CC BY
13
Табл. 1. Вихiднi дат для розрахунку EOQ-моделi основних товарних груп _системи Львiвського МСТ на 2005 рш_
Товарт групи Од. ви-м1ру Попит (потреба) МСТ на 2005 рк, од., Б Витрати на вико-нання замовлення, тис. грн., С0 Частка ввд щ-ни, що припа-дае на витрати щодо тд-тримки запа-с1в, %, / Цша одиниц: продукци, що зберь гаеться на склад1, тис. грн., С
М'ясо 1 птиця ц 187 0,5 46 1,04
Ковбаст вироби 1 копченост1 ц 268 0,5 43 1,3
Зиба 1 морепродукти ц 35,7 0,1 43 1,08
Масло тваринне ц 58,1 0,1 46 1,1
Эл1я ц 68,9 0,1 46 0,7
Маргарин 1 майонезна продукция ц 86,2 0,1 42 0,8
Сир 1 бринза ц 60,6 0,1 42 1,4
Консерви рибт туб 13,1 0,1 45 3,3
Консерви овочев1 туб 12,4 0,1 45 2,8
Консерви фруктово-ягвдт туб 31,6 0,1 45 2,9
Цукор ц 157 0,1 40 0,3
Кондитерськ вироби ц 515 0,1 40 0,9
Хл1б та хл1бобулочт вироби ц 2527 0,01 50 0,2
Таким чином, оптимальна величина замовлення (парти поставки) буде дорiвнювати по графi "м'ясо i птиця" на 2005 рш - 19,8 ц.
Необхщно зауважити, що оптимальний час мiж двома наступними (сумiжними) замовленнями по графi "м'ясо i птиця" буде дорiвнювати:
198
Тнз* = — = 0,1059 року НЗ 187 Р 1
або в тижнях:
тНЗ* = 0,1059 • 52 = 52 тижнi.
УДК 630*182.53:182.8:627.1 Астр. Л.М. Савчин1 - 1вано-Франк1вський
НТУНЬГ2; студент В.М. Кудляк - УкрДЛТУ
еколого-економ1чне обГрунтування розвитку рекреац11 на основ1 нац1ональних та рег1ональних
ландшафтних парк1в
Антропогенний вплив на люов1 екосистеми зменшуе генофонд Карпат, знижуе 1хню стшюсть. Тому в розробщ еколого-економ1чних засад охоронного природоко-ристування повинш враховуватися ландшафтно-водозб1рний, люотиполопчний та популяцшний принципи. Розглянуто рекреацшний споаб господарювання як такий, що забезпечить збереження генофонду прикарпатських лю1в та економ1чний розви-ток регюну.
1 Наук. кер1вник: проф., академ1к О.М. Адаменко, д-р геол.-мшер. наук - 1вано-Франк1вський нацюнальний техшчний ушверситет нафти 1 газу
2 1вано-Франк1вський нацюнальний техшчний ушверситет нафти 1 газу
Doctorate L.M. Savchyn -Ivano-FrankivskNTUO&G1;
V.M. Kudlyak - USUFWT
The ecologic and economic aspects of the recreation zones development on
the national park territories
Man-caused influence on wood and meadow ecological systems decreases genetic resources of the Carpathians. Reduces their stability. Therefore factors of landscape water collection, types of woods and population should be taken into account in the development of the ecological and economic principles of the environment preservation management. Function of recreation branch in region is promoting the employment level increasing, service development, unbending of economic development of the region, rational using of nature resources and environment protection Recreation zones disposition is optimal on the national park territories.
Основним типом рослинност у Карпатах е люи. Завдяки 1'х довговiч-hoctí, високш бюлопчнш продуктивност та багатояруснш cipyrciypi вони мають найбшьш вагоме еколого-стабшзуюче значення. 1х багатофункщ-ональшсть особливо виразно проявляеться у вологих прських регюнах, де сукупшсть природничих чинниюв та бiогеохiмiчних процеЫв е масштабш-шою, анiж на piвнинi.
