CC BY
20
Алексейченко Н.А., ДзибаА.А., Подольхова М.О. Дендропарк Клесов-ского лесничества - жемчужина топиарного искусства в Украине
Приведены результаты инвентаризационных исследований элементов топиарного искусства в дендропарке Клесовского лесничества на современном этапе развития. Ныне формированные насаждения представлены 18 видами и культиварами древесных растений (111 экземпляров древесных растений, сформированные в виде 35 форм). Обнаружено большое разнообразие топиарных элементов - собственно живых изгородей, а также живых стен, бордюров, "зеленых диванов" и арок. В дендропарке представлено большое количество типичных и уникальных форм фигурной стрижки растений.
Ключевые слова: дендропарк Клесовского лесничества, регулярный прием планирования, топиарное искусство, видовой состав, живые изгороди, формированные растения.
Oleksiychenko N.O., Dzyba A.A., Podolhova M.O. Dendrological Park of Klesivsky Forestry - a Topiary Art Pearl in Ukraine
The topiary art inventory items results in the up-to-date stage of development were revealed in the dendrological park of Klesivsky Forestry. Nowadays the formed plantations are presented by 18 species and woody plants cultivars (111 number of the woody plants formed as 35 forms). A great diversity of topiary art elements such as hedges, green walls, curbs, sofas and arches is identified. A large quantity of typical and unique shapes of figural clipping plants is exhibited in the park.
Keywords: dendrological park of Klesivsky Forestry, regular planning method topiary art, species composition, hedges, moulded plants.
УДК 630*232.329:582.632.2
PICT TA MACA ОДНОР1ЧНИХ С1ЯНЦ1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, ВИРОЩЕНИХ У КОНТЕЙНЕРАХ 3 Р13НИМ СКЛАДОМ СУБСТРАТУ
О.1. Лялт1
Дослщжено та описано значения основних бюметричних показниюв одж^чних сiянцiв дуба звичайного, вирощених у контейнерах з рiзним складом субстрату. Про-аналiзоваио вплив складниюв субстрату контейнера на дiаметр та висоту сiянцiв, про-тяжшсть стовбурiв та коршня, 1х масу.
Встановлено, що в однорiчному вщ висота та дiаметр сшнцш дуба достс^рно пе-ревищуе контроль i мае найвище значення у дослщних варiаитах 3Í складом субстрату Торф: грунт - 1 : 1 та Грунт: перегнш: тирса - 4 : 4 : 2. Середня маса надземно! частини сiянцiв дуба у варiантi iз сшввщношенням Торф: грунт - 1 : 1 також найбшьше переви-щувала контроль. Частка листя в надземнш масi сiянцiв дуба становила 44,0 %, у варь антах з використанням торфу у складi субстрату найбшьше значення цього показника визначено для варiаита Торф: грунт - 1 : 1 та у варiантi трикомпонентного субстрату з Грунт: перегнш: тирса - 5 : 4 : 1.
Ключовi слова: дуб звичайний, контейнер, субстрат, оянщ iз закритою кореневою системою, дiаметр, висота, довжина коренево! системи, маса.
Вступ. Передбачене у Державнш цiльовiй nporpmi "Лiси Украши" на 2010-2015 рр. шдвищення лiсистостi Украши вимагало проведения po6ÍT з лко-розведення на площi 429,5 тис. га та з лковвдновлення на площi 231,2 тис. га [4]. Це завдання залишаеться актуальним i пiд час виконання лiсокультурних робiт, потрiбне забезпечення якiсним садивним матерiалом головних лкоутво-
1 доц. О.1. Лялш, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ ím. В.В. Докучаева
рювальних порвд, i сiянцi iз закритою кореневою системою мають незаперечнi переваги над с1янцями, вирощеними з вiдкритою кореневою системою. Переваги полягають у зменшенш травмування рослин пiд час транспортування та пе-ресаджування в культуру, у ввдсутносп потреби тимчасового прикопування на лiсокультурнiй площ^ у можливост подовження перiоду створення лкових культур, дозованого внесения добрив та ш. [2, 3, 5, 8-11].
