку введення гшкго дволопатевого до складу рослинност ботанiч-них садiв i парюв було обумовлене його винятковою рщюстю, оригiнальною формою листя, своерiдним способом заплщнення. Пiзнiше проявилися його уш-кальна стiйкiсть до збудникiв хвороб i шкiдникiв та техногенного i радiацiйного забруднення. У стародавнiй i сучаснiй схiднiй медицинi широко використовува-лись i використовуються лiкувальнi властивосп листя i насiння гiнкго.
Починаючи з друго! половини ХХ ст. у кра!нах Захiдноl ввропи та США розпочалися науковi дослiдження з кшшчними випробуваннями препа-ратiв iз листя гiнкго дволопатевого. У процеЫ цих дослiджень були виявленi новi властивостi препаратiв iз його листя, невiдомi навiть на батькiвщинi рос-лини. Гiнкго дволопатеве при цьому вперше стало об'ектом масового планта-
цшного вирощування. Сьогодш у США, Францп, Нiмеччинi для фармаколо-гiчних потреб рослини пнкго вирощують на промислових плантацiях пло-щею 450-600 га кожна.
В Укра1ш промислове вирощування гiнкго знаходиться у зародковому сташ - на рiвнi напiвпромислових дiлянок з кшьюстю вирощуваних рослин вiд кiлька сотень до кшька тисяч штук. Таю дшянки створенi у кiлькох адмь нiстративних областях в останнi 3-4 роки. Створення бшьш масштабних плантацш стримуеться рядом причин, в ^м числi i вiдсутнiстю садивного ма-терiалу у належнiй кiлькостi.
Основним способом розмноження садивного матерiалу для промислових плантацш е насшний, тобто вирощування вщповщного розмiру Ыянщв чи саджанцiв iз насiння. Такий споЫб передбачае наявнiсть насiнноï бази. Для пнкго дволопатевого - це наявшсть достатньоï кiлькостi насiнненосних дерев, як зростають у вiдповiдних грунтово-кшматичних умовах.
На сьогоднi не мае повного реестру таких дерев у межах краши, що не дае змогу ощнити можливост насiнного потенщалу виду. Лiтературнi джере-ла згадують лише про наявнiсть окремих насшненосних дерев гiнкго у тих чи шших регiонах краïни. При цьому автори публжацш (О. Липа, 1946; Р. Кар-мазiн, 1970; Л. Сшщина, 2002; В. Черняк, 2004; В. Заячук, 2005; А. Терещук, 2005; А. Терещук, А. Рикульський, 2006 та ш.) стверджують, що в умовах Ук-раïни пнкго дае схоже насшня вiд Швденного берегу Криму до широти Киева, тобто бшьшсть територiï держави за своïми природними умовами е придат-ною для формування у майбутньому повнощнно1" насiнноï бази виду [2-9].
У цитованих вище роботах Л. Сшщино1" (2000, 2002) найбшьш повно узагальнено сучасний, на думку автора стан насшненосних дерев пнкго. Вщ-значено наявшсть 8 осередюв з невщомою загальною кiлькiстю насшненосних дерев (м. Бша Церква, м. Житомир, м. Кам'янець-Подшьський, м. Кшв-два мiсцезнаходження, м. Одеса, м. Ужгород, м. Ялта). Але ощнки потенцш-ного насiнненошення дерев навггь у цих осередках автором не зроблено. Тому ощнка насшного потенцiалу гiнкго дволопатевого у межах нашо1' краши на сьогодш е актуальним питанням для ботантв, дендрологiв та лiсiвникiв.
Для попередньо1' оцiнки насiнного потенцiалу гiнкго нами були проведет власш польовi обстеження вiдомих з лiтературних джерел, та виявлених нами дерев виду у мютах та селах 9 адмшютративних областей держави. Польовi обстеження проводилися у два етапи. Спочатку весною чи на початку лгга проводився попереднш рекогносцирувальний огляд дерев на предмет виявлення жшочих рослин (за сережкоподiбними мiкростробiлами на деревах чи опалим насшням минулорiчних урожа1'в на землi). Визначеш таким чином дерева восени шсля перших заморозкiв, внаслiдок яких опадае листя, обстежували повторно. При цьому при невеликш кшькосп плодiв на деревi (в межах 200-500 шт.) проводився ix суцiльний облiк пiсля струшування. При бiльшiй кiлькостi плодiв облiк проводили методом зважування 5-10 % зiбра-ного урожаю. У випадках значноï урожайностi окремих дерев (бшьше 200300 кг насшня) i вщсутност можливостi зiбрати все насшня використовували метод пробних гшок. Враховуючи перiодичнiсть насiнненошення гiнкго обстеження проводили на одних i тих деревах протягом 3-4 роюв.
