CC BY
9
Вивчення розподшу дшово! деревини за найцiннiшими промисловими сортиментами показало, що пиловник в вщсотковому вiдношеннi до запасу найбшьший у секци "Д" (72,2 %). Фанерний кряж найбшьший у секщях "В", "Г" (середня i сильна штенсившсть зрiдження). Сортимент - будiвельний лiс становить у секци "Б" - 7,6 %, "В" - 7,3 %, "Д" - 4,1 %. Частка дров на вЫх секцiях майже однаковий i дорiвнюе 3 %.
Висновки
1. Для отримання найкращого результату у сортиментному вщношенш доцiльно проводити рубання середньо! iнтенсивностi дубово! частини насадження. Науково-обгрунтоване визначення товарно-сортиментно! структури запасу деревини дае змогу пiдвишувати рiвень ефективнос-тi вiдтворення лiсових ресурсiв.
2. При слабкш iнтенсивностi зрiджування народне господарство отримуе в основному дров'яну деревину, а перiод повторюваностi рубань буде найменшим.
Лiтература
1. Атрохин В.Г. Совершенствование способов рубок// Лесное хоз-во. - 1977, № 2.
2. Брежнев В.М. Пщвищення штенсифшацп люовирощування// Лю. гос-во, лю, папе-рова та деревообробна пром. - 1987, № 2.
3. Изюмский П.П. Рубки ухода в дубовых молодняках// Лесное хоз-во. - 1980, № 4.
4. Попов В.В. Формирование широколиственных насаждений и рубки ухода: Тула, 1948.
УДК 630*232.322.44 Acnip. С.В. Яценко1 - УкрНДШГА, м. Харме
Р1СТ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, СТВОРЕНИХ 13 С1ЯНЦ1В, ЯК1 БУЛИ ВИРОЩЕН1 31 ЗАСТОСУВАННЯМ ДЕФЕКАТУ ТА
ПЕРЕГНОЮ
Вирощування аянщв дуба звичайного 3i застосуванням мелiорантiв, дефекату та перегною, сприяло бiльш високш ix приживлюваностi i росту в культурах.
Aspir. S.V. Jatsenko- URIFFM
Growth of cultures of pedunculated oak crated from seedlings brought up
with application defecate and humus
Cultivation seedlings of an pedunculated oak with application melioration, defecate and humus promoted higher adaptation and growth in cultures.
У розсадниках, призначених для вирощування садивного матерiалу дуба та ш. листяних порщ у межах лiвобережного Люостепу, грунтовий пок-рив представлений найчастше чорноземами, Ырими грунтами рiзних шдти-пiв i видiв. Дослiдженнями, проведеними В.Ф. 1вановим [1] на темно-Ырих лiсових грунтах Харювсь^' i Сумськоi областей, встановлено, що основною причиною незадовшьних агрономiчних властивостей i вiдповiдно невисокого рiвня ефективноi родючостi цих грунтiв при вирощуванш сшьськогосподарсь-
1 Наук. кер1вник: канд. с.-г. наук М.М. Ведмвдь - УкрНДШГА, м. Харшв
ких культур е не стiльки недостатнi запаси гумусу i поживних речовин, нес-приятливi показники кислотностi, скшьки ненасиченiсть кальцiем (65-74 % вщ И емностi). Застосування мелiорантiв, як мiстять кальцiй, е прийомом, що сприяе довгостроковому пiдвищенню ефективно! родючост грунпв. Крiм того, кальцш стимулюе рiст клiток кореня i його фiзiологiчнi функцп [2]. Вихо-дячи зi сказаного вище, у сво!х дослiдженнях з вирощування Ыянщв дуба звичайного ми використовували мелюрант, що мiстить кальцiй: дефекат -вщхщ цукрового виробництва, який утворюеться при очищеннi бурякового соку негашеним вапном. Застосування дефекату при вирощуванш сшьсько-господарських культур вiдносно добре вивчено. Вш краще дiе на ненасиче-них суглинкових грунтах, що мають гiдролiтiчну кислотнiсть >2 мг-экв. на 100 г грунту i насиченiсть основами менше 90 %. Норма внесення дефекату коливаеться вщ 6 до 9 т/га [3, 4]. 1нформацп з використання дефекату в люо-вих розсадниках ми не знайшли.
Дослщження проводили в розсаднику Шарiвського лiсництва Гу-тянського ДЛГ Харювсько! областi. Грунтовий покрив розсадника - легкосуг-линковий темно-Ырий лiсовий грунт на лесовидних суглинках. Схема дослщу включала такi варiанти: контроль без мелiорантiв; дефекат - 5, 10, 20 т/га (6065 % вологост^; традицiйний гнш - 36 i 72 т/га (40 % вологост^. Пiдвишенi норми дефекату вносили в розрахунку на тривалий перюд шслядп. Використовували дефекат з вiдвалiв, створених 10-15 роюв тому. Хiмiчний склад дефекату: оргатчна речовина - 12,2 %, СО2 - 22,5 %, СаО - 44,2 %, МgО -3,9 %, Р2О5 - 0,99 %, К2О - 0,58 %, N - 0,51 %. Повторнiсть дослiду - триразо-ва, загальна площа кожного варiанту - 66 м . Дефекат i гнiй вносили рiвно-мiрно на поверхню грунту пiд культиващю перед посiвом жолудiв дуба.
