Особливості штучних лісових насаджень ялини європейської в ікво-вілійському лісокультурному районі Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

припадае 39 %. Результати анашзу стану пшв дають змогу стверджувати, що KopeHeBi гнилi вiдiграють вирiшальну роль в усиханш ялинникiв. Не важко шдрахувати, що всього через 2-3 peBÍ3mrn пepioди ялинoвi лiсoстани, насам-перед похщш, можуть бути уpажeнi повсюдно [4].

Табл. Уражешсть пшв ялини, шт./%

Люництво, квартал/видш Облшованих птв Без гнил1 З гниллю Зокрема за стад1ями

I II III

Славецьке, 30/11 102/100 35/34 67/66 4/6 21/32 42/62

Славецьке, 24/9 115/100 32/28 83/72 9/11 23/28 51/61

Г.-Кутське, 28/14 110/100 62/56 48/44 9/18 22/45 17/37

Про попршення саштарного стану ялинникiв свiдчать oфiцiйнi дат про здшснення санiтаpнo-oздopoвчих захoдiв. Обсяги саштарних та люовщ-новних рубань, починаючи з 2005 р. по 2007 р. зростали. Так, площа здшсне-них вибipкoвих санiтаpних рубань у ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ" в 2007 р. зросла у 3,3 раза пopiвнянo з 2005 р., що свщчить про виникнення осередюв усихання, яке вiдбуваеться значною мipoю пiд впливом збудникiв кореневих гнилей.

Лггература

1. Вивчити стан ялинник1в Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередюв стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей : зв^ про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю, № ДР 0105U007527; ШР № 45 А. - Iванo-Фpанкiвськ, 2007. - 78 с.

2. Manka K. Fitopatologia lesna. - Warszawa : Panstwowe wydawnictwo Rolnicze i lesne. -1998. - 367 s.

3. Мозолевская Е.Г. Методы фитопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, З.С. Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1984. - 152 с.

4. Вивчити стан ялинник1в Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередюв стовбурових шюдниюв та кореневих гнилей : зв^ про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю, № ДР 0105U007527; ШР № 45 А. - 1ваноФранювськ,^008н- 56 с.

УДК 575:635 1нж. Т.1. Харачко1 - НЛТУ Украти, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО! В 1КВО-В1Л1ЙСЬКОМУ Л1СОКУЛЬТУРНОМУ РАЙОН1

Представлено результати дослщження продуктивносп та саштарного стану ялини европейсько! у штучних люових насадженнях Iкво-Вiлiйського люокультурно-го району Малополiського лiсокультурного округу. Обстеження люових культур ялини европейсько! дало змогу виявити та дослвдити низку насаджень старшого вiку, що вщзначаються задовiльним санiтарним станом; лiсовi культури ялини европейсь-ко! поширеш у двох типах лiсорослинних умов - суборах та сугрудах; наявнють вь льхи чорно! та зменшення частки ялини у складi люових культура до 6 одиниць позитивно впливае на покращення саштарного стану дослщжувано! породи; максимальна продуктивнють дослiджених нами лiсових культур з вмютом ялини евро-пейсько! в умовах суборiв становить 346 м3/га (66 р., 9Ял 1Дз), а у сугрудах -425 м3/га (32 р., 6Ял 4Влч, Бп, Ос).

Ключов1 слова: ялина европейська, Мале Полюся, продуктивнiсть, саштарний стан, тип лiсу.

1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

Eng. T.I. Kharachko - NUFWT of Ukraine, L'viv

Features of artificial forest planting of norway spruce in Ikvo-Viliyskiy

silva culture district

The results of researches are presented the productivity and sanitary state Norway Spruce in the artificial forest planting of Ikvo-Viliyskiy forest culture district of the Malo-poliskiy forest culture district. The inspection of forest cultures of fir-tree European enabled to discover and probe the row of planting of senior age, which are marked the satisfactory sanitary state; the forest cultures of fir-tree European are widespread in two types of forest plants terms - subors and sugruds; presence of alder black and diminishing of part of fir-tree in composition forest culture to 6 units positively influence on the improvement of the sanitary state of the probed breed; the burst performance of investigational by us forest cultures with content of fir-tree European in the conditions of subors makes 346 м3/га (in 66, 9Ял 1 Дз), and in sugruds - 425 м3/га (in 32, 6Ял 4Влч, Bp, Os).

