CC BY
19
УДК 630*116/.17:582.47(477.41) Астр. М.О. Лакида1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОЦ1НЮВАННЯ ТИПОЛОГ1ЧНОГО АСПЕКТУ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА НА ТЕРИТОРН ДЕРЖАВНО! ОРГАН1ЗАЦН "РЕЗИДЕНЦ1Я "ЗАЛ1ССЯ"
За результатами аналiзу лiсовпорядкувального матерiалу iз бази даних "Лiсовий фонд Украши" оцшено типологiчну структуру лiсiв Державно! оргашзацп "Резиденцiя "Залiсся". Проаналiзовано основнi типи лiсу з переважанням таких деревних видiв: сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла, вiльха чорна тощо. Виконано групування за такими показниками: трофотопи, гiгротопи, групи вжу, типи лiсу та класи боштету. Сформульовано висновок щодо проведения дшльност з урахуванням типологiчних особливостей.
Ключовi слова: лiсовi дiлянки, вкритi люовою рослиннiстю; тип лiсу; тип люорос-линних умов; трофотоп; породна структура.
Серед сучасних проблем ведення лкового господарства дедалi частiше постае питания щодо шдвищення ефективностi використання земель лкового фонду, якого можна досягнути шляхом ведення дiяльностi на системнш основi. Багатовiковий досвiд господарювання у лiсi свiдчить, що тальки фунтуючись на аналiзi лiсорослинних умов, вивченш едафiчних та екологiчних показникш дов-кiлля i пiдборi пiд них видового складу деревних порщ, з наступним викорис-танням вiдповiдних технологш та способiв створення i формування лiсостанiв, можливе вирощування високопродуктивних бюлопчно стiйких лiсiв та безпе-рервне невиснажливе користування лiсами [5, 6, 10]. Тому лкова типологiя, на-самперед, е iнструментом для систематизацц та впорядкування лкогосподарсь-ких заходав, якi мають за мету не тальки отримання деревини, а й збереження екологiчних властивостей лiсу. Ведення господарства на типолопчнш основi, на думку багатьох вчених [9, 11], е чи не основною умовою для усшшного вирь шення поставлених завдань та забезпечення сталого розвитку лково! галузi.
Лiси Державно!' оргашзацц "Резиденцк "Залiсся", загальна площа лкового фонду яко! становить 14845 га, вiдносять до особливо щнних лiсових ма-сивiв, оскiльки вони слугують мкцем збереження та вщтворення рiдкiсноí фло-ри i фауни (у зв'язку з цим не використовуються з рекреацшною метою), а та-кож вiдiграють важливу роль у шдтриманш екологiчноí рiвноваги прилеглих територiй. Типологiчну характеристика лiсiв Полкся, до областi якого нале-жить репон дослiджень за лiсогосподарським районуванням, грунтовно описано у працях багатьох вчених, серед яких 6.В. Алексеев [1], С.А. Генсрук [3], ПС. Погребняк [11], В.П. Ткач [9] та ш.
Мета роботи полягае у до^дженш лiсiвничо-таксацiйних особливостей деревосташв, якi зростають у рiзних лiсотипологiчних умовах.
Матерiали та методика дослщжень. Для аналiзу типологiчноí структу-ри лiсiв ДО "Резиденщя "Залкся" використано данi !х лiсiвничо-таксацiйноí характеристики, отримаш з банку даних "Лковий фонд Украши" Укра'нського державного проектного лковпорядного виробничого об'еднання "УКРДЕР-
1 Наук. кергвник: доц. Р.Д. Василишин, д-р с.-г. наук
ЖЛ1СПРОЕКТ". У процес виконання дослiджень виокремлено таю основш етапи: 1 - вивчення попереднього досвiду дослiдження типологiчноí структури лiсiв регюну; 2 - групування, оброблення та аналiз дослiдних даних; 3 - ощню-вання отриманих результатiв.
Результати дослiджень. За матерiалами лiсовпорядкування встановле-но, що пашвною категорieю земель на територií резиденцц е вкритi лiсовою рослиннiстю лiсовi дшянки, площа яких сягае 12386,0 га i становить 83,4 % вщ загально!' площi господарства. Серед трофототв, якi представленi на територп ДО "Резиденция "Залiсся", найпоширенiшими е субори, котр займають 6,8 тис. га або 54,9 % плошд вкритих лiсовою рослиннiстю лiсових дшянок (табл. 1). Значно менш поширеними е бори та сугруди - 2,4 та 3,1 тис. га вщпо-ввдно. Поодиноко трапляються груди, площа яких становить 0,1 тис. га. З-по-мiж гiгротопiв переважають свiжi умови - 87,7 %.
