CC BY
16
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.15
УДК 630*182 (477.82) Acnip. Л.П. Юрчук1 - НУБП Украти, м. КиГв
ПОСТП1РОГЕНН1 ЗМ1НИ Л1СОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ШАЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Вiдображено результати дослiджень постпiрогенних змш в типових люорос-линних угрупованнях Шацького нацiонального природного парку. Визначено склад пюнерних видiв рослин на погарах. Провщну роль у вщновленш лiсових фiтоценозiв вiдiграють зеленi мохи.
Ключовi слова: трогенний фактор, построгенш змiни, лiсовi фiтоценози.
Люовим угрупованням Шацького нацюнального природного парку властив1 природш, природно-антропогенш та антропогенш змши, як залежно вщ походження та характеру переб^у мають р1зний вплив на процеси форму-вання чи трансформащю екосистем.
Вивчення природно-антропогенних змш люово! рослинност Шацького НПП ми здшснювали у пошкоджених пожежами фггоценозах. На дослщжува-нш територп виникнення люових пожеж найбшьш в1рог1дне з червня по жов-тень, коли настае перюд достигання чорнищ та збирання гриб1в. Саме в цей перюд в1дв1дування лшв нацюнального парку мюцевим населенням та рекре-антами найактившше.
За останне десятир1ччя в люах Шацького нацюнального природного парку було п'ять випадюв люових пожеж. Площа, пройдена пожежами, стано-вила 22,91 га. Ус випадки загорання були зумовлеш людським фактором. На територп парку л1сов1 пожеж найчастше виникають в сухих та св1жих борах, як належать до групи асощацш соснових лшв лишайникових (Pinetum cladi-nosum) та св1жих соснових лшв вересових (Pinetum callunosum), рщше в борах зеленомохових в асощацп соснового люу брусницевого (Pinetum vacciniosum) i чорницевого (Pinetum myrtillosum).
Остання люова пожежа в люових масивах парку була в 2004 р. на територп Пульмiвського люництва (кв. 35, вид. 13, 14, 15, 19, 23). Площа пошкоджених пожежею насаджень склала 13,1 га. На плошд 7,0 га внаслщок сильного пошкодження деревостану стшкою низовою пожежею з елементами переходу в верхову насадження були знищеш, що зумовило вщведення та прове-дення суцшьного саштарного рубання.
На сьогоднi тут створено лiсовi культури сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.). На решт плошi, де пiрогеннй фактор був менш стiйким, проведено вибiркове санiтарне рубання.
Для вивчення змш, що вщбуваються в пошкоджених пожежами фггоце-нозах, ми в 2008 р. заклали низку пробних площ у кв. 35 Пульмiвського лю-ництва. Представляемо основнi результати дослщжень на них.
Пробна площа № 1. Вона видшена у кв. 35 Пульмiвського лiсництва на територп люокультурно! плошi зрубаного погару розмiром 20*10 м (200 м2). Враховуючи таксацiйну та типологiчну характеристику зрубаних насаджень, можна вважати, що люокультурнш площд властивий перехщний тип лiсорослинних умов вiд (А1) до (А2), що також шдтверджуеться бiдною тща-
1 Наук. кер1вник: проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук - НУБШУ
1. Лкове та садово-паркове господарство
39
ною структурою грунту, експозищею схилу в захщному напрямку та змiною зволоження. Шсля пожежi у 2005 р. тут створено лiсовi культури, склад 9Сз1Бп, приживленiсть 93 %. Висота сосни 35-40 см, берези 45-50 см. Бшя сини лiсу спостер^аеться значне самовiдновлення сосни звичайно! близько 10 тис. шт. на 1 га та берези поникло! (Betula pendula Roth.j до 20 тис. шт. на 1 га вжом 1-2 роки. Проективне покриття видiв рослин незначне в межах 1015 %. Покрив формуеться переважно куртинами, його флористичний склад представлений у табл. 1. Мохове вкриття практично не виражене, поодиноко трапляеться рунянка волосоподiбна (Polytrichum piliferum Hedwj.
