CC BY
102
Лiтература
1. Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К. Результаты испытания полусибсовых по-томств сосны обыкновенной из семян разных репродукций// Тезисы докл. Респ. науч.-техн. конф. "Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР за годы Советской власти. -Львов, 1989. - С. 166-167.
2. Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К., Павлюк В.В., Шишка Р.С. Рекомендации по сохранению генофонда плюсового насаждения сосны обыкновенной в Бусском лес-хоззаге Львовской области. - Львов, 1988. - 41 с.
3. Прилуцкая С.Н. Рост потомств плюсовых деревьев сосны обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1970, вып. 23. - С. 59-64.
4. Ромедер Э., Шенах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М.: Наука, 1962. - 268 с.
5. Семериков Л.Ф., Веткасов В.К., Шутилов В.А. Эколого-генетическая изменчивость популяций дуба черешчатого в Шиповом лесу// Лесоведение. - 1986, № 1. - С. 17-22.
6. Чудный А.В. О сроках испытания потомств деревьев сосны обыкновенной в селекционно-семеноводческих целях// Исследования по лесному семеноводству и выращиванию посадочного материала хвойных пород. - М.: Наука, 1983. - С. 3-8.
УДК 630*627.3 Проф. I. Ф. Калуцький, д-р с.-н. наук - Прикарпатський
НУ м. Василя Стефаника; М.М. Запоточний - директор
ДП "Лкекоцентр "
ОСОБЛИВОСТ1 ПОКРАЩЕННЯ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ ЛАНДШАФТ1В ПРИКАРПАТТЯ
На прикладi Делятинського люогосподарського пщприемства проведено анал1з сучасного стану рекреацшного використання люових ландшафтсв дае тдставу ствер-джувати, що бшьшють люогосподарських пщприемств цей вид люокористування пось дае друге мюце за економiчним значенням тсля деревних ресурав, а при впроваджен-ш ефективних заходiв стане основним. Таким чином буде збережено велик площi ль ав вщ вирубування та забезпечено засади сталого ведення люового господарства.
Ключов1 слова: рекреацшне люокористування, лiсовi ландшафти, благоустрiй лiсiв, рекреацiйне навантаження.
Prof. I.F. Kalutskyy -Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk; M.M. Zapotochnyy - director UP "Lisekocentr"
The Peculiarities of Precarpathian Forest Landscapes Recreational Usage Improvement
When the analysis of modern condition of forest landscapes recreational usage is done, we can affirm most of forestry companies economically prefer wood resources to recreational usage of forest. And if we take effective measures, the situation will change. In that way we will preserve great forest areas from felling and ensure principles of stable forestry running.
Keywords: recreational usage of forests, forest landscapes, good arrangement of forests, recreational load.
Люи Делятинського держшсгоспу, як i люи Украшських Карпат зага-лом, мають важливе еколопчне, економiчне i сощальне значения. Вони вщг-рають вагому водорегулюючу, грунтозахисну, кшматорегулюючу i рекре-ацшну роль, е мюцем юнування багатьох видiв флори i фауни та джерелом цшно! деревини, харчових i кормових ресурЫв. Лiсогосподарська галузь е па-нiвним видом господарсько! дiяльностi та мiсцем зайнятостi багатьох людей у
прських районах. Сталий розвиток лiсового господарства в межах держлю-госпу мав би значний сприятливий вплив не тшьки на природний баланс i економ^ гiрського регiону, але й сприяв би покращенню еколопчно1 ситу-аци на прилеглих рiвнинних територiях.
Лiси держлiсгоспу межують з природно-заповщними територiями Карпатського нацiонального парку, курортною зоною Яремчансько1 мюько1 ради, тому тут, перше мюце для природокористування посщае рекреацiйна складова. Крiм цього, у люах держлiсгоспу збережено багато щнних насад-жень, про що свiдчить велика кiлькiсть природно-заповiдних об'еклв в них, е також i зарезервованi для заповiдання територи на перспективу. Все це сприяе використанню лiсiв для вiдпочинку i оздоровлення. У держшсгосш надбано вже певний досвщ iз покращення (благоустрою) лiсiв для рекреаци, побудова-но значну кшьюсть лiсових стежок, якi придатш та слугують для туристич-них цшей. Побудовано низку iнших об'еклв рекреацiйного призначення.
