CC BY
18
ственных и старовозрастных древостоев. Осуществлен подробный их анализ по основным диагностическим показателям: количество ярусов, количество подроста, типологический анализ, количество мертвой древесины. Определено распределение древостоев по лесничествам по категориям лесов в целом и по главным лесообразующим породам. Предложены меры по сохранению выявленных девственных и старовозрастных лесов.
Ключевые слова: девственный лес, старовозрастной лес, древостой, живой напочвенный покров, микобиота, Красная книга Украины, Зеленая книга Украины.
Pogribnyy O.O., Stefurak Y.P., Prorochuk V.V., Fokshey S.I. Virgin Forests and Old Growth Forests of Hutsulshchyna National Park
The author analyses forest state enterprise Kutsky forestry and conducted inventory studying of their virgin old growth stands. The forest stands, live ground cover, fauna and microbiota of detected virgin and old growth forests are described. The detailed analysis by major diagnostic criteria represents the number of layers, the number of seedlings, typological analysis, and the amount of dead wood. The defined distributions of stands among the forestry according to forest categories in general and in the context of major forest species are highlighted. Some measures to preserve virgin forests and old growth forests are identified.
Keywords: virgin forest, old growth forest, stands, live ground cover, mycrobiota, the Red Book of Ukraine, the Green Book of Ukraine.
УДК 630*622 Ст. викл. Ю.В. CipyK, канд. с.-г. наук;
астр. €.П. Печенюк1, астр. Т.М. Чернюк1 -Житомирський нащональний агроекологiчний ушверситет
ТИПОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВОГО ФОНДУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено характеристику лкового фонду Центрального Полкся Украши. За мате-р1алами повидшьно'1 бази даних станом на 2011 р. проанал1зовано структуру лкового фонду за категорiями лiсiв, категоршми земель, породним складом, походженням, пов-нотою i вжом. Дослщжено типолопчну структуру люових дшянок регюну, вщповщно до тишв люорослинних умов проаналiзовано породний склад та продуктившсть пашв-них деревних порщ. Встановлено, що сосна звичайна переважае за площею iншi породи у вих пгротопах борiв i суборгв, а також у свiжих сугрудах, де встановлено ii найвищу продуктившсть. У вологих сугрудах домшуе дуб звичайний, а у сирих та мокрих - вшь-ха чорна, як вщзначаються також високими показниками боштету.
Ключовi слова: лiсовий фонд, типи лiсу, люовпорядкування, продуктивнiсть, породна структура.
Зпдно з комплексним лiсогосподарським районуванням лiсiв Укра!ни [2, 3], Центральне Полiсся розташоване у центральнш частинi Укра!нського Полк-ся мiж 50-52° пiвнiчноi широти i 27-30° схiдноi довготи. Протяжнiсть ще! тери-торц з пiвночi на твдень сягае до 180 км, а 3i заходу на схвд - до 150 км. До Центрального Полкся входить бiльша частина Житомирсько! обл., схiдна час-тина Рiвненськоi та крайня пiвнiчно-схiдна частина Хмельницько!
У зв'язку з тим, що теpитоpiя дослiджуваного pегiону не прив'язана до адмiнiстpативних pайонiв i лiсогосподаpських пiдпpиeмств, що значно усклад-нюе збip i аналiз лковпорядно! iнфоpмацii, на цей час немае достовipних даних про типологiчну структуру i характеристику лiсового фонду Центрального (Жи-
1 Наук. кергвник: доц. В.М. Турко, канд. с.-г. наук
томирського) Полюся. Виходячи з цього, актуальним е оцiнювання типолопч-но'' структури та аналiз характеристики лiсового фонду цього регюну.
Мета дослiдження - встановити межi регiону дослiдження, дати характеристику люового фонду, проаналiзувати типолопчну та таксацiйну структуру лiсових дшянок i продуктивнiсть панiвних лiсотворних деревних порiд у рiзних едатопах.
Матерiали та методика дослщження. Матерiалами дослiдження е дат повидтьно'' бази ВО "Укрдержлюпроект" станом на 2011 р. Шд час аналiзу вра-ховано люи усiх вiдомств, котрi е власниками лЫв у регiонi. Групування даних, визначення середнiх таксацiйних показникiв здшснено згiдно з загальноприйня-тими у люовпорядкуванш методiв [1]. Аналiз типолопчно'' структури проведено вiдповiдно до загальновизнано'' в Украíнi лiсовоí типологп [4].
