CC BY
20
Лозицкий В.Г., Усцкий И.М., Ведмидь М.М., Роговый В.Г. Особенности распространения корневой губки в сосновых насаждениях Черниговского Полесья
Анализ лесопатологической ситуации в сосновых насаждениях Черниговского Полесья засвидетельствовал, что около 17 % сосновых насаждений на землях, которые длительное время не были под лесом, в этих условиях поражены корневой губкой. Наибольшая часть пораженных насаждений от общей площади очагов болезни как естественного, так и искусственного происхождения находятся в условиях свежей субори, соответственно 69 % и 75 %, и в условиях свежего бора - 25 % и 21 %. В свежих и влажных условиях устойчивость культур к корневой губке несколько меньше, чем у естественных сосняков, а в суховатых, наоборот, устойчивость насаждений естественного происхождения существенно ниже. Участие сосны в составе культур составляет 85 % факторального влияния на распространение очагов корневой губки и 50 % в составе естественных насаждений. Наиболее приемлемо в составе насаждений на старопахотных землях 50-60 % сосны при условии равномерного смешения ее с лиственными породами.
Ключевые слова: корневая губка, старопахотные земли, культуры сосны, естественные сосняки
Lozitskiy V.G., Ustskiy I.M., Vedmid' M.M., Rogovyi V.G. Uriffm. features of distribution of root sponge in pineries of Chernigiv Polissia
The analysis of pathological processes of forestry situation witnessed in pineries of Chernigiv Polissia, that about 17 % pine forests stands on lands which long time were not under a forest in these terms staggered by a root sponge. Most particle of the staggered planting, from the general area of cells, as artificial origin natural so there are accordingly 69 % and 75 % in the conditions of fresh subor, and in the conditions of fresh coniferous forest - 25 % and 21 %. In fresh and moist terms firmness of cultures to the root sponge some less than at natural pine forests, and in dryish vice versa firmness of planting of natural origin substantially more low. The particle of pine-tree in composition of cultures makes a 85 % factorial influence on distribution of cells of root sponge and 50 % in composition of the natural planting. Optimum in composition of planting on fallow land, there is a 50-60 % pine-tree subject to the condition even mixing of her with leafy breeds.
Keywords: a root sponge, fallow land, cultures of pine-tree, pine forests, is natural.
УДК 630.(477.44) Ст. наук. спшроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук;
мол. наук. спЫроб. ЮА. Слтавенко; мол. наук. ствроб. Л.В. Смашнюк -
ДП "Втницька лкова наукова станцш "
ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ РОДИННИХ ПЛАНТАЦ1Й ТА ОЦ1НЮВАННЯ РОСТУ I РОЗВИТКУ П1ВС1БСОВОГО ПОТОМСТВА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗА УМОВ ВШНИЦЬКО! ОБЛАСТ1
Представлено результати дослщжень особливостей створення родинних план-тацш дуба звичайного, наведено результати схожос™, стану та штенсивност росту швабсових потомств. Встановлено, що на дшянках, яга закладеш на свiжих зрубах, стан та штенсившсть росту шянщв дуба е кращою, шж на донках, яга створеш на землях, виведених з-шд сшьгоспкористування.
Ключовг слова: постшна люонасшна база, родинш плантаци, mвсiбсовi потомства, схожють, штенсившсть росту.
Вступ. Люов1 генетичш ресурси е важливим елементом збереження та розширеного вщтворення цшного генофонду основних люовпрних порщ.
Одним з основних завдань на сьогодш е пiдтримка та ефективне використан-ня юнуючо! люонасшно! бази, а також 11 оновлення та розширення. Важли-вiсть цього пiдтверджено прийняттям Державних Програм щодо лiсових се-лекцшних об'ектiв а також 1х створення та використання. Зпдно з Державною Програмою "Розвиток люонасшно! справи на 2010-2015 роки" у люогоспо-дарських тдприемствах Вiнниччини заплановано створити близько 50 га ро-динних люонасшних плантацiй. Створення цих об'ектiв здшснюеться завдяки науковому супроводженню спецiалiстiв ДП "Вшницька лiсова науково-дос-лiдна станщя". При цьому використовуються багаторiчнi напрацювання та закладенi у минулому об'екти постшно! люонасшно! бази (ПЛНБ) [1-5].
Об'екти та методи досл1джень. Роботи щодо створення родинних (РП) люонасшних плантацш проводили iз врахуванням наявних та удоскона-лених методичних рекомендацш щодо формування ПЛНБ. Дiлянки для зак-ладання РП належали до рiзних категорiй лiсових площ, що зумовлено наяв-нiстю останнiх у межах люового фонду пiдприемств. При цьому, здебшьшого такi об'екти були створеш або на землях, виведених з-тд сшьськогосподарсь-кого користування або на свiжих лiсосiках. Як пошвний матерiал використо-вували жолудь, заготовлений на архiвно-маточнiй плантацп дуба звичайного, представленш клонами Вiнницького (В), Хмельницького (Х), Одеського (О) та Тернотльського (Т) походжень.