Впродовж останнiх роюв, коли покращилось життя людей, збшьши-лась кiлькiсть вiльного часу, стрiмко зростае значення лiсу для вщпочинку, оскiльки урбанiзацiя викликала гостру необхщшсть звернутися до природи, а рiзке збiльшення транспортних засобiв зробили лю широко доступним.
Делятинський держлiсгосп вже зробив досить вагомi кроки для вико-ристання рекреацiйних лiсових ресурЫв, використавши стремлiння бiльшостi рекреантiв до оздоровлення та мандрiвок, водночас, оргашзував цю роботу через лiсництва. Такий стан рекреацшного лiсокористування, на наш погляд, е дуже сприятливим, оскшьки дiя рекреантiв на лiс е еколопчно негативною, якщо вона неоргашзована, а при певнiй оргашзаци з боку лiсiвникiв негатив-ний вплив зводиться до мшмуму.
Аналiзуючи сучасний стан рекреацшного люокористування в держлю-госпi, доходимо висновку, що цей вид люокористування вже зараз посщае друге мiсце за економiчним значенням тсля деревних ресурсiв в люовому господарствi держлiсгоспу, а при впроваджеш низки ефективних заходiв стане основним.
Науково-техшчна революцiя, свiдками i учасниками яко! ми стали, торкнулася вшх галузi виробництва. Одним iз проявiв И в лiсовому господар-ствi е широке використання лiсiв у рекреацiйних цiлях. Таким чином, благо-устрiй лiсiв е яюсно новим аспектом робiт в люовому господарствi. Не зважа-ти на це неможливо. Лiс у мюцях вiдпочинку, крiм сво1х основних функцш давати високоякiсну деревину, повинен мати ще й здатнiсть благотворно: емо-цшно1 ди на людину. Почуття радост^ насолоди мае сприяти вщпочинку. В основi емоцiйного вiдпочинку лежать так зваш ландшафтнi емоцп. Природа за допомогою фарб, кольорiв, запахiв, звукiв дiе на оргашзм людини [1].
Науковцi та практикукш лiсiвники нагромадили значний досвiд веден-ня лiсового господарства, спрямованого на шдвищення санiтарно-гiгiенiчних i естетичних властивостей лiсiв. Покращуючи !х, лiсiвники враховують кшма-тичнi та природно-iсторичнi особливост свого регiону. Уява про красу люо-вих ландшафтiв, також як i уява про сам вщпочинок, не залишаеться постш-ною. Вона трансформуеться залежно вiд звича1в суспшьства i розвитку його продуктивних сил.
У мiру росту продуктивних сил суспiльства i окультурення навко-лишнього середовища люди дедалi частiше повертаються в сво1х духовних устремлiннях до натурально1 природно1 обстановки, але поряд з тим, вона не хоче втрачати тих зручностей, як вщкрила ш цившзащя. Будiвництво кем-пiнгiв, мотелiв, туристичних стоянок та шших засобiв побутового обслугову-вання в сучасному рекреацшному лiсi тiсно пов'язано з традицшними люо-господарськими заходами, з шдвищенням естетичних i санiтарно-гiгiенiчних властивостей деревосташв.
Перед лiсiвниками стогть складне завдання при доглядi за лiсом, що використовують для вщпочинку, витрачаючи мтмум коштiв, створити в лiсi мiкроклiмат, який би забезпечував комфортш умови для вiдпочинку в будь-яку пору року.
Догляд за рекреацшним лiсом - це цший комплекс лiсогосподарських робiт, який включае лiсову мелiорацiю, очищення вiд засмiченостi, посадку, проведення рубань лiсогосподарського призначення, благоустрш та ряд ш-ших робiт. Благоустрiй охоплюе створення дорiжково-стежковоl мережi, об-ладнання мiсць для вщпочинку та ночiвлi, пiдготовку майданчиюв i дров для вогнищ, притулюв у разi негоди, нагромадження рiзного обладнання (кiлочки для наметiв, швентар для прибирання мiсця ночiвлi), благоустрш джерел i джерелець, екологiчних стежок, влаштування оглядових майданчикiв, iгрових галявин, дитячих лiсових майданчикiв, автостоянок, мюць складування смгт-тя та шше [2].
