CC BY
36
УДК 630*5
ТИПОЛОГ1ЧНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ Л1С1В ВОДОЗБОР1В Р1ЧКИ ПСЕЛ
Л.1. Ткач1, О.Б. Бондар2
Наведено результати ан^зу типологiчного рiзноманiття лiсiв водозборш рiчки Псел, який виконано на 0CH0Bi повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлiспроекту". За до-помогою програми MapInfo Professional 12.5 i векторно! карти Украши визначено 35 водозборш. Проаналiзовано понад 49 тишв лiсу площею 137,8 тис. га. Наведено за-гальну характеристику рiчки Псел. Визначено площу 35 водозборiв i !х фактичну люис-тiсть, яка змшюеться вiд 0,1 % (р. Удава) до 34,5 % (р. Грунь-Ташань). Дослщжено ти-пи деревостанiв на притоках рiчки Псел, найбшьшу площу серед них становлять дубовi i сосновi - 75,6 % вщ площi вкрито! лiсовою рослиннiстю земель. Серед тишв люу на водозборi рiчки Псел домшують такi: свiжа кленово-липова дiброва (44,7 %), свiжий дубово-сосновий субiр (19,5 %), свiжий липово-дубово-сосновий сугруд (8,4 %), свiжий сосновий бiр (4,5 %).
Ключовi слова: типи лiсу, типи лiсорослинних умов (ТЛУ), водозбiр р. Псел, дуб звичайний, сосна звичайна.
Лки на водозборах pi40K вiдiграють важливу водорегулятивну i водоохо-ронну роль. Зпдно з дослiдженнями багатьох науковщв [5, 6, 8-12], водоохо-ронш функцп лiсiв проявляються в тому, що вони сприяють випадiнню бшьшо! кiлькостi опадiв, зменшують випаровування та збшьшують воднiсть рiчок. Ви-рубування лiсiв на притоках призводить до обмшння рiчок i загального осу-шення територц, що негативно впливае на мiсцевiсть.
Проведення аналiзу типолопчного рiзноманiття лiсiв дае змогу ощнити структуру лiсiв на притоках, а також мiнiмiзувати негативний вплив вирубок на рiчкову екосистему. Рiчка Псел (Псьол) протжае у Сумськiй i Полтавськiй областях Украíнi, л1ва притока Днiпра. Довжина становить 717 км, площа ба-сейну - 16310 тис. га. Бере початок iз джерела на схилах Середньорусько! висо-чини, тече Приднiпровською низовиною. Долина у верхнiй частинi вузька, гли-бока, з крутими схилами, нижче ii ширина досягае 10-15 км i 20 км (у понизз^. Схили долини асиметричнi: висою правi (заввишки 30-70 м) та низью лiвi. Зап-лава розчленована старицями та протоками, на окремих дiлянках заболочена. Похил рiчки 0,23 м/км. Основнi притоки: Грунь, Хорол (правГ); Сироватка, Грунь-Ташань, Говтва (лш) [3].
Мета роботи е проведення типолопчного аналiзу лiсiв водозбор1в рiчки Псел.
Методика та об'екти дослщження. Для аналiзу типологiчного рiзноманiт-тя лiсiв водозборiв рiчки Псел з бази даних ВО "УКРДЕРЖЛ1СПРОЕКТ" визначено квартали лiсу, якi входять у водозбiр. Межi водозборiв визначено за допо-могою програми MapInfo Professional 12.5 i векторно! карти Украши. Типоло-гiчний аналiз лiсiв проведено зпдно з методикою украшсько! школи лково! ти-пологп [2, 6]. Класифжацда водозборiв за часткою площ, вкритих лiсовою рос-линнiстю, здшснено за методикою М.Д. Гродзинського [4]. Класифжацда площ приток проведено за Водним кодексом Укра!ни [1].
1 доц. Л.1. Ткач, канд. с.-г. наук - ХНУМГ iM. О. М. Бекетова, м. Харкгв;
2 асшр. О.Б. Бондар - УкрНД1ЛГА iM. Г.М. Висоцького, м. Харкгв.
Результати дослщження. На водозборах piчки Псел знаходиться лiсовий фонд таких державних лкогосподарських пiдпpиeмств: ДП "Гадяцьке ЛГ" площею 26,8 тис. га; ДП "Диканське ЛМГ" площею 0,3 тис. га; ДП "Краснопльське ЛГ" площею 19,8 тис. га; ДП "Кременчуцьке ЛГ" площею 6,5 тис. га; ДП "Лебединське ЛГ" площею 26,6 тис. га; ДП "Лубенське ЛГ" площею 2,0 тис. га; ДП "Мирго-родське ЛГ" площею 24,9 тис. га; ДП "Охтирське ЛГ" площею 6,6 тис. га; ДП "Полтавське ЛГ" площею 0,3 тис. га; ДП "Роменське ЛГ" площею 1,5 тис. га; ДП "Сумське ЛГ" площею 22,6 тис. га. Загальна площа лiсiв люового фонду на дослщ-ному об,eктi сягае 137,8 тис. га. Фактична лiсистiсть становить 8,4 % (рис.).
