CC BY
42
Укрalнcький .ic|)>kamiiiii лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт
Лiтeрaтyрa
1. Бoч М.С., Pyбцoв Н.И. О болотных массивах западных районов Подольской возвышенности./ Ботанический журнал, 1962, т.47, 4. - С. 1145-1149.
2. Гeoбoтaнiчнe районування Украшсь^' РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - 303 с.
3. Гсрснчук K.I., PaRoecbRa Е.М., Тoпчieв О.Г. Польовi географiчнi дослщження. -К.: Вища шк., 1975. - 248 с.
4. Ty3rn A.I. Фауна i населення хребетних захiдного регiонy Украïни/ Укр. держ. ль сотехн. ун-т. - Кшв, 1997, т.1: Розточчя. - 161 с.
5. Зслснля книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю.Р. - К., Наукова думка, 1987. - 216 с.
6. Лeoнeнкo В.Б., Шшвич С.Ю., Kлecтoв МЛ., Оcипoвa МО., Бaрдiнa IM. Природ-но-заповiдний фонд Украïни загальнодержавного значення. Довiдник. - К.: Наука, 1999. - 239 с.
7. Miждeржaвнi природно-заповщш територп Украïни/ колектив авторiв/ Пiд заг. ре-дакщею Т.Л. Äндрieнко. - Miжвiдомча комплексна лабораторiя наукових основ заповiдноï справи НАН Украïни та Miнекобезпеки Украши. - Кшв, 1998. - 132 с.
8. Myxa Б.П. Ландшафтна структура Украшського Розточчя.// Проблеми i перспек-тиви розвитку природоохоронних об'екпв на Pозточчi/ Mатер. шжнар. наук.-практ. конф. -Львiв: Логос, 2000. - С. 156-165.
9. Copo^ M.I. Рщюсш та зникаючi види рослин Украшського Розточчя// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Природничi дослiдження на Розточчя - 1995, вип. 4. - С. 77-81.
10. Стой^ С.М., Мшк^ Л.I., Ящcнкo П.Т. та ш Pаритетнi фiтоценози Захщних регiонiв Украïни (Pегiональна "Зелена книга"). - Львiв, 1997. - 190 с.
11. Сгой^ С., Мсльник А., Шушняк В. та ш. Украшська частина проектованого польсько-yкраïнського бюсферного резервату "Розточчя" та ïï репрезентативне ландшафтно-еко-логiчне значення/ Бiосферний резерват як модель сталого розвитку територш та об'eктiв природно-заповiдного фонду. Mатер. мiжнар. наук.-практ. конференций - Львiв: Mеркатор, 2003. - С. 16-31.
12. Чсрняв^кий М.В. Полiфyнкцiональна роль лiсових генетичних резерва™ дуба звичайного// Наук. вiсник УкрДЛТУ, вип. 8.1. - Львiв, 1998. - С. 42-57.
13. Rakowski G., Brusak W., Zinko I., Krawczuk J. Roztoczanska transgraniczna strefa ochronna// Ogolnopolski Zjazd PTG, Lublin, 1994. - S. 167-169.
14. Mucha B., Fedirko O., Brusak W. Przejawy tektonikioraz struktur litologicznych w krajobrazach Roztocza i jej aspekty sedymentologiczne, hydrologiczne i geomorfologiczno- krajob-razowe. - Lublin: Pektor, 1993. - S. 85-89.
15. Szafer Wl. Podstawy geobotanicznego podzjalu Polski.// Szata roslinna Polski. Panstwowe Wyd. Naukowe, Warszawa, 1959, t 2. - S. 45-67.
УДК 630*582.894 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук;
acnip. А. Б. Невпорана - УкрДЛТУ
ОЦ1НКА РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ВПЛИВУ НА Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ
Наведено результати дослщжень структури рекреацшних лiсiв, яю належать до зелено! зони м. Львова. Описано розподш площ земель за рекреацшними показника-ми. Зафшсовано результати впливу рекреацiйних навантажень на структуру лiсiв.
Ключов1 слова: рекреацшне навантаження, функцiональна зона, структура рекреацшних лiсiв.