Keywords: Norway Spruce, Male Polissya, productivity, sanitary state, type of the forest.

Вивченням продуктивност та стшкосл насаджень за участю ялини европейсько! в рiвниннiй частиш Укра!ни та Малому Полюс зокрема займа-лось багато дослщниюв, основш пращ яких ми згадували в нашш попереднш робот [3]. У зв'язку з штенсифшащею процешв всихання ялини в Малому Полюс ми виршили детальшше висвгглити питання особливостей росту та саштарного стану дослщжувано! породи за люокультурними округами.

Порiвняно з шшими трьома люокультурними районами Малого По-люся, 1кво-Вшйський найменший за площею, однак досить складний за при-родними умовами [1]. У межах люокультурного району основними люоко-ристувачами е державне шдприемство "Дубенське ЛГ", в якому ми здшснили наше дослщження та ДП "Острозьке ЛГ". За типами люорослинних умов ль совi культури ялини европейсько! у дослщжуваному лiсокультурному районi розподшяють таким чином.

Свiжий cy6ip. У люокультурному районi европейська ялина, як пашв-на порода в свiжих суборах формуе насадження на плошд 23 га лише в одному тит лiсу - свiжому дубово-сосновому суборi (В2-дС) [1].

У цьому тит люорослинних умов ми заклали двi пробнi дiлянки: 13. Л та 14. Л на територи Любомирського л-ва (табл. 1). Склад люових культур за участю ялини европейсько! змшюеться вiд 5 до 9 одиниць. К^м ялини, у культурах представлеш корiннi породи для даного типу люу - сосна звичайна та дуб звичайний. У цих характерних для дуба та сосни умовах ялина европейська росте за Ib класом боштету у люових культурах вжом 36 р. (ПД-13.Л) та за I класом боштету у 66^чних культурах (ПД-14Л). Незважаючи на по-чатковий склад 6С4Ял на ПД-13.Л, до 36^чного вiку ялина завдяки добрiй збереженост змогла порiвнятися з сосною у запас i збiльшити частку у скла-дi насадження до п'яти одиниць (5С5Ял). Оцiнюючи санiтарний стан насадження зпдно з загальноприйнятою методикою [2], можна сказати, що i ялина (табл. 2) i сосна мають однакову кшьюсть ослаблих та всихаючих дерев. Останне незабаром призведе до потреби проведення !х вирубування, та вщ-повщно, зрiдження у насадженнi, збережуванiсть початково! густоти якого до вiку 36 р. становить - 16 %. На ПД-14.Л у зв'язку з проведенням рубань про-

мiжного користування не вдалося виявити початкового складу та розмщення садивних мiсць на дшянщ. Судячи з наявностi у складi одиницi дуба зви-чайного того ж вжу що й ялина, можна стверджувати, що його було посадже-но на плошд, але через сильне затiнення останньою вiн випав зi складу i вщ-стае у ростi за висотою вiд ялини европейсько! на 28 %.

Саштарний стан як насадження загалом, так i ялини зокрема (табл. 2) е задовшьним. Вщсоток категорiй санiтарного стану дерев ялини, що ослаблi чи всихають, на дiлянцi становить 27 %.