Анатз новостворених об'екпв проводили згiдно з методикою лабора-торп селекцп УкрНД1ЛГА. Групування шянщв за iнтенсивнiстю росту проведено за 3-бальною шкалою: 1 - низько1 iнтенсивностi росту (до 10 см), 2 - се-редньо1 iнтенсивностi росту (11-15 см), 3 - високо1 iнтенсивностi росту (по-над 16 см). Для ощнювання стану иянщв використана 5-бальну шкалу кате-горiй життездатностi.
Результати дослщжень. Дослiдження проводили на двох дшянках в Iллiнецькому та Вiнницькому люових пiдприемствах, на яких було закладено родиннi лiсонасiннi плантацil. Родинну плантащю дуба звичайного у ДП "Вшницьке ЛГ" було створено на свiжому не розкорчованому зрубi. На дь лянцi проведено частковий обробiток Грунту - борознами. Родинна плантащя дуба звичайного у ДП "1ллшецьке ЛГ" створена на землях, виведених з-тд сшьськогосподарського користування та межувала iз сiльськогосподарськи-ми угiддями, якi розташоваш у лiсовому масивi. Площа була тдготовлена шляхом суцiльного обробiтку, зокрема проведено! оранки та культивацп.
Початковi етапи створення родинних плантацiй полягали у розроблен-нi найбiльш оптимально! схеми створення та забезпечення наявносп 2025 потомства плюсових дерев. Для ушх плантацiй, якi закладали у Вiнниць-кiй областi, використовували розшяно-збалансовану схему як найбiльш оптимальна [2, 3]. У ДП "Вшницьке ЛГ" вишвали по одному жолудю у посадкове мюце iз розташуванням садивних мiсць 5x5 м, а в 1ллшецькому - по два жо-лудi iз розташуванням садивних мюць 8x8 м. Середня схожють дуба станови-ла 77 %. Найвища схожiсть жолудя була характерна для потомства О-9 (88 %), Х-27 (84 %), В-46, В-32 (82 %). Низька схожють була у потомства В-43 (56 %), В-8 (68 %), В-53 (72 %).
Табл. Розподт смянщв дуба за ттенсивнмстю росту на родинних плантащях ДП "Втницьке ЛГ" та ДП "Тллтецьке ЛГ"_
N на Клон Загальна кшьюсть Не зш- Зш- Схо- Середня Кате-
план- (на висшних жолудш шло, шло, ж1сть, штенсившсть горш
таци АМП) потомства на 1 га, шт. шт. шт. % росту, бал стану
ДП "Вшницьке ЛГ"
1 В-41 20 3 17 85 1,8 2,6
2 В-42 20 3 17 85 2,8 2,8
3 В-17 20 5 15 75 2,1 2,5
4 В-33 в 20 5 15 75 2,2 2,6
5 В-105 20 3 17 85 2,2 2,3
6 В-53 20 1 19 95 2,5 2,3
7 В-46 20 6 14 70 1,9 2,3
8 В-43 20 2 18 90 1,8 2,7
9 Т-19 20 8 12 60 1,8 2,7
10 В-52 20 6 14 70 1,9 3,0
11 В-74 20 5 15 75 2,0 2,3
12 В-22 20 6 14 70 2,1 2,6
13 В-48 20 3 17 85 2,1 2,5
14 В-33 н 20 4 16 80 2,3 2,3
15 В-44 20 4 16 80 1,5 2,6
16 В-121 20 5 15 75 1,6 2,6
17 О-9 20 4 16 80 1,7 2,3
18 0-10 20 5 15 75 1,4 2,4
19 В-40 20 6 14 70 1,4 1,9
20 В-19 20 3 17 85 2,1 2,9
Середне 20 4 16 78 1,9 2,5
ДП "Тллшецьке ЛГ"
1 О-17 33 10 23 70 1,4 3,2
2 В-54 33 7 26 79 1,7 3,1
3 В-33 н 36 9 27 75 1,6 3,1
4 В-43 32 14 18 56 1,4 3,4
5 В-19 34 7 27 79 1,7 3,1
6 Х-10 34 10 24 71 1,5 2,9
7 В-32 33 6 27 82 1,7 3,0
8 В-8 31 10 21 68 1,9 2,6
9 В-105 33 7 26 79 1,7 3,3
10 В-50 31 7 24 77 1,7 3,0
11 В-33 в 35 7 28 80 1,8 3,0
12 В-72 33 5 28 85 1,5 2,9
13 В-22 33 8 25 76 1,8 2,6
14 В-48 33 9 24 73 1,7 3,2
15 В-40 31 6 25 81 1,6 3,1
16 В-46 33 6 27 82 1,7 2,9
17 О-9 34 4 30 88 1,7 3,2
18 Х-27 32 5 27 84 1,7 3,2
19 Т-19 34 8 26 76 1,8 3,2
20 В-53 32 9 23 72 1,5 3,0
Середне 33 7 25 76 1,7 3,1