На територи Укра'нських Карпат трансформащя лiciв вiдбyвалаcя протягом тривалого агрокультурного перюду i проявлялась у piзних формах. С.М. Стойко видiляе таю форми антропогенного впливу: селитебна, пасторальна (використання лук та полонин шд пасовища), шрогенна, агрокультур-на, люоексплуатацшна, монокультурне лicове господарство, мелюративна, белло'дна (вiйcькова), хiмiчне забруднення, iндycтpiальний вплив (проклада-ня тpyбопpоводiв i лшш електропередач), pекpеацiйне навантаження i ра-дiоактивне забруднення [7]. Вище названi форми антропогенного впливу зу-мовили icтотнi змiни лicових формацш, 1'х вшово! i ценотично'' структури та бюлопчно! cтiйкоcтi. Свiдченням антропогенно'' перетвореност гipcьких ль ciв е скорочення плошд piзновiкових деpевоcтанiв i сучасна вжова структура (на молодняки припадае 40 %, cеpедньовiковi - 34 %, пpиcтигаючi - 12 %, cтиглi i пеpеcтиглi - 14 % покрито'' лicовою рослиншстю плошi). Проведений фоpмацiйний аналiз люового фонду Укра'нських Карпат переконуе, що змши охопили yci лicовi формаци. Похiднi деревостани в черешководубових люах займають 32 %, скальнодубових - 64 %, букових - 21 %, ялицевих - 67 % i смерекових - 5 % плошд. Замша едифжаторних видiв вщбувалася, в основному, на смереку шляхом створення монокультур. Ц змши у люовому TO^mi зyмовленi люоексплуатацшним i лicокyльтypним антропогенним впливом. Селитебний, пасторальний i пipогеннi впливи разом зумовили зниження ль cиcтоcтi у карпатському регюш на 10-15 %, i тепер вона в прських умовах переЫчно становить 55 %, в передпрних - 20 %. Одночасно верхня межа люу понизилась на 100-200 м н.р.м. Оскшьки оптимальна люистють у прських умовах мае бути 65-70 %, то кшьюсш i яюсш антропогенш змши позначили-ся на екологiчномy баланс гipcьких ландшафтiв: знизилася захисна функщя гipcьких екосистем та порушився пдролопчний режим гipcьких piк; штенси-
1 National Technical University of Oil &Gas
фжувався поверхневий стiк води, почастiшали стихшт лиха (повенi, снiговi лавини, буреломи тощо) [6].
Стiйкiсть еколопчних систем, якi складаються з уЫх природних ком-понентiв, завжди вища вiд стiйкостi систем, в яких деяк групи рослин i тва-рин вiдсутнi, або виробляються людиною новi, не характернi для системи. Шкоди екологiчнiй стабiльностi Карпат завдало монокультурне лiсове госпо-дарство з орiентацiею на чистi смерековi люи, що призвело до епiфiтотiй ко-реневих гнилей i буреломiв. А застосування у таких смеречниках суцшьних рубань, як малопридатнi для прських умов i найбiльш негативно впливають на функцiонування гiрських екосистем, ще бiльше ускладнило ситуацiю (те-пер в загальному об,емi лiсокористування на суцшьш рубання в Карпатах припадае 55 %, рiвномiрно-поступовi - 40 % i вибiрковi - 5 %).
Знижуе стабiльнiсть бiотопiв сучасна технолопя i механiзацiя рубань головного користування. Найбшьш негативним у цьому вщношенш е трак-торне трелювання деревини з люосж, яке займае майже 85 % в загальному об'емь Шд його впливом грунт ущшьнюеться в швтора раза, що зумовлюе ш-тенсивне формування забрудненого поверхневого стоку i небажане попадан-ня його у рiки. За тако! технологи з 1 га зрубу може перемщуватися до
3 •
300 м грунту, тодi як при пiдвiсних канатних способах трелювання щ змiни в 2-7 разiв меншi. Тому перехiд на технолопю транспортування деревини зi зрубiв канатними системами е важливою природоохоронною екологiчною i економiчною проблемою зменшення ерозiйних процесiв [6].
