CC BY
18
I. С. Нейко
УДК 630*232:582.632.2(477.44)
кандидат с.-г. наук,
старший науковий сгпроб1тник
ДП "Внницька л1сова науково-дослщна станц1я"
N
В. В. Монарх
кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри садово-паркового господарства, сад1вництва та виноградарства Внницького нацюнального аграрного уыверситету [email protected]
ш\ /
щяшш
ОСОБЛИВОСТ1 ЦВ1Т1ННЯ, ФОРМУВАННЯ ЗАВ ЯЗЕЙ
ТА ПЛОДОНОШЕНИЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО НА КЛОНОВ1Й ПЛАНТАЦП В УМОВАХ В1ННИЧИНИ
Анотац'т. Проведено анат'з формування репродукгивних орган/'в дуба звичайного на клонов/и плантаци в умовах В'шниччини. Досл/джено процеси цвтння, формування зав'язей та плодоношения. 1нтенсивн1сть репродукгивних процеав вивчено у розрЫ фенолопчних груп. Виявлено низький р/вень цвтння, утворення зав'язей та плодоношения дуба впродовж минулого вегетацмного пер 'юду. Дещо вища iнтенсивн/сть утворення репродукгивних орган/в виявлена у пром'жноУ фенолопчноi форми дуба звичайного.
Ключовг слова: клонов/ л 'юонааннев/ плантаци, репродуктивн/ органи, дуб звичайний. И. С. Нейко
кандидат сельскохозяйственных наук, старший научный сотрудник ГП "Винницкая лесная научно-опытная станция" В. В. Монарх
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры садово-паркового хозяйства,
садоводства и виноградарства
Винницкий национальный аграрный университет
ОСОБЕННОСТИ ЦВЕТЕНИЯ, ФОРМИРОВАНИЯ ЗАВЯЗЕЙ И ПЛОДОНОШЕНИЯ ДУБА ОБЫКНОВЕННОГО НА КЛОНОВОЙ ПЛАНТАЦИИ В УСЛОВИЯХ ВИННИЦКОЙ ОБЛАСТИ
Аннотация. Проведен анализ формирования репродуктивных органов дуба обыкновенного на клоновой плантации в условиях Винницкой области. Исследованы процессы цветения, формирования завязей и плодоношения. Интенсивность репродуктивных процессов изучены в разрезе фенологических групп. Выявлен низкий уровень цветения, образования завязей и плодоношения дуба в течение прошлого вегетационного периода. Несколько выше интенсивность образования репродуктивных органов выявлена в промежуточной фенологических форм дуба обыкновенного. Ключевые слова: клоповые лесосеменные плантации, репродуктивные органы, дуб обыкновенный.
I. S. Neyko
PhD of Agricultural Sciences, Senior Research SE "Vinnytsya Forest Research Station" V. V. Monarkh
PhD of Agricultural Sciences, Senior Research, Senior lecturer of Horticulture and Viticulture Department Vinnytsya National Agricultural University
PECULIARITIES OF FLOWERING, FRUITING AND CAUGHT FORMING OF OAK ON CLONAL PLANTATIONS IN VINNYTSIA REGION
Abstract. The objects of constant forest and seed warehouse are a source of high quality and improved selectively forest seed. The key role in providing reproductive material is played by forest seed plantations. Evaluation of seed plantations reproductive capacity is one of the main and most important stages in the forest seed growing. The analyzing and forecasting the reproductive capacity of plantation trees is very important process. Oak is characterized by significant intervals of seed burdens.
We have analyzed formation of oak reproductive organs on clonal plantations in conditions of Vinnytsia region. We have researched processes of flowering and fruiting formation of ovaries. The intensity of the reproductive processes has been studied as a part of phenological groups. The poor flowering and fruiting formation of ovaries oak during the last growing season was observed. A somewhat higher rate of formation of reproductive organs was found in intermediate phenological forms of oak.
The intensity of the formation of oak generative organs on clonal plantations of the state enterprise "Vinnytsia FSRS" was very low. The average intensity of flowering oak did not exceed 0.7 points. The formation of ovaries and fruiting was almost absent and amounted to 0.2 and 0.3 points.
