CC BY
44
та адмшютративно-правових шструменпв у вiтчизнянiй системi еколопчного управлiння повинен зайняти вiдповiдну шшу, забезпечуючи перехiд Украши до еколого безпечно! економiки вiдповiдно до концепци сталого розвитку.
Л1тература
1. Бурлай Т.В. 1нтегращя Украши до Свгтово1 оргашзаци торпвлк оцшка перспектив через призму досв1ду краш з перехщною економжою// Украша у Св^овш оргашзаци торпвлк оч1куван-ня та реальш перспективи: Зб. наук. статей. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Table/Jalilo18/006.htm.
2. Брежнева Т. Проблеми та перспективи вступу Украши до СОТ. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.db.niss.gov.ua/monitor/comments.php? catid=3&id=76.
3. The Global Competitiveness Report. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.weforum.org.
4. Закон УкраТни "Про еколопчний аудит" № 1862-IV вщ 24 червня 2004 р.// Урядовий кур'ер. - 2004, № 150.
5. Сергеева Т.В. Экологический аудит. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 207 с.
6. Степень Р.А. Экологическое аудирование. - Красноярск: СибГТУ, 2000. - 72 с.
7. Еколопчний аудит: Поабник з еколопчного менеджменту i еколопчного аудиту/ Шевчук В.Я., Саталкш Ю.М., Навроцький В.М. та ш. - К.: Символ-Т, 1997. - 221 с.
8. Харичков С.К., Андреева Н.Н., Купинец Л.Е. Экономика и экология: совместимость развития (мировой опыт и украинская перспектива): Монография// ИПРЭЭИ НАН Украины. - Одесса, 2007. - 180 с.
9. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування. - Запорiжжя: Дике поле, 2003. - 408 с.
10. Еколопчний менеджмент та аудит рекреацшних територш (концептуальш засади та оргашзацшний мехашзм): МонографЫ Пщ ред. д-р екон. наук Т.П. Галушкшоь - Одеса: Вид-во ТОВ "1НВАЦ", 2006. - 184 с._
УДК 630*582.894 Acnip. Н.А. Пщь1 -НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
МОН1ТОРИНГ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ДИГРЕС1Й Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ ШАЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результати дослщжень структури рекреацшних лiсiв Шацького наць онального природного парку. Описано рекреацшш дигреси та розподш площ земель за рекреацшними показниками.
Ключов1 слова: рекреацiйне навантаження, функцiональна зона, структура рекреацiйних лiсiв.
Post-graduate N.A. Pits - NUFWT of Ukraine, L'viv
Monitoring recreational degradetion of forest ecosystems of Shatck national natural park
The paper presents the results of investigations of SNNP forests recreation structure. Recreation degression and distribution of territories according to the recreation indexes are described.
Keywords: recreation load, functional zone, structure of recreation forests.
Вступ. Оптимальне сшввщношення тишв люопаркових ландшафт1в залежно вщ кшматичних та люорослинних умов, особливостей рельефу i виду рекреацiйноi д1яльност1 залишаеться прюритетним при впорядкуванш те-
1 Наук. кер1вник: проф. В.О. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
риторш лiсових екосистем Шацького нацiонального природного парку (НПП). Дотримання таких принципiв оргашзаци рекреацшного використання лiсiв дае змогу забезпечити створення сприятливих умов для вщпочинку на-селення, попередити розвиток дигреси лiсових екосистем, а також зберегти й оптимiзувати захисний потенцiал лiсiв Украши. Вирiшення цього питання е важливим з огляду на тенденщю до зростання рекреацiйного навантаження на природш екосистеми ШНПП i зокрема на лiсовi екосистеми.
Мета роботи - дослщження структури рекреацiйних лiсiв Шацького нацiонального природного парку, а також вивчення i визначення рiвня дигреси лiсових екосистем Шацького НПП.