У контекст викладеного центральним завданням теори i практики гiрського лiсiвництва е проблема рацюнального використання, вiдтворення i охорони лiсових екосистем, пошук способiв ведення лiсового господарства европейського типу. Орiентацiя европейських кра!н спрямована на стале i не-виснажливе люокористування. Це вiдобразилось у резолюцiях мiжнародних конференцiй: Мiнiстрiв зi захисту лiсiв Свропи (Страсбург, 1990; Гельсiнки, 1993), Конвенщя про охорону бiологiчного рiзноманiття (Рiо-де-Жанейро, 1992), Конвенцiя про охорону дико! флори i фауни (Бернська, 1979), до яких приедналась й Укра!на.
В обгрунтуваннi еколого-економiчних засад природокористування Ук-ра!нських Карпат повинш враховуватися ландшафтно-водозбiрний, люотипо-логiчний (бюгеоценотичний) та популяцiйний принципи, функцiональне i цiльове призначення лiсiв, застосування еколого-стабшзуючих технологiй [5].
Ландшафтно-водозбiрний принцип у найближчш перспективi повинен стати еколопчно визначальним, особливо за оргашзаци i впорядкування при-родно-заповiдних територiй, люокористування та лiсовiдновлення в гiрських умовах [4]. Кожний водозбiр е цшсною системою щодо процесiв обмшу речо-вин i енерги. Тому при оргашзаци ведення господарства необхщно враховува-ти для вiдповiдних водозборiв критичну i оптимальну лiсистiсть, допустимi норми вирубок, а також сшввщношення вшово! структури деревостанiв. При стацюнарних дослiдженнях отриманий екологiчно допустимий об'ем вирубки для рiзних способiв рубок через параметри критично! i еколопчно оптимально! люистосп водозборiв. Встановлено, що сформований люовий покрив з пе-
peважанням cмepeки здатний в cepeдньомy затpимати за prn на кpонаx 2930 %, бyковиx - 26-28 % твepдиx i piдкиx опадiв. Peшта 70-74 % поcтyпаe пiд намeт лicy в глибиннi гоpизонти фунпв i далi - y piчковy cиcтeмy. Загалом ль совий по^ив змeншye в 4 pази найбшьш згубний максимальний паводковий спк, а люова pоcлиннicть в 12 pазiв збiльшye об'ем води в piчкаx y cyxi ceзони, коли вона найбшьш дeфiцитна. Hайcпpиятливiший гiдpологiчний peжим скла-даеться в баceйнаx prn i cтpyмкiв з лicиcтicтю бiльшe 65-75 % i явно тезадо-вiльний - в баceйнаx з люиспстю мeншe 35 %. Hайкpащий peжим стоку води властивий для crararn дepeвоcтанiв. Mолодi лicи значно мeншe заpeгyльовy-ють piки. Бyковi молодняки починають бiльш повноцiнно peгyлювати повep-xнeвий cтiк води тшьки пpи доcягнeннi вiкy бiльшe 20 pокiв, а cмepeковi - 2530 pокiв. Iдeï i мeтоди попyляцiйного пiдxодy, якi тeпep визнаш основною тe-оpeтичною базою шзнання cтpyктypи та мexанiзмiв cтабiльноcтi pоcлинниx уг-pyпyвань, починають вxодити в сучасну паpадигмy лiciвництва в двоx астек-таx: попyляцiйно-гeнeтичномy та попyляцiйно-eкологiчномy [5]. Суть популя-цiйно-eкологiчного шдаоду полягае y взаeмообyмовлeномy pозглядi ефукту-pи, функци та динамiки вcix компонeнтiв попyляцiï дepeвниx pоcлин - piзниx поколiнь дepeвоcтанy, пiдpоcтy, cxодiв i наciння - як единого цшсного, y зв'язку з пpоcтоpово-чаcовими змiнами бiогeоцeнотичного cepeдовища. З по-зицiй eволюцiйноï eкологiï вивчeння пpиpодноï фiлоцeногeнeтично обyмовлe-но1' cтpyктypи i динамжи пpиpодниx лicовиx попyляцiй i бiогeоцeнозiв теоб-xiдно для того, щоб лiciвничi cиcтeми могли найбшьш "м'яко вписатися" в цю динамшу з максимальним eкологiчним, а вщповщно, i eкономiчним eфeктом. Об'ектом для такта доcлiджeнь е пpиpодно-заповiдний фонд.