Мета дослщжень - вивчення впливу складу субстрату контейнера на висоту i дiаметр стовбурцiв тнщв дуба звичайного (((игтет гоЬиг L.), !х масу та довжину коренево! системи як загалом, так i !х частин зокрема.
Матер1али 1 методи. Дослвдний матерiал зiбрано та проаналiзовано пiд час обстеження вирощуваних с1янщв дуба звичайного iз закритою кореневою системою на тимчасових пробних площах вiдкритого полiгону дорощування. Впорядкування територц полiгонiв, пробних площ та проведення дослiджень здiйснено за методикою д-ра с.-г. наук Анатолия Васильовича Жигунова [5]. Ви-користано таи методи дослщжень: бюметричш - шд час оцiнювания ефектив-ностi технолопчних прийомш вирощунання сiянцiв iз закритою кореневою системою та математико-статистичш - для ан^зу експериментальних даних [6].
Результата 1 обговорення. Дослвдження проведено на територп базисного розсадника Кочетоцького лкництва ДП "Чугуево-Бабчанське ЛГ" Хар-кiвського ОУЛМГ. У дослщах використано жорсткий контейнер (тип "грудка"). Шд час вирощування с1янщв дуба звичайного у контейнерах випробувано три двокомпонентнi варiанти субстрату Торф: грунт (Тф : Г) та чотири варiанти три-компонентних субстратiв Грунт: перегнiй: тирса (Г : П : Т) [8, 9].
Жолудi дуба зiбрано з дотриманням вимог загальноприйнято! технологи заготiвлi лконасшно! сировини у мiсцевих середньовжових насадженнях дуба звичайного II класу боштету. Вiдповiдно до iснуючих вимог селекщйно! оцiнки лiсових насаджень вони належали до категорц "нормальнi" [7].
Як базовий компонент для контролю та виготовлення субстратов використано темно-арий середньосуглинковий опiдзолений лiсовий грунт на лесах [1, 9]. Випробовували варiанти субстрату за такою схемою вмкту складникiв: Грунт (контроль), Тф : Г - 1 : 1, Тф : Г - 1 : 2, Тф : Г - 2 : 1, Г : П : Т - 1 : 1 : 1, Г : П : Т - 4 : 4 : 2, Г : П : Т - 5 : 4 : 1, Г : П : Т - 6 : 3 : 1. За результатами прове-дених вимiрiв встановлено, що висота надземно! частини с1янщв дуба станови-ла ввд 9,0 до 13,3 см у рiзних варiантах дослщу, а з використанням грунту як субстрату (контроль) - 11,1 см. У варiантi з однаковим вмктом торфу та грунту цей показник достовiрно (Р < 0,001) перевищував контроль на 19,2 % [9].
Довжина коренево! системи с1янщв дуба становила у контролi (грунт) 35,2 см. Достовiрним (Р < 0,05) на 10,8 см було перевищення контролю у варь аил з однаковим вмктом торфу та грунту в субстрат^ в якому довжина коренево! системи становила 46 см, перевищуючи контроль на 30,7 %. У варiантах iз використанням сумiшi грунту, перегною й тирси найбшьшу довжину коренево! системи контейнеризованих с1янщв дуба звичайного (43,7 см) зафшсовано у ва-рiантi використання однакових частин компонеилв сумiшi [9].
Загальна довжина с1янщв дуба була найменшою у разi використання грунту як субстрату i становила 46,4 см. У варiантах з використанням торфу
довжина рослин була вищою, шж у контроле на 15,8; 27,9 i 0,9 % за частки торфу в субстрат 34, 50 i 66 % ввдповвдно. Рiзниця з контролем достовiрна за Р < 0,05 лише у варiантi з однаковим вмiстом торфу та грунту. У варiантах з ви-користанням перегною й тирси загальна висота рослин становила 50,1-52,7 см, причому була найбiльшою (52,7 см) за однакового вмкту грунту, перегною й тирси, перевищуючи контроль на 13,6 % (перевищення недостовiрне навiть за Р > 0,1). У решт варiантiв iз перегноем i тирсою в субстратi перевищення контролю не е достовiрним [9].