У середньому на плантацп ДП "Вiнницьке ЛГ" iз 20-ти висiяних жолу-дiв на 1 га окремого потомства зшшло 16, що у середньому становило 78 %. Високими показниками схожост (90-95 %) характеризувалися вшницью потомства (В-53, В-43). Нижче середньо! - близько 70 % - була схожють вш-ницького потомства В-46, В-52, В-40. Низькою схожiстю - 60 % - характеризувалися також потомства тернопшьського походження (Т-19). На створенiй у ДП "Вiнницьке ЛГ" плантацп шянщ характеризувалися добрим ростом та розвитком. Окремi потомства у перший рж досягали висоти 35 см. У табли-цi наведено данi щодо iнтенсивностi росту сiянцiв на родиннш плантацп ДП "Вiнницьке ЛГ" та ДП "1ллшецьке ЛГ".
За даними таблищ, за 3-бальною шкалою середня штенсивнють росту на Вiнницькiй плантацп становила 1,9 бала. Середня кшькють сiянцiв за роз-подiлом по штенсивносп росту становила 1 бал (низька штенсивнють) -5 шт., 2 бала (середня штенсивнють - 7 шт., 3 бали (низька штенсивнють) -4 шт. Високою штенсивнютю росту вiдрiзнялися вiнницькi потомства В-53 (2,5 бали), В-33 н (2,3 бала), В-33 в, В-105 (2,2 бала). Потомства В-53 та В-33 н характеризувалися найбшьшою кiлькiстю сiянцiв (8, 9 шт.) iз макси-мальним балом за штенсивнютю росту. Найгiршi показники були у потомства О-14, В-40, В-44 (середнш бал iнтенсивностi росту - 1,4-1,5).
Рис. Однорiчнi сiянцi дуба високоТ ттенсивностг росту на родиннш плантаци дуба ДП "Втницьке ЛГ" (а) та низькоТ ттенсивност1 росту в ДП "1ллтецьке ЛГ" (б)
За даними табл., середнш бал штенсивносп росту на 1ллшецькш плантацп становив 1,7. Найбшьша кiлькiсть сiянцiв була 2 та 1 балiв штен-сивност росту. Найвищими показниками росту характеризувалися сiянцi потомства В-8 (1,9 бали), В-33 в, В-22, Т-19 (1,8 бали). Для цього ж потомства вщзначалася найбiльша кiлькiсть шянщв високо1 iнтенсивностi росту (3 бали). Найнижчий рют був у потомства О-17, В-43 (1,4 бали), Х-10, В-72, В-53 (1,5 бали). 0янщ дуба на родиннiй плантацп, створенiй у ДП "Вiнницьке ЛГ", характеризувалися добрим розвитком та високою штенсивнютю росту, а на 1ллшецькш плантацп - здебiльшого уповiльненим ростом та незадовшь-ним станом (див. рис.).
За наведеними даними середнш шдекс стану шянщв за умов ДП "Вшницьке ЛГ" становив 2,5 (за 5-бальною шкалою). За середшм розподшом сь янцiв по категс^ях стану, найбiльша 1х кшьюсть (8 шт. iз 20-ти) була 2-о1 ка-тегорп. Значно менша кiлькiсть сiянцiв (1-3 шт.) була розподшена мiж шши-ми категс^ями стану. Найкращим станом характеризувалися потомства В-40 (категс^я стану 1,9), В-105, В-53, В-46, В-74, В-33 н, О-9 (категорiя стану 2,3). Найпрший стан був у потомства В-52 (категорiя стану 3,0), В-19 (2,9), В-42 (2,8).
У ДП "1ллшецьке ЛГ" середня категс^я стану сiянцiв становила 3,1. Найбшьша кшьюсть иянщв була 3 та 4 категорш. Найгiршим станом характеризувалися шянщ потомства В-43 (3,4) та В-105 (3,3). Кращий стан був у у походжень В-22, В-8 (2,6). Зазначимо, що однорiчки характеризувалися зде-бiльшого задовшьним станом, а значна частина iз них перебувала на стадп всихання. Велика кшьюсть шянщв була з наявними пошкодженням борош-нистою росою та сонячними опiками, внаслiдок чого спостер^алося пошко-дження листкових пластин.
