CC BY
118
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630 228 Здобувач П.П. Придка;
проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ: ПОШИРЕННЯ ТА Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА
На 0CH0Bi опрацювання повидшьно! таксацшно! бази даних станом на 1.01.2011 р. здшснено оцшку сучасного поширення насаджень perioHy в межах люогосподарських пiдприeмств. Проаналiзовано також лгавничо-таксацшш показники - розподiл за вщ-носними повнотами, запасами стовбурово! деревини, групами вшу, розповсюдження за типами люу i складом деревосташв. Наголошено на перспективi створення планта-цiйних лiсових культур iз швидкорослих видiв як сировинно! бази для задоволення про-мислових потреб.
Ключовi слова: Украшське Розточчя, насадження, площа, повнота, запас, групи вжу, вшова структура, типи лiсу, плантацiйне люовирощування.
Вступ. Украшське Розточчя розташоване у перехвднш смуз1 вщ лково! до лкостепово! зони i тому мае як ознаки першо! (вологий клшат, характерний склад деревно! рослинностi, специфiчний грунтовий покрив), так i друго! зон (фрагменти степово! рослинностi, грунти та rрунтотвiрнi породи). Флора Розточчя е типовою для широколистяно-лково! зони Середньо! бвропи [13].
По територй району проходить Головний европейський вододал мiж ба-сейнами рiчок Днiстер, Захвдний Буг, Сян. Розточчя простягаеться по територй' Украши приблизно на 60 км, i продовжуеться далi в Польщi. За лкорослинним районуванням райони Розточчя та Ошлля об'еднанi в один район - Львiвсько-Бережанське вододальне плато [3]. За лкоктматичним районуванням Укра'нсь-ке Розточчя ввднесено до Розточ-Опiльського лкоклшатичного району 4 d-l [9]. К.1. Геренчук [2] об'еднав Розточчя та Ошлля в одну фiзико-географiчну область, зазначаючи однак, що значна протяжнiсть областi (близько 200 км) i значнi коливання висот зумовлюють помiтнi змiни мiсцевих ктматичних умов, внаслiдок чого необхвдне детальне районування цiеí велико!' територй' для точного врахування агроклiматичних умов. Ю.М. Дебринюк [4] видалив в межах Украшського Розточчя один лкокультурний район - Розтоцький.
Характерною рисою регiону в ботанiко-географiчному аспектi е прохо-дження по територй' Розточчя схндно! межi природного поширення Picea abies [L.] Karst., Abies alba Mill., Larix decidua Mill. var. polonica, Juniperus communis L., а також пiвнiчноí межi природного ареалу Fagus sylvatica L.
Мета роботи полягае в уточненш сучасних меж Украшського Розточчя в розрiзi органiзацiй-користувачiв лiсового фонду, у вивченш лiсiвничо-таксацiй-них характеристик лiсових насаджень, шлянв пiдвищення !х продуктивностi.
Об'екти та методика. Об'ектом дослiджень були лiсовi насадження Украшського Розточчя. Для визначення показника лiсистостi використовували ве-ликомасштабнi картографiчнi матерiали з уточненням отриманих даних за ма-
терiалами облжу лiсового фонду оргашзацш-користувачш, якi функщонують на територií дослiджуваного регiону.
Методика роби е загальноприйнятою для лкшничих i таксацiйних дос-лiджень з використанням методов узагальнення, компонентного анатзу, логк-тичного та iсторичного шдходу. Для виконання мети роботи ми проаналiзували таксацiйну базу даних з лкового фонду регiону станом на 1.01.2011 р., здшсни-ли ощнку сучасного поширення лiсiв Украшського Розточчя в межах лкогоспо-дарських шдприемств, проаналiзували лiсiвничо-таксацiйнi показники наса-джень. Для уточнения меж оргашзацш-користувачш лкових насаджень вико-ристовували топографiчнi карти (1: 100 000) та планшети розташування лiсових масивiв (1: 10 000). Уточнюючи сучаснi межi Украшського Розточчя, брали до уваги напрацювання С.А. Генсiрука та iн. [7], Й. Бурачинського [14], Б.Ф. Оста-пенка та iн. [8, 9], Ю.М. дебринюка [4, 6], М.1. Сороки [12, 13].
Результати дослщжень. Поширення лiсових насаджень, 1х лкшничо-таксацiйнi показники вивчали в межах регюну Украшського Розточчя. При цьому брали до уваги, що його захщною межею е державний кордон Украши з Польщею; пiвнiчно-схiдна межа проходить по лшп Гребенне - Рава-Руська -Думм - Магерiв - Крех1в - Жовква - Мацошин - Гряда - Малi i Великi Грибо-вичi - Малехiв, пiсля чого проходить по швшчно-захщних околицях м. Львова, повертаючи на Рясне, Брюховичi, Бiрки, ясниська, Страдч, Затоку, Добростани, Новояворiвськ, Старич^ схiднiше Немирова, Вороблячин, Луг - i до державного кордону. Анашз площ лiсового фонду Украшського Розточчя показав, що на територп регюну кнуе 22 органiзацií - користувачi лiсового фонду (табл. 1).
