CC BY
22
ISSN 1994-7836 (print) Н. П. Шпак1, В. П. Шлапак2, Г. П. Леонтяк1
ISSN 2519-2477 (online) 1
Нацюнальний природний парк Кармелюкове Подыля , смт. Чечельник, Украша.
УДК 502.4.587 2Уманський нацюнальнийушверситет садiвництва, м. Умань, Украша.
Article info „
Received 31.03.2017 р. ОСОБЛИВОСТ1 КУЛЬТИВУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАИНОГО ЗА
УЧАСТЮ БЕРЕКИ Л1КАРСЬКО1 В УМОВАХ П1ВДЕННОГО ПОД1ЛЛЯ
Здшснено аналiз державного люового фонду ДП "Чечельницьке ЛГ". Обстежено насадження люових, медоносних, плодових i ягiдних деревних порiд. Дослiджено лiсовi культури дуба звичайного за участю в Тх складi горiха чорного, вишнi пташиноТ, липи серцелистоТ, клена псевдоплатанового ^ip), ясена звичайного, береки лкарськоТ, ялини европейськоТ та клена гостролистого. Насадження i3 плодових, япдних та медоносних поpiд становлять на сьогоднi - 51,8 %, з них: з участю береки лкарськоТ - 11,7 %, вишш пташиноТ - 49,7 % та липи серцелистоТ - 38,6 %. Вивчено piст насаджень дуба зi супутнiми деревними породами. Встановлено площу плодових, ягiдних та медоносних культур у дослвдних лiсництвах, частку оргашчного опаду, зiмкнення крон у рядах, поширення трав'яноТ pослинностi. Доведено, що до 12-15^ч-ного вiку берека лкарська i дуб звичайний утворюють I ярус. Починаючи з 30^чного вiку, piст i розви-ток дуба звичайного проходить штенсившше поpiвняно зi супутнiми деревними породами. З 35^чного i до 96-piчного вку ця вiдмiннiсть на користь дуба становить до 10 м. Дуб чгтко займае I ярус i сягае до 25 м заввишки, тодi як берека лiкаpська не перевищуе 16 м. Найбiльше поширення на зрубах мають тpав'янi рослини: пирш повзучий, просянка розлога, iван-чай, кропива дводомна та iншi, яш до 6-piчного вiку утворюють густ заpослi i досягають висоти до 140 см. Деревш супутнi породи здатш пiдвищувати грунтову pодючiсть i пpодуктивнiсть насаджень. Вiдбуваеться витiснення злакових та iнших трав'яних рослин, що сприяе пiдвищенню pодючостi грунту. Доведено, що липа дpiбнолиста, вишня пташина i берека лiкаpська е перспективными для впровадження в лiсовi культури Пiвденного Подiлля.
Ключовi слова: лiсовi культури; дуб звичайний; берека лкарська; супутнi деpевнi породи; рют; насадження; трав'яна рослиннють.
Вступ. Дубовi насадження е сховищем унiкальних флористичних i фаунiстичних комилекав, якi шдтри-мують екологiчний баланс на прилеглих до них, пору-шених людською дiяльнiстю, лiсових територiях (УаЬ sentiuk, 2001). У багатьох випадках сучасний !х стан е незадовшьним. Саме тому культивування насаджень дуба звичайного за участю шших порвд в умовах Подш-ля дасть змогу розробити рекомендаций впровадження яких сприятиме збереженню дiбров та формування т-сового середовища в них, вдосконалити проведения т-согосподарських заходiв на науково обrрунтованiй основа Вирiшения цього питання можливе тшьки за системного шдходу до вивчення росту i розвитку насаджень з моменту створення лкових культур до рубання головного користування.
Мета дослвдження полягае у визначеннi асортимен-ту дерев та кущ1в, як використовували пiд час створення культур дуба звичайного, i спрямована на формування бiологiчно стшких та високопродуктивних насаджень, в аналiзi впливу плодових та япдних порщ на рiст i продуктившсть культур дуба звичайного.