Результати дослщження. Беручи до уваги комплексне лiсогосподарське районування лiсiв Укра'ни, зазначимо, що до Центрального Полюся входять те-риторн трьох адмiнiстративних областей: Житомирсько' (крм Любарського, Бердичiвського, Андрушiвського, Ружинського, Потльнянського, Брусиивсь-кого р-нiв, якi вщносять до Лiсостепу, а також схщно' частини Овруцького, На-родицького, Малинського та Радомишльського р-нiв, котрi входять до Приднш-ровсько-Полiського лiсогосподарського округу), Рiвненськоí (Рокитнiвський i схiднi частини Березшвського i Корецького р-нiв), а також невеличко' частини Хмельницько' (твшчно-схщш частини Шепетiвського та Полонського р-шв).
Загальна площа дослiджуваноí територн становить приблизно 25 тис. км2. Люистють регюну становить близько 40 %. Понад 94 % територи люового фонду охоплюють лiсовi дiлянки, а вкрил лiсом територн займають близько 88 % пло-щi. З-помiж нелiсових дшянок найбiльшi площi зайнят болотами, частка яких становить у люовому фондi регiону сягае близько 4 %. Лiси регiону мають рiзне господарське призначення (рис. 1). Найбiльшi площi зайнятi лiсами, в яких ве-деться активна люозагопвля - це експлуатацiйнi лiси (понад 70 % люового фонду). Досить велию площi займають люи, що мають природоохоронне, наукове, юторико-культурне призначення - таких лiсiв у люовому фондi 13 %. До ''х складу входять значш площi заказникiв, а також Полюький природний заповедник.
Природоохоронного, наукового, юторико-культурного призначення; 13,0 Захисш; 5,0
Рекреацшно-оздоровчц 11,8 Експлуатащйш; 70,2
Рис. 1. РозподЫ площ л1сового фонду за категор1ями л1с1в
Рекреацiйно-оздоровчi люи представлен головним чином лiсами зеле-них зон мют, 'х частка становить майже 12 % вщ площi лiсового фонду. Представлена ця категорiя найбiльше дтянками, що вщнесеш до лiсогосподарськоí частини лiсiв зелено'' зони. Бшьш нiж втричi меншi площi займають дтянки ль сопаркових частин лiсiв зелених зон. Захисш люи, яких е з-помiж шших катего-рiй найменше (5 %), представленi трьома категор1ями захисностi. Близько 60 %
лЫв ще'1 категорп розташованi уздовж 6eperiB pi40K, навколо озер, водойм та ш., решта лiсiв - уздовж смуг вiдведення залiзниць i автомобiльних дорп\ Головною породою у Центральному Полюс е сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), яка е переважаючою на 59 % вщ покритих лiсом площ (рис. 2).
Рис. 2. Породний склад Центрального Полгсся
Рис. 3. Поды площ лiсiв за походженням
Також велике значення для дослщжуваного репону мають дуб зви-чайний (Quercus robur L.), береза повисла (Betula pendula Roth) i втьха чорна (Alnus glutinosa L.), якi займають, вiдповiдно, 16 %, 17 % та 5 % вкрито' люом територií. Бiльшiсть лiсiв дослщжуваного лiсогосподарського округу е природного походження (рис. 3). Серед укритих лiсовою рослиннiстю дщянок бiльш як третина е штучного походження. Близько п'ято'' частини площ займають при-роднi порослевi деревостани. Представленi вони в основному чорновшьховими, осиковими, березовими, грабовими та дубовими деревостанами. Вжова структура лiсiв е нерiвномiрною. Переважають середньовiковi лiсостани (рис. 4).
Молодняк и Середньов1ков1 Пристигаю1» Стипш Перестипш Групи в1ку Рис. 4. Ыкова структура лiсiв Центрального Пол1сся
Щодо решти вiкових груп, то площi, вкрии стиглими i перестиглими деревостанами, е трохи меншими вiд площi молоднякiв i пристигаючих наса-джень. Анаизуючи повноту лiсiв регiону, варто зазначити переважання серед покритих люовою рослиннiстю площ середньоповнотних деревостанiв (рис. 5). Частка середньоповнотних насаджень становить понад 80 %. Також у регют е досить багато високоповнотних насаджень з повнотою бтьш як 0,8 (близько 10 %). Низькоповнотт лiсовi дiлянки займають до 10 % вщ укритих лiсом площ.