Табл. 1. Розподгл площЬ земель лгсогосподарського призначення за ¡х категоргями в розргзг оргашзацш-користувачгв лгсового фонду
Назва оргашзаци
Перелш квартшпв, що вщно-сяться до регюну
Вкржп лiсовою рослин-шстю дi-лянки, га
В т.ч. лiсовi куль-тури
Не вкржп лiсовою рослин-нiстю дь лянки, га
Разом лко-вих дiдя-нок, га
Нель совi
землi, га
Загальна площа земель л/г приз-начення, га
3
4
6
7
8
9
01
Завадiвське л-во ДП "Львшське ЛГ"
1-31, 32-66
3310,6
393,2
186,4
3497,0
60,0
3557,0
В'язшське л-во ДП "Жовювське ЛГ"
24-29, 30-75
2982,8
981,0
163,8
3146,6
44,4
3191,0
Боровецьке л-во ДП "Рава-Руське ЛГ"
1-7, 33-46
1547,5
563,2
120,2
1667,7
57,3
1725,0
Потелицьке л-во ДП "Рава-Руське ЛГ"
31-32, 61-63, 64-75, 76-79
1407,0
739,8
73,0
1480,0
46,0
1526,0
05
Верещицьке л-во ДП "Рава-Руське ЛГ"
4, 8-11, 15-19. 22, 23, 24, 27, 28 29, 32, 33, 34
1130,2
556,1
97,2
1227,4
3,6
1231,0
Шклшське л-во ДП "Рава-Руське ЛГ"
5, 6, 12, 13, 14, 20, 21, 25, 26, 30, 31, 46, 47
751,2
334,0
25,4
776,6
20,4
797,0
Новояворшське л-во ДП "Рава-Руське ЛГ"
35-39, 40-43, 45
477,4
168,4
54,2
531,6
3,4
535,0
2
5
1 2 3 4 5 6 7 8 9
08 Смолинське л-во ДП "Рава-Руське ЛГ" 1-6, 56 332,3 248,3 45,4 377,7 0,3 378,0
09 ДП "Львiвський се-лекцшно-насшневий центр" 1-43, 45-86 2597,5 551,6 111,7 2709,2 24,8 2734,0
10 Великопиьське л-во Страцчвського НВЛК вс квартали 2611,7 1185,6 203,4 2815,1 66,9 2882,0
11 Лелехiвське л-во СтрацЧвського НВЛК всi квартали 1735,2 600,2 157,2 1892,4 61,6 1954,0
12 Страцчшське л-во Страцч1вського НВЛК вс квартали 1726,7 533,3 139,5 1866,2 39,8 1906,0
13 Верещицьке л-во Природного заповщ-ника "Розточчя" всi квартали 954,7 194,4 16,6 971,3 25,7 997,0
14 Ставчанське л-во Природного заповщ-ника "Розточчя" вс квартали 975,6 119,9 19,6 995,2 91,8 1087,0
15 Майданське л-во Старицького вшсь-кового лiсгоспу всi квартали 3444,1 519,7 230,9 3675,0 482,0 4157,0
16 Старицьке л-во Старицького вшськово-го лiсгоспу 4, 7-10, 12-14, 18-30, 33-39, 4243, 45-49, 51-59 3239,9 817,9 264,0 3503,9 134,1 3638,0
17 Магерiвське л-во Ма-гергвського вшсько-вого лiсгоспу 52-58, 70-128 6625,6 1234,5 614,4 7240,0 1088,0 8328,0
18 Середкевицьке л-во Магерiвського вшсь-кового люгоспу 1-37, 41, 4351, 64-67, 69 3264,8 1249,7 253,4 3518,2 1975,8 5494,0
19 Жовкiвське л-во Жовкiвського ДЛГП "Галсшьлк" 15, 17-35 1016,6 39,9 46,2 1062,8 0,2 1063,0
20 Рава-Руське л-во Жовкiвського ДЛГП "Галсшьлк" 1-22, 28-31 1826,2 359,4 155,4 1981,6 9,4 1991,0
21 Немиргвське л-во Яворiвського ДЛГП "Галсшьлк" 1-10; 12-19 1595,1 63,4 144,0 1739,1 18,9 1758,0
22 Iвано-Франкiвське л-во Яворiвського ДЛГП "Галсшьлк" 8-37 1611,3 363,9 139,5 1750,8 12,2 1763,0
Всього 45164,0 11817,4 3261,4 48425,4 4266,6 52692,0
Загалом площа вкритих лiсовою рослиннiстю дшянок Украшського Роз-точчя становить трохи бшьше 45 тис. га, а лкових земель - майже 48,5 тис. га. Найбшьшими користувачами лiсових насаджень на територц регiону е Маге-рiвський ВЛГ (9890 га або 22 %), Старичiвський ВЛГ (6684 га або 15 %), Страд-чiвський НВЛК (6074 га або 13 %), ДЛГП "Галсiльлiс" (6040 га або 13 %) та ДП "Рава-Руське ЛГ" (5644 га або 12 %). Лiсовий фонд Страдчшського навчально-виробничого лiсокомбiнату та Природного заповiдника "Розточчя" повнiстю знаходиться в межах дослщжуваного регiону.
У райош збереглася значна кiлькiсть природних лiсiв. Так, на дерново-слабоошдзолених пiщаних грунтах ростуть складнi за структурою буково-сос-
ново-дубовi та буково-cocHOBÍ лiси. Помине мiсце на шщаних аренах Розточчя належить також дубово-сосновим лiсам. На сильно горбистих дшянках району рiдкo трапляються букoвi та грабoвo-букoвi лiси. Поряд Í3 цим, рeгioн Розточчя мае давш лiсoкультурнi традицп, що пiдтвeрджуeться ввдносно високим вщсот-ком штучно створених лкових насаджень (11,8 тис. га або 26 %). Останнiм часом лкогосподарсью пiдприемства бiльшe oрiентуються на природне ввдтво-рення лiсiв. Значнi плoщi букових насаджень на територй Розточчя, необхщ-нiсть шдвищення 1х прoдуктивнoстi та стiйкoстi зобов'язують лiсiвникiв бiльшe уваги придiляти саме природному вдаворенню лiсiв.
Не вкрип лiсoвoю рoслиннiстю дшянки займають 7,2 % плошд, що вка-зуе на штенсивне лiсoкoристування в репош. Якщо прийняти загальну площу Украшського Розточчя в 100200 га [4], то лкисткть територй' становитиме 45,1 %, що на 6,6 % менше, нiж за даними на середину 90-х рокш минулого сто-лiття. На територй' рeгioну облжовано 33 породи, якi е переважаючими у складi лiсiв (табл. 2). Серед них найбшьшу площу займають насадження з перевагою у складi Pinus sylvestris L. (45,1 %), Fagus sylvatica L. (28,4 %), Quercus robur L. (10,3 %), Betula pendula Roth. (5,3 %) та Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (3,8 %). Насадження за перевагою шших пoрiд займають незначну площу.
