CC BY
25
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournal of Ecology, 2017, 7(3), 120-127, doi: 10.15421/2017_59
ORIGINAL ARTICLE UDC 630*3
Typological diversity of watershed forests of the Seversky Donets River (Luhansk region)
O.B Bondar1, L.I. Tkach2, O.O. Chuikova3, A.S. Zolotarova3,
1 Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G.M. Vysotsky Pushkinskaya St. 86, Kharkiv, 61024, Ukraine E-mail: olexandr. bondar@i. ua 2O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv RevoiiutsiiSt. 12, Kharkiv, 61000, Ukraine E-mail: tkachiy@i. ua 3 Luhansk National Agrarian University Alchevskykh St., 44, Kharkiv 61000, Ukraine Submitted: 04.06.2017. Accepted 07.08.2017
Typological analysis of watershed forests of the Seversky Donets River was carried out on the basis of forest management data with electronic databases of "Ukrderzhlisproekt" Production Association. More than 27 types of forest were analyzed with total size of 228.2 thousand hectares. The classification of forest growth conditions, forest types and tree species on the left and right banks of the Seversky Donets River was done for the Luhansk region. We determined that the forest fund of the Luhansk region consists from the oak forests - 46.4 %, sudubrava - 21.1 %, conifer forest - 17.5 %. The proportion of coniferous forests makes up to 15.0 % of total forest area. We calculated that the area of common oak and common pine is 86.9 and 70.9-103 ha respectively. The following types of forests are prevailing: dry birchbark-marple sudubrava (30.8 %), fresh oak-pine sudubrava (13.1%), dry Tatarian maple sudubrava (12.9%), and fresh pine forest (10.6%). In the forest area of the Luhansk region we registered 70 tree species, of which 19 species - in oak-pine forest; 37 - in conifer forest; 55 - in sudubrava; 59 - in oak forest. By categories of protection the recreation forests (51.7 %) and protective forests (42.0 %) are the dominant. The forests of nature protection, forests of scientific, historical and cultural significance have only 6.4 % from the total forest area. The structure of forests by age groups was: middle-aged forests - 41.3 %, young growths - 17.8 %, ripening forests - 15.5 %, mature forests - 16.7 %, and old growth forests - 13.3 % from total forest area of Luhansk region. Key words: conifer forest; sudubrava; oak forest; Luhansk region; European oak; Scots pine
Типолопчне pi3HOMaHi^ лiсiв на водозбор1 р1чки □верський Донець на територп ЛуганськоТ област
О.Б. Бондар1, Л.1. Ткач2, О.О. Чуйкова3, А.С. Золотарьова3
1УкраТнський науково-дослдний iMCTMiyr л'ювого господарства та агролiсомeлiорацii'
iMehii Г.М. Висоцького, вул. Пyшкiнська 86, м. Харкiв, 61024, УкраТна 2Харкiвський нацiональнийун '/верситет мiського господарства iмeнi О.М. Бекетова, вул. РеволюцТ' 12, м. Харкв, 61000, УкраТна 3Луганський нацiональний аграрний ун'1верситет, вул. Алчевських 44, м. Харкв, 61000, УкраТна
Типолопчне pi3H0MaHirm лiсiв на pi4^ Сiверський Донець було оцЫено на ochobî матерiалiв лiсовпорядкування i3 використанням електронних баз даних ВО «Укрдержлкпроекту». Проаналiзовано понад 27 титв лiсу на територи площею 228,2 тис. га. Зроблено розподт титв лiсорослинних умов, типiв лiсу та деревних порщ на лiвому i правому 6epe3i рiчки Сiверський Донець на територи ЛуганськоУ областi. Визначено, що в лiсовому фондi ЛуганськоУ областi переважають груди - 46,4 %; сугруди - 21,1 %; субори - 17,5 %; причому частка борiв становить 15,0 % вщ загальноУ площi земель, вкритоУ лiсовою рослиннктю. Визначено, що площi дуба звичайного та сосни звичайна становить вщповщно -86,9 тис. га i - 70,9 тис. га. Серед титв лку домЫують наступнi: суха берестово-пакленова дiброва (30,8 %), свiжий дубово-сосновий субiр (13,1 %), суха чорнокленова судiброва (12,9 %) та свiжий сосновий бiр (10,6 %). На територiУ лiсiв ЛуганськоУ обласп зростають 70 видiв деревних порщ, з них у борах - 19, суборах - 37, сугрудах - 55 та грудах - 59. За категорiями захисносп переважають рекреацiйно-оздоровчi (51,7 %) та захисн лiси (42,0 %); лiси природоохоронного, наукового та кторико-культурного призначення займають лише 6,4 % вщ загальноУ площi вкритоУ лковою рослиннiстю земель. Розподiл насаджень за групами вку наступний: домiнують середньовiковi насадження - 41,3 %, частки молодняюв - 17,8 %, пристигаючих - 15,5 %, стиглих - 16,7 %, та перестiйних - 13,3 % вщ загальноУ площi лiсiв на територiУ ЛуганськоУ областi.
