CC BY
31
7. Попов А.П. Лесные целебные растения / А.П. Попов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1973. - 191 с.
8. Рыбницкий Н.А. Дикорастущие плоды и ягоды / Н.А. Рыбницкий, Н.С. Гаврилова. -Л. : Лениздат. - 1969. - С. 152-154.
9. Чтух А.И. Особенности роста и плодоношения актицидии, калины, кизила в условиях Подолья УССР / А.И. Чтух // Состояние и перспектива развития редких садовых культур в СССР. - Мичуринск. - 1989. - С. 10-12.
10. Шапиро Д.К. Дикорастущие плоды и ягоды / Д.К. Шапиро, В.А. Михайловская, Н.И. Манцеводо. - Минск : Изд-во "Урожай". - 1981. - 91 с.
Остов М.Ю., Леонтяк Г.П. Нов1 плодов1 i декоративш рослини
Розглянуто таю декоративно-плодовi рослини, як облшиха крушинова, бузина чорна, калина червона, горобина звичайна, айва японська, глщ одноматочковий. Наведено 1х боташко-бюлопчш особливост^ цшшсть плодiв, ягщ та шших корисних частин рослин, 1х використання в господарському комплекса Наведено декоративну характеристику використання 1х для створення об'ек™ озеленення та впровадження в лiсовi культури.
Ключовг слова: перспективна декоративш, полiвiтамiннi, плодово-ягщш рослини, бюлопчно активнi речовини, впровадження в культуру.
OsipovM.Yu., Leontyak G.P. New fruit and ornamental plants
In the article are examined such ornamental fruit plants as Sea-Buckthorn, Sambucus nigra, Red Viburnum, Rowan Ordinary, Japan Quince Tree, Crataegus monogyna. Their biological and botanical peculiarities and values of fruits, berries and other useful parts of the plants, their use in national economy are given. The ornamental characteristic of their use in the creation of gardening objects and introduction them into the forest cultures is given.
Keywords: decorative, watering, fruit-and-berry plants, biologically active substances, implementation into culture.
УДК 630*187 Астр. О.О. ПогрШний;
доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Проведено натурш обстеження та швентаризащю люосташв сосни звичайно! в Украшських Карпатах, встановлено 1х типолопчну структуру. Сосновi деревостани подшено на коршш та похщш. Рекомендовано додатково видшити серед юнуючих соснових тишв люу в Карпатах чотири типи. Подано детальну схему розждалу сос-нових деревосташв за походженням.
Ключовг слова: Украшсьга Карпати, сосна звичайна, релжт, походження, коршш та похщш типи деревостану, тип люорослинних умов.
Потреба тдвищення продуктивной люових насаджень Украши зму-шуе л1с1вниюв диференцшовано, залежно вщ р1зних економ1чних та л1с1вни-чих умов, вести люове господарство на люотиполопчнш основа Саме тому правильне визначення та встановлення вщповщних тишв люу е одним з ос-новним завдань таксатор1в та науковщв, що впливае на подальше планування люогосподарських заход1в.
Метою нашо! роботи е проведення типолопчного анал1зу природних соснових л1с1в на територп Укра1нських Карпат та встановлення ч1тко! типо-лопчно! структури релжтових соснових деревосташв шляхом використання
власних дослщжень, висновюв наших попередникiв та люошвентаризацшних матерiалiв лiсовпорядних експедицiй.
Лiсотипологiчнiй проблематищ лiсостанiв сосни звичайно! в Карпатах присвячеш науковi працi низки укра!нських вчених. Так, С.В. Шевченко [10] на основi детально! характеристики соснових лiсiв наводить !х типи люу та лiсотипологiчну схему, а також вказуе на вiдносну стабiльнiсть !х площi та вiдсутнiсть тенденцiй до !! збiльшення. У сво!х дослщженнях автор подiляe сосновi лiси та !х типи залежно вiд еколопчних умов на:
• А (бори), де переважае сосна звичайна та наявна незначна домгшка берези повисло! та берези пухнасто!. Тут трапляються трофотопи вщ А2 до А5;
• В (субори), де переважае сосна звичайна з достатньою часткою смереки звичайно! та берези повисло! i незначно! юлькосл ялищ бшм. Тут наявш трофотопи вщ В2 до В5, причому В3 е переважаючим серед уах релжтових соснових лгсш;
• С (складш субори чи сугруди) представленi единим типом лiсу С3-яцсмС, який е дуже рвдюсним. Трапляеться вiн у Голятинськiй та Татаршськш цено-популяцiях, в яких спостер^аемо через покращення Грунтових умов змшу ль сових порiд. Тут тiньовитривалi породи витiсняють сосну шляхом формуван-ня другого щ1льного ярусу, який унеможливлюе природне вiдновлення ре-лжтово! сосни звичайно!.