Насадження Украшського Розточчя загалом е висoкoбoнiтeтними. Так, насадження Ia i вище клаав бoнiтeту займають 32,2, I боштету - 44,5, II боште-ту - 17,7, III боштету - 5,1 %. Насадження низьких класiв бoнiтeту в лковому фoндi рeгioну займають незначну площу (табл. 2). На територй' Розточчя усшш-но культивують таю швидкоро^ породи, як модрини европейську та японську, псевдотсугу Мензка i дуб червоний. Мoдринoвi насадження займають невели-ку площу (0,8 %), але 60 % насаджень породи ростуть за Ib i вище класами боштету. Насаджень з перевагою Quercus borealis Michx. створено трохи бшьше, шж модринових (1,2 %), 79 % з яких ростуть за Ia i вище класами боштету.
Табл. 2. Розподгл вкритих л1совою рослинтстю дтянок Укратського Розточчя
за класами боштету, га
№ Переважаюча Класи боштету Разом
з/п деревна порода 1 i вище Ia I II III IV V
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Сосна звичайна 829,2 6723,5 9894,3 2488,6 313,2 109,7 0,4 20358,9
2. Модрина 222,8 56,9 54,0 46,4 1,5 - - 381,6
3. Ялина европейська 35,3 51,2 26,1 0,8 - - - 113,4
4. Сосна Веймутова - 0,4 3,3 0,4 - - - 4,1
5. Ялиця бша - 0,9 2,8 - - - - 3,7
6. Псевдотсуга Мензiса - - 1,5 2,1 0,6 - - 4,2
7. Бук лiсовий 242,9 4393,1 6583,1 1394,9 195,1 0,7 - 12809,8
8. Дуб звичайний 8,2 372,6 1541,2 2184,7 542,2 16,8 2,1 4667,8
9. Ясен звичайний 2,6 62,1 19,3 17,7 - - - 101,7
10. Дуб червоний 217,8 212,8 89,0 22,5 0,1 - - 542,2
11. Береза повисла 226,5 572,0 999,9 518,3 61,0 17,8 - 2395,5
12. Граб звичайний - 8,0 185,4 399,5 589,9 32,9 0,3 1216,0
13. Вшьха чорна 20,2 83,0 348,2 721,9 486,9 36,9 - 1697,1
14. Осика 32,7 62,8 182,7 128,3 84,5 - - 491,0
15. Клен-явiр 14,3 45,2 56,2 9,2 4,5 - - 129,4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
16. Липа дрiбнолиста - 25,9 53,0 14,1 11,8 - - 1"4.8
17. Клен гостролистий - 29,5 27,9 10,2 0,2 0,2 - 68,0
18. Робшш звичайна 0,1 4,1 15,2 12,3 1,5 - - 33,2
19. Берест - 6,8 0,9 - - - - 7,7
20. Верба бша - - - 1,7 1,0 4,0 - 6,7
21. Тополя канадська - - - 1,6 1,1 3,3 - 6,0
22. Горiх грецький - - 1,7 - 2,8 0,3 - 4,8
23. Черешня - - 4,1 - - - - 4,1
24. Тополя бша - - - - - 3,0 - 3,0
25. Клен ясенелистий - 2,2 - - - - - 2,2
26. Верба ламка - - - - - 0,7 1,1 1,6
27. Бархат амурський 0,3 0,3 0,6 0,4 - - - 1,6
28. В'яз шорсткий - - - 1,5 - - - 1,5
29. Горiх сiрий - 0,9 - - - - - 0,9
30. Клен цукристий - 0,3 - - - - - 0,3
31. Тополя чорна - - - - - 0,2 - 0,2
32. Груша звичайна - - 0,2 - - - - 0,2
33. Лщина звичайна - - - - - - - 0,8
Всього 1852,9 12714,5 20090,6 7977,1 2298,7 226,3 3,9 45164,0
Площа насаджень Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko e дуже незнач-ною, що пов'язано насамперед i3 вiдсутнiстю насiнноí бази. Боштет насаджень теж вiдносно невисокий, що пояснюють перевагою молодняюв, ят не вданача-ються високою швидкктю росту, а також культивуванням провешенцш, якi не e перспективними для вирощування в Украшському Розточчi. Район мае висо-кий природно-клiматичний потенщал лiсових площ, що дае змогу ктотно шд-вищити рiвень фактично! продуктивностi насаджень за рахунок введения швид-корослих порiд [4-6, 10, 11].
Насадження регiону е загалом середньоповнотними, площа яких перева-жае (51,5 %). Високоповнотних насаджень трохи менше (36,8 %). Насадження низько! повноти займають 10,7 % вкритих лiсовою рослиннiстю далянок репону (табл. 3). Найбiльш високоповнотними (0,81-1,00) е насадження Quercus borealis Michx. (68,2 %), Larix L. (55,9 %), Populus tremula L. (50,2 %) та Pinus sylvestris L. (48,7 %). Для насаджень iнших порщ, насамперед - Fagus sylvati-ca L., Quercus robur L., Fraxinus exelsior L., характерна середня повнота. Серед насаджень перелiчених порiд невелика частина е низькоповнотними (табл. 3).
Табл. 3. Розподгл лкових насаджень Укратського Розточчя за вгдносними _повнотами, га_
№ з/п Переважаюча деревна порода Повнота Разом
0,3 i менше 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1. Сосна звичайна 114,5 450,5 1134,6 2806,7 5941,7 7062,8 2586,4 261,7 20358,9
2. Модрина 2,5 3,6 7,8 17,1 137,1 108,0 84,0 21,5 381,6
3. Ялина европейська 4,5 5,1 10,3 31,0 23,6 14,1 22,5 2,3 113,4
4. Сосна Веймутова 2,9 - 0,4 - 0,8 - - - 4,1
5. Ялиця бша - - - - 2,8 0,9 - - 3,7
6. Псевдотсуга Мензюа - - 0,8 0,6 2,2 0,6 - - 4,2
7. Бук люовий 229,3 423,1 1291,3 3438,5 4339,5 2323,0 674,1 91,0 12809,8
8. Дуб звичайний 45,2 165,4 534,0 1015,1 1613,6 769,0 402,3 123,2 4667,8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
9. Ясен звичайний - 1,0 8,4 24,0 44,7 19,3 4,3 - 1"|."