У ситуаци, яка склалася, метою лiсового господарства мае бути задо-волення зростаючих потреб населення в люовому вiдпочинку при безумовно-му забезпеченнi не виснажливостi люокористування взагалi, а рекреацiйного лiсокористування зокрема. Вимогою часу е також залучення все нових люо-вих площ до використання з рекреацiйною метою, а це вимагае проведення в них вщповщних заходiв, про яю йшлося вище [3].
Розглядаючи рекреацшне лiсокористування, необхiдно усвiдомити, що це складне, багатобiчне, суперечливе явище, що охоплюе позитивну дш лiсу на рекреанпв i негативну - рекреанпв на лiс, iнтереси майбутнi та сьогодшш-нi, прибутки i витрати, сощальну користь i екологiчну шкоду [4].
Рекреацшне люокористування - це сукупшсть явищ, що виникають через використання люу для туризму i вiдпочинку. Суть його полягае в двох-сторонньому зв'язку: впливу люу на вiдпочиваючих i вiдпочиваючих на лю. Вплив лiсу - пасивний, вплив вщпочиваючих - активний. У першому випад-ку мають мюце переважно позитивнi соцiальнi, а в другому - негативш еко-лопчш результати вiдпочинку в лiсi [5].
Добре вщомо кожному, хто хоч раз бачив рекреацшне мюце, влаштова-не в лiсових угiддях, шсля вихiдного дня або пiсля вщ'1зду автобуса з неорга-нiзованими туристами. Скшьки доводиться вивезти смiття, шсля такого вщ-починку. Постiйного нагляду i ремонту потребують лiсовi меблi iнший iнвен-тар та споруди (альтанки, навiси, грибки та шш^.
Ще бiльше рекреацiйне навантаження несуть люи, якi межують з рiз-ними пiдприемствами торгiвлi (ресторанами, кафе), кемшнгами та iншими за-
кладами, що надають послуги рекреантам та населенню. Величина рекре-ацiйного навантаження на лiсовi екосистеми залежить вщ кiлькостi рекреан-тiв, якi користуються послугами цих закладiв [6]. Пщприемства, що обслуго-вують рекреантiв, мусять компенсувати люогосподарським шдприемствам витрати на шдтримання рекреацiйних лiсiв у такому сташ, при якому вони не втрачають здатностi до самовiдновлення. А також на покращення 1х рекре-ацiйних властивостей. Величина тако! плати може бути встановлена залежно вщ площi та стадiй деградаци насаджень.
Одшею з проблем рекреацiйного люокористування е вiдсутнiсть перспективного планування щодо збiльшення площ рекреацiйних лiсiв за раху-нок будiвництва дорщ мелюраци, благоустрою та вiдповiдного обладнання люових угiдь, якi до цього не використовувалися в таких цшях.
Анкетне опитування, здiйснене в Болехiвському, Делятинському та Верховинському держлiсгоспах, дало змогу встановити, що при загальнш плошд земель лiсового фонду в цих держлюгоспах 93.4 тис. га, тшьки 37.9 тис. га або 40.5% використовують для рекреаци (табл. 1).
Табл. 1. Площа земель л^ового фонду та частка лшв, як використовуються в Болехiвському, Делятинському
№ з/п Площа та об'екти благоустрою Боле-х1вський Деля-тинський Верхо-винський Всього
1 Загальна площа, га 30065 30236 33098 93399
в т. числ1 використовуеться для рекреаци, га 7828 16117.4 13945 37890.4
% рекреацшних лшв 26 53.3 42 40.5
2 Наявтсть окремих об'екпв благоустрою, в т. числ1
навши, шт. 11 32 8 46
альтанки, шт. 10 42 16 58
столи 1 лавки, ком. 131 170 50 321
мштки, шт. 20 24 16 56
спорт. майданчики 5 13 3 19
джерела води 21 76 28 119
схеми, аншлаги, шт. 63 178 45 276
стежки, км 42 202 99 293
шш1 об'екти, шт. 73 116 30 217
Цший комплекс люогосподарських робгг, який необхщно здшснити в рекреацiйних люах для виконання ними вiдповiдних функцш, а також будiв-ництво та утримання в належному станi рекреацшних зон, потребуе значних фiнансових та матерiальних витрат. Назрiла необхiднiсть затвердити урядом нормативи тако! плати, а для цього необхщно працювати з депутатами Верховно! Ради та вносити проекти, через них до вщповщних закошв.