Doc. P.G. Khomyuk; doctorateA.B. Nevporana- USUWFT The evaluation of recreation influence on forest stands of Lvivsky DLG
In article are brought results of the investigations structure of recreation forests, belonging to greenbelt of the city Lvov. Described sharing the areas for recreation factors. The fixed results of the influence recreation loads on structure forests.
Keywords: recreation load, functional zone, structure of recreation forests.
Оптимальне спiввiдношення типiв лiсопаркових ландшафтiв залежно вiд клiматичних та лiсорослинних умов, особливостей рельефу i виду рекре-ацшно! дiяльностi залишаеться прiоритетним шд час регуляцiйного впоряд-кування люових територiй. Дотримання таких принципiв оргашзаци рекре-ацiйного використання лiсiв дасть змогу забезпечити створення у них сприят-ливих умов для вщпочинку населення, попередити розвиток дигресп люових екосистем, зберегти й оптимiзувати захисний потенщал лiсiв Украши. Вирь шення цього питання е важливим з огляду на тенденщю до зростання рекре-ацiйного навантаження на люи.
Внаслiдок надмiрноl урбашзаци мiст рекреацшш лiси набувають що-раз актуальшшого значення. Проблема 1х рацiонального використання е над-звичайно важливою i для захiдного регiону Украши, зокрема м. Львова та його околиць. Власне через це шдвищена увага мае придшятись територiям, якi призначеш для замiського вiдпочинку, насадженням зелених зон, люопар-кам тощо.
Результати дослщжень рекреацiйного використання лiсових масивiв Львiвщини, якi мають важливе водорегулювальне, грунтозахисне, саштарно-гiгiенiчне, бальнеологiчне i нацiонально-економiчне значення вiдображено у працях ряду вчених (Жижин, 1979; Зеленський,1979; Кучерявий, 1981; Шуд-ря, 1982). Але проблеми рекреацшно! оргашзаци люових територiй i до сьогоднi залишаються актуальними. Зважаючи на це, нашi дослiдження сто-сувалися вивчення структури рекреацiйних лiсiв Брюховицького i Завадiвсь-кого лiсництв Львiвського ДЛГ, лiсовi масиви яких належать до зелено! зони м. Львова.
Залежно вщ рекреацiйного навантаження у люових насадженнях видь ляють такi функцiональнi зони: масового вщпочинку, штенсивно! рекреаци, екстенсивно! рекреаци i природних резерватiв. Кожна з них мае сво! особли-востi. Зона масового вщпочинку включае у себе дшянки масового, спортивного i пляжного вiдпочинку з рекреацiйним навантаженням 5-10 i бiльше люд.-дн./га. Для таких територш характерними е III-V стади рекреацшно! дигресп, тому для покращення ситуацп необхiдно вживати невщкладних за-ходiв з регулювання вщв^вання. Зона штенсивно! рекреаци включае дшянки, як досягли II-III стадш рекреацшно! дигресп. Рекреацiйне навантаження тут становить 1-5 люд.-дн./га. Зона екстенсивно! рекреаци охоплюе дiлянки, на яких не вiдчуваеться iстотного впливу рекреацшно! дiяльностi, тому дь лянки люу належать переважно до першо! стади дигресп з рекреацiйним навантаженням 0,02-1 люд.-дн./га.
До зони природних резерва^в вщнесено пам'ятники природи, заповщ-нi урочища, постiйнi насiнневi дшянки та iншi територи, якi видшяються згiдно з природоохоронними вимогами. Дотримуючись чинних нормативiв [3], було здшснено розподiл загально! площi лiсових дшянок рекреацiйного призначення Брюховицького i Завадiвського лiсництв за функцiональними зонами (табл. 1).
Структура люових дiлянок за функцiональними зонами у вщсотково-му вiдношеннi наведена на рис. 1.