10. Дуб червоний - - 4,2 22,4 145,8 215,0 124,0 30,8 542,2
11. Береза повисла 7,9 50,0 160,2 345,5 1060,0 637,9 121,2 12,8 2395,5
12. Граб звичайний 12,3 10,7 129,8 415,0 405,6 212,6 26,5 3,5 1216,0
13. Вшьха чорна 10,2 63,7 226,1 534,5 554,1 246,9 57,2 4,4 1697,1
14. Осика 0,3 4,4 94,4 33,8 111,7 192,5 43,5 10,4 491,0
15. Клен-явiр 0,7 - 5,7 22,2 45,3 44,9 10,6 - 129,4
16. Липа длбнолиста 1,3 17,6 17,6 33,1 31,7 3,5 - - 104,8
17. Клен гостролистий - 0,8 9,2 15,4 16,5 20,1 1,1 4,9 68,0
18. Робшя звичайна - 1,3 4,8 7,0 9,3 10,8 - - 33,2
19. Берест 0,2 5,1 0,6 - 1,8 - - - 7,7
20. Верба бша - - 1,7 1,0 4,0 - - - 6,7
21. Тополя канадська 1,4 1,9 - 2,1 0,6 - - - 6,0
22. Горiх грецьки^ - - 4,8 - - - - - 4,8
23. Черешня - - 0,5 3,6 - - - - 4,1
24. Тополя бша - - - - 0,3 2,7 - - 3,0
25. Клен ясенелистий - - - - 2,2 - - - 2,2
26. Верба ламка - 0,4 - - 0,7 - 0,5 - 1,6
27. Бархат амурський - - 0,4 - 0,6 0,6 - - 1,6
28. В'яз шорстки^ - - - - 1,5 - - - 1,5
29. Горiх ирий - - - - - 0,9 - - 0,9
30. Клен цукристи^ - - - 0,3 - - - - 0,3
31. Тополя чорна 0,2 - - - - - - - 0,2
32. Груша звичайна - - - 0,2 - - - - 0,2
33. Лщииа звичайна - - - - - - - 0,8 0,8
Всього 433,4 1204,6 3647,6 8769,1 14497,7 11886,1 4158,2 567,3 45164,0
Розподш вкритих лковою рослиннктю земель Розточчя за типами лко-рослинних умов мае свою специфжу. Бшьше половини з них (53 %) займають сугруди, 27 % - груди, 17 % - субори (табл. 4). Боров1 типи розповсюджеш слабо, продуктивнкть насаджень тут досить низька. За пгротопом переважаючими е св1ж1 та волоп типи лкорослинних умов.
Бшьша частина соснових, дубових, грабових, березових 1 чорновшьхо-вих насаджень приурочеш до сугрудових тишв лкорослинних умов (в1дпов1д-но, 59, 75, 68, 69, 95 %). Модринов1 насадження ростуть переважно у сугрудах 1 грудах (49 1 48 %), буков1 та ясенов1 - у грудах (74 1 89 %). Насаджень дуба чер-воного найбшьше створено в сугрудових типах (57 %), у грудових умовах - де-що менше (43 %).
Регюн Розточчя характеризуеться достатньо високою р1зномашгнктю тишв лку (табл. 5-7). Ми облшували 34 типи лку, серед них: по п'ять вщно-сяться до борових 1 суборових, 15 - до сугрудових 1 9 - до грудових тишв лкорослинних умов. Тут, на в1дмшу в1д сусвдшх Волинсько! височини та Малого Полкся, значного поширеш бучини та субучини.
Найпоширешшими за площею типами лку е св1жа грабова бучина (14 %), вологий грабово-дубово-сосновий сугруд (13,5 %), волога грабова бучина (12 %), св1жий дубово-сосновий суб1р (10 %) та св1жий грабово-дубово-сос-новий сугруд (8 %). Ц п'ять тишв лку займають бшьше половини вкритих лко-вою рослиннктю далянок Розточчя 1 тут насадження формують найбшьш1 обся-ги деревини. Зпдно з1 шкалою поширення тип1в лку Б.Ф. Остапенка та 1н. [9],
зазначеш типи лку вiдносяться до категорií дуже поширених (> 10 % плошд) та поширених (3,5-10 % плошд).
Серед борових тишв лiсу найпоширешшим е свiжий сосновий бiр, який займае трохи бшьше 2 % вкритих лiсом площ (табл. 5). Сосновi насадження тут вiдiграють мелюративну роль, займаючи схили та вершини пiшаних горбш.
Серед суборових тишв лiсу, окр1м типу В2-дС, 5 % займае вологий дубо-во-сосновий субiр. Сосна тут мае експлуатацшне значення, а замiсть дуба зви-чайного в складi насадження часто росте береза повисла. € вдалi приклади зап-ровадження в цьому тиш лiсу лiсових культур за участю сосни звичайно! та дуба червоного.
