CC BY
82
14. Поляков А.Ф. Влияние рекреационных воздействий на состояние почвы и почвенного покрова в лесных насаждениях горного Крыма / А.Ф. Поляков, Л.Ф. Каплюк // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 8-12.
15. Романов B.C. О рекреационных лесах / В.С. Романов, Л.Н. Рожков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1975. - № 9. - С. 27-30.
16. Соломаха В.А. Нащональний природний парк "Сколгвсью Бескиди". Рослинний свгг / В.А. Соломаха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 240 с.
17. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Изд-во "Агропро-миздат", 1986. - 176 с.
18. Еколого-шзнавальний маршрут "м. Сколе - г. Парашка": (Сколгвсью Бескиди офь цшний сайт Национального природного парку). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sko-le.org.ua/skole-majdan.html.
Лукащук Г.Б., Федорчук Т.А. Рекреационная дигрессия буковых лесов вдоль эколого-познавательного маршрута "г. Сколе - г. Парашка" (НПП "Сколевские Бескиды")
Рассмотрены и проанализированы видовой состав и ценотическая структура растительного покрова вдоль эколого-познавательного маршрута. Подпологовый травяной покров насчитывает 79 видов, относящихся к 30 семействам. Наряду с уменьшением проективного покрытия типичных лесных видов (размещение мозаичное), в травяной покров в просветах и вдоль тропы проникают луговые виды. Рекреационная нагрузка способствует увеличению плотности почвы, на котором не проходит заселение лесных растений, уплотнения почвы вызывает отмирание корневищных растений. Увеличивается участие рудеральных видов и "лесных сорняков". Выявлены характерные направления рекреационной дигрессии растительного покрова.
Ключевые слова: рекреационная дигрессия, видовой состав, ценотическая структура.
Lukashchuk H.B., Fedorchuk T.A. The Recreational Degression of Beech Forests along the Environmental Cognitive Route "Town Skole - Mountain Pa-rashka" (NNP Skole Beskids)
The species composition and coenotic structure of a plant layer along the environmental cognitive route have been examined and analyzed. The herbs layer under the forest canopy includes 79 species from 30 families. Alongside the decrease of typical forest species projective cover (mosaic distribution), meadow species penetrate into the herbs layer in the gaps and along trails. The presence of ruderal species and "forest weeds" is increasing. Some peculiar tendencies of plant cover degression have been discovered.
Key words: recreational degression, species composition, coenotic structure.
УДК 630 *232.329:582.632.2 Доц. О.1. Лялт, канд. с.-г. наук -
Харшвський НАУ т. В.В. Докучаева
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОСТУ ОДНОР1ЧНИХ С1ЯНЦ1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, ВИРОЩЕНИХ У КОНТЕЙНЕРАХ З Р1ЗНИМ СКЛАДОМ СУБСТРАТУ
Дослщжено та описано значения основних бюметричних показнишв одж^чних сшнщв дуба звичайного, вирощених у контейнерах з рiзним складом субстрату. Про-аналiзовано вплив складових субстрату контейнера на дiаметр та висоту сiянцiв, про-тяжшсть стовбурiв та коршня, !х сшввщношення. Дослщження виконано у ДП "Чу-гуево-Бабчанське ЛГ" Харювського ОУЛМГ. Встановлено, що в однорiчному вщ висо-та та дiаметр сшнцгв дуба достовiрно перевищуе контроль i мае найвище значення у дослщних варiантах зi складом субстрату торф: грунт - 1 : 1 та грунт: перегнш: тирса -4 : 4 : 2.
Ключовi слова: дуб звичайний, субстрат, контейнер, сiянцi iз закритою кореневою системою, дiаметр коренево! шийки, висота, довжина коренево! системи.
Вступ. Шдвищення лiсистостi Украши вимагае проведения роби з лко-розведення на плошд 429,5 тис. га та з лiсовiдновлення на площi 231,2 тис. га. Це передбачено заходами з виконання Державно!' щльово!' програми "Лки Украши" на 2010-2015 рр. [4]. З метою виконання лкокультурних роби необхвдне 1х забезпечення певною кiлькiстю сiянцiв головних лiсоутворювальних порвд високо! якостi. Саме сiянцi iз закритою кореневою системою мають незаперечш переваги над тнцями, вирощеними з вщкритою кореневою системою. Вони полягають у зменшеннi травмування рослин шд час транспортування та переса-джування в культуру, вiдсутностi потреби тимчасового прикопування на лко-культурнiй плошд, у можливостi подовження перiоду створення лiсових культур, дозованого внесення добрив та iн. [2, 3, 5, 8-11].