Сучасна cоцiально-eкономiчна, i особливо eкологiчна cитyацiя в У^а-ïнcькиx Kаpпатаx, потpeбye пepeоpieнтацiï вeдeння гоcподаpcтва, я^ за мшь мального нeгативного впливу на довкiлля, могло б забeзпeчити cтiйкий era-номiчний pозвиток. H тeпepiшнiй час влаcнe peкpeацiйнe гоcподаpcтво мае бути пpiоpитeтним y rip^^x yмоваx Kаpпат. Bиxодячи iз pозташyвання Ук-pаïнcькиx Kаpпат i Пpикаpпаття та вpаxовyючи cyкцeciйнi змiни антpопогeн-ного xаpактepy, що вiдбyлиcя ^отягом останнього cтолiття на цiй тepитоpiï, активнicть викоpиcтання натypальниx pecypciв, peкpeацiйно-тypиcтcька га-лузь пpопонyeтьcя як iндycтpiя, яка б виpiшyвала пiднятy пpоблeмy.
Дyжe важливим е тe, що ^ибутки вiд тypизмy та peкpeацiï пepeбyва-ють y пpямiй залeжноcтi вiд eкологiчниx якоcтeй мicцeвоcтi, дe pозташованi тypиcтичнi та оздоpовчо-peкpeацiйнi заклади. Пpиpодооxоpоннi тepитоpiï piв-ня заказниюв мало пpидатнi для pозвиткy на i^rn базi тypизмy та peкpeацiï. Тому важливою умовою pозвиткy тypиcтично-peкpeацiйноï iндycтpiï е ство-peння пpиpодооxоpонниx тepитоpiй вищого статусу (нацiональниx ^^одню та peгiональниx ландшафтниx паpкiв). Факт оpганiзацiï новиx нацiональниx i ландшафтнж паpкiв на пeвниx тepитоpiяx те означае пpипинeння в ïx мeжаx вcix фоpм пpиpодокоpиcтyвання, а пepeдбачаe, в пepшy чepгy, його впоpядкy-вання та пepeвeдeння на eкологiчнi основи, включаючи пeвнi обмeжeння, од-нак такi обмeжeння цiлком ceбe випpавдовyють, i нe тiльки з eкологiчного боку, а й з eкономiчного. Cтвоpeння новиx пpиpодооxоpонниx об,eктiв забeзпe-
чить можливють органiзацi! нових рекреацiйних цен^в i послужить основою для переорiентацi! економiки регiону вiд екстенсивного характеру природоко-ристування до розвитку оздоровчо-рекреацшно! та туристично! iндустрi!, яка у наших умовах може бути прибутковою. Рекреацшш зони е територiями, найпридатшшими для збереження генофонду рослинного i тваринного свiту вiдповiдно! ландшафтно-територiально! та кшматично! зони, оскiльки тут найбшьше зберiгся створений за багато мшьйошв рокiв природний стан.
Розвиток туризму на основi мережi природоохоронних об'екив гаран-туе збереження !х рекреацшного потенцiалу на майбутне, а також сприятиме виршенню соцiальних та економiчних проблем регiону у цiлому завдяки: створенню нових робочих мiсць для мюцевого населення в iнфраструктурi курортно-рекреацшного комплексу; збiльшенню фiнансових надходжень у мiсцевi бюджети. Тому рекреацiйна сфера розглядаеться економютами як складова частина единого народногосподарського комплексу. У цьому плаш природш ландшафти поки що незабруднених Карпат, що збереглися в шдус-трiальнiй i густозаселенiй зош Середньо! Свропи вiдзначаються сприятливи-ми кшматичними умовами та багатими й рiзноманiтними рекреацiйними i бальнеологiчними ресурсами, набувають особливого сощального значення для розвитку рекреацшно! iндустрi!.
Територiя 1вано-Франювсько! областi характеризуеться рiзноманiтни-ми природо-географiчними ландшафтами. Найбiльшим комплексом для оргашзаци активного вщпочинку володiють прсью види ландшафтiв, на частку яких припадае третина частини територи область Прський рельеф карпатсь-ких ландшафтв визначае !х основну рекреацiйну цштсть. За абсолютними висотами Карпати 1вано-Франювсько! областi належать до низькосередньо-прського типу, середнi висоти 600-1000 м, 1200-1500 м. Деяю вершини сяга-ють 1700-1800 м (в Горганах г. Велика Сивуля - 1836 м), 1800-2000 м (на Чорнопрському хребт г. Говерла -2061 м). Вершини цих пр, яю шдшмають-ся вище лiсу (полонини), е прекрасними видовими точками [1].