Висновки. Аналiз схожосп, iнтенсивностi росту та стану твшбсового потомства дуба звичайного на рiзних категорiях лiокультурнних площ свщ-чить про кращi показники 1х штенсивносп росту та стану на дшянках, ство-рених за умов свiжого зрубу. Родиннi плантацп, закладенi на землях, виведе-них з-пiд сшьськогосподарського користування, характеризувалися гiршою iнтенсивнiстю росту та пршим станом сiянцiв, а також бшьш iнтенсивно пошкоджувалися бютичними та абiотичними факторами.
За результатами проведених дослщжень та проведеним аналiзом схо-жостi, росту та розвитку сiянцiв дуба найбiльш доцiльним е закладання ро-динних лiсонасiнних плантацш за умов свiжого груду iз частковим тдготу-ванням Грунту борознами.
Л1тература
1. Вересин М.М. Справочник по лесному селекционному семеноводству / М.М. Вере-син, Ю.П. Ефимов, Ю.А. Арефьев. - М. : Агропромиздат, 1985. - 245 с.
2. Дербинюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дербинюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
3. Методические рекомендации по созданию семенных плантаций повышенного генетического уровня // Сборник рекомендаций, науч.-технических и методических указаний. -Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1988. - С. 70-74.
4. Патлай И.Н. Постоянная лесосеменная база основных лесообразующих и интродуци-рованных пород Украины на селекционно-генетической основе / И.Н. Патлай, П.И. Молот-
ков, Ю.И. Гайда и др. // Лесоводство и лесоразведение : обзорн. информ. ВНИИЦлесресурс. -М. : Изд-во ВНИИЦлесресурс, 1994. - 31 с.
5. Справочник по лесосеменному делу / под ред. А.И. Новосельцевой. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 336 с.
Нейко И.С., Елисавенко Ю.А., Смашнюк Л.В. Особенности создания лесосеменных плантаций и оценка роста и развития полусибсового потомства дуба обыкновенного в условиях Винницкой области
Изложены результаты исследований и особенностей создания семенных плантаций дуба обыкновенного, приведены результаты всхожести, состояния и интенсивности роста полусибсовых потомств. Установлено, что на участках, которые заложены на свежих срубах, состояние и интенсивность роста сеянцев дуба является лучшей, чем на участках, которые созданы на землях, выведенных из-под сельхохпользования.
Ключевые слова: постоянная лесосеменная база, семенные плантации, полу-сибсовые потомства, всхожесть, интенсивность роста.
Neyko I.S., Yelisavenko YuA., Smashnyuk L.V. Features a seed plantation and evaluation of grows and development of half-sibs pedunculate oak in Vinnytsya region
The article presents the results of investigation of the creation of seed plantations of pedunculate oak, the results of similarity and intensity of growth half-sibs offspring. Found that in areas that are laid on after clearcut lands status and rate of growth of seedlings of oak is better than in areas that are established on lands withdrawn from the agricultural using.
Keywords: permanent seed base, seed plantation, half-sibs offspring, germination, rate of growth.
УДК 712.253:581.5(477.44) Асист. Н.О. Сиплива -
НУ бюресурав Ь природокористування Украти, м. КиТв
Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ ПАРК1В-ПАМЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА В1ННИЧЧИНИ
Зроблено ф^оценотичний аналiз культивування дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва природно-заповщного фонду Вшниччини, що дае змогу зробити певш висновки про сучасний стан дендросозофтв, визначити можливють створення нових фггокомпозицш та збереження вже юнуючих.
Ключовг слова: асектатори, дендросозофлора, домшанти, едифжатори, сшвдо-мшанти.
Вступ. Мережа парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва (ППСПМ), як найпоширешшо! ниш категорп заповщних парюв на Вшниччиш, формува-лася в переважно в перюд з XVIII по ХХ ст. Вщповщно до Закону Укра1ни "Про природно-заповщний фонд Укра1ни" (1992 р.), вони е визначними й цш-ними зразками садово-паркового будiвництва, основними центрами штро-дукцп, збереження та вщтворення дендрорiзноманiття та формують сучасний культигенний ареал штродуценпв цього регюну. Впродовж XX ст. у деяких заповщних парках проводилися фрагментарш дослщження юторичних, фло-ристичних, штродукцшних та природоохоронних аспекпв видового рiзнома-шття дендрофлори Подшля. Однак спещально i монографiчно 1хню дендроф-лору не дослщжували, особливо щодо 11 повного структурного аналiзу. З