Щодо типолопчно'1 структури лiсiв дослщжуваного регiону, варто зазначити, що Центральне Полiсся характерне всiма типами люорослинних умов, ок-рiм сухого сугруду i сухого груду. Бори займають велик площi у твтчнш та пiвнiчно-захiднiй частинi областi, а також поширет на придолинних терасах рь чок. Субори приуроченi до глинисто-пщаних дерново-слабаопiдзолених i до супщаних дерново-середньоопiдзолених грунпв. Сугруди представленi склад-ними хвойно-листяними деревостанами, що зростають на бшьш родючих дер-
ново-опiдзолених супщаних та суглинистих грунтах. Грудовi умови трапля-ються спорадично, переважно у твденнш частинi регiону. Найпоширенiшими едатопами е вологий субiр та сугруд, а також свший субiр (табл. 1).
50,0
40,0
о 30'° ° 20,0
10,0
о,о|-,-,-,-,-,-,-,
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1+ Повнота Рис. 5. Розподт площ, укритих л1совою рослинтстю за повнотою
Табл. 1. РозподЫ площг /псового фонду за едатопами, %
rirpoTon Бори Субори Сугруди Груди Разом
Cyxi 1,2 0,1 - - 1,3
Свiжi 6,5 17,5 7,2 0,3 31,5
Вологi 1,6 26,0 18,2 1,2 47
Cnpi 0,7 7,3 8,8 0,1 16,9
MoKpi 0,8 1,9 0,6 3,3
Разом 10,8 52,8 34,8 1,6 100
Боровi умови становлять 10,8 % укрито! люом територн району досль джень. Найбшьш поширеними тут е свший сосновий бiр (6,5 %), вологий сос-новий бiр (1,6 %) та сухий сосновий бiр (1,2 %). Участь деревних порiд та 1х продуктивнiсть у рiзниx гiгротопаx борiв вiдображено у табл. 2.
Табл. 2. Продуктившстъ деревних пор1д у борових умовах _Центрального Полкся, % / середшй боттет_
Пашвна порода Едатоп
A1 A2 A3 A4 A5
Сз 98,5 / 111,3 97 / 1,9 83,3 / 11,2 82,0/ 111,5 92,9/ V,2
СБ 0,6 / 111,7 0,2 / 11,3 0,2 / 1,7 - -
Бп 0,9 / 11,5 2,8 / 1,9 16,5 / 11,3 18,0/ 111,2 7,1/ IV,3
Зпдно з даними люовпорядкування, бщт rрунтовi умови борiв зумовили формування деревостанiв i3 переважанням тiльки двох аборигенних порiд -сосни звичайно'1 (P. sylvestris L.) та берези повисло! (B. pendula Roth). Сосну Банкса (Pinus banksiana Lamb.) подекуди вводили в культури як головну породу тшьки у сухих, свiжиx i вологих борах. Найвищi показники продуктивносп встановлено в умовах свiжого та вологого бору, де згадаш породи в середньому ростуть за другим класом боштету.
У суборах, що домшують у Центральному Полка (52,8 %), переважа-ють свiжi та вологi пгротопи (17,5 % та 26,0 % вщповщно). Осктьки i у борах, сосна звичайна (P. sylvestris L.) е основною люотворною породою, яка досягае в цих умовах досить високо'1 продуктивносп (табл. 3). Найвищий показник про-дуктивностi сосни спостережено у свiжиx та вологих суборах (у середньому на рiвнi I класу). Ця порода явно домшуе у сухих i свiжиx суборах. 3i збтьшенням
вологостi Грунту значно зростае частка iншоi деревно!' породи - берези повисло!' (B. pendula Roth), яка досить часто е сильним конкурентом для сосни у вологих та сирих суборах. Продуктившсть берези у свiжих та вологих суборах е, поргв-няно 3i сосною, дещо нижчою.
Лки, в основному, представлен як чистими сосновими, так i мiшаними сосново-дубовими та сосново-березовими деревостанами. Корiннi дубово-сос-новi лiсостани, як правило, складш за формою iз дубом звичайним у другому ярусi. Всього лковпорядкування видiлило 13 тишв лку, найбшьш поширеними з яких е вологий дубово-сосновий субiр (22,7 %), свiжий дубово-сосновий субiр (17,5 %) i сирий дубово-сосновий субiр (5,8 %).