Висота прських хребтв i !х вершини вщносно основних широких долин, яю найбiльш густо заселенi, порiвняно невеликi i становлять вiд 500 до 1200-1300 м. Схили прських хребтв мають переважно незначну крутизну, а гребенева зона хребтв характеризуеться хвилястою лшею. Таким чином морфолопчш риси рельефу Карпат свiдчать про можливють органiзацi! шшо-хiдних туристичних маршрутв i екскурсiйних прогулянок для людей рiзно! вiково! категорi!. Прська частина областi в основному вкрита люом. I! люис-тiсть становить вщ 25 до 75 %. Видовий склад лiсiв складний, але переважа-ють шпильковi породи, таю як смерека, ялиця, рщко сосна, кедр, модрина. На хвойш люи припадае близько 70 % вЫх деревостанiв. Найбiльшi площi займають чист смерековi насадження, якi простягаються смугою на висот 1000-1450 м. Нижче 1000 м до смереки примшуеться ялиця. Сосново-кедровi лiси займають порiвняно незначну площу i зростають на кам'яних розсипах. Нижнiй пояс пр покритий широколистяними породами: дуб, бук, граб, явiр, береза та ш., до яких часто домiшуються хвойш, утворюючи змшаш лiси, якi вiдрiзняються великою естетичнiстю. Хвойнi лiсовi угрупування мають високi
рекреацiйнi властивосл, тому що формують своерiдний фггокшмат iз знач-ною кiлькiстю фiтонцидiв, якi створюють майже стерильну чистоту повггря i сприятливо впливають на здоров'я людини [1].
Середньогiрськi та високопрш види ландшафтiв вiдрiзняються склад-ним, малодоступним рельефом, високим ступенем залюеност^ зручнi для еш-зодичного вщпочинку туристичних пiшохiдних чи кшних маршрутiв, зимо-вих спортивно-оздоровчих заходiв тощо.
Рекреацiя зачiпае та змшюе всi компоненти наземних екосистем, вщ-повiднi реакци яких залежать вщ iнтенсивностi та розподiлу в просторi i часi рекреацiйних навантажень. Щоб цi наслiдки не ставали фатальними для при-роди, треба надавати 1й змогу вiдновлюватися, вiдвiвши для цього спещальш територи, позбавленi активного антропогенного впливу. Територiальне роз-межування охорони природи i вiдпочинку - це головний принцип, який мае бути покладений в основу курортно-рекреацшного комплексу. Мiж територь ями, що призначеш для рекреаци, та заповщними дiлянками мають збер^ати-ся еколопчно-обгрунтоваш пропорци.
Рiзнi типи природних комплекЫв по-рiзному реагують на будь-якi зов-нiшнi впливи, в тому чи^ i на рекреацiйнi навантаження. Серед факторiв рекреацшно1 змiни наземних екосистем найбшьш важливими е витоптування рослинного покриву i грунлв, змiни в грунтово-рослинному комплексi та грунтовш фауш, випадання екологiчно характерних видiв та проникнення чужих, шюдливих видiв живих органiзмiв, порушення сезонно! ритмжи рослин та iн. [3]. Стан рослинного покриву визначае багато властивостей ландшафту, значних для рекреаци: естетичш i маскувальнi якостi рослинностi, протиеро-зiйна захищенiсть пiшохiдних трас i площадок вiдпочинку, наявнiсть палива i дикоростучих харчових i лiкарських рослин.
У лiсi найбiльш виразна реакщя на рекреацiйнi навантаження спосте-ршаеться в трав'янисто-чагарниковому покривi. Величина навантаження визначае i фенологiчний стан видiв флори рослинностi: при бшьш високому на-вантаженнi фаза цвтння i плодоношення наступае на 5-10 дшв ранiше, нiж в рослин, що ростуть на непорушених територiях. Перебуваючи в критичних умовах для свого наявшсть рослини проходять вЫ фенофази в стислий тер-мш; процес розмноження вiдбуваеться за допомогою насiння, а не шляхом проростання кореневих вщростюв. Саме рiзноманiтнiсть механiзмiв адаптацil i забезпечуе високу стшюсть рослинного покриву витоптаних площ.