Матерiали i методи дослщження. На першому ета-пi дослiджения обстежили створенi за останш 15 рокiв культури дуба звичайного. У процес маршрутних об-стежень i подальшого вивчення лiтератури з формування лкових насаджень у дiбровах Подiлля визначили са-нiтарний стан та склад культур за участю шших деревних порвд за методичними вказiвками А. О. Бондара, М. I. Гордiенка (Бопёаг & Hordiienko, 2006). Для досль дження введених супутшх порiд у культури дуба за ме-
тодикою М. I. Гордieнка (Gordienko, 1979) закладено пробш площi у п'яти кварталах та описано трав'яну рос-линнiсть.
Видiлення не виршених ранiше частин дослщжу-вано'1 проблеми. За фiзико-геогpафiчним районуванням П1вденно-Под1льський Лiсостеп Украши належить до Щвденно! лкостепово! зони Подшьсько! височини, яка е частиною Дшстровсько-Дншровсько! лкостепово! провшци Лкостепово! зони Украши (Popova, Marinicha, Lanko, 1968). У геомоpфологiчному ввдношенш ця дь лянка приурочена до захщного схилу Украшського кpисталiчного щита (Gensiruk et al., 1981). Водночас за геоботашчним районуванням Украши ця теpитоpiя належить до Подшьсько-Середньопридшпровсько! провшци Схщно-бвропейсько! провшцп 6вропейсько-Си-бipськоl лкостепово! областi i розташована в Кодимо-Савранському pайонi скельнодубових та звичайних ду-бових лк1в пiвденного ваpiанта лучних степiв Ям-тльсько-Ананывського округу дубових лiсiв iз дуб1в скельного та звичайного, лучних стешв i pослинностi вапнякових ввдслонень (Atlas, 1977). Правобережна час-тина Лкостепу лежить на височинах - Подшьськш i Пpиднiпpовськiй. Платоподiбпi поверхш на правобе-режних височинах чергуються з гоpбогip'ями (Gensiruk et al., 1981).
У Правобережному Лкостепу на Подшш формують-ся пpиpоднi змшаш за складом лiсонасадження з piз-них супутнiх деревних поpiд (Bondar, 2002, 2005; Budzhak, 1996; Gluhov, 1974; Makhmed, 1965; Osypov & Leontiak, 2013). Незважаючи на спpиятливi лiсiвничi
Цитування за ДСТУ: Шпак Н. П. Особливост культивування насаджень дуба звичайного за участю береки лтарськоТ в умовах
^вденного Подтля / Н. П. Шпак, В. П. Шлапак, Г. П. Леонтяк // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 71-74 Citation APA: Shpak, N. P., Shlapak, V. P., & Leontyak, G. P. (2017). Some Peculiarities of Cultivation of Common Oak Stands Involving Bereka Medicinal in Southern Podillya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 71-74. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/373
умови, продуктившсть насаджень дуба звичайного змь нюеться у значних межах. Рiзниця мiж фактичною i по-тенцiйною продуктившстю досягае 30 % (Bondar & Hordiienko, 2006).
Чечельницьке лiсництво належить до району переважного поширення сухих дiбров. Лiсовi масиви роз-членованi глибокими, але м'яко контурними ярами. Пе-реважають сiрi лiсовi суглинки. Подекуди вщслоняють-ся шски балтського поверху, але вони не змiнюють складу деревостанiв. У люових масивах ДП "Чечельницьке ЛГ" лiсовий фонд займае площу 16518,9 га, де частка люових культур становить тшьки 10 %. Решту лiсiв вiднесено до дiбров природного походження (Li-topys pryrody NPP, 2013a).
Шсля стихiйного лиха, ожеледi та льодоламу 2000 р., значно попршився екологiчний стан лiсiв регь ону дослiдження. Стихiею було пошкоджено 90,1 % вкритих лiсовою рослиншстю земель або 14738 га Тх плошд. Для приведення насаджень у належний саштар-ний стан люовпорядкувальна експедицiя запроектувала суцiльно-санiтарнi та вибiрково-санiтарнi рубки (Li-topys pryrody NPP, 2013b).