Проведенi дослщження дозволили встановити, що ochobhï осередки насшненосних дерев гшкго знаходяться, як правило у боташчних садах, парках та зелених насадженнях великих мют (1вано-Франювськ, Ки'в, Львiв, Одеса, Ужгород, Харюв) та мiст вщомих сво'ми давнiми традицiями паркобу-дiвництва (Великий Березний Закарпатсько'' обл., Дубляни Львiвськоï обл., Кам,янець-Подiльський, Корсунь-Шевченкiвський Черкасько'' обл.). У пере-рахованих населених пунктах зростае загалом по кшька, чи навiть по юлька-надцять дерев гшкго на порiвняно невеликш вiдстанi (в межах вiд кшькох со-тень метрiв до 1-3 км). Частина з цих дерев - жiночi i е насшненосними. Вiк виявлених насiнненосних дерев коливаеться вщ 25-35 до 150-180 роюв. Дь апазон висот насiнненосних дерев - 6.5-25.0 м, а дiаметра на висот грудей вiд 8.5 до 84.0 см. Нажаль не вдалося виявити насiнненосних дерев виду у чи-сельних старовинних парках колишшх панських садиб, невеликих мют, мю-течок i сiл, хоча в них i трапляються поодиноко старi дерева гiнкго дволопатевого, частина з яких теоретично мала бути ноЫями насшня. Вщсутшсть насшненосних дерев у цих умовах можливо викликана тим, що як правило дерева виду тут зростають поодиноко i на значних вщстанях, що не дае змогу 'м опилювати одне одного.
Узагальнеш результати проведених нами дослiджень насшного потенщалу гшкго дволопатевого наведет у табл. 1. У цш таблищ представлеш да-нi лише з тих мюць зростання дерев виду, де була проведена кшьюсна ощнка насiнненошення. Тобто за межею наших обстежень, iз описаних у лiтературi осередкiв, залишилися насiнненоснi дерева м. Бша Церква (дендропарк "Олек-сандрiя ") та м. Ялта (Шютський ботсад). Таким чином, ми вважаемо, що дат таблищ репрезентують показники урожайност бiльшостi вiдомих на сьогодш насiнненосних дерев гiнкго кра'ни.
Аналiз прогнозовано'' врожайностi та орiентовноï заготiвельноï кшь-костi насiння релжтово'' деревно'' рослини свiдчить, що наявна кшьюсть на-сiнненосних дерев дае змогу щорiчно заготовляти значну кшьюсть насшня та вирощувати з нього сотш тисяч штук Ыянщв та саджанщв. Така кшьюсть ви-рощуваного садивного матерiалу робить можливим використання гшкго дволопатевого не лише як дендролопчного раритету, але i у якост деревно'' рослини для озеленення вулиць наших мют i сш, та для плантацшного вирощу-вання з наступним використанням листя та плодiв у фармакологи.
Наведет у табл. 1 результати середньо'' та максимально'' урожайност насшненосних дерев гшкго з одинадцяти мюць зростання екзоту за роки спостережень (2003-2007) дають змогу видшити три основш осередки, яю вiдрiзняються найбшьшою насiнною продуктивнiстю. До них належать бюг-рупи насiнненосних дерев вщносно молодого вiку ботанiчних садiв та зелених насаджень м. Одеси, окремо зростаючi рiзновiковi дерева м. Ужгород та едине жшоче дерево у м. Дубляни. Жiночi дерева з цих трьох осередюв забез-печують 90.5 % маси бюлопчно'' урожайностi, 92.5 % орiентовноï заго^вель-но'' кiлькостi насiння у т.ч. 98.0 % схожого насшня.
Жiночi дерева гшкго м. Одеса забезпечують майже 55 % заго^вельно'' юлькост насiння та 75 % схожого насшня материково'' частини кра'ни. Бшь-
шють з цих дерев лише недавно досягли репродуктивного вжу, отже !х насш-ний потенцiaл буде зростати i в майбутньому.
Табл. 1. Сучасний насшний потенщал гшкго дволопатевого в УкраХш
Мшце знаходження насшненосних дерев Встанов-лена кшь-шсть на- Прогнозована Орiентовнa заготь вельна кшьшсть, тис. шт.
№ урожайшсть, кг
з/п сшненос-них де- мегастро-бш з насш- насшня нaciння в т.ч. схожого
рев, шт. ням
1. м. В. Березний За-карпатсько! обл. 2 6.0-12.2 1.6-3.1 1.0-1.5 0.07-0.1
2. м. Дубляни Львiвськоl обл. 1 200.0-400.0 58.0-116.0 15.5-51.0 0.5-1.5
3. м. Житомир 1 5.0-15.3 1.4-4.0 0.6-1.9 -
4. м. 1вано-Франк1вськ 1 10.0-25.0 2.3-5.6 1.3-3.1 0.03-0.14
5. м. Кшв 15 120.0-225.0 28.9-54.0 14.5-27.0 2.7-5.1
6. м. Корсунь-Шев-ченшвський Чер-касько! обл. 2 2.5-3.0 0.4-0.6 0.6-0.8 -
7. м. Кам'янець-Подшьський 3 35.0-50.0 8.8-12.5 4.5-7.0 1.2-1.8
8. м. Львiв 5 80.0-180.0 22.4-50.4 9.6-22.2 0.2-0.4
9. м. Одеса 122 1500.03500.0 345.0805.0 205.3-479.0 143.7335.3
10. м. Ужгород 6 700.01600.0 154.0352.0 118.6-271.0 43.9-100.3
11. м. Харюв 2 7.5-11.0 2.0-3.0 1.1-1.7 -
Всього 160 2666.06021.0 624.81406.2 372.6-866.2 192.3444.64
Привертае увагу значна урожайшсть окремо ростучих дерев вшом 130-170 роюв (за окомiрною оцiнкою) м. Ужгорода та м. Дубляни. Так, i3 шести насшненосних дерев м. Ужгород найбшьшою урожaйнicтю вщзна-чаеться найстарше дерево, з якого збираеться до 90-95 % схожого насшня у цьому регюш. Дереву гiнкго у дендропарку Львiвcького НАУ (м. Дубляни) притаманна щорiчнa здaтнicть до значного чи рясного насшненошення, але його насшня характеризуеться надзвичайно низькою схожютю (2-3 %). Дерево вражене опеньком осштм, тому його майбутне викликае занепокоення.
