CC BY
34
цвтння, утворення зав'язей та плодоношения був у про-mî>khoï форми - 1,0, 0,4 та 0,3 бал1в вщповщно. Найнижч1 показники - у гмзньоТ пром1жноТ феноформи - 0,3, 0,2 та
0.1.бал вщповщно.
Дерева ¡з високою ¡нтенсившстю цвтння (4,0 та 5,0 6ал1в) були вщсутш. Найбшьша частка дерев (7,4%) з ¡нтенсившстю цвтння 3,0 бали була у пром1жноТ форми. Ця ж форма характеризувалася найбшьшим вщсотком дерев ¡з максимально можливим утворенням зав'язей (2,0 бал1в) та р1внем плодоношения (1,0 бал), який ста-новив в1дпов1дно 4,2% та 1,3%.
Лп-ература
1. Пятницкий С. С. Практикум по лесной селекции. - М.: Издат. сельскохоз. литерат. журналов и плакатов, 1961. - 271 с.
2. Пятницкий С. С. Элитное семеноводство лесных пород и проблема повышения продуктивности лесов // Тезисы докладов Всесоюзного совещания по вопросам лесного семеноводства. - М., 1962. - С. 20 - 26.
3. Пятницкий С. С. Организации элитного семеноводства лесных древесных пород // Лесовозобновление и лесоразведение. - 1964. - Т. 155. -С. 81 - 93.
4. Пятницкий С. С. Селекция и семеноводство лесных пород на Украине // Лесоэксплуатация и лесное хозяйство. - 1965. - № 33. - С. 13 - 14.
5. Пятницкий С. С. Селекция лесообразующих пород на Украине // Лесное хозяйство и промышленное потребление древесины в СССР. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - С. 97 - 112.
6. Пятницкий С. С. Селекция и семеноводство лесных пород на Украине // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967. - Вып. 9. - С. 3 - 14.
7. Пятницкий С. С. Обеспечение перекрестного опыления на кпоновой семенной плантации // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1970. -
Вып. 23. - С. 3 - 12.
8. Пятницкий С. С. Элитное семеноводство лесных пород // Вестник сельскохозяйственной науки. - М.: Колос, 1971. - № 11. - С. 98 - 106.
9. Молотков П.И., Семеноводство лесных пород / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Давыдова.- К.: Урожай, 1989. - 230 с.
Ю.Мажула О.С. Плантащйне наанництво: сучасний стан i перспекти-ви / О.С. Мажула // Лювництво i агролюомелюрацт. Харюв:УкрНД1ЛГА, 2009.-Вип. 115.
References
1. Pyatnitsky S.S. (1961). Workshop on forest breeding. Moscow: Publishing house of agricultural literature, magazines and posters, 1961. 271 p. (in Russian)
2. Pyatnitsky S.S. (1962). Elite seed growing of forest species and the problem of increasing the productivity of forests. Ail-Union meeting on forest seed production. Moscow, 1962, pp. 20 - 26. (in Russian).
3. Pyatnitsky S.S. (1964) Организации элитного семеноводства лесных древесных пород // Лесовозобновление и лесоразведение. - 1964. - Т. 155. -С. 81 - 93. (in Russian).
4. Pyatnitsky S.S. (1965) Selection and seed breeding of forest species in Ukraine. Forest exploitation and forestry. 1965. no 33. pp. 13 - 14. (in Russian).
5. Pyatnitsky S.S. (1966) Selection of forest-forming species in Ukraine. Forestry and industrial timber consumption in the USSR. Moscow: Forest industry, 1966. pp. 97 - 112. (in Russian).
6. Pyatnitsky S.S. (1967) Selection and seed breeding of forest species in Ukraine. Silviculture and agroforestry. 1967. no. 9. pp. 3 - 14. (in Russian).
7. Pyatnitsky S.S. (1970) Providing cross-pollination on a clonal seed plantation. Silviculture and agroforestry. 1970. no. 23. pp. 3 - 12. (in Russian).
8. Pyatnitsky S.S. (1971 Elite seed forestry. Herald of Agricultural Science. Moscow: Ear, 1971. no. 11. pp. 98 - 106. (in Russian).
9. Molotkov P.I., Patlai I.N. . et al. (1989). Seed growing of forest species Kyiv: Harvest, 1989. 230 p. (in Russian).
10.Mazhula O.S. Seed plantation: current situation and prospects. Silviculture and agroforestry. Kharkiv:UkrNDILGA, 2009. no. 115.
удк 630*11(477.46)
В. П. Шлапак
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюналы-юго университету сад1вництва
Б1ЛОГРУД1ВСЬКИЙ Л1С: НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ В1ДД1Л УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЫ-ЮГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Анотац 'т. Виявлено, що за категор/'ями земель л/совi насадження Бтогруд/'вського л/'су в 'щносяться до л 'юв 1 групп. Це полезахисн/ л/сов/ смуги, захиснi смуги люв вздовж автомоб/льних дор/п державного значения та л/согосподарська частина люв зеленоТ. зони. Встановлено тип умов м/сцезростання, тип л/су, площу л/сових насаджень, загальнi запаси насаджень, запаси стовбуровог деревини, bík, бон/тет та повноту за переважаючими деревними породами. Це насадження дуба звичайного, ясена звичайного, граба звичайного, дуба червоного, береста, акацП 6'moi, ялини европейсько)', топол/ чорно)', rpyiuiл/сово/, липи др/бнолисто'!, в'яза др/бнолистого, гледичПтриколючковоУ. Наголошено, що ц/ насадження е найц/нн/шими навчально^досл 'щними об'ектами кафедри л 'юового господарства. Ключовг слова: Б'шогруд'тський л/с, насадження, площа, вкрил л\сом землi, запас, повнота, bík, iCTop'm.
