CC BY
12
5. Минеев В.Г. Химизация земледелия и природная среда / В.Г. Минеев. - М. : Агропро-миздат, 1990. - 287 с.
6. Станом на 01.01.1991 р., затверджеш Наказом Держкомприроди СРСР вщ 10.12.90 р., № 02-2333.
7. Позняк С.С. Содержание некоторых тяжелых металлов в растительности полевых и луговых агрофитоценозов в условиях техногенного загрязнения почвенного покрова // Вестник Томского государственного университета. - Сер.: Биология. - 2011. - № 1 (13). - С. 123-137.
8. Черных H.A. Вопросы нормирования содержания тяжелых металлов в почве / H.A. Черных, В.Ф. Ладонин // Химия в сельском хозяйстве. - 1995. - № 10. - С. 10-13.
9. Чертко Н.К. Геохимия и экология химических элементов : справ. пособ. / Н.К. Чер-тко, Э.Н. Чертко. - Минск : Изд. центр БГУ, 2008. - 140 с.
10. Чертко Н.К. Геохимическая экология : учебн. пособ. / Н.К. Чертко. - Минск : Изд-во БГУ, 2002. - 79 с.
11. Manual on Methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forest // International Cooperative Programme Effects on Forests, Programme Coordinating Centres. - Hamburg and Prague, 1994. - 254. s.
12. Molski, B.A., and W. Dmuchowski. 1986. Effects of acidification on forests and natural vegetation. Wild animals and insects, acidification, and its policy implications. - Pp. 29-51 in the proceedings of an international conference, T. Schneider, ed. Amsterdam. May 5-9, 1986. UN -ECE. Amsterdam: Elsevier.
13. Stan uszkodzenia lasow w Polsce w 2002 roku na podstawie badan monitoringowych. Re-dakcja merytoryczna: Jerzy Wawrzoniak, Jadwiga Malachowska. Instytut Badawczy Lesnictwa. Warszawa, 2003. - S. 7-9, 45-51.
Паславский М.М., Гриник Г.Г. Теоретические основы мониторинга химизма ассимилятивного аппарата лесных древостоев
Проведено сравнение пределов колебаний уровней тяжелых металлов в растениях и разработана программа и методика определения тяжелых металлов в древесных растениях - главных лесных пород Запада Украины. Использовано и адаптирована к местным условиям передовая европейская методика исследований.
Ключевые слова: тяжелые металлы, древесные породы, насаждения, предельно допустимые концентрации (ПДК).
Paslavskyy M.M., Hrynyk H.H. The theoretical bases of monitoring chemistry of assimilation apparat of forests stands
The article compared changes limits of heavy metals in plants and developed a program and methodology for determination of heavy metals in plants of forests stands, that are of the main forest species of Western Ukraine. Used and adapted to local conditions leading European research methodology.
Keywords: heavy metals, tree species, planting, maximum allowable concentrations (MAC).
УДК378.85; 630*43 Астр. О.О. ПогрШний1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
ВПЛИВ РЕКРЕАЦП ТА Л1СОГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА САН1ТАРНИЙ СТАН I СТ1ЙК1СТЬ НАСАДЖЕНЬ РЕЛ1КТОВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Вивчено вплив рекреацшного навантаження та штенсивного господарювання на стан насаджень релжтово! сосни звичайно!. Подано ощнку саштарного стану сос-
1 Наук. кер1вник: доц., В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук
новим деревостанам та визначено кшьюсть i характер розмщення пiдросту основних лiсотвiрних видiв.
Ключовi слова: релiктова сосна звичайна, рекреащя, лiсогосподарська дiяль-нiсть, саштарний стан, стiйкiсть, природне поновлення.
Украшсью Карпати мають складну ландшафтну будову та ушкальш рослинш угруповання. Це привело до штенсивного розвитку люового госпо-дарства та туризму в цьому регюш. Тому одним 1з головних завдань природ-них заповщниюв та нацюнальних природних парюв Карпат е збереження бь ор1зномашття та рщюсних рослинних комплекив. Одним 1з таких цшних рослинних угруповань е релжтов1 насадження сосни звичайно! в Укра!нських Карпатах, окрем1 дшянки яких збереглися 1 до наших дшв. Релжтовими !х на-зивають тому, що вони ростуть в Карпатах ще з голоценового перюду (64,5 тис. роюв тому) [1]. Тепер, зазвичай, вш територп, де ростуть щ рщюсш насадження, знаходяться тд охороною, вони належать до нацюнальних природних парюв, природних заповщниюв чи заказников. Проте анал1з розвитку люового господарства в Карпатах свщчить, що ще 60-70 роюв тому щ насадження належали до складу люопромислових господарств. Особливо в тсля-воент роки за значно1 потреби деревини для вщбудови мют та сш вщбувало-ся масове вирубування л1ив 1, передуим, високопродуктивних, легкодоступ-них дшянок, зокрема 1 релжтово! сосни звичайно1.