Проблеми антропогенного навантаження на територш Шацького на-цiонального природного парку е доволi значними i зростають щорiчно, тому, врахувавши перспективу його входження до Трилатерального бюсферного резервату мЗахiдне Полiссям (Польща-Украша-Бшорусь), важливими е досль дження, якi стосуються вивчення структури рекреацiйних лiсiв Мельниювсь-кого, Свiтязького i Пульмiвського люництв Шацького НПП [3]. Данi лiсовi масиви формують структуру лiсового фонду цього природо-заповщного комплексу i 1х рекреацiйна органiзацiя на територи Шацького НПП на сьогоднi е актуальним i важливим завданням.
Рекреацшш навантаження, залежно вiд ступеня 1х впливу на природне середовище, дшяться на допустимi, критичнi i катастрофiчнi [2,7].
Допустиме рекреацiйне навантаження вщповщае змiнам лiсових екосистем вщ майже непомiтних ознак деградаци до змш, якi вiдповiдають вер-хнш межi друго! стади дигреси. Навантаження, яке вщповщае верхнiй межi друго! стади дигреси приймаеться оптимальним.
Гранично допустиме рекреацшне навантаження вiдповiдае межi третьо1 стади дигреси при якш лiсовi екосистеми ще здатнi до самовщнов-лення, але з втратою деяких компонентiв або окремих взаемозв'язюв (зрь дження верхнього намету i пiдросту, збiднення видового складу трав'яного вкриття). Лiсовi територи з переважанням третьо1 стади дигреси потребують проведення заходiв, спрямованих на регулювання напливу вiдвiдувачiв i тд-вищення рiвня рекреацiйного благоустрою [4]. Межа переходу третьо1 стади дигреси в четверту вважаеться границею стшкост природного комплексу [4].
Рекреацшш навантаження, як приводять природнi комплекси до чет-верто1 стади дигреси, рахуються небезпечними, а 1хня верхня межа нази-ваеться критичним рекреацiйним навантаженням. Навантаження, яю приводять природш комплекси до п'ято! стади дигреси вважаються катастрофiчни-ми. При них безповоротно порушуються взаемозв'язки мiж компонентами природного остаточно. Швидюсть i характер процесу дигреси залежать вiд ш-тенсивностi зовнiшнього впливу, яка може бути виявлена через рекреацшне навантаження (кшьюсть людей на одиницю плошд за одиницю часу) [5, 7].
Методика дослвджень. Дослщження рекреацiйних дигресш в наса-дженнях Шацького НПП були виконаш на модельному об'ект рекреацшно1 зони iнтенсивного використання - прибережнш територи озера Пiсочне Шацького НПП, шляхом вивчення видового складу насаджень та аналiзу са-
штарного стану насаджень. Об'ектами дослiджень е антропогено - трансфор-моваш лoкaльнi екосистеми - лiсoвi бioгеoценoзи о. Шсочне Шацького НПП.
Виконання poбiт для щентифжаци pекpеaцiйних дигpесiй полягае у закладенш пробних площ, де проводиться дослщження видового складу та стану Грунтового покриву, облж пiдлiску, шдросту, видового складу деревно-чагарниково1 рослинность Вимipюються середня висота i дiaметp пiдpoсту, пiдлiску, вiдсoтoк ïx на пробнш плoщi. Визначаеться склад насаджень, ïx пов-нота, вiк.
Для щентифжаци piвня гемеpoбiï цiеï екоситеми вивчаеться наявшсть та товщина лiсoвoï пiдстилки. Визначаеться вiдсoтoк вiд зaгaльнoï плoщi пpoбнoï дiлянки дopiг i стежок, прогалин, люових вiкoн. При визначенш стану насаджень за стaдiями pекpеaцiйниx дигpесiй враховують наступи ощ-нoчнi показники: вiдсoтoк витоптано1' частини плoщi; лiсoву пiдстилку; трав'яний покрив; пiдpiст i пiдлiсoк; стан деревостою та iншi показники, яю пoгipшують природний стан бioгеoценoзу. При деградаци компоненлв бюге-оценозу шд впливом pекpеaцiйниx навантажень за згаданими вище показни-ками в сумi визначають стaдiю pекpеaцiйниx дигpесiй.