За сшввщношенням довжини корiння та надземно! частини встановлено, що на контролi значення цього показника становить 3,2 раза. У варiантах Тф : Г - 1 : 1 i 1 : 2 воно становило 3,5 i 3,4 раза ввдповвдно, а у сум^ з найбiльшою часткою торфу (Тф : Г - 2 : 1) становило лише 2,9 раза. Припускаемо, що висока норма витрати торфу задовольняла потребу у поживних речо-винах сгянщв наить за невелико! коренево! системи [9].
Дiаметр коренево! шийки сгянщв дуба у контролi становив 3,9 мм. У ва-рiантах з використанням 34, 50 i 66 % торфу у субстрат цей показник становив 4,1; 4,7 i 3,8 мм, i достовiрно (Р < 0,001) перевищував контроль на 20,5 % лише у варiантi субстрату з однаковим вмктом торфу та грунту [9].
У варiантах з використанням сумiшi грунту, перегною й тирси дiаметр коренево! шийки рослин зменшувався у мiру збшьшення частки грунту в сумь ш! Так, варiант субстрату Г : П : Т - 4 : 4 : 2 мав значення 4,4 мм з мшгмально достовiрним (Р < 0,1) перевищенням контролю на 12,8 % [9].
Середня маса надземно! частини сгянщв дуба у контролi становила 1,0 г (табл. 1).
Табл. 1. Маса odHopÍ4Hux аянщв дуба, вирощениху контейнерах з рЬним складом субстрату
Варiант Маса, г
загальна надземно! частини коренево! системи
стовбурщв усього
Грунт (контроль) 4,6 ±0-41 0,56±0,06 1,0±0-11 3,6±0-31
Тф:Г - 1 : 1 5 1±0,59 0,7 0,65±идь 1,2 1,6±021 2,5 3,5±ü,38 0,2
Тф:Г - 1 : 2 4,7±0,72 0,1 0,60±ид)8 0,4 1,3±ü,íü 1,0 3,4±ü,33 0,4
Тф:Г - 2 : 1 5,4±0,58 1,1 0,65±идь 1,2 1,4±0,21 1,7 4,0±ü,41 0,8
Г : П : Т -1 : 1 : 1 3,2±0,31 3,0 0,43±и,°4 1,8 0,7±ü,12 1,8 2,4±ü,21 3,2
Г : П : Т -4 : 4 : 2 4,8±°,v 0,3 0,57±и,°5 0,1 1,0±1Ш 0,0 3,8±ü,41 0,4
Г : П : Т -5 : 4 : 1 3 9±u,63 0,9 0,51±идм 0,7 1 1±ü,19 0,5 2,8±ü,42 1,5
Г : П : Т -6 : 3 : 1 3,9±0,42 1,2 0,45±и,°5 1,4 0,8±ü,u 1,3 3,1±ü,28 1,2
Приштки: чисельник -знаменник - t; /0,001 = 3,3; /0,01 = 2,9; /0,05 = 2,1; t0>1 = 1,7.
У варiантi Тф : Г - 1 : 1 вона була достовiрно (Р < 0,05) вищою за контроль i становила 1,6 г, а у варiантi зi спiввiдношенням торфу та грунту 2 : 1 цей показник достовiрно (Р < 0,1) перевищив контроль i сягав 1,4 г. Перевищення, порiвняно з контролем, становило у цих варiантах 60 i 45 % вщповщно.
Середня маса надземно'1 частини загалом i стовбурцiв сiянцiв зокрема, вирощених на субстратi з перегноем i тирсою, достовiрно не вiдрiзнялася вщ контролю, хоча у варiантi Г : П : Т - 5 : 4 : 1 зафжсовано 7,8 % перевищення значення контрольного варiанта (див. табл. 1).