Дослiдження, якi ми здшснили в лiсогосподарських пiдприемствах об-ласного управлiння лiсового господарства, дають пiдставу стверджувати, що краще поставлена робота щодо рекреацшного лiсокористування в Делятинському держлюгосш. На його базi ми запропонували вiдпрацювати модель люо-
господарського шдприемства з прiоритетом використання не деревних, а рек-реацiйних ресурсiв.
На вщмшу вiд iнших лiсогосподарських шдприемств, тут ведеться щ-леспрямована робота з освоення рекреацiйного потенцiалу лiсiв. Делятинсь-кий держлiсгосп створив значну матерiальну базу рекреацiйного люокористу-вання та надаш може очiкувати на значш прибутки вiд цiеï дiяльностi. У дер-жлiсгоспi 53.3 % вщ лiсового фонду становлять рекреацшш лiси. Серед лю-ництв у держшсгосш найвища частка рекреацiйних лiсiв в Майданському та Микуличанському люництвах (вiдповiдно 87.2 % i 84 % ). Найменше рекре-ацшних лiсiв у Дорiвському лiсництвi - всього 1.9 %. Тут е значний резерв для покращення благоустрою земель для люу i використання ïx для рекреацп.
У люах Делятинського держлiсгоспу побудовано i шдтримуються в належному станi 202 км стежок, яю використовують працiвниками люового господарства (лiсовою охороною), туристами та мисливцями. Здебшьшого вони несуть невелике рекреацшне навантаження та тут е резерв в ïx викорис-танш, з шшого боку, вони потребують вiдповiдного догляду i при збшьшенш рекреацiйного навантаження необxiдно буде шдтримувати в належному станi. Найбiльше стежок побудовано в Майданському i Любiжнянському люництвах по 50 км, в Дорiвському 42 км. Недостатня юльюсть ïx е в Зарiчанському - 15 км i Микуличанському - 20 км.
У держшсгосш побудовано 650 об'еклв рекреацшного призначення, що е значно бшьше, шж в шших держлюгоспах i становить бшьше двох на 100 га люових угiдь. Поряд з цим, якщо в Майданському лiсництвi таких об'еклв припадае 4.6 на 100 га люових угiдь, то в Микуличанському ïx припа-дае тiльки 0.5 на 100 га. Зрозумiло, що е рiзнi клiматичнi та орографiчнi умо-ви в лiсництваx, але це е значним резервом для покращення благоустрою ль Ыв в окремих люництвах.
Як видно з результата анкетного опитування, найбiльше сезонне рекреацшне навантаження в люництвах держшсгоспу припадае на лiто i осшь, мен-ше - на зиму i весну, але в Майданському i Зарiчанському люництвах рекреацшне навантаження бшьш рiвномiрно розподшено на сезони, нiж у Дорiвсько-му, де рекреацiйне навантаження зосереджено тiльки на лiтнi мiсяцi (табл. 2).
Аналiзуючи склад лiсiв, яю використовуються для рекреацiï, можна зробити висновок, що це насадження, в основному вжом вщ 45 до 80 роюв, повнотою в середньому 0.7, здебшьшого 1а боштету.
За складом насаджень рекреацшш люи держшсгоспу здебiльшого е змiшаними, але в окремих люництвах (Микуличанському i Любiжнянсько-му) - це чист смереков^ ялицевi чи буковi деревостани, переважно прост од-нояруснi насадження.
Найбшьш поширеним видом рекреацiï в люництвах держшсгоспу е т-ший i автомобшьний вид, добувна рекреацiя (збирання япд, грибiв), екскурсiï та туризм (табл. 3).
У зимовий перюд у лiсництваx держлiсгоспу переважае шше групове вщвщання лiсiв рекреантами, весною - також переважно шше, а в лггнш перюд вщв^вання лiсiв рекреантами як пiше так i автотранспортом та здшснюеться,
як шдив^ально, так i групами, в осшнш перiод переважно групове вщшдуван-ня, як пiше так i автотранспортом. Цей аналiз можна використати як при шдго-товцi до рекреацшного сезону, так i для експлуатаци рекреацiйних ресурсiв.