The low formation of reproductive organs was characterized for all phenological groups. The intermediate form has a somewhat higher level of flowering (0.3 points), formation of ovaries (0.2 points) and fruiting (0.1 point). Trees with high intensity of blossom (4.0 and 5.0 points) were absent. The intermediate form had the largest share of trees (7.4%) with an intensity of 3.0 points of blossom. This form is also characterized by the highest percentage of trees with the greatest possible formation of ovaries (2.0 points) and level of fruition (1.0 points), they were respectively 4.2% and 1.3%. Keywords: clones forest seed plantations, reproductive organs, oak.
Постановка проблеми. Об'екти постшноТ люонасш- цшно покращеного л1сового насшня. Основну роль у за-ноТ бази е джерелом отримання високояюсного та селек- безпеченш репродуктивним матер1алом вщграють люо-
№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
насшнев1 плантаци. Оцшювання репродуктивноТздатносп насшневих плантацш е одним ¡з основних та найбшьш важливих етагмв у люовому насшництвк Особливо важ-ливим е анал1з та прогнозування репродуктивноТ здатносп плантацш деревних порщ, яю характеризуються значною перюдичшстю насшненошення, до яких належить дуб звичайний.
Анал1з оста ни ¡х доел ¡джень I публшацш. ВУкраТш первинний вщбф плюсових дерев \ закладання перших плантацш проводили тд кершництвом С.С. П'ятницького [1-8]. У подалыиому плантацшне насшництво ¡нтенсивно розвивалося у результат чого було закладено значну Тх кшьюсть. Найбшьил площ1 люонасшневих плантацш основних люотвфних порщ, зокрема, дуба звичайного, було створено у середиш минулого стол1ття. Поряд ¡з цим розроблялися основш принципи Тх експлуатацп та актив1зацп плодоношения [9].
Сьогодш бшьшють науковцш схиляються до думки що для виконання репродуктивних функцш плантацш велике значения мае Тх розташування. Найкращ1 врожаТ насшня отримують переважно в оптимальних для породи кл1матичних умовах, тод1 як у крайшх точках ареалш поширення врожаТздебшьшого е нестабшьш а насшневий матерел здебшьшого низькоТ якосп. Не менш важливим для виконання плантацтми своТх функцш е фунтово-пдролопчш умови. Вважаеться, що занадто родюч1 фунти непридатш для насшних плантацш, оскшьки вони надто стимулюють рютта стримують утворення насшня [9, 10].
Дискусшним також залишаеться питания щодо оптимально!' кшькосп клошв, Тх розташування та мш1мальноТ площ1 плантацш. Ниш вважаеться, що на плантаци мае бути представлено не менше 25 - 30 клошв, а мш1мальна площа насшноТ плантаци мае становити вщ 4 - 5 га до 10 га [10, 11].
Мета статп. Оцшити ¡нтенсившсть репродуктивних процеав, зокрема, ¡нтенсивносл цвтння, формування зав'язей та плодоношения дуба звичайного на клоновш плантаци.
Методика дослщження. Дослщження проводили на клонов1 насшневш плантаци дуба звичайного, яка створена в умовах ДП "Вшницька л1сова науково-дослщна станцт". ¡нтенсившсть цвтння, утворення зав'язей та
плодоношения вивчали шляхом окомфноТ оцшки дерев. Ршень утворення репродуктивних оргашв визначали вЬ зуально за шестибальною шкалою наведеною у табл. 1.
Анал1з ¡нтенсивносп цвтння, утворення зав'язей та плодоношения вивчали у розрЫ фенолопчних форм. Нами видшено наступш фенолопчш форми: рання (Р), рання пром1жна (РПр), промшна (Пр), тзня пром1жна (ППр), тзня (П).
Основш результати дослщження. Оцшка цвтння, формування зав'язей та плодоношения проведена на дЬ лянц1 з селекцшного комплексу ДП «Вшницька ЛИДС». Даш щодо оцшки цвтння, формування зав'язей та ршня плодоношения наведеш у таблиц! 2.