Табл. 3. Продуктившсть деревних nopid у суборовихумовах Центрального Пол 'кся, % / середнш боттет
Патвна порода Едатоп
Bi В2 Вз В4 В5
Сз 90,5 /11,1 91,0 / Ia,9 69,7 / I,2 49,5 / II,3 57,7 / IV, 1
Дз 5,1 /IV 1,1 / II,3 2,6 / II,1 0,2 / II,4 —
Бп 3,5 /III 7,8 / I,5 26,6 / I,7 47,2 / II,3 41,7 / III,8
Влч — — 0,4 / I,9 2,6 / II,2 0,5 /III
Яле — 0,1 / Ia,6 0,1 / I — —
Ос — 0,1 / I,5 0,6 / I,5 0,5/ I,9 0,1 / II,4
СБ 0,9 /III — — — —
Для сугрудових умов, KOTpi займають 34,8 % територп perioHy, харак-терним е зростання складних за будовою мiшаних насаджень, коршш наса-дження тут представлен дубово-сосновими та грабово-дубово-сосновими деревостанами, в яких одна з головних порвд - сосна (P. sylvestris L.) здатна досяга-ти найвищо! продyктивностi, а також грабово-дубовими, грабово-сосново-дубо-вими та чорновiльховими лiсами (табл. 4). У сугрудах, на вiдмiнy вiд бiднiших трофотопiв, фактор вологост е вирiшальним екологiчним аспектом, який зу-мовлюе формування деревостанiв на користь toi чи шшо! головно! породи. Кргм згадано! сосни звичайно! (P. sylvestris L.), яка переважае у свiжих сугрудах, ввдносна родючiсть грунту i вологiсть зумовила значне поширення ще двох аборигенних видiв - дуба звичайного (Q. robur L.), який домiнyе у вологих сугрудах, та вшьхи чорно! (A. glutinosa L.), котра е поза конкyренцiею у сирих i мокрих сугрудах. Найпоширенiшими типами лку в умовах сугрудк е вологий грабово-дубово-сосновий сугруд (9,7 %), сирий чорновiльховий сугруд (7,0 %), волога грабова сyдiброва (6,7 %) та свiжий грабово-дубово-сосновий сугруд (5,9 %). Усього ж у сугрудах лковпорядкуванням видiлено 26 типiв лку.
Як зазначено, найбшьш продуктивною породою у сугрудах е сосна, котра у свiжих сугрудах в середньому росте за 1а класом боштету. Продyктивнiсть дуба, котрий е найпоширешшою породою в сугрудах регюну, в середньому можна вiдзначити II класом боштету. Продуктившсть вшьхи досить сильно ва-рдае i залежить вiд режиму зволоження (проточний, непроточний). У середньому ця порода росте в характерних для не! едатопах також за II класом боштету.
Кргм згаданих лiсотворних порщ на пiвночi регiонy (Овруцько-Слове-чанський кряж), коршш деревостани характеризуються участю в складi дуба
скельного (Quercus petraea (Matt.) Liebl.), що зростае у свiжих i вологих сугру-дах. Також подекуди зростають ялинники, якi е здебiльшого штучного похо-дження, проте спорадично трапляються i корiннi деревостани. Продуктивнiсть ялини европейсько! (Picea abies L.) е найвищою у вологому сугрудi.
Табл. 4. Продуктивтсть деревних nopid у сугрудах Центрального Полкся, % / середнш боттет
Пашвна порода Едатоп
С2 С3 С4 С5
Сз 43,0/ 1а,3 16,2 / Ia,5 1,4 / I,5 4,2 / III,3
Дз 38,9 / 1,7 42,5 / I,8 1,1 / II,2 0,2 / III,7
Бп 10,3 / 1,2 29,3 / I,4 11,4 / I,7 24,0 / III,1
Влч 0,2 / 1,6 5,0 / I,5 85,0 / I,9 70,3 / II,4
Яле 1,9 / 1а,3 1,5 / Ia,2 - -
Ос 0,9 / 1,4 2,8 / I,2 0,8 / I,4 1,1 / II
Гз 1,3 / 11,3 1,3 / II,3 - -
Акб 0,9 / I 0,1 / I,1 - -
Дск 1,2 / II,5 0,4 / II,1 - -
Дч 0,8 / I,3 0,2 / Ia,4 - -
Лпд 0,3 / I,5 0,1 / I,1 - -
Яз 0,3 / Ia,9 0,6 / I 0,1 / Ia,7 -
Врб - - 0,2 / IV,1 0,2 / V
Найменш поширеними у дослщжуваному регiонi е груди, частка яких становить тшьки 1,6 % вiд земель лкового фонду. Тут ростуть переважно складш за будовою грабово-дубовi деревостани. Найбшьш представлений еда-топ - вологий груд (1,2 %), що характеризуеться найвищою продуктивнктю де-ревостанiв (табл. 5).