Свiжий сугруд. У межах люокультурного району в цьому едафотопi ялина, як пашвна порода, формуе насадження на плошд 121 га [1], що становить 17 % вщ загально! плошi смеречникiв району. Як видно з табл. 1, в умо-вах свiжого сугруду ми заклали двi пробнi дшянки 12. Л та 15. Л у люових культурах Любомирського л-ва 36 та 45^чного вiку. Початкова густота люо-вих культур на двох дшянках однакова, як i схема розмщення садивних мюць. Порiвнюючи початковий та сучасний склад на ПД-12.Л, варто зазначи-ти, що вш сильно змшився у бiк збiльшення одиниць ялини з 1,8 до 4,0 та ю-тотного зменшення представництва граба. У ходi закладання пробно! дшянки чггко простежуеться невдалий експеримент з чергуванням рядiв у схемi змь шування. Так, у смузi рядiв дуба червоного лише два центральш ряди мають вiдносно рiвнi стовбури, добре очишенi вiд бiчних гiлок, але внаслiдок сильного загущення частина дерев е ослаблими та всихаючими. Дерева одного крайнього ряду, що межуе з смугою рядiв граба, нахилилися у !хнш бш, сфо-рмувавши зiгнутi стовбури з сильно розвиненим бiчним галуженням без очи-щення стовбура вщ бокових гiлок. У iншому крайньому ряд^ що межуе з рядом ялини, дерева дуба червоного теж вигнулися в !! бш та сформували пра-пороподiбну форму крони з добре розвиненими боковими гшками. Крайш ряди смуги граба сильно пригшчеш з одного боку дубом червоним, а з шшо-го - ялиною европейською. I хоча граб е породою другого ярусу i добре вит-римуе затшення, вш внаслiдок загущеного садшня культивованих рослин i мало! площд кореневого живлення всихае i випадае зi складу деревостану. Модрина европейська, зростаючи мiж двома рядами ялини, формуе добре очищеш вiд бокових гшок рiвнi та високi дерева, що характеризуються за ростом Iе класом боштету. Дерева модрини переважають ялину у рост за висотою на 8 %, а за дiаметром на 14 %. Незважаючи на висок таксащйш показ-ники дерев модрини, частина з них, як i у решти порщ внаслщок загущеного садшня та мало! площд кореневого живлення, всихае i пошкоджуеться енто-мошюдниками. З двох рядiв ялини у схемi змiшування у кращому сташ той, що межуе з модриною та грабом, а в пршому - який межуе з дубом червоним та модриною европейською, як з двох боюв сильно притшюють ялину. Дуб звичайний та клен-явiр у цьому насадженш - природного походження. Незважаючи на це, клену-явору, який заЫявся у смугах рядiв граба, вдалося, не ма-ючи конкурентв, що затiнювали б його з боюв та зверху, потрапити до складу насадження з 10 % запасу стовбурово! деревини, характеризуючись Г класом боштету. Саштарний стан дерев ялини, що ростуть за 1ь класом боштету на пробнш дшянщ, добре видно з табл. 2.

Ч)И!(1|1 \11111.|11\01-()Я()МЛ1!11 ЧШНМо;

817

2

ё тз к

я

И "О

н

я »

¡С

я

п и -а о

Я

(г

О ег т; ра

СП м

Я я ' §

01 и

П т

"О Й

ГС И

и) тЗ со О

п> Зс о

В4

к в»

0

1

о

0 г;

1

р

ы го к х и Я: СО Я

Я Р

Л

I ^

1 ы

С Я

я

Я ы

Я

м

I

а>

I

а 2 -5

го 1

(Г

X

Са о\

X

п го

■о

я X

и 63

Я<

0 п 1 Я Я

Яс

с >э § £

Р I

Я 01

X п тз го о

I

-1

ТЗ

63 О!

и го К X

ез Яс Т

Я КС

Я

ГЛ

15.Л 4^ ь 13.Л 12.Л 11.Л 10. л Е ^

0 к? ил 1 ч о го к> 1 О СО К» 1 и о 0 К) 1 Ч ■ О п 1 СО а X 0 1 1 о я Н х" и* 5 ь Д я а о

от 3 СО я X о ¡а 5 ь и> 5 о 5 я я 2 л и> ■а ьо 5 О о от э со я X Ьа я и! ГО я X о Ьа я Порода

Ъ> * & чз го о Ой -X не встаповлено ^ —а £ г О- . 4^ о^ о? О О 5 (щ • ие'1) о чгечлэ'Еьй'ге '0099 из V) эо , Ор Ш о ^ со з " не встановлено Початкова густота культур шт.-га"1, склад, схема садшня, (м • м)

6Ял 2Влч 1Бп 1С чО ЬЭ 5 £ и ип п ^ н 4^ К Я ^ ± я -Р с ^ т 6Ял 4Влч, Бп, Ос 5Ял ЗС 1 Влч 1Дз Сучасний склад насад же ння

с^ оч из Оч из из ю 00 о Вж, рок1в

- - - = а* а -Й н ■у а < = я = < - = Клас бон1тету

20,1 ш 00 к> 1л) К 00 из о 1л из О ЧО О 00 из У 00 ЧО из ю V КЗ 00 4^ 00 4^ ы оо ю КЗ <1 ЧО КЗ ы ОЧ ОЧ 00 из и> V 00 чО Середн1й д1аметр, см