Вивчаючи лiсотипологiчнi законсяшрносп формування соснових типiв лiсу, З.Ю. Герушинський [3] заклав п'ять пробних площ в умовах свiжого бору, десять пробних площ в умовах вологого бору та вщповщно двадцять дв^ шють та чотири пробш площi в умовах свiжого, вологого та сирого субору. На основi проведених дослiджень З.Ю. Герушинський [3] вважае сосновi типи люу штразональними для Покутсько-Марморошських Карпат.
Яцик Р.М. [11] на основi виконання дослщжень наводить найпошире-н^ типи лiсiв сосни звичайно! релжтового походження в Укра!нських Карпатах. Це вологий карпатський смереково-сосновий субiр (62 %), вологий карпатський сосновий бiр (14 %) та мокрий карпатський сосновий бiр (11 %).
Мiлкiна Л.1. [7] у сво!х дослiдженнях дае детальний опис ценозам за участю сосни звичайно!. Вона наголошуе, що цi ценози, зазвичай, мають ос-трiвний характер з площею не бiльше як 60 га i загальна !х площа становить близько 500 га. Ценози релжтово! сосни звичайно!, як правило, сконцентро-ваш на пiвнiчно-схiдному макросхилi Карпат басейну рiчок Свiча, Бистриця Надвiрнянська, Прут та долини Чорного Черемоша, приурочен до пiсковика ямненсько! свити. Причому в басейш р. Прута автор нараховуе 11 локалггепв з релжтовою сосною звичайною.
Сосна звичайна е виключно холодостiйкою та зимостшкою деревною породою, поширена в помiрних та прохолодних клiматичних зонах в межах 500-1250 м н. р. м. Проте переважаюча кшькють чистих i змшаних деревос-ташв росте в межах 750-1000 м н. р. м. [7]. Л.1. Мшюна [7] у межах соснових ценозiв видiляе три основнi субформацн, якi, своею чергою, подiляе на асоць ацп та субасощацн.
Субформащя Pineta sylvestris, за дослiдженнями автора [7], скла-даеться з таких монодомшантних соснових ценозiв (асоцiацiй):
• Pinetum vaccinioso-hylocomiosum та Pinetum myrtilloso-hylocomiosum форму-ються у таких типах тсу: А2-С, А3-С, А4-С, В4- С (поодиноко в урочищах Со-кл, Бредулець, Шчне; чистi сосновi лiси 1У-Уа бонiтетiв сформованi на скельних розсипах з вiдносною повнотою 0,4-0,7; смерека звичайна та ялиця бша вiдсутнi або поодиноко трапляеться в другому яруи, наявна береза повисла як домшка; кiлькiсть тдросту змшюеться в межах 3-10 тис. шт./га, в т.ч. частка сосни звичайно! становить 70-95 %);
• Pinetum empetroso-hylocomiosum - сосняк водянково-зеленомоховий трапляеться дуже рiдко у глибоких западинах скельних розсипiв, що можуть займати декшька десяткiв квадратних метрш, де шляхом нашарування ство-рилися вiдносно кращi rрунтовi умови;
• Pinetum sphagnosum - сосняк сфагновий, подшяють на чотири субасощаци: Pinetum empetroso-sphagnosum (типи лiсу - А4-С, А5-С; чистi сосновi люи Уа бонiтету; повнота 0,4-0,5; висота деревостану не перевищуе 5 м); Pinetum le-doso-sphagnosum (тип лгсу - А5-С; аналогiчнi ценозам Бшоруського Полiсся, поширенi в центральнш частит урочища Ширковець); Pinetum myrtilloso-sphagnosum (тип люу - В4-С; появляеться поодиноко смерека Уа бонiтету в другому яруи); Pinetum eriophoroso-sphagnosum (тип люу - В5-С; чистi люи дещо кращо! продуктивностi; присутня береза пухнаста як домшка; кшьюсть пiдросту не бiльше 500 шт./га).