Табл. 4. РозподЫ вкритих л^овою рослиншстю лкових дтянок за типами лкорослиннихумов i переважаючими породами, га
№ Переважаюча Вкритi люо- Запас стов- Розподш вкритих люовою
вою рослин- бурово! рослиншстю дшянок за типами
з/п деревна порода нiстю д1лянки, деревини, люорослинних умов, га
га тис. м3 А В С В
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Сосна звичайна 20358,9 6286,47 1036,6 6821,3 12076,3 424,7
2. Модрина 381,6 88,34 1,8 9,7 188,6 181,5
3. Ялина европейська 113,4 34,58 - 5,1 46,9 61,4
4. Сосна Веймутова 4,1 1,31 - 0,8 2,5 0,8
5. Ялиця бша 3,7 1,75 - - 3,7 -
6. Псевдотсуга Мензюа 4,2 2,08 - - 3,6 0,6
7. Бук л1совий 12809,8 3607,25 - 18,7 3282,8 9508,3
8. Дуб звичайний 4667,8 1027,51 - 94,0 3524,3 1049,5
9. Ясен звичайний 101,7 26,05 - - 10,8 90,9
10. Дуб червоний 542,2 158,42 - 4,0 307,7 230,5
11. Береза повисла 2395,5 458,43 4,4 470,1 1663,3 257,7
12. Граб звичайний 1216,0 214,75 - - 829,7 386,3
13. Вшьха чорна 1697,1 287,09 - 42,9 1613,0 41,2
14. Осика 491,0 79,12 - 145,1 336,9 9,0
15. Клен-явiр 129,4 21,71 - - 17,9 111,5
16. Липа ,щлбнолиста 104,8 23,28 - - 86,3 18,5
17. Клен гостролистий 68,0 10,74 - - 31,5 36,5
18. Робiнiя звичайна 33,2 3,79 5,4 10,7 16,5 0,6
19. Берест 7,7 1,16 - - 7,7 -
20. Верба бша 6,7 1,23 - - 6,7 -
21. Тополя канадська 6,0 1,53 - - 5,4 0,6
22. Горiх грецький 4,8 0,24 - - 4,8 -
23. Черешня 4,1 0,62 - - - 4,1
24. Тополя бiла 3,0 0,66 - - 3,0 -
25. Клен ясенелистий 2,2 0,27 - - - 2,2
26. Верба ламка 1,6 0,23 - 0,5 1,1 -
27. Бархат амурський 1,6 0,31 - - 1,6 -
28. В'яз шорсткий 1,5 0,24 - - 1,5 -
29. Горiх сiрий 0,9 0,09 - - - 0,9
30. Клен цукристий 0,3 0,05 - - - 0,3
31. Тополя чорна 0,2 0,04 - - 0,2 -
32. Груша звичайна 0,2 0,02 - - 0,2 -
33. Лщина звичайна 0,8 0,04 - - 0,8 -
Всього 45164,0 12339,37 1048,2 7622,9 24075,3 12417,6
Табл. 5. Розподгл вкритих лковою рослинтстю лкових дглянок Укратського Розточчя за типами лгсу в умовах боргв та суборгв за переважаючими породами, га'
Переважаюча деревна порода
О <-
о
1ндекси тишв люу
О
—
о
и VO
ffl
О
—
о
—
Сосна звичайна
26,3
997,4
11,7
0,8
0,4
4042,8
563,6
2065,7
149,2
7857,9
Модрина
1,8
5,2
4,5
11,5
Ялина европейська
5,1
5,1
Сосна Веймутова
0,8
0,8
Бук люовий
8,8
9,9
18,7
Дуб звичайний
62,8
2,3
28,9
94,0
Дуб червоний
1,0
2,2
0,8
4,0
Береза повисла
4,4
216,4
29,6
203,1
19,2
1,8
474,5
Виьха чорна
28,1
14,8
42,9
10.
Осика
78,8
0,8
65,5
145,1
11.
Робшя звичайна
5,4
6,9
3,8
16,1
12. |Верба ламка
0,5
0,5
Всього
26,3
1009,0
11,7
0,8
0,4
4423,5
608,4
2406
183,2
8671,1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
На територп Украшського Розточчя сформувався рiдкiсний тип лiсу -свiжий буковий субiр (1,3 %). Бук лковий виступае тут як домшка до сосни та дуба через сусщство з буковими насадженнями, mi ростуть суцшьними масива-ми на шдвищеннях. Буковi субори розмiщенi фрагментарно серед соснових су-бучин, де вони найчастше займають дшянки гумусованих пiскiв [1, 9].
Гаврусевич А.М. [1] вщзначив також наявнiсть на Розточчi типу лiсу -вологий буково-сосновий субiр (В3-бкС), вказуючи на його фрагментарнкть та близькiсть до типу лку В3-дС. Тут бук повинен одинично входити в другий ду-бовий ярус. Проте на цей час вологий буковий субiр на Розточчi не видшений, необхвдне проведения спещальних типологiчних обслiдувань з виявлення площ цього типу лку.
У сугрудах зосереджена найбiльша площа лкових насаджень регiону -бшьше 24 тис. га (табл. 6). Окрш тишв лку С3-г-дС i С2-г-дС, значне поширен-ня мають волога грабово-соснова судiброва (7 %) та свДжий i вологий буково-сосновД сугруди (по 5 %). У свДжих сугрудах склались оптимальш умови для росту соснових насаджень, тому вони тут е переважаючими (12,1 тис. га або 50,2 %). Площа насаджень з перевагою дуба звичайного та бука лкового е знач-но меншою, але досить подД6ною (вщповщно 14,6 та 13,6 %). Насаджень у гру-дових типах лку, порДвняно з сугрудами, е вдвДчД менше - 12,4 тис. га (табл. 7). Серед них переважають 6уковд деревостани в бучинах (76,6 %), дД6ров е значно менше (8,5 %). 1ншД грудовД типи лку займають незначну площу.
Вiкова структура лкш Розточчя загалом е розбалансованою (табл. 8, рис. 1). Так, найбшьшу площу серед хвойних займають середньовiковi наса-дження (53 %), а стиглД й перестiйнi - лише 12,6 %. Молодняки I-II груп вшу теж займають вщносно невелику площу - 13 %. Найбшьшу площу серед хвойних порщ займае сосна звичайна (97,6 %), розподш насаджень яко1 за вДко-вими групами подД6ний до такого у хвойних загалом.
