CC BY
28
Ключевые слова: парк-памятник, ретроспективный анализ, объемно-пространственное решение, элементы благоустройства, старовозрастные деревья.
Sydorenko I.O., Kuflinska O.R. Retrospective park analysis of palace and park complex Korsun-Shevchenkivsky state historical and cultural reserve in the Cherkassy region
Retrospective park analysis of palace and park complex Korsun-Shevchenkivsky state historical and cultural reserve is presented. The main stages of its development are indicated. A value of architectural elements is defined. The features of planning and preliminary recommendations referred to restore the object are considered.
Keywords: park-memory, retrospective analysis, three-dimensional solution area, the elements of beautification, ancient exemplars of tree.
УДК 630*26:631.6.004.68 Доц. М.В. Шемяшн, канд. с.-г. наук;
викл. В.П. Шпак - Уманський НУС
ПОЛ1ПШЕННЯ МЕЛ1ОРАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЛЕЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ ШЛЯХОМ РЕКОНСТРУКЦП
На осжга дослщжень таксацшних показнигав та мелюративно! оцшки полеза-хисних люових насаджень розроблено заходи iз реконструкцп полезахисних люових насаджень. Внаслщок реконструкцп лiсовi смуги набудуть продувно! конструкцп.
Ключовг слова: полезахисш лiсовi насадження, таксацшш показники, мелюра-тивна оцшка, реконструкцiя.
Вступ. Головне призначення полезахисних люових смуг - впроломне. Щд !х захистом зменшуеться швидкють виру 1 покращуються шш1 елементи мжроктмату, вщбуваеться сшгозатримання, збер1гаеться 1 покращуеться ро-дючють Грунту, тдвищуеться врожайнють сшьськогосподарських культур.
Сьогодш значна частина полезахисних смуг за станом або складом не вщповщае чинним вимогам до захисних л1сових насаджень. Таю люов1 смуги характеризуются зрщженютю чи загущенютю, великим випадом порщ, задер-ншстю Грунту, незадовшьним складом порщ. Причиною такого стану полезахисних люових смуг е невщповщна тдготовка Грунту, незадовшьний шдб1р порщ, тзт строки садшня, вщсутшсть догляд1в за насадженнями 1 Грунтом, пошкодження худобою, самочинш рубання тощо. Для створення нових полезахисних смуг потр1бно декшька десятюв роюв 1 значш видатки. Тому доцшь-но незадовшьш за станом люов1 смуги виправити до р1вня задовшьних [1-3].
Мета дослщжень - оцшювання стану полезахисних люових насаджень Навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК) Уманського НУС для полшшення !х мелюративних властивостей шляхом реконструкцп.
Об'ект дослщжень. Полезахисш люов1 смуги: № 9, 13 видши 17 кварталу.
Умови дослiджень. Кл1мат району пом1рний, м'який, в1др1зняеться пор1вняно теплою зимою з частою вщлигою. Л1то не спекотне, впри слабю, не часть Атмосферш опади протягом року визначаються в основному цикло-шчною д1яльнютю 1 випадають нер1вном1рно. У теплу пору випадае 64-70 % р1чно! кшькосп опад1в. Зима, у бшьшост випадюв, м'яка. Упродовж зими пе-
реважае хмарна погода з частими, але з незначними опадами. Переважають вiтри твшчних i пiвнiчно-захiдних напрямкiв. Загалом ктмат е сприятливим для успiшного зростання багатьох деревних i чагарникових порщ [4].
За характером рельефу люи ННВК вiднесенi до рiвнинних. Грунт дос-лщно! дiлянки - чорнозем отдзолений важкосуглинковий з добре розвине-ним гумусовим горизонтом (гумусу близько 3 %) товщиною 40-45 см. Реак-цiя Грунтового розчину слабокисла: рН (сольове) - 6,4; пдролггична кислот-нiсть - 2,6 мг.екв на 100 г Грунту, стутнь насиченосп основами 90-95 %%, сума ввiбраних основ - 24,6 мг.екв на 100 г Грунту. В орному шарi мiститься 10,8 мг на 100 г Грунту легкогiдролiзованого азоту (за Корнфшдом); 11,9 -рухомого фосфору (за Чиржовим); 12,8 - обмшного калiю (за Чиржовим). Об'емна маса Грунту становить 1,26-1,34 г/см3, найменша польова вологомю-ткiсть 24,6 % в орному i 12,6 % - у тдорному шарах [5, 6].
