CC BY
51
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630228.7 Магктр М.Ю. Дебринюк;
здобувач П.П. Придка1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДУБ ЧЕРВОНИЙ (QUERCUSRUBRA L.) У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ
СТРАДЧШСЬКОГО НВЛК: ПОШИРЕННЯ ТА Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Встановлено площу лiсових насаджень з перевагою у ix складi дуба червоного (Quercus rubra L.) у люовому фондi Страдчiвського НВЛК Львiвськоi областi. Проана-лiзовано лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень - розподш за вiдносними повнота-ми, запасами стовбуровоi деревини, вжом, поширенням за типами лiсорослинних умов i типами лiсу. Найбiльшi площа та запас стовбуровоi деревини iнтродуцента зосередже-нi у свiжих i вологих сугрудах. Насадження представлено всiма вжовими групами i е середньоповнотними. Порода е перспективною для створення плаитацшних культур.
Ключовi слова: дуб червоний, розповсюдження, типи лiсу, склад насаджень, пов-
нота.
Вступ. Дуб червоний (Quercus rubra L.) - твшчноамериканський impo-дуцент, вперше був ввезений в Европу у 1691 р. [2]. Однак у лiсoвi культури цю породу почали активно вводити з кшця Х1Х - початку ХХ ст. В УкраЫ дуб червоний вперше з'явився у 1809 р. на Харювщиш. У лiсoвi культури Галичини iнтpoдуцент був запроваджений значно пiзнiше - в 1888 р. - шсля проведения тривалих дискусiй серед лiсiвникiв [2].
Поширення дуба червоного в УкраМ е досить значним, однак кнують piзнi данi щодо цього аспекту. Так, за даними 1.Н. Гегельського [1], у 50-х роках минулого стoлiття площа насаджень за участю iитpoдуцента досягла 10 тис. га; за даними Н.Ф. Прикладавсько!' [3], у 70-х роках минулого столтя площа лко-вих культур з перевагою в складi дуба червоного в ДержлкфондД Захадного ре-гioну Украши перевищувала 6 тис. га. А.1. 1вченко [2] наводить значно бшьшу цифру - 40 тис. га в 90-ri роки минулого столитя.
В Укpаíнi найкрашд умови для росту дуба склалися в Захвдному pегioнi Украши, зокрема у Львiвськiй обласп. За даними А.1. 1вченка [2], на початку ХХ1-го ст. дуб червоний тут pk на плошд близько 13 тис. га. Зокрема, цей impo-дуцент також розповсюджений на територц лкового фонду Страдчшського нав-чально-виробничого лiсoкoмбiнату - структурного шдроздшу НЛТУ Украши.
Мета роботи - вивчити розповсюдження Quercus rubra L. на територп лкового фонду Стра^вського НВЛК у розр!з! титв лкорослинних умов i ти-шв лку, а також охарактеризувати основш таксацiйнi показники насаджень за участю цього швидкорослого штродуцента.
1 Наук. кер1вник: доц. А.П. 1ванюк, канд. с.-г. наук
Об'екти i методика. Для оцiнки розповсюдження насаджень за участю дуба червоного на територц лiсового фонду шдприемства, де участь штродуцен-та становить 1-10 од., були проведет роботи з ан^зу повидiльноí таксацiйноí бази даних на основi таксацiйних описiв насаджень Великотльського, Страд-чiвського та Лелехшського лiсництв. Крш розповсюдження насаджень з перевагою дуба червоного, ан^зували íхнi основнi лiсiвничо-таксацiйнi показники.
Методика роби е загальноприйнятою для лкшничих i таксацiйних дос-лiджень з використанням методов узагальнення, компонентного аналiзу, лопс-тичного та iсторичного шдходу.
Результати дослiджень. на територií лкового фонду Страдчшського НВЛК ми виявили 116 насаджень дуба червоного, участь якого в складi становить 10-100 %. Насадження породи створеш в 12 типах лiсу, а 1хня площа становить 254,1 га (табл., рис. 1).
