CC BY
16
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
можные последствия переговоров для Украины и других стран Центральной и Восточной Европы.
Ключевые слова: Киотский протокол, парниковые газы, период обязательств, политические сценарии развития переговоров.
Semkiv O. The role of the Assigned Amount Unit surplus under the Kyoto Protocol for meeting the emission reduction targets under the next climate regime
The article represents an overview of the possible scenarios for the international negotiation process under the United Nation Convention for Climate Change. Also, the possible outcomes for the Central and Eastern Europe are to be outlined.
Keywords: Kyoto Protocol, greenhouse gases, crediting period, policy scenario of the negotiation process.
УДК 630*232.41 Доц. С.А. Ситшк, канд. бюл. наук; доц. В.М. Ловинська, канд. бюл. наук - Днтропетровський державний аграрний умверситеу
ТИПОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА Л1СОКУЛЬТУРНОГО ФОНДУ ДП "ДН1ПРОПЕТРОВСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Здшснено типолопчний аналiз люокультурного фонду ДП "Дншропетровське люове господарство" та визначено типи люу й розподш площ за головними деревни-ми породами. У складi насаджень люокультурного фонду головними породами е сосна звичайна, дуб звичайний та сосна кримська, частка яких, вщповщно, становить 41,27 %, 33,75 % та 14,62 % вщ загально! площi залюнених територш.
Ключов1 слова: тип люу, деревна порода, люокультурний фонд.
Проблема ращонального використання природного потенщалу земель люового фонду е одшею з найважливших господарських проблем, значення яко! виходить далеко за меж1 окремих галузей. Обмежешсть в1тчизняних ль сових ресурЫв, недостатне забезпечення потреб промисловост у деревнш си-ровиш та необхщшсть, у зв'язку з цим, досягнення значного шдвищення ль систост територи краши 1 розширення експлуатацшних запас1в деревини, потребують переходу люового господарства Украши на принципово нов1 форми господарювання. Одшею з таких форм, широке запровадження яко! дасть змогу виршити бшьшють 1з поставлених перед люовою галуззю зав-дань, е штучне створення люових культур.
Дншропетровська область розташована у посушливому регюш краши, у зош ризикованого ршьництва та характеризуеться складними еколопчними умовами [5]. Люистють Дншропетровщини е найменшою в Укршт та становить 4,8 % площд область Оптимальним значенням цього показника у степо-вих умовах е не менше шж 10 %. Понад 80 % лшв Дншропетровщини - це штучш насадження, але юнуюча кшьюсть площд не забезпечуе достатньо! для област еколопчно! р1вноваги, захист юнуючих насаджень та сталий розвиток регюну.
Для забезпечення оптимально! люистост у держав! та Дншропет-ровськш област зокрема створення люових штучних насаджень повинно проводитись вщповщно до програми "Люи Украши" [4].
188
Збiрник науково-техшчних праць
Загальна площа лiсового фонду становить 90,6 тис. га. Вкрит лiсовою рослиннiстю землi становлять 65,4 тис. га, зокрема хвойними породами -16,5 тис. га, листяними насадженнями - 42,3 тис. га. Загальний запас деревос-ташв на шдприемствах управлшня становить 10,2 млн м [5].
У зв'язку з наведеним метою роботи було проведення анашзу люо-культурного фонду ДП "Дншропетровське люове господарство" з визначен-ням поширення типiв лiсу та головних деревних порщ.
Аналiз звiтних даних щодо створення лiсових культур Дншропет-ровського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства дав змогу встановити таке [1-3].
Бори представлеш сухим та свiжим сосновим бором з насадженнями iз сосон звичайно! та кримсько!, а також тополi чорно! (табл.).
