CC BY
17
19. Горох Н.П. Экологическая оценка вредных веществ при комплексной утилизации муниципальных отходов / Н.П. Горох // Коммунальное хозяйство городов : научн.-техн. сб. -2005. - № 63. - С. 172-181.
20. Козлова М.Е. Влияние полигонов твердых бытовых отходов на растительность / М.Е. Козлова, М.А. Харькина, А.В. Кирюшин // Научно-технический журнал: Южно-Российский вестник геологии, географии и глобальной энергии. - 2007. - N° 2 (26). - С. 13-14.
21. Пойкер Х. Культурный ландшафт: формирование и уход / Х. Пойкер : пер. с нем. В.В. Цветкова. - М. : ВО "Агропромиздат", 1987. - 176 с.
22. Маджугина Ю.Г. Растения полигонов захоронения бытовых отходов мегаполисов как перспективные виды для фиторемедиации / Ю.Г. Маджугина, Вл.В. Кузнецов, Н.И. Ше-вякова // Физиология растений. - М. : Академиздатцентр "Наука" РАН. - 2008. - Т. 55. - С. 453-463.
23. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
24. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во "Сшт", 2006. - 116 с.
Кучерявый В.П., Попович В.В. Полигоны твердых бытовых отходов западной лесостепи Украины и проблемы их фитомелиорации
Рассмотрено современное состояние полигонов твердых бытовых отходов (ТБО) в Украине. Приведены справочные данные по пагубному влиянию данных техногенных отвалов. Рассмотрены требования нормативных актов Украины относительно обращения с ТБО и правил эксплуатации полигонов ТБО. Проанализирован морфологический состав полигонов ТБО Западной Лесостепи Украины. Определено, что наиболее приемлемым способом ликвидации негативных явлений, вызванных свалками, является фитомелиорация. Полигоны ТБО в пределах исследуемого региона пригодны к облесению при условии соблюдения предварительно рекультиваци-онных работ.
Ключевые слова: полигон твердых бытовых отходов, свалка, морфологический состав свалок, фитомелиорация.
Kucheravyj V.P., Popovych V.V. Landfill steppes western Ukraine and their problems phytomelioration
The article discusses the current state of solid waste landfills in Ukraine. An Summary of the harmful effects of man-made piles of data. We consider the requirements of normative acts of Ukraine concerning the treatment of solid waste landfills and operating rules. Analyzed the morphological composition of solid waste steppes of Western Ukraine. Determined that the most appropriate way to eliminate the negative effects caused by landfills is phytomelioration. Landfill within the study area suitable for afforestation under the condition of pre rekultivations works.
Keywords: landfill, landfill morphological composition, phytomelioration.
УДК 630*001.55;228; 46;627.3 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик1,
канд. с.-г. наук; наук. сп1вроб. О.Б. Лопарьова1; доц. Г.Д. Лялюк-Вгтер2, канд. б\ол. наук
ЗАСТОСУВАННЯ БАЗ ДАНИХ ТА ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ П1ДВИЩЕННЯ РЕКРЕАЦШНО1 СМНОСТ1 ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'СКТШ
Розрахунок рекреацшно! емност Карпатського нацюнального природного парку дав значення в 1071,8 тис. о^б на рж. Бшьша частина ще! величини припадае на
1 УкрНДЫртс, м. 1вано-Франювськ;
2 Твано-Франювський НТУ нафти i газу, м. Твано-Франювськ
туристичш маршрути (92 %), а менша - на люи (8 %). За результатами аналiзу бази даних рекреацшних характеристик i цифрових карт лгав запропоновано тага заходи: створення нових туристичних маршрутсв; рекреацiйне облаштування лгав (мюць вiдпочинку); оптимiзацiя характеристик деревосташв; збiльшення площi лiсiв у зош стащонарно! рекреаци до рiвня 10 %; залучення iнвесторiв у розбудову туристично! iнфраструктури; переформування похщних ялиннигав. Планова ефективнiсть цих за-ходiв - бiльше 80 %.
Ключовi слова: люова дiлянка, база даних, Г1С, рекреацiйна eмнiсть, Карпатсь-кий НПП.
Вступ. Антропогенно-рекреацшний сплеск останшх роюв спонукав проводити дослщження впливу ди рекреацп i туризму на еколопчний стан i будову люових ценоз1в. На сьогодш проблема рекреацшного використання л1с1в i антропогенного впливу на люов1 екосистеми е актуальною i своечас-ною в регюш Укра!нських Карпат. Це пов'язано з1 стр1мким збшьшенням кшькосп населення, що вщпочивае на природа - за останш 5 роюв вщбулося 10-кратне зростання рекреацшного навантаження на люи 1вано-Франювсько! област i при цьому частка "лигах" турислв досягае 50 % [1-3].
У науковш л1тератур1 дедал1 бшьше увагу придшяють вщпочинку поза помешканням, використання рекреацшно! комфортносп л1с1в i вщповщ-шсть li оч1куванням вщпочивальниюв. Регулярш в1дв1дувач1 л1с1в висловлю-ють бажання яюсного вщпочинку поза забрудненими ландшафтами. Дослщ-ники зазначають, що прагнення в1дв1дувач1в зводяться не тшьки до ф1зичного вщпочинку, а Грунтуються на довколишнш крас середовища. Так, у парку Schleswig-Holsteinisches Wattenmeer (Шмеччина) дослщження сощальних ефеклв "скупченосп" показали, що майже 20 % в1дв1дувач1в повщомили про деякий стушнь тюноти. Оскшьки туризм це важливе джерело доходу для мю-цево! економжи, як i в регюш Карпат, то забезпечення безпечно! та комфортно! рекреацп мае прямий вплив на планування тих видiв комерцшно! дiяль-носп, якi е перспективними в майбутньому. А в його основi повинна лежати оцшка рекреацшно! емностi кожно! люово! дiлянки i лiсових тдприемств за-галом [4-6].
Об'екти i методика. Об'ектами дослiджень були люи Карпатського НПП для кожно! люово! дiлянки, яких у базi даних люовпорядкування нара-ховувалося 9149. Уся лiсiвнича, таксацiйна та рекреацiйна характеристика для кожного видшу розмiщена в базi даних формату *.dbf. Опис структури бази даних люовпорядкування ми навели рашше [1]. Картографiчну шформа-цiю для кожного видiлу виготовлено у формат програми Mapinfo також зпд-но з вiдомчими даними люовпорядкування. Застосування комплексу "база даних + Г1С" для планування ведення люового господарства в експлуатацшних лiсах ми вже апробували i висвiтлили в науковiй лiтературi [7].
Основою роботи було визначення рекреацшно! емност кожно! люово! дiлянки (видшу) Карпатського НПП. Методику розрахунку детально висвп-лено в попереднiх публжащях [2, 3]. Рекреацiйна емнiсть люу, в нашому ро-зумiннi, це кшькють вiдпочивальникiв (чол./рiк), яку лю здатен витримати, не виявляючи при цьому ознак руйнування чи розладнання екосистем. Для розрахунку цього показника за основу взяте допустиме рекреацшне навантаження для основних тишв люу, величину якого було встановлено ще в середиш
80-х роюв минулого столiття [8]. Аналогiчно було розраховане допустиме рекреацiйне навантаження для вшх типiв люу, якi трапляються на територп парку. Для визначення рекреацшно! емност введено додатковi коефщенти за такими характеристиками окремих видЫв: група вжу, склад порщ, повнота деревостану, кiлькiсть ярушв, вологiсть i кам'янистiсть Грунту, крутизна схи-лу i категорп лiсiв. Значення рекреацшного навантаження з урахуванням вщ-повщних коефiцieнтiв множиться на площу дшянки лiсу i це е величиною 1! рекреацшно! емносп. Розрахунок рекреацшно! емносп туристичних маршру-тiв проведено за лиературними напрацюваннями [8].
Результати дослщжень. За даними лiсовпорядкування 2003 р., люова площа Карпатського НПП становить 38322 га, якi роздшеш на квартали та видiли в межах 12-ти природо охоронних науково-дослщних в^шень (ПОНДВ). Найбiльшими за площею е Говерлянське (5,6 тис. га), а найменше Високогiрне (2,3 тис. га) вщдшення. У парку проведено зонування лiсiв за 1х призначенням: близько 30 % лiсiв (11,4 тис. га) вщнесено до заповщно! зони, основна частина лiсiв (67,8 %> або 26,0 тис. га) знаходиться в зош регульова-но! рекреацп, господарська зона становить 22,5 % (861 га), а найменшою е зона стацюнарно! рекреацп - всього 0,3 % або 107 га.
Рiзноманiття титв люу Карпатського НПП е високим - 44 типи люу. Найпоширенiшi типи люу: волога буково-ялицева сусмеречина (27,1 % пло-щi), волога буково-ялицева смеречина (12,9), волога смереково-ялицева субу-чина (12,2), волога буково-смерекова суяличина (11,8) i волога чиста сусмеречина (11,0 %). У люах парку ростуть деревостани 13 порщ, але перевага ялини беззаперечна - 79,5 % вкритих люовою рослиннютю земель. Бук люо-вий покривае близько 10 % площi лiсiв, сосна гiрська вiдповiдно 3,8 %, ялиця бiла - 3,7 та сосна звичайна - 1,5 %.
Розподш лiсiв Карпатського НПП за класами бонiтету пiдтверджуе ш-формащю про добрi лiсорослиннi умови: частка деревосташв з високим бонi-тетом (I i вище) становить близько 71 %, з середнiм - ще 21,3, а з низьким -тшьки 7,7 %. Частка молодняюв у парку становить бшьше 20 %, пристига-ючих, стиглих i перестiйних - приблизно 11, зате середньовжових - майже 70 %. Майже подвшна норма середньовiкових насаджень е значною лiсiвни-чою проблемою, оскiльки саме в цьому вiцi потрiбно вживати заходiв з фор-мування лiсiв на довготермiнову перспективу.
За рекреацшною оцiнкою лiси Карпатського НПП мають не зовсiм доб-рi характеристики (рис. 1): хоча переважають люи з середньою рекреацiйною оцiнкою, але деревосташв з високою i дуже високою оцiнкою недостатньо, а з низькою - забагато. З шшого боку, хорошою е ситуацiя з рекреацшною дигре-сiею. Тут однозначно дом^е перша стадiя дигресil (близько 80 %), яка ще не становить загрози для лiсових деревосташв i ще на бiльш як 7 % лiсiв рекре-ацшна дигресiя вiдсутня взагалi (рис. 2). Це дае змогу зробити висновок, що проблеми з пошкодженням мюцевих лiсiв рекреантами майже вiдсутнi.
За стшюстю насаджень лiси парку розподшеш не рiвномiрно: тiльки на 12,3 % площi поширенi деревостани з високою стшюстю, на 37,2 - з середньою i бшьше як на 40 % - з низькою стшюстю. Це свщчить про те, що потреба у шдвищенш стшкосп лiсiв парку ^ насамперед, похщних ялинни-
юв, про яю йшлося вище. Основним заходом тут мае бути переформування похщних ялинникiв у корiннi деревостани.
дуже висока 7 ,3% не ощиено 10,0%
низька 24,5%
висока 5,2%
середня 53,0%
Рис. 1. Розподл площi т^в Карпатського НПП за рекреацшною оцшкою
Рис. 2. Розподт nлощi тав Карпатського НПП за рекреацшною дигреаею
Загальна кшькють людей, яю можуть вщвщати люи Карпатського НПП без шкоди для люових екосистем, перевищуе 85 тис. ошб/рж (табл. 1). Розподш ще! кiлькостi за вiддiленнями нерiвномiрний: мшмальна кiлькiсть для Чорногiрського ПОНДВ менша за максимальну для Вороненкiвського ПОНДВ у 5 разiв. Середне и значення - 7 тис. оаб/рш на одне вiддiлення. Цьому рiвню рекреацшно! емностi вiдповiдають лiси Яремчанського, Ям-нянського, Пiдлiснiвського, Женецького, Яблуницького i Ворохтянського ПОНДВ.
Табл. 1. Рекреацшна емтсть л 'шв ПОНДВ Карпатського НПП за зонами
Ввддшення парку Чисельшсть рекреанпв за зонами парку, оиб/рж Разом, оиб/рж
запов1дна регульовано! рекреаци стацюнарно! рекреаци господарсь-ка
Яремчанське 238,0 6126,3 73,0 481,6 6918,9
Ямнянське 525,1 5053,3 13,8 2640,6 8232,7
Шдлгсншське 462,6 5636,5 7,5 1500,1 7606,7
Женецьке 1051,2 5694,6 30,3 61,8 6837,8
Татар1вське 380,7 4218,5 22,0 738,4 5359,6
Яблуницьке 169,6 4857,2 73,3 1151,9 6252,1
Вороненкшське 123,7 13522,4 39,3 1520,0 15205,5
Ворохтянське 847,1 6442,0 12,8 491,1 7793,0
Говерлянське 8230,1 2139,5 27,2 325,5 10722,3
Бистреньке 1710,0 1763,5 - 3,0 3476,5
Чорнопрське 2406,1 684,9 1,2 16,4 3108,5
Високопрне 41,8 3525,2 12,1 404,9 3984,0
Всього: 16186,0 59664,0 312,4 9335,3 85497,6
Карпатський НПП - природно-рекреацiйний комплекс, де створеш сприятливi умови для розвитку рекреацп, однieю з форм яко! е 28 пiшохiдних (еколого- i науково-шзнавальних) маршрутiв лiсами i полонинами парку. Розвинена також спортивна шфраструктура: штучний трамплiн, слаломний маршрут рiчкою Прут, прськолижш траси. Маршрути також характеризуются значною рекреацiйною емнiстю (табл. 2).
Табл. 2. Рекреацшна емшсть кнуючих та запроектованих маршрутов парку
Ввддшення парку
1снуюч1 маршрути
кшьюсть, шт.
довжи-на, км
Запроектоват маршрути
емшсть, тис. омб/рш
юльюсть, шт.
довжи-на, км
емшсть. тис. ос1б/рж
Яремчанське
10,5
56,7
42,1
Ямнянське
12
64,8
15,8
85,3
Щдтствське
4,2
22,7
39,7
214,4
Женецьке
16,5
89,1
Татар1вське
6,0
32,4
20,6
111,2
Яблуницьке
4,0
21,6
6,9
37,3
Вороненкшське
3,5
18,9
27,5
148,5
Ворохтянське
30,0
162,0
19,8
106,9
Говерлянське
18,5
99,9
6,1
32,9
Бистрецьке
49,8
268,9
Чорнопрське
6,0
32,4
Висоютрне
21,6
116,9
13,5
72,9
Разом в парку:
28
182,6
986,3
15
157,7
851,6
5
Найбшьш насичеш рекреацшними стежками е лiси навколо Яремч^ Татарова та Яблуницi, Женецького i Говерлянського ПОНДВ. Максимальну ж кшьюсть i протяжнiсть маршрутiв вiдзначено в безпосереднш близькостi вiд Чорногiрського хребта (Бистрецьке i Високогiрне ПОНДВ). Але на територп парку е велик лiсовi масиви, яю ще не охоплеш туристичними маршрутами: навколо с. Микуличин, поблизу с. Зелена, i особливо - навколо смт. Ворохта. Це е значним резервом шдвищення рекреацшно! емностi парку (табл. 2).
Результати свщчать, що е значна нерiвномiрнiсть у розрiзi окремих вщдшень: максимальна емнiсть Бистрецького вiддiлення перевищуе мшь мальну Вороненкiвського у бшьш як 14 разiв. Аналiз чисельносп туристiв за пiшохiдними маршрутами свщчить про те, що найбiльша !х протяжнiсть е у Бистрецькому, Ворохтянському i Високогiрному вiддiленнях. Еколого-шзна-вальш стежки приваблюють до вiддiлень Яремчанського, Женецького, Ям-нянського, де загальна !х емнiсть не перевищуе 10 % вщ загально!. Загальна емшсть юнуючих 28 туристичних трас за рж становить 986,3 тис. ошб. Зю-тавлення рекреацшно! емностi лiсiв та iснуючих рекреацiйних маршрутiв свщчить про ефективнiсть функцiонування маршрутного туризму, який наба-гато пiдвищив рекреацшну емнiсть вiддiлень парку. Завдяки маршрутам рекреацшна емнють парку зросла у 12,5 разiв - загальна рекреацшна емнють Карпатського НПП становила 1,072 млн рекреанпв на рж.
Практичним результатом виконаних розрахунюв рекреацшно! емност лiсiв Карпатського НПП та створення вiдповiдних карт стали пропозицп щодо влаштування нових туристичних маршрутав iз врахуванням рекреацшно! емнос-
т люових дшянок, якими вони будуть проходити. Вони представлен на рис. 3 разом з юнуючими маршрутами на фош карти рекреащйно! емносп лю1в.
Чорнни ПОТИ
Черлик '
—-н - снуюч маршрути
1-1 1-1 н - запроекговаж маршрута
6 - конторм вууцпень
Рекреацшна емиеть видту, ое1б/р1к
■ б(лыие20
■ 15 - 20
■ 10-15
5-10
0-5
Рис. 3. Карта кнуючих i проектных туристичних маршруты у л1сах Карпатського НПП
Основними завданнями у плануванш нових маршрутiв було: вибiр ви-дiлiв з великою рекреацшною емнютю, на !х територп вщсутш дiючi маршрути. Звичайно, при винесенш цих маршрутiв у натурi та перед !х марку-ванням, потрiбно узгодити безпосереднiй напрямок руху рекреантiв у лiсi з наявними природними межами чи упддями.
Всього на територп Карпатського НПП запроектовано 15 нових туристичних маршрута, зi загальною довжиною 157,7 км (табл. 2). Оргашзащя нових туристичних маршрупв дасть змогу вiдчутно збiльшити рекреацiйну емнють люових територiй, насамперед, Пiдлiснiвського (навколо с. Микули-чин), Татарiвського i Вороненювського (навколо смт. Ворохта) природо охо-ронних науково-дослiдних вiддiлень парку. Ефективнють розроблених пропо-зицiй з оптимiзацil рекреацшно! емностi Карпатського НПП розраховано за приростом юлькост рекреанпв, яю можуть вiдвiдувати лiси парку. Запроектоват заходи дадуть змогу збшьшити можливостi з вiдвiдування рекреантами люових екосистем Карпатського НПП на 79,5 %, або на 937,1 тис. оиб. Це за-безпечить мюцевому населенню вiдповiдний прирiст грошових надходжень вiд додатково! кiлькостi туриспв, тобто без негативного впливу на довюлля.
Висновки. Пiдсумовуючи результати проведених дослщжень, зазна-чимо основнi напрямки з шдвищення рекреацшно! емностi заповщних об'ектiв у регiонi Укра!нських Карпат, яю прорангованi за !х ефективнютю.
Створення нових i облаштування наявних туристичних маршрупв е найефективнiшим заходом. Це дасть змогу на 80 % збшьшити рекреацшну емнють Карпатського НПП, а вщповщно, i прибутки мюцевого населення.
Збiльшення площi лiсiв у зонi стацюнарно! рекреацп до рiвня 10 % i рекреацшний благоустрiй лiсiв (створення мiсць вщпочинку) у цiй зонi та влаштування належних тд'!зних шляхiв. Визначена рекреацшна емнють вка-зуе на перспективш для туристично! iнфраструктури лiсовi дшянки.
Приведення деревостанiв у вiдповiднiсть до потреб туриспв чи рекре-анлв, залежно вiд особливостей кожного видшу та переважаючого виду рекреацп. Так, зменшення повноти лiсiв парку на 0,1 збшьшить !х рекреацшну емнють на 7,4 тис. оиб на рж, або майже на 10 %, а переформування похщ-них ялинникiв у корiннi люи - на 11,6 тис. ошб на рiк.
Залучення iнвесторiв у розбудову туристично! шфраструктури парку. Цей перспективний напрямок роботи мае на увазi створення комфортних умов вщпочинку для матерiально забезпечених, iнвалiдiв та старших людей.
Л1тература
1. Шпарик Ю.С. Створення комп'ютерного банку даних рекреацшних та еколопчних характеристик лгав Укра!нських Карпат / Ю.С. Шпарик, П.Д. Марюв // 1нформатизащя рекреацшно! та туристично! д1яльносп: перспективи культурного та економ1чного розвитку : зб. наук. праць. - Трускавець, 2003. - С. 157-161.
2. Шпарик Ю.С. Розрахунок рекреацшно! емносп - шлях до шдвищення стшкосп 1 збе-реження бюр!зномашття лгав Карпат / Ю.С. Шпарик, О.Б. Лопарьова // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. наук. праць. - Житомир. - 2007. -Т. II. - С. 174-178.
3. Шпарик Ю.С. Вивчити антропогенний вплив на люи р1зного цшьового призначення та опрацювати шляхи сталого люокористування в Укра!нських Карпатах: Звгг НДР (пром1ж-ний) теми 44 / кер. теми Ю.С. Шпарик // Укра!нський науково-дослщний ш-т ггрського лгав-ництва ¡м. П.С. Пастернака; № ДР 0105И007529. - !вано-Франгавськ, 2007. - 187 с.
4. Frick, J. Predicting local residents' use of nearby outdoor recreation areas through quality perceptions and recreational expectations / J. Frick, B. Degenhardt, M. Buchecker // For. Snow Landsc. Res. - 2007. - Vol. 81, 1/2. - Pp. 31-41.
5. Marwijk, I.R. Experiencing nature: the recognition of the symbolic environment within research and management of visitor flows / I.R. Marwijk, B.H. Elands, M. Lengkeek // For. Snow Landsc. Res. - 2007. - Vol. 81, 1/2. - Pp. 59-76.
6. Kalisch D. Visitors' satisfaction and perception of crowding in a German National Park: a case study on the island of Hallig Hooge / D. Kalisch, A. Klaphake // For. Snow Landsc. Res. -2007. - Vol. 81, 1/2. - Pp. 109-122.
7. Шпарик Ю.С. Використання Г1С для планування люового господарства в прських ль сах Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Люова iнженерiя: технжа, технолопя i довюлля. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. -Вип. 14.3. - С. 450-455.
8. Середш B.I. Лю - база вщпочинку / B.I. Середш, B.I. Парпан. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1988. - 106 с.
Шпарык Ю.С., Лопарёва Е.Б., Лялюк-Витер Г.Д. Применение баз данных и геоинформационных систем для повышения рекреационной ёмкости природно-заповедных объектов
Расчёт рекреационной ёмкости Карпатского национального природного парка дал значение в 1071,8 тыс. людей в год. Большая её часть приходится на туристические маршруты (92 %), а меньшая - на леса (8 %). По результатам анализа базы данных рекреационных характеристик и цифровых карт лесов предложены такие мероприятия: создание новых туристических маршрутов; рекреационное устройство лесов и развитие сети дорог; оптимизация характеристик древостоев; увеличение площади лесов в зоне стационарной рекреации до 10 %; привлечение инвесторов в развитие туристической инфраструктуры; переформирование производных ельников. Плановая их эффективность - больше 80 %.
Ключевые слова: лесной участок, база данных, ГИС, рекреационная ёмкость, Карпатский НПП.
Shparyk Yu.S., Lopar'ova O.B., Lyalyuk-Viter G.D. Use of data base and GIS for recreation capacity improving of state forest reserves
Calculation of the Carpathian National Natural Park recreation capacity gave 1071.8 thousands persons per year. Major portion of this value (92 %) is the share of hiking routes and minority (8 %) is the share of forests. Proposals for recreation capacity improving are given according to the analysis of recreation parameters' data base and of the forests' digital maps: forming new hiking routes; recreational arrangement of forests (places for tourists); optimization of the forest stands' parameters; increasing of a forest area of the stationary recreation zone up to 10 %; attraction of investments for tourist infrastructure building up; transformation of the secondary spruce stands. Their planned efficiency is more than 80 %.
Keywords: forest compartment, data base, GIS, recreation capacity, Carpathian NNP.
УДК 657.6:504 М.М. Кочерга1, канд. с.-г. наук
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЦТВА
Обгрунтовано теоретико-методичш засади органiзацiйно-економiчного меха-шзму еколопчного аудиту сшьськогосподарського виробництва на основi викорис-
1 Заст. дир. з наук. роботи та ¡нноващйно! ддял-ст!, 1н-т агроекологи i природокористування НААН Украни