Рис. Схема-карта eodo36opie pÍ4Ku Псел
На територц водозбору рiчки Псел представлений весь трофогений ряд -бори, субори, сугруди, груди. Так, найбiльшу площу становлять груди - 55,4 % або 76,8 тис. га плошд, вкрато! лiсовою рослиннiстю, частка борiв i сугрудiв майже одинаковi i становить 20,2 % або 27,9 тис. га i вiдповiдно 17,6 % або 24,3 тис. га. Частка площ борiв становить тшьки 6,7 % вiд плошi, вкрито! лко-вою рослиннiстю, або 9,3 тис. га.
Табл. 1. Характеристика водозборiв рiчки Псел
Назва притоки, номер люогосподарського водозбору Притока Площа лгав, тис. га Площа во-дозборiв, тис. га Фактична люис-тють, % Кшьюсть титв люу, шт.
Удава (ЛГВ-1) лiва 0,01 8,9 0,1 2
Рибиця (ЛГВ-2) лiва 9,2 38,8 23,7 18
Грязний (ЛГВ-3) лiва 0,1 0,9 11,1 5
Ситна (ЛГВ-4) лiва - 2,8 - -
Без Назви (ЛГВ-5) лiва 3,7 10,7 34,6 18
Сироватка (ЛГВ-6) лiва 12,8 69,4 18,4 20
Без назви (ЛГВ-7) лiва 2,4 9,6 25,0 16
Лигань (ЛГВ-8) лiва 6,2 21,3 29,1 25
Вiльшанка (ЛГВ-9) лiва 6,8 28,9 23,5 23
Будилка (ЛГВ-10) лiва 3,4 14,1 24,1 20
Бобрик (ЛГВ-11) лiва 3,4 17,6 19,3 22
Веприк (ЛГВ-12) лiва 3,8 28,3 13,4 17
Лютенька (ЛГВ-13) лiва 7,4 36,0 20,6 20
Грунь-Ташань (ЛГВ-14) лiва 20,5 186,5 11,0 31
Без назви (ЛГВ-15) лiва 0,4 4,2 9,5 13
Мужева (ЛГВ-16) лiва 5,7 17,8 32,0 29
Гнилиця (ЛГВ-17) лiва 2,6 15,0 17,3 19
Бакай (ЛГВ-18) лiва - 21,7 - -
Без назви (ЛГВ-19) лiва 0,2 8,7 2,3 10
Говтва (ЛГВ-20) лiва 0,7 168,2 0,4 17
Без назви (ЛГВ-21) лiва 2,9 24,0 12,1 27
Рудька (ЛГВ-22) лiва 1,1 51,2 2,1 17
Без назви (ЛГВ-23) права 0,6 18,6 3,2 12
Омельник (ЛГВ-24) права 0,3 31,7 0,9 11
Манжалея (ЛГВ-25) права 0,3 27,2 1,1 20
Хорол (ЛГВ-26) права 11,0 396,4 2,8 31
Без назви (ЛГВ-27) права - 15,5 - -
Без назви (ЛГВ-28) права 0,2 33,4 0,6 4
Вовнянка (ЛГВ-29) права 0,1 18,5 0,5 10
Без назви (ЛГВ-30) права 6,2 49,4 12,6 29
Грунь (ЛГВ-31) права 5,1 135,3 3,8 24
Без назви (ЛГВ-32) права 7,6 31,1 24,4 26
Сумка (ЛГВ-33) права 0,4 37,3 1,1 8
Олешня (ЛГВ-34) права 7,4 31,6 23,4 20
Без назви (ЛГВ-35) права 5,3 18,6 28,5 16
Псел - 137,8 16310 8,4 49
Зпдно з наведеною класифкащею М.Д. Гродзинського [4] водозбори рь чок: Без назви (ЛГВ-5), Без назви (ЛГВ-7), Лигань, Мужева, Без назви (ЛГВ-35)
належать до середньозалкнених (лiсистiсть 25-50 %), водозбори рiчок Рибиця, Грязний, Сироватка, Вшьшанка, Будилка, Бобрик, Веприк, Лютенька, Грунь-Ташань, Без назви (ЛГВ-15), Гнилиця, Без назви (ЛГВ-21), Без назви (ЛГВ-30), Без назви (ЛГВ-32), Олешня - до малозалкених (лiсистiсть 5-25 %), а водозбори рiчок Удава, Бакай, Без назви (ЛГВ-19), Говтва, Рудька, Без назви (ЛГВ-23), Омельник, Манжалея, Хорол, Без назви (ЛГВ-27), Без назви (ЛГВ-28), Вовнян-ка, Грунь, Сумка - практично безлкш (лiсистiсть менша 5 %).