Мета дослщження - вивчення впливу складу субстрату контейнера на висоту i дiаметр сiянцiв дуба звичайного (<2ивгсш гоЬиг Ь.) у процесi !х росту.
Методи дослщження: бюметричш - для ощнювання ефективностi тех-нологiчних прийомiв вирощування сiянцiв iз закритою кореневою системою та математико-статистичш - для аналiзу експериментальних даних [6].
Результати дослщження. До^дження проведено на територц базисного розсадника Кочетоцького лiсництва ДП "Чугуево-Бабчанське ЛГ" Харювсь-кого ОУЛМГ. Пiд час вирощування с1янцш дуба звичайного у контейнерах нами випробувано три двокомпонентш варiанти субстрату Торф: грунт та чотири варiанти трикомпонентних субстратов Грунт: перегнш: тирса. Жолудi дуба зiб-ранi з дотриманням вимог загальноприйнято! технологií заготiвлi лiсонасiнноí сировини у мкцевих середньовiкових насадженнях дуба звичайного II класу бонiтету. Вiдповiдно до кнуючих вимог селекцiйноí оцiнки лкових насаджень вони належали до категорп "нормальнi" [7].
Жолудi до виаву у контейнери зберiгали у льодниках. Безпосередньо перед висгванням жолудi було ввдсортовано та вiдкалiбровано. Особливу увагу придалено варiанту базового компоненту субстрату [1]. Як базовий компонент для контролю та виготовлення субстратов використано темно-срий середньо-суглинковий опiдзолений лковий грунт на лесах (табл. 1).
Табл. 1. Фiзичнi та обмтм властивостi темно-арого середньосуглинкового
отдзоленого лкового Грунту на лесах
Механiчний склад дослщжуваного зразка Вмют обмш-ного Са2+, мг-екв/100 г Грунту Пито-ма вага, кг/м3
Розмiр фракдп, мм 1,000,25 0,250,05 0,050,01 0,010,005 0,0050,001 <0,001 Вмiст фь зично! гли-ни <0,01 мм
Вмiст у наваждi, % 1,2 8,6 43,8 9,9 17,2 19,3 46,4 19 2,45
За результатами проведених вимiрiв встановлено, що висота надземно! частини дубкгв становила ввд 9,0 до 13,3 см у рiзних варiантах дослiду, а з вико-ристанням грунту як субстрату (контроль) - 11,1 см (табл. 2). У варiантах з ви-користанням 34, 50 i 64 % торфу у субстрата цей показник перевишував контроль на 8,9; 19,2 i 8 %, проте рiзницi е достовiрними тшьки для варiанта з од-наковим вмiстом торфу та грунту (Р < 0,001). У реши варiантiв значення показ-ника недостовiрно (Р > 0,1) поступалося контролю.
Табл. 2. Бюметричт показники однорiчних аянщв дуба, вирощениху контейнерах з рiзним складом субстрату
Варiант Довжина, см Дiаметр коренево! шиики, мм
загальна надземно! частини коренево! системи
Грунт (контроль) 46,4±4,'2 11,1±0,59 35,2±4,61
Тф:Г - 1 : 1 59,3±2,41 2,4 13,3±0,33 3,3 46,0±2,32 2,1 4,7±0,21 3,5
Тф:Г - 1 : 2 53,7±3,02 1,3 12,1±0,42 1,4 41,6±2,°8 1,2 41±0,15 1,1
Тф:Г - 2 : 1 46,8±2,38 0,1 12,0±0,51 1,2 34,8±2,12 0,1 3,8±0,26 0,4
Г : П : Т - 1 : 1 : 1 52,7±2,41 1,2 9,0±0,52 2,7 43,7±2,51 1,6 4,6±0,°4 1,1
Г : П : Т - 4 : 4 : 2 50,5±1,91 0,8 11,9±027 1,7 38,5±1,82 0,7 4,4±0,29 1,7
Г : П : Т - 5 : 4 : 1 50,7±2,12 0,8 9,7±0,29 2,1 41,0±1,91 1,2 3,4±0,12 3,3
Г : П : Т - 6 : 3 : 1 50,1^ 0,6 9,7±0,31 2,1 40,4±3,39 0,9 3,3±0,23 2,4
Примтки: чисельник - х х; знаменник /о,1 = 1,7.
