CC BY
35
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630* 001.1 Проф. I. Ф. Калуцький, д-р с.-г. наук - Прикарпатський НУ м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ; тж. М.М. Запоточний; тж. Р.В. Осташук -ДП "1вано-Франк1вськелкове господарство"
ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ Г1РСЬКИХ Л1С1В В УМОВАХ 1НТЕНСИВНОГО РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦП НА ПРИКАРПАТТ1
ОбГрунтовано важливють збереження гiрських лiсiв Карпатського регюну пiд час iнтенсивного розвитку туризму. Виявлено тенденци впливу створення рекре-ацiйних комплексiв у регiонi на стан прських лiсових екосистем, вщповщшсть цього впливу глобальним цiлям мiжнародного спiвтовариства щодо збереження лiсiв, ста-лого розвитку територiй. Запропоновано заходи щодо пом'якшення негативного впливу розвитку туризму в регюш на стан л^в.
Ключовг слова: рекреацiйна шфраструктура, лiсовi насадження, люогоспо-дарськi заходи.
Внаслщок знищення л1с1в на планет перед людством постало завдан-ня щодо створення св1тово! концепцп збереження л1с1в, яка мае формуватися на основ! нацюнальних 1 регюнальних концепцш сталого розвитку. Обгово-ренню цих питань було присвячено 9-ту сесто Форуму ООН з л1ив, яка вщ-булася у штаб-квартир1 ООН 24 шчня - 4 лютого 2011 р. II тема - "Люи - для людей, благополуччя 1 викоршювання бщносл".
Це важливо для нашо1 держави, особливо актуальне для регюну Укра-1нських Карпат, де зосереджена п'ята частина люового фонду Укра1ни. Тут наявна майже половина вид1в флори 1 бшьш шж половина вид1в фауни Укра-1ни. На цш територп випадае найбшьша в Украш кшьюсть опад1в, яю не лише живлять численш притоки двох великих р1чок - Днютра й Тиси, але й акумулюють величезну руйшвну силу, особливо небезпечш на оголених вщ люу схилах.
Гори е важливим джерелом води, енергп, корисних копалин, люових 1 сшьськогосподарських продуклв, природна комора бютичного р1зномашття, мюцем вщпочинку та оздоровлення. Водночас прсью територп е дуже враз-лив1, зазнають р1зних природних й антропогенних руйшвних вплив1в. Серед коршного населення пр пануе безроб1ття, бщшсть, низький р1вень охорони здоров'я й освгга. Люи Карпат мають важливе водоохоронне, пдрокшматич-не, протиерозшне, саштарно-гтешчне, оздоровче та ресурсне значення. Унаслщок понад п'ятисотлггньо! юторп активного господарського освоення, люистють Карпат зменшилася майже вдв1ч1 (М.А. Голубець, 2002).
Територ1я 1вано-Франювщини на 42 % покрита люом 1 це в бшьшосп сво1й прсью люи. Тому дуже важливо, щоби вони повною м1рою виконували щ надзвичайно важлив1 еколопчш та господарсью функцп. Важливють збереження та вщтворення л1с1в випливае також з того, якого значення надае 1м Оргашзащя Об'еднаних Нацш, оголосивши 2011 р. роком л1с1в. Прсью люи 1з
сво!ми неповторно! краси ландшафтами зберiгають значний оздоровчий по-тенцiал для розвитку рекреацп, яка впродовж останнiх рокiв в обласп штен-сивно розвиваегься.
Вщповщно до репонально! цшьово! Програми розвитку туризму в об-ластi на 2011-2015 роки, прийнято! Iвано-Франкiвською обласною радою в березнi 2011 р., туристично-рекреацшну галузь визнано прiоритетною. Роз-виток туризму в областi визначено стратепчним напрямком розвитку на перспективу. Туризм, як передбачено Програмою, повинен сприяти викоршенню злиднiв серед мюцевого населення, пiдвищенню зайнятосп людей та сощаль-ному розвитку краю. Стратепчна мета розвитку туризму полягае у створеннi продукту, конкурентоспроможного на свгтовому ринку, здатного максимально задовольнити туристичш потреби населення, забезпечити на цш основi комплексний розвиток територш зi збереженням еколопчно! рiвноваги та ю-торико-культурно! спадщини [5].