Отже, бiльшiсть водозборiв рiчки Псел належать до групи малолкних i практично безлкних (табл. 1). Залежно вiд водозбiрноí плошд рiчки подшяють на [1]: великi, середнi та мал!
Табл. 2. КласифЫащя приток рiчки Псел за площею
Величина рiчок Назва рiчки (номер лкогосподарського водозбору)
Малi Удава, Рибиця, Грязний, Ситна, Без назви (ЛГВ-5), Сироватка, Без назви (ЛГВ-7), Лигань, Вшьшанка, Будилка, Бобрик, Веприк, Лютенька, Грунь-Ташань, Без назви (ЛГВ-15), Мужева, Гнилиця, Бакай, Без назви (ЛГВ-19), Говтва, Без Назви (ЛГВ-21), Рудька, Без назви (ЛГВ-23), Омельник, Манжалея, Без назви (ЛГВ-27), Без назви (ЛГВ-28), Вовнянка, Без назви (ЛГВ-30), Грунь, Без назви (ЛГВ-32), Сумка, Олешня, Без назви (ЛГВ-35).
Середнi Хорол
Отже, на водозборi рiчки Псел 34 притоки ввдносять до малих, а Хорол -до середньо1 (табл. 2). Найбшьше типологiчне рiзноманiття характерне для лкш водозбору рiчки Грунь-Ташань i Хорол (31 тип лку), а найменше - для лiсiв во-дозбору рiчки Удава (2 типи лiсу).
На водозборах рiчок Удава, Грязний, Без назви (ЛГВ-19), Без назви (ЛГВ-28), Вовнянка, Сумка кглькгсть титв лгсу не бгльше 10, на притоках Рибиця, Ситна, Без назви (ЛГВ-5), Сироватка, Без назви (ЛГВ-7), Будилка, Бобрик, Веприк, Лютенька, Без назви (ЛГВ-15), Гнилиця, Говтва, Рудька, Без назви (ЛГВ-23), Омельник, Манжалея, Олешня, Без назви (ЛГВ-35) 1хня кшьккть змь нюеться у межах 11 -20, в на водозборах Лигань, Вшьшанка, Мужева, Без назви (ЛГВ-21), Без назви (ЛГВ-30), Грунь, Без назви (ЛГВ-32) - 21-30, на притоках Грунь-Ташань, Хорол - по 31 типи лку (див. табл. 1).
Серед тишв лку на 35 водозборах переважають таю типи лку:
• свiжа кленово-липова дiброва (Б2-клД) - Рибиця, Грязний, Без назви (ЛГВ-5), Сироватка, Грунь-Ташань, Без назви (ЛГВ-15), Говтва, Без назви (ЛГВ-21), Омнль-ник, Манжалея, Хорол, Без назви (ЛГВ-28), Грунь, Без назви (ЛГВ-32), Сумка, Олешня, Без назви (ЛГВ-35);
• свiжий дубово-сосновий субiр (В2-дС) - Вшьшанка, Будилка, Бобрик, Веприк, Лютенька, Мужева, Гнилиця, Без назви (ЛГВ-19), Без назви (ЛГВ-30);
• суха кленово-липова дiброва (Б1-к-лД) - Удава, Вовнянка;
• свiжа заплавна судiброва (С2-Дз) - Рудька, Без назви (ЛГВ-23).
На водозборi рiчки Псел найбiльшi плошд займають таю типи лку: свiжа кленово-липова дiброва (Б2-к-лД) - 61,7 тис. га (44,7 %, вщ загально1 плошд, вкрито1 лковою рослиннктю), свiжий дубово-сосновий субiр (В2-дС) -26,8 тис. га (19,5 %), свiжий липово-дубово-сосновий сугруд (С2-л-дС) -
11,6 тис. га (8,4 %), свiжий сосновий бiр (А2-С) - 11,6 тис. га, (8,4 %), сирий чорновiльховий груд (Э4-Влч) - 3,2 тис. га (2,3 %), сухий сосновий бiр (А1-С) -3,0 тис. га (2,2 %), свiжа липово-ясенова дiброва (Б2-л-яД) - 2,7 тис. га (2,0 %), вологий липово-дубово-сосновий сугруд (С2-л-дС) - 2,6 тис. га (1,9 %), сирий чорновшьховий сугруд (С4-Влч) - 2,2 тис. га (1,6 %), свiжа заплавна судiброва (С2-Дз) - 2,2 тис. га (1,6 %), свiжа кленово-липова судiброва (С2-к-лД) - 2,0 тис. га (1,5 %), волога кленово-липова дiброва (Б3-к-лД) - 2,0 тис. га (1,4 %), суха кленово-липова дiброва (Вгк-лД) - 1,7 тис. га (1,2 %), волога заплавна судiбро-ва (С3-Дз) - 1,4 тис. га (1,0 %). Площа решти 35 типiв лку становить менше нiж 8,6 % ввд загально! площi земель, вкритих лiсовою рослиннiстю (табл. 3).