В. П. Шлапак
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманский национальный университет садоводства
БЕЛОГРУДОВСКИЙ ЛЕС: УЧЕБНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ОТДЕЛ УМАНСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА САДОВОДСТВА
Аннотация. «Белогрудовский лес» вот уже 154 года является учебно-научным производственным отделом одного из старейших вузов Украины Уманского национального университета садоводства. Лесная дача расположена на территории Уманского района Черкасской области неподалеку северо-восточной окраины города Умани. В ней растут дуб обыкновенный (Quercus robur L.), ясень обыкновенный (Fraxinus excelsior L.), граб обыкновенный (Carpinus betulus L.), дуб красный (Quercus rubra L.), вяз (Ulmus minorMill.), Акация белая (Robinia pseudoacacia L.), ель европейская (Рисе abies (L.) H. Karst.), тополей черный (Populus nigra L.), груша лесная (Pyrus communiss ubsp. Pyraster (L.) EHRH.), липа мелколистная (Tilia cordata Mill.), вяз мелколистный (Ulmus parvifolia JACQ.), гледичия колючая (Gleditsia triacanthos L.). Лесная дача относится к лесохозяйственному району Центрального лесостепного Приднепровской возвышенности Днестровско-Днепровского лесостепного лесохозяйственного округа с дубовыми, грабово^дубовым и лесами и луговыми степями.
«Белогрудовский лес» широко известен по Белогрудовский культуре. Это археологическая культура оседлого населения позднего бронзового века (XI. IX. в. до н. э.), которая была распространена на территории Украины между Днестром и Днепром. Культура была обнаружена во время раскопок в 1918-1927 годах вблизи села Пиковец. Сегодня известно, что «Белогрудовская культура» широко представлена в музеях и литературных источниках Украины. Однако, «Белогрудовский лес» и его лесокультурный опыт, роль и значение в лесном хозяйстве почти не известны в истории о лесного хозяйства Украины, хотя по накопленному лесному опыту он должен занимать видное место.
Исследованиями установлено, что общая площадь земель лесного фонда лесной дачи «Белогрудовекий лес» составляет 462,4 га, из них полезащитных лесных полос 8,2 га, защитных полос лесов вдоль автомобильных дорог государственного значения 19,0 га и лесохозяйственная часть лесов зеленой зоны 435,2 га. Покрытые лесной растительностью земли составляют 437,9 га или 95% от общей площади земель лесного фонда, из них лесные культуры 321,8 га, что составляет 70% и 116,1 га 30% насаждений естественного происхождения. Преобладающим типом условий произрастания есть свежие дубравы (Д2), а типом леса свежая грабовая дубрава (Д2-ГД), которая занимает 95% территории, где растут природные и искусственные насаждения. Подавляющее большинство из покрытых лесной растительностью земель (437,9 га) находится под насаждениями дуба обыкновенного 330,8 га, ясеня обыкновенного 46,7 га, граба обыкновенного 31,5 га, дуба красного 21,5 га. Площади остальных древесных пород незначительные и служат как учебно-научными объектами. Это культуры береста (4,7 га), акации белой (2,6 га), ели европейской (0,7 га), тополя черного (0,6 га), груши лесной (0,6 га), липы мелколиственной (0,5 га), вяза мелколиственного (0,3 га) и гледичии колючей (0,2 га). Общий запас насаждений лесной дачи составляет 119,08 тыс. куб. м, из них запас стволовой древесины насаждений дуба обыкновенного 93,16 тыс. куб. м., ясеня обыкновенного, граба обыкновенного и дуба красного соответственно 13,68; 10,24 и 2,26 тыс. куб. м. Значительно меньший запас в насаждениях береста, акации белой и ели европейской 0,79; 0,44 и 0,38 тыс. куб. м. Доля запаса спелых насаждений составляет лишь 18% от общего запаса. Возраста спелости достигли насаждения ясеня обыкновенного (8,68), граба обыкновенного (10,24), береста (0,79) и акации белой (0,44) тыс. куб. м. Возрастная структура насаждений в среднем достаточно высока 64 года. В то же время насаждения дуба обыкновенного, ясеня обыкновенного, граба обыкновенного, вяза мелколиственного имеют возраст 75 и 89 лет. Бонитеты насаждений достаточно высокие I, реже II, а насаждения ясеня обыкновенного, дуба красного и ели европейской растут по 1а, 9 и 1а, 0 и только тополи черной растут за III классами бонитета. Полноты насаждений находятся в пределах 0,47 0,77 при средней полноте 0,69. Для насаждений дуба обыкновенного полнота составляет 0,70 единиц. Отсутствие высокополнотных насаждений (0,8 1,0) негативно влияет на запас покрытых лесом земель и, одновременно, на выполнение этими насаждениями основных функций -водорегулирующей и почвозащитной. Запас стволовой древесины в среднем составил 272 м3-га'1, в том числе дуба обыкновенного 282 м3-га'1, ясеня обыкновенного - 293м3-га~1, граба обыкновенного - 325м3-га~1и ели европейской 524 м3-га'1. Динамика изменения запаса лесных земель и покрытых лесом земель не имеют существенного различия, и составляет соответственно 3,5 и 3,6 м3-га'1. Однако, обращает на себя внимание тополевое насаждения, где изменение запаса достигает 12,3 12,5 м3-га'1 и насаждений дуба красного, ели европейской и гледичии колючей, изменение запаса которых колеблется от 3,9 до 4,5 м3-га'1.
Ключевые слова: Белогрудовский лес, насаждения, покрытые лесом земли, запас, полнота, возраст, история. V. P. Shlapak
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National Horticulture University
BELOGRUDOVSKIY FOREST: TEACHING AND PRODUCTION DEPARTMENT OF UMAN NATIONAL UNIVERSITY OF HORTICULTURE
Abstract. «Belogrudovskiy Forest» has been teaching and research production department of Uman National University of Horticulture, one of the oldest universities of Ukraine, for 154 years. Forest estate is located in Uman district of Chekasy region near the north-eastern outskirts of the city of Uman. Oak (Quercus robur L.), ash (Fraxinus excelsior L.), hornbeam (Carpinus betulus L.), red oak (Quercus rubra L.), elm (Ulmus minor Mill.), locust (Robinia pseudoacacia L.), common spruce (Рисе abies (L.) H. Karst.), black poplar (Populus nigra L.), wild pear tree (Pyrus communis subsp. Pyraster (L.) EHRH.), little-leaved Unden (Tilia cordata Mill.), Chinese elm (Ulmus parvifolia JACQ.), honey-locust thorny (Cleditsia triacanthos L.) are grown in it. Forest estate belongs to the forestry area of the Central Forest-Steppe of the Dnieper Upland of the Dniester-Dnieper Forest-Steppe forestry district with oak, hornbeam forests and meadow steppes.