Табл. 6. Розподт вкритих л ¡совою рослинтстю л ков их дшянок Украгнського Розточчя за типами лЬсу в умов ах сугруЫв за переважаючими породами, га
1ндекси тишв лку
№ з/п Переважаюча деревна порода г) и ?? 1 <м иВ Й Г) 1 о? М N В « ро м ? ¿ч О Сз-г-дС Сз-г-сД (Сз-гД) Сз-гБк (Сз-д-гБк) Сз-бкД (Сз-г-бкД) Сз-бкС (Сз-г-бкС) ¿и а ?! £ СО и £ СО и Разом
1. Сосна звичайна 3017,4 557,0 3,7 1594,3 44,4 78,3 4619,0 855,7 29,0 9,5 1238,1 24,1 3,2 2,6 - 12076,3
2. Модрина 72,1 8,7 0,5 21,3 13,4 4,3 23,2 19,3 2,3 2,5 21,0 - - - - 188,6
3. Ялина европейська 5,2 - - 7,6 - - 10,9 13,3 - 1,2 8,7 - - - - 46,9
4. Сосна Веймутова - - - - - - 2,5 - - - - - - - - 2,5
5. Ялиця бша - - - - - - 3,7 - - - - - - - - 3,7
6. Псевдотсуга Мензюа - - - 2,1 1,5 3,6
7. Бук л ¡совий 46,5 162,5 36,3 209,5 1440,0 549,4 24,7 40,0 371,2 106,5 296,2 - - - - 3282,8
8. Дуб звичайний 232,5 901,5 209,1 40,9 211,9 11,7 195,0 1520,3 23,7 139,2 36,1 2,4 - - - 3524,3
9. Ясен звичайний 2,3 - - - - - - - - 1,2 0,4 - - 6,9 - 10,8
10. Дуб червоний 53,0 21,2 1,6 7,5 14,4 3,5 39,8 132,6 2,6 6,5 25,0 - - - - 307,7
11. Береза повисла 156,0 60,1 9,2 190,9 78,6 11,6 661,3 117,0 33,0 3,6 274,5 - - 67,5 - 1663,3
12. Граб звичайний 110,7 106,1 8,1 104,1 70,7 12,3 63,0 191,3 35,9 29,8 97,4 - 0,3 - - 829,7
13. Вшьха чорна 3,8 - 1,7 - - - 251,5 142,7 8,2 6,8 53,1 12,5 - 1101,6 31,1 1613,0
14. Осика 32,9 5,4 - 1,0 5,2 - 201,0 29,8 18,2 - 43,4 - - - - 336,9
15. Клен-яв1р 1,5 - - 0,6 0,5 - 3,6 7,9 1,6 2,2 - - - - - 17,9
16. Липа др1бнолиста 10,3 0,9 - - 1,7 - 54,0 2,5 9,9 1,3 5,9 - - - - 86,5
17. Клен гостролистий 3,1 2,8 - - 6,9 - 4,5 12,2 - 0,5 1,5 - - - - 31,5
18. Робшк звичайна 1,6 - 3,5 8,7 - - 1,6 - 0,7 - 0,4 - - - - 16,5
19. Берест 0,2 7,5 7,7
20. Верба бша 1,0 5,7 - 6,7
21. Тополя канадська - 0,3 - - - - 2,1 2,4 - - - - - 0,6 - 5,4
22. Тополя бша - - - - 2,7 - 0,3 - - - - - - - - 3,0
23. Верба ламка - - - - - - 0,4 - - - 0,2 - - 0,5 - 1,1
24. Бархат амурський 0,3 0,6 - - - - - 0,3 0,4 - - - - - - 1,6
25. В'яз шорсткий 1,5 1,5
26 Гор1х грецький - - - 2,8 - - - - - - 2,0 - - - - 4,8
27. Тополя чорна - - - - - - 0,2 - - - - - - - - 0,2
28. Лпцина звичайна - - - - - - 0,8 - - - - - - - - 0,8
Всього 3751,9 1834,6 273,7 2191,3 1891,9 671,1 6163,1 3087,3 536,7 310,8 2103,9 39,0 3,5 1185,4 31,1 24075,3
Друге мкце за площею серед хвойних (1,8 %) займае модрина, розподш насаджень яко1 за вiковими групами е вщносно рiвномiрним. Так, найбшьшу площу займають достигаючi насадження (38,6 %), трохи меншу - молодняки (26 %) та стиглi насадження (24 %). Незначний вiдсоток площi (0,6 %) припадае на насадження шших хвойних порiд - ялини, ялищ та дугласií. Вiкова структура твердолистяних насаджень е найменш розбалансованою. Так, переважаючi площi займають середньовiковi насадження (39,1 %), а достигаючi i стиглi насадження - близько 25 та 23 % (рис. 2).
Табл. 7. Розподгл вкритих лковою рослинтстю лкових дйгянок Укратського Розточчя за типами лку в грудових умовах за переважаючими породами, га
Переважаюча деревна порода
а
1ндекси тишв люу
а ¿3 м и
С!
а
а ¡2, м и
С!
а
Сосна звичайна
10,1
1,6
169,8
4,9
238,3
424,7
Модрина
15,0
94,1
6,0
66,4
181,5
Ялина европейська
5,4
25,5
2,1
1,8
26,6
61,4
Сосна Веймутова
0,8
0,8
Псевдотсуга Мензюа
0,6
0,6
Бук люовий
0,4
21,8
5111,5
6,0
4368,6
9508,3
Дуб звичайний
115,8
52,1
369,6
39,5
34,9
436,5
1,1
1049,5
Ясен звичайний
0,6
9,9
30,4
10,6
30,0
9,4
90,9
Дуб червоний
23,9
14,1
87,7
3,4
4,2
97,2
230,5
Береза повисла
4,3
5,1
173,7
6,0
68,6
257,7
Граб звичайний
43,5
13,2
110,8
0,8
216,2
1,8
386,3
Вмьха чорна
0,2
19,0
21,4
0,6
41,2
Осика
6,0
3,0
9,0
Клен-явiр
2,3
0,9
61,2
8,4
1,9
36,8
111,5
Липа дрiбнолиста
6,0
12,5
18,5
Клен гостролистий
2,2
14,1
0,3
19,9
36,5
Робшш звичайна
0,3
0,3
0,6
Тополя канадська
0,6
0,6
Черешня
4,1
4,1
Клен ясенелистий
2,2
Горiх сiрий
0,9
0,9
Клен цукристий
0,3
Всього
221,3
111,0
6240,3
96,6
70,6
5643,5
12,3
21,4
0,6
12417,6
Серед насаджень твердолистяних порщ найбшьшу площу займають бу-ковi (65,4 %), вжова структура яких е також загалом рiвномiрною. Найбшьшу площу серед них займають середньовiковi (32,5 %), дещо меншу - достигаючi (29,9 %) та стиглi i перестiйнi (29,7 %) насадження. Найменше зафiксовано бу-кових молоднякiв - лише 7,9 %.
Значно меншу площу серед твердолистяних Розточчя займають дубовi насадження (26,6 %), значну перевагу серед яких мають середньовiковi дере-востани (58,5 %). Стиглi й перестшш насадження займають незначну площу (8,7 %), основна частина яких зосереджена на заповщних територiях. При цьому середнш вiк букових насаджень становить 82, дубових - 78 роюв.