Метою наших дослгджень було вивчення впливу рекреацп на саштарний стан насаджень релжтово! сосни звичайно1, визначення впливу госпо-дарсько1 д1яльносп на стшюсть цих насаджень.
Об'ектами дослгджень е насадження релжтово! сосни звичайно! на територп Карпатського НПП 1вано-Франювсько! обл. та ДП "Путильське ль сове господарство" Чертвецько! обл., що знаходяться тд впливом штенсив-но! рекреацп. Для досягнення поставлено! мети ми заклали пробш площ1 в насадженнях, що зазнають впливу рекреацп та господарсько! д1яльносп, та для контролю - в насадженнях без дл цих фактор1в. Показники пробних площ наведено в табл. 1.
Результат неправильного господарювання в насадження релжтово! сосни звичайно! ми виявили на ПП-5К (тип люу В3-ялС). Це похщне березове насадження вжом 70 роюв, що вщповщае перюду тслявоенного вирубування. Як наслщок неправильного господарювання в минулому, це насадження розладнане, осюльки береза достигла вщповщно до свого в1ку стиглостп На цш пробнш площ1 було зафжсовано таю негативт явища, як водна ероз1я, велика кшьюсть в1тровальних, буреломних дерев, особливо берези та смереки, що призвело до поширення шюдниюв та хвороб дерев, зокрема: березова губка, трутовик справжнш, трутовик плоский, трутовик облямований, опеньок осшнш справжнш. На контрольны ПП-2К (тип люу В3-ялС) завдяки правильно проведеним люогосподарським заходам сформоване коршне насадження, головною породою якого е сосна звичайна з1 складом 6Сз4Яле+Яцб, що вщповщае типу люу.
Табл. 1. Лтвничо-таксацшна характеристика пробних площ
Лгавничо-такса-щйш показники ДП "Пу-тильський лiсгосп", ПП-1Б Карпатський НПП
Женецьке ПНДВ, кв. 5 вид. 21 ПП-5К Пщлюне ПНДВ, кв. 1 вид. 2 ПП-2К Татарiвське ПНДВ, кв. 1. вид 1 ПП-1К Ямненське ПНДВ, кв. 12 вид. 21 ПП-7К Ямненське ПНДВ, кв. 13 вид. 22 ПП-6К
ТЛРУ, тип лiсу А2-С Вз-ялС Вз-ялС Аз-С А2-С В2-ялС
Склад за такса-цiйним описом - 7Бп2Сз1Яле +Яцб+Ос 6Сз4Яле+ Яц 10Сз 9Сз1Яле+ Бп 9Сз1Яле+Бп 8Сз2Яле
Склад фактичний 10Сз+Бп+ Яле 4Бп3Сз3Яле +Яцб+Ос 6Сз4Яле +Яцб 10Сз 9СзЯле +Бп 9Сз1Бп +Яле 9Сз1Яле
Вж деревостану, роки 140 70 140 160 50 120 120
Експозищя схилу ПдЗх Пд Пн ПдЗх Пд Пд
Крутизна схилу 25-70 о 35 о 16,5 о 17 о 22 о 10 о
Повнота куртинне 0,6 0,8 0,3 0,7 0,5 0,5
Результат госпо-дарсько! дшльносп - похщний березняк - - низова пожежа -
Вплив рекреаци кемпинги, ту-ристичита альпiнiстськi маршрути туристи-ний маршрут - - поряд люова дорога мюце для розкладан-ня вогнищ
Загальна кшьюсть дерев на пробнш площi, шт. 122 292 400 470 293 209
Кiлькiсть пошко-джених та вiдмер-лих дерев на проб-нiй площi, шт. 20 71 86 112 82 53
Середня оцiнка ка-тегори стану дерев на пробнш площ 2,4 2,4 2,0 2,1 2,4 2,0
Склад живого надГрунтового покриву чорниця зви-чайна, брус- ниця зви-чайна, мохи, пельшера собача чорниця звичайна, брусниця звичайна, кладонш л-сова, лев-кобрiй си-зий, щитник чоловiчий чорниця звичайна, брусниця звичайна, сфагнум болотний, уснея бородата, гтло-комiй блис- кучий, щитник чо-ловiчий, плавун бу-лавоподаб-ний юима-цш дерево-видний чорниця зви-чайна, брус- ниця зви-чайна, уснея бородата, сфагнум бо-лотний, гтло-комш блис-кучий, верес звичайний, ктмацш де-ревовидний чорниця звичайна, брусниця звичайна, кладонш ль сова, пельт-гера собача чорниця звичайна, брусниця звичайна, кладонш л-соваорляк звичайний
Проекцiйне вкриття ЖНП куртинне 20 % куртинне, 45 % 60 % 75 % куртинне, 33 % 51 %
Наявнiсть пожеж - - - - низова, 2009 р. низова, 2007 р.