Субформащя Piceeto-Pinetum - смереково-сосновi ценози формують-ся, як правило, в суборових умовах, що е перехщною формою ценозiв мiж чистими сосняками i смеречниками, та представленi такими асощащями:
• Piceeto-Pinetum myrtilloso-hylocomiosum тип люу - В2-смС, В3-смС; склад деревостану коливаеться вiд 10Сз+См до 6Сз4См; сосна III, рiдше II бонiтетiв, смерека звичайна III-IV боштетш формуе другий ярус низько! повноти, сос-новий ярус з повнотою 0,5-0,7; кшьюсть пiдросту 8-15 тис. шт./га, з них 75 % релжтово! сосни звичайно!);
• Piceeto-Pinetum myrtilloso-sphagnosum typicum (тип тсу - В4-смС; урочище Лютошари за структурою тздбне до Pinetum myrtilloso-sphagnosum). Субформащю Abieto-Piceeto-Pineta вперше видiлила Л.1. Мiлкiна [7]
та представлена асощащею Abieto-Piceeto-Pineta myrtilloso-hylocomiosum (типи люу - В3-смС, С3-яцсмС; сосна звичайна II боштету, смерека звичайна та ялиця бша III боштету; кшьюсть ялищ бшо! не бiльше 20 %, смереки звичайно! - 30-40 %; смерека звичайна та ялиця бша формують щiльний другий ярус; кшьюсть тдросту 3,5-10 тис. шт./га, причому в тдросп сосна звичайна вщсутня, а пiдрiст ялищ бшо! становить 75 %).
Нжтн А.1., В.М. Бакаленко, Л.1 Половтков [6] при описi природного поновлення в релжтових соснових типах люу встановили, що в борах при-родне поновлення сосни звичайно! задовшьне, становить 6,3-10,4 тис. шт./га, причому участь смереки звичайно! мшмальна (10-20 %). З покращенням Грунтових умов кшьюсть тдросту зменшуеться: в А3-9,7 тис. шт./га, а в С3-5,3 тис. шт./га. Також знижуеться участь у складi пiдросту сосни звичайно! з 70 до 10 %, а кшьюсть смереки звичайно!, навпаки, збшьшуеться до 60-70 % [6].
Детальну типолопчне оцiнювання сост звичайнiй в Укра!нських Карпатах дав у сво!х працях З.Ю. Герушинський [3]. За результатами його досль джень, корiннi лiсостани сосни звичайно! в Карпатах формуються в таких типах люорослинних умов: А2, А3, А4, В2, В3, В4, В5 i, як домшка, в С3. Серед
найпоширешших соснових титв лiсу вiн видшяе: А3-смС - вологий смереко-во-сосновий бiр; А4-СМС - сирий смереково-сосновий бiр; В2-смС - свiжий смереково-сосновий субiр, В3-смС - вологий смереково-сосновий субiр; В4-смС - сирий смереково-сосновий субiр.
Результати дослiджень. За результатами опрацювання матерiалiв власних дослiджень, лггературних джерел, лiсоiнвентаризацiйних матерiалiв лiсогосподарських шдприемств i лiсовпорядних експедицiй ми здшснили розподiл площ деревостанiв сосни звичайно! Укра1нських Карпатах за типами люу, який наведено в табл. 1.
За результатами табл. 1 здшснено типолопчну диференцiацiю соснових люостатв за трофотопами (рис. 1).