Функщональне зонування лiсiв проводиться за методикою (Генсирук, 1987), де залежно вщ iнтенсивнoстi pекpеaцiï та конкретних умов видшяють нaступнi функцioнaльнi зони:
• масового ввдпочинку - при величит плошд 5 га i бшьше в традицшно вико-ристовуваних або запланованих для масового ввдпочинку мшцях у районах, прилеглих до житлових забудов, заклад1в ввдпочинку та туризму, водоймищ з пляжними комплексами, спортивними i обслуговуючими спорудами. Природш комплекси досягли 3-5 стaдiй рекреацшно1 дигpесiï. Застосовуються невiдклaднi методи по регулюванню вiдвiдувaння;
• iнтенсивнoï рекреацп - дiлянки, як досягли 2-3 стади рекреацшно1 дигpесiï. Масових скупчень вiдпoчивaючиx не передбачаеться. Висока мipa вiдвiду-вання вiдпoчивaючими та здшснення piзниx за тpивaлiстю прогулянок i тк-нiкiв. Неoбxiдне обладнання достатньо велико1 кiлькoстi мiсць вiдпoчинку i спещальних прогулянкових мapшpутiв;
• екстенсивно1 pекpеaцiï - дiлянки, на яких звичайно не вiдчувaеться сильний вплив рекреацшно1 дiяльнoстi (1 стaдiя дигреси). Рекреацшна дiяльнiсть звичайно обмежуеться збором ягвд, гpибiв;
• pезеpвнi - д^нки, на сьoгoднi, не використовуються для pекpеaцiйнoï дь яльнoстi (знаходяться на значнш вiддaлi вiд населених мiсць, велик масиви незiмкнутиx лшових культур, молодняшв до 10 роюв). Обладнання мiсць вiдпoчинку передбачаеться тшьки з метою забезпечення пpoтипoжежнoï охорони лiсiв; pекpеaцiйнo дiлянкa не освоювана - видiляеться при наяв-носп теpитopiй, де pекpеaцiйнa дiяльнiсть по ряду оргатзацшних i теxнiч-них причин мае бути обмежена або заборонена;
• природних pезеpвaтiв - включае пам'ятники природи, заповвдт дiлянки, ку-точки тишi, еталони природи та iншi теpитopiï, видiленi за вимогою охорони природи з врахуванням oxopoннoï смуги 100 м.
Для вивчення антропогенних трансформацш закладеш тимчасов1 проб-m плошд на територи водоохоронно1' зони о. Шсочне, в насадженнях р1зних умов мюцезростання та на територи люоеколопчного стацюнару Нацюналь-
ного люотехшчного ушверситету Укра!ни. Характеристику пробних площ наведено в табл. 1.
Табл. 1. Характеристика пробних площ на територи водоохоронно'1 зони о. Шсочне Шацького НПП
с с £ Вщдаль вщ озера, м || Тип витоптування, % Тип умов мюцезростання Склад насадження Повнота насадження || Середня висота, м || Середнш д1аметр, см || В1к насадження, рокв Ц Грунтовий покрив, % т о 'о, 'Е ,к о о "ч П
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 100 площинний В1 10С 0,8 14 18 39 Рщко злаки (0,2 м2) Дуб черешчатий, горобина звичайна
2 50 стежковий з переходом в площинний В1 10С 0,8 14 18 39 Злаки, бшоус стис-нутий, з1рочник, плеуроцш 2-5 м2 Дуб черешчатий, крушина ламка, береза бородавчаста
3 300 вщсутне В1 10С 0,8 20 20 39 Чорниця, з1рочник, мох плеуроцш 50 % Крушина, горобина, дуб
4 100 площинний В2 10С 0,7 16 22 45 з1рочник, верес, чорниця дуб
5 100 стежковий В2 10С 0,7 24 16 45 чорниця, лохини, бруслина, верес, з1рочник береза, дуб
6 130 вщсутне В2 10С 0,8 20 28 45 чорниця, 1ван чай, орляк, лохини горобина, береза, дуб
7 50 вщсутне С3 8Вч2 С 0,7 25 30 25 малина, папороть чолов1ча 1 жiноча, 1ван чай, ожина, горобина, крушина, черемха
8 50 вщсутне С2 9С1Б 0,8 28 30 46 чорниця, папороть, малина, ожина горобина, крушина
9 50 вщсутне В4 10Б 0,8 16 16 40 малина, ожина, осока, папороть, зозулин льон крушина, верба бша
10 10 площинний А1 10С 0,4 19 20 40 вщсутне вщсутнш
11 100 стежкове А1 10С 0,6 14 20 33 поодиноко ожина, злаки вщсутнш
Для визначення допустимо! рекреацшно! мюткост функцюнальних зон нацюнального парку вкрит люовою рослиннiстю землi були подшеш за ландшафтами та категорiями залiснених дiлянок (табл. 2).