Змша рослинного покриву рекреацiйних територil мае адаптивний характер i не повинна розглядатися як негативна з точки зору рекреацшного природокористування. Але щ змiни настiльки вiдчутнi, що при оргашзаци i проектуваннi будь-яко1 територil вiдпочинку, значна увага повинна придшя-тися розробцi заходiв охорони рослинного покриву [2].
У майбутньому значний наплив туриспв збшьшить антропогенне навантаження на природно-рекреацшш ресурси регюну. Метою роботи е аналiз рекреацiйного потенцiалу територil, ступiнь його використання на сьогодш та розрахунок допустимого рекреацшного навантаження та потенцшно1 ем-ностi природних рекреацiйних територш.
Стосовно ролi лiсових екосистем у стабшьному розвитку perioHy мож-на сформулювати найважливiшi пропозици, якi визначають основу еколого-економiчних засад природокористування в прських умовах Карпат:
• оцшка наслщюв антропогенних змш у прських екосистемах Карпат св1дчить про 1х надзвичайну вразлившть i лаб1льн1сть. Люи е визначальним компонентом в еколопчнш стабiлiзацiï гiрського ландшафту;
• у прських умовах повинно бути природоохоронне ведення люового господарства з урахуванням лiсорослинних особливостей, популяцiйноï структури та лiсистостi ландшафтно-водозбiрних басейтв, природного вiдновлення ль сово! рослинност та природоохоронноï технологiï;
• у водозбiрних басейнах необхiдно збiльшити люистшть за рахунок рекон-струкцн вторинних угруповань, девастованих земель та неужитшв, а у висо-когiр'ï одним з прюритетних природоохоронних завдань е тдняття верхньо! екологiчно й економiчно доцiльноï, межi лiсу шляхом створення лiсових культур, а також через використання природного потенциалу лiсових екосистем та криволшся до самоввдновлення. Необхвдна поступова реконструкция бiологiчно нестабшьних похiдних смеречнишв i формування мшаних фгто-ценозiв, природними еталонами для створення яких е лiсовi резервати.
Лггература
1. Адаменко О.М., Приходьмо М.М. Региональна еколопя i природш ресурси (на приклад1 1вано-Франк1всько'1' обласп) - 1вано-Франювськ: в-во "Таля" 2000. - 278 с.
2. Генсирук С. А и др. Рекреационное использование лесов/ С. А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К.: Урожай, 1987. - 246 с.
3. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 312 с.
4. Нефедова В.Б., Смирнова Е.Д., Чижов В.П. Швидченко Л.Г. Рекреационное использование территории и охрана лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 184 с.
5. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. - К.: Наук. думка, 1987. - 128 с.
6. Парпан В.1., Шпарик Ю.С. Проблеми сталого розвитку i еколопчний мошто-ринг л1с1в Украшських Карпат// Проблеми сталого розвитку Карпатського регюну. - Ра-х!в, 1998. - С. 26-30.
7. Стойко С.М. Наслщки антропогенно! трансформацп люових екосистем Карпат та шляхи ел1мшаци шкщливих еколопчних процеав// Украшський лю. - 1993, № 2. - С. 11-17.
УДК338.246.2:336.74 С.Ф. Черничко-ЛьвiвськаКА
розвиток 1нфляц1йних процес1в та ïx вплив на економ1чн1 реформи в постсоц1ал1стичних
краïнаx
Розглянуто питання щодо застосування основних форм державного регулюван-ня економши в кранах з перехщною економшою.
Ключов1 слова: державне регулювання економши, шфлящя, економ1чне зростання.
S.F. Chernychko - Commercial Academy of Lviv
The development of inflation processes and their influential on economic reforms in the postsocialistic countries
In the article examine the usage of basic forms of state regulation of economy in the countries with transitive economy.
Keywords: state expenses policy, inflation, economic rise.