Для формування високопродуктивних штучних насаджень, як вказують П. С. Погребняк (Pohrebniak, 1993), М. I. Гордiенко (Hordiienko, Koretskyi & Maurer, 1995), А. О. Бондар (Bondar, 2002, 2005), уже науково обгрунтовано й практикою шдтверджено вибiр голов-них, супутнiх та шдгшних порiд для культур дуба звичайного за створення Тх i вирощування у свiжих дiбро-вах. Водночас учеш-лшвники Г. П. Леонтяк, М. I. Гор-дiенко, Г. Т. Криницький, А. О. Бондар та Н. Г. Леон-тяк-Наку (Leontiak et al., 2003) ще у 2003 р. обгрунтува-ли проблему доцшьносп введення дикорослих плодо-вих дерев та чагарникiв у лiсовi культури, Тх екологiчну роль та перспективи використання. Тому вивчення й узагальнення досвiду застосування агротехнологiчних прийомiв створення i вирощування культур дуба звичайного за участю береки лжарськоТ та впровадження у виробництво найефектившших технологiй ТТ розмно-ження для вщновлення популяцп в умовах Швденно-Подiльського Лiсостепу е актуальним як у теоретичному, так i в практичному аспектах.
Обговорення результат дослщження. Дослiджен-ня проводили у кварталах Бритавського, Дохнянського, Червоногребельського та Стратпвського люництв з рiз-ним породним складом основних лiсотвiрних деревних та супутшх порiд (Litopys pryrody NPP, 2013a, 2013b). yd дшянки знаходяться в люових масивах i належать до свiжих дiбров (Д2), якi сформувалися на сiрих опщ-золених грунтах. Культури створювали навеснi наступ-ного року шсля рубання материнського насадження. Вручну висаджували однорiчнi сiянцi дуба звичайного або виивали жолудi. Супутш породи переважно висаджували одно- або дворiчними сiянцями з розмщенням 4^0,7 м. Основними факторами, за дослщженнями Г. П. Леонтяка, М. I. Гордiенка, Г. Т. Криницького, А. О. Бондара та Н. Г. Леонтяк-Наку (Hordiienko, Koretskyi & Maurer, 1995) та невдовзi М. Ю. Осiпова (Ye-lin, 1983; Leontiak et al., 2003), що визначають доцшь-нiсть введення деревних i чагарникових порiд, е вщпо-вiднiсть Тхшх бiологiчних i ценотичних властивостей
умовам мiсцезростання та господарська доцшьшсть створення таких культур.
Сшввщношення супутнiх деревних порiд тд час створення культур дуба звичайного у свiжих дiбровах Бритавського, Дохнянського, Червоногребельського та Стратпвського лiсництв ДП "Чечельницьке ЛГ" подано на рис. 1. Дослщжуючи лiсовi культури з 2001 по 2016 рр., виявлено, що переважно пiд час створення ду-бових насаджень використовували таю супутш деревш породи, як: горiх чорний, який займае 33 %, вишня пта-шина - 23 % i липа серцелиста - 18 % вщ загально'Т пло-щi за незначно'Т частки ясена звичайного, ялини евро-пейсько'Т, клена гостролистого, береки лжарсько'Т та явора, яка знаходиться в межах вщ 2 до 9 %.
Рис. 1. Сшввщношення супутшх деревних порщ тд час створення культур дуба звичайного
Основним напрямом дослщження були культури за участю медоносних, плодових i ягiдних порщ (горiх почали вводити з 2012 р.). Насадження iз плодових, ягщ-них та медоносних порщ становлять на сьогодш 358,4 га (51,8 %), з них: з участю береки лжарсько'Т -42,0 га (11,7 %), вишш пташиноí' - 178,2 га (49,7 %) та липи серцелисто'Т - 138,2 га (38,6 %). Ц супутш деревш породи дуба звичайного у першi роки захищають його вщ впливу клiматичних факторiв, затiняючи вщ штен-сивного сонячного опромiнення, а шзшше слугують для формування та очищення стовбурiв дуба. Супутнi деревш породи у культурах характеризуются кращим ростом, нiж у природних умовах i випереджають са-джанш дуба звичайного (рис. 2 13).