«Belogrudovskiy Forest» is widely known for Belogrudovskiy culture. This is the archaeological culture of a sedentary population of the late Bronze Age (llth-9th century ВС) which was spread on the territory of Ukraine between the Dniester and the Dnieper rivers. The culture was discovered during the diggings in 1918-1927 near the village of Pikivets. It is currently known that «Belogrudovskiy culture» is widely represented in museums and literary sources of Ukraine. However, «Belogrudovskiy Forest» and its silvicultural experience, role and importance in forestry are almost unknown in the history of forestry of Ukraine, although it must occupy a prominent place due to its gathered forest experience. It was found while studying that the total area of the forest fund lands of the forest estate «Belogrudovskiy Forest» is 462,4 hectares with 8,2 hectares of shelterbelt plantings, 19,0 hectares of shelterbelt along national motorways and 435,2 hectares of forestry part of greenbelt. The area covered by the forest is 437,5 hectares or 95 % of the total area of the forest fund lands, 321,8 hectares of which are forest plantations which is 70 % and 116,1 hectares that is 30 % of natural plantations. The predominant type of growing conditions is fresh oak forests (F2), and the type of forest is fresh hornbeam (D2-HF) which occupies 95 % of the territory where natural and artificial plantations grow. The overwhelming majority of the lands covered by the forest (437,9 hectares) are under the plantations of oak - 330,8 hectares, ash -46,7 hectares, 31,5 hectares of hornbeam, 21,5 hectares of red oak. The areas of the rest of the tree species are insignificant and serve as teaching and research objects. These are elm plantations (4,7 hectares), locust (2,6 hectares), common spruce (0,7 hectares), black poplar (0,6 hectares), wild pear tree (0,6 hectares), little-leaved linden (0,5 hectares), Chinese elm (0,3 hectares) and honey-locust thorny (0,2 hectares). The total reserve of forest estate plantations is 119,08 thousand cubic meters where reserve of stemwood oak plantations is 93,16 thousand cubic meters, ash, hornbeam and red oak 13,68, 10,24, and 2,26 thousand cubic meters, respectively. Considerably smaller reserve of the plantations of elm, locust and common spruce which is 0,79, 0,44 and 0,38 thousand cubic meters. Reserve share of ripe plantations is only 18 % of the total reserve. Plantations of ash (8,68), hornbeam (10,24) and locust (0,44) thousand cubic meters reached the age of ripeness. The age structure of plantations on the average is quite high - 64 years. At the same time, plantations of oak, ash, hornbeam, Chinese elm are 75 and 89 years old. Forest capacity is quite high - I, rarely II, and plantations of ash, red oak and common spruce grow according to la, 9 and la,0 and only black poplar plantations grow according to III class of forest capacity. The density of plantations is in the range of 0,47-0,77 with an average density of 0,69. The density for oak plantations is 0.70 units. The absence of high-density plantations (0,8-1,0) affects the reserve of the area covered by forest negatively and, at the same time, the fulfillment the main functions - water regulation and soil protection by these plantations. The reserve stemwood was 272 m3-ha'1, including 282 m3-ha~1 of oak, 293 m3-ha-1 of ash, 325 m3-ha~1 of hornbeam and 524 m3-ha~1 of common spruce. The dynamics of the change in the reserve of forest lands and areas covered by the forest do not differ significantly that is 3,5 and 3,6 m3-ha-1, respectively. However, poplar plantation attracts attention, where the change of the reserve reaches to 12,3-12,5 m3-ha~1 and the plantations of red oak, common spruce and honey-locust thorny, the change of the reserve of which varies from 3,9 to 4,5 m3-ha~1.
Keywords: Belogrudovskiy forest plantations, the area covered by the forest and reserve, completeness, age, history. №1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Постановка проблеми. 154 роки «Бшогрудшський лю» е навчально-виробничим вщдшом одного з найстарших вишш УкраТни Уманського нацю-нального уншерситету садшництва [6]. Сьогодш «Бшогрудшський лю» широко вщомий за «Бшогрудшською культурою». Це археолопчна культура осшого населения тз-ньоТ бронзовоТ доби (XI IX ст. до н. е.), яка була поши-рена на територи УкраТни м1ж Дшстром i Днтром. Культура була виявлена гид час розкопок у 1918-1927 роках поблизу села ГНювець, ниш, у «Бшогрудшському лю» [1]. Вчеш вбачають у «Бшогрудшськш культур!» початок ранньозал1зноТ доби. Тут доречно звернути увагу на те, що вщомий польський поет С. Трембецький [9] ще у 1805 pou¡ у noeMi «Софи'вка» писав: «Тут! На землях цих приемних в1д Дшстра й до Борисфену, жили мудр1 вже тод1, коли греки були темш ...».
Анал1з останнix дослщжень i публшацш. У 1844 pou¡ у м. Одеа на 6a3¡ 1мператорського боташчного саду було створено «Головне училище садшництва». Як вказуе М. £. Софронов [5], до курсу навчання ввшшло вивчення таких дисциплш: загальноосв1тш предмети (Закон Божий, росшська мова, арифметика); допом1жш предмети (геометрт, боташка, креслення, малювання, загальна ф1зика, x¡Mm, геолопя, мшералопя, зоолопя, ентомолопя); теоретичне та практичне садшництво, а також вщомосп з розведення люв, шовкшництва, виноградарства i бджшьництва. По завершению навчання учш проходили однорнну виробничу практику в Казенному 1мператорському Тавршському боташчному саду, ниш Державний Нштський боташчний сад, або ж в госпо-дарствах «Головного училища садшництва».
30 березня 1859 року парк «Царицин сад» передаеться Головному училищу садшництва, яке переводиться з Одеси на пшшчну околицю «Царицина саду» в м. Умань, який з 1831 року став власшстю монархш, як авторш арх1тектурного задуму будшництва парку «Софи'вка» [6, 7, 8]. За указом царя саду надаеться офщшна назва «Уманський сад Головного училища садшництва», хоча bíh продовжуе називатися «Царицин сад». 3 переТздом до Умаш в училищ! були створеш два вщдшення -вище для теоретично! i практично! пщготовки фахшцш та садшникш-практикш, а коли придбали л1сову дачу «Грекш л1с» - була вщкрита спец1ал1зацт з лювництва. Hhhí це люова дача «Бшогрудшський лю». Площа земель люового фонду станом на 2005 p¡k становить 462,4 га.