Дефекат i гнiй сприяли полiпшенню агрохiмiчних властивостей грунту орного горизонту, що простежувалось протягом двох рокiв [5].
Даш, наведет в табл. 1, свдаать про те, що в рж внесення гною i дефекату реакщя дуба на щ мелiоранти була неоднозначною. Гнiй сприяв ста-тистично достовiрному (на 5 % рiвнi значимостi) посиленню росту дуба. Ви-сота 1-рiчних Ыянщв дуба у варiантах з 36 т/га i 72 т/га гною була бшьшою порiвняно з контролем на 15 %, а дiаметр бшя коренево! шийки на 14 та 17 %. У варiантi з 5 т/га дефекату розмiри Ыянщв дуба були також бшьшими, нiж на контролi, але в меншому ступенi - на 10 % за висотою i на 7 % за дь аметром. Зi збiльшенням дози дефекату до 10 i 20 т/га рют сiянцiв дуба, по-рiвняно з контролем, дещо зменшився, а дiаметр бiля коренево! шийки зали-шився на рiвнi контролю.
У Ыянщв дуба другого року вирощування на фот мелюранпв виявле-но бшьш iнтенсивне збiльшення росту. Так, у варiантах з 36 i 72 т/га гною ви-сота дворiчних сiянцiв достовiрно бiльша за контроль - вщповщно на 20 i 41 %, а дiаметр на 4 i 11 %. На вщмшу вiд першого року дефекат не гальму-вав рiст дуба у висоту, а навпаки, шдсилив його. Висота дворiчних сiянцiв у варiантах з 5, 10, 20 т/га дефекату була бшьша, шж на контролi, вiдповiдно, на 40, 34, 30 %, а дiаметр бiля коренево! шийки на 9,11, 2 %. Тобто зi збшь-шенням дози дефекату розмiри Ыянщв дуба зменшуються.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
67
Табл. 1. Вплив мелiорантiв на висоту i Ыаметр б1ля коренево'1 шийки Ыянщв _дуба звичайного_
Варiаити дослтду Висота Дiаметр
М±т, см % М±т, мм %
Оянщ першого року вирощування
Контроль без мелюранпв 10,6 100 - 2 9±0,06 100 -
Гиiй 36 т/га 12,2±0'14 115 7,6 3,4±°'08 117 5,0
Гнш 72 т/га 12,3±0'22 115 6,3 3,3±°'0/ 114 4,4
Дефекат 5 т/га 11,7±0'26 110 4,0 3,1±0'0/ 107 2,3
Дефекат 10 т/га 10,5±0'22 99 0,4 3,0±0'06 103 1,2
Дефекат 20 т/га 9 7 ±0,21 92 7,3 3,0±0'06 103 1,2
Оянщ другого року вирощування
Контроль без мелюранпв 24,5±0'46 100 - 4 4±0,06 100 -
Гнш 36 т/га 29,3±0'65 120 6,1 4,6±0'08 104 2,0
Гнш 72 т/га 34,6±0'68 141 13,1 4,9±0,и 111 4,2
Дефекат 5 т/га 34,4±0'59 140 13,3 4,8±0'08 109 4,0
Дефекат 10 т/га 32,9±0'60 134 11,2 4 9±0,07 111 5,5
Дефекат 20 т/га 31,9±0'57 130 10,1 4,5±0'0/ 102 1,1
Примггка: 1) % до контролю; 2) кшьюсть обмiряних аянщв у кожшм варiантi 287-451 шт.; 3) розходження значимi на 5 % рiвнi при 1 >1,98.
Таким чином, збшьшення висоти 1 д1аметра бшя коренево! шийки дво-р1чиих Ыянщв сприяло бшьшому виходу стандартного садивного матер1алу. При внесенш 72 т/га гною вш збшьшився на 26 %, а 5 1 10 т/га дефекату, вщ-повщно на 20 1 24 %.
Двор1чш Ыянщ дуба, вирощеш з1 застосуванням гною - 72 т/га 1 дефекату - 10 т/га, а також без мелюранпв - контроль, були висаджеш на люокультур-ну площу - св1жу вирубку тополевого насадження, створеного шсля сшьгоспко-ристування. Тип умов мюцезростання - св1жа д1брова. Основна обробка грунту шд садшня: оранка шсля суцшьного розкорчування, культиващя перед садшням.
У рж садшня культур приживлювашсть становила 99,2-100 %, практично незалежно вщ особливостей вирощування Ыянщв (табл. 2). Це обумов-лено, очевидно, високою яюстю садивного матер1алу у щлому, а також об-робки грунту та садшня.