Табл. Поширення тимв лщ на територи ДП "Днтропетровське л^ове _господарство "_
Тип л1су Головна деревна порода Площа, га
А1-С СЗ, СКР 37,9
А2-С СЗ, ТЧ 32,2
В1-дС СЗ 94,6
ВггС СЗ 1,5
В2-дС СЗ 16,7
В2-тС СЗ 11,5
В2-гС СЗ, ТЧ 19,0
В3-дС СЗ 4,6
С0-гС СКР, СЗ 12,3
С1-клС СКР 2,5
С1-гС ДЗ, СКР, СЗ 49,4
С2-гС ДЗ, МСВ 144,2
С2-тС ТЧ 1,2
С3-гС ТЧ 4,9
С3-тчС ТЧ 7,5
01-гД ДЗ, СКР, АКБ 32,4
В2-гД ДЗ 5,3
Б4-гД ТЧ 3,7
Разом 481,4
Площа борiв становить 70,1 га, що становить 14,56 % вщ загально! за-люнено! територи лiсгоспу.
Досить поширеним на територи лiсгоспу е субiр (147,9 га, 30,72 %), представлений шютьма типами лiсу - сухим дубово-сосновим субором, сухим грабовим субором, свiжим дубово-сосновим субором, свiжим тополевим субором, свiжим грабовим субором, вологим дубово-сосновим субором. Ль сокультурний фонд деревостану представлений сосною звичайною, зовЫм незначна частка у насадженнях припадае на тополю чорну.
Сугруди е найбшьш поширеними у люгосш i займають загальну тери-торда 222 га (46,12 %). Цей тип люорослинних умов представлений такими 7 типами люу: дуже сухим грабовим сугрудом, сухим кленовою судiбровою, сухим грабовим сугрудом, свiжим грабовим сугрудом, свiжим тополевим суг-
Глобальш змши клiмату - загрози людству та механiзми вмвсрнення
189
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
рудом, вологим грабовим сугрудом, вологим тополево-грабовим сугрудом. Вщновлення люу лiсовими культурами здшснювалось за участю сосен зви-чайно1 та кримсько1, дуба звичайного, лоха вузьколистогол та тополi чорно1.
На територи ДП "Дншропетровське люове господарство" фрагментар-ним е поширення грудового типу люорослинних умов (41,4 га, 8,60 %), що представлений сухою, свiжою та сирою грабовими дiбровами. Насадження цих типiв представленi дубом звичайним, сосною кримською, тополею чор-ною, а також робiнiею звичайною.
Деревними породами, якi е головними тд час створення лiсових культур у ДП "Дншропетровське люове господарство" е сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) яка займае 198,7 га, що становить 41,27 %, дуб звичайний (Qu-vercus robur L.) - 162,5 га - 33,75 %; сосна кримська (Pinuspallasiana D. Don) 70,4 га - 14,62 %; тополя чорна (Populis nigra L.) - 30,1 га - 6,25 %; лох вузь-колистий (Elaeagnus angustifolia L.) - 17,2 га - 3,57 % та акащя бша (Robinia pseudoacacia L). 0,54 % (рис.).
Рис. Розподт площь льсокультурного фонду за головними породами, %
Висновки
1. Найбшьш поширеним типом люорослинних умов на територи ДП "Дншропетровське люове господарство" е сугруди та субори, частка яких становить 46,12 % та 30,72 %, вщповщно. Бори та груди поширеш на менш значнш плошд люгоспу.
2. У складi насаджень люокультурного фонду ДП "Дншропетровське люове господарство" головними породами е сосна звичайна, дуб звичайний та сосна кримська, частка яких, вщповщно, становить 41,27 %, 33,75 % та 14,62 % вщ загально! плошд залюнених територш.
1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Воробьев Д.В. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
2. Остапенко Б.Ф. Люова типология: навч. поабник / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Хар-юв : Вид-во ХДАУ, 2002. - 204 с.
3. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / Погребняк П.С. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 456 с.
4. Постанова Кабшету Мш1стр1в Украши "Про Державну програму "Люи Украши" на 2002-2015 роки вщ 29.04.02 №581.