Найбшьш розповсюдженими в лiсовому фондi шдприемства е насадження за участю дуба червоного у свiжих типах люорослинних умов (145,2 га або 57,1 %), а серед них - в умовах свiжого грабово-дубово-соснового сугруду (116,6 га або 45,9 %). Найменше насаджень за участю ще! породи створено в су-борах (12,7 га або 5 %), значно бшьше - в грудах (43,8 га або 17,2 %) i найбшь-ше - у сугрудах (197,6 га або 77,8 %). Переважна бiльшiсть насаджень за участю дуба червоного е середньоповнотними (0,61-0,80). Лише незначну площу займа-ють низькоповнотнi (С4) та високоповнотш (Б3) деревостани (табл.).
За показником середнього запасу стовбурово! деревини у типах лкорос-линних умов В, С, Б насадження за участю дуба червоного е досить подiбними (240-270 м3/га). В умовах вологого субору та свiжого груду щ показники за аб-солютним значенням е дуже подiбними. Однак якщо у дiбровах i бучинах пот-рiбно вирощувати аборигеннi породи, то в суборах дуб червоний може бути ус-пiшно використаний як мелюративна порода, а також як об'ект плантацшного вирощування (рис. 2).
Табл. Поширення та лiсiвничо-таксацiйнi характеристики насаджень за участю дуба червоного у типах лкорослинних умов Страдчiвського НВЛК
Вшовий дшпазон, роюв
Кшьюсть д^нок, шт.
Площа д^нок, га
Вiдносна повнота
Середнiй запас стовбурово! деревини, м3/га
Тип лiсорослинних умов - В2
До 10
1,5
11-20
2,2
0,80
85
21-30
1,7
0,80
100
31-40
5,1
0,75
250
41-50
0,5
0,65
210
Всього
11,0
0,77
160
Тип люорослинних умов - В3
41-50
1,7
0,80
270
Всього
1,7
0,80
270
Тип люорослинних умов - С2
До 10
6,3
11-20
2,3
0,85
50
21-30
0,6
0,80
180
31-40
22
51,3
0,74
225
1
2
1
3
1
8
1
1
5
2
1
41-50 17 30,7 0,78 230
51-60 21 52,5 0,77 280
61 i бшьше 2 1,5 0,77 380
Всього 69 145,2 0,76 245
Тип люорослинних умов - С3
До 10 2 2,3 - -
11-20 1 2,1 0,70 80
21-30 2 3,9 0,75 160
31-40 9 28,0 0,77 265
41-50 3 8,8 0,74 225
51-60 2 3,8 0,81 240
Всього 19 48,9 0,76 240
Тип люорослинних умов - С4
21-30 2 3,5 0,5 25
Всього 2 3,5 0,50 25
Тип люорослинних умов - D2
До 10 1 2,0 - -
11-20 2 6,1 0,76 20
41-50 9 21,7 0,78 250
51-60 3 5,8 0,79 240
61 i бшьше 1 5,6 0,85 550
Всього 16 41,2 0,77 260
Тип люорослинних умов - D3
51-60 1 2,6 0,85 240
Всього 1 2,6 0,85 240
У люовому фондi Стра^вського НВЛК насадження за участю Quercus rubra L. представлен всiма вiковими групами. Переважають деревостани 35-55-pi4Horo вшу. Найстаршим е 95-рiчне насадження, де участь дуба червоного у складi становить 60 %. Насадження росте в умовах свiжого грабово-буково-сос-
нового сугруду i накопичуе запас стовбурово'1 деревини близько 350 м /га.