2015
I 2016
Дз Лпд Бер
Рис. 2. Прирют у товщину кв. 31/1 (6 роюв)
Рис. 3. Хщ росту саджанщв кв. 31/1 (6 роюв)
У насадженнях дуб звичайний (рис. 4) до 7^чного вжу проявляе слабкий рiст i, як правило, вiдстае у рост
пор1вняно з1 супутшми породами. Найбшьший приркт дуба за висотою в л1сових культурах спостериали в другому десятир1чч1. У 15-р1чних культурах дуб 1 су-путш породи (на приклад1 береки) майже одше! висоти 1 утворюють один ярус. Однак, починаючи з 30-р1чного вшу в умовах св1жих д1бров ДП "Чечельницьке ЛГ" ркт 1 розвиток дуба проходить биьш штенсивно пор1вняно з1 супутшми деревними породами. З графша (див. рис. 4) видно, що починаючи з 35-р1чного 1 до 96-р1чно-го вшу ця перевага дуба становить до 10 м. Дуб чггко займае I ярус 1 сягае до 25 м заввишки, тод1 як берека не перевищуе 16 м.
зо-
25
15
ш 10
5 0
- -*-Дз ♦ Бер
-——T -,---*-
S PiK i i i i i i [
5 15 21 35 47 76 96 Рис. 4. Хвд росту дуба звичайного та береки лжарсько'Т
Водночас варто зауважити, що зруби св1жих д1бров Подиля штенсивно заростають трав'яною рослиншстю, яка пригшчуе р1ст саджанщв. Найбшьше поширення на зрубах мають пирш повзучий, просянка розлога, 1ван-чай, кропива дводомна та шш1, як до 6-р1чного вшу утворюють гуси заросл1 1 досягають висоти до 140 см. 1х покриття сягае навесш до 98 %, рщше - 70-80 %. До кшця вегетацшного перюду простежуеться штенсивне зменшення трав'яного покриття. Також потр1бно зазна-чити, що вже шсля проведения першого 1, особливо, другого осв1тлення супутш деревш породи покращують мшрокшматичш умови для росту 1 розвитку дуба звичайного, вир1внюють температурш перепади в наса-дженнях, зменшують силу в1тру, знижують випарову-вання, збшьшують ввдносну 1 абсолютну волопсть по-впря. У змшаних культурах з1мкнення крон в ряду спостер1гаемо у вщ1 5 роюв, рщше - 7-9 рок1в, а в чис-тих дубових насадженнях - у 6-7 роюв, рвдше - 1012 рок1в. Деревш супутш породи, опад яких е доброю поживою для дощових черв'яюв (берека, клен, липа), здатш шдвищувати грунтову родючкть 1 продуктив-шсть насаджень. Вщбуваеться виткнення злакових та шших трав'яних рослин, що сприяе тдвищенню родю-чост1 грунту, а отже, швидшому росту дерев основно! л1сотв1рно! породи. Оргашчний опад супутшх порвд пришвидшуе мшератзащю листя дуба звичайного. Су-мш оргашчного опаду дуба 1 липи др1бнолисто! впро-довж року мшерашзуеться на 70 %, дуба 1 береки - на 56 %, дуба 1 черешш - на 63 %, а одного дуба - тшьки на 14 %. Оргашчний опад береки лшарсько! збагачуе т-сову шдстилку на азот, фосфор, калш 1 кальцш. Досль джуючи коренев1 системи, виявлено, що коршня береки лшарсько!, липи серцелистоТ 1 дуба звичайного взаемно заходять у сферу кореневих систем. Вони е сумкними в ризосфер^ що 1 сприяе кращому росту обох порвд.
У квартал 29/9, де проведено змшування у рядах, спостеркаемо, що взаемод1я кореневих систем прояв-ляеться рашше, вже на четвертому рощ, шж за розмь щення чистими рядами. До 12-15-р1чного вшу берека 1 дуб утворюють I ярус. Створення культур дуба звичайного за участю береки, липи та вишш - це ефектив-
нии л1СОкультурнии прииом, що п1двищуе продуктив-
шсть дубових насаджень.