Табл. 3. Розподгл площ пашвних титв лку на водозборах ргчки Псел, %
Назва рiчки, номер
1ндекс титв люу
люогосподарського водозбору А1-С А2-С В2-дС С2-л-дС Б2-к-лД Б4-Влч Iншi
Удава (ЛГВ-1) - - - - 48,3 - 51,7
Рибиця (ЛГВ-2) - - 0,1 5,1 89,4 0,7 4,9
Грязний (ЛГВ-3) - - - - 83,5 4,5 11,9
Без Назви (ЛГВ-5) - 0,1 4,7 19,8 48,5 1,6 25,4
Сироватка (ЛГВ-6) - - 2,8 9,1 80,0 0,6 7,4
Без Назви (ЛГВ-7) - 1,7 18,0 47,1 10,9 0,6 21,7
Лигань (ЛГВ-8) - 0,2 25,4 11,1 17,6 1,6 44,1
Вiльшанка (ЛГВ-9) 0,4 8,0 54,4 12,8 6,7 0,8 17,0
Будилка (ЛГВ-10) 8,1 6,6 29,9 24,1 8,6 0,0 22,6
Бобрик (ЛГВ-11) 1,2 20,0 58,3 3,7 5,3 1,1 10,4
Веприк (ЛГВ-12) - 3,4 67,0 9,9 3,2 2,3 14,2
Лютенька (ЛГВ-13) 3,9 13,4 55,8 5,1 5,7 2,3 13,8
Грунь-Ташань (ЛГВ-14) 4,0 5,0 18,3 4,4 53,6 4,1 10,6
Без Назви (ЛГВ-15) - 0,2 - - 78,7 1,7 19,5
Мужева (ЛГВ-16) 4,2 17,5 42,6 5,2 2,8 4,3 23,4
Без Назви (ЛГВ-17) 0,8 7,7 38,6 10,7 12,1 1,3 28,7
Без Назви (ЛГВ-19) - - 32,4 - 6,4 0,4 60,8
Говтва (ЛГВ-20) - - 12,1 0,3 59,9 - 27,7
Без Назви (ЛГВ-21) 0,3 1,0 18,4 4,3 35,2 3,1 37,7
Рудька (ЛГВ-22) 0,2 1,6 7,3 8,5 3,5 0,3 78,5
Без Назви (ЛГВ-23) 0,4 20,9 7,3 2,4 6,7 - 62,3
Омельник (ЛГВ-24) - - 0,4 0,6 38,7 3,6 56,7
Манжалея (ЛГВ-25) - - 0,1 - 26,7 0,9 72,4
Хорол (ЛГВ-26) - 0,1 3,4 2,6 64,9 3,5 25,5
Без Назви (ЛГВ-28) - - - - 95,7 - 4,3
Вовнянка (ЛГВ-29) - - - 5,0 6,4 - 88,5
Без Назви (ЛГВ-30) 20,4 18,9 11,3 2,9 16,4 8,9 21,2
Грунь (ЛГВ-31) 0,1 0,1 4,5 6,5 73,6 2,6 12,7
Без Назви (ЛГВ-32) - 0,3 16,6 4,7 40,9 2,6 34,9
Сумка (ЛГВ-33) - - 0,5 22,6 59,4 - 17,5
Олешня (ЛГВ-34) - 0,1 2,4 20,7 70,3 0,2 6,3
Без Назви (ЛГВ-35) - - 2,9 6,2 81,6 0,1 9,3
Псел 2,2 4,5 19,5 8,4 44,7 2,3 18,4
Приштка: наведено даш щодо типiв лiсу, площi яких становлять понад 2 % вщ вкри-то1 лiсовою рослиннiстю площi водозбору рiчки Псел.