о\ V 00 <1 -4 00 У 00 К) 00 ОО V 00 1о 00 ОЧ КЗ о КЗ V 00 К) 00 00 Оч 1/1 00 и» из ы ОЧ Оч ип N3 4^ Оч ЧО из Середня висота, м

из V оч ЧО 1л из чО КЗ оо ъ р\ из У1 00 V ип КЗ V о Ъ) 00 из <1 О о го а^ V Е О ЧО о КЗ <1 У <г Абсолютна повнота, м2-га

о ос и) 00 из ю 00 о 4^ о\ С из 00 о и» 4^ о*, о 4^ <1 к> ы 4^ о о из о\ из ш ги1 го 00 из из О0 из оо ип 4^ о к> 4^ ОЧ КЗ оо о за породами Густота насадження, шт.-га"1

1292 4^ о 4^ 00 о из из ГО ю о КЗ ЧО ЧО всього

кз о и» сч го 4^ из (Л из и» О £ ?о КЗ 4^ из <1 <1 к> 4^ ЧО <1 о 00 00 из из за породами Запас насадження, ьг-га1

кз к> и) из Оч го чо 4^ из 4^ КЗ о 4^ всього

£

5=\

51

а а •с

6

*

2 л

Яг

а

а

с *

а

а

I

а

«л

а

а 5

111Ш!(1мХ ХЭХИЭЙЭЯШ^ ИИНЬШХЭХОЭЦГ ИИНЧ1ГВН01ПВН

Категори стану дерев ялини, % | а|мос! хниХнии ШХЭОХ/СЭ - 1Д 1 1 1

ШХЭОХ^Э ИИЖШО - Д — — — — — 1

[ЬШВХИЭЯ - Д| сп — — сп (N1

шдв1гэо ЭЖАР - ]]] о <ч чС щ

шдетэо -11 <N1 V") ю (N1

кннэ1гдЕ1г:ю >№Н£0 £Э9 - I О г- ОЧ ОС г^ г- о г-- сп г- 00

'го и СП " о" св С ГО СП кннэж^тоен охояэа о ш гч сп о сч чС СП СП (N1 (Ч

ИНИ1ГВ 1П т о г- <м г- СП (Ч

Густота, шт.-га"1 кннэжйвэен охояэа о\ сч гг-гч (Ч СП СП о ОО о -гГ тз- (Ч а\ <4

ИНИ1ГК о <м о сп ОС <М о о о ОС СП о 00

и 'вхоэна вн1Гэс1ээ со сгГ сч 00 ОС сч со' оо СЧ ос Г-"

нэ 'с1хэит1/ И1н1/эс1ээ о\ сю СЧ сгС ^ оо' СП оо' ОЧ о СП 00

АХЭХШОО ЭВ1Г}1 я - XI с - -

я|:яос1 'н;д о оо <М СП чС т о сп чС ЧО щ

Сучасинй склад насадження м 3 у из и СП 4 в? о о к РЧ рг ч со ч в; ■о и З1? 2 з ЕГ Ч> ч о; ш и >/-) 9Ял 1 Дз о с иа ¡т1 00 - о

1ндекс типу л!су ч 0 1 и 1 т и т ч со 1 -т о 0 1 и 1 и о ч 1 сч со о ч 1 сч со и — 1 СП о) и

д С £ ч о ч (Ч н СП ч

Ялина европейська на ПД-15.Л, зростаючи у перехщному за зволоженням типi люу, пригнiчуе вiльху чорну переважаючи дерева останньо! у ростi за висотою, чим, мабуть, i спричинене и зрiдження на дiлянцi. Натомiсть сосна звичайна та береза поникла, як появилися тут шляхом самоЫву, характеризуючись хорошими ростовими показниками, змогли потрапити до складу наса-дження, змiнивши його з початково-го 6Ял4Влч на 6Ял2Влч1Бп 1С. Ус чотири породи ростуть у насадженш за I класом боштету. Санiтарний стан дерев ялини в деревосташ задо-вiльний (табл. 2). Сумарний вщсо-ток категори ослаблих та всихаючих дерев становить 19 %. Свiжого сухостою та сухостою минулих роюв не виявлено.