За даними таблиц! середня ¡нтенсившсть цвтння не перевищувала 0,7 балт. При цьому максимальний ртень цвтння становив 3 бали. ¡нтенсившсть утворення зав'язей становила 0,3 бали, а плодоношения 0,2 бали при максимальному ршш утворення генеративних оргашв, у окремих клошв - 2 бали. Для уах фенолопчних форм спостер1гався низький ршень репродукцп. Зокрема, ¡нтенсившсть цвтння уах фенолопчних форм перебувала у межах 0,3-1,0 бали. Дещо вищий ртень цвтння був вщмнений у промшноТ форми - 1,0 бали, а найнижчий -у тзньоТ пром1жноТ - 0,3 бали. У поточному роц1 не виявлено суттевих вщмшностей у ¡нтенсивносп цвтння р1зних фенолопчних форм. Уа вони характеризувалися низьким ршнем. ¡нтенсившсть формування зав'язей була меншою бшьш шж у двн1 у розр1з1 фенолопчних форм становила вщ 0,1 бала - у тзньоТ промшноТ до 0,4 - у промшноТ. ¡нтенсившсть утворення жолудш залишалася на низькому р1 внI та не перевищувала 0,1-0,3 бали для уах фенолопчних форм.
За зведеними даними у найбшьшоТ кшькосп клошв вщмналося повшетю вщеутне цвтння (117 шт.). Кшьюсть клошв ¡3 балом цвтння 1,0 - 30 шт., ¡3 балом цвтння 2,0 -47 шт., ¡3 балом 3,0 - 21 шт. Дерева ¡3 високим балом цвтння (4,0 та 5,0) були вщеутш. Найбшьше клошв ¡3 ршнем цвтння 2,0-3,0 балт було у дерев пром1жноТ та тзньоТ фенолопчних форм. Вщсотковий розподш цвтння клошв дуба наведений у таблиц 3.
За даними таблиц 54,4% дерев характеризувалося вщеутшм цвтнням. Низьке цвтння (1,0 бал) було у 14%
Таблиця 1
Шкала визначення ¡нтенсивносп цвтння та плодоношения дуба
Юлькюгь бал ¡в КШЬШСТЬ ЖШОЧИХ KBiTOK чи китичок на плш завдовжки 1 м Кшьшсть жолудш на плц1 завдовжки 1 м
0 балш 0 0
1 бал 1-3 шт. 1-2 шт.
2 бали 4-10 шт. 3-5 шт.
3 бали 11-50 шт. 6-10 шт.
4 бали 51-150 шт. 10-30 шт
5 балш >150 шт. > 30 шт.
Форма Оцшка, бал
цвтння зав'яз! плодоношения
А max А max А max
Р 0,8 2 0,3 1 0,3 1
РПр 0,8 3 0,3 2 0,2 2
Пр 1,0 3 0,4 2 0,3 2
ППр 0,3 2 ОД 1 0,1 1
п 0,8 3 0,3 2 0,1 2
Середне 0,7 - 0,3 - 0,2 -
Таблиця 2
Середнш та максимальний бал цвтння, формування зав'язей та плодоношения дуба звичайного на КНП № 3 у розр1з1 фенолопчних форм станом на 2016 р.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 102
№1, 2017
Таблиця 3
Роз под ¡л частки дерев за ¡нтенсившстю цвтння дуба звичайного на КНП № 3 у розр1з1 фенолопчних форм станом на 2016 р.
Феноформа Бал ¡нтенсивносп формування квтв, % Всього
0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0
Р 1,4 0,9 0,9 0,0 0,0 0,0 2,8
РПр 7,9 3,3 3,3 0,9 0,0 0,0 15,4
Г1р 27,4 6,5 12,1 7,4 0,0 0,0 54,4
ППр 4,2 0,5 0,5 0,0 0,0 0,0 4,6
п 13,5 2,8 5,1 1,4 0,0 0,0 22,8
Всього 54,4 14,0 21,0 9,7 0,0 0,0 100,0
дерев. 21% дерев характеризувалися ршнем цвтння у 2,0 бали. Середнш ршень цвтння (3,0 бали) вщмнено у 9,7% екземплярш. Найкращим за часткою дерев у 3,0 бали було цвтння у промшноТ форми що складало 7,4%.