Табл. 2. Сезонне використання лшв у рекреацшних цтях у л^ництвах _Делятинського держл'шгосчу_
№ з/п Ввдпочи-нок Л1сиицтва
Май-данське Зарь чанське Дор1вське Поля-ницьке Микули-чанське Люб1ж-нянське
1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4
1 Вщпочинок пасивний + + + + + + + + + + + + +
2 Туризм тшохвдний + + + + + + + + + + + + + +
3 Екскурси + + + + + + + + + + + + +
4 Туризм лижний + + + + +
5 Зб1р яг1д + + + + + + + +
6 Зб1р гриб1в + + + + + + + + + + +
7 Ловля риби + + + +
8 Зб1р л1кар. рослин + + + + + + + +
9 1иш1 види + + +
Примггка: 1 - зима; 2 - весна; 3 - лгго; 4 - осшь.
Табл. 3. Види вiдвiдування та види рекреаци в л^ництвах _Делятинського держсл'шгосчу_
№ з/п Лшництва Е !ид вщвщування Вид рекреаци
зима весна л1то осшь зима весна л1то осшь
1 Майданське Гр Гр Гр Гр П/А П/А П/А П/А
2 Зар1чанське Гр 1нд 1нд 1нд П П П П
3 Дор1вське Гр 1нд П П/А
4 Поляницьке 1нд 1нд 1нд Гр П П А А
5 Микуличанське Гр 1нд Гр/1нд 1нд/Гр П А А А
6 Люб1жнянське Гр Гр Гр Гр П П П П
Примггка: Гр. - переважно групове вщвщування; 1нд. - переважно шдивщуальне
вщвщування; П - тший вид рекреаци; А - автомобшьний вид рекреаци.
Вивчаючи вплив рекреацiйного лiсокористування на лiсовi екосистеми в лiсництвах держлiсгоспу, виявлено, що рекреацiйне навантаження ще дуже незначне, не виявлено дiлянок iз знищеним або пошкодженим пiдлiском i шд-ростом бiльше 50 % та витоптуванням на плошд бшьше 20 %. Не виявлено на-вiть незначного знищення або пошкодження до 10 % шдросту та витоптуван-ня до 3 %, ^м Любiжнянського лiсництва, де виявлено таке пошкодження на плошд 120 га штенсившстю 2.3 % i то не в результатi рекреацшного навантаження, а в результат випасання сшьських тварин.
Приведений аналiз свiдчить, що в держлiсгоспi е значнi резерви рекре-ацiйного лiсокористування та всi необхiднi умови штенсифжаци його.
Серед рекреантiв якi користуються рекреацiйними послугами в лю-ництвах держлюгоспу переважають рекреанти вiком вщ 25 до 40 рокiв. Рек-
реанти вжом понад 40 рокiв вiдвiдують люи в переважнiй бiльшостi в лггнш та осiннiй перiоди року.
Середня тривалють перебування рекреантiв у лiсi становить вiд 8 до 10 годин, ^м Дорiвського лiсництва, де тривалють перебування рекреантiв 2 i бiльше днiв. Необхiдно вiдзначити, що бiльшiсть лiсництв вже може забез-печити бiльш тривале перебування певно! категорп рекреантiв.
Як видно з наведених даних анкетного опитування (хоча зрозумшо, що данi е приблизними), в держшсгосш е бiльше туристичних маршрутiв, нiж на сьогоднi використовуеться, або, як використовуються частково, що е резервом, але вже шдготовленим i при зростаннi рекреацшного навантаження вони можуть бути задiянi.
Потребуе уточнення площа рекреацiйних пункпв для Поляницького лiсництва та протяжшсть туристичних маршрутiв для Любiжнянського лю-ництва (табл. 4).
Табл. 4. Наявшсть туристичних маршрутiв, рекреацшних пунктiв
ул'шництвахДелятинського держл'шгосчу
№ з/п Назва лшництва Туристичт маршрути Рекреацшт пункти Наявшсть влаштованих вогнищ
К-сть Протяжшсть, км К-сть Площа, га
1 Майданське 7 0.5, 3.0, 4.0, 5.5, 6.5, 7.5, 8.0 7 100 15
2 Зар1чанське 2 4.0 2 13 2
3 Дор1вське 3 9 3 41 12
4 Поляницьке 1 25 5 100 5
5 Микуличанське 3 5.0, 4.0,7.0 2 0.1 7
6 Люб1жнянське 2 30 1 1 4
З аналiзу також видно, що потребуе додаткового влаштування мюць органiзованого розкладання вогнищ по Зарiчанське, Поляницьке i Микули-чанське люництва для того, щоб зменшити ризик виникнення люових пожеж, особливо в пожежонебезпечний перюд.