Табл. 1. Розподгл площ вкритих лковою рослинтстю лкових д1лянок
ДО "Резиденцгя "Залгсся " за типами лЬсорослиннихумов, %
Гiгротоп Трос отоп Всього
бори субори сугруди груди
Сухi 2,19 0,35 0,00 0,00 2,54
Свiжi 16,89 53,45 17,34 0,02 87,69
Волоп 0,11 1,08 2,78 0,19 4,16
Сирi 0,00 0,00 4,98 0,61 5,59
Мокрi 0,00 0,00 0,00 0,01 0,01
Всього 19,19 54,87 25,11 0,83 100,0
У лковому фовдд резиденцп панiвними е хвойш деревнi породи -10,5 тис. га, частка запасу яких становить 89,7 % ввд загального стовбурового запасу лiсiв резиденцií. У межах групи хвойних порiд домiнантнi позицп належать соснi звичайнiй, деревостани яко!' займають 84,7 % за площею, i тiльки зрiдка трапляються таю деревш види як ялина та модрина европейськi. Бiльше половини соснових насаджень (53,4 % за площею) зосереджеш у свiжих субо-рах i значно менше (16,9 % та 17,3 %) - у свiжих борах та сугрудах.
У межах резиденцií розподiл рослинного покриву узгоджуеться з характером рельефу И територií. Сосновi лки з лишайниковим та зеленомоховим покривом репрезентованi на вершинах сухих шщаних горб1в, а бiльш зволоженi дшянки уже характеризуються появою насаджень за участю дуба звичайного, якi займають 6,7 % площ лiсових дшянок, вкритих лiсовою рослиннiстю. У понижениях i багатих вологих умовах сформувались вiльховi лiси (4,8 %). Вiкова структура деревостанiв не е типовою для лiсiв даного регюну (рис. 1). На нашу думку, причиною цього, передусш, е режим господарювання, а саме: ввдсут-шсть рубок головного користування, зменшення обсяпв лiсовiдновних i сущль-но-санiтарних рубок, а також вщсутнкть вiльних для залкненпя площ.
Одним з найважлишших показникiв, що характеризуе продуктивнiсть насаджень, е боштет [7]. Вивчення розподшу середнiх значень ще!' ознаки (рис. 2) дае змогу охарактеризувати кожний включений до розподшу трофотоп на предмет продуктивной лiсових насаджень [2, 4].
Трофотоп
Рис. 1. РозподЫ площ вкритих л1совою рослиншстю л1сових дЫянок за трофотопами та групами в1ку
Бори Субори Сугруди Груди Трофотоп
Рис. 2. РозподЫ площ вкритих л1совою рослиншстю л1сових Ылянок за трофотопами та класами боштету
Як бачимо, у межах вшх груп титв лкорослинних умов, в основному, насадження зростають за 1а-11 класами боштету. Для лiсiв регюну дослiджень середнi значення цього показника там: бори - 1,7, субори - 1а,7, сугруди - 1,1, груди - 1,7. Для кращого сприйняття значного обсягу цифрового матерiалу нижче розглянемо таю групи типiв лiсорослинних умов як бори, субори та сугруди, оскшьки саме вони становлять понад 99 % загально'1 площi вкритих лко-вою рослиннiстю лiсових дтянок.
Бори (А). У межах цього трофотопу, який займае майже п'яту частину вкритих лiсовою рослиннiстю люових д1лянок, з часткою участi 19,2 %, перева-жають свiжi умови мкцезростання. Панiвним типом лiсу е свiжий сосновий бiр, репрезентований на площi 2092,3 га, що становить бшьше 99 % вiд загально! зайнято! зазначеним членом трофогенного ряду площ! Основним деревним видом у вшх типах лкорослинних умов ще! групи е сосна звичайна (98 % за пло-
03169817
щею), а також зрщка трапляються акацiя бша, береза повисла та тополя чорна. Розподш середнього запасу зазначених деревних видiв наведено на рис. 3.