Попереднiй aнaлiз вшово! динaмiки жiночих дерев дае змогу прогнозу-вати, що у нaйближчi деcятилiття, а можливо i столггтя основними нaciнними осередками гiнкго дволопатевого на материковш чacтинi Укра!ни залишаться дерева ботaнiчних caдiв, парюв та зелених насаджень м. Одеси та м. Ужгорода.
Лгтература
1. Гарбузов Г.А. Гинкго - древо жизни. - М.: ООО 'Изд-во АСТ'; СПб: ООО "Изд-во Астрель_СПбм, 2005. - 191.
2. Заячук В.Я. Дендрология. Голонасшш: Навч. пос. - Льв1в: ТзОВ Ф1рма'' Камула'', 2005. - 176 с.
3. Липа О.Л. Про первинний i вторинний ареал гшкго в зв'язку з поширенням його в культур1 на УкраЫ// Доп. АН УРСР. - 1946, № 1-2. - С. 13-18.
4. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук: 03.00.05. - Львов, 1970. - 30 с.
5. СЛнщина Л.В. Iсторiя вивчення й поширення Ginkgo biloba L. на УкраЫ// Вюн. Кшв. ун-ту. Бюлопя. - 2000, вип. 31. - С. 44-47.
6. Слнщина Л.В. Бiологiнi особливостi Ginkgo biloba L. в умовах девастованих лан-дшафтiв: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.05. - К.:, 2002. - 18 с.
7. Терещук А.1. Гiнкго цiлитель. - Рiвне: Волинськi обереги, 2005. - 228 с.
8. Терещук А.1., Рикульський А.М. Гiнкго дволопатеве. - Рiвне: Волинськi обереги, 2006. - 52 с.
9. Черняк В.М. Кульвивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи п викорис-тання та збагачення. - Тернопшь: В-цтво ТнПу, 2004. - 264 с.
УДК 630*221.23 Доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
РУБКИ ПЕРЕФОРМУВАННЯ В СИСТЕМ1 МЕТОД1В I СПОСОБ1В НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ Л1С1ВНИЦТВА
Рубки переформування обгрунтовуються з еколопчних позицiй i принципiв наближеного до природи лiсiвництва. Для здшснення багатоцiльового ведення люо-вого господарства необхщне пiдтримання оптимально! вшово!, породно! i просторо-во! структури деревосташв, утримання постiйного лiсового покриву i неперевне ль сокористування. Рубки переформування проводять у випадку, коли склад та структура насадження не вщповщае типу люу та цшьовому призначенню, а також тодi, коли можна тдсилити процеси формування i розвитку рiзновiкового мiшаного лiсу. Люв-ничi заходи для досягнення мети переформування деревостану встановлюються конкретно для кожно! дiлянки iз зазначенням термiну його проведення, повторюваностi та штенсивносп.
Ключов1 слова: рубки переформування, наближене до природи лiсiвництво
Assoc. prof. M. V. Chernyavskyy - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Conversion cuts in the system of methods and techniques of close to nature silviculture
Conversion cuts are determined by ecological principles and principles of close to nature silviculture. To carry out multifunctional forest management, it is necessary to maintain optimal age, species and space structure of forest stands, forest cover and perpetual harvesting. Conversion cuts are performed in case of discrepancy between forest stand composition and structure and forest type, or if processes of forming and growing of uneven-aged mixed forest can be intensified. Forestry activities in order to convert forest stands are prescribed separately for each plot with set schedules of work performing, sequence and intensity.
Вступ. Зпдно з1 сценарною моделлю "EFISCEN" Свропейського Люо-вого Институту, багатофункцюнальний шдхщ до ведення люового господарства в Укра!ш може сприяти покращенню еколопчного функцюнування лшв
3 3
i забезпечити люокористування близько 22 млн. м (зараз - 14 млн. м ) дере-вини за рж, починаючи з 2036 р. Прогнозш розрахунки можуть реашзуватися лише за умови, що стан лшв не буде попршуватись та при цьому буде забез-печено люовщновлення на вс1х площах високопродуктивними насадження-ми. Половина лшв Укра!ни - штучно створеш насадження. Ор1ентащя на ль сов1 культури i майже повне нехтування природним поновленням, висока