Табл. Очжуват результаты впровадження Програми розвитку туризму в областг
Очжуваш кшцев1 результати ввд реал1зацп Програми в динам1Ц1 змш ц1льових показник1в Роки
2011 2012 2013 2014 2015
1. Юльюсть обслужених туристш та екскурсантш (тис. ос.) 1500 1550 1550 1560 1570
2. Обсяги сплачених платеж1в лщензованими туристич-ними тдприемствами до бюджет1в всх р1вшв (млн грн) 29,8 32,8 36,1 39,7 43,7
3. Протяжтсть прознакованих туристських маршрутш (км) 700 750 800 850 900
4. Кшьюсть проеклв обласного конкурсу проеклв з розвитку туризму (од.) 6 6 8 8 10
5. Кшьюсть категоризованих садиб сшьського, зеленого туризму (од.) 200 220 240 260 280
6. Юльюсть облаштованих туристичних об'екпв, вщпочин-кових територш, побудованих туристських притулив (од.) 10 14 18 22 26
Туризм в област поступово стае сферою реатзацп ринкових мехашз-мiв, джерелом поповнення державного та мюцевих бюджепв, засобом загаль-нодоступного i повнощнного вiдпочинку та оздоровлення, а також ознайом-лення з iсторико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу.
Галузь туризму - одна iз найбшьш перспективних сфер економiки 1ва-но-Франювщини i в гiрських умовах !й немае альтернативи, хоча сьогоднi можливосп для розвитку туризму - наявний природно-ктматичний потенщ-ал, мальовничi ландшафти, чисте повiтря гiрських лiсiв, цшкщ мiнеральнi води, туристичнi маршрути, збережеш нацiональнi традицп i фольклор, архь тектурнi пам'ятки, рекреацiйнi заклади - використовуються тiльки частково.
1нтенсивний розвиток рекреацшно-туристично! галузi (табл.) в област поряд зi значним позитивним впливом на сощальний розвиток територiй, спричиняе i певний негативний вплив на довкшля. Завданням нашого досль дження було виявити тенденцп впливу створення рекреацшних комплексiв на стан прських лiсових екосистем. Наскiльки це вщповщае тим глобальним цiлям мiжнародного ствтовариства щодо збереження лiсiв, сталого розвитку територш, як пiдтримала наша кра!на.
Мета дослщження. Запропонувати заходи 1з пом'якшення негативного впливу на довюлля штенсивного розвитку рекреацп, запобшання деграда-цп рослинносп та Грунлв тд час створення прськолижно! шфраструктури. Ця проблема особливо актуальна, осюльки Укра1на розпочала тдготовку до проведення зимових ол1мпшських 1гор у регюш Укра1нських Карпат.
Створення шфраструктури для ол1мпшських вид1в спорту, в прських умовах, буде потребувати значного вилучення земель тд вщповщну шфрас-труктуру, зокрема 1 за рахунок тих земель, яю покрит люом. Тому дуже важливо, використовуючи результати дослщжень, проведених у функцюнальних прськолижних комплексах, планувати вживання заход1в 1з запобшання мож-ливим значним негативним впливам 1х на довюлля.
На початок буд1вництва рекреацшного комплексу "Буковель" на землях люового фонду Поляницького люництва (вщповщно до матер1ал1в люов-порядкування 1997 р.) за люництвом було закршлено 4378 га земель люового фонду, зокрема: 1113 га, вщнесених до I групи л1ив та 3109 га - до II групи, а також 156 га захисних л1шв вздовж берепв р1чок.