Вивчення маршрутiв дало змогу внести в них певш пропозицп та роз-робити додатковi заходи, якi нададуть змогу, як ми вважаемо, покращити i вдосконалити рекреацшне лiсокористування в держлiсгоспi.
На основi дослiджень рiвня рекреацiйного використання люових лан-дшафтiв держлiсгоспу запропоновано рекомендаций якi спрямованi на покра-щення ефективностi використання !х рекреацшних властивостей та рiвномiр-не рекреацшне навантаження регюну, зокрема:
1. Створити умови для оргатзацн приватно! структури, яка могла б орен-дувати майно, мисливськ упддя (певну частину мисливських упдь зак-р1плених за держлюгоспом), дшянки люу для загот!вл1 чорнищ, малини, гриб1в та шших продукив поб1чного користування люом.
2. Доопрацювати склад туристичних маршруив, розширивши !х за рахунок як люових упдь, так \ щкавих для туриств об'екпв населених пункив, включивши !х до цих маршруив.
3. Покращити рекламне забезпечення рекреацшно! шфраструктури дер-жлюгоспу (проспекти розюлати тур-агентствам, тур-агентам та в пресу давати вщповщно сезонт рекламт повщомлення) та шш1.
Висновок
Визнаючи те, що стале ведення люового господарства е результатом балансу мiж екологiчною сталiстю (бiорiзноманiття), еколопчною сталiстю (повна вартiсть лiсу) та сощальною сталiстю (участь). Це дослщження якраз скероване в напрямку оч1куваних довготермiнових результатiв, а саме: шд-тримати функцп лiсу, пiдвищити продуктившсть лiсових товарiв та послуг; збшьшити внесок лiсiв до соцiально-економiчного розвитку та захисту ландшафта, покращити економiчний стан мюцевого населення.
Л^ература
1. Бобров Р.В. Благоустройство лесов. - М.: Лесн. пром-сть. - 1977. - С. 192.
2. Бондаренко В.Д., Фурдичко О.1. Лю i рекреащя в люг - Льв1в. - 1994. - С. 232.
3. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай. - 1987. - С. 247.
4. Голубчак О.1., Калуцький 1.Ф. Еколопчт проблеми лшв 1вано-Франювщини// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 247-252.
5. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат. - 1986. - С. 177.
6. Середш В.1., Парпан В.1. Л1с база вщпочинку. - Ужгород. - 1988. - С. 110.
УДК 635.977.582.736 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук; мол. наук.
ствроб. Л.А. Колдар, канд. бюл. наук - Нацюнальний дендрологiчний парк "Софйвка", НД1НАН Украти
Б1ОЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИД1В РОДУ CERCIS L., 1НТРОДУКОВАНИХ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено штродукщю видiв роду Cercis L. Встановлено природне та куль-турне ix поширення, особливостi росту та розвитку, вибагливють до вологостi та ро-дючостi грунту та штенсивносп освiтлення, проходження генеративно! фази. Роз-роблено ефективнi методи розмноження та оцшено успiшнiсть штродукцп.
Prof. V.P. Shlapak; junior research worker L.A. Koldar - National dendrologicalpark "Sofiyivka", SRINASof Ukraine
Bioecological peculiarities of the species of genus Cercis L., introducted in the right bank forest-steppe zone of Ukraine
Introduction of the species of genus Cercis L. is investigated. Its natural and cultural distribution, peculiarities of growth and development, whimsicality to humidity and bear of the soil and light activity, passing of the generative phase is determined. Effective methods of multiplication are elaborated and success valuation of the introduction is given.
1нтродукщя деревних i чагарникових порщ в Укра!ш набула значно! популярности оскшьки переважна !х бшьшють видшяеться серед шших рос-лин високою продуктивною, бюлопчною стшюстю, високими декоративни-ми якостями i знаходить широке застосування у р1зних галузях народного господарства. До таких рослин належать види роду Cercis L., як в багатьох кра!нах широко використовуються у зеленому буд1внищш, а в Укра!ш, на жаль, представлеш окремими екземплярами у колекщях боташчних сад1в та дендропарюв [12]. Цшшсть !х полягае у декоративних властивостях, особливо тд час цвтння, коли ще безлисту рослину вкривае велика кшьюсть квь