Б, 1,2% -А, 3,3%
B, 10,1%
C, 85,4%
Рис. 1. Дiаграма типологiчноi структури природних лiсiв сосни звичайноХ в Украшських Карпатах за трофотопами, %
На основi проведеного анашзу типолопчно! структури та розподшу люосташв сосни звичайно! за типами лiсу можна зробити висновок про пере-важаючу кшьюсть цих деревостанiв у вологих буково-смерекових суяличи-нах (1594,1 га) та букових суяличинах (1412 га), тобто вони е похiдними на-садженнями. Зпдно з дослiдженями З.Ю. Герушинського [3], корiннi люоста-ни сосни звичайно! в Укра1нських Карпатах зростають в умовах борiв та су-борiв. Природнi сосновi лiсостани в умовах сугрудiв та грудiв, як становлять 86,7 %, е похщними, вони не вiдповiдають корiнним типам люу i повиннi бути переформован на корiннi лiсостани шляхом проведення люогосподарсь-ких заходiв.
Плошд корiнних релiктових деревостанiв сосни звичайно! в Укра1нсь-ких Карпатах становлять лише 420,6 га (табл. 1). Проте обстеживши бшь-шiсть дшянок релштово! сосни звичайно! в Карпатах i заклавши 29 постiйних пробних площ та один типолопчний профшь, встановлено, що всi дiлянки, як були зазначенi в базi даних люовпорядних експедицiй та таксацiйних опи-сах лiсогосподарських пiдприемств, де зростае сосна звичайна iз вказаними типами люу А2-Сг, А3-кСм, В2-Бк, В3-кСм, В3-мдкСм, В3-яцСм, В3-См та ок-ремi дiлянки в ДП "Осмолодське ЛГ" в типах лiсу С3-яцСм, С4-смЯц, не вщ-повiдають вказаним типам люу. На цих дшянках неправильно визначено тип лiсу, що можна шдтвердити дослiдженнями З. Ю Герушинського. Так, вiн при опис типiв лiсу В3-кСм, В3-мдкСм, А2-Сг, А3-кСм вказуе на 1х формуван-ня на висотах вище 1000 м н. р. м., а для В3-яцСм, В3-См, крiм вщповщних висот, мае також важливе значення експозищя схилу (приуроченi до швшч-них експозицiй) [3]. Обстеженi дшянки з даними типами лiсу розташоваш всi в Карпатському НПП у дiапазонi висот 500-900 м н. р. м. на твденних та тв-денно-захiдних експозицiях схилiв, отже належать до соснових тишв люу, а саме В3-смС, А2-С та А3-смС.
Ч)И!(1|1 \11111.|11\01-()Н()МЛ»!11 ЧШНМо;
гг\
о сза > - Трофотоп
о ю Ю СО к> > ы Тип лкорослинних умов
р о я р § © О й я О 3 о р я О И Я 03 о £ О И о & 03 03 м £ 03 О £ Ю }> £ И И Я > § о > о & > о ч ы Типи люу
ю 00 о V £3 "о НПП "Карпатський" | Люогосподарсью тдприемства, природы! заповедники та нащональш природш парки |
О) НПП "Гуцульщина"
0\ НПП "Скол1всыа Бескиди"
Карпатський бюсферний заповедник
- 00 Природний заповедник "Горгани"
<1 а\ V у, 00 и) (Л чо ДП "Надв1рнянське ЛГ"
о § <1 ы 00 "к> -л ю а\ и> О ДП "Осмолодське ЛГ"
о К) к> £ ДП "Вигодське ЛГ"
(О V ю ДП "Ворохтянське ЛГ"
1Л V V и> ДП "Делятинське ЛГ"