5. Електронний ресурс. - Режим доступу до ресурсу: http://forest.dp.ukrtel.net/
Сытник С.А., Ловинская В.М. Типологическая структура ле-сокультурного фонда ГП "Днепропетровское лесное хозяйство"
Осуществлен типологический анализ лесокультурного фонда ДП "Днепропетровское лесное хозяйство" и определенны типы леса и распределение площадей за главными древесными породами. В составе насаждений лесокультурного фонда
190 Зб1рник науково-техшчних праць
m Pinns sylvestris L. 41,27 % П Pimts pallasiana 14,62 %
□ Quvercus robur L. 33,75 %
□ Elaeagnus angustifolia L. 3,57 % ■ Robinia pseudoacacia L. 0,54 %
□ Populis nigra L. 6,25 %
Лггература
главными породами является сосна обыкновенная, дуб обыкновенный и сосна крымская, доля которых, соответственно, составляет 41,27 %, 33,75 % и 14,62 % от общей площади залесенных территорий.
Ключевые слова: тип леса, древесная порода, лесокультурний фонд.
Sytnik S.A., Lovynska V.M. The typological structure of forest culture crops of the Dnepropetrovsk Forest District
Forest culture crops of the Dnepropetrovsk Forest District with definition of types of forest and distribution of the areas occupied with the main tree species is carried out. In composition planting of forest culture crops main tree species is a scotch pine, oak and Crimean pine, a particle of which, accordingly, are 41,27 %, 33,75 % and 14,62 % from the general area of forest territories.
Keywords: type of forest, tree species, forest culture crops.
УДК [531.7.08+(083.74)]:502.7 Докторант П.М. Скрипчук, канд. техн. наук -
НУ водного господарства i природокористування, м. Piem
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ АДАПТАЦ11 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 13 ВРАХУВАННЯМ ЗМ1НИ ЕКОНОМ1ЧНИХ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В
Обгрунтовано потребу використання концепцп еколопчно! сертифшаци та ll методолопчних положень у сферi природокористування з метою рацюнального використання природного катталу на прикладi осушуваних земель сшьськогоспо-дарського призначення.
Ключовi слова: еколопчш аудит i сертифшащя, осушуваш земл^ залюнення, лiсовi вуглецевi сертифшати.
В Укршт розробляються дiевi заходи iз зменшення майбутнього впливу глобашзаци в економiчнiй сферi та ll наслщюв. Одним iз них е гармо-нiзацiя законодавчо-нормативно! сфери для всiх галузей економiки. Тому держава мае брати участь у сучасних свггових господарських процесах (нап-риклад, участь у свiтових полiтичних, економiчних, екологiчних новацiях i процесах, також i в розробленнi стандартiв у шновацшних галузях економь ки, екологп, сощально1 сфери, практична реалiзацiя чого забезпечуе отриман-ня значних прибутюв та встановлюе лiдерство кра!ни). Вступ Украши до СОТ, процеси евроштеграцп, захист нацiональних iнтересiв держави, еконо-мiчно та екологiчно обгрунтоване використання природного кашталу потре-бують прискорення розроблення власних закошв та концепцш, гармошзаци мiжнародних нормативних документiв.
На нашу погляд розроблеш та апробоваш концепцiя та проекти стандарта еколопчно1 сертифжаци у сферi природокористування [1], використання стандарт Техшчного комiтету iз стандартизаци ТК 142 "Грунтознавство", Нацiонального наукового центру "1нститут грунтознавства та агрохiмil iм. О.Н. Соколовського щодо сертифжацй земель сшьськогосподарського призначення [2] вирiшують методичнi шдходи рацiонального використання природного капiталу загалом. Зокрема до адаптаци сiльськогосподарського виробництва у сучасних економiчних i еколопчних умовах: змiна клiмату,
Глобальнi змши ^iMaTy - загрози людству та мехашзми вмвсрнення
191