Табл. 8. РозподЫ вкритих лковою рослинтстю л ¡сов их дглянок за патвними породами та групами в1ку
Запас стовбурово'1 деревини, тис. м3
Вкрит! лковою рослиншстю земл1, га
Деревш породи
молодняки
Iгрупа впсу
II група вшу
серед-ньовь ков1
достигайте
перес-тшш
молодняки
Iгрупа впсу
II група впсу
серед-ньов1-ков1
достигайте
стиг-л1
перес-тшш
Серед-нш вш, роив
Хвойш, в т.ч.
1008,6
1703,4
11061,6
4454,7
2488,6
149,0
20865,9
43,93
2473
3579Д)
1635,49
855,72
52,64
6414^52
65
Сосна звичайна
971,5
1638,1
10991Д
4245,1
2431,1
86,0
20363,0
43,31
243,62
3562,44
1571,41
836,06
30,93
6287,77
65
Модрина
35,8
63,7
43,1
147,5
36,1
55,4
381,6
0,61
3,81
8,28
43,34
12,66
19,64
8834
43
Ялина европейська
03
1,6
20,2
62,1
21,4
7,6
113,4
0,01
0,11
4,65
20,74
7,00
2,07
34,58
55
Твердолистяш,
787,7
1313,1
7639,4
4863,1
4467,8
508,7
19579,8
25,56
174,96
1955,93
1459,73
1334,9;
120,79
5071^4
79
Бук люовий
536,0
473,4
4165Д
3830,9
35523
252,0
12809,8
18,11
6335
1144,27
120050
1115 Д
65,82
360725
82
Дуб звичайний
219,6
739,6
3046,5
749,6
396,8
57,9
5210,0
6,35
103,37
74836
203,80
112,48
11,57
1185,93
78
Граб
0,4
35,7
307,4
213,4
474,5
184,6
1216,0
0,01
1,07
38,24
36,53
97,95
40,95
214,75
62
Клен
20,7
613
85,6
28,5
3,8
199,9
0,76
6,81
18,04
6,28
0,88
32,77
44
М'ЯК0ЛИСТЯН1,
в т.ч.
38,6
1403
1844,3
1149,3
1338,2
195Д
4705^
0,65
265,68
224,67
305,52
46,40
851,61
50
Береза
30,0
655
9683
515,6
732,5
83,6
23955
051
2,42
141^6
117,11
178,60
1853
458,43
50
Вшьха
73
38,1
7255
335,0
507,6
83,6
1697,1
0,11
256
100,07
58,42
10551
20,42
287,09
53
Осика
13
36,7
103,6
2845
57,6
7,3
491,0
0,03
3,71
1554
46,07
11,93
1,84
79,12
32
Техтчно цтт Разом
1,7 1836,6
3,1 3159,9
2,6 20547,9
1,4 104685
3,6 8298,2
852,9
12,4 45164,0
0,04 70,18
0,07 431,26
032 5801,17
0,27 3320,16
056 2496,71
219,83
1,*> 1233937
40 69
Ще меншу площу серед твердолистяних займають грабовi та кленовi на-садження (вщповщно, 6,2 та 1,0 %), вжова структура яких е також розбалансо-ваною. Серед грабнякiв переважають стига та перестiйнi насадження (54,2 %), серед кленових - середньовiковi насадження (42,8 %) та молодняки (41,0 %).
Насадження iнших твердолистяних порщ (ясен, в'яз, робiнiя) займають невелику площу, переважаючими серед яких е достигаючi i стиглi. М'яколистя-не господарство представлено вама вiковими групами насаджень, серед яких найменшу площу займають молодняки (3,8 %). На середньовшов^ достигаючi та стиглi деревостани припадае дещо бшьше 39, 24 та 28 % площi (рис. 3).
Достигаю1» 21,4
Стипш 11,9
Перестшш 0,7
Мол од гаки I класу 4,8
Молодняки II класу 8,2
__Середньов1ков153
Рис. 1. РозподЫ площ насаджень хвойних пор1д за групами в1ку, %
Достигаю1» 24,8 Стипш 22,8
Переспит 2,4
Мол од гаки I класу 4
Мол од гаки II класу 6,7 Середньов1ков1 39,1
Рис. 2. РозподЫ площ насаджень твердолистяних пор1д за групами в1ку, %
Достигаю1» 24,5
Стипш 28,4
Перестшш 4,1
Мол од гаки I класу 0,8
Молодняки II класу 3
--Середньов1ков139,2
Рис. 3. РозподЫ площ насаджень м'яколистяних пор1д за групами в1ку, %
Основну площу серед м'яколистяних насаджень займають березняки (50,9 %) та вiльховi насадження (36,1 %), решту площi припадае на осичники. Серед березняюв та вшьхових насаджень переважають середньовiковi (40,4 та 42,7 %), серед осичниюв - достигаючi (57,9 %). Найменшу площу займають молодняки, що е результатом проведення люогосподарськими пiдприемствами ре-конструктивних заходiв. Найбшьший запас деревини хвойних зосереджений у
середньовжових насадженнях (55,8 %), тодi як у стиглих i перестiйних - лише 14,1 % (табл. 8). Структура хвойних насаджень за запасом деревини е такою ж розбалансованою, як i за площею (рис. 1).
По твердолистяному господарству найбшьший запас деревини ввдзначе-но також у середньовжових деревостанах (38,6 %), дещо менший - у стиглих i перестiйних (28,7 %) та достигаючих (28,8 %). Як i за площею, структура твер-долистяних насаджень за запасом е найменш розбалансованою, порiвняно з хвойними та м'яколистяними насадженнями.
Запас деревини по м'яколистяному господарству розподалений вiдносно рiвномiрно у середньовжових, достигаючих i стиглих деревостанах.
Варто зазначити, що iснують реальш шляхи пiдвищення продуктивностi насаджень Украшського Розточчя, насамперед шляхом впровадження планта-цiйних лiсових насаджень за участю швидкорослих порiд - модрин европейсь-ко!' та японсько!', псевдотсуги Мензка, дуба червоного. Бонiтети цих порвд дос-татньо високi, i культивування !х у насадженнях iз коротким оборотом рубки дасть змогу отримати значш обсяги деревини.
Ще один важливий напрям пiдвищення продуктивностi - створення шд-наметових культур у низькоповнотних насадженнях сосни, бука, дуба. Хоча вщсоток таких насаджень у лковому фонда Украшського Розточчя загалом не-високий, введення пiд !х намет швидкорослих порiд не лише пiдвищить загаль-ну продуктивнiсть, але й покращить товарнiсть, полiпшить бюлопчну стiйкiсть лiсiв та !х позитивний вплив на довкшля.