Ршень утворення зав'язей у поршнянш ¡3 цвтням сут-тево знизився. Загальна кшьюсть дерев ¡з балом утворення зав'язей 0,0 зросла до 153 шт. Вщсутшми були дерева ¡3 утворенням зав'язей 3,0 бали. На ршш 2,0 балш вщ-мналися дерева ранньоТ промшноТ - 2 шт. пром1жноТ -9 шт. та тзньоТ - 2 шт. фенолопчних форм.
Даш щодо розподшу частки клонш за ¡нтенсившстю формування зав'язей дуба звичайного наведет у таблиц 4.
За даними таблиц найбшьша частка дерев ¡з вщсут-ньою зав'яззю - 71,2%. На р1вш 1,0 балу вщм1чено 22,8% дерев, а 3,0 балш - 6,0%. Найбшьша частка дерев ¡з ршнем формування зав'яз1 у 2,0 бала була характерною для промшноТ фенолопчноТ форми - 4,2%.
Повна вщсутшсть плодоношения була у 173 шт. дерев. Ршень плодоношения у 2,0 бали був у 5 дерев (у тому числ1 3 - промшноТ форми та по 1-му ранньоТ промшноТ та тзньоТ фенолопчних форм). Найбшьша кшьюсть дерев ¡з ршнем плодоношения у 1,0 бал була у 25 дерев промшноТ форми. Кшьюсть дерев ¡3 ршнем плодоношения у 2,0 бали у ¡нших фенолопчних форм знаходилася на ршш 1-5 шт. Найбшьша кшькють дерев
¡з ршнем плодоношения у 1,0 бал була також у промш-ноТ фенолопчноТ форми. 1х загальна кшьюсть становила 25 шт.
У таблиц! 5 наведено розподш частки клонш за ¡нтенсившстю плодоношения дуба.
Вщсутне плодоношения було у 80,5%. ¡нтенсившсть плодоношения у 1,0 бал була у 17,2% дерев, а 2,0 бали -2,3% екземплярш. Частка дерев промшноТ фенолопчноТ форми ¡з ршнем плодоношения у 2,0 бали була найви-щою \ становила 1,3%. Частка дерев ¡з вщповщним ршнем плодоношения у ранньоТ пром1жноТ та тзньоТ фенолопчних форм знаходилася на ршш 0,5%. Найвища частка дерев ¡з ршнем плодоношения у 1,0 бал була у пром1жноТ форми - 11,6%. Значно меншою = у тзньоТ та ранньоТ пром1жноТ - вщповщно 2,3% та 1,9%, а також у ранньоТ - 0,9% та тзньоТ пром1жноТ фенолопчних форм -0,5%.
Висновки. Протягом 2016 року ¡нтенсившсть формування генеративних органш дуба звичайного на клоновш плантаци ДП «Вшницька ЛНДС» була вкрай низькою. Середня ¡нтенсившсть цвтння дуба не перевищувала 0,7 балш, а формування зав'язей та плодоношения було практично вщсутшм та становило 0,2 та 0,3 бали вщ-повщно.
Для уах фенолопчних форм вщмнався низький ршень утворення репродуктивних органш. Дещо вищий ршень
Таблиця 4
Розподш частки дерев за ¡нтенсившстю формування зав'язей дуба звичайного на КНП № 3 у розр1з1 фенолопчних форм станом на 2016 р.
Феноформа Бал ¡нтенсивносп формування квтв, °/о Всього
0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0
Р 2,3 0,9 0,0 0,0 0,0 0,0 2,8
РПр 11,7 2,8 0,9 0,0 0,0 0,0 15,3
Г1р 35,3 13,9 4,2 0,0 0,0 0,0 54,5
ППр 4,7 0,5 0,0 0,0 0,0 0,0 4,7
п 17,2 4,7 0,9 0,0 0,0 0,0 22,8
Всього 71,2 22,8 6,0 0,0 0,0 0,0 100,0
Таблиця 5
Розподш частки дерев за ¡нтенсившстю плодоношения дуба звичайного _на КНП № 3 у розрЫ фенолопчних форм станом на 2016 р._
Феноформа Бал ¡нтенсивносп формування квтв, °/о Всього
0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0
Р 2,3 0,9 0,0 0,0 0,0 0,0 2,8
РПр 13,0 1,9 0,5 0,0 0,0 0,0 15,3
Пр 40,5 11,6 1,3 0,0 0,0 0,0 54,4
ППр 4,7 0,5 0,0 0,0 0,0 0,0 4,7
п 20,0 2,3 0,5 0,0 0,0 0,0 22,8
Всього 80,5 17,2 2,3 0,0 0,0 0,0 100,0
№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
103
цвтння, утворення зав'язей та плодоношения був у про-mî>khoï форми - 1,0, 0,4 та 0,3 бал1в вщповщно. Найнижч1 показники - у тзньоТ пром1жноТ феноформи - 0,3, 0,2 та
0.1.бал вщповщно.