о Ъ\ £ ДП "Кутське ЛГ"
о ст\ ДП "Болех1вське ЛГ"
о 00 5\ ДП "Млжпрське ЛГ"
ДП "Мокрянське ЛГ"
00 ДП "Ясшянське ЛГ"
43 ДП "Великоберезнянське ЛГ"
£ ДП "Берегометське ЛМГ"
ю ДП "Сторожинецьке ЛМГ"
о о\ о\ г- ю (О ДП "Скшпвське ЛГ"
ю и> ДП "Боринське ЛГ"
к ДП "Самб1рське ЛГ"
о -а Ъ\ ы СП ДП "Старосамб1рське ЛГ"
£ ДП "Славське ЛГ"
ДП "Турювське ЛГ"
ю 00 ДП "Дрогобицьке ЛГ"
ю ЧО Скол1вський вшськовий лкгосп
1107,41 о Ъ> Ъ) о к> к> ю о "-а у, ю 00 Ъг к> 00 о "ю Ъ\ и> 00 <1 и) ю Ъ\ ы о Разом за типом лку, га
ю и> § "ю 00 СТ\ сл К) сл ы Разом за типом лкорослинних умов, га
и» О Й о £ ы (О Разом за трофотопом, га
%
X
г
3*
I
а
со л 81
л «<
%
2. л'
I &
а'
о
I
«
к г;
1ШИ!(1мХ 10111Э(10Н|11Л ИИНЫНХЭХОЭ11Г ИИНЧ1ГВНОШВН
Продовження табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 И 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32
Сз-Бк 2 1,6 3,6
Сз-бкЯц 0,8 227,5 1175,2 8,5 1412
Сз-бкяцСм 2,9 7,2 0,3 2,5 2,6 19,8 35,3
Сз-бксмЯц 4,7 213,9 5,9 8 0,5 13,7 403,1 907,7 35 1,6 1594
Сз-гБк 7,6 5,3 0,4 13,3
Сз-гД 5 5
Сз-гяцБк 19,3 19,3
С3 Сз-дгБк 0,7 0,7 3375
Сз-дЯц 23,6 26,3 49,9
с Сз-яцБк 0,8 3,7 22,3 9,7 26,2 62,7
Сз-яцД 39,9 1,5 33,8 75,2
Сз-яцСм 0,6 28 28,6
Сз-См 4,7 4,7
С3-смяцБк 2,8 0,6 14,4 2,6 0,5 21 5,2 11,4 7,3 65,8
4 1 5
с4-д 7,1 7,1
с4 С4-ЯЦСМ 31,1 31,1 146
С4-См 3,9 3,9
С4-СМЯЦ 32,4 71,1 103,5
Б3-Бк 1 0,3 1,3
Бз-бкяцСм 2,2 0,6 0,3 2,1 1,6 6,8
Бз-гБк 1,2 1,2
Б Бз-дгБк 7,8 7,8 52 52,6
Бз-яцБк 14 1 1,7 33,4
Оз-яцД 7,6 26,1
Бз-Бк 8 0,7 8,7
2 2,2
Разом 281,6 11,3 3,5 2Д 1 78,8 597,3 14,2 2,4 59,8 35,1 56,6 12 5,3 2,6 0,4 4,3 2,9 17,8 33,8 681,5 2306,3 1,6 53,2 1,6 5 4272 4272 4272
*Примггка: розподш здшснений зпдно матер1ал1в люовпорядних експедищй та таксацшних описав люогосподарських шдприемств
Таким чином, за результатами проведено! швентаризаци дшсних ти-пiв лiсу встановлено, що релiктовi сосновi лiсостани збереглися на плошд 738,2 га, що становить 17,3 % вщ плошi вЫх соснових лiсостанiв в Укра!нсь-ких Карпатах. Саме на такш незначнш плошi Карпат залишилися релiктовi люостани сосни звичайно!, що змушуе нас зберегти !х як раритетний компонент бiорiзноманiття.
На основi результата наших дослщжень вважаемо за доцшьне допов-нити екологiчну фiгуру сосни звичайно! в Укра!нських Карпатах, запропоно-вану З.Ю. Герушинським [3], адже частина релжтових соснових лiсостанiв зростае в умовах мокрого бору на територiях ДП "Вигодське лiсове господар-ство" (12,3 га) та ДП "Осмолодське лiсове господарство" (220 га). Запропоно-ванi нами доповнення до еколопчно! фiгури сосни звичайно! в Укра!нських Карпатах З.Ю. Герушинського [3] вщображено на рис. 2.