О^м неправильного господарювання, значно! шкоди насадженням релжтово! сосни звичайно! завдае в умовах розвитку сучасного суспiльства та стилю життя штенсивний розвиток туризму. Таю насадження, яю е уш-кальними для Карпатського репону, приваблюють туриспв, вщпочивальни-юв, оскiльки вони розмщеш на мальовничих скелях чи чудернацьких скель-них розсипах. Через дшянки з релiктовою сосною звичайною прокладено низку туристичних маршрутiв рiзних категорш. Так, iз даних табл. 1 видно, що бiльшiсть соснових насаджень знаходяться тд впливом рекреацiйного на-вантаження. Пiд дiею рекреацп спостер^аеться зменшення видового та кшь-юсного складу живого надгрунтового покриття, попршення санiтарного стану насаджень, засмiченiсть територп, витоптування поверхнi грунту. На дь лянках, де не дтоть цi негативнi фактори, спостерiгаемо, що релжтова сосна звичайна може формувати стiйкi двояруснi насадження (ПП-1К) з ярусом молодого поколшня люу, пiдлiску та багатого за складом живого надгрунтового покриву.
Необхщно вщзначити, що санiтарний стан дерев вздовж прокладених туристичних маршрутiв е вкрай незадовшьним, майже всi прилеглi дерева е пошкодженими. На рис. зображено просторове розмщення дерев на ПП-5К та вздовж туристичного маршруту.
4 (* 4 * * «4* # 4 4 4 ♦ 4 " * » .....А 1 * ..... 4 * 1 * 4 Ш
* 4 4 4 4 ! 4 4 4 4 4 4 ♦ 4 4 1 * 4 ж *
♦ 4 » * • 4 + 4 4 4 4 4 % ♦ 4 4 -
. * 4 * . ♦ 4 ♦ 4 * «4 4 4 4 * ** 1 4 4 4 44 4
* 4 » * 4 4 4 4 ♦ * 4' * 4 4 4 4 • * * 4 1 П 4 4 +4 * 4* . * 4 4 4
- . \ 1 4 -1- ш* ' > .. . . _ _ 4 4 4 4 4 4 4 . У --
5 з в а к з а
Рис. Простороверозмiщення дерев на пробнш площ 5К (- границ стежки)
О^м наведених вище негативних факторiв, ютотно! шкоди сосновим насадженням завдають низовi пожеж^ спричинеш залишеними туристами вогнищами чи ненавмисним тдпалом. Як вiдомо, через значну кiлькiсть опа-дiв та високу вологiсть повiтря низовi пожежi в Карпатах трапляються рiдко. Проте на скельних розсипах та вершинах скель зовшм iншi мiкроклiматичнi умови. Скелi влiтку сильно нагрiваються, особливо на твденних схилах, тс-ля дощу волога швидко випаровуеться, вода швидко стiкае вниз, просо-чуеться у трщини скель. Через наявшсть легкозаймистого опаду з сосни звичайно! та смереки цi дшянки стають особливо пожежонебезпечними в лггнш перiод.
Вплив низових пожеж на саштарний стан i стiйкiсть соснових наса-джень е рiзний. З одного боку, тд дieю вогню вигорае живий надгрунтовий покрив та пiдрiст основних лiсотвiрних видiв. Практично весь пiдрiст та пе-реважна кiлькiсть дерев ялини звичайно! пiсля пожежi всихають або залиша-ються дуже послабленими, що значно погiршуе санiтарний стан люу. З шшо-го боку, через вщсутшсть конкуренцп з боку живого надгрунтового покриву пiсля низово1 люово! пожежi створюються сприятливi умови для природного вщновлення ол^отрофно! i посухостшко! сосни звичайно1. Крiм того, форму-вання товсто! кори в сосни звичайно! робить 1! стшюшою, порiвняно зi сме-рекою, до низових пожеж. На таких дшянках проходить природний вiдбiр стiйкiших та витривалших екземплярiв, зменшуеться конкуренцiя смереки щодо сосни звичайно!. Вiк та кшьюсть пiдросту основних лiсотвiрних видiв у релжтових соснових насадженнях наведено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика тдросту на пробних площах
Порода
ДП "Пу-тильський л1сгосп", ПП-1Б
Женецьке ПНДВ кв.