Висновки
1. Державний лiсовий фонд ДП "Чечельницьке ЛГ" займае пло-щу 16518,9 га, де частка люових культур становить пльки 10 %. Решту лiсiв вщнесено до дiбров природного походження.
2. З 2001 по 2016 рр. у свiжих дiбровах Бритавського, Дохнянсь-кого, Червоногребельського та Стратйвського лiсницгв ство-рювали насадження i3 дуба звичайного з домшкою 33 % горь ха чорного (дубово-горiховi культури), 23 % вишш пташиноТ (дубово-черешневi культури), 18 % липи серцелистоТ (дубово-липовi культури), 2 % явора (дубово-яворов^, 4 % ясена звичайного (дубово-ясеневi культури), 5 % береки (дубово-бере-ковi культури), 6 % ялини европейськоТ (дубово-ялиновi культури) та 9 % клена гостролистого (дубово-клежш культури). Супутш породи переважно висаджували одно- або дворiчними сiянцями з розмщенням 4х0,7 м.
3. Насадження iз плодових, ягiдних та медоносних порiд у дос-лщних люництвах становлять 358,4 га (51,8 %), з них: за участю береки - 42,0 га (11,7 %), вишш пташиноТ - 178,2 га (49,7 %) та липи серцелистоТ - 138,2 га (38,6 %).
4. Найбшьший прирiст за висотою культур дуба звичайного спостерк-али у другому десятирiччi пiсля садшня. До 12-15-рiчного вiку берека i дуб утворюють I ярус. Починаючи з 30-рiчного вшу, рiст i розвиток дуба звичайного проходить штен-сивнiше порiвияно з супутшми деревними породами. З 35^ч-ного i до 96-рiчного вшу ця вiдмiннiсть на користь дуба становить до 10 м. Дуб займае I ярус i сягае до 25 м заввишки, тсд як берека не перевищуе 16 м.
5. Сушш оргашчного опаду дуба i липи серцелистоТ впродовж року мiнералiзуегься на 70 %, дуба i береки - на 56 %, дуба i черешш - на 63 %, а власне дуба - тшьки на 14 %.
6. У змшаннх культурах зiмкнення крон у ряду спостер^али у вiцi 5 роюв, рщше - 7-9 рокiв, у чистих дубових насадженнях -у 6-7 роюв, рщше - 10-12.
7. Найбшьше поширення на зрубах мають пирш повзучий, просянка розлога, iван-чай, кропива дводомна та шш, яю до 6^ч-ного вшу утворюють густi зарослi i досягають висоти до 140 см. 1х покриття сягае навеснi до 98 %, рщше - 70-80 %. До кiнця вегетацiйного перюду простежуеться iнтенсивне зменшення трав'яного покриття.
8. Рекомендуемо розширити площi введення береки до складу дубових насаджень за схемою 4Дз1Бер4Дз1Лпд. Розширення асортименту деревних порiд для створення штучних наса-джень е перспективними для формування в майбутньому висо-копродуктивних дубових насаджень.
Перелж використаних джерел
Atlas (1977). Heobotanichne raionuvannia Ukrainskoi RSR. Kyiv: Nauk. dumka, 304 p. [in Ukrainian].
Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2006). Formuvannia lisovykh na-sadzhen u dibrovakh Podillia. Kyiv: Urozhai, 336 p. [in Ukrainian].
Bondar, A. O. (2002). Bereka v lisovykh nasadzhenniakh. Vinnytsia: Grojsman, 64 p. [in Ukrainian].
Bondar, A. O. (2005). Lisivnychi osnovy formuvannia vysokoproduk-tyvnykh nasadzhen u dibrovakh Podillia Doctoral dissertation for agricultural sciences (06.03.03 - forest ecology and silviculture). Kyiv, 44 p. [in Ukrainian].
Budzhak, V. V. (1996). Bereka (Sorbus torminalis (L.) Crantz) u piv-nichnii Bukovyni ta pivnichnii Bessarabii (khronolohiia, bioekolo-hiia, okhorona). Candidate dissertation for biological sciences (06.03.01 - forest biology). Chernivtsi, 293 p. [in Ukrainian].