Розрахунок величини еколопчно допустимо! рекреацiйно! мюткост природного парку проведено за формулою:
Wo
ЫПр х
де: Wo - екологiчно допустима рекреацшна мiсткiсть, люд.; Ипр - допустиме рекреацшне навантаження на ландшафт, люд ./га; 5 - площа природного комплексу, га.
N8 Територ1я Шацького НПП по функцюнальних зонах Загальна площа, га Площа вкрита люовою рослиншстю, га Ландшафт Площа територШ, вкритих люовою рослиншстю, га
Темно-хвойш люи Свгтло-хвойш люи Змниаш люи Широко-листяш люи Др1бно-листяш люи Разом
] Заповщна 5144,9 4247,6 Л1си заповщно'1 зони 15,8 1666,8 1525,9 50,7 988,4 4247,6
2 РегульованоУ рекреацн 12971,1 6238,1 Лю зеленоТ зони
Рекреацшний л1с 1,0 3577,8 1981,3 9,8 663,8 6233,7
Люопарк
Парк зони короткочасно-го вщпочинку. 3,3 1,1 4,4
Разом 1,0 3581,1 1982,4 9,8 663,8 6238,1
3 Стацюнарно! рекреацн 978,0 632,0 Лю зелено» зони — — — — — —
Рекреацшний л1с 341,3 194,4 72,8 608,5
Люопарк 13,6 0,8 14,4
Парк зони короткочасно-го вщпочинку 6,0 1,4 1,7 9,1
Разом 360,9 196,6 74,50 632
4 Господарська 29883,0 14599,0 Лю зелено? зони 16,4 18,1 209,2 243,7
Рекреацшний л1с 60,5 7990,2 3183,4 142,4 2963,1 14339,6
Люопарк 10,8 2,2 13,0
11арк зони короткочасно-го вщпочинку 2,7 2,7
Разом 60,5 8017,4 3206,4 142,4 3172,3 14599
ВСЬОГО 48977 25716,7 77,3 13626,2 6911,3 202,9 4899,0 25716,7
Розрахунок навантаження на природш комплекси заповiдно! зони проведений чисто теоретично (1 людина на 100 га упдь) виходячи з потреб охо-рони та виконання вщновлювальних робiт на землях з порушеними коршни-ми природними комплексами, а також здшснення заходiв, щодо запобiгання змiнам природних екосистем внаслщок антропогенного впливу.
Розрахунок еколопчно допустимо! рекреацiйно! мiсткостi нацюналь-ного парку за рекреацшними та господарськими зонами визначений для лiсiв I боштету. Оскiльки середнiй клас боштету насаджень парку становить 2,2 то показники навантажень на природш комплекси були знижеш на 15 % в зош регульовано! та стацюнарно! рекреацi! та на 25 % в господарськш зонi парку. Еколопчна допустима мiсткiсть Шацького НПП в розрiзi функцiональних зон становить: заповщна зона - 51 люд., зона регульовано! рекреаци - 18669 люд., зона стацюнарно! рекреаци - 2064 люд., господарська зона - 41197 люд. За-гальна допустима мютюсть становить - 61981 люд [6]. Отримаш даш несшв-мiрнi з орiентовною чисельнiстю вiдпочиваючих (100000 люд.), що свiдчить про те, що на сьогодш рекреацiйне навантаження на лiсовi екосистеми Шацького НПП перевищуе екологiчно-допустиму мiсткiсть в 1,5 раза.