5 вид. 21 ПП-5К
Шдлгсне ПНДВ
кв. 1 вид. 2 ПП-2К
Карпатський НПП
Татар1всь-ке ПНДВ кв. 1. вид 1 ПП-1К
Ямненсь-ке ПНДВ кв. 12 вид. 21 ПП-7К
Ямненсь-ке ПНДВ кв. 13 вид. 22 ПП-6К
Сосна звичайна
25
1
7
26
25
413
12
22
13
66
23
25
17
19
38
38
18
Смерека
146
372
43
16
18
14
15
14
13
28
73
32
Ялиця бша
174
132
56
12
10
52
7
8
4
3
5
2
2
6
1
2
2
З даних, наведених у табл. 2, видно, що тсля низових пожеж природ-не поновлення сосни звичайно! вщбуваегься задовшьно, враховуючи бщш умови зростання. На ПП-7К через два роки тсля низово! пожежi ми облжу-вали 25 дворiчок сосни звичайно! та чотири дворiчнi екземпляри смереки. На ПП-6К через чотири роки тсля низово! пожежi кшьюсть дворiчних екзем-плярiв сосни звичайно! зростае до 413 шт., трирiчних - до 66 шт., а смереки -до 372 шт. i 7 шт. вщповщно. Значне переважання юлькосп тдросту сосни звичайно! пояснюють тим, що тсля низово! пожежi вигорае трав'яне вкриття та пiдрiст смереки, що дае змогу прорости !! насшинам через вiдсутнiсть конкуренцп.
Отже, проводити люогосподарську дiяльнiсть у насадженнях релжто-boï сосни звичайноï n0Tpi6H0 з дотриманням саштарних правил, науково обгрунтовано на лiсотипологiчнiй основi. Цi насадження е досить вразливi, а перюд ïхнього вiдновлення е досить тривалий. Доцiльно обмежити доступ туристiв до цих дшянок, оскiльки iнтенсивне рекреацшне навантаження призводить до збiднення та знищення живого надгрунтового покриву, спри-чиняе лiсовi пожежi, засмiченiсть територп, погiршення санiтарного стану насаджень.
Л1тература
1. Генарук С.А. 1стор1я лтавництва в Укра1'ш / С.А. Генарук, В.С. Бонднар, О.1. Фур-дичко. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1995. - 420 с.
2. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат / З.Ю. Герушинський. -Льв1в : Вид-во "П1рам1да", 1996. - 208 с.
3. Заячук В.Я. Дендролопя. Хвойш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Льв1в : ТзОВ "Ф1рма Камула", 2003. - 128 с.
4. Саштарш правила в люах Украши / Постанова Кабшету М1н1стр1в Украши вщ 27.07. 1995 р., № 555.
5. Свириденко В.С. Люова шролопя / В.С. Свириденко, О.Г. Баб1ч, А.Й. Швиденко. - К. : Агропромвидав Украши, 1999. - 172 с.
Погрибный О.О. Влияние рекреации и лесохозяйственной деятельности на санитарное состояние и стойкость насаждений реликтовой сосны обыкновенной в Украинских Карпатах
Изучено влияние рекреации и интенсивной лесохозяйственной деятельности на насаждения реликтовой сосны обыкновенной. Дана оценка санитарного состояния сосновым древостоям и изучено состояние, количество и характер размещения подроста основных древесных видов.
Ключевые слова: реликтовая сосна обыкновенная, рекреация, лесохозяйствен-ная деятельность, санитарное состояние, стойкость, природное возобновление.
Pogribnyy O.O. Influence of the recreation and forestry operation on the sanitary condition and firmness of the relict Scots pine tree plantations in the Ukrainian Carpathians
The influence of the recreation loading and the intense of the forestry operation on the Scots pine tree plantations were researched. The sanitary condition of the pine tree plantations was estimated also the state, quantity and character of the main forestry spices undergrowth placing were determined.
Keywords: relict Scots pine tree, recreation, forestry operation, sanitary condition, plantations firmness, natural renewal.
УДК 630*5 Асист. С.В. Портах - НЛТУ Украши, м. Льет
ЯК1СН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ Г1РСЬКИХ ЯЛИЧНИК1В У ЗОН1 1НТЕНСИВНОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто матерiали таксацшних дослщжень природних ялицевих деревоста-шв, розташованих у зош штенсивного ведення люового господарства.
Проаналiзовано результати проведених обстежень дерев ялищ бшо1 рiзного ку на пробних площах з метою виявлення основних вад стовбура та ïx впливу на яюсш характеристики насаджень.
Ключовг слова: товарна структура, вади стовбура, поперечний рак, морозобо-ша, категс^я теxнiчноï придатностг