Усереднена частка листя в надземнш маа сшнщв дуба становила 48,9 % (Г : П : Т - 1 : 1 : 1 38,6 % ^ Тф : Г - 1 : 1 59,4 %). В уах варiантах з використан-ням торфу у складi субстрату цей показник був бiльшим за контроль i становив 52,0-59,4 % (рис.).
3 -н-—~-,——-—,——~—,-—--,-—~—,-ГГГГ1 I-1ГГГГ' I--'
^ Грунт Тф:Г=1:1 Тф:Г 1:2 Тф:Г=2:1 1:11:1' 1:1:1 Г:11:1 4:4:2 Г:11:1 5:4:1 Г:П:Т=6:3:1
(контроль) Вар1ант субстрату
Рис. Частка листя у надземнш маа однорiчних аянщв дуба звичайного, вирощених у контейнерах з р1зним складом субстрату
У бшьшосл варiантiв субстрапв з використанням у сум^ перегною й тирси частка маси листя у надземнш ма^ сшнщв дуба звичайного поступалася контролю, i лише в одному (Г : П : Т - 5 : 4 : 1) - перевершувала його на 34,1 %, становлячи 53,6 % (див. рис.).
Середня маса коренево'' системи контрольних сшнщв становила 3,6 г. Цей показник у бшьшосп варiантiв досл1ду недостовiрно вiдрiзнявся вiд контролю, а у варiантi використання сумгш грунту, перегною й тирси в однаковш кшь-костi достовiрно поступався контролю (Р < 0,01), становлячи 2,4 г (див. табл. 1).
ф1зико-х1м1чш властивост дослiджуваних субстратiв виявили загалом прогнозований вплив на бюметричт показники сiянцiв дуба. Дуб звичайний, як порода мезотроф, мае достатньо високу потребу в концентраци поживних елемен-т1в у грунтовому розчиш та вимогу до його кислотности Так, оптимальний рiвень грунтово'1 кислотносп для дуба - в1д нейтрально'' до лужно'1, що спостернаеться у вар!антах субстратiв 1з торфом та перегноем, як1 до того ж характеризуются висо-ким вм1стом азоту, пор!вняно 1з контрольним варiантом (люовии грунт), що е та-кож важливим для мезотрофiв. Однак за високо'1 насиченостi азотом, торф - знач-но збiднений на калш, особливо пор1вняно з л1совим грунтом (табл. 2).
Щодо тирси, то за сво'ми властивостями, як поживного субстрату (особливо для вимогливих до трофносп деревних пор1д), вона значно поступаеться шшим дослiджуваним субстратам. Проте тирса е щнним оргашчним компонентом, що надае субстрату оптимально'' структури, забезпечуючи цим самим сприятливий для рослин водно-пов1тряний режим.
Табл. 2. Результати фiзичного, фiзико-хiмiчного та агрохiмiчного аналiзiв складових елементiв субстратiв, використаних тд час вирощування аянщв
дуба звичайного iз ЗКС
Зразок рН, вод. рН, сол. Вуглець за Тюриним, % Валовi форми, % Вологомю-тюсть, %
N Р205 К
Грунт 6,6 5,5 1,57 0,11 0,12 0,75 55,00
Перегнш 8,3 7,95 8,13 0,82 1,07 0,59 165,36
Тирса лист. порщ 5,3 4,5 32,2 0,13 0,028 0,039 498,00
Торф 7,8 7,55 20,4 0,842 0,08 0,035 511,00
Отже, у кожного з перерахованих чистих компонентов, яю використову-вали для виготовлення грунтосумшей (грунт, торф, перегнш, тирса), е сво! переваги та недолши як поживних субстрапв для вирощування с1янщв дуба звичайного. Тому саме сум1ш1 компонент цих субстрапв у р1зних сшвввдношен-нях найбшьшою м1рою можуть задовольнити вимоги с1янщв дуба до трофностГ Загалом оптимальними властивостями для вирощування дуба звичайного характеризуемся сум1ш грунту та торфу у сшвввдношенш 1 : 1 та трикомпо-нентний субстрат Г : П : Ту пропорцц складниюв 5 : 4 : 1. При цьому збшьшен-ня чи зменшення в цих сумшах одного з компонентов вщ зазначено! величини сшввщношення призводить до порушення як оптимального р1вня кислотност субстрату, так 1 балансу м1ж основними елементами мшерального живлення. Висновки:
1. Однорiчнi с1янщ дуба, вирощенi у контейнерах iз рiзним складом субстрату, за висотою достовiрно (Р < 0,001) перевищували контроль, найбiльшою мiрою (на 19,2 %) - у варiантi iз вмiстом 50 % торфу у субстрата, а сумiш грунту, перегною й тирси Г : П : Т - 4 : 4 : 2 на 7,0 %. Подальше зростання частки торфу у субстрата не призводило до збшьшення висоти шянщв.