Табл. 1. Розподт площь льсових д1лянок рекреацшного призначення _Львьвського ДЛГза функщональними зонами_
Назва лшництва Загальна площа, га Площ1 земель за функщональними зонами, га
1. Масового ввдпочинку 2. 1нтенсивно! рекреаци 3. Екстенсивно! рекреаци
Брюховицьке 2758 25,2 738,3 1994,5
Завад1вське 3569 - 115,9 3453,1
Всього 6327 25,2 854,2 5447,6
Оскшьки Брюховицьке люництво розмщене ближче до м. Львова, у ньому видшено зону масового вщпочинку, яка вiдсутня у Завадiвському. Це по-своему вплинуло i на величину iнтенсивностi рекреаци - и частка у Брю-ховицькому люнищш бiльша на 23,6 %, порiвняно iз Завадiвським люниц-твом. Через вщдалешсть вiд мiста у Завадiвському лiсництвi бiльшу частку займае зона екстенсивно! рекреаци.
Зона Зона Зона
масового Зона масового Ытенсивно'Т
а) Брюховицьке лшництво б) Завад1вське лшництво
Рис 1. Структура площ насадженьрекреацшного призначення за функщональними зонами
Не менш важливим показником е тип ландшафту, тд яким розумдать лiсову дiлянку з певною структурою деревостану, зiмкнутiстю його намету, рiвнем заповнення площi деревно-чагарниковою рослиншстю та характером 11 розмiщення. Тип люопаркового ландшафту найчастiше визначають за кла-сифiкацiею М.М. Тюльпанова, яка передбачае !х розподiл на Ым типiв i три групи. У табл. 2 наведено розподш плошд лiсових дiлянок рекреацiйного призначення за типами ландшафту у Брюховицькому i Завадiвському люниц-твах Львiвського ДЛГ.
Анашз отриманих значень свiдчить, що домшуючим е закритий тип ландшафту - 83.5 % плошд. Але, як показують дослiдження, найбiльш при-ваблюе людей напiввiдкритий тип ландшафту iз зрiдженим деревостаном та рiвномiрним розмiщенням дерев. У зонi масового вщпочинку вiн стано-вить 69,4 % (з них 25,4 % займае закритий тип ландшафту з деревостанами горизонтально! зiмкнутостi). Також виявлено, що у зонах штенсивно! та ек-стенсивно! рекреаци бiльший вщсоток становить закритий тип ландшафту.
254
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
Табл. 2. Розподт площь рекреацшних л1с1в за типами ландшафту
Плошд земель за типами ландшафту, га
Всього Закритий Натвввдкритий Ввдкритий
1А 1Б Разом 2А 2Б Разом 3А 3Б 3В Разом
1. Зона масового вьдпочинку
25,2 6,4 - 6,4 17,5 - 17,5 | - - 1,3 1,3
2. Зона штенсивно'1 рекреаци
838,4 617,1 37,7 654,8 148,8 3,5 152,3 - 0,3 31,0 31,3
3. Зона екстенсивно'1 рекреаци
5337,8 | 4504,9 116,5 4621,4 580,1 1,2 581,3 - 73,3 61,8 135,1
Разом
6201,4 | 5128,4 154,2 5282,6 746,4 4,7 751,1 - 73,6 94,1 167,7
1иш1 д1лянки, для яких тип ландшас )ту не визначаеться, займають 125,6
Для детальшшо! характеристики рекреацшних показниюв опрацьована таблиця розподшу площ лiсових дiлянок рекреацшного призначення за класа-ми естетично! оцiнки i шшохщно! доступностi, додатковою та рекреацiйною оцiнками, стiйкiстю до рекреацшних навантажень, стадiями дигреси (табл. 3).