Рис. 2. Екологiчна ф^ра сосни звичайног в Украшських Карпатах:
— ф1гура наведена З.Ю. Герушинським [3]; — запропоноваш нами доповнення
Шсля детального аналiзу отриманих результата власних дослщжень та наведених вище наукових праць (З.Ю. Герушинського [3], Р.М. Яцика [11], Р.Т. Волосянчука [2], В.М. Бакаленка [1], Р.Т. Гута [4] та шших [5-14]) рекомендуемо доповнити юнуючу класифжащю соснових тишв люу [3] такими типами: А2-С - свiжий сосновий бiр; А5-С - мокрий сосновий бiр; В5-С -мокрий сосновий субiр, С3-яцсмС - вологий ялицево-смереково-сосновий сугруд (табл. 2).
Табл. 2. Запропоноват доповнення до класифшаци munie лс за участю сосни звичайно'1 в Украшських Карпатах*
ТЛРУ
Характерна домшка
Назва типу л1су
1ндекс типу л1су
Склад ко-ршного де-ревостану
св1жий сосновий 6ip
Â2 - С
10С
А3
смерека
вологий смереково-сосновий 61р
А3-смС
8С2См
A4
смерека
сирий смереково-сосновий 61р
А4-смС
8С2См
мокрий сосновий 6ip
 5 - С
10С
смерека
св1жий смереково-сосновий су61р
В2-смС
8С2См
смерека
вологий смереково-сосновий су61р
В3-смС
6С4См
смерека
сирий смереково-сосновий су61р
В4-смС
7С3См
мокрий сосновий субip
35 - С
10С
С3
ялиця, смерека
вологий ялицево-смереково-сосновий сугруд
С3 - яцсмС
8С2См 6См3Яц1С
*Прим1тка. Косим - запропоноваш нами доповнення до типолопчно'1 структу-ри сосни звичайно'1 за З.Ю. Герушинським [31
Â
2
Â
В
9
В
3
А
S
Нижче наведено детальну характеристику запропонованих титв люу.
У св1жому сосновому бор1 (А2-С) у деревостанi переважае сосна зви-чайна У-Уа бонiтету з домшкою берези повисло!. Формуеться вiн на схилах твденно! експозицi! з сильнокам'янистими дшянками, скельними розсипами п'ято! кате гори [1] з досить значною крутизною схилу та на скелях тсковика ямненсько! свити. Деревостан мае куртинний характер, дерева ростуть у заг-либленнях i трiщинах скель та скельних розситв, де спостерiгаеться накопи-чення органiки. Цей тип люу поширений до 900 м н. р. м. у Горганах, По-кутських Карпатах та Буковинi.
В,-С С,-яцсм С
Рис. 3. Запропоноват типи лку
У мокрому сосновому бор1 (А5-С) у деревосташ переважае сосна зви-чайна У-Уа бонiтетiв з домiшкою берези повисло! та берези пухнасто!. Фор-муеться вiн на перезволожених (коефiцiент зволоження бшьше одиницi) тор-фових болотах низин та терас прських рiчок. Трапляеться у басейнах рiчок Свiча та Лiмниця з висотним дiапазоном 400-700 м н. р. м.
У мокрому сосновому субор1 (В5-С) у деревостанi переважае сосна звичайна IV-V боштелв з домiшкою берези повисло!, берези пухнасто! та смереки звичайно!. Формуеться вiн в тих самих умовах, що i попереднш тип лiсу, лише iз вщносно бiльшою родючiстю та меншою кислотшстю Грунту. Трапляеться в тих же регюнах, що i попереднiй тип люу.
У вологому ялицево-смереково-сосновому сугруд1 (С3-яцсмС) де-ревостан складний, двохярусний. У першому ярусi панiвною е сосна звичайна II класу боштету з невеликою часткою смереки звичайно! III - IV кла-шв бонiтету. У другому ярус домiнуючою е смерека звичайна, дещо в мен-шiй кiлькостi наявна ялиця бiла, сосна звичайна вщсутня або представлена незначною кiлькiстю дерев низьких клашв бонiтету. Серед шдросту домшу-ючим е ялиця бша та смерека звичайна, сосна звичайна не вщновлюеться через слабке освгглення пiд наметом густого деревостану. У цих деревостанах через покращення Грунтових умов спостерiгаеться поступова змша соснового деревостану на смереково-ялицевий. Формуеться цей тип люу на скельних розсипах ямненсько! свити третьо! категорп [1], як правило, твденно! та тв-денно-захщно! експозицiй iз незначною крутизною (до 160), на верхiв'ях гiр в межах соснових популяцш. Зустрiчаються в Горганах та Покутських Карпатах в межах висотного дiапазону 600-1100 м н. р. м.