Дерева ¡з високою ¡нтенсившстю цвтння (4,0 та 5,0 бал1в) були вщсутш. Найбшьша частка дерев (7,4%) з ¡нтенсившстю цвтння 3,0 бали була у пром1жноТ форми. Ця ж форма характеризувалася найбшьшим вщсотком дерев ¡з максимально можливим утворенням зав'язей (2,0 бал1в) та р1внем плодоношения (1,0 бал), який ста-новив в1дпов1дно 4,2% та 1,3%.
Лп-ература
1. Пятницкий С. С. Практикум по лесной селекции. - М.: Издат. сельскохоз. литерат. журналов и плакатов, 1961. - 271 с.
2. Пятницкий С. С. Элитное семеноводство лесных пород и проблема повышения продуктивности лесов // Тезисы докладов Всесоюзного совещания по вопросам лесного семеноводства. - М., 1962. - С. 20 - 26.
3. Пятницкий С. С. Организации элитного семеноводства лесных древесных пород // Лесовозобновление и лесоразведение. - 1964. - Т. 155. -С. 81 - 93.
4. Пятницкий С. С. Селекция и семеноводство лесных пород на Украине // Лесоэксплуатация и лесное хозяйство. - 1965. - № 33. - С. 13 - 14.
5. Пятницкий С. С. Селекция лесообразующих пород на Украине // Лесное хозяйство и промышленное потребление древесины в СССР. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - С. 97 - 112.
6. Пятницкий С. С. Селекция и семеноводство лесных пород на Украине // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967. - Вып. 9. - С. 3 - 14.
7. Пятницкий С. С. Обеспечение перекрестного опыления на кпоновой семенной плантации // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1970. -
Вып. 23. - С. 3 - 12.
8. Пятницкий С. С. Элитное семеноводство лесных пород // Вестник сельскохозяйственной науки. - М.: Колос, 1971. - № 11. - С. 98 - 106.
9. Молотков П.И., Семеноводство лесных пород / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Давыдова.- К.: Урожай, 1989. - 230 с.
Ю.Мажула О.С. Плантащйне наанництво: сучасний стан i перспекти-ви / О.С. Мажула // Лювництво i агролюомелюрацт. Харюв:УкрНД1ЛГА, 2009.-Вип. 115.
References
1. Pyatnitsky S.S. (1961). Workshop on forest breeding. Moscow: Publishing house of agricultural literature, magazines and posters, 1961. 271 p. (in Russian)
2. Pyatnitsky S.S. (1962). Elite seed growing of forest species and the problem of increasing the productivity of forests. Ail-Union meeting on forest seed production. Moscow, 1962, pp. 20 - 26. (in Russian).
3. Pyatnitsky S.S. (1964) Организации элитного семеноводства лесных древесных пород // Лесовозобновление и лесоразведение. - 1964. - Т. 155. -С. 81 - 93. (in Russian).
4. Pyatnitsky S.S. (1965) Selection and seed breeding of forest species in Ukraine. Forest exploitation and forestry. 1965. no 33. pp. 13 - 14. (in Russian).
5. Pyatnitsky S.S. (1966) Selection of forest-forming species in Ukraine. Forestry and industrial timber consumption in the USSR. Moscow: Forest industry, 1966. pp. 97 - 112. (in Russian).