Ключов1 слова: бiр; субiр; сугруд; груд; Луганська область; дуб звичайний; сосна звичайна
Вступ
Луганська область адмiнiстративно-територiальна одиниця УкраУни розташована на сходi краУни, переважно в басейнi середньоУ течй' Сiверського Дiнця. Площа обласп становить 26684 км2 (Rudenko, 2008).
Грунтовий покров ЛуганськоУ областi складають чорноземи, що сформувалися в результат дернового процесу фунтоутворення, який розвиваеться пiд лугово-степовою рослиннiстю. Щорiчне формування надземноУ та пiдземноУ маси рослинного походження та ïï розкладання в умовах недостатньоУ вологи обумовлюють значну кшьюсть гумусу, глибина якого вар^еться вiд 50 до 130 см. Для ЛуганськоУ обласп характеры два типи ландшафлв - степовий та лковий. Лка займають 8,6% територи обласп та розповсюджен вкрай нерiвномiрно. Основнi масиви лiсу знаходяться у басейнах рiчок Сiверський Донець та Айдар (КремЫський та Станично-Луганський райони). Найбтьшу площу займають степи, понад 87% територи обласп (Rehionalna dopovid..., 2015).
Дослiдження типологiчного рiзноманiття (Tkach, Bondar, 2015; Bondar, 2016) та бюлопчного рiзноманiття лiсових насаджень актуальне не ттьки для УкраУни (Pasternak et al., 2011 ; Zibtsev et al., 2012), але й закордоном в £врот (Barbati et al., 2014; Kovac et al., 2016), США (Paula et al., 2017), 1ндп (Chandra et а1., 2010), Королiвство ТаУланд (Miki et al., 2017), Латви (Rendenieks et al., 2015), Ымеччини (Weber, 2017), Бразили (Kröger, 2017) та Ыших державах. З метою пщвищення рiвня життя людей та збереження довюлля планети необхiдно вести лкове господарство на засадах сталого розвитку, яке забезпечувало безперервнкть виконання лками еколого-економiчних функцiй. Постiйно вiдновлюються насадження, та щорiчно висаджувати новi лки, адже збiльшення площi лiсiв на планел, Ух бiорiзноманiття, охорона i збереження довюлля - основнi завдання людей на планет Земля. Прагнення дослщниюв розiбратися у рiзноманiттi природи лiсiв та класифiкувати конкретнi дтянки лiсу виникли з практичноУ необхщносл продуманоУ органiзацiï та веденнi лкового господарства.
Найбiльш розроблену i досконалою класифка^ю насаджень розробив П.С. Погребняк. Основу його класифкаци служить едафiчна сiтка, побудована по координатах багатству i вологосп Грунту. Дiлянки, як розташованi на одноманiтних за степеню родючосп фунлв, складають чотири групи трофототв, позначенi буквеними iндексами: А -бори; В - субори; С - сугруди (судiброви); D - груди ^брови). Дтянки, однорщы за волопстю, називаються гiгротопи, для позначення яких використовують цифровi Ыдекси: 0 - дуже сухi, 1 - сух^ 2 - свiжi, 3 - вологi, 4 - сир^ 5 - мокрi. У результат ми отримали 24 типи лкорослинних умов (Pogrebnyak, 1955).
Опублковано цикл робiт, якi розкривають методичн положення украУнськоУ лiсотипологiчноУ школи i узагальнюють отриманi результати (Ostapenko, 1997; Ostapenko et al., 1997; 1999; 2002). Наступи науковi роботи завершилися створенням кадастру - повного опису уах поширених типiв лку на територiУ УкраУни. Для зони широколистяних лiсiв було видiлено i описано 55 титв лiсу, а саме у борах - 6, суборах - 10, сугрудах - 21, i грудах - 18. Майже однакова кшьюсть титв лку в кожнм лiсорослиннiй зонi: в Полка - 51, Лкостепу - 47, та Степу - 51. В УкраУнських Карпатах (Herushynskyi, 1996) видтено - 78, а прському Криму (Posokhovyi, 1972) - 97 титв лiсу.
Збезлкення i деградацiя лiсiв, в поеднанн зi змiною клiмату, вимагають картування полiпшення лiсiв функцiонального i бюлопчного рiзноманiття для пiдтримки бiльш тактичних ршень та дiй по збереженню природного бiорiзноманiття лiсiв. Авторами (Gregory et al., 2017) була зроблена карта, для збереження типолопчного рiзноманiття лiсiв для Анд i Амазони, в перiод швидких змiн навколишнього природного середовища.