Табл. 1. Загальне проективне вкриття пробно'1 площi №1
№ з/п Видовий склад Проективне покриття, %
1. Булавоносець шруватий (Corynephorus canescens L.) 9
2. Червень багаторiчний (Scleranthus perennis L.) 2
3. Куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) 3
4. Молшя голуба (Molinia caerulea L.) +
5. Верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hull) +
6. Брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avr.) +
У кварташ 35 (вид. 10) Пульмiвського люництва ми заклали ще двi пробш площi: перша, де шрогенний фактор був слабший i сухостiйнi та ослаб-лi дерева були вилучеш з насадження вибiрковим санiтарним рубанням на нас-тупний рш; друга - як контроль, де деревостан i проективне вкриття пожежею не пошкодженi.
Пробна площа №2. Створена у кв. 35 (вид. 13 пл. 9,3 га) Пульмiвсько-го люництва. Лiсовi культури сосни звичайно! з домiшкою берези поникло! (9Сз1Бп) вiком 44 роки, на плошд 1,5 га пошкодженш низовою пожежею. У 2005 р., у межах погару, проведено вибiркове саштарне рубання. Це тип люу В2 ДС (свiжий дубово-сосновий субiр). На дiлянцi, яку пошкодила пожежа, закладено стрiчкову пробну плошу розмiром 5*80 м (0,04 га). Методом замiру визначенi середнi таксацiйнi показники висоти та дiаметра крон деревного ярусу та проведено ощнювання дерев за категорiями стану згiдно iз Саштар-ними правилами в люах Укра!ни (табл. 2).
На данш пробнiй плошi середня висота сосни перебувае в межах 14,515 м, середнш дiаметр дорiвнюе 18 см; вщповщно середнi показники висоти та дiаметра берези сягають 15,5 м та 24 см.
Табл. 2. Оцтка дерев за категорiями стану на пробнш площi №2
Категорiя стану дерев Кшьшсть дерев, шт. Разом дерев
сосна береза
I - без ознак ослабления 84 5 89
II - ослаблет 77 7 84
III - дуже ослаблет 22 3 25
IV - всихаючi 6 1 7
Т Т ' U ' U V - свiжий сухостш 13 - 13
VI - старий сухостш 3 - 3
Всього 205 16 221
40
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.15
Для визначення складу живого надгрунтового вкриття в межах пробно! площi було закладено облiкову пробну реласкопiчну (кругову) площадку дь аметром 6 м, або 113 м2, видовий склад рослин яко! наведено в табл. 3.
Табл. 3. Видовий склад проективного вкриття пробно'1 площi №2
№ з/п Видовий склад Проективне вкриття, %
1. Плеврощум Шребера (Pleurozium shreberi (Brid.)) 2
2. Зозулин льон звичайний (Polytrichum commune L.) 10
3. Молiнiя голуба (Molinia caerulea L.) 35
4. Куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth)) 10
5. Верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hull) 30
6. Чорниця (Vaccinium myrtillus L.) +
Як бачимо, видовий склад надгрунтового вкриття на дослщженш д^н-щ представлений домшуванням молши голубо! та вересу звичайного, що мож-на розглядати як закономiрне явище постшрогенних змiн у свiжих та перехщ-них до вологих борових типах люорослинних умов.
Контрольна стрiчкова пробна площа № 3. Видiлена у кв. 35 вид. 13 Пульмiвського люництва, розмiром 5*80 м (0,04 м2) Характеристика дослщже-ного насадження та тип лiсу аналогiчнi як i на пробнiй площi № 2. Середш так-сацiйнi показники висоти та дiаметра дерев сосни вишд та сягають вiдповiдно 15,5 м та 20 см, берези - 16 м та 24 см. Ознак ослаблення та вiдпаду деревоста-ну не виявлено; за категорiями стану дерев, згiдно iз санiтарними правилами, насадження здебiльшого в^овщае I категорi! (без ознак ослаблення). 1з загаль-но! кiлькостi на пробнш площi 258 дерев вщзначено три всохлих та 15 ослаблих дерев, що ми розглядаемо як закономiрний процес природного добору.
Проективне грунтове вкриття становить 100 % i представлене шiстьма видами (табл. 4).