лкогосподарського водозбору Березняки Вшьшаники Дубняки Кленики Липняки Осинники Сосняки Тополевники Ясеники 1шш
Удава (ЛГВ-1) 10,0 - 22,1 - 46,1 - - - 21,8 -
Рибиця (ЛГВ-2) 1,9 1,1 54,9 4,4 2,9 1,7 5,5 0,1 26,4 1Д
Грязний (ЛГВ-3) - 4,5 68,7 1,0 11,9 1,9 0,6 0,6 10,2 0,5
Без Назви (ЛГВ-5) 3,6 4,1 59,1 1,2 4,1 3,3 17,1 1Д 3,9 2,4
Сироватка (ЛГВ-6) 2,1 0,8 71,7 4,1 4,0 2,0 8,2 0,2 5,7 1,3
Без Назви (ЛГВ-7) 11,1 2,6 32,6 0,6 0,8 1,2 42,7 2,0 5,2 1,2
Лигань (ЛГВ-8) 4,8 4,2 46,7 2,0 1,7 0,8 34,1 од 5,2 0,5
Вшыпанка (ЛГВ-9) 3,2 3,5 13,4 0,9 0,5 0,1 76,6 1,2 0,1 0,4
Будилка (ЛГВ-10) 4,0 3,9 15,8 0,4 0,3 0,9 74,2 0,1 0,4
Бобрик (ЛГВ-11) 2,5 5,0 8,4 0,0 0,3 0,0 83,1 0,3 0,0 0,3
Веприк (ЛГВ-12) 1,5 2,7 21,5 0,1 0,3 0,5 71,1 1,0 0,2 1,1
Лютенька (ЛГВ-13) 3,0 6,8 16,4 0,2 1,0 2,0 69,6 0,1 0,4 0,3
Грунь-Ташань (ЛГВ-14) 1,0 9,1 49,5 1,1 1,7 2,7 28,3 0,7 3,1 2,7
Без Назви (ЛГВ-15) од 1,4 68,5 5,2 4,9 11,8 0,3 4,6 0,2 3,0
Мужева (ЛГВ-16) 4,5 15,2 11,0 0,0 0,2 0,9 64,4 1,7 1,0 1,0
Гнилиця (ЛГВ-17) 0,5 6,8 26,5 0,7 1,9 46,8 6,5 2,4 8,0
Без Назви (ЛГВ-19) - 0,4 35,9 2,9 1,4 2,1 32,0 20,6 - 4,7
Говтва (ЛГВ-20) 0,3 0,3 63,7 5,1 2,5 1,7 11,9 10,6 0,8 3,2
Без Назви (ЛГВ-21) 0,3 4,3 36,1 3,3 1,1 3,1 21,6 14,4 5,0 10,8
Рудька (ЛГВ-22) 5,2 0,3 21,9 1,7 - 0,5 5,1 50,1 0,2 15,0
Без Назви (ЛГВ-23) 0,2 1,0 30,7 - - 0,4 28,5 33,6 2,0 3,6
Омельник (ЛГВ-24) - 2,6 41,0 3,9 - 2,5 0,4 40,3 3,8 5,5
Манжалея (ЛГВ-25) - 2,6 45,7 0,2 - 1,9 2,6 37,1 0,3 9,5
Хорол (ЛГВ-26) 1,0 7,5 61,7 2,4 3,9 4,7 5,1 2,6 5,4 5,7
Без Назви (ЛГВ-28) - - 40,8 11,7 - - 4,0 17,5 26,0
Вовнянка (ЛГВ-29) - - 61,5 - - - 1,1 17,1 - 20,3
Без Назви (ЛГВ-30) 0,5 12,9 24,1 1,4 0,7 2,3 53,6 1,2 1,6 1,6
Грунь (ЛГВ-31) 0,5 6,9 69,2 2,1 2,2 4,6 6,3 1,7 4,2 2,3
Без Назви (ЛГВ-32) 2,8 4,5 55,3 2,3 3,1 0,9 22,5 0,9 6,1 1,6
Сумка (ЛГВ-33) 2,8 1,1 50,9 0,1 20,1 1,8 2,3 9,4 8,3 3,2
Олешня (ЛГВ-34) 2,4 1,0 58,5 0,9 4,6 1,5 13,5 0,2 15,7 1,7
Без Назви (ЛГВ-35) 1,3 0,2 52,6 2,3 2Д 2,8 8,6 0,2 28,4 1,5
Псел 2,2 5,3 44,5 2,0 2,2 2,1 31,1 2,0 6,4 2,1
деревостатв на водозборах ргчки Псел, %
Кленики
Липняки
Деревостаии
Осинники
Сосняки Тополевники
Ясеники
46,1
21,8
4,4
2,9
1,7
5,5
ОД
26,4
1,0
11,9
1,9
0,6
0,6
10,2
1,2
4,1
3,3
17,1
1,1
3,9
4,1
4,0
2,0
8,2
0,2
5,7
0,6
0,8
1,2
42,7
2,0
5,2
2,0
1,7
0,8
34,1
ОД
5,2
0,9
0,5
0,1
76,6
1,2
0,1
0,4
0,3
0,9
74,2
0,1
0,0
0,3
0,0
83,1
0,3
0,0
0,1
0,3
0,5
71,1
1,0
0,2
0,2