Вологий сугруд. У цьому едафотош ялина, як пашвна порода, у межах люокультурного району формуе насадження на плошд 201 га [1], що становить 28 % вщ загально! плошi ялинникiв району.

У вологому сугрудi було зак-ладено пробну дшянку 10. Л у тиш лiсу волога грабово-соснова судiб-рова (С3-г-сД) у лiсових культурах 80 рiчного вiку Любомирського л-ва. Порiвнюючи таксацiйну характеристику елеменлв деревостану (табл. 1), ми бачимо, що лише сосна звичайна на пробнш дшянщ росте за I класом боштету, переважаючи ялину у рост за висотою на 22 %, а за дiаметром - на 47 %. Ялина, як i дуб звичайний ростуть за III класом боштету i лише вшьха чорна росте за найнижчим для цього деревоста-ну IV класом. У зв'язку з значним розрщженням насадження та досить низькою його густотою (299 шт./га) як для цього вшу, воно характери-зуеться малим стовбуровим запасом - 104 м3/га. Це може бути пов'я-

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТ'ни

зано з сильним зрщженням дерев ялини на дшянщ, сучасну оцiнку саштарно-го стану яких наведена в табл. 2. З цих категорш стану дерев видно, що на дь лянщ простежуеться попршення санiтарного стану, а сумарний вщсоток ка-тегорш ослаблих та всихаючих дерев е досить високий порiвняно з шшими насадженнями. Враховуючи сказане, варто зазначити, що цю пробну дiлянку ми заклали в одному з найстарших насаджень з перевагою ялини у люокуль-турному райош i, незважаючи на 11 санiтарний стан, ми бачимо, що у регюш ще залишились довговiчнi та вiдносно стшю до ураження фiтопатогенами та ентомошюдниками цiкавi для лiсiвникiв насадження штучного походження.

Сирий сугруд. Цей едафотоп е крайшм за умовами зволоження у ль сокультурному райош, де ялина европейська формуе насадження як пашвна порода. Тут ялинники ростуть на площд 54 га, що становить 7 % вщ 1х загаль-но! плошi в районi. Вся ця площа припадае на единий тип люу, а саме сирий чорновшьховий сугруд [1], у якому ми заклали ПД-11.Л. За складом, як i ре-шта лiсових культур, де ми виконували дослiдження в межах згаданого люо-культурного району, насадження на пробнш дiлянцi е змiшаним.

З табл. 1 видно, що у складi насадження ростуть чотири породи: ялина, вшьха чорна, береза поникла та осика, двi останш з яких е природного по-новлення i не мають високого стовбурового запасу. Вiльха чорна тут е корш-ною породою для типу люу i переважае ялину в рост за дiаметром на 15 %. У рост за висотою вона вщстае вщ ялини на 7 % i характеризуеться II класом бонiтету в вiцi 32 роюв. Як видно з табл. 1, до цього вжу не вщбулося ютот-них змiн у початковому складi лiсових культур. Збережувашсть культур становить 39 %. Ялина у насадженш росте за I класом боштету, який е найви-щим помiж iнших порщ деревостану. На вiдмiну вiд ПД-15.Л, де породи по-садженi за таким же принципом, але з дещо шшою схемою розмiшення са-дивних мiсць, тут вiльха не вщчувае пригнiчення з боку ялини зростаючи в оптимальних для себе умовах i разом з нею становить 419 м3/га стовбурово! деревини. Порiвняно з iншими насадженнями, тут, через високу волопсть грунту, на узлюсях наявнi вiтровальнi дерева. Попри те, сашгарний стан як ялини, так i насадження загалом е добрим.

Як видно з табл. 2, найпрший санiтарний стан характерний для ПД-14. Л (найбiльша частка ялини у склад^, ПД-13.Л - змшаного хвойного насадження без вмюту листяних порiд та для ПД-12.Л - загущеного насадження, де ялину пригшчуе модрина европейська та дуб червоний.