За походженням вш деревостани класиф^ють на корiннi та похщш. При видiленнi типiв деревосташв у соснових типах Карпат, на нашу думку, доцшьно враховувати !х походження. Як пiдсумок наших дослщжень та вис-новкiв М.В. Чернявського [9], ми на основi проведено! швентаризацп, аналiзу закладених пробних площ та встановлення типолопчно! структури соснових деревосташв в Укра!нських Карпатах здшснили класифiкацiю соснових лiсiв за !х походженням, що зображено на рис. 4.
Ми видшили серед коршних деревостанiв такi групи:
• релжтов1 прал1си - еталон коршних лгав, що пережили одну чи бшьше ге-олопчних епох; це р1знов1ков1 люостани з налагодженим мехашзмом само-вщновлення, що запоб1гае змш порщ, вплив людського фактору зведений до мшмуму;
• власне кор1нн1 - природт р1зновжов1 лгси, де спостерггаеться ютотний вплив людини, проте не проводить активних лгсогосподарських заходш;
• умовно коршш - в1дновлеш природним шляхом вс лгсоттрш породи у вщ-повщних типах л1су тсля пожеж чи суцшьних рубок;
• модифжоваш - тсля суцшьних рубок чи пожеж вщновлюються не вс ль соттрш види у в1дпов1дному тит лгсу.
Серед похiдних лiсiв нами було видiлено наступнi групи:
• природш - л1си, що в1дновилися природним шляхом в нев1дпов1дних типах лгсу;
• штучш - насадження, що були створеш шляхом створення лгсових культур: а) з садивного матер1алу, який вирощений з мгсцевого насшня; б) з садивного матер1алу вирощеного ¿з завезеного насшня з р1внинних регюшв.
Рис. 4. Класифжащя соснових тав Укратських Карпат за походженням Висновки:
1. Проведено детальний анал1з наукових праць, присвячених типолопчнш тематищ соснових л1мв Укра!нських Карпат.
2. На основ! проведено! швентаризацп природних соснових л1шв в Карпатах встановлено !х загальну площу, яка становить 4272 га.
3. Найбшьша площа соснових л1шв приурочена до сугрудових умов (83,7 %), у суборових умовах !х площа становить 10,1 %, найменша - у борах та грудах - 3,3 та 3,0 % вщповщно.
4. Серед природних соснових лЫв площа релжтових л1шв е досить низька 17,3 % чи 738,2 га. Решта л1шв представлен! природними похщними дерево-станами, яю повинш бути переформован! шляхом застосування вщ-пов!дних л!согосподарських заход!в на кор!нн! деревостани.
5. Шд час проведення ¿нвентаризац!!, обстеження л!шв маршрутним методом та закладання пост!йних пробних площ ми запропонували на площ! 317,6 га уточнити помилково вказан! типи л!су та змшити !х у вщповщ-них люо-швентаризацшних матер!алах.
6. На основ! наших дослщжень та висновк!в наших попередниюв рекомендуемо додати до ¿снуючих соснових тип!в л!су (за Герушинсь-ким З.Ю. [3]) наступш: А2-С - св!жий сосновий б1р; А5-С - мокрий сос-новий б1р; В5-С - мокрий сосновий суб!р, С3-яцсмС - вологий ялицево-смереково-сосновий сугруд.
7. Як тдсумок наших досл!джень, запропоновано класиф!кац!ю за походженням соснових л!шв в Укра!нських Карпатах.
Л1тература
1. Бакаленко Е.М. Рост насаждений и лесовосстановление на каменистых россыпях Горган в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Е.М. Бакаленко. - Харьков, 1972. - 24 с.