1,0
2,0
69,6
0,1
0,4
1,1
1,7
2,7
28,3
0,7
3,1
Без Назви (ЛГВ-15)
ОД
1,4
68,5
5,2
4,9
11,8
0,3
4,6
0,2
Мужева (ЛГВ-16)
4,5
15,2
11,0
0,0
0,2
0,9
64,4
1,7
1,0
Гнилиця (ЛГВ-17)
0,5
6,8
26,5
0,7
1,9
46,8
6,5
2,4
Без Назви (ЛГВ-19)
0,4
35,9
2,9
1,4
2,1
32,0
20,6
Говтва (ЛГВ-20)
0,3
0,3
63,7
5,1
2,5
1,7
11,9
10,6
0,8
Без Назви (ЛГВ-21)
0,3
4,3
36,1
3,3
1,1
3,1
21,6
14,4
5,0
Рудька (ЛГВ-22)
5.2
0.3
21,9
1,7
0.5
5.1
50.1
0,2
Без Назви (ЛГВ-23)
0,2
1,0
30,7
0,4
28,5
33,6
2,0
Омельник (ЛГВ-24)
2,6
41,0
3,9
2,5
0,4
40,3
3,8
Манжалея (ЛГВ-25)
2,6
45,7
0,2
1,9
2,6
37,1
0,3
Хорол (ЛГВ-26)
1,0
7,5
61,7
2,4
3,9
4,7
5,1
2,6
5,4
Без Назви (ЛГВ-28)
40,8
11,7
4,0
17,5
Вовнянка (ЛГВ-29)
61,5
1Д
17,1
Без Назви (ЛГВ-30)
0,5
12,9
24,1
1.4
0,7
2,3
53,6
1,2
ЛА
Грунь (ЛГВ-31)
_05.
6.9
69,2
2.1
2,2
4,6
6.3
1,7
_41
Без Назви (ЛГВ-32)
2.8
4.5
.553
2.3
_зд
0.9
22,5
_09
6.1
Сумка (ЛГВ-33)
2,8
1,1
50,9
0,1
20,1
1,8
2,3
9,4
8,3
Олешня (ЛГВ-34)
2,4
1,0
58,5
0,9
4,6
1,5
13,5
0,2
15,7
Без Назви (ЛГВ-35) Псел
1,3 2,2
0,2 5,3
52,6 44,5
2,3 2,0
2,1 2,2
2,8 2,1
8,6 31,1
0,2 2,0
28,4 6,4
Прими-ка: наведено даш щодо деревосташв, плоиц яких становлять понад 2 % вщ вкритоТ люовою рослиннютю плопц водозбору р!чки Псел.
Дубовi деревостани переважають на водозборах: Рибиця, Грязний, Без наз-ви (ЛГВ-5), Сироватка, Без назви (ЛГВ-7), Лигань, Грунь-Ташань, Без назви (ЛГВ-15), Без назви (ЛГВ-19), Говтва, Без назви (ЛГВ-21), Без назви (ЛГВ-23), Хорол, Без назви (ЛГВ-28), Вовнянка, Грунь, Без назви (ЛГВ-32), Сумка, Олеш-ня, Без назви (ЛГВ-35).
Сосновi деревостани домшують на притоках: Вiльшанка, Будилка, Бобрик, Веприк, Лютенька, Мужева, Гнилиця, Без назви (ЛГВ-30). Липовi деревостани переважають на водозбору Удава. Тополевi деревостани домiнують на притоцi: Рудька. На водозборах рiчок Омельник, Манжалея спiввiдношення площ дубо-вих i тополевих деревостанiв е майже однаковим, але переважають дубовi деревостани (табл. 4).
На водозборах рiчки Псел найбiльшi площi займають таю типи деревоста-нiв: дубняки - 61,4 тис. га (44,5 %, вщ загально! площi, вкрито! лковою рослин-нiстю), сосняки - 42,8 тис. га (31,1 %), ясеники - 8,8 тис. га (6,4 %), вшьшани-ки - 7,3 тис. га (5,3 %), березняки - 3,1 тис. га (2,2 %), липняки - 3,0 тис. га (2,2 %), осичники - 2,9 тис. га (2,1 %), тополевники - 2,8 тис. га (2,0 %), клени-ки - 2,5 тис. га (1,8 %), сума шших деревосташв - 3,2 тис. га (2,3 %).