Висновки. Серед вкритих лiсовою рослиннiстю дiлянок найбiльшi пло-щi займають хвойнi (46,2 %), трохи менше - твердолистяш (43,4 %) i вiдносно невелика площа знаходиться пiд м'яколистяними породами (10,4 %).
Найбшьший запас деревини хвойних i твердолистяних порiд зосередже-ний у середньовiкових (55,8 та 38,6 %), тодi як у м'яколистяних - у стиглих насадженнях (35,9 %). Насадження регюну загалом е високобонiтетними та се-редньоповнотними.
Переважаючими в Укра'нському Розточчi е сугрудовi типи лкорослин-них умов (53 % вкритих лковою рослиннктю земель). На територií регiону об-лiковано 34 типи лiсу.
Найвищим показником середнього вiку характеризуються насадження твердолистяних порщ, найнижчим - насадження техшчно пднних порiд (окса-митника, черешш, горiха, грушi).
Для шдвищення продуктивностi лiсiв перспективним заходом е впровадження у лiсовi насадження швидкорослих деревних порiд - модрини, псевдотсуги, дуба червоного як плантацшних насаджень з коротким оборотом рубки. Важливим заходом е також створення шднаметових лiсових культур у низькоповнотних лкових насадженнях.
Лггература
1. Гаврусевич А.Н. Типы буковых лесов северного Ополья и Расточья / А.Н. Гаврусевич // Научные труды УкрНИИЛХА: Вопросы повышения продуктивности лесов Карпат. - Ужгород : Закарпат. обл. изд-во, 1958. - Т. 1. - С. 165-182.
2. Геренчук К.И. К вопросу о лесостепной зоне Украины / К.И. Геренчук // Доклады и со-общ. Львов. отд-ния Геогр. об-ства УССР за 1964 г. - Львов, 1965. - С. 5-9.
3. Горшенин Н.М. Лесорастительные районы западных, Черновицкой и Закарпатской областей УССР / Н.М. Горшенин, С.В. Шеченко // Научные записки ЛСХИ. - Львов, 1954. - Т. 4. -С. 147-156.
4. Дебринюк Ю.М. Люокультурне районування Захщного Люостепу Украши : монографiя / Ю.М. Дебринюк. - Львiв : Вид-во "Камула", 2003. - 248 с.
5. Дебринюк Ю.М. Продуктившсть деревосташв у сугрудах Страдчшського НВЛК // Су-часний стан i перспективи розвитку тсово! типологй в УкраШ : матер. XII Погребняквських чи-тань : перша всеукрашська лiсотипологiчна наук.-практ. конф. 10-11 червня 2010 р. / Ю.М. Дебринюк, П.П. Придка. - Львш : РВВ НЛТУ Украши, 2012. - С. 211-218.
6. Дебринюк Ю.М. Характеристика та особливост поширення тапв лiсу на територи дер-жлiсфонду Страдчiвського навчально-виробничого лiсокомбiнату / Ю.М. Дебринюк, Л.1. Копш, П.П. Придка // Наую^ пращ Лiсiвничоl академп наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 30-35.
7. Генсирук С.А. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии : монографш / С.А. Генсирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь и др. / под ред. проф. - С. А. Генару-ка. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
8. Остапенко Б.Ф. Жсова типолопя : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во Харкв. держ. аграр. ун-ту ¡м. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
9. Остапенко Б.Ф. Типолопчна рiзноманiтнiсть лiсiв Украши. Зона широколистяних лiсiв : монографш / Б.Ф. Остапенко, 1.П. Федець, В.П. Пастернак. - Хркв : Вид-во Харюв. держ. аграр. ун-ту ¡м. В.В. Докучаева, 1998. - 127 с.
10. Придка П.П. Продуктившсть деревосташв у суборах Страдчгвського НВЛК / П.П. Придка // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.3. - С. 40-46.
11. Придка П.П. Характеристика сугрудових тишв люу у люовому фондi Страдчгвського НВЛК : матер. наук. конф., присвяч. 80^ччю заснування УкрНД1ЛГА: Лгавнича наука: витоки, сучаснiсть, перспективи / П.П. Придка. - Харкв : Вид-во УкрНДЩГА, 2010. - С. 56-58.
12. Сорока М.1. Рослинн1сть Украшського Розточчя : монографш / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 434 с.
13. Сорока М.И. Флора Расточья, ее охрана и использование : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / М.И. Сорока. - Львов, 1992. - 17 с.
14. Buraczynski J. Roztocze. - Lublin : Wyd-wo UMCS, 1997. - 189 s.
Прыдка П.П., Дебринюк Ю.М. Лесные насаждения Украинского Расточья: распространение и лесоводственно-таксационная характеристика
На основе обработки таксационных баз данных по состоянию на 1.01.2011 г. осуществлена оценка современного распространения насаждений региона в пределах лесо-хозяйственных предприятий. Проанализирован также ряд лесоводственно-таксацион-ных показателей - распределение по относительным полнотам, запасам стволовой древесины, группам возраста, распространение по типам леса и составом древостоев. Отмечена перспектива создания плантационных лесных культур из быстрорастущих видов как сырьевой базы для удовлетворения промышленных нужд.
Ключевые слова: Украинское Расточье, насаждения, площадь, полнота, запас, группы возраста, возрастная структура, типы леса, плантационное лесовыращивание.
Debrinyuk Yu.M., Prydka P.P. Forest stand of Ukrainian Roztochya: areal, silvicultiral and biometric features
The forest areas with spruce dominance were estimated within Ivano-Frankivsk administrative region using state stand level forest inventory database (as 01.01.2011). Also, we analyzed a number of forest stand indexes such as distribution of relative stand density, actual wood steam stock, stand age classes, distribution by forest types and stand tree species compositions. The attention is paid on perceptiveness Norway spruce forest plantations planting with fast-growing tree species as resource base for industry needs.
Keywords: Ukrainian Roztochya, stand, area, stand density, wood stock, age groups, age structure, forest types, plantation forestry._