2. Волосянчук Р.Т. Особливост формово! та генетично! структури iзольованих популя-цш сосни звичайно! в Укра!нських Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук / Р.Т. Волосянчук. - Харьгав, 1996. - 24 с.
3. Герушинський З.Ю. Типологiя лiсiв Укра!нських Карпат : навч. поабн. / З.Ю. Ге-рушинський . - Львiв : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
4. Гут Р.Т. Морфогенетична мшливють та бiохiмiчнi механiзми стшкосп сосни звичайно! у ценопопулящях Заходу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук / Р.Т. Гут. - Львiв, 2009. - 40 с.
5. Заячук В.Я. Дендрологтя : тдручник / В.Я. Заячук. - Львiв : Вид-во "АпрюрГ, 2008. - 656 с.
6. Никитин А.И. Современные смены и восстановление сосновых фитоценозов в Горга-нах / И.А. Никитин, В.М. Бакаленко, Л.И. Половников. // Достижения и перспективы развития техники и технологии в лесной и деревообрабатывающей промышленности. - Ивано-Франковск, 1979. - С. 41-43.
7. Милкина Л.И. Коренные леса северо-восточного макросклона Украинских Карпат (фитоценотическая структура, распространение, экологические основы восстановления и охраны) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук. / Л.И. Милкина. - Львов, 1987. - 24 с.
8. Стойко С.М. О распространении реликтовых деревьев и кустарников в Украинских Карпатах / С.М. Стойко // Растительность высокогорий и вопросы её хозяйственного использования. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 58-66.
9. Чернявський М.В. Природний заповедник Горгани / М.В. Чернявський, М.Б. Штль-чак. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фолiант", 2011. - 75 с.
10. Шевченко С.В. Релiктовi насадження сосни звичайно! в Горганах / С.В. Шевченко // Охороняйте радюсну природу. - К. : Изд-во "Урожай", 1964. - 154 с.
11. Яцык Р.М. Биологические основы элитного семеноводства сосны обыкновенной реликтового происхождения в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с-х. наук / Р.М. Яцык. - Харков, 1981. - 24 с.
12. Raciborski M.O. O sosnie (Pinus sylvestris L.) / M.O. Raciborski. - Lwow: Kosmos, 1911.
13. Sokolowski M. Prace biometryczne nad rasami sosny zwyczajnej (Pinus sylvestris L.) na ziemiach polskich / M. Sokolowski // Prace Rolniczo - Lesne Pol. Akad. Um. - Krakow, 1931. -№ 5. - S. 1-106.
14. Zajaczkowski M. O poludniowej granicz zasiegu sosny pospolitej w Polsce i o wzstepowa-niu reliktowej sosny w Karpatach Polskich / M. Zajaczkowski. - Krakow: Polsk. Akad. Um., 1936.
Погрибный О.О., Заячук В.Я. Типологическая оценка сосны обыкновенной в Украинских Карпатах
Проведены натурные обследования и инвентаризация древостоев сосны обыкновенной в Украинских Карпатах, установлена их типологическая структура. Сосновые древостои разделены на коренные и производные. Рекомендуется дополнительно выделить среди существующих сосновых типов леса в Карпатах четыре типа. Приведена подробная схема распределения сосновых древостоев по типу происхождения.
Ключевые слова: Украинские Карпаты, сосна обыкновенная, реликт, происхождение, коренные и производные типы древостоя, тип лесорастительных условий.
Pogribnyy O.O., Zayachuk V.Ya. Typological rating of the scotch pine in the Ukrainian Carpathians
The nature examinations and inventory of the forestry Scottish pine in the Ukrainian Carpathians has been conducted, and its typological structure has been set. The pine forests of the natural origin has been divided to the indigenous and derivatives. Among the existing pine types of forests in the Carpathian mountains recommended to allocate additionally four more types. The detailed scheme of the pine forests distribution by type of origin has been submitted.
Keywords: Ukrainian Carpathians, Scottish pine, relict, origin, indigenous and derivatives types of forest, type of the vegetation conditions.