Проведенi нами дослщження ставили за мету проведення типолопчного аналiзу лiсiв на лiвому i правому березi рiчки Сiверський Донець на територи ЛуганськоУ обласп. Для досягнення поставлено! мети виршувалися наступи задачи
1. Визначити площi лiсiв на лiвому i правому березi рiчки Сiверський Донець на територи ЛуганськоУ обласп за типами лiсорослинних умов, титв лiсу та деревних порщ;
2. Порiвняти насадження, як зростають на лiвому i правому березi рiчки Сiверський Донець, за типами лiсорослинними умов, типами л^, деревними породами, категорiями захисносп та групами вку._
Ukrainian Journal of Ecology, 7(3), 2017
Практичне значення наших дослгджень полягало в тому, щоб оцiнити та проаналiзувати сучасний стан насаджень на лiвому та правому 6epe3i рiчки Сiверський Донець для пгдвищення ефективностi ведення лгсового господарства на територгУ ЛуганськоУ обласп.
Матер1али та методика
Для проведення типологгчного аналiзу лiсiв на лiвому i правому березi рiчки Сгверський Донець на територгУ ЛуганськоУ обласп були використанг бази даних ВО „Укрдержлгспроекту" станом на 01.01.2011 року. Матергали лгсовпорядкування аналгзували за типами лгсорослинних умов, типами лгсу, деревними породами, групами класами вгку та категоргями захисностг лгсгв. Для типологгчного аналгзу лгсгв використано методичнг положення украУнськоУ лгсотипологгчноУ школи (Ostapenko, Tkach, 2002). Межг лгвого i правого береггв ргчки Сгверського Донця визначено за допомогою програми MapInfo Professional 12.5 г векторноУ карти УкраУни. Географгчнг координати крайнгх точок дослгджуваноУ територгУ: на пгвночг 50.085904, 38.312005, пгвднг 47.829783, 39.517868, заходг 49.495339, 37.842920 та сходг 49.255409, 40.219178 (рис.1).
Рис. 1. Карта-схема ЛуганськоУ обласп на територгУ Европи (складено автором Бондарем О.Б. гз використанням
програми MapInfo Professional 12.5 г векторноУ карти)
Результати досл1джень
Загальна площа лгсгв якг пгдпорядкованг Держлгсагенству УкраУни на територгУ ЛуганськоУ обласп становить 228,3 тис. га станом на 01.01.2011 року. На лгвому березг ргчки Сгверський Донець на територп ЛуганськоУ обласп знаходяться наступнг лгсомисливськг господарства (ЛМГ), площа яких становить: Бгловодське ЛМГ - 16,9 тис. га, Бглокуракгвське ЛМГ
- 11,6 тис. га, Кремгнське ЛМГ - 31,1 тис. га, Луганське ЛМГ - 8,6 тис. га, Новоайдарське ЛМГ - 24,8 тис. га, Сватгвське ЛМГ
- 7,5 тис. га, Сгверодонецьке ЛМГ - 15,7 тис. га, Станично-Луганське ЛМГ - 27,3 тис. га, Старобгльське ЛМГ - 14,2 тис. га. Загальна площа лгсгв на лгвому березг ргчки становить 157,7 тис. га, або 69,1 % вгд загальноУ площг лгсгв у Луганськгй областг.
На правому березг ргчки Сгверський Донець на територгУ ЛуганськоУ обласп розташованг так лгсомисливськг господарства: 1вангвське ЛМГ, площа 24,5 тис. га, Луганська АЛМС - 0,6 тис. га, Луганське ЛМГ - 21,5 тис. га, Свердловське ЛМГ - 14,9 тис. га та Сгверодонецьке ЛМГ - 9,1 тис. га. Загальна площа лгсгв на правому березг ргчки становить 70,6 тис. га або 30,9 % вгд вгд загальноУ площг лгсгв у Луганськгй обласп.
У структург трофотопгв лгсового фонду ЛуганськоУ областг переважають груди - 105,8 тис. га або 46,4 %; сугруди - 48,2 тис. га або 21,1 %; субори - 40,0 тис. га або 17,5 %; частка боргв становить - 34,3 тис. га або 15,0 % вгд загальноУ площг земель, вкритих лгсовою рослиннгстю (табл. 1).
На лгвому березг ргчки Сгверського Донця переважають наступнг типи лгсорослинних умов, а саме сухг груди - 23,2 %, свгжг субори - 18,7, свгжг бори - 15,3 % г свгжий груд - 12,1 %. Площа сухих грудгв, сухих боргв, сухих суборгв, свгжого
N
/
Масштаб. 1:1 Мб 000
сугруду, вологого груду, вологого субору, вологого сугруду та дуже сухого груду коливаеться в межах вщ 1,0 % до 7,0 %. Решта типiв лiсорослинних умов займають незначнi площi - лише 1,4 % вщ загальноУ площi лiвого берега рiчки Сiверський Донець.