На територп ННВК переважаючим типом люу е грабова дiброва -Д2ГД. Загальна площа земель лiсового фонду, як належать до ННВК Уманського НУС, становить 462,4 га. Люи роздшеш на 17 кварталiв. У збiр-ний квартал (17) об'еднаш полезахиснi лiсовi смуги. 1х загальна площа становить 8,2 га [6].
Методика дослвджень. На основi запроектованих заходiв було визна-чено суму площ поперечних перерiзiв i середнiй дiаметр. Для визначення запасу деревини використано стандартш таблиц об'емiв дерев за ступенями товщини, за якими було визначено розряди висот та об'ем дерев за ступенями товщини i визначено запас кожно1 породи по ступенях товщини i разом на пробнш площi, на 1 га та на всш площь Середню висоту визначали за графь ком висот i за формулою Лорея. Запас деревини визначали за сортиментними таблицями [7, 8].
Результати дослщжень. Дослщженнями, проведеними рашше, вста-новлено, що лiсовi смуги № 13 i 9 перебувають у незадовшьному станi. 1х конструкцiя люосмуги з продувно1 перетворилися на щшьну, через що вони перестали виконувати свое функцiональне призначення: затримання i рiвно-мiрний розподiл снiгу на поль Зазначенi лiсовi смуги заросли чагарниками i пiдростом другорядних порщ, у них наявнi сухостiйнi дерева i захаращенiсть опалим гiллям, слабке очищення стовбурiв вiд суччя i гiлок, надмiрне розрос-тання крон дерев у бж поля та нависання 1х над межами полiв. Тому виникла необхiднiсть провести 1х реконструкцiю.
Лiсова смуга № 13 (табл. 1) належить до третього вжового перiоду. У нiй необхщно провести рубання, якi спрямованi на збереження сформовано! конструкцп i тдтримання 1хньо1 життедiяльностi i довговiчностi. Щд час ру-бань необхiдно видалити всихаючi, пошкодженi, сильно пригнобленi екзем-пляри супутнiх i головних деревних порщ, прорiдити нижнiй ярус пологу, ви-рубати чагарниковий пiдлiсок. У крайшх узлiсних рядах провести обрiзуван-ня бокових гiлок, напрямлених у поле, на висоту 4-5 м. Сухi суччя i дрiбнi гшки обрiзати врiвень з поверхнею стовбура, а велик - на вщсташ 0,5 м вiд стовбура.
170
Збiрник науково-технiчних праць
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники до i теля реконструкцшного рубання на видiлi № 13_
Показник Деревш породи Всього
акащя клен дуб в'яз черешня
Кшьюсть дерев, шт. до рубання 69 510 486 146 16 1527
тсля рубання - 386 394 23 185 988
вирубано 224 92 123 131 539
Середнш диметр, см до рубання 17,9 16,5 24,8 12,2 23.9 -
тсля рубання - 20,2 26,5 16,0 30,1 -
Середня висота, м до рубання 69 13,5 18,4 12,6 18,5 -
тсля рубання - 15,2 18,8 15.0 20,0 -
Запас, м3 до рубання 13 80 188 11 130 422
тсля рубання - 67 170 3 117 357
вирубано 13 13 18 8 14 66
Склад насадження до рубання 5Дз3Чш2Клп +ВзГ+Акб
тсля рубання 5Дз3Чш2Клп +ВзГ
Повнота до рубання 0,75
тсля рубання 0,65
1нтенсившсть виб1рки % за запасом 100 16 10 70 10 15,3
за кшьюстю дерев 100 43 19 84 41 35
Як видно з табл. 1, внаслщок проведення реконструкцп на видЫ № 13 полшшиться склад насаджень. Внаслщок видалення дерев акацп бшо! склад насаджень буде 5Дз3Чш2Клп+ВзГ. Також зростуть середнi показники деревостану. Так, для дуба звичайного середнш дiаметр зросте з 24,8 см до 26,5 см, середня висота - з 18,4 м до 18,8 м. Пюля проведення запланованих заходiв люова смуга набуде продувно! конструкцп.