Gensiruk, S. A., Shevchenko, S. V., Bondar, V. S. et al. (1981). Kom-pleksnoe lesohozjajstvennoe rajonirovanie Ukrainy i Moldavii. Kyiv: Nauk. dumka, 360 p. [in Russian].
Gluhov, M. M. (1974). Medonosnye rastenija. Moscow: Kolos, 304 p. [in Russian].
Gordienko, M. I. (1979). Metodicheskie ukazanija po izucheniju i is-sledovaniju lesnyh kultur. Kiev: USKhA, 90 p. [in Russian].
Hordiienko, M. I., Koretskyi, H. S., & Maurer, V. M. (1995). Lisovi kultury. Kyiv: Silhosposvita, 328 p. [in Ukrainian].
Leontiak, H. P., Hordyenko, M. Y., Krynytskyi, H. T., Bondar, A. E., Leontiak-Naku, N. H. (2003). JEkolohycheskaia rol dykorastu-shchykh plodovykh rastenyi v lesnykh nasazhdenyiakh. Kyshynjeu: Tiroghafia SA "SRIO", 438 p. [in Russian].
Litopys pryrody NPP (2013a). Karmeliukove Podillia. Chechelnyk, vol. 1, 162 p. [in Ukrainian].
Litopys pryrody NPP (2013b). Karmeliukove Podillia. Chechelnyk, vol. 2, 242 p. [in Ukrainian].
Makhmed, B. M. (1965). Kultura bereky v Ukrainskii RSR. Kyiv: Urozhai, 90 p. [in Ukrainian].
Osypov, M. Yu., & Leontiak, H. P. (2013). Novtie plodovtie y deko-ratyvntie rastenyia. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy: zb. nauk.-
tekhn. prats, 23(5), 112-118. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. [in Ukrainian].
Pohrebniak, P. S. (1993). Lisova ekolohiia i typolohiia lisiv. Kyiv: Na-uk. dumka, 495 p. [in Ukrainian].
Popova, V. P. (Ed.), Marinicha, A. M., Lanko, A. M. (1968). Fiziko-geograficheskoe rajonirovanie Ukrainskoj SSR. Kiev: Izd-vo Kiev-skogo un-ta, 683 p. [in Russian].
Vakuliuk, P. H. (1991). Opovidipro dereva. Kyiv: Urozhai, 295 p. [in Ukrainian].
Yatsentiuk, Yu. V. (2001). Natsionalni pryrodni yadra ekomerezhi Vinnytskoi oblasti. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 2, 48-52. [in Ukrainian].
Yelin, Yu. Ya. (1983). Roslyny nashykh lisiv. Kyiv: Rad. shkola, 239 p. [in Ukrainian].
Н. П. Шпак, В. П. Шлапак, Г. П. Леонтяк
ОСОБЕННОСТИ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ НАСАЖДЕНИЙ ДУБА ОБЫКНОВЕННОГО С УЧАСТИЕМ БЕРЕКИ ЛЕКАРСТВЕННОЙ В УСЛОВИЯХ ЮЖНОГО ПОДОЛЬЯ
Осуществлен анализ государственного лесного фонда ДП "Чечельницкое ЛХ". Обследованы насаждения лесных, медоносных, плодовых и ягодных древесных пород. Исследованы лесные культуры дуба обыкновенного с участием в их составе ореха черного, вишни птичьей, липы сердцелистной, клена ложноплатанового (явор), ясеня обыкновенного, береки лекарственной, ели европейской и клена остролистного. Насаждения из плодовых, ягодных и медоносных пород представляют на сегодняшний день 51,8 %, из них: с участием береки лекарственной - 11,7 %, вишни птичьей - 49,7 % и липы сердцелистной - 38,6 %. Изучен рост насаждений дуба с сопутствующими древесными породами. Установлена площадь плодовых, ягодных и медоносных культур в опытном лесничестве, долевое участие органического опада, смыкание крон в рядах, распространение травяной растительности. Доказано, что до 12-15-годового возраста берека лекарственная и дуб обыкновенный образуют первый ярус. Начиная с 30-летнего возраста, рост и развитие дуба обыкновенного проходит более интенсивно по сравнению с сопутствующими древесными породами. Из 35-летнего и к 96-летнему возрасту это отличие в пользу дуба составляет до 10 м. Дуб четко занимает первый ярус и достигает до 25 м в высоту, тогда как берека лекарственная не превышает 16 м. Наибольшее распространение на срубах имеют травяные растения: пырей ползучий, просянка разлогая, иван-чай, крапива двудомная и другие, которые до 6-годового возраста образуют густые заросли и достигают высоты до 140 см. Древесные сопутствующие породы способны повышать грунтовое плодородие и производительность насаждений. Происходит вытеснение злаковых и других травяных растений, что способствует повышению плодородия почвы. Доказано, что липа сердцелистная, вишня птичья и берека лекарственная перспективны для внедрения в лесные культуры Южного Подолья.