В2-дС' ВЗ-дС 'С2-г-дС 'С2-г-сД' С2-гБк ' С2-г-бкС С3-г-д£ СЗ-г-сД С4-г-дС Б2-гД Б2-гБк БЗ-гД'
1ндекси тишв jiicy
Рис. 1. РозпоЫл насаджень за участю Quercus rubra L. за типами л1су в лисовому фонд1 Страдч1вського НВЛК
Участь дуба червоного у складi бшьшоси насаджень становить 10-30 %, тобто штродуцент вводили в насадження як домiшкy. 1нша причина тако'1 учас-ri породи в складi може полягати у проведенш доглядових рубань, де основним об'ектом заготiвлi був дуб червоний як швидкоросла i швидкостигла порода.
Дуб червоний, будучи швидкорослою i бтьш конкурентоспроможною породою, нiж дуб звичайний, може бути устшно використаний як компонент соснових насаджень у суборових умовах. Його таксацшш показники в цих умо-вах помiтно вищi, шж у дуба звичайного. Проте в умовах суборiв створено лише дев'ять насаджень, де участь Quercus rubra L. становить 10-30 % (рис. 3). Насадження досить високо'' продуктивности де головною i переважаючою породою е сосна звичайна. Пiсля 40 рок1в виконують прохщт рубки, внаслiдок чого запас стовбурово'' деревини у насадженнях 46- i 50-рiчного вку е меншим, шж у 35-40-рiчних насадженнях.
Найбiльша ктьюсть насаджень за участю Quercus rubra L. зосереджено у свiжих сугрудах, тут же ця порода накопичуе i найвищi обсяги деревини (рис. 4). Отже, iз збтьшенням учасп дуба червоного у складi запас деревини за-галом збтьшуеться. Особливо це помггно у насадженнях 50-65^чного вку. Окрiм того, в деяких випадках можна спостерiгати i зворотну тенденцш, коли iз збiльшенням учасл дуба у складi запас насадження знижуеться. Це свщчить про штенсивне промiжне користування у насадженнях дуба червоного.
100|-—•-
90--о—.-о-
°0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Вк насаджень, рсшв Рис. 2. Участь Quercus rubra L. у склаЫ насаджень Страдчiвського НВЛК
Рис. 3. Динамта накопичення стовбурово'1 деревини дуба червоного в умовах свiжих суборiв
Впродовж останшх 20 роюв насадження за участю дуба червоного ство-рюють у незначних обсягах. Це пов'язано з придтенням бтьшо'1 уваги культи-вуванню аборигенних порiд - сосни звичайно'1 та дуба звичайного, з витюнен-ням дубом червоним зi складу насаджень цiнних мюцевих деревних видiв, а та-
кож в1дсутност1 стратепчно!' концепцп щодо вирощування насаджень за участю цього швидкорослого з високою конкурентоспроможнютю 1нтродуцента.
Рис. 4. Динамта накопичення стовбуровог деревини дуба червоного у свгжих
сугрудах
Наслщки високо'1 штенсивност1 проведених рубок, пов'язаних 1з веден-ням л1сового господарства, демонструють дан1 рис. 5. Цей процес особливо ш-тенсивно вщбуваеться п1сля 40-45-р1чного в1ку, п1сля чого запас стовбурово'1 деревини у насадженнях за участю дуба червоного пом1тно зменшуеться.
У тип1 л1сорослинних умов В2 запас стовбурово'1 деревини насаджень за участю дуба червоного вщносно високий, хоча певно'1 динам1ки запасу за участ1 1нтродуцента у склад1 ми не спостер1гаемо: цей показник твелюеться рубками, пов'язаними 1з веденням л1сового господарства (рис. 6).
Незважаючи на висок запаси деревини, культивування дуба червоного в умовах д1бров, де головною 1 кор1нною породою виступае дуб звичайний, е не-доц1льним. Окр1м меншо'1 ц1нност1 деревини, дуб червоний мае високу паросто-утворювальну здатн1сть, внасл1док чого можуть формуватися чист1 малоц1нн1 порослев1 насадження 1нтродуцента.