Табл. 3. Розподт площь л'шових д1лянок зарекреацшними показниками
Плошд земель (га) 1 середт класи за рекреацшними показниками
Класи Естетич- Пшохвд- Додатко- Рекре- Стшкшть до Стади рек-
на оцш- на доступ- ва оцш- ацшна рекреацшних реацшно1
ка тсть ка оцшка навантажень дигреси
1. Зона масового ввдпочинку
1 8,4 - - 1,3 - 8,9
2 5,0 13,2 0,9 22,6 11,0 12,9
3 11,8 5,2 3,3 - 12,9 2,1
4 - 5,5 19,7 - - -
5 - - - - - -
Разом 25,2 23,9 23,9 23,9 23,9 23,9
Сер. клас 2,1 2,7 3,8 1,9 2,5 1,7
2. Зона штенсивно! рекреаци
1 513,8 16,6 7,2 322,6 58,0 253,4
2 180,4 338,8 193,1 460,7 498,6 342,5
3 120,5 277,5 272,1 39,6 253,6 158,9
4 16 175,6 288,6 - 12,7 67,2
5 7,7 14,4 61,9 - - 0,9
Разом 838,4 822,9 822,9 822,9 822,9 822,9
Сер. клас 1,6 2,8 3,2 1,7 2,3 2,1
3. Зона екстенсивно! рекреаци
1 2261,2 416,1 167,0 1374,8 538,5 1254,2
2 1299,7 3408,1 2599,9 3260,1 3776,9 2925,8
3 1522,3 1247,7 1282,2 603,5 834,3 998,5
4 224,3 166,5 813,0 85,3 58,1
5 30,3 376,3 3,4 1,8
Разом 5337,8 5238,4 5238,4 5238,4 5238,4 5238,4
Сер. клас 2,0 2,2 2,7 1,9 2,1 2,0
Всього 6201,4 6085,2 6085,2 6085,2 6085,2 6085,2
Сер. клас 1,9 2,3 2,8 1,8 2,1 1,9
Вiдомо, що середнш клас окремого показника виступае ютотним кри-терiем рекреацiйного освоення лiсiв: причому чим вищим е значення, тим ю-тотнiший його вплив. Розглянемо !х детальнiше. В основу п'ятибально! шка-ли визначення ступеня стшкосп природних комплексiв до рекреацшних на-вантажень покладенi бюлопчш властивостi деревних порiд та природш умо-ви, у яких вони ростуть.
У Львiвському ДЛГ загальний середнiй клас стiйкостi до рекреацшних навантажень становить 2,1, а у зош масового вщпочинку - 2,5. Це вказуе на ослаблення у цш зош природних компоненпв шд впливом рекре-ацiйних навантажень.
Стушнь дигресi! перебувае у прямш залежностi вiд рекреацiйних навантажень i стiйкостi до них природних комплексiв. Пiд рекреацiйною дигре-Ыею розумiють порушення природного середовища внаслщок впливу на нього рекреантiв. Це проявляеться у витоптуванш та знищеш лiсово! шдстил-ки, трав'яного вкриття, пiдлiску, пiдросту, пошкодженнi дерев тощо. Загальний середнш клас рекреацшно! дигреси на територi! дослiдження становить 1,9, а у зош штенсивно! рекреаци - 2,1. Причиною цього е значне пошкод-ження Грунтового вкриття, незважаючи на збереження яруЫв.
Рекреацшна оцшка е похщною величиною вщ таких трьох оцiнок: ес-тетично!, пiшохiдно! доступностi та додатково!. Змiна хоча б одного з них, внаслщок господарського впливу чи природних змш середовища, безпосе-редньо веде до покращення або попршення рекреацшно! цшност дiлянки. У нашому випадку рекреацшна оцшка е середньою - 1,9.
Для визначення шшохщно! доступност дшянки враховуеться вiдстань вщ не! до меж населених пунк^в, рекреацiйних закладiв, автобусних зупинок, шляхiв загального користування. Для умов Львiвського ДЛГ загальний серед-нiй клас становить 2,3, що вказуе на добру доступшсть до зон вщпочинку.
П'ятибальна шкала додатково! оцiнки враховуе на дшянщ елементи рекреацiйного впорядкування, будь-яких вартих уваги пам'яток, япдниюв, можливостi огляду близьких, середнiх i вiддалених гiрських краевидiв. До пам'яток можуть бути вщнесеш мальовничi виходи коршних порiд (скелi, во-доспади, каменепади), естетичш чи екзотичнi рослинш групи або окремi дерева, яю спостерiгаються у Львiвському ДЛГ.
Для характеристики естетично! оцiнки використовуеться порiвняно мала кiлькiсть критерi!в, яю у натурi фiксуються об'ективно й притаманш бiльшостi дiлянок: склад та вж насадження, вологiсть лiсорослинних умов. Позитивний естетичний вплив на вщпочиваючого зростае внаслщок збiль-шення у складi насаджень порiд, якi домшують у структурi лiсового фонду дослщжуваного об'екту, чим i створюють привабливу контрастшсть пейза-жiв. При цьому найменшими естетичними якостями володшть практично чис^ насадження з найпоширенiших порщ.