Шдсумовуючи результати лiсiвничо-таксацiйного дослщження насаджень ялини европейсько! як iнтродукованого виду [4] на територи Малопо-лiського лiсокультурного округу можна констатувати таке: обстеження люо-вих культур ялини европейсько! дало змогу нам виявити та дослщити низку насаджень старшого вжу, що вщзначаються задовiльним санiтарним станом; лiсовi культури ялини европейсько! поширенi у двох типах люорослинних умов - суборах та сугрудах; наявшсть вшьхи чорно! та зменшення частки ялини у складi лiсових культура до 6 одиниць позитивно впливае на покра-щення саштарного стану дослщжувано! породи; максимальна продуктивнiсть дослiджених нами люових культур з вмiстом ялини европейсько! в умовах суборiв становить 346 м3/га (66 р., 9Ял 1 Дз), а у сугрудах - 425 м3/га (32 р., 6Ял 4Влч, Бп, Ос).

Лгтература

1. Дебринюк Ю.М. Лiсокультурне районування Захщного Лiсостепу Украши. - Львiв : Вид-во "Камула", 2003. - 283 с.

2. Сан1тарн1 правила в лках Украши / Постанова Кабшету MÎHÏCTpiB Украши вiд 27 липня 1995 р. - К. : Вид-во "Наука", 1995. - № 555. - 19 с.

3. Харачко Т.1. Особливосп штучних люових насаджень ялини европейсько1' у Рава-Русько-Радехiвсько-Бродiвському люокультурному районi / Т.1. Харачко // Науковий вiсник НЛТУ Украь ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 56-62.

5. Харачко Т.1. 1нтродукщя ялини европейсько'1 (Picea аЫеБ (L.) Karst.) у лiсовi насадження Малого Полюся / Т.1. Харачко, М.М. Гузь // Науковий вюник НАУ : Лiсовi культури. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 311-313._

УДК 630*812:674.032 Наук. ствроб. З.М. Юрмв, канд. с.-г. наук - Втницька

державна зональна лконааннева тспекщя

ЗАГОТ1ВЛЯ НАС1ННО1 СИРОВИНИ ТА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ ОКСАМИТНИКА АМУРСЬКОГО

Особливосп заготiвлi люонасшно!' сировини, й перероблення, а також викорис-тання рацiональних способiв пiдготовки насшня до висiву е дуже важливими чинни-ками в загальному аспект! культивування люових насаджень за участю оксамитника амурського в Захiдному Люостепу Украши. Встановлено, що оптимальнi режими перероблення люонасшно!' сировини, способи пщготовки насiння до висiву та виав самого насiння в оптимальш термiни та за рацюнальною технологiю забезпечуе друж-ня поява сходiв та е запорукою устшного росту сiянцiв оксамитника амурського. В умовах Захщного Люостепу Украши для люокультурних робiт найбiльш придатними е однорiчнi сiянцi iз середньою висотою 30-40 см, прямим здерев'янiлим стовбурцем без пошкодження центрального провiдника морозами та середньою довжиною коре-нево'1 системи 10 см.

Research officer Z.M. Yurkiv - Vinnitsa state zonal forestseeds inspections

Forestseed purveyance of raw material and growing to planting material of velvet Amur

Feature of purveyance of forest seed raw material, his processing, and also rational methods of preparation of seed to sowing is very important in the general aspect of cultivation of the forest planting with participation of Velvet Amur of Western Steppe of Ukraine. It is set that optimum modes of redoing of forest seminal raw material, methods of preparation of seed to sowing and hung seed in optimum terms and after rational technology is provided by friendly appearance of stair and is the mortgage of successful growth of seedlings of Velvet Amur. In the conditions of Western Forest-steppe of Ukraine for forest cultural works most suitable are one-year seedlings with a medium-altitude 30-40 see, to the lines by a wooden barrel without the damage of central explorer by frosts and middle length of rootage 10 see.

Незважаючи на здатшсть оксамитника амурського (Phellodenron amurense Rupr.) давати природне поновлення, одна 1з причин затримки швидкого розповсюдження оксамитника в люових насадженнях е специфжа отримання насшня. Це питання i дос залишаеться актуальним, тому особливосп заготв-л1 насiнноi сировини, ii перероблення, а також рацюнальних способiв тдготовки насшня до виЫву е дуже важливими в загальному аспект культивування люових насаджень за участю оксамитника амурського, зокрема i в умовах Захщного Люостепу Украши.