На характер поширення деревосташв i формування типiв лiсу на водозборах рiчки Псел впливають грунтов^ ктматичш та геоморфологiчнi умови, i на якому березi рiчки зростають лiсовi насадження.
Висновки. Виконавши типологiчний аналiз лiсiв рiчки Псел визначено, що водозбiр представлений 49 типами лку. Найбiльше типологiчне рiзноманiття лiсiв притаманне для водозбору рiчок Грунь-Ташань i Хорол (31 тип лiсу), а найменше - для водозбору рiчки Удава (2 типи лiсу).
Видшено 35 приток, площа яких становить ввд 0,9 тис. га (р. Грязний) до 396,4 тис. га (р. Хорол). Фактична лкисткть рiчок змiнюеться вiд безлiсних 0,1 % (р. Удава) до 34,6 % (р. Без назви (ЛГВ-5)). Площа лкш державного лко-вого фонду на притоках змiнюеться вщ 0,01 тис. га (р. Удава) до 20,5 тис. га (р. Грунь-Ташань). Найбшьшу площу на водозборi рiчки Псел займають такi типи лку: свiжа кленово-липова даброва - 44,7 % ввд загально! плошд, вкрито! лiсовою рослиннктю; свiжий дубово-сосновий субiр - 19,5 %; свiжий липово-дубово-сосновий сугруд - 8,4 %; свiжий сосновий бiр - 4,5 %. За площею, вкри-тою лiсовою рослиннiстю, переважають такi типи деревосташв: дубняки -44,5 %; сосняки - 31,1 %; ясеники - 6,4 %; вiльшаники - 5,3 %.
Лiтература
1. Водний кодекс Укра!ни: постанова Верховно! ради Укра!ни вiд 06 червня 1995 року № 213/95-ВР // Вщомост верховно! ради Укра!ни. - 1995. - № 24. - 189 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. Географiчна енциклопедш Укра!ни. - У 3-х т. / редкол.: О.М. Маринич (вщп. ред.) та ш. - К. : Вид-во "Укра!нська енциклопедiя" iм. М.П. Бажана, 1989-1993. - Т. 3: П-Я. - 1993. - 480 с.
4. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологГ! / М.Д. Гродзинський. - К. : Вид-во "Либщь", 1993. - 224 с.
5. Молчанов А. А. Гидрологическая роль леса / А. А. Молчанов. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - 220 с.
6. Олшник В.С. Идролопчна роль люистоста водозборгв Передкарпаття / В.С. Олшник, О.М. Ткачук // Жсгвннцгво i агролiсомелiорадiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНД1ЛПА. - 2015. - Вип. 127. - С. 23-30.
7. Остапенко Б.Ф. Жсова тппологш : навч. посiбн. / Б.Ф Остапенко, В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во "Право". - 2002. - Ч. 2. - 204 с.
8. Рахманов Б.В. Водоохранная роль леса / Б.В. Рахманов. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1962. - 235 с.
9. Ткач В.П. Заплавш люи Украни / В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
10. Харитонов П.А. Водорегулирующая и противоэрозионная роль леса в условиях Лесостепи / П.А. Харитонов. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1963. - 255 с.
11. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
12. Шпарик Ю.С. Щцходп до ведення лкового господарства в Укранських Карпатах за водозборами / Ю.С. Шпарик // Жавнича наука: витоки, сучасшсть, перспективи : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2010. - С. 77-78.
Надшшла до редакцп 20.09.2016р.
Ткач Л.И., Бондарь О.Б. Типологическое многообразие лесов водосборов реки Псел
Приведены результаты анализа типологического разнообразия лесов водосбора реки Псел, который выполнен на основе повыдельной базы данных ВО "Укргослеспроекта". С помощью программы MapInfo Professional 12.5 и векторной карты Украины выделено 35 водосборов. Проанализировано более 49 типов леса площадью 137,8 тыс. га. Приведена общая характеристика реки Псел. Определены площади 35 водосборов и их фактическая лесистость, которая колеблется от 0,1 % (р. Удава) до 34,5 % (р. Грунь-Ташань). Исследованы типы древостоев на притоках реки Псел, наибольшую площадь среди них составляют дубовые и сосновые - 75,6 % от площади покрытой лесной растительностью земель. Среди типов леса на водосборе реки Псел доминируют: свежая клено-во-липовая дубрава (44,7 %), свежий дубово-сосновый субор (19,5 %), свежий липово-дубово-сосновый сугруд (8,4 %), свежий сосновый бор (4,5 %).
Ключевые слова: типы леса, водосбор р. Псел, дуб обыкновенный, сосна обыкновенная.