Особливостi розподiлу лiсових насаджень Брюховицького i Завадiвсь-кого лiсництв залежно вiд класiв вiку i стади дигресi! вiдображено в табл. 4.
Як показують результати, найбшьш вщвщуваними е середньовiковi насадження. Менших навантажень зазнають молодняки, пристигаючi i стиглi насадження, у складi яких переважають хвойш породи.
256
Заповiдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Табл. 4. Розподт площь л'шових насаджень за стадиями дигреси i класами вжу
Назва Стади Площ1 насаджень за класами вшу, га Ыш1 Загальна
лшництва дигреси I II III IV V VI земл1, га площа, га
I 1,7 15,1 666,2 171,2 92,1 12,8 7,7 966,8
Брюхо-вицьке II 3,6 27 602,3 139,2 211,6 28,6 16,4 1028,7
III 0,1 13,8 425 39,2 71,7 9,1 3 561,9
IV - 0,2 105,3 2,7 14,8 - 0,2 123,2
V - - 1,8 - - - - 1,8
Разом 5,4 56,1 1800,6 352,3 390,2 50,5 27,3 2682,4
Сер. стадш дигреси 1,7 2,0 2,0 1,6 2,0 1,8 1,8 2,0
I 1,1 17,2 252,4 97,5 124,1 15,8 3,4 511,5
Зава-д1вське II 14,4 159 1260, 8 451,3 337,5 76,4 24 2323,4
III - 42 250,4 142,5 125,4 29,8 - 590,1
Разом 15,5 218,2 1763,6 691,3 587 122 27,4 3425
Сер. стадш дигреси 1,9 2,1 2,0 2,1 2,0 2,1 1,8 2,0
У Брюховицькому люнищш зона масового вщпочинку характеризуемся другим класом рекреацшно! дигреси i становить 0,9 %. Екстенсивна та штенсивна зони, яю е у двох люництвах, також займають бiльше плошд у другому класi рекреацшно! дигреси. Потрiбно взяти до уваги те, що у кожнш зонi переважае третя стадiя дигреси, яка хоча i займае меншу площу, але ха-рактеризуеться вищим пошкодженням трав'яного вкриття, зменшенням кшь-костi люових та лугових трав, появою бур'яшв i трав, не характерних для ти-пiв лiсорослинних умов дшянки. Яруснiсть вкриття не зберiгаеться, а шдрют мало диференцiйований. На дшянках майже немае сходiв корiнних л1сотв1р-них порiд.
Отже, пiд впливом зростаючих рекреацiйних навантажень на лiсовi угруповання вiдбуваються небажанi змiни уЫх компонентiв лiсових бюгеоце-нозiв i порушуються природнi взаемозв'язки мiж ними. При недостатнш кшь-костi шляхiв сполучень як до лiсових масивiв, так i в 1'х межах, посилюеться негативний вплив на насадження, яю розмiшуються бiля дорiг.
З метою шдвищення рекреацшно! привабливостi люових дiлянок в умовах Львiвського ДЛГ i зменшення 1'х дигреси система люогосподарських заходiв мае включати роботи з формування ландшаф^в, 1'х реконструкций вiдновлення життестiйкостi та саштарно-гтешчно! щнносл, охорони i за-хисту люу, а також ширшого облаштування територи.
Л1тература
1. Генс1рук С.А. Люи Украши/ Наук. тов. 1м. Шевченка: УкрДЛТУ. - Льв1в, 2002. - 496 с.
2. Географ1чна енциклопед^я Украши. - К.: Укра'1нська радянська енциклопед^я 1м. М П. Бажана, 1989, т. 1: А - Ж. - 416 с.
3. Методика визначення таксацшних показниюв рекреацшного призначення та роз-рахунку рекреацшного навантаження i емкост природних комплексов/ Пщ ред. Возняка Р.Р. i Фукаревича А.В. - К.: Укрдержшспроект, 1993. - 32 с.