На правому березi рiчки Сiверського Донця домЫують такi типи лiсорослинних умов: с^ груди - 47,8 % i сухi сугруди -35,7 %. Площа свiжого груду, свiжого сугруду та вологого груду коливаеться в межах вщ 1,0 % до 11,0 %. Iншi типи лiсорослинних умов займають незначну частку - лише 2,7 % вщ загальноУ площi лiсiв на правому березi рiчки Сiверський Донець.
Якщо порiвняти поширення типiв лiсорослинних умов на правому i лiвому берез^ то можна встановити певнi особливосп. Так, на правому березi не зус^чаеться сухий i вологий бiр, а також сирi субори, i переважають лише 2 типи лiсорослинних умов (Э1, С1). На лiвому березi поширенi усi типи лiсорослинних умов, якi притаманнi територп ЛуганськоУ областi, та переважае 6 титв лiсорослинних умов (Э^ В2, А2, Э2, С1, А1) - див. табл. 1.
Таблиця 1. Типи лiсорослинних умов (ТЛУ) на лiвому i правому березi рiчки Сiверський Донець на територп ЛуганськоУ областi (за Ро§гвЬпуак, 1955).
Тип Берег Луганська область
лiсорослинних лiвий правий
умов га % га % га % Ко
Ao 179,0 0,1 - - 179,0 0,1
Ai 9 85i ,9 6,2 1,5 0,0 9 853,4 4,3
A2 24 112,7 15,3 9,0 0,0 24 121,7 10,6
A3 158,4 0,1 - - 158,4 0,1
Bi 6 439,1 4,1 541,5 0,8 6 980,6 3,1
B2 29 438,8 18,7 485,4 0,7 29 924,2 13,1
B3 2 983,9 1,9 2,6 0,0 2 986,5 1,3
B4 59,5 0,0 - - 59,5 0,0
Ci 1o 924,5 6,9 25 228,2 35,7 36 152,7 15,8
C2 5 912,8 3,8 1 519,4 2,2 7 432,2 3,3
C3 2 622,9 1,7 406,9 0,6 3 029,8 1,3
C4 1 272,5 0,8 92,4 0,1 1 364,9 0,6
C5 158,4 0,1 22,9 0,0 181,3 0,1
Do 1 871,8 1,2 175,1 0,2 2 046,9 0,9
Di 36 6o9,9 23,2 33 753,4 47,8 70 363,3 30,8
D2 19 139,2 12,1 7 179,9 10,2 26 319,1 11,5
D3 5 437,3 3,4 1 004,4 1,4 6 441,7 2,8
D4 3o5,7 0,2 148,2 0,2 453,9 0,2
D5 179,1 0,1 17,2 0,0 196,3 0,1
Всього 157 657,4 100,0 70 588,0 100,0 228 245,4 100,0
Лiсовий фонд лiсiв ЛуганськоУ обласп характеризуеться великою рiзноманiтнiстю лiсiв, що охоплюе майже всю едафоклiматичну атку £.В. Алексеева-Погребняка. В кожнiй rpyni типiв лiсорослинних умов, видiлено pi3Hy кiлькiсть типiв лiсу: бори - 4, субори - 5, сугруди - 10, груди - 8. Усього на дослщному об'ект було видтено 27 титв лку. Розподiл типiв лiсу наступний: на лiвому березi - 27, на правому - 24 (табл. 2).
На правому березi рiчки аверського Донця переважають 2 типи лку, а саме: суха берестово-пакленова дiброва (Di-бркпД) - 47,8 % та суха чорнокленова судiброва (С|-кчД) - 28,3 %.
Частка Ci-пкД, С2-Дст, 02-брпкД3, 02-клД, йз-брпкДз коливаеться в межах вщ 1,0 % до 8,0 %. Решта титв лiсу становлять невелику площi - лише 4,3 % вщ загальноУ площi лiсiв.
На лiвому березi рiчки Сiверського Донця домiнують 3 типи лку: суха берестово-пакленова дiброва (Di-бркпД) - 23,2 %, свiжий дубово-сосновий субор (В2-дС) - 18,7 % i свiжий сосновий бор - 15,3 %.
Частка А1-С, Bi-дС, Вз-дС, Ci-кчД, С2-Дст, С2-дС, Do-кпД, D2-брпкД3, D2-клД, Dз-брпкД3, коливаеться в межах вщ 1,0 до 8,0 %. 1ншл типи лiсу займають незначну частку - 5,1 % вщ загальноУ площi лiсiв.