2. Довжина коренево'1 системи однорiчних шянщв дуба становила в контролi 35,2 см. Достовiрно (Р < 0,05) вищим (на 30,7 %) е перевершення контролю у варiантi Тф : Г - 1 : 1 з однаковим вмктом торфу та грунту в субстрата (46,0 см). Сшввщношення довжини коршня та надземно'1 частини шянщв дуба становило 3,2 раза в контролi, у варiантах з використанням сумiшi грунту з торфом 1 : 1 i 1 : 2-3,5 i 3,4 раза вщповщно, а в разi збiльшення частки торфу (Тф : Г - 2 : 1) - 2,9 раза.
3. Середня маса надземно'1 частини шянщв дуба у контролi становила 1,0 г, у варiантi з додаванням торфу в субстрат iз сшввщношенням Тф : Г - 1 : 1 бу-ла достс^рно (Р < 0,05) вищою за контроль i становила 1,6 г, а у варiантi iз спiввiдношенням торфу та грунту 2 : 1 цей показник достс^рно (Р < 0,1) перевищив контроль i сягав 1,4 г. Перевищення, порiвняно з контролем, становило у цих варiантах 60 i 45 % вщповщно.
4. Частка листя у складi субстрату - 53,6-59,4 %, причому найбшьше значен-ня показника (59,4 %) визначено для варiанта Тф : Г - 1 : 1. Перевагу на 34,1 % над значенням контролю мае варiант трикомпонентного субстрату з грунту, перегною та тирси Г : П : Т - 5 : 4 : 1, де частка листя в надземнш май становить 53,6 %.
Лiтература
1. Белостоцкий Н.Н. Оценка пригодности субстрата для выращивания посадочного материала с закрыпыши корнями / Н.Н. Белостоцкий, А.А. Бирцева, А.В. Жигунов. - Л. : ЛенНИИЛХ, 1984. - 32 с.
2. Ведмщь М.М. Вплив регуляторов росту рослин на ргст сiянцiв дуба звичайного у розсаднику / М.М. Ведмiдь, В.М. Угаров, С.В. Яценко // Науковий вюник НУБiП Украши : Лiсiвництво. Декоративне садгвництво - К., 2009. - Вип. 135. - С. 153-158.
3. ГузьМ.М. Сучасний стан та перспективи штенсифжащ! вирощування лiсового садивного матерiалу / М.М. Гузь, М.М. Гузь // Науковий вюник НЛТУ Украши. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2008. - Вип. 18.11. - С. 84-92.
4. Державна цшьова програма "Жси Украши" на 2010-2015 рр. - К., 2009. - 32 с.
5. Жигунов А.В. Теория и практика выфащивания посадочного материала с закрытой корневой системой / А.В. Жигунов - СПб. : СПбНИИЛХ, 2000. - 293 с.
6. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Вышш. школа, 1990. - 352 с.