Власне через це, вважаеться необхщним у зонах господарсько! дiяль-ностi, а також регульовано! i стацiонарно! рекреацi! формувати оптимально-рекреацшний лiс (ОРЛ). ОРЛ - це структура, в якш доведенi до максимуму двi основнi якостi: рекреацшна мiсткiсть одиницi площi i стушнь благотворного впливу на шдивщуум за умови забезпечення збереженостi цього стану необмежено довго, яку можна описати такою моделлю:
орл Сртах х Втах,
де: Ортах - максимальна рекреацшна мютюсть одинищ площд, за умов забезпечення i збереження даного стану необмежено довго; Втах- максимально благотворний вплив на шдивщуума.
Рекреацiйна мiсткiсть одинищ площд - це максимальна (з урахуван-ням видiв вiдпочинку) кшьюсть людей, якi можуть одночасно використову-вати цю дiлянку для вщпочинку, не викликаючи деградацi! екосистем i не вiдчуваючи психологiчного дискомфорту (люд./га) [1].
Теоретично максимальна рекреацшна емшсть ^е! чи iншо! дiлянки може бути шдтверджена наступним рiвнянням:
&ртах ^тахх ^-П-^^тах х Срп,
де: Ортах - максимальна рекреацшна мютюсть одиницi площi конкретно! дь лянки певного типу люу в конкретних клiматичних умовах, люд./га; Срп -потенцшна природна мютюсть конкретно! дiлянки рекреацiйного лiсу, люд./га; Кл1стах - коефщент, який вщображае рiвень лiсiвничо! оптимiзацi! конкретно! дшянки; Хтах - максимально необхiдне значення коефщента фун-кцiонально-органiзацiйно! оптимiзацi!, яка може шдвищити емнiсть рекре-ацшно! дiлянки у декiлька разiв (створення захисних регулювальних посадок чагарникiв тощо).
Залежно вiд рекреацiйного навантаження у люових насадженнях видi-ляють таю функцюнальш зони: масового вiдпочинку, штенсивно! рекреацi!,
2. Екологiя довкiлля
49
екстенсивно! рекреаци i природних резерватiв. Кожна з них мае сво! особли-востт Зона масового вiдпочинку охоплюе дшянки масового, спортивного i пляжного вщпочинку з рекреацшним навантаженням 5-10 i бiльше люд.-дн./га. Для таких територш характерними е Ш-У стади рекреацiйноi дигресii, тому для покращення ситуаци необхiдно вживати невiдкладних заходiв з ре-гулювання вiдвiдування. Зона iнтенсивноi рекреацii включае дiлянки, як до-сягли П-Ш стадiй рекреацшно! дигресii. Рекреацiйне навантаження тут стано-вить 1-5 люд.-дн./га.
Зона екстенсивноi рекреаци охоплюе дiлянки, на яких не вщчуваеться iстотного впливу рекреацiйноi дiяльностi, тому дiлянки лiсу належать пере-важно до першоi стади дигреси з рекреацiйним навантаженням 0,02-1 люд.-дн./га [5]. Розподш загальноi плошi територШ Шацького НПП за категорiями земель i функцiональними зонами представлено у табл. 3.