6. Pyatnitsky S.S. (1967) Selection and seed breeding of forest species in Ukraine. Silviculture and agroforestry. 1967. no. 9. pp. 3 - 14. (in Russian).
7. Pyatnitsky S.S. (1970) Providing cross-pollination on a clonal seed plantation. Silviculture and agroforestry. 1970. no. 23. pp. 3 - 12. (in Russian).
8. Pyatnitsky S.S. (1971 Elite seed forestry. Herald of Agricultural Science. Moscow: Ear, 1971. no. 11. pp. 98 - 106. (in Russian).
9. Molotkov P.I., Patlai I.N. . et al. (1989). Seed growing of forest species Kyiv: Harvest, 1989. 230 p. (in Russian).
10.Mazhula O.S. Seed plantation: current situation and prospects. Silviculture and agroforestry. Kharkiv:UkrNDILGA, 2009. no. 115.
удк 630*11(477.46)
В. П. Шлапак
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюналы-юго университету сад1вництва
Б1ЛОГРУД1ВСЬКИЙ Л1С: НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ В1ДД1Л УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЫ-ЮГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Анотац 'т. Виявлено, що за категор/'ями земель л/совi насадження Бтогруд/'вського л/'су в 'щносяться до л 'юв 1 групп. Це полезахисн/ л/сов/ смуги, захиснi смуги люв вздовж автомоб/льних дор/п державного значения та л/согосподарська частина люв зеленоТ. зони. Встановлено тип умов м/сцезростання, тип л/су, площу л/сових насаджень, загальнi запаси насаджень, запаси стовбуровоУ. деревини, bík, бон/тет та повноту за переважаючими деревними породами. Це насадження дуба звичайного, ясена звичайного, граба звичайного, дуба червоного, береста, акацП 6'moi, ялини европейськоУ, топол/ чорно)', rpymiл'юово!, липи др/бнолисто/, в'яза др/бнолистого, гледичПтриколючковоУ. Наголошено, що ц/ насадження е найц/нн/шими навчально^досл 'щними об'ектами кафедри л 'юового господарства. Ключовг слова: Б'шогруд'тський л/с, насадження, площа, вкрил л\сом землi, запас, повнота, bík, iCTop'm.
В. П. Шлапак
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманский национальный университет садоводства
БЕЛОГРУДОВСКИЙ ЛЕС: УЧЕБНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ОТДЕЛ УМАНСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА САДОВОДСТВА
Аннотация. «Белогрудовский лес» вот уже 154 года является учебно-научным производственным отделом одного из старейших вузов Украины Уманского национального университета садоводства. Лесная дача расположена на территории Уманского района Черкасской области неподалеку северо-восточной окраины города Умани. В ней растут дуб обыкновенный (Quercus robur L.), ясень обыкновенный (Fraxinus excelsior L.), граб обыкновенный (Carpinus betulus L.), дуб красный (Quercus rubra L.), вяз (Ulmus minorMill.), Акация белая (Robinia pseudoacacia L.), ель европейская (Рисе abies (L.) H. Karst.), тополей черный (Populus nigra L.), груша лесная (Pyrus communiss ubsp. Pyraster (L.) EHRH.), липа мелколистная (Tilia cordata Mill.), вяз мелколистный (Ulmus parvifolia JACQ.), гледичия колючая (Gleditsia triacanthos L.). Лесная дача относится к лесохозяйственному району Центрального лесостепного Приднепровской возвышенности Днестровско-Днепровского лесостепного лесохозяйственного округа с дубовыми, грабово^дубовым и лесами и луговыми степями.
«Белогрудовский лес» широко известен по Белогрудовский культуре. Это археологическая культура оседлого населения позднего бронзового века (XI. IX. в. до н. э.), которая была распространена на территории Украины между Днестром и Днепром. Культура была обнаружена во время раскопок в 1918-1927 годах вблизи села Пиковец. Сегодня известно, что «Белогрудовская культура» широко представлена в музеях и литературных источниках Украины. Однако, «Белогрудовский лес» и его лесокультурный опыт, роль и значение в лесном хозяйстве почти не известны в истории о лесного хозяйства Украины, хотя по накопленному лесному опыту он должен занимать видное место.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЫ-ЮГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
104
№1, 2017