Буд1вництво рекреацшного комплексу розпочато в 2001 р., коли на площ1 19,7 га земель люового фонду Поляницького люництва Ворохтянсько-го держлюгоспу було зведено бугельний витяг 1 влаштована перша траса для лижного спуску. Для розширення рекреацшного комплексу впродовж 2001 р. по 2009 р. сшьська рада с. Поляниця та Яремчанська мюька рада в меж1 насе-леного пункту с. Поляниця передала 1222 га земель люового фонду. 1з ще! юлькосп 822 га земель люового фонду передано тд буд1вництво прськолижно! шфраструктури рекреацшного комплексу "Буковель" та шших оргашза-цш За перюд 2001-2010 рр. рекреацшний комплекс "Буковель" став одним 1з найбшьших центр1в туристично-рекреацшно! д1яльносп у Карпатському регь ош. Вш розташований у високопрнш зон 1вано-Франювсько! обл. (район Горган). Довжина лижних трас наприюнщ 2010 р. становила бшьше 50 км, а осюльки переважна юльюсть трас прокладена через люов1 насадження, то довжина вщкритих стш люу сягае майже ста юлометр1в.
Необхщно зазначити, що рекреацшний комплекс "Буковель" побудо-ваний в зон зростання смерекових насаджень. Переважну бшьшють 1з них створено штучно у вигляд1 монодомшантних культур на зрубах 1 мюцях сильних впровал1в (карта значних в1тровал1в у Горганах за останн 150 роюв (рис. 1). Таю монодомшантш смереков1 деревостани мають понижену життевють 1 можуть масово уражатися опеньком осшшм, кореневою губкою та шшими фггохворобами, а також ентомошюдниками. Окр1м цього, в остан-ш десятир1ччя внаслщок глобального потеплшня, антропогенного впливу, помилок у люогосподарсьюй д1яльност1 в минулому, виникненн етфгтотш тощо спостершаеться повшьна деградащя смерекових деревосташв у Прикар-паттг Люов1 насадження в район розташування рекреацшного комплексу на 85 % вжом вщ 40 до 80 роюв [3]
Впливу прськолижних трас на прилегл1 люи дослщжувало багато дос-лщниюв 1з р1зних кра!н, зокрема й украшсью вчен [4], яю встановили безпосе-реднш та опосередкований вплив лижно! рекреацп на навколишне середови-
ще. Безпосереднш вплив проявляеться у вирубуваннi дерев на покритих лiсом площах для влаштування трас, у пошкодженнi рослинност i поверхнi Грунту. Пошкодження рослинност може бути причиною появи та посилення ерозп.
Рис. 1. Розподт вiтровалiв i снiголамiв в УкраТнських Карпатах (Горганах i прилеглих територiях) протягом 1868-1869,1885,1957,1962,1964,1990-1992 рр.
Особливо небезпечним е пошкодження рослинност у високопр'!, де процес регенерацп рослин сповшьнюеться внаслщок ди складних кшматич-них факторiв: короткий вегетацiйний перюд; дiя вiтрiв, якi спричиняють вгт-ровали та вiтрову ерозiю поверхнi Грунту; розмивання розрихленого Грунту опадами.
Опосередкований вплив. Сучасний прськолижний спорт потребуе складно! та добре розвинено! шфраструктури. Необхщно забезпечити лижни-кiв засобами транспортування, примщеннями для перевдягання та ночiвлi, ор-ганiзацil харчування, влаштування витяпв та пiдйомникiв та iн. У середовище вносяться чужi йому елементи, починаючи вiд будiвель, iнженерних споруд та закшчуючи загорожами та ш. Вирубування лiсу на трасах зменшуе лiсистiсть.
Вплив гiрськолижного спорту проявляеться як у процеш прокладання, так i пiд час пiдтримання прокладених трас та потребуе перiодичного вирубування паросп та самосiву деревних порщ [4]. Опосередкований вплив прсь-колижного спорту на навколишне середовище проявляеться, зазвичай, на
значних площах. Можливостi попередити негативну дiю на довюлля в районах великих лижних курорпв е обмеженими [7], може йтися тшьки про зменшення piBM шкоди. Тривалий досвiд спорудження та використання прськолижних рекреацшних комплексiв е у Альпах та Польських Карпатах, природш умови яких близью до нашоï частини Карпат i цей досвщ варто взя-ти до уваги, розвиваючи рекреацiйну iнфраструктуру у наших горах.