При порiвняннi поширення титв лiсу на правому i лiвому березi, було визначено таю особливосп. На правому березi не зус^чаеться Ао-С, Аз-С, В4-дС iз 27 та домiнують лише 2 типи лку (Ci-кчД, Di-бркпД). На лiвому березi поширенi всi 27 титв лiсу, та переважають 6 титв лiсу (А1-С, А2-С, В2-дС, Ci-кчД, Di-бркпД, D2-клД), iншi 21 типи займають менше нiж 5 % вщ загальноУ площi вкритоУ лiсовою рослиннiстю земель на територп лiвого берега Ciверського Донця (табл. 2). Всього на територп лiсiв ЛуганськоУ обласп зростають 70 видiв деревних порiд, з них у борах - 19, у суборах - 37, у сугрудах -55 та у грудах - 59.
На територп ЛуганськоУ обласп найбтьшп площi займають таю види деревних порщ: дуб звичайний (Quercus robur), сосна звичайна (Pinus sylvestrs), бта ака^я (Robinia pseudoacacia), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), ясен зелений (Fraxinuslanceolata), береза повисла (Betulapendula), в'яз дрiбнолистий (Ulmusparvifolia), втьха чорна (Alnusglutinosa), берест (Ulmus minor), сосна кримська (Pinus nigra ssp. pallasiana). На частку Ыших 59 видiв деревних порщ припадае 6,2 % вщ загальноУ площi вкритоУ лковою рослиннктю земель. На лiвому березi рiчки Оверський Донець домiнують двi
дерева породи - сосна звичайна - 43,4 % та дуб звичайний - 30,5 %, а на правому березi - дуб звичайний - 55,0 % - та ака^я бта - 15,5 %. (табл. 3.)
Таблиця 2. Розподт титв лку на лiвому i правому березi рiчки рiчцi Оверський Донець на територп ЛуганськоУ област
1ндекс типу л1су Берег Луганська область
л1вий правий
га % га % га %
Ао-С 179,0 0,1 - - 179,0 0,1
А1-С 985i ,9 6,2 1,5 0,0 985з,4 4,з
А2-С 24i 12,7 15,з 9,0 0,0 24121,7 10,6
Аз-С 158,4 0,1 - - 158,4 0,1
Bi-дС 6377,1 4,0 227,5 0,з 6604,6 2,9
Bi-Д 62,0 0,0 з14,0 0,4 з76,0 0,2
В2-дС 294з8,8 18,7 485,4 0,7 29924,2 1з,1
Вз-дС 298з,9 1,9 2,6 0,0 2986,5 1,з
В4-дС 59,5 0,0 - - 59,5 0,0
Ci-кчД 9514,6 6,0 19994,1 28,з 29508,7 12,9
Ci-пкД 1409,9 0,9 52з4,1 7,4 6644,0 2,9
С2-брДз 459,7 0,з 1з6,0 0,2 595,7 0,з
С2-Дст 1759,5 1,1 957,4 1,4 2716,9 1,2
С2-дС 2з64,8 1,5 72,1 0,1 24з6,9 1,1
С2-Т3 1 з28,8 0,8 з5з,9 0,5 1682,7 0,7
Сз-брД3 11 з7,з 0,7 159,2 0,2 1296,5 0,6
Сз-Дст 1485,6 0,9 247,7 0,4 17зз,з 0,8
С4-Влч 1272,5 0,8 92,4 0,1 1 з64,9 0,6
С5-Влч 158,4 0,1 22,9 0,0 181 ,з 0,1
Do-кпД 1871,8 1,2 175,1 0,2 2046,9 0,9
Di-бркпД з6609,9 2з,2 зз75з,4 47,8 70з6з,з з0,8
D2-брпкД3 7745,6 4,9 з4з0,6 4,9 11176,2 4,9
D2-клД 11 з9з,6 7,2 з749,з 5,з 15142,9 6,6
Dз-брпкД3 5зз6,0 з,4 920,8 1,з 6256,8 2,7
Dз-пкД 101 ,з 0,1 8з,6 0,1 184,9 0,1
D4-Bлч з05,7 0,2 148,2 0,2 45з,9 0,2
Ds-Влч 179,1 0,1 17,2 0,0 196,з 0,1
Всього 157657,4 100,0 70588,0 100,0 228245,4 100,0
Таблиця 3. Розподiл деревних порщ на лiвому i правому березi рiчки Сiверський Донець на територп ЛуганськоУ областi
Деревна порода Берег Луганська область
л1вий правий
га % га % га %
Береза повисла 4зз0,з 2,7 145,0 0,2 4475,з 2,0
Берест 1680,7 1,1 1429,0 2,0 з109,7 1,4
Бта ака^я 9з80,7 6,0 10955,1 15,5 20зз5,8 8,9
Втьха чорна 2898,9 1,8 197,7 0,з з096,6 1,4
В'яз дрiбнолистий 225з,2 1,4 1527,4 2,2 з780,6 1,7
Дуб звичайний 48126,1 з0,5 з8816,6 55,0 86942,7 з8,1
Сосна звичайна 68478,8 4з,4 2111,6 з,0 70590,4 з0,9
Сосна кримська 1 з90,0 0,9 1212,з 1,7 2602,з 1,1
Ясен звичайний 66з9,4 4,2 564з,з 8,0 12282,7 5,4
Ясен зелений 2995,1 1,9 з909,4 5,5 6904,5 з,0
Сума Ыших порщ 9484,2 6,1 4640,6 6,6 14124,8 6,2
Всього 157657,4 100,0 70588,0 100,0 228245,4 100,0
Примтка. В таблиц наведеннi да Hi, щодо деревних порд, площа яких становить бльше 1 %> вд загальноУ' площi вкритихлiсовою роспиннiстю земель на територУЛуганськоУ' облает.