Лкотшрнин деревний вгщ
Рис. 3. Розподгл середнього запасу пашвних лкотворних деревних видгв у борах ДО "Резиденция "Залкся "
Вкова структура деревосташв борш (табл. 2) характеризуемся перевагою середньовiкових насаджень, ят займають 59,9 % площ та 74,4 % за запасом.
Табл. 2. Розподгл площ вкритих лковою рослинтстю лкових д1лянок I запаав стовбуровоЧ деревини за типами лкорослиннихумов та групами вгку
Група вшу Тип лiсорослинних умов Разом
А1 а2 А3
Молодняки 116,5 12,0 761,6 107,13 12 0,09 879,3 119,22
Середньовiковi 131,9 23,89 1279,7 358,68 11,9 3,69 1423,5 386,26
Пристиглi 0 0 39,7 11,93 0 0 39,7 11,93
Стиглi i перестиглi 23,0 0,46 11,3 1,56 0 0 34,3 2,02
Разом 271,4 36,35 6619,7 2574,3 13,1 3,78 2376,8 591,43
Наступними за поширенням е молодняки - 37 % за площею та 23 % у розподш запаав. Участь пристиглих, стиглих та перестиглих насаджень зовам незначна як за площею, так i за запасом, оскшьки ц вiковi групи представлеш, в основному, такими деревними видами як акащя бша та шелюга.
Субори (В). Зазначений трофотоп найбшьш широко представлений у цьому регюш дослiджень (54,9 %), а свiжi умови мiсцезростання у його межах займають 97,4 %. Панiвним типом лку е свiжий дубово-сосновий субiр, який займае площу 6619,7 га. Цей тип лку також переважае загалом по резиденцц -53,4 % площ вкритих лковою рослиннктю лiсових дiлянок [8]. Головним лкот-ворним деревним видом е сосна звичайна (97,7 %), деревостани яко1 в цих умо-вах е досить продуктивними (рис. 4). Також трапляються береза повисла, дуб звичайний, тополя бша та iн.
Люспшршш деревний ]
Рис. 4. Розподгл середнього запасу пашвних лЬсотворних деревних видгв у суборах ДО "Резиденция "Залкся "
Розподш площ i запаав стовбурово! деревини за типами лкорослинних умов та групами вiку у межах суборiв наведено у табл. 3.
Табл. 3. Розподгл площ вкритих лковою рослинмстю лкових д1лянок I запаав стовбуровоI деревини за типами лкорослинних умов та групами вгку
(чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м )
Група вшу Тип лiсорослинних умов Разом
В1 В2 В3
Молодняки 0,4 0,05 123,1 11,81 07 0,08 124,2 11,94
Середньовiковi 41,1 11,36 4893,4 1867,26 122,7 36,15 5057,2 1914,77
Пристига 0 0 670,1 293,49 19 0,31 672,0 293,8
Стиглi i перестига 0,62 933,1 401,74 81 1,83 942,8 404,19
Разом 43,1 12,03 6619,7 2574,3 133,4 38,37 6796,2 2624,7
Значну частину площ займають середньовiковi деревостани (74,4 %), а далi у порядку спадання слщують стиглi i перестиглi (13,9 %), пристиглi (9,9 %) та молодняки (1,8 %).
Сугруди (С). Сугруди, з переважанням свiжих умов мкцезростання, ста-новлять понад 25 % вкритих лковою рослиннiстю лкових дшянок. Тут основ-ними типами лку е свiжий грабово-дубово-сосновий сугрудок - 2109,1 га, си-рий чорновшьховий сугрудок - 616,3 га та волога грабова судiброва - 186,6 га. Багап rрунтовi та волоп умови зумовлюють зростання значно! кшькосп деревних видав, серед яких пашвне положения займають сосна звичайна (48,3 %), на-садження яко! характеризуються високою продуктивнiстю (рис. 5), дуб зви-чайний (25,2 %), вiльха чорна (17,1 %). Насадження штучного походження, у межах групи, становлять 38,6 % вiд зайнято! площi.
Рис. 5. Розподгл середнього запасу пашвних лкотворних деревних видгв у сугрудах ДО "Резиденция "Залкся "
Наведений у табл. 4 розподш площ вкритих лковою рослиннiстю лко-вих далянок i запасiв стовбурово! деревини пашвних деревостанш у сугрудах показуе 1х широку вiкову амплiтуду.