Нашi дослiдження були спрямоваш на визначення впливу прорубаних просж пiд лижнi траси та ïх експлуатацiю на прилеглi деревостани. Прогно-зування iмовiрностi виникнення вироватв у майбутньому на територiï люового фонду, в район функцюнування рекреацiйного комплексу, використову-ючи для цього розроблену нами спещальну методику районування лiсових дiлянок за ступенем впровалонебезпечносп. Застосовуючи цю методику, ми виявили низку лiсових дiлянок у райош будiвництва рекреацiйного комплексу з високою вiтровалонебезпечнiстю, на яких виникнення вiтровалiв найбiльш iмовiрне. На цих дшянках не рекомендуеться прокладати лижнi траси, якi своею чергою пiдвищують вiтровалонебезпечнiсть насаджень у 2,6 раза [2]. Стутнь вiтровалоймовiрностi окремих люових дiлянок (прогнос-тична ощнка можливостi пошкодження вiтровалами певного деревостану або групи деревостанiв у майбутньому) визначали за середньозваженим показни-ком вгтровалонебезпечносп деревостанiв Поляницького лiсництва.
Порiвнюючи результати наших дослiджень з результатами аналiзу ви-падкiв вiтровалiв, яю сталися в Горганах за останш 150 рокiв (рис. 1), знахо-димо пiдтвердження нашим прогнозним оцшкам. Вважаемо, ïх можна засто-совувати у будiвництвi iнших рекреацiйних прськолижних комплекшв з метою попередження негативного впливу. Прорубаш в люових насадженнях прошки пiд траси лижних спусюв шириною вiд 20 до 110 м пщсилюють впро-вi потоки. Створюються мезоструйнi потоки в^у, що призводить до впрова-лiв на значних площах, а також всихання люу на протилежних схилах (рис. 2).
Дослщження проводили методом закладання пробних площ у смугах лiсових насаджень, що межують iз лижними трасами. Таких пробних площ було закладено 20. Пiсля оброблення результапв спостережень було виявле-но, що вплив лижних трас на спну люу е значним i поширюеться в насадження на глибину до 150 м вщ краю траси. По краю траси до 20 м вщзначено ви-падання дерев смереки, а в окремих мюцях й шших порщ, таких як ялиця, бук та береза (рис. 3 i 4). По краю траси до 10 % дерев вщзначено з мехашч-ними пошкодженнями. В окремих мюцях траса, за час тсля прорубування просжи, розширилася на 6-10 % вщ ширини вiдведеноï на рубання. По краю траси в бшьшосп випадюв вiдзначено пiдрiст особливо смереки, а також яли-цi та бука. На пробних площах вщзначено вщ 28 до 34 тис. шт./га тдросту (в переводi на 4-7 рiчки за шкалою професора М.М. Горшенша [4]. Основна юльюсть тдросту зосереджена на вiддалi до 15 м вщ краю траси, де умови освггаеносп кращi.
Пщ впливом прорубаних просiк пiд траси змши вiдбуваються не тшь-ки в деревостанах насаджень. Змшюються також iншi компоненти лiсу. Зокрема, рiзкими змiнами характеризуеться розвиток трав'яного покриву.
Рис. 2. Всихання смерекових насаджень у кортних типах л1су Поляницького тсництва
Рис. 3. Всихання дерев смереки у вiдкритих сттах л1су тсля прокладання лижного витягу в кв. 21, вид 7 Поляницького тсництва
Якщо в глибиш люосташв його зiмкненiсть становить в середньому 0,1, то в крайшх смугах бшя трьохрiчних трас вона становить до 0,5-0,6. 1с-тотш змши вщбуваються i у видовому складi трав [4]. Як видно iз результатiв дослщжень, при виборi мiсця розташування рекреацшного комплексу не вра-ховано низки дуже iстотних факторiв, якi спричиняють негативний вплив на
довюлля. Таю негативш наслщки, тшьки в значно бшьших масштабах, мо-жуть статися в майбутньому в раз1 невжиття адекватних заход1в.
Рис. 4. Всихання смерекових насаджень в оголених сттах тсу тд час прорубування трас тд витяги в кв. 24, вид 12 цього ж лгсництва
Осюльки альтернативи розвитку рекреацп у регюш Карпат, особливо туризму, немае, то розмщенню нових рекреацшних комплекшв мае передува-ти анал1з та прогнозування можливих вплив1в на навколишне середовище, особливо на прсью люов1 екосистеми. У район вже д1ючих рекреацшних ком-плекшв необидно вжити заход1в з пом'якшення шкодливого впливу на довюл-ля. Постшний мониторинг негативних змш, що вщбуваються на цих територь ях, вимагатиме активного реагування науки та суб'екпв господарювання.
1з даних анал1зу вщведених люових дшянок шд влаштування просж для лижних витяпв 1 спусюв рекреацшного комплексу видно, що буд1вельни-ки не ставили за мету максимально зберегти люов1 насадження, не враховано також особливостей бюлопчно! стшкосп насаджень на зазначених дшянках. З метою зменшення площ1 вирубувань, при створенш аналопчних комплек-с1в, необхщно максимально використовувати земл1, не покрит люом. Резуль-тати дослщжень показали, що прокладання просж по молодняках завдае мен-шо! шкоди, шж по середньовжових, пристигаючих та стиглих насадженнях.
Анал1зуючи результати дослщжень, доходимо висновку, що тд час буд1вництва прськолижних комплекшв виникае необхщшсть використовувати частину земель покритих люом (для розташування шфраструктури комплексу). Так, для спорудження рекреацшного комплексу "Буковель" викорис-тано тшьки 10 % нелюових земель, решту становили земл1, покрит люом. З метою недопущення зменшення люистосп обласл в таких випадках необхщ-но створювати люов1 насадження на непродуктивних сшьськогосподарських упддях та неужитках. Для тдтримання загального балансу бюпродуктивнос-т насаджень дуже важливим е також проведення реконструкцп малоцшних, непродуктивних л1сових насаджень у прсьюй частит регюну.
З метою тдвищення бюлопчно! стшкост люових насаджень у зон ди рекреацшного комплексу, зменшення загрози виникнення в них грибних еш-
фгтотш i масового розмноження комах-ксилофагiв, покращення виростшкос-тi деревостанiв i запобiгання всиханню люових угруповань на мiжтрасових територiях, потрiбно розробити i здiйснити низку комплексних люогоспо-дарських заходiв, максимально спрямованих на тдвищення саморегуляцп в люових масивах та постiйне вщтворення здорового молодого поколiння лiсу.
В умовах рекреацшного комплексу необхiдно перейти на вибiркову систему господарювання, наближену до процесiв, що вiдбуваються у природному лiсi. Вибiркова система господарювання передбачае вирощування рiз-новжових мiшаних деревостанiв з багатоярусною вертикальною структурою на основi природного насшневого поновлення [4].
1нтенсивний розвиток прськолижних комплексiв, зокрема проведення суцiльних рубань люу для влаштування трас лижних спусюв та витягiв, бу-дiвництва дорiг та розташування шшо! шфраструктури, створюють вгтрова-лонебезпечну ситуацiю на багатьох дшянках лiсового фонду. Водночас, лiсiв-ничiй науцi вiдомi методи прогнозування можливого виникнення вiтровалiв. Це дае змогу не залучати лiсовi дiлянки з високою або дуже високою вирова-лонебезпечнiстю для розташування шфраструктури рекреацшного комплексу, чим можна попередити виникнення масових вiтровалiв. У кожних кон-кретних умовах господарювання можуть бути запропоноваш iншi заходи що-до пом'якшення вировалонебезпечно! ситуацп, збереження лiсових наса-джень i навiть покращення вiтровалостiйкостi !х.
Одним iз таких заходiв е формування вздовж гiрськолижних трас, па-сажирсько-транспортних канатних i шосейних дор^ та по краях лiсових наса-джень, що оточують компоненти спещально! iнфраструктури рекреацiйного комплексу, вiтростiйких узлюь. Форми i склад узлiсь для кожного конкретного випадку, залежно вщ рiзних умов, мае бути рiзним.
Правильно сформоване узлiсся виконуе такi функцп: зменшуе силу виру, захищае стовбури дерев вiд прямого сонячного промiння, запобiгае всиханню та ерозп Грунту, очищае повiтря вщ пилу, створюе сприятливий мiкроклiмат (люове середовище), е природним бiологiчним бар'ером, що пе-решкоджае проникненню в лю бур'янiв, хвороб, шкiдникiв, промислових заб-руднень [1]. На узлюсях концентруеться значна кiлькiсть корисних комах-ен-томофагiв, тут знаходяться добрi умови для гшздування багато комахо!дних птахiв. Правильно сформоване узлiсся вiдiграе важливу роль у забезпеченнi стiйкостi люу до несприятливих впливiв як антропогенного, так i природного походження. Шд час формування узлiсь та створення молодих деревосташв перевагу слiд надавати ялищ та листяним породам - зокрема буку, явору. До-мшка смереки в складi насаджень повинна становити не бшьше 20-30 %.
Використання земель лiсового фонду для рекреацп, особливо для гiрськолижного туризму та спорту, потребуе спещального ведення люового господарства на цих землях та сумiжних з ними насадженнях. Така форма ведення люового господарства потребуе значних фшансових витрат не тшьки тд час будiвництва рекреацiйних комплексiв, але i постшно на час його фун-кцюнування. Тому дiюча в теперiшнiй час форма компенсацп збиткiв лiсо-господарського виробництва, при видшенш земель люового фонду для розбу-
дови прськолижно! шфраструктури, е неефективною. Така форма компенса-цп е одноразовою 1 не достатньою для постшного здшснення вщповщних ль согосподарських заход1в 1з тдтримання люових насаджень у вщповщному саштарному сташ та лжвщацп негативних антропогенних вплив1в на них.
Тому пропонуемо запровадити форму передач1 потр1бних земель люо-вого фонду державними люогосподарськими тдприемствами в оренду для використання тд буд1вництво рекреацшних комплекив та шших цшей, пов'язаних з рекреащею. При цьому потр1бно видшяти для таких цшей, не-покрит люом земл1 люового фонду. Водночас, мае бути регламентуючим документом передбачено, що кошти вщ тако! оренди мусять використовуватися тшьки на створення нових л1с1в, реконструкщю малоцшних непродуктивних насаджень, охорону та захист люу, а також на спещальш заходи по благоустрою л1шв та розширенню використання !х для рекреацп. Безперечно, при цьому головною метою мае бути збереження еколопчних властивостей л1с1в.
Висновки. Розвиток рекреацшних прськолижних комплекшв у Карпатах е актуальним 1 перспективним. З !х створенням одночасно вир1шуеться низка сощальних, економ1чних та еколопчних проблем регюну.
Функцюнування таких комплекшв за правильнш науково обгрунтова-но! !х оргашзацп не завдае ютотно! шкоди довкшлю чи штересам мюцевого населення. Водночас, вони сприяють розвитку економ1чних, господарських 1 культурних зв'язюв карпатського краю з шшими регюнами 1 великими мюта-ми, забезпечують надходження швестицш, розширюють можливост працев-лаштування значно! кшькосп мюцевих жител1в, створюють сприятлив1 умо-ви для культурно-освггаього розвитку та оздоровлення як рекреанпв, так 1 мюцевого населення, значно покращують соц1ально-економ1чну шфраструк-туру територп, тдвищують благополуччя 1 р1вень життя прських жител1в.
Разом з тим, прорубування трас тд лижш спуски та витяги, буд1вниц-тво техшчних споруд, дор1г 1 житлово-комерцшно! шфраструктури рекреацшного комплексу "Буковель" порушило цшюнють люових масив1в та фун-кцюнально-структурну збалансованють територп, зумовило появу оголених стш люу велико! протяжносп, тдвищило вировалонебезпечнють деревоста-шв на м1жтрасових площах, всихання люу, створило потенцшну загрозу ви-никнення площинно!, лшшно! 1 внутршньогрунтово! ерозп, грибних етфгго-тш та масового розмноження ентомошюдниюв.
Оскшьки прийнятно! альтернативи розвитку рекреацп ^ зокрема туризму, в регюш немае, виникае необхщнють здшснення комплексу спещальних технолопчних 1 оргашзацшних лгавничих заход1в та вдосконалення правово! бази з метою фшансового забезпечення !х вже сьогодш 1 на далеку перспективу.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Узлiсся: Екологiя, функци та формування / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко. - Львiв : Вид-во "Астериск", 1993. - 64 с.
2. Калуцький 1.Ф. Впровали на пiвнiчно-схiдному макросхилi в Украшських Карпатах / 1.Ф Калуцький. - Львiв : Вид-во "Манускрипт". - 1998. - 204 с.
3. Криницький Г.Т. Критична ситуащя в смерекових люах // Люовий i мисливський журнал. - 2005. - № 4. - С. 17-19.
4. Криницький Г.Т. Лгавничо-еколопчний аналiз впливу шфраструктури туристичного комплексу "Буковель" на люи Поляницького лiсництва / Г.Т. Криницький, 1.Ф. Калуцький, П.Р. Третяк, В.О. Крамарець, В.В. Лавний. - Львiв, 2005. - 128 с.
5. Региональна цшьова Програма розвитку туризму в 1вано-Франювсько1 областi на 2011-2015 роки, березень 2011 р.
6. Ткач В. Люи - для людей / В. Ткач // Люовий i мисливський журнал. - К., 2011. - № 1. - С. 12-13.
7. Skawinski P. Przyroda Tatranskiego Park Narodowego // Tatry I Podtatrzt / P. Skawinski, Krzan R. Narciarstwo. - Zakopane-Krakow : Wyd. Tatranski Parku Narodowy, 1996. - T. 3. - S. 697-714.
Калуцкий И.Ф., Запоточный М.М., Осташук Р.В. Проблемы сохранения горных лесов в условиях интенсивного развития рекреации на Прикарпатье
Обоснована важность сохранения горных лесов Карпатского региона при интенсивном развитии туризма. Обнаружены тенденции влияния создания рекреационных комплексов в регионе на состояние горных лесных экосистем, соответствие этого влияния глобальным целям международного содружества относительно сохранения лесов, устойчивого развития территорий. Предложены мероприятия по смягчению негативного влияния развития туризма в регионе на состояние лесов.
Ключевые слова: рекреационная инфраструктура, лесные насаждения, лесохо-зяйственные мероприятия.
KalutskyyI.F., ZapotochnyyM.M., OstashukR.V. Challenges to the mountain forests under intensive development of recreation in the Carpathian
Substantiates the importance of the mountain forests of the Carpathian region during the intensive development of tourism. There are trends influence the creation of recreational facilities in the region of the state of mountain forest ecosystems, the impact of global compliance objectives of the international community to conserve forests, sustainable development of territories. Some measures to mitigate the negative impact of tourism development in the region of the state forests.
Keywords: recreational infrastructure, forest plantations, forest household measures.
УДК 630.[*5+221 *76] Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ УкраТни, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЛЬСФУ
Здшснено аналiз л^вничо-таксацшно! структури ялицевих деревосташв на територп Держлюфонду в Украшських Карпатах на основi повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", зокрема: розподш площ i запасiв за типами лiсорослинних умов, вщносними повнотами та класами боште^в. Дослщжено особливост залеж-ност лiсiвничо-таксацiйних показнигав вщ висоти над рiвнем моря (н.р.м.), експози-ци та крутизни схилу. Встановлено кращi умови росту для ялицевих деревосташв з урахуванням орогра(^чних особливостей рельефу дшянок.
Вступ. До складу Державного люового фонду в прських умовах Украшських Карпат належать ялицевi деревостани, розташоваш на територп За-карпатсько!, 1вано-Франювсько!, Львiвськоl та Чершвецько! областей (табл. 1). Найбшьшу площу ялицевi деревостани займають на територп Львiвського ОУЛМГ - 18834,7 га (32,47 %> вiд загально! площi ялицевих де-