Наявне рвноманггтя тиглв лкорослинних умов, тигмв л1су та деревних пор1д на територп ЛуганськоУ област1 обумовлене геоморфолог1чними, фунтовими та кл1матичними особливостями територп. Проведений нами анал1з розпод1лу л1с1в
ЛуганськоУ обласп за категорiями захисносп свiдчить, що найбiльш представленими е рекреацiйно-оздоровчi та захисн лiси, що займають вiдповiдно 51,7 та 42,0 % вщ загальноУ площi, вкритоУ лiсовою рослиннiстю земель. Менш представлен лiси природоохоронного, наукового та кторико-культурного призначення - лише 6,4 %. Якщо порiвнювати лiсовi насадження правого та лiвого берега за категорiями захисностi, то ми отримали таю данк На правому березi домЫують рекрацiйно-оздоровчi (54,8 %) та захисн лiси (37,3 %). На лiвому березi переважають захиснi лiси (52,4 %) та рекреацiйно-оздоровчi лiси (44,6 %). Лiси природоохоронного, наукового та кторико-культурного призначення займають на лiвому березi 7,8 %, а на правому - в два рази менше, тобто 3,1 % (табл. 4).
Таблиця 4. Розподт деревних пор!д на лiвому i правому березi рiчки Сiверський Донець на територи ЛуганськоУ областi за походження
Берег
лiвий правий
Деревна порода
природне штучне природне штучне
га % га % га % га %
Береза повисла 4077,2 94,2 253,1 5,8 66,0 45,5 79,0 54,5
Берест 1339,8 79,7 340,9 20,3 1043,0 73,0 386,0 27,0
Бта акацт 276,1 2,9 9104,6 97,1 306,6 2,8 10648,5 97,2
Втьха чорна 2897,3 99,9 1,6 0,1 195,5 98,9 2,2 1,1
В'яз др1бнолистий 181,4 8,1 2071,8 91,9 101,3 6,6 1426,1 93,4
Дуб звичайний 40378,4 83,9 7747,7 16,1 19978,6 51,5 18838,0 48,5
Сосна звичайна 5267,9 9,3 63210,9 90,7 13,5 0,7 2098,1 99,3
Сосна кримська 3,6 0,3 1386,4 99,7 0,0 0,0 1212,3 100,0
Ясен звичайний 5673,1 85,4 966,3 14,6 4720,2 83,6 923,1 16,4
Ясен зелений 519,1 17,3 2476,0 82,7 570,8 14,6 3338,6 85,4
1ншл породи 7295,6 76,9 2188,6 23,1 2799,5 60,3 1841,1 39,7
Загальний пщсумок 67909,5 43,1 89747,9 56,9 29795,0 42,2 40793,0 57,8
Примтка. В таблицi наведены! данi, щодо деревних порд, площа яких становить бльше 1 % вд загальноУплощi вкритихл!совою рослинн!стю земель на територп ЛуганськоУ област.
На територи ЛуганськоУ обласп переважають середньовков1 насадження - 41,3 %, частки молодняюв - 17,8 %, пристигаючих - 15,5 %, стиглих - 16,7 %, та перестмних - 13,3 % в!д загальноУ площ! вкритою лковою рослиннктю земель (табл. 5).
Таблиця 5. Розподт люв за категор!ями земель на л1вому i правому берез! рнки Оверський Донець на територи ЛуганськоУ обласп
Берег Луганська
Категори земель л1вий правий область
га % га % га %
Лки природоохоронного,
наукового, ¡сторико-культурного 12339,8 7,8 2158,4 3,1 14498,2 6,4
призначення
Рекреацмно-оздоровч1 лки 86453,4 54,8 31469,0 44,6 117922,4 51,7
Захисн лки 58864,2 37,3 36960,6 52,4 95824,8 42,0
Всього 157657,4 100,0 70588,0 100,0 228245,4 100,0
На л1вому i правому берез! рки Оверський Донець переважають насадження штучного походження, як! становлять вщповщно 56,9 %та 57,8 %. Деревостани природного походження на л1вому березi займають 43,1 %, а правому - 42,2 %. За штучним походженням на територи ЛуганськоУ обласп домЫують: бiла ака^я, в'яз др!бнолистий, сосна звичайна, сосна кримська та ясен зелений, як! займають в!д 82,4 до 100 %, в залежносп в!д берега рки.
За природним походженням домЫують берест, дуб звичайний, втьха чорна та ясен звичайний, як! займають вщ 51,5 % до 99,9 %, в залежносп вщ берега рки.
При пор!внянн групи клаав вку л!ав на правому i л!вому берез! було встановлено так! особливосл. Зокрема на л1вому берез! молодняюв у три рази бтьше (22,5 %), нж на правому берез! (7,5 %). Середньовков1 насадження, що знаходяться на правому берез!, становлять 44,6 %, що на 10 вщсотюв бтьше, нж на л!вому берез!.
На правому берез! також у три рази бтьше переспйних насаджень (24,6 %), нж на л!вому берез!; стиглих деревостанв на правому берез! бтьше на 7,9 %, нж на л1вому берез!.
На л!вому берез! частка пристигаючих груп трошки бтьша, нж на правому, i вщпов^но становить 3,4 % (табл. 6). Така розбалансована структура люв за групами клаав вку негативно в^б'еться на органзаци лкового господарства за водозбфним принципом, так як на правому берез! мало молодняюв (лише 7,5 %), i велика частка середньовкових, стиглих та переспйних насаджень.
На лiвому 6epe3i розподт лiсiв за групами класу BiKy порiвняно нормальний, але велика частка середньовкових насаджень.
Таблиця 6. Розподiл лiсiв за групами клаав BiKy на лiвомy та правому 6epe3i рiчки Сiверський Донець на територп ЛуганськоУ областi
Групи клаав вку Берег Луганська область
лiвий правий
га % га % га %
Молодняки 35458,6 22,5 5278,8 7,5 40737,4 17,8
Середньовiковi 70326,3 44,6 23861,4 33,8 94187,7 41,3
Пристигaючi 26063,1 16,5 9239,8 13,1 35302,9 15,5
Cmrni 22468,9 14,3 15642,1 22,2 38111 16,7
Перестмы 12995,9 8,2 17391,6 24,6 30387,5 13,3
Всього 157657 100,0 70588 100,0 228245 100,0
1снуюча рiзноманiтнiсть типiв лiсорослинних умов, титв лiсy та деревних порiд на територп ЛуганськоУ обласп (на лiвомy i правому березi) обумовлена геоморфолопчними, фунтовими та клiматичними чинниками, а також характером зростання i поширення лiсiв на територiУ.
Висновки
Загальна площа лiсiв, якi пiдпорядкованi Держлкагентства УкраУни на територп ЛуганськоУ обласп становить 228,2 тис. га. Розподт лiсiв за трофотопами у стрyктyрi лiсового фонду ЛуганськоУ областi такий: переважають груди - 105,8 тис. га, сугруди - 48,2 тис. га, субори - 40,0 тис. га; частка борiв становить 34,3 тис. га вщ загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиннiстю.
За деревними породами домЫують насадження дуба звичайного (38,1 %) та сосни звичайноУ (30,9 %). Розподiл титв лiсy по берегам мае своУ особливостi. Зокрема на правому березi рiчки Сiверського Донця переважають 2 наступи типи лiсy, а саме: суха берестово-пакленова дiброва - 47,8 % та суха чорнокленова сyдiброва - 28,3 % вiд загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиныстю. На лiвомy березi рiчки Оверського Донця домiнyють три типи лку: суха берестово-пакленова дiброва - 23,2 %, свiжий дубово-сосновий сyбiр - 18,7 % i свiжий сосновий бiр - 15,3 % вщ загальноУ площi лiсiв на лiвомy березi.
На територп басейну Сiверского Донцi в межах ЛуганськоУ обласп переважають середньовiковi насадження - 41,3 %, частка молодняюв становлять - 17,8 %, пристигаючих насаджень - 15,5 %, стиглих - 16,7 %, та перестмних - 13,3 % вiд загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиннктю.
На лiвомy i правому березi рiки Сiверський Донець переважають насадження штучного походження, як вiдповiдно становлять 56,9% та 57,8 %. Деревостани природного походження на лiвомy березi займають 43,1 %, а правому - 42,2% вщ загальноУ площi лiсiв. За категорiями захисностi переважають рекреацмно оздоровчi (51,7 %) та захиснi лiси (42,0 %).
References
Barbati, А., Marchetti, M., Chirici, G., Corona, P. (2014). European Forest Types and Forest Europe SFM indicators: Tools for monitoring progress on forest biodiversity conservation, Forest Ecology and Management, 321, 145-157, https://doi.org/10.1016/j.foreco.2013.07.004.
Bondar, O.B. (2016). Typolohichna struktura lisiv vodozboriv richky Sula. Visnyk KhNAU im. V.V. Dokuchaieva, 2, 154-162 (in Ukrainian)
Chandra, M., Narendra, P., Gairola, S., Suni,l K., Suyal, S. (2010). Tree diversity and carbon stocks of some major forest types of Garhwal Himalaya, India, Forest Ecology and Management, 260, 2170-2179, https://doi.org/10.1016/j.foreco.2010.09.014.
Gregory, P., Roberta, E., Tupayachi, R., Llactayo, W. (2017) Conservation assessment of the Peruvian Andes and Amazon based on mapped forest functional diversity, Biological Conservation, 210, 80-88, https://doi.org/10.1016/j.biocon.2017.04.008 Herushynskyi, Z. lu. (1996) Typolohiia lisiv Ukrainskykh Karpat. Р^т^а, Lviv. (in Ukrainian)
Kovac, М., Kutnar, L., Hladnik, D. (2016). Assessing biodiversity and conservation status of the Natura 2000 forest habitat types: Tools for designated forestlands stewardship, Forest Ecology and Management, 359, 256-267, https://doi.org/10.1016/j.foreco.2015.10.011.
Kröger, М. (2017) Inter-sectoral determinants of forest policy: the power of deforesting actors in post-2012 Brazil, Forest Policy and Economics, 77, 24-32, https://doi.org/10.1016/j.forpol.2016.06.003.
Miki, U., Kachina, P., Marod, D., Nakashizuka, T., Kurokawa, H. (2017). Soil properties and gross nitrogen dynamics in old growth and secondary forest in four types of tropical forest in Thailand, Forest Ecology and Management,398,130-139, , https://doi.org/10.1016/j.foreco.2017.05.010.
Ostapenko, B.F. (1997) Typolohichna riznomanitnist lisiv Ukrainy: Lisostep. Kharkivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet im. V.V. Dokuchaieva, Kharkiv (in Ukrainian)
127
Tuno/ioriHHe p'sHOMaHirm ji'icbb Ha Bogo36op i
Ostapenko, B.F. Ulanovskyi, M.S. (1999) Typolohycheskoe raznoobrazye lesov Ukrainy. Step. Kharkiv. Kharkivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet im. V.V. Dokuchaieva, Kharkiv (in Russian)
Ostapenko, B.F., Fedets, I.P., Pasternak, V.P. (1997) Typolohichna riznomanitnist lisiv Ukrainy. Zona shyrokolystianykh lisiv. Kharkivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet im. V.V. Dokuchaieva, Kharkiv
Ostapenko, B.F., Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia. Kharkivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet im. V.V. Dokuchaieva, Kharkiv (in Ukrainian).
Pasternak,V.P., Pyvovar, T.S., Buksha, M.I., Yarotskyi V.Iu. (2011) Bioriznomanittia lisiv natsionalnoho pryrodnoho parku "Homilshanski lisy" - rezultaty statystychnoi inventaryzatsii. Naukovyi visnyk NUBiPU, 164, 160-167. (in Ukrainian).
Paula, J., Monique, E., Mike, A., Charles, C., Ryan, M. (2017). Mulching fuels treatments promote understory plant communities in three Colorado, USA, coniferous forest types, Forest Ecology and Management, 385, 214-224, https://doi.org/10.1016/j.foreco.2016.11.047.
Pogrebnyak, P.S. (1955) Osnovy lesnoy tipologii. Kiev. Academy of Sciences of USSR (in Russian).
Posohov, P.P. (1972) Edaphogramma lesov gornogo Kryma. Lesovodstvo i agrolesomelioracija, 30, 37-43 (in Russian)
Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Luhanskii oblasti (2015). (in Ukrainian).
Rendenieks, Z., Nikodemus, O., Brumelis, G. (2015). The implications of stand composition, age and spatial patterns of forest regions with different ownership type for management optimisation in northern Latvia, Forest Ecology and Management, 335, 216-224, https://doi.org/10.1016/j.foreco.2014.10.001.
Rudenko, L.H. (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy. Kyiv. (in Ukrainian).
Tkach, L.I., Bondar, O.B. (2015). Typolohichna struktura lisiv vodozboriv richky Siverskyi Donets. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 126, 106-113. (in Ukrainian).
Weber, N. (2017) Participation or involvement? Development of forest strategies on national and sub-national level in Germany, Forest Policy and Economics, Available from https://doi.org/10.1016/j.forpol.2017.04.002. Accessed on 17.04.2017.
Zibtsev, S.V., Kremenetska, Ie.O., Shevchenko, S.V., Balashov, L.S., Pliuta, P.H. (2012) Monitorynh bioriznomanittia lisovykh nasadzhen zony vidchuzhennia. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo, 171(3), 130-137. (in Ukrainian).
Citation:
Bondar, O.B., Tkach, L.I., Zolotarova, A.S., Chuikova, O.O. (2017). Typological diversity of watershed forests of the Seversky Donets River (Luhansk region). Ukrainian Journal of Ecology, 7{3), 120-127. I This work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