Лiсова смуга № 9 належить до другого вжового перюду (табл. 2).
Табл. 2. Лiеiвничо-таксацшш показники до i пiеля реконстукшного рубання на видк и № 9
Показник Деревт породи Всього
клен ясен абрикос
Кшьюсть дерев, шт. до рубання 375 775 325 1475
тсля рубання 306 694 262 1262
вирубано 69 81 63 213
Середнш диметр, см до рубання 10,3 11,5 11,1 -
тсля рубання 10,5 11,7 11,5 -
Середня висота, м до рубання 10,8 13,3 5,4 -
тсля рубання 10,8 13,6 5,4 -
Запас, м3 до рубання 17 55 18 90
тсля рубання 15 51 16 82
вирубано 2 3 2 8
Склад насадження до рубання 6Яз2Клп2Абз
тсля рубання 7Яз2Клп2Абз
Повнота до рубання 0,8
тсля рубання 0,7
1нтенсившсть виб1рки % за запасом 16 6 13 10
за кшьюстю дерев 18 11 19 14
Необхiдно провести рубання, яю спрямованi на остаточне формування густоти, складу насадження i створення потрiбно! конструкцп. Пiд час ру-бань вирубати сух^ усихакта, пошкодженi i пригнiченi в росл дерева. У крайнiх рядах вирубати нахилеш дерева, якi збiльшують проектну ширину смуги. На залишених деревах для формування продувно! конструкцп зрiзати гiлки до висоти 1,0-1,5 м, а також вирубати поросль вщ пшв i чагарниюв. При проведенш рубань повнота не повинна знижуватись нижче 0,7. Повнота ще! люосмуги 0,8, тому рубання можна проводити.
Внаслщок реконструкцп на видiлi № 9 склад насаджень змшиться з 6Яз2Клп2Абз на 7Яз2Клп2Абз завдяки збшьшенню на одну одиницю ясена звичайного. Для ясена звичайного середнш дiаметр зросте з 11,5 см до 11,7 см, середня висота - з 13,3 м до 13,6 м. Пюля проведення запланованих заходiв люова смуга набуде продувно! конструкцп. Внаслщок реконструкцп у лiсових смугах № 13 i № 9 буде отримано 73 м3 деревини для реалiзацil мю-цевому населенню. Висновки:
1. Унаслiдок проведено! реконструкцп лiсових смуг № 13 i 9 полiпшаться середнi показники за дiаметром i висотою дерев, склад насаджень.
2. Лiсовi смуги набудуть продувно! конструкцi!.
3. Пiсля проведення запланованих заходiв буде отримано 73,0 м3 деревини для реалiзацi! мюцевому населенню.
Л1тература
1. Калшш М.1. Люов1 культури i захисне люорозведення / М.1. Калшш. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1994. - 296 с.
2. Пилипенко О.1. Системи захисту Грунпв вщ ерози. / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновсь-кий, М.М. Ведмщь. - К. : Культурно-освггнш, ВПЦ "Златояр". 2004. - 435 с.
3. Павловский Е.С. Устройство агролесомелиоративных насаждений / Е.С. Павловский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 125 с.
4. Логв1нова К.Т. Краткий Агроклиматический Справочник Украины / К.Т. Логвшова. -М. : Изд-во "Колос", 1960. - 384 с.
5. Тихоненко Д.Г. Грунтознавство : тдручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горш, М.1. Лактю-нов та ш / за ред. Д.Г. Тихоненка. - К. : Вид-во "Вища освгга", 2005. - 703 с.