Довжина коренево! системи тнщв дуба становила в контролi (грунт) 35,2 см. У варiантах з використанням 34, 50 i 66 % торфу у субстрата цей показ-ник становив 41,6; 46,0 i 34,8 см. Достовiрним (Р < 0,05) було перевершення контролю тальки у варiантi з однаковим вмктом торфу та грунту в субстрата, в якому довжина коренево!' системи становила 46 см, перевершуючи контроль на 30,7 % (див. табл. 2). В уах варiантах з використанням сумiшi грунту, перегною й тирси довжина коренево!' системи контейнеризованих сгянндв дуба звичайно-го достовiрно не вiдрiзнялася вiд контролю. Найбшьше значення показника (43,7 см) одержано у варiантi використання однакових частин компонента су-мiшi. Загальна довжина сiянцiв дуба була найменшою з використанням грунту як субстрату i становила 46,4 см (див. табл. 2). У варiантах з використанням торфу довжина рослин була вищою, шж у контролi, на 15,8; 27,9 i 0,9 % за час-тки торфу в субстрата 34, 50 i 66 % вiдповiдно. Рiзниця з контролем достовiрна при Р < 0,05 тальки у варiантi з однаковим вмктом торфу та грунту.
У варiантах з використанням перегною й тирси загальна висота рослин становила 50,1-52,7 см, причому була найбшьшою (52,7 см) за однакового вмкту грунту, перегною й тирси, перевершуючи контроль на 13,6 % (перевищення не-достовiрно навiть при Р > 0,1). У решта варiантiв iз перегноем i тирсою в субстрата перевершення контролю не е достовiрним. За спiввiдношенням довжини ко-рiння та надземно! частини в усх варiантах вирощування садивного матерiалу дуба iз закритою кореневою системою одержано задовшьш результати (рис.).
Значення цього показника становить 3,2 раза в контроле У варiантах з використанням сумiшi Тф : Г - 1 : 1 i 1 : 2 це сшввщношення сягало 3,5 i 3,4 раза вiдповiдно, а у сумiшi з найбшьшою часткою торфу (Тф : Г - 2 : 1) становило тальки 2,9 раза. Можна зробити припущення, що використання високо! норми
витpати тоpфy задовольняло потpебy y поживниx pечовинаx сiянцiв завдяки не-pозгалyженiй компактнш коpеневiй системi (див. табл. 1). Дiаметp коpеневоï шийки сiянцiв дуба y контpолi становив 3,9 мм (див. табл. 2). У ваpiантаx з ви-коpистанням 34, 50 i бб % тоpфy y сyбстpатi цей показник становив 4,1; 4,7 i 3,8 мм, тобто y двоx пеpшиx ваpiантаx пеpевеpшyвав контpоль на 5,1 i 20,5 %, а y тpетьомy неютотно (P > 0,1) постyпався йому (на 2,б %). Достовipним (P < 0,001) виявилося пеpевеpшення кошролю тiльки y ваpiантi з викоpистан-ням сyмiшi з однаковим вмютом тоpфy та Ipyитy.
Г:11:1 1:11: Г Г:11:1 Г:11:1 Bapiain
(контроль) =1:1 =1:2 =2:1 =1:1:1 =4:4:2 =5:4:1 =6:3:1 субстрату
Рис. Спiввiднoшeння дoвжини Kopmня та cтoвбурцiв oднoрiчних кoнтeйнeризoваних сшнщв дуба звичайнoгo
У ваpiантаx з викоpистанням сум^ ipyrny, пеpегною й т^си дiаметp коpеневоï шийки pослин зменшyвався y мipy збiльшення частки фунту в сумь шi. Так, за вмюту фунту 34 % показник дiаметpа коpеневоï шийки становив 4,б мм з недостовipним (P > 0,1) пеpевищенням контpолю на 17,9 %. Ваpiант сyбстpатy з вмютом фунту 40 % мав значення 4,4 мм з достовipним (P < 0,05) пеpевищенням кошролю на 12,8 %. За вмiстy фунту на piвнi 50 %, пеpегною 40 % та т^си 10 % показник дiаметpа мав достовipно менше (P < 0,001) значення (3,4 мм) поpiвняно з кошрольним показником на 12,8 %. Зменшення вмiстy пеpегною до 30 % за pаxyнок тдвищення вмiстy фунту до б0 % зi ста-лою 10 % часткою т^си пpизвело до достовipного (P < 0,05) зниження показ-ника дiаметpа на piвнi коpеневоï шийки в одноpiчниx контейнеpизованиx аян-цiв дyба звичайного до 3,3 мм, що поpiвняно з аналопчним показником на кон-тpолi менше на 15,4 %.
Фiзико-xiмiчнi властивосп дослiджyваниx сyбстpатiв виявили загалом пpогнозований вплив на бiометpичнi показники с1янщв дyба. ду6 звичайний, як мезотpоф, мае достатньо високу потpебy в концешрацп поживниx елементiв y фунтовому pозчинi та вимогу до його кислотности Так оптимальний piвень фyитовоï кислотностi для дуба - вщ нейтpальноï до лужно", що спостеpiгаeться у ваpiантаx сyбстpатiв iз тоpфом та пеpегноeм, якi до того ж xаpактеpизyються високим вмiстом азоту, поpiвняно iз контpольним ваpiантом (люовий фунт), що е також важливим для мезотpофiв. Однак за високоï насиченостi азотом, тоpф, значно збщнений на калiй, особливо поpiвняно з люовим Ipyнтом (табл. 3).
Що стосуеться т^си, то за сво1ми властивостями, як поживного сyбстpатy (особливо для вимогливш: до тpофностi деpевниx поpiд), вона значно поступаеться iншим дослiджyваним сyбстpатам. Пpоте тиpса е щнним оpганiч-ним компонентом, що надае сyбстpатy оптимальноï стpyктypи, забезпечуючи цим самим спpиятливий для pослин водно-повiтpяний pежим.
Табл. 3. Результати фiзичного, фiзико-хiмiчного та агрохiмiчного anani3ie складових елементiв cy6cmpamie, використаних для вирощування аянщв дуба
звичайного i3 ЗКС
Зразок рН, вод. рН, сол. Вуглець за Тюриним, % BaroBi форми, % Вологов- MiCT, %
N P2Ü5 К
Грунт 6,6 5,5 1,57 0,11 0,12 0,75 55,00
Перегнш 8,3 7,95 8,13 0,82 1,07 0,59 165,36
Тирса лист. порщ 5,3 4,5 32,2 0,13 0,028 0,039 498,00
Торф 7,8 7,55 20,4 0,842 0,08 0,035 511,00
Отже, у кожного з перелiчених чистих компонент, яю використовува-ли для виготовлення грунто-сумшей (грунт, торф, перегнiй, тирса), е сво! переваги та недолши як поживних субстратiв для вирощування тнщв дуба звичайного. Тому саме сумiшi компонента цих субстратав у рiзних ствввдношен-нях найбшьшою мiрою можуть задовольнити вимоги с1янщв дуба до трофностi. При цьому варто мати на уваз^ що дуб звичайний виявляе дуже високу потребу до вмкту кальцiю в грунтовому розчиш. G думка [3], що кальцш е одним iз найголовнiших поживних елементiв, що ктотно впливае на продуктивнiсть дуба звичайного. Серед дослщжуваних субстратав високою насиченiстю на рухо-мий кальцш (19 мг-екв/100 г грунту) ввдзначаеться контрольний варiант - лко-вий грунт (темно-арий опiдзолений), що сформувався на леи - материнськш пород^ збагаченiй на кальцiй (див. табл. 1), оргашчш ж субстрати (особливо тирса й торф) характеризуются його невисоким вмiстом.
Висновки. Загалом оптимальними властивостями для вирощування сь янщв дуба звичайного характеризуеться двокомпонентний субстрат з грунту та торфу в сшвввдношенш 1 : 1 та трикомпонентний субстрат Г : П : Т у пропорцп складових 4 : 4 : 2. При цьому збшьшення чи зменшення в цих суммах одного з компонентав вщ зазначено! величини ствввдношення призводить до порушен-ня як оптимального ршня кислотностi субстрату, так i балансу мiж основними елементами мшерального живлення.
Однорiчнi сiянцi дуба, вирощеш у контейнерах iз рiзним складом субстрату, за висотою достовiрно (Р < 0,001) перевершували контроль, найбшь-шою мiрою (на 19,2 %) - у варiантi з вмктом 50 % торфу у субстрата, а сумш грунту, перегною й тирси Г : П : Т - 4 : 4 : 2 на 7,0 %. Подальше зростання час-тки торфу у субстратi не призводило до збiльшення висоти с1янщв.
Довжина коренево! системи однорiчних с1янщв дуба становила в кон-тролi 35,2 см. Достовiрно (Р < 0,05) вищим (на 30,7 %) е перевершення контролю у варiантi Тф : Г - 1 : 1 з однаковим вмктом торфу та грунту в субстрата (46,0 см). Сшвввдношення довжини коршня та надземно! частини сiянцiв дуба становило 3,2 раза в контроле у варiантах з використанням сумiшi грунту з торфом 1 : 1 i 1 : 2-3,5 i 3,4 раза вдаоввдно, а при збiльшеннi частки торфу (Тф : Г -2 : 1) - 2,9 раза.
Лггература
1. Белостоцкий Н.Н. Оценка пригодности субстрата для выращивания посадочного материала с закрыпыши корнями / Н.Н. Белостоцкий, А. А. Бирцева, А.В. Жигунов. - Л. : Изд-во Лен-НИИЛХ, 1984. - 32 с.
2. Ведшдь М.М. Вплив регуляторов росту рослин на picT оянщв дуба звичайного у розсад-нику / М.М. Ведмщь, В.М. Угаров, С.В. Яценко // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Живництво та декоративне садгвництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2009. -Вип. 135. - С. 153-158.
3. Гузь М.М. Сучасний стан та перспективи штенсифжацц вирощування люового садивно-го матеpiалу / М.М. Гузь, М.М. Гузь // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 84-92.
4. Державна цшьова програма "Жси Украши" на 2010-2015 рр. - К. : Вид-во "Пролюок", 2009. - 236 с.
5. Жигунов А.В. Теория и практика выращивания посадочного материала с закрытой корневой системой / А.В. Жигунов. - СПб. : Изд-во СПбНИИЛХ 2000. - 293 с.
6. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
7. Гоpдiенко М.1. Лicовi культури / М.1. Гоpдiенко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Ма-урер. - Льв]в : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
8. Лялш О.1. Контейнер - важливий елемент виробництва садивного матеpiалу iз закритою кореневою системою / О.1. Лялiн // Жсова типологiя в Укpаiнi: сучасний стан, перспективи роз-витку : матер. XI Погребняквських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харюв). - Харюв : Вид-во УкрНДШГА, 2007. - С. 134-135.
9. Лялш O.I. Агротехнжа вирощування глянти дуба звичайного з закритою кореневою системою / O.I. Лялш // Вюник ХНАУ. - Сер.: Грунтознавство, агpохiмiя, землеробство, лicове гос-подарство, екологш. - Xаpкiв : Вид-во ХНАУ. - 2009. - Вип. 4. - С. 109-111.
10. Маурер В.М. Стан i шляхи покращення забезпеченост садивним матеpiалом pобiт з вщтворення лiciв / В.М. Маурер // Тези доповадей учаcникiв конференцц науково-педагопчних пращвниюв, наук. cпiвpобiтникiв i асшранпв та 64-i студентсько'1 науковоХ конференций - К. : Вид-во НУБ1П, 2010. - С. 55-56.
11. Угаров В.М. Бюметричш показники ciянцiв дуба звичайного iз закритою кореневою системою залежно вiд режимв Ххнього вирощування / В.М. Угаров, В.О. Манойло, В.В. Фатеев та ш. // Лiciвництво i агpолicомелiоpацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2012. - Вип. 121. - С. 129-133.
Лялин А.И. Исследование роста однолетних сеянцев дуба обыкновенного, выращенных в контейнерах с разным составом субстрата
Исследованы и описаны значения основных биометрических показателей однолетних сеянцев дуба обыкновенного, выращенных в контейнерах с разным составом субстрата. Проанализировано влияние составляющих субстрата контейнера на диаметр и высоту сеянцев, протяженность стволов и корней, их соотношение. Исследование выполнено в ГП "Чугуево-Бабчанское ЛХ" Харьковского ОУЛОХ.
Установлено, что в годовалом возрасте высота и диаметр сеянцев дуба достоверно превышает контроль и имеет наибольшее значение в опытных вариантах с составом субстрата Торф: почва - 1: 1 и Почва: перегной: опилки - 4: 4: 2.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, субстрат, контейнер, сеянцы с закрытой корневой системой, диаметр корневой шейки, высота, длина корневой системы.
Lyalin O.I. The Research of the Growth of One Year Old Oak Seedlings Grown in Containers with Different Substrate Composition
Some basic values of biometric indicators of one year old oak seedlings grown in containers with different substrate composition are studied and described. The influence of substrate components of the container on the diameter and height of seedlings stems and roots length, and their relationship is analysed. The research was conducted in the state enterprise "Chug-uevo-Babchanske Forestry" in Kharkiv Forestry and Hunting Administration.
One year old height and diameter oak seedlings was estimated to be significantly higher than control and has the highest value in research options with the composition of the substrate peat: soil - 1: 1 and soil: humus, sawdust - 4: 4: 2.
Key words: oak, substrate, container seedlings with closed root system, root collar diameter, height, root length.