3 1863 року в училищ! розпочинаеться поглиблене вивчення навчального курсу з лювництва, а згодом переорюнтацт навчального процесу в 6¡k поглиб-леного вивчення лювничих i сшьськогосподарських ди-сциплш [6, 10]. Водночас, щодо переорюнтаци навчального процесу в kíhlii дев'ятнадцятого стол1ття в 6¡k лювництва, то тут доречно наголосити, що ще з початком заснування «Головногоучилища садшництва», в Одеський перюд, його перший директор Олександр Давидович Нордман (1844 1849 рр.) займався дослщженням люв Причорномор'я. Bíh же вперше описав ялицю на Кавказ^ яка ниш широко вщома в cbítí i носить його ¡м'я - ялиця Нордмана. За Уманський перюд училища його директор Микола 1ванович Анненков (1863 1889 рр.) видав пщ-ручник «Лювництво» та ¡нтродукував сосну кримську. Hhhí, у 150-p¡4HOMy bíui посадки Tí зростають на територи уншерситету i Нацюнального дендропарку «СофИ'вка». Особливу 4¡HH¡CTb для люового господарства становить закладений Василем Васильвичем Пашкевичем (18851892 рр.) в 1892 poui «Арборетум», тепер «Арборетум Пашкевича», який е цшною навчальною базою з дослЬ дження ¡нтродукцп деревних nopifl i використання 'íx в л1сокультурному виробництв1. Неможна не висв1тлити проведен! досл1дження В1льгельмом Олександровичем Поггенполем (1885, який здшснив спостереження за фазами росту i розвитку 126 деревних i кущових nopifl та 450 дикорослих i культурних рослин, що без сумншу, е цшними науковим матер1алом для люового господарства. Заслуговують на увагу науков1 здобутки в царин1 л1сового господарства випускник1в училища:
1899 року, професора, доктора сшьськогосподарських
наук Михайла Олеффовича Ткаченка. В1н в1домий за працями «О роли леса в почвообразовании», «Леса Севера», «Концентрированные рубки», «Очистка лесосек», «Общее лесоводство»;
1900 року, Миколи Васильовича Третьякова, доктора сшьськогосподарських наук, професора, фахшця в ца-риш люовоТ таксаци. В1н створив орипнальне вчення про елементи люу, розробив теор1ю \ практику таксаци люу, теор1ю побудови товарних \ сортиментних таблиць. Опублкував п1дручник «Люова таксац1я», «Дов1дник таксатора» (у спшавторств1);
1903 року, Миколи 1вановича Суса доктора сшьськогосподарських наук, професора, фахшця в цариш агро-люомелюрацп. Основн1 прац1 присвячен1 питаниям за-кр1плення яр1в \ зал1сенню тскш, полезахисного л1сороз-ведення. Серед них: «К 100-летию русского степного лесоразведения», «Защитное лесоразведение», «Эрозия почв и борьба с ней», «Агролесомелиорация»;
1906 року, Лисенка Трохима Денисовича, академ1ка, доктора сшьськогосподарських наук, професора. У люо-вому господарств1 вш знаний за п-нздовими посшами \ висаджуваннями л1су. Запропонована ним методика стала широко застосовуватися на значнш частит земель, де створювались люосмуги. Л¡сов1 насадження, створен1 за допомогою гшздового пос1ву або сад1нням с1янц1в ¡, тепер, можна бачити в багатьох м1сцях УкраТни;
1933 року, Миколи 1вановича Бондаренка, кандидата сшьськогосподарських наук, доцента. Схрещуючи жшочу форму топол1 трамщальноТ з чолов1чою берл1нською в1н видшив 63 нов1 р1зновидност1 топол1 за силою росту, конф1гурац1ею крони, розмфом \ кольором листя та за ¡ншими ознаками.
3 1965 року лювничими досл1дженнями займався Петро 1ванович Мороз академ1к Л1с1вничоТ академИ' наук УкраТни, доктор сшьськогосподарських наук, професор. Основш прац1 його стосуються узагальнення теоретич-них основ л1сомел1орац1Т та комплексного освоения малопродуктивних тщаних земель Середнього Придш-пров'я, оптим1зац1Т еколопчного середовища щодо галу-зей люового й с1льського господарства, питаниям озеленения, розвитку вузшськоТ еколог1чноТ осв1ти в УкраТн1. В1н автор (спшавтор) понад 300 друкованих праць, у тому числ1 5 монограф1й, 3 пщручникш, 17 навчальнихта методичних поабникш, словник1в, брошур, рекомендац1й виробництву.
3 1982 до 2010 року лювничими дослщженнями займався Василь 1ванович Бшоус, академ1к Л1с1вничоТ академИ' наук УкраТни, доктор сшьськогосподарських наук, професор. Вш брав участь у створенш мереж1 селекц1йних пункт1в в УкраТн1. Вивш ряд ц1нних форм \ р1зновидш дуба, пристосованих до посушливих умов Степу. Найбшьш суттевими працями В. I. Бшоуса е «Л1сова селекцт», «Дуб звичайний в л1сах УкраТни», «Вирощування високопродуктивних культур дуба в Л1со-степу УкраТни», «Садово-паркове мистецтво».
3 2004 по 2008 роки лювничими дослщженнями займався Григорш Прокопович Леонтяк, академк л1с1вничоТ академИ' наук УкраТни, доктор сшьськогосподарських наук, професор Його науков1 дослщження зосереджен1 на виршенш актуальних л1с1вничих, л1сокультурних та садово-паркових проблем. За роки науковоТ дтльносп ним узагальнено досв1д комплексного освоения та використання дикорослих япдних рослин у люовому господарств1, розроблено рекомендацп з використання дикорослих чагарникш в озелененн1 м1стта с1л \ створенш садш та парк1в.
3 2000 року лювнич1 досл1дження здшснюе Шлапак Володимир Петрович, академ1к ЛювничоТ академИ' наук УкраТни, доктор сшьськогосподарських наук, професор. Займаеться дослщженнями в галуз1 л1сових культур, л1со-знавства, ¡нтродукцп деревних \ чагарникових рослин, садово-паркового господарства, еволюци оргашчного св1ту Земл1 \ ф1зичних явищ у природ1. Вивчае вплив чистих \ змшаних насаджень сосни звичайноТ на мкро-кл1мат, трав'янисту рослинн1сть, водно-ф1зичш та ф1зико-х1м1чн1 властивост1 фунту. Автор 285 публ1кац1й, з них
12 монографш. Створив власну наукову школу з проблем збереження i збагачення деревноТ, кущовоТ i трав'яноТ аборигенноТ та ¡нтродукованоТ рослинносп Правобережного /Нсостепу УкраТни за спец1альшстю 06.03.01 - лЬ cobí культури. Мае 12 захищених астрантт.