Табл. 5. Продуктивтсть деревних nopiд у грудах Центрального Полкся, % / середнш боттет
naHiBHa порода Едатоп
D2 D3 D4 D5
Дз 78,2 / I,4 59,2/ I,3 1,3 / I,8 -
Бп 5,2 / I 8,3 / I 8,2 / I,6 12,9/ II,4
Влч 0,3 /I 7,5 / 85,2 / Ia,8 87,1/ I,9
Яле 3,3 / 3,9 / IB,5 - -
Сз 1,2 / 1,6 / Ia,3 - -
Ос 2,1 / 3,3 / I 1,0 / I,1 -
Гз 3,1 / II 1,6 / II,2 - -
Акб 0,9 / I,4 0,1 / I,5 - -
Дч 2,4 / fe 1,0 / Ia,2 0,3 / -
Лпд 0,8 / I,6 0,3 / I,4 - -
Яз 2,5/ 13,2 / Ia,5 3,1 / -
Врб - - 0,9 / III,9 -
У цьому трофотош лковпорядкуванням видшено 9 титв лiсу, найбшьш поширеними з яких е волога та свiжа грабова дiброва (1,2 % i 0,3 % вщповщно). У свiжих i вологих грудах найбшьш представленою породою е дуб звичайний (Q. robur L.), продуктивтсть якого в середньому вщповдае I класу бонiтету. У
сирих i мокрих грудах найпоширенiшою е вшьха чорна (A. glutinosa L.), яка е найбшьш продуктивною в умовах сирого груду - в середньому зростае за I кла-сом боштету.
Висновки. Характеристика лiсового фонду Центрального Полкся свщ-чить про сприятливi умови для ведення господарства на таю щнш деревнi породи, як сосна звичайна (P. sylvestris L.), дуб звичайний (Q. robur L.) та вшьха чорна (A. glutinosa L.), про що свщчить ïх представленiсть за едатопами i продуктивною. Невтiшною е частка березняюв у панiвних у регюш вологих субо-рах i сугрудах, де вона сягае до 30 %. Зважаючи на те, що береза в цих лкорос-линних умовах е сильним конкурентом для корiнних порiд i мае високу продук-тивнiсть, потрiбно ретельно проводити догляд за складом. Оскшьки береза ду-же добре вщновлюеться природним шляхом, потрiбно майже завжди проекту-вати лiсiвничий догляд. В iншому випадку буде вiдбуватися змша порiд.
Лiтература
1. Iнструкдiя з впорядкування люового фонду Украши. - Ч. 1. Польов1 роботи. - 1рпшь, 2006. - 236 с.
2. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
3. Генсирук С.А. Леса Украины / С.А. Генсирук; под ред. П.С. Погребняка. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 280 с.
4. Остапенко Б.Ф. Лсова типологш / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во НАУ îm. В.В. Докучаева, УкрНД1ЛГА, 2002. - 204 с.
Сирук Ю.В., Печенюк Е.П., Чернюк Т.Н. Типологическая структура и характеристика лесного фонда Центрального Полесья Украины
Приведена характеристика лесного фонда Центрального Полесья Украины. По материалам базы данных по состоянию на 2011 г. проанализирована структура лесного фонда по категориям лесов, категориям земель, породному составу, происхождению, полноте и возрасту. Исследована типологическая структура лесных участков региона, в разрезе типов лесорастительных условий осуществлен анализ породного состава и производительности превосходящих древесных пород. Установлено, что сосна обыкновенная превосходит по площади другие породы во всех гигротопах боров и суборей, а также в свежих сугрудах, где отмечена ее высокая производительность. Во влажных сугру-дах доминирует дуб обыкновенный, а в сырых и мокрых - ольха черная, которые отмечаются также высокими показателями бонитета.
Ключевые слова: лесной фонд, типы леса, лесоустройство, производительность, породная структура.
Siruk Yu. V., Pechenyuk E.P., Chernyuk T.N. Typological Structure and Characteristics of Forest Fund of the Central Polyssya of Ukraine
The characteristic of the forest fund of the Central Polyssya of Ukraine is provided. The structure of the forest fund is analysed according to forest and land categories, the species composition, stand density and age, based on the database as of 2011. The typological structure of the forest areas of the region was studied. The analysis of species composition and productivity of dominant species were carried out according to the type of forest conditions. It is found that the Scots pine is prevailing in the poor and fairly poor site conditions, as well as in fresh fairly rich conditions, where its high productivity is marked. In wet fairly rich conditions the common oak dominates, and in damp and wet - the black alder, which are also marked as high levels of site class.
Keywords: forest fund, forest types, forest management, productivity, species composition.