Наприкшщ другого року вирощування приживлювашсть культур у щ-лому також досить висока 86,9-96,6 %. У Ыянщв, що вирощеш на фош мель оранпв, приживлювашсть вища, шж на контрол1 без мелюранпв. На контро-л1 вона становила 86,9 %, тод1 як у вар1антах, де використовували Ыянщ, вирощеш на фот дефекату 10 т/га - 96,5 %, на фот гною - 91,7 %.
Висота i прирют у висоту культур другого року вирощування бшьш1 у ва-р1антах, в яких використовували Ыянщ, вирощеш 1з застосуванням мелюранпв, хоча перевищення статистично (за ?-критер1ем на 5 % р1вш значимосп) недосто-в1рне. Виняток - статистично достов1рне збшьшення висоти культур у вар1ант1 з дефекатом. Бшьш достов1рно збшьшилися д1аметр стовбурчиюв на висот 0,1 м. - на 11 i 16 % i д1аметр крон дубюв уздовж ряду - на 18 i 24 %, поперек ряду - на 29 %. Збшьшення розм1р1в крон, а отже й маси листя, може сприяти прискореному змиканню культур дуба i бшьш штенсивному !х росту в наступ-ному. В1дм1нност1 в росл культур м1ж вар1антами з дефекатом i гноем неютотт.
Табл. 2. Приживлювашсть та ркт культур дуба звичайного другого року вирощування, створених дворiчними сшнцями, як були вирощеш зi застосуванням мелюрантгв
Приживлювашсть, % Висота Приршт Д1аметр на 0,1 м Д1аметр крони вздовж рядка Д1аметр крони поперек рядка
IX. 2002 IX. 2003 М±т, см 1ф М±т, см 1ф М±т, см 1ф М±т, см 1ф М±т, см 1ф
% % % % %
Контроль, без мелюранлв
99,2 86,9 62,8± 100 - 28,9± 100 - 12,4± 100 - 48,9± 100 - 46,5± 100 -
Дефекат 10 т/га
100 96,5 70,3±1,78 112 3,01 30,8± 107 1,26 13,8±0'28 111 3,14 60,6±159 124 5,57 60,2± 129 6,43
Гнш 72 т/га
99,6 91,7 67,3± 107 1,62 30,8± 107 1,19 13,5± 116 4,79 57,9±1'56 118 4,33 60,1±153 129 6,62
Примггка: 1) - середня кшькють саджанщв у варiантi дослщу - 250 шт.; 2) - рiзниця достовiрна на 5 % рiвнi при 1 > 2.00.
Висновки
Внесения в темно-Ырий люовий легкосуглинковий грунт на лесовид-ному суглинку мелюранлв - дефекату, вщходу вщ виробництва цукру (5, 10, 20 т/га), 1 гною (36, 1 72 т/га) при вирошуванш Ыянщв дуба звичайного спри-яло оптим1заци агрох1м1чних властивостей орного горизонту, (за нашими по-передшми дослщженнями) бшьш штенсивному росту Ыянщв, збшьшенню виходу стандартного садивного матер1алу на 20-26 %. Ефектившсть дефекату 1 гною в перш1 два роки шсля внесення е досить близькою. Прогнозуеться бшьш тривала д1я дефекату.
Культури дуба, створеш з використанням Ыянщв, вирощених 1з застосуванням мелюранлв (дефекат 10 т/га, гнш 72 т/га), наприкшщ другого року вирощування характеризуются бшьш високою приживлювашстю пор1вняно з контролем (91,7-96,5 % проти 86,9 %), статистично в1ропдно бшьшим дь аметром стовбурчиюв (на 11-16 %), крон (на 18-29 %). Висота культур { при-рют у висоту на даному еташ вирощування у вар1антах з мелюрантами також бшьш1 за контроль, однак щ перевищення малодостов1рш.
Л1тература
1. Иванов В.Ф. Пути повышения эффективного плодородия темно-серых лесных почв левобережной Лесостепи УССР// Автореф. канд. с.-х. наук. - Харьков, 1985. - 20 с.
2. Барбер А. Биологическая доступность питательных веществ в почве. - М: Агроп-ромиздат, 1988. - 375 с.
3. Нгуминова С.Т., Казаджян П.К., Кольцова О.М. Использование методов ферментативных реакций для оценки влияния кальцевых мелиорантов на плодородие почв// "Генезис и регулирование плодородия почв". - Горький, 1984. - С. 70-73.
4. Нгуминова С.Т. Химизация сельского хозяйства. - М: Наука, 1964. - С. 87-88.
5. Угаров В.Н., Яценко С.В. Влияние дефеката и гноя на агрохимические свойства темно-серой почвы и рост сеянцев дуба черешчатого// Вюник Харювського НАУ iм. В.В. Докучаева: Серiя "Грунтознавство, агрохiмiя, землеробство, люове господарство". - Харюв. -2002, № 2, - С. 175-179.
1. Лкове та садово-паркове господарство
69