Табл. 3. Розподт загальноХплощь територи Шацького НПП
Територ1я
Категор1я земель заповвдно- екстенсивно! штенсивно! шших земле-
го режиму рекреаци рекреаци користувач1в
Загальна площа 6070,0 11478,0 1971,0 13311,0 32830,0
1. Л1сова площа 4187,7 5691,1 1529,0 2527,2 13935,0
а) покрита л1сом 3910,9 5576,1 1497,0 2500,1 13484,1
в т.ч. л/к 756,9 2421,2 433,9 380,5 3992,5
б) нез1мкнут1 л/к 17,6 33,7 14,8 23,2 89,3
в) л1сов1 розсадники 0,9
г) непокрита л1сом 259,2 80,4 17,2 3,9 360,7
в т.ч. вирубки 2,1 1,6 2,7 2Д 8,5
прогалини 257,1 78,8 14,5 1,8 352,2
2. Нелшова площа 1882,3 5786,9 442,0 10783,8 18895,0
а) орт земл1 — 32,2 20,7 3827,5 3880,4
б) сшокоси - 103,6 46,7 1675,6 1825,7
в) пасовища — 12,2 7,7 2646,9 2666,8
г) води 1281,3 5007,1 207,8 131,7 6627,9
д) сади, ягвдники — 2,6 — 4,8 7,4
е) дороги, просжи 45,8 105,2 25,6 306,2 482,8
ж)садиби — 171,9 95,9 1075,4 1343,2
з) болота 555,2 352,1 37,8 1032,2 1977,3
0 пашки — — — 1,6 1,6
1иш1 земл1 81,9 81,9
Висновки
Отримаш результати доцшьно використати для обгрунтування мето-дiв наземного екологiчного монiторингу антропогенно-змшених територiй, що необхiдно пiд час розроблення рекомендацш господарських заходiв, спря-мованих на зниження антропогенних навантажень на Шацький нацiональний природний парк.
Для кожно! дослiджуваноi дiлянки складаються розрахунково-техно-логiчнi карти заходiв, спрямованих на покращення стану i використання дано! ландшафтноi дiлянки люу. Найбiльш загальнi принципи обгрунтування iнтегральноi регiональноi системи заходiв:
• саттарно-ландшафтт рубки повинт бути направленi виключно на тдтри-мання стшкосп насадження та формування лiсопаркових ландшафтов;
• для тдтримання доброго санiтарного стану насаджень проводиться вибiрка вiтровальних i ввдмерлих дерев, а у випадку необхвдносп - очистка захара-щеностi д^нки вiд проведених лiсогосподарських заходiв;
• ввдновлення природного комплексу у рекреацшно - розладнаних лiсових екосистемах шляхом проведения рiзного рiвня iнтенсивностi заходiв лшо-вiдновлення;
• формування оптимальних за складом i структурою насаджень для типу лшу шляхом проведення рубок формування ландшафту, як повинт ввдповвдати цiльовим програмам щодо вирощування рекреацiйних лiсостанiв.
З метою шдвищення рекреацшно! привабливост люових дшянок Шаць-кого НПП, а також зменшення !х дигресп, рекомендована система люогоспо-дарських заход1в мае включати роботи з формування ландшаф^в, !х реконструкций вщновлення життестшкост та саштарно-гтешчно! цшност^ охорони i захисту люу, а також дизайиерського ландшафтно-еколопчного об-лаштуваиия територи цього природо-заповщного комплексу.
Лггература
1. Атрохин В.Г., Курамшин В.Я. Лаидшафтиое лесоводство. - М.: Экология, 1991. -
178 с.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай, 1987. - 248 с.
3. Горун А. та ш. Проект оргашзаци, охороии, вщтворення та рекреацшного викорис-тання природних комплекав та об'екпв Шацького иацюиальиого природного парку. - К.: 1999. - 126 с.
4. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дигрессии естественных группировок растительности// Изв. АН СССР, сер. геогр. - 1972, № 1, С. 52-59.
5. Методика визначення таксацшних показниюв рекреацшного призначення та розра-хунку рекреацшного навантаження i емносп природних комплекав/ Пщ ред. Возияка Р.Р. i Фукаревича А.В. - К.: Укрдержшспроект, 1993. - 32 с.
6. Проект оргашзащ! i розвитку люового господарства Шацького иацюиальиого природного парку Волиисько! област Державного люогосподарського об'едиаиия "Волииь лю"// Таксацшиий опис, поквартальш суми площ та загальних запаав иасаджеиь Мельии-ювського люиицтва. - 1рпшь - 1993, т. II, киига I. - 287 с.
7. Чижова В.П. Рекреационные нагрузки в зонах отдыха. - М.: Наука, 1977. - 346 с.