Tkach L.I., Bondar О.В. Typological Variety of Forests of the Psel River Basins
In this essay we present the results of the analysis of typological variety of forests of the Psel River basins which was carried out on the basis of selective data base provided by Ukrainian State Forest Management Planning Association. We determined 35 basins using MapInfo Professional 12.5 program and a vector map of Ukraine. More than 49 types of forests of total area of 137.8 thousand hectares were analyzed. We drew up general characteristics of the Psel River. In the process of analysis the area of the 35 basins and their actual forest area were determined, with the latter falling within the range from 0.1 % (the Udava River) to 34.5 % (the Grun-Tashan River). We studied forest composition and structure along the tributaries of the Psel River, the largest share of which belongs to oak and pine forests occupying 75.6 % of total lands covered with forest vegetation. The following types dominate over the rest of forest types of the Psel River basins: maiden maple and linden grove (44.7 %), maiden oak and pine wood (19.5 %), maiden linden, oak and pine subdubravas (8.4 %) and maiden pinery (4.5 %).
Keywords: forest types, water catchment of the Psel river, Quercus robur L., Pinus sylvestris L.
УДК 630*114
ГРУНТОЗАХИСН1 ОСОБЛИВОСТ1 Л1СУ НА ВОДОЗБОРАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ О.М. Ткачук1'2
Охарактеризовано основт чинники виникнення ерозiйних процесш на водозборах Передкарпаття. Висвiтлено ступiнь впливу лiсу на зменшення твердого стоку рiчок i i'x каламутностi. Проаншшовано показники розмиву берегiв рiчками на люових i польо-вих угщдях. Оцiнено роль лiсу у запоб^анш ерозшним процесам. Розраховано емшрич-ш залежностi мiж лiсистiстю рiчкових басейшв i модулями стоку твердих наноив. З'ясовано, що на тлi значного рiзноманiття природних умов регiону дослщжень лiсовий покрив вiдiграe важливу грунтозахисну роль.
Ключовi слова: вiдсоток люистосй, водозбiр, грунти, стiк води, стш наносiв, кала-мутнiсть води, захисна люистють, еродованi землi.
Вступ. Одшею i3 найбiльш важливих багатогранних функцш лiсу е його грунтозахисш властивост! Вони безпосередньо залежать вiд стокорегулюваль-но1 ролi насаджень. У лкових умовах, завдяки високим iнфiльтрацiйним влас-тивостям Грунту, основний чинник ерозшних процесiв - поверхневий стiк води - виникае вкрай рщко, тшьки в разi сильних злив. Тут ерозшш продукти формуються здебшьшого внаслiдок руслових процесш пiд час паводюв. На польових угiддях, навпаки, навиъ у разi випадання звичайних дощiв виникае поверхневий стiк води, що спричиняе рiзнi види ерози: площинного змиву, яружних процесiв та розмиву берепв водотокiв. Тому в безлкних умовах показники ерози Грунтш значно бiльшi, нiж у лкових.
Основна характеристика водно-ерозшних процесш - об'еми наносiв рiчок (твердий стш), ят формуються внаслiдок змиву й розмиву грунпв. Ерозiя Грун-тiв з поверхнi водозборiв i надходження 11 продуктiв у гiдрографiчну мережу за-лежить вiд величини й iнтенсивностi опадiв, крутизни схилiв, стану рослиннос-тi, способiв ведення сiльського i лiсового господарств тощо. Показниками рiч-кових наносiв найчастше використовують модуль 1х стоку (маса перемщено! твердо!' речовини у тоннах з 1 км2 плошд водозбирання) i каламутнiсть води (маса завислих твердих часток у водi в кг-м-3) [4].
На цей час для карпатського репону добре вивчеш гiдрологiчнi та геомор-фологiчнi аспекти твердого стоку. Що ж стосуеться впливу на нього лку i його рубань, то лггературш данi iз цих питань поодинокi. Вони зводяться до такого. Зпдно з дослiдженнями О. В. Чубатого [7], на прських водозборах iз стиглими буковими деревостанами твердий стш пересчно становить 12 т- км-2. Пкля су-цiльних рубань вш збiльшуеться у 12 разiв, а пкля поступових - у 3,5 раза. При цьому досить негативш наслiдки спричиняе тракторне трелювання деревини iз лiсосiк. Так, у мшаних хвойних лiсах Бескид у зливовi дощi iз водозборш, де здшснювали рубання, стiк наносiв зростав у 270-1180 разiв, а на водозборах, де його не проводили, тшьки у 6-7 разiв [3].
Для передкарпатських умов питания протиерозшно! ролi лiсу у лiтературi не висвилено. Кiлькiсна його оцiнка для передпрного регiону досить важлива,
1 здобувач, асис. О.М. Ткачук - Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. Iвано-Франкiвськ;
2 наук. кергвник: проф. В.С. Олшник, д-р с.-г. наук.