3 1844 року i до тепер лювництво було в минулому головним, а згодом втратило своТ позици але лювнич1 дослщження завжди проводилися i лише з 2006 року з вщновленням кафедри л1сового господарства вони роз-почали широко впроваджуватися сптроб1тниками кафедри. Серед яких 1 доктор сшьськогосподарських наук, 6 кандидатт сшьськогосподарських наук i 4 кандидатт бюлопчних наук. Однак, до тепер híxto з фахшцт, на яких зроблено посилання в цш сгатп, з часу придбання люовоТ дач1, науково-дослщж роботи у «Бшогрудтському л i с i» не проводив.
Отже, якщо «Бшогрудтська культура» широко представлена в музеях та л1тературних джерелах, то власне «Бшогрудтський лю» його люокультурний досвщ, роль i значения в люовому господарств1 майже не bíaomí в ¡CTopií в1тчизняного люового господарства, хоча за нако-пиченим 150-p¡4hhm лювничим досвщом bíh займае ви-дне Micue.
Методика дослщження. Для оцшки сучасного стану насаджень «Бшогрудтський лю» були проведен! роботи з анал1зу таксацшноТ бази даних, анал1зу лювничо-та-ксацшних показниюв розподшу площ1 люового фонду за категортми земель та за переважаючими деревними породами в залежносп вщ ix складу, в1ку, повноти, бож-тету, типу люу, приросту та запасу насаджень. Бор1зно-машття у люових насадженнях вивчали за методикою С. А. Генс1рука [2].
Методика po6¡t е загальноприйнятою для лювничих i таксацшних дослщжень з використанням методт узага-льнення.
Ochobhí результати дослщження. «БЬ
логрудтський лю е навчально виробничим вщдшом Уманського нацюнального унтерситету садт-ництва (НВВ УНУС) [6].
Розташований в Уманському райош ЧеркаськоТ обласп неподалк птжчно-схщноТ околиц1 Miera Умаш, де зростають: дуб звичайний (Quercus robur L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), дуб червоний (Quercus rubra L.), берест (Ulmus minor Mill.), акац1я бша (Robinia pseudoacacia L.), ялина европейська (Picea abies (L.)
H. Karst.), тополь чорний (Populus nigra L.), груша л1сова (Pyrus communis subsp. Pyraster (L.) EHRH.), липа др1бнолиста (Tilia cordata Mill.), в'яз др^нолистий (Ulmus parvifolia JACQ.), гледич1я колюча (Cleditsia triacanthos L.) [4].
За комплексним люогосподарським районуванням С. А. Генарука, С. В. Шевченка, В. С. Бондара [2], Бшогрудтський лю вщноситься до люогосподарського району Центрального люостепового ПриднтровськоТ височини Дшстерсько-Днтровського люостепового люогосподарського округу з дубовими, грабово-дубовими люами i лучними степами. Як вказують I. П. Козинська, О.
I. Ситник, О. В. "Пмець та ¡н. [3], висота над ртнем моря в pi3HHx дшянках Уманщини становить 170-265 м. Рельеф територи, на якш розташовано mícto Умань з прилеглими територтми, характеризуеться великим розчленуванням noBepxHi i складаеться з плакорш на водод1льному плато, долин рнок Уманки та Бабанки та íxhíx приток. У результат! ерози плакори сильно розр1зан1 балками, ярами та схилами. Територт належить до уманського магматичного комплексу - плутону, який входить до протерозойськоТ групи Центрального, або Тетерево-Бузького району Украшського кристального щита, що е пщнесеним ртнем плато. Водночас рельеф люовоТ дач1 «Бшогрудшський лю» являе собою ршнину ¡3 загальним понижениям у сторону заплави рнки Уманки та Tí приток. Ступшь покраяносг1 л1сами незначна. За характером рельефу люи вщнесеш до ршнинних.
Переважаючими типами ^рунтш у межах люових земель е cbítho реградован1 чорноземи, а в понижених
мюцеположеннях - торф'яно-болотш. Ерозшн1 процеси розвинут1 слабо [4]. У цшому фунти Бшогрудшського л1су цшком сприятлив1 для зростання високобоштетних насаджень листяних порщ ¡, особливо, дуба звичайного.
1з сукупност1 кл1матичних чинникш, що визначають успшнють росту I розвитку рослин, найважлившими е умови тепло- I вологозабезпеченосп, яю впливають на рослини не лише безпосередньо, а й через ф1зико-х1м1чш I мкробюлопчш процеси, як1 вщбуваються у ^рунтк Перюд спокою не у вах рослин глибокий I може бути порушений частими зимовими вщлигами. /Псова дача «Бшогрудшський лю» розташована у зон1 нестшкого зволоження. Кл1мат помфно-континентальний. Середньо-ртна температура пов1тря +7 °С, абсолютний мш1мум --37 °С, абсолютний максимум +40 °С, середньорнна к1-лькють опадш 500 мм з коливаннями вщ 260 до 680 мм. Тривалють вегетацшного перюду 207 д1б. Середня вщ-носна вологють пов1тря - 76 %, однак вл1тку вона зни-жуеться до 44 %, що в раз1 в1тру згубно позначаеться на стаж I розвитку рослин. Переважаюч1 в1три пшннно-захщних напрямкш [4].
Г'рунтуючись на спорово-пилкових анал1зах, С. А. Ген-арук, С. В. Шевченко, В. С. Бондар [4], вважають, що в1к люових масивш ПравобережноТ УкраТни, а отже I «Бшогрудшського люу» не е дольодовиковим. 1х становления почалося на початку голоцену у вигляд1 остршних сосново-березових I дубово-ясенево-грабово-липових насаджень. Утворення суцшьних люових масивш (дубов1, соснов1-дубов1 I соснов1 люи) завершилося в першш полови ж середнього голоцену, тобто близько 6 тисяч рокш тому в бшьш сприятливу I вологу епоху.