Табл. 4. Розподгл площ вкритих лковою рослиннктю лкових д1лянок I запаав стовбуровоI деревини за типами лкорослиннихумов та групами вгку
(чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)
Група вшу Тип лiсорослинних умов Разом
С2 С3 С4
Молодняки 11,3 1,69 0 0 83 0,08 19,6 1,77
Середньовiковi 1645,1 599,45 233,4 65,91 210,9 35,39 2089,4 700,75
Пристиглi 242,4 119,36 24,0 8,04 102,4 23,49 368,8 150,89
Стиглi i перестиглi 248,7 102,64 87,5 22,71 295,6 69,16 631,8 194,51
Разом 2147,5 823,14 344,9 96,66 617,2 128,12 3109,6 1047,92
Найбшьшу площу займають середньовiковi насадження (67,2 %), за ними у порядку спадання йдуть стиглi i перестиглi (20,3 %), пристиглi (11,9 %), участь молоднякiв е мiнiмальною (0,6 %). Груди (Б). Щодо грудiв, то цей тро-фотоп представлений менше як на 1 % площ вкритих лковою рослиннктю т-сових дiлянок. Панiвними типами лку е сирий чорновiльховий груд (66,4 га) та волога грабова даброва (24,0 га). Найбiльшi площi репрезентоваш вiльхою чор-ною. Частка учасп насаджень штучного походження - близько 2 %.
Висновки. Встановлено, що типологiчна структура лiсiв ДО "Резиденция "Залiсся" досить рiзноманiтна i представлена 20 типами лку, серед яких найпо-ширенiшим е свiжий дубово-сосновий субiр (53,4 % вiд загально! площi вкритих лiсовою рослиннктю лкових дiлянок та 97,4 % у межах групи суборш). Результата аналiзу розподiлу середнiх значень боштету за трофотопами засвдаи-
ли, що найпродуктивнiшими е деревостани саме суборiв, якi здебiльшого зрос-тають за 1а i вище та I класами бонiтету. Також досить високою продуктивнiстю вiдзначаються насадження сугрудiв та борiв, якi представленi такими за поши-реннями типами лку (у порядку спадання): свiжий грабово-дубово-сосновий сугрудок та свiжий сосновий бiр. Наведенi данi свiдчать, що насадження рези-денцií е високопродуктивними, а це тальки пiдтверджуе те, що господарство ве-деться з урахуванням типологiчних особливостей. Цей пiдхiд е запорукою зба-лансованого використання лкових ресурсiв i дае змогу господарювати, беручи до уваги природний розвиток деревосташв, та використовувати лiсовi ресурси, зберiгаючи стiйкiсть лiсових формаций.
Лггература
1. Алексеев Е.В. Типы украинского леса. Правобережье / Е.В. Алексеев. - Изд. 2-ое, [перероб. та доп.]. - К. : Изд-во АН УССР, 1925. - 120 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. Генарук С.А. Жси Украши / С.А. Генарук. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Львгв : Вид-во "Свгг", 2002. - 496 с.
4. Гром М.М. Люова таксацш / М.М. Гром. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2010. - 416 с.
5. Дебринюк Ю.М. Продуктившсть деревосташв у сугрудах Страдчшського НВЛК / Ю.М. Дебринюк, П.П. Придка // Сучасний стан i перспективи розвитку люово! типологи в Украiнi : зб. наук. праць. - Сер.: XII Погребняювсью читання. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши,
2012. - С. 211-218.
6. Криницький Г.Т. Про перспективу лю1вничо-еколопчно1 типологи: дискусiйнi аспекти / Г.Т. Криницький // Сучасний стан i перспективи розвитку люово! типологи в Украхш : зб. наук. праць. - Сер.: XII Погребняювсью читання. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши, 2012. - С. 36-42.
7. Лакида 1.П. Бюпродуктившсть штучних соснових деревостаиiв мюьких лiсiв Киева та и динамша : монографш / 1.П. Лакида. - Корсунь-Шевченкiвський : Вид-во В.М. Гавришенко,
2013. - 172 с.
8. Лакида М.О. Особливост типолопчно! структури лiсiв Державно! оргаиiзацii "Резиденцш "Залiсся" / М.О. Лакида, Р.Д. Василишин // Бiоресурси лiсових та урбашзованих екосистем: вiдтвореиня, збереження i рацiональне використання : тези доп. наук.-практ. конф., 23-24 квiтня 2015 року. - К. : Вид-во "Либадь", 2015. - С. 35-36.