Рис. 5. Динамта накопичення Рис. 6. Динамта накопичення
стовбурово'1 деревини дуба стовбурово'1 деревини дуба
червоного у вологих сугрудах червоного у свгжих грудах
Висновки. Найбшьш1 площа та запас стовбурово'1 деревини дуба червоного в умовах Страдч1вського НВЛК зосереджеш у св1жих 1 вологих сугрудах. Насадження за участю штродуцента представлен! вс1ма вшовими групами 1 е середньоповнотними.
Незважаючи на висою запаси деревини, культивування насаджень дуба червоного в умовах д1бров е недоцшьним заходом, оск1льки виникае небезпека замщення ним ц1нно'1 аборигенно'1 породи - дуба звичайного.
З метою отримання значних обсягiв деревини за ввдносно KopoTKi термь ни, культивування iнтpодуцeнта доцiльнe на обмежених площах в умовах свь жих i вологих сугpудiв (С2, С3) як плантацшних лiсових культур i3 скороченим оборотом рубки.
Лiтература
1. Гегельский И.Н. Особенности роста дубов-экзотов на Украине / И.Н. Гегельский // Научные труды УСХА. - 1971. - Вып. 65. - С. 118-122.
2. 1вченко А.1. 1сторш впровадження дуба червоного / А.1. 1вченко // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - 352 с.
3. Прикладовская Н.Ф. Итоги интродукции дуба северного (Quercus borealis Michx.) на Западе Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 "Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов" / Н.Ф. Прикладовская. - М., 1979. - 31 с.
Дебрынюк М.Ю., Прыдка П.П. Дуб красный (Quercus rubra L.) в лесных насаждениях Страдчивского НВЛК: распространение и лесоводствен-но-таксационная характеристика
Установлена площадь лесных насаждений с преобладанием в их составе дуба красного (Quercus rubra L.) в лесном фонде Страдчивского НВЛК Львовской области. Проанализирован ряд лесоводственно-таксационных показателей насаждений - распределение по относительной полноте, запасам стволовой древесины, возрасту, распространению по типам лесорастительных условий и типам леса.
Наибольшие площадь и запас стволовой древесины интродуцента сосредоточены в свежих и влажных сугрудах. Насаждения являются среднеполнотными и представлены всеми возрастными группами. Порода является перспективной для создания плантационных лесных культур.
Ключевые слова: дуб красный, распространение, типы леса, состав насаждений, полнота.
Debrynyuk M. Yu., Prydka P.P. Red oak (Quercus rubra L.) in forest plantations stradch tpfc: distribution and silvicultural-taxation specification
Area of forest plantations with a predominance of a red oak (Quercus rubra L.) in their composition in the forests of Stradch TPFC, Lviv region, is estimated. A number of silvicultu-ral and taxation indicators of the plantations, namely distribution according to a relative forest density, stem volume, age, spread by forest growth conditions and types of forest is analyzed.
The largest area and the stem wood volume of the introduced species are located in fresh and moist sugrud. All age groups are represented in the plantations. Species is promising for a forest plantations establishment.
Keywords: red oak, distribution, forest types, composition of a stand, stand composition, forest density.
УДК 582.475:504.1 Доц. В.В. Андреева, канд. с.-г. наук -
Схiдноeвроnейський НУ М Лес Укратки
СТАН СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ ПОСИЛЕНОГО АНТРОПОГЕННОГО ТИСКУ
Дослщжено стан сосни звичайно!, яка росте на примапстральнш територп iз заб-рудненим атмосферним пов^рям. Проведена цитогенетична i морфофiзiологiчна оцшка проростюв сосни звичайно! сввдчить про те, що дерева е ослабленими, перебувають у сташ хрошчного стресу. Посилене антропогенне навантаження негативно впливае на показники якост насшня i життездатност проростюв.
Ключовi слова: ядерцева актившсть, iмпеданс.