Переважаючим типом умов м1сцезростання е св1ж1 д1брови (Д2), а типом л1су - св1жа грабова д1брова (Д2-гД), яка займае 95 % територи, де штучно створеш насадження дуба звичайного та ¡нших деревних порщ (ясен звичайний, граб звичайний, дуб червоний, берест, акацт бша, ялина европейська, тополь чорний, груша люова, липа др1бнолиста, в'яз др1бнолистий, гледичт колюча). Ц1 насадження е найцшшшими навчально-дослщними об'ектами, такяк вони збереглися до нашихдшв I постшно збагачуються поточною л1сокультурною дтльшстю.
Розподш земель л1сового фонду «Бтогрудшського л1-су» за категортми земель подано в табл. 1.
Анал1зуючи табл. 1 бачимо, що уа насадження Бтогрудшського люу вщнесеш до лют 1 групи. Загальна площа земель люового фонду склала 462,4 га, з них л1согосподарська часгина л¡с1в зелено! зони 435,2 га. (рис. 1 I 2) полезахисних люових смуг - 8,2 га (рис. 3 I 4), та захисних смуг люв вздовж автомобшьних дор1г державного значения - 19,0 га (рис. 5).
Вкрит1 люовою рослиншстю земл1 складають 437,9 га або 95 % вщ загальноТ площ1 земель люового фонду. Нез1мкнеш л1сов1 культури 15,6 га, л1сов1 розсадники -1,2 га. Не вкритих л1совою рослинн1стю земель (галя-вини, пустир1) виявлено на площ1 1,9 га. На долю люових шляхт, протипожежних розривт припадае 4,3 га. Водночас звертають на себе увагу л1сов1 культури, яких виявлено на площ1 321,8 га, що становить 70 % вщ вкритих л1совою рослиншстю земель. Це можна пояснити тим, що в «Бшогрудтському лю» 30 %, що становить 116,1 га (437,9-321,8) насадження природного походження. Тому у ДП «Уманське люове господарство» середнш запас стовбуровоТ деревини у вщ1 60 рокт дубових насаджень становить 316 м3-га-1, а в аналопчних умовах Бшогрудтського люу 241 м3'га-1, що на 23 % нижче. Природне поновлення на дубових вирубках майже в уах випадках проходить з1 змшою головних л1сотв1рних порщ на малоцшн1 низькопродуктивн1 порослев1 (дуб звичайний низькостовбуровий, ясен звичайний, граб звичайний, клен гостролистий, липу др1бнолисту, березу повислу, осику тремтячу). Особливо це характерно для найбшьш родючих I вологих ^рунтш (св1ж1 I волоп грабов1 д1брови Д2-гД I Д3-гД). Природне вщновлення вирубок дубом звичайним без проведения будь-яких господарських заходт вщбуваеться не якюно, а тому в багатьох випадках необхщно орюнтуватися на проведения люовщновних
Таблиця 1
Розподш площ1 лгсового фонду за категор1ями земель, га
Групи i категорм захисносп £ С. О) m J н ¡2 с о к Я х о i У> V к со Вкрит! лгсовою росл инн 1стю земл1 '5 с С * а И .Е * и 0) X s з II и т ?« 5 'в О 11ч с; Не вкрит! лковою росл и н н 1стю земл! s 01 S с. (1) ? р. В ¡1 ■= 0) с g и о 5 i £ с. с
Усього в т.ч. лгсов! культури к и и о X а а згарища зруби галявини, пусти pi Разом не вкритих лковою рослиншстю
Л¡си 1 групи
Усього 462,4 437,9 321,8 15,6 1,2 1,9 1,9 4,3
в тому числп
а) полезахисьм nicoBi смуги 8,2 8,2 7,6
6) захисьп смуги лiciB вздовж авто-мобтьних flopir державного значения 19,0 18,7 0,7
в) люогосподарська частина л iciB зелено! зони 435,2 411,0 313,5 15,6 1,2 1,9 1,9 4,3
Рис. 1. Мкцезнаходження Бшогруд1вського л1су[1]
Рис. 2. Дубов! насадження Бтогруд1вського лку.
BiK 89 poKie, серед Hi висота 26 м, д1аметр 44 см. Тип flico рослинних умов Д2. Тип лку - св1жа грабова д1брова (Д2-гД). Фото доц. М. В. Шемямна
Эемш
Р0ДШПС1ВСЬК01 - ш II» ж
X 1 Ж ж Земли
cijii.ci.kdi рвли х 1 У
■ ------™ ж ДмшрушК1ВСЬК01
сшьсько1 ради
Рис. 3. План розташування 12 полезахисних лкових смуг. Квартал 17, площа 8,2 га (з apxiBHHx матер1ал1в кафедри лгсового господарства)
План земельно!' дигянкп (сад)
Чемл! УНУГ
План земельно! зшянки №5 (дослшне поле) Земш УНУС
iewii НДП «Соф!шка>.
Зеыт \ ^ g > Зсмл1 Умансько! Nat: ь ко! ради
Родникоськп \ 7* '
cuibcbKoi' ради \ ^ . | Черкаського
обдав годору
План
лемклкмп 'lijninini V>4 План ¡смелый)! диишкм №4 (пиле)
Рис. 4. Полезахисна л ¡сова ему га. Деревна порода - дуб звичайний. Bix 70 роюв. Фото доц. М. В. Шемякша
Рис. 5. Захисш смуги л ici в вздовж автомобшьних flopir державного значения. Фото доц. М. В. Шемякша
робт, перш за все, на садшня л1сових культур. Аналопчна тенденцт простежуеться у люогосподарськш частит лЬ ав зелено! зони. Водночас слщ акцентувати увагу на полезахисних люових смугах, де площа люових культур складае 7,6 га, що на 0,6 га менше висаджених. Це мож-на пояснити вщеутшетю або неяюсним проведениям до-глядових рубань у л1сосмугах, що призвело до вщпаду головноТ породи \ втрати конструкцм люовоТ смуги (про-дувна, ажурна, непродувна). Так зваш утвореш «вкна» в насадженнях, як правило, займають самоави рослин порослевого походження, зрщка насшневого, що фор-мують малопродуктивш похщш деревостани.
Захисш смуги л¡с1в вздовж автомобшьних дор1г державного значения вкрит1 л1совою рослиншстю на плоим 18,7 га, з яких люов1 культури створеш на плоим лише 0,7 га. Ц1 насадження потребують додаткових дослщжень на предмет виконання ними цшьового призначення.