7. Лiсовi культури / [R^ies^ М. I., Гузь М. М., Дебринюк Ю. М., Маурер В. М.] - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
8. Лялш O.I. Агротехнiка вирощування иянщв дуба звичайного з закритою кореневою системою / O.I. Лялш // Вюник ХНАУ : Серш Грунтознавство, агрох]мш, землеробство, лiсове господарство, еколопя. - Х., 2009. - Вип. 4. - С. 109-111.
9. Лялш O.I. Дослщження росту одш^чних иянщв дуба звичайного, вирощених у контейнерах з рiзним складом субстрату / O.I. Лялш // Науковий вюник НЛТУ Украши. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.2. - С. 69-74.
10. Маурер В.М. Стан та шляхи покращення забезпеченост садивним матерiалом роби з вiдтворення лiсiв / В.М. Маурер // Тези доп. учасникв конф. наук.-педагог. прац]вник1в, наук. спiвроб. i аспiрантiв та 64-1 студ. наук. конф. - К. : НУБШ, 2010. - С. 55-56.
11. Бюметричш показники сiянцiв дуба звичайного iз закритою кореневою системою залежно вiд режимов 1хнього вирощування / [В.М. Угаров, В.О. Манойло, В.В. Фатеев та ш.] // Лiсiвництво i агролюомелюраця. - Х. : УкрНДШГА, 2012. - Вип. 121. С. 129-133.
Надклано до редакщ! 09.02.2016 р.
Лялин А.И. Рост и вес однолетних сеянцев дуба обыкновенного, выращенных в контейнерах с разным составом субстрата
Исследованы и описаны значения основных биометрических показателей однолетних сеянцев дуба обыкновенного, выращенных в контейнерах с разным составом субстрата. Проанализировано влияние составляющих субстрата контейнера на диаметр и высоту сеянцев, протяженность стволов и корней, их массу.
Установлено, что в годовалом возрасте высота и диаметр сеянцев дуба достоверно превышает контроль и имеет высокое значение в опытных вариантах с составом субстрата Торф: почва - 1: 1 и Почва: перегной: опилки - 4: 4: 2. Средняя масса надземной части сеянцев дуба в варианте с соотношением Торф: почва - 1: 1 также больше превышала контроль. Доля листьев в надземной массе сеянцев дуба составляла 44,0 %, в вариантах с использованием торфа в составе субстрата наибольшее значение данного показателя определено для варианта Торф: почва - 1: 1 и в варианте трехкомпонентно-го субстрата Почва: перегной: опилки - 5: 4: 1.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, субстрат, контейнер, сеянцы с закрытой корневой системой, диаметр корневой шейки, выюота, длина корневой системы, масса.
Lyalin O.I. Growth and weight annuals oak seedlings grown in containers with different composition of substrates
Explored and described the basic values of biometric indicators annual oak seedlings grown in containers with different composition of the substrate. The influence of substrate components of the container on the diameter and height of seedlings, length of stems and roots, their mass. The research was conducted in SE "Chugueva-Babchanske LH" Kharkiv Forestry and Hunting Administration.
The aim of the study was to investigate the influence of the composition of the substrate container height and diameter of the common oak seedlings stalks (Quercus robur L.), their weight and the length of the root system as a whole and its parts in particular.
Research methods: biometrics - to assess the effectiveness of processing methods of cultivation of seedlings with closed root system, and mathematical and statistical - analysis of experimental data.
It was established that year old height and diameter oak seedlings was significantly higher than control and has the highest value in research options with the composition of the substrate Peat: soil - 1: 1 and Soil: humus, sawdust - 4: 4: 2. Average weight of aerial parts of seedlings of oak in the form of Peat ratio: soil - 1: 1 also exceeded most control. Share overground mass of leaves of oak seedlings was 44,0 % in the variants using peat substrate consisting greatest value of this index is defined for option Peat, soil - 1: 1 and in the form ternary substrate Soil: humus, sawdust - 5: 4: 1.
Keywords: oak, substrate, container seedlings with closed root system, root collar diameter, height, root length, weight.
1. JicoBe Ta ca«0B0-napK0Be rocnogapcTBo
151