Ключевые слова: лесные культуры; дуб обыкновенный; берека лекарственная; сопутствующие древесные породы; рост; насаждение; травяная растительность.
N. P. Shpak, V. P. Shlapak, G. P. Leontyak
SOME PECULIARITIES OF CULTIVATION OF COMMON OAK STANDS INVOLVING
BEREKA MEDICINAL IN SOUTHERN PODILLYA
Oak plantation is the repository of unique floral and faunal complexes that maintain the ecological balance in the surrounding disturbed by human activities forest areas. In many cases, their current state is unsatisfactory. Therefore, the cultivation of oak plantations with other species in Southern Podillya will enable developing recommendations in order to promote the formation of oak forest environment. Our research aims at the analysis of state forest fund is carried out in SOE "Chechelnitsky Forestry". In course of the study the authors have examined planting of the forest, melliferous, fruit, and baccate tree species. We have studied forest cultures of common oak composition including black walnut, bird cherry, small-leaved lime, sycamore maple (sycamore), ash, bereka medicinal, Norway spruce, and Norway maples. We have also examined the growth of oak plantations with accompanying tree species. Melliferous, fruit, and baccate planting constitute 51.8 %, namely: involving bereka medicinal - 11.7 %, bird cherry - 49.7 %, and linden-tree - 38.6 %. Moreover, the height of oak planting is studied with concomitant arboreal breeds. The area of fruit, baccate and melliferous cultures is set in an test forest district, percent organic I will fall off, closing of crowns in rows, distribution of grass vegetation. Our research has proved that bereka medicinal and common oak form the first tier under the age of 12-15 years old. Since 30-years-old age height and development of common oak passes more intensively as compared to concomitant arboreal breeds. From 35-years-old and to 96-years-old age this difference concerning common oak makes up to 10 m. Oak clearly occupies the first tier and arrives at a to 25 m height, while bereka medicinal does not exceed 16 m height. Most distribution on frames grass plants have such species as couch-grass creeping, willow-herb, nettle is diclinous et al, that to a 6-year- age form thickets and arrive at a height to 1. 4 m. Thus we have arrive to theconclusion that the arboreal concomitant species are able to promote the ground fertility and planting productivity. Small-leaved lime, bird cherry and bereka medicinal are proved to be promising for introduction in forest plantations in Southern Podillya.
Keywords: forest cultures; common oak; bereka; associated tree species; growth; planting; grass vegetation.
1нформащя про aBTopiB:
Шпак HiHa neTpiBHa, наук. ствробггник, Нацюнальний природний парк "Кармелюкове Подтля", смт. Чечельник, УкраТна.
Email: karmelukove_podilla@ukr.net Шлапак Володимир Петрович, д-р с.-г. наук, професор, Уманський нацюнальний ушверситет садiвництва, м. Умань, УкраТна. Email: piterwp@rambler.ru
Леонтяк Григорш Прокопович, д-р с.-г. наук, професор, заступник директора з науковоТ роботи, Нацюнальний природний парк "Кармелюкове Подтля", смт. Чечельник, УкраТна. Email: leontyar_grisha@ukr.net