У Бшогрудтському л¡с1 (табл. 2) площа вкритих люовою рослиншстю земель становить 437,9 га, що на 24,5 га менше плоии люових земель. Переважна бтьимсть Ух приходиться на дуб звичайний - 330,8 га. За переважаючими деревними породами 46,7 га насаджень належать ясеню звичайному, 31,5 га - грабу звичайному та 21,5 га - дубу червоному. Культури береста (4,7 га), акацм бшоТ (2,6 га), ялини европейськоТ (0,7 га), топол1 чорноТ (0,6 га), груш1 люовоТ (0,6 га), липи др1бнолистоТ (0,5 га), в'язу др1бнолистого (0,3 га) та гледичм трико-лючковоТ (0,2 га) створювалися як навчально-доопдш. У цей перюд основна увага придшялася вщновленню зру-61 в \ збагачення породного складу л1совоТ дачк
Як видно з табл. 2 загальний запас насаджень -119,08 тис. куб. м, з них запас стовбуровоТ деревини насаджень дуба звичайного становить 93,16 тис. куб. м., тод1 як ясена звичайного, граба звичайного \ дуба чер-воного в1дповщно 13,68; 10,24 \ 2,26 тис. куб. м. Знач-но менший запас у насадженнях береста, акацм бшоТ та ялини европейськоТ - 0,79; 0,44 \ 0,38 тис. куб. м. Водночас простежуеться незначне коливання запасу в насадженнях топол1 чорноТ, групп л1совоТ, липи др1бнолистоТ, в'яза дрЮнолистого \ гледичм колючоТ (в межах вщ 0,04 до 0,12 тис. куб. м). Доля запасу стиглих насаджень складае 18 % вщ загального запасу. В1ку стиглосп до-сягли насадження ясена звичайного (8,68), граба звичайного (10,24), береста (0,79) та акацм бшоТ (0,44) тис. куб. м. Середня змша запасу деревостажв переважно коливаеться вщ 0,01 до 0,02 тис. куб. м, окр1м насаджень дуба звичайного (1,25), ясена звичайного (0,16), граба звичайного (0,12) та дуба червоного (0,08) тис. куб. м. В1кова структура насаджень в середньому досить висока 64 роки, хоча простежуються коливання вщ 16 до 100 роюв, але переважна бтьимсть таких деревних порщ як дуб звичайний, ясен звичайний, граб звичайний, в'яз др1бнолистий мають в1к 75-89 роюв. Це можна пояснити тим, що в минул1 роки майже вся територ1я люового ма-
сиву була залюена одночасно, а суцшьш рубання практично не проводилися.
Звертае на себе увагу також продуктившеть насаджень, яка знаходиться в т1снш залежносп вщ Тх повноти. Боштети насаджень достатньо висою - I, рщше II, тод1 як насадження ясена звичайного, дуба червоного i ялини европейськоТ ростуть за 1а,9 1а,0 i лише тополь чорний зростае за III класом боштету. Повноти насаджень знаходяться в межах 0,47 0,77 за середньоТ повноти 0,69. Для насаджень дуба звичайного повнота склала
0.7. В1дсутн1сть високоповнотних насаджень (0,8 1,0) негативно впливае на запас вкритих люом земель. Так, запас стовбуровоТ деревини в середньому склав 272 м3-га-1, в тому числ1 дуба звичайного - 282 м3-га-1, ясена звичайного - 293, граба звичайного - 325, а ялини европейськоТ - 524 м3-га-1. 1нших деревних nopifl запас стовбуровоТ деревини значно нижчий i знаходиться в межах 133-200 м3-га-1. Подана тенденцт простежуеться ¡з запасом стовбуровоТ деревини стиглих насаджень. Одночасно наявшеть насаджень з повнотою 0,6 0,7 вказуе на невфну в минул1 роки тенденц1ю застосування ¡нтен-сивносп проведения рубань догляду. Таке становище можна допустити ттьки з огляду на функцюнальну спря-моважсть лiciB - Навчально-науковий виробничий вщ-д1л ун1верситету, хоча не можна ¡гнорувати доказову ¡стину про те, що бшьш продуктивн1 л1си великою Mipoio виконують водорегулюючу та водоохоронну та ¡нш1 функцй' л icy.
За середшми даними, динам1ка зм1ни запасу люових земель i вкритих л1сом не ¡стотна i становить в1дпов1дно -3,5 i 3,6 м3'га-1. Однак звертае на себе увагу тополеве насадження, де змша запасу сягае 12,3-12,5 м3'га-1 та насаджень дуба червоного, ялини европейськоТ i гледичм колючоТ, змша запасу яких коливаеться вщ 3,9 до 4,5 м3'га-1. Це пояснюеться бюлопчними властивостями видт, так як вони вщнесеш до швидкорослих деревних nopifl.
Лггература
1. Б1логруд1вська культура : [Електронний ресурс] / Назва за поселениям у Бтогруд1вському л!с! 6\ля Уманк
2. Генсирук С. А. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Генсирук, С. В. Шевченко, В. С. Бондарь и др. - К. : Наук, думка, 1981. - 360 с.
3. Географт Уманщини : [навч. поаб.] / I. П. Козинська, О. I. Ситник, О. В. Т1мець та ¡н. - К.: 1нтерл1нк, 2006. - 176 с.
4. Проект оргаызаци i розвитку л1сового господарства навчально-науковоУ станци Уманського нацюнального ун|верситету сад|вництва. Книга 1. -1рпень: JlicnpoeKT, 2005. - 114 с.
5. Софронов М. Е. Уманское училище садоводства и земледелия / М. Е. Со-фронов. - СПб.: Тип. В. Ф. Киршбаума, 1910. - 80 с.
6. Уманський державний аграрний уыверситет: ¡сторт, сьогодення, славетн1 ¡мена. - К.: У52 Грамота, 2009. - 296 с.