Табл. 4. Видовий склад проективного вкриття пробно'1 площi №3
№ з/п Видовий склад Проективне вкриття, %
1. Плеврощум Шребера (Pleurozium shreberi (Brid.)) 80
2. Верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hull) 18
3. Чорниця (Vaccinium myrtillus L.) +
4. Брусниця (Rhadococcum vitis-idaea (L.) Avr.) +
5. Жарновець вшиковий (Sarothamnus scoparius (Koch)) +
6. Кладотя оленяча (Cladonia rangiferina (L.) Web.) 2
Висновки. Проаналiзувавши отриманi результати дослщжень пробно! площi №1, можна припустити, що постшрогенна дiлянка перебувае на почат-ковiй сукцесiйнiй стади, пiдтвердженням тому е видовий склад надгрунтового вкриття (табл. 1), яке створюе невелик за площею окремi куртини з незначним (14 %) вкриттям. Пiдготовка грунту пiд лiсовi культури значною мiрою пос-прияла самовiдновленню головно! лiсотвiрно! породи борових титв лiсу (Pi-nus sylvestris L.) близько 10 тис шт./га, що забезпечить надалi розвиток стшко-го соснового деревостану. Змiни, що вщбулися в пошкодженому пожежею де-ревостанi, де проведено вибiркове саштарне рубання (пробна площа №2), по-рiвняно з контролем (пробна площа №3) засв^или, що на плошд встановлене
1. Лiсове та садово-паркове господарство
41
значне послаблення деревостану, зменшились прирости дерев за висотою i дь аметром. Простежено тенденцш до зниження стiйкостi насадження до виник-нення осередкiв шюдниюв та хвороб лiсу. Однак ми схильш вважати, що кшь-юсть дерев без ознак ослаблення близько 2,2 тис шт./га дасть змогу вщновити в процесi розвитку життевий потенцiал насадження.
Аналiз первинних посттрогенних змiн надгрунтового вкриття пробно! пло-щ №2, зумовлений пiрогенним фактором, подтвердив послiдовнiсть змiн, якi влас-тивi св!жим борам зеленомоховим, що описан! для Житомирського Полюся [1].
Лггература
1. Андриенко Т.Л. Полесский государственный заповедник. Растительный мир / Ан-дриенко Т. Л., Попович С.Ю., Шеляг-Сосонко Ю.Р. - К. : Ви-дво "Наук. думка", 1986. - 208 с.
2. Гарибова Л.В. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР / Л.В. Гарибова, Ю.К. Дундин, Т Ф. Коптяева, В.Р. Филин. - М. : Изд-во "Мысль", 1978. - 365 с.
3. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
4. Матер1али лковпорядкування Шацького НПП. - 1рпшь, 2002. - 346 с.
Юрчук Л.П. Поспирогенные изменения лесных фитоценозов Шацкого национального природного Парка.
Отражены результаты исследований постпирогенных изменений в типичных лесорастительных сообществах Шацкого национального природного парка. Определен состав пионерных видов растений на гарях. Ведущую роль в восстановлении лесных фитоценозов играют зеленые мхи.
Ключевые слова: пирогенный фактор, поспирогенные изменения, лесные фи-тоценозы.
Yurchuk L.P. Changes of forest vegetation in Shatsk National Park were caused by forest fires.
The article reflects the results of studies concerning changes of forest vegetation on typical sites after fires in Shatsk National Park. The pioneer species composition in areas where forest fire took place was defined. It was concluded about leading role of green moss in restoring forest plant associations after fires.
Keywords: dynamics of forests vegetation, forest formation.
УДК 630*15+591.5 Доц. Е.М. Pi3yH, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗВ'ЯЗОК М1Ж ЧИСЕЛЬН1СТЮ ДРОЗД1В ЧИКОТНЯ I ЧОРНОГО (TURDUS PILARIS L., TURDUS MERULA L.) ТА 1ХН1Х КОРМОВИХ ОБ'СКТЮ
Дослщжено яюсний i кшьюсний склад безхребетних мезофауни тдстилки i чи-сельшсть дрозд!в чикотня i чорного в примюьких i мюьких насадженнях м. Львова. Виявлено високу позитивну корелящю м!ж чисельшстю молюсюв та щшьшстю на-селення дрозда чорного у дослщжуваних насадженнях у гшздовий перiод.
Ключов1 слова: Turdus merula, Turduspilaris, мезофауна, тдстилка.
Др!зд чорний i чикотень е звичайними гшздовими птахами в умовах комплексно! зелено! зони мюта (КЗЗМ) Львова. Основними кормовими об'ектами дрозд!в чикотня i чорного е дощов! черви та молюски, котрих вони добувають переважно у шдстилщ [2]. Остання, залежно вщ переважного типу опаду, а також вщ грунтово-кшматичних умов заселяють твариннi оргашзми, зокрема мезофауна, у р!зному яюсному i кшьюсному спiввiдношеннях.
42
Збiрник науково-технiчних праць