9. Остапенко Б.Ф. Жсова типологш : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во Харк. держ. аграрн. ун-т Гм. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
10. Плугатар Ю.В. Лiсотипологiчне управлшня лiсами Украши / Ю.В. Плугутар // Сучасний стан i перспективи розвитку люово! типологи в Укра'iиi : зб. наук. праць. - Сер.: XII Погребняквсью читання. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши, 2012. - С. 75-81.
11. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 455 с.
Лакида М.О. Оценка типологического аспекта ведения хозяйства на территории Государственной организации "Резиденция "Залесье"
По результатам анализа лесоустроительного материала из базы данных "Лесной фонд Украины" приведена оценка типологической структуры лесов Государственной организации "Резиденция "Залесье". Проанализированы основные типы леса с преобладанием следующих древесных видов: сосна обыкновенная, дуб обыкновенный, береза повисшая, ольха черная и т.д. Выполнены группировки по таким показателям: трофото-пы, гигротопы, группы возрастов, типы леса и классы бонитета. Сформулирован вывод о проведении деятельности с учетом типологических особенностей.
Ключевые слова: лесные участки, покрытые лесной растительностью; тип леса; трофотоп; породная структура.
Lakyda M.O. The Assessment of Typological Aspects of Conducting Forest Management of the State Organization "Zalissia" Residence"
As a result of analysis of forest inventory data from database "Forest Fund of Ukraine", evaluation of typological structure of forests of the State Organization "Zalissia" Residence" is presented. The main types of forests with prevalence of such tree species as Scots pine, Pedunculate oak, birch, Black alder and others are analyzed. The research included grouping by the following indicators: site soil richness, site soil moisture, age groups, forest types and site index classes. The conclusion about conducting forest management on forest typology basis is formulated.
Keywords: forest covered land, forest types, forest growing condition types, soil richness, species structure.
УДК 712.3/.4:378.4(477-25) Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук; астр.
М.В. Крачковська - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРН НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ УКРА1НИ У КИ6В1
Проведено ретроспективний аншш формування та розвитку територн Нацюналь-ного ушверситету фiзичного виховання i спорту Украши упродовж ХХ-ХХ1 ст. та оць нювання стану благоустрою на сучасному еташ. Проаналiзовано письмовi й картогра-фiчнi документи та iншi архiвнi матерiали щодо створення ушверситетського комплексу в Киев^ Здшснено ш^вняльний аналiз проектно! документацн iз сучасним станом арх^ектурно-планувально! структури, озеленення та благоустрою територн витого навчального закладу, а також iз сучасними особливостями органiзацií вищих навчаль-них закладiв.
Ключовi слова: територiя навчальних корпусiв, озеленення, архiтектурно-плану-вальна структура.
Вступ. Традицп архiтектурно-планувальноí органiзацií, благоустрою та озеленення дшянок вищих навчальних закладав на територц сучасно!' Украши формувалися з часш заснування у XV ст. перших осередов науки - братських шкш. При цьому, для кожного столитя був характерним пошук власно!' ху-дожньо!' своерiдностi наукових комплексов, стршкий розвиток будавництва яких у Киевi розпочався у Х1Х ст. Тодi було створено низку комплекав такого типу, серед яких: навчальш корпуси Кшвського нацiонального унiверситету ш. Тараса Шевченка (спорудженi у цен^ мiста за проектом архитектора В. Береги у 1834-1837 рр. [3]) та Нащонального технiчного ушверситету Украши "Ктвський полiтехнiчний iнститут" (будiвництво здiйснювали в кiлька еташв з 1898 по 1916 рр. на територп площею 41,5 га; автор проекту - академк архиек-тури 1С. Кiтнер [9]). Пiзнiше, у постреволющйш роки ХХ ст. вс об'екти, неза-лежно вiд !хнього функцiонального призначення, споруджували за трьома принципово вiдмiнними напрямами: укра!нського бароко, архиектурно! класи-ки та конструктивiзму [2]. Внаслiдок творчо! дiяльностi архiтекторiв зазначено-го перiоду, було створено багато яскравих архiтектурних ансамблiв, одним з яких е комплекс корпусов № 1, 2, та 4 Нащонального ушверситету бюресурсов i природокористування Украши, що е пам'ятками архгтектури та культурним надбанням нашо! кра!ни [10]. Згодом, найчастiше шд час освоення нових тери-