7. Шлапак В. П. До 170-р1ччя кафедри л!сового господарства: ¡сторт, славеты ¡мена / В. П. Шлапак, I. I. Мостов'як // матер, наук.-практ. конф. «Перспективи розвитку л1сового та садово-паркового господарства до 135-Т piHHMui Bifl дня народження М. О. Ткаченка, випускника люового вщдтення 1899 року Уманського училища землеробства i сад!вництва». - Умань,
I-1 г>
о г
Таблиця 1
.ГНовничо-таксацшш показники насаджень «Бшогруд1вський л1с»
переважаюча деревна порода Площа л1сових земель, га Площа вкритих л ¡совою рослиншстю земель, га Загальний запас насаджень, тис. куб.м Запас стиглих насаджень, тис. куб.м Середня змша запасу деревосташв, тис. куб.м Середш таксацшш показники
Вш, рок! в Клас боштету Повнота Запас вкритих л!сом земель, м3-га-1 л X и а га и х Е Е 2 X 1- и и (б с (б о Середня змша запасу, м3-га-1 Поточна змша запасу, м3-га-1 Склад насаджень
л1сових земель вкритих л!сом л1сових земель вкритих л!сом рослиншстю л1сових земель вкритих л ¡совою рослиншстю
Всього 462,4 437,9 119,08 20,40 1,86 64 1,0 1,0 0,69 272 254 3,5 3,6 3,6 3,7 8Дз1Гз1Яз
в тому числ! за переважаючими деревними породами:
Дз 352,5 330,8 93,16 - 1,25 75 1,0 1,0 0,70 282 - 3,6 3,8 3,7 3,9 8Дз1Гз1Яз
Яз 46,7 46,7 13,68 8,68 0,16 89 1а,9 1а,9 0,63 293 293 3,2 3,3 2,7 2,7 4Я з 2Дз 2 Гз 2 Л п д
Гз 31,5 31,5 10,24 10,24 0,12 89 11,0 11,0 0,73 325 325 3,6 3,7 3,1 3,1 7Гз2Яз1Дз
Дчр 21,5 18,7 2,26 - 0,08 29 1а,2 1а,0 0,77 121 - 3,9 4,2 4,4 5,0 5Дчр2Гз1Дз1Клг1Лпд
Брс 4,7 4,7 0,79 0,79 0,02 60 1,8 1,8 0,60 168 168 2,5 2,8 2,8 2,8 ЮБрс
Акб 2,6 2,6 0,44 0,44 0,01 62 1Д 1,1 0,55 169 169 2,5 2,7 2,8 2,8 9Акб1Тч
Яле 0,7 0,7 0,38 - 0,01 100 1а,0 1а,0 0,60 524 524 4,3 5,3 3,1 3,1 6Яле2Сз1Дз1Гз
Тч 0,6 0,6 0,12 - 0,01 16 111,0 111,0 0,70 200 - 12,3 12,5 3,3 3,3 ЮТч
Гшл 0,6 0,6 0,08 0,08 0,01 63 1а,0 1а,0 0,47 133 133 2,0 2,1 2,8 2,8 7Гшл2Ябл1Чш
Лпд 0,5 0,5 0,10 - 0,01 57 1,0 1,0 0,66 200 - 3,2 3,5 3,7 3,7 9Лпд1Яз
Взд 0,3 0,3 0,05 0,05 - 80 11,0 11,0 0,50 167 167 1,9 2,1 1,7 1,7 10 Взд
Глк 0,2 0,2 0,04 - - 45 1,0 1,0 0,50 200 - 4,3 4,5 3,8 3,6 ЮГлз
м о
Примака. Дз - дуб звичайний; Яз - ясен звичайний; Гз - граб звичай чорний: Гшл - груша люова; Лпд - липа др1бнолиста; Взд - в'яз др1бнол
ний; Дчр - дуб червоний; Брс берест; Акб - акацт бша; Яле - ялина европейська; Тч - тополь истий; Глк - гледичт колюча
2014.- С. 354-407.
8. Шлапак В. П. Яке вщношення до буд1вництва парку «Софивка» мае царська родина? / В. П. Шлапак // «Перспективи розвитку л1 со во го та садово-паркового господарства» (до 85-ртчя вщ дня народження д. с.-г. н., проф. Бтоуса Василя 1вановича) / наук. конф. : тези доп. - Умань, 2011. -С. 20-26.
9. Trembecki S. Sofjowka: Bibl. Mrowki. Т. 69. - Lwow, 1807. - 25 p.
10. Icropm розвитку уыверситету 30.01.2017 : [Електронний ресурс]: http://www.udau.edu.ua/ua/about/istoriya-rozvitku-universitetu.htmi
References
1. Belogrudova culture: [Electronic resource] Title for settlement in Bilogrudivka forest near Uman. (in Ukrainian).
2. Gensiruk, S. A., Shevchenko, S. V., Bondar, V. S. and other (1981). Comprehensive forestry zoning of Ukraine and Moldova. Kyiv: Scientific thought, 360 p. (in Russian).
3. Kosinski, I. P., Sytnik, A. I., Tmech, A. V. and other (2006). Geography Uman. Kyiv: Interlink, 176 p. (in Ukrainian).
4. The project of organization and development of forestry training and research station of Uman national University of horticulture. Book 1. (2005). Irpin:
Lsproc, 114 p. (in Ukrainian).
5. Sofronov, M. E. (1910). Uman school of horticulture and agriculture. Saint Petersburg: Typography V. F. Kirshbaum, 80 p. (in Russian).
6. Uman state agrarian University: history, present, famous names (2009). Kyiv: Y52 Diploma, 296 p. (in Ukrainian).
7. Shlapak, V. P., Mostovyak, I. I. (2014). To the 170-th anniversary of the Department of forestry: history, famous names. Mater. Sciences.-pract. Conf. «Prospects for the development of forestry and Park gardening to 135th anniversary from the birthday N. A. Tkachenko, a graduate of the forest Department 1899 Uman school of agriculture and horticulture». Uman, P. 354407. (in Ukrainian).
8. Shlapak, V. P. (2011). What relation to the construction of the Park «Sofiyivka» has the Royal family? Scientific conference «Perspectives of development of forestry and Park gardening» (to the 85 anniversary since the birth of Professor Belous Vasily Ivanovich). Uman, P. 20-26. (in Ukrainian).
9. Trembecki, S. (1807). Sofjowka: Bibl. Mrowki. T. 69. Lwow, 25 p. (in English).
10. The history of the development of the University 30.01.2017: [Electronic resource] : http://www.udau.edu.ua/ua/about/istoriya-rozvitku-universitetu.htmi (in Ukrainian)