6. Проект оргашзаци i розвитку люового господарства навчально-науково! станци Уманського аграрного ушверситету Черкасько! обласп: пояснквальна записка, державний л1-совий кадастр, вщомосп запроектованих заход1в, таксацшний опис. - 1ртнь, 2005. - 147 с.
7. Гром М.М. Таксащя насаджень : навч. пос1бн. / М.М. Гром. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2012. - 187 с.
8. Швиденко А.З. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, Ю.Н. Строчинский, Н.Е., В.К. Поляков, Н.Е. Канунников. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.
Шемякин М.В., Шпак В.П. Улучшение мелиоративных свойств полезащитных лесных полос путем реконструкции
На основании исследований таксационных показателей и мелиоративной оценки полезащитных лесных насаждений разработаны мероприятия по их реконструкции. В итоге реконструкции полезащитные лесные полосы приобретут продувную конструкцию.
Ключевые слова: полезащитные лесные полосы, таксационные показатели, мелиоративная оценка, реконструкция.
172
Збiрник науково-техшчних праць
Shemyakin M.V., Shpak V.P. Improvement of reclamation characteristics of field-protecting shelterbelt by the reconstruction
Based on forest valuation indicators and reclamation assessment shelter forest plantations measures for the reconstruction of shelter forest plantations. As a result of reconstruction belts acquire blower design.
Keywords: shelter forest plantations, forest mensuration indices, reclamation estimate, reconstruction.
УДК 630*502.7 Аспр. В.В. Шлапак1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïe
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА НАСАДЖЕНЬ ПРИТЯСМИНСЬКИХ БОР1В
Дослщжено лiсовi насадження Притясминських 6opiB, яга створеш на рухомих шщаних i сушщаних Грунтах, де сформувалися задернiлi та слабозадернт дрiбно-, середньо- i високогорбист типи рельефу. Найбiльш поширеними типами люу в Чи-гиринському бору е сухi i свiжi бори i субори та меншою мiрою сухi та свiжi сугруд-ки. Встановлено, що лiсорослиннi умови сформувалися вщповщно до типу лiсових культур сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) та ix вiку.
Ключовг слова: сосна, тип лiсу, умови зростання, сосновi бори, трав'яна рос-линшсть.
Вступ. Зростання деревних порщ i формування насаджень обумовле-но, як зазначае П.С. Погребняк [11], переважно поеднанням рельефу мюце-восп, родючост Грунпв та !х вологосп. Очевидно, що на р1зних дшянках мюцевосп та в окремих урочищах люорослинш умови мають под1бнють та вщмшносп, що зумовлюе вар1ювання яюсних характеристик насаджень. У повоенш роки в нашш кра!ш проведено значш роботи i3 залюення пщаних земель, яр1в i балок, внаслщок чого на десятках тисяч гектар1в з'явилися нов1 люи та багатор1чш насадження там, де !х не було впродовж сотень роюв [1, 4-7, 14]. До таких об'екпв належать Притясминсью тски.
Питання типологп люу дослщжували Г.Ф. Морозов [9], П.С. Погребняк [11], В.М. Сукачев [12], М.е. Ткаченко [13], С.А. Генирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь та шш1 [3], Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач [10], А.Л. Бельгард [1], Герушинський [4] та шшь
Об'ект дослвдження. Насадження сосни звичайно! на Притясминських тсках.
Предмет дослщження. Процес формування люового бюценозу в культурах сосни звичайно!, створених на горбистих тсках, та !х типолопчна ощнка.
Методика дослiджень. Для типолопчно! ощнки Притясминських пю-юв на цей час використовують класифжащю А.Г. Гаеля [2], де автор вс пща-m масиви дшить на три основт природт комплекси: супщаш р1внини, пща-m хвильов1 р1внини, горбисп сипуч1 пюки, у яких внаслщок неоднорщного рельефу утворились вододши, схили, долини, сформувалися р1зш типи Грун-
1 Наук. кер1вник: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук
