CC BY
20
громадського доступу в люи i заготiвля недеревних продуклв для рiзних щ-лей не дае повно! шформаци про ринок цих продуклв. Важливо вщзначити, що багато недеревно! люово! рослинност було заготовлено пiд час рекре-ацiйних вiзитiв в лiси, що збшьшуе попит на цi продукти. Однiею з особли-востей люового менеджменту щодо заготiвлi недеревних ресуршв е коливан-ня врожайностi, а вщповщно в доходах, що утворюються вiд ще! дiяльностi. Цi, школи високi, змiни врожайностi грибiв i ягiд можуть частково пояснити низьк обсяги заготiвлi для комерцiйних цшей. Але це не зменшуе !х еконо-мiчного i соцiального значення.
Л1тература
1. D.A. Taylor requisites for thriving rural non-wood forest enterprises/ Unasylva, Vol 50, 1999/3.
2. O. Saastamoinen Forest policies, access rights and non-wood forest products in northern Europe/ Unasylva, Vol 50, 1999/3.
3. Adapted by S. Olmos Non-wood forest products: utilization and income generation in the Chech Republic, Finland and Lithuania/ forest products._
УДК 630*634.06 Acnip. Н.Г. Криницька - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОВИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
ЛЬВ1ВЩИНИ
Проанад1зовано сучасний стан дюових рекреацшних територш Л^вщини. Ви-користано якюш даш державного дюогосподарського об'еднання мЛьвiвдiсм i наць онадьного природного парку мСкодiвськi Бескиди" та матерiадiв подьових обсте-жень. Запропоновано шляхи тдвищення ефективностi використання дюових рекре-ацiйних ресурсiв.
Ключов1 слова: дiсовi рекреацiйнi ресурси, рекреацшна зона, рекреацiйне на-вантаження.
DoctorateN.G. Krynytska - USUFWT The characteristics of the Lviv forest recreational resources
In this paper the modern status of wood recreational territories of Lviv region is analysed. Qualitative data was used from state forestry association "Lvivlis" and national natural park "Skolivski Beskydy" and materials of field researchings. There are offered ways of rising of efficiency of use of wood recreational resources.
Keywords: forest recreational resources, recreational area, re4creational loading.
Льв1вщина характеризуемся багатим потенщалом люових ресуршв, що можуть бути використаш для вщпочинку i оздоровлення населення реп-ону, кра!ни та шших держав. Примюью рiвниннi люи використовують, як правило для короткотривалого вiдпочинку. В теплу пору року жителi мiст об-ластi часто здiйснюють по!здки "вихщного дня" у навколишнi лiси. Популяр-ними мiсцями довготривалого вiдпочинку i, зокрема туризму е лiси перед-гiр,я та прсько! частини регюну. Цiлющий вплив лiсу пояснюеться його мж-роклiматичними властивостями. На фiзичний та психiчний стан людини позитивно впливае здатшсть дерев видшяти кисень, фiтонциди, збагачувати по-вггря додатнiми iонами. Вiдпочинок на природi сприяе задоволенню естетич-них i пiзнавальних потреб сучасних людей. Таким чином оздоровчi власти-
вост лiсових територiй часто значно перевищують 1хню господарську щн-нiсть. Сумарний еколого-економiчний та соцiальний ефект, отриманий в результат рекреацiйного використання лiсiв, економiсти оцiнюють у кшька ра-зiв вище, нiж вартють вирощено! на цiй дiлянцi деревини [6].
Проблеми використання люових територш Львiвщини для потреб рек-реацп розглядаються в працях В.А. Кучерявого, М.1. Долiшнього, В.С. Крав-щва, С. А. Генсiрука, Я.М. Дiдик, В. Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко та шших [1, 3-5, 7]. На сучасному етат дослiдження важливо знайти тенденци розвит-ку лiсорекреацiйних зон, можливостей здачi 1х у короткострокове та довгос-трокове користування. Актуальними залишаються проблеми пiдвищення ефективностi використання люових рекреацiйних ресурсiв, регулювання мю-ткост i рекреацiйних навантажень мiсць вщпочинку, питання 1х благоустрою.
Дослiдження проводилися на теренах Львiвськоl областi, в межах державного люогосподарського об'еднання мЛьвiвлiсм з використанням апробо-ваних загальноприйнятих методик шляхом збору й порiвняльного аналiзу ви-робничо! документаци та даних польових експедицiйних обстежень люорек-реацiйних об'егав.
У результат аналiзу виробничо! документаци та матерiалiв польових обстежень встановлено, що на теренах Львiвськоl областi, в межах державного люогосподарського об'еднання "Львiвлiс" е 125588 га лiсiв, як виконують саштарно-гтешчш та оздоровчi функци. У складi цих лiсiв частка не вкри-тих лiсом люових земель становить всього 4572 га, тобто 3,64 %, а вкритих люом - 116409 га (92,69 %о). Люи, що виконують переважно саштарно-гте-нiчнi та оздоровчi функци, характеризуються своерщним породним складом. З помiж головних лiсоутворюючих порiд провщне мiсце посiдають листянi деревнi породи - бук i дуб. Деревостани з перевагою цих двох порщ зро-стають на площi 60643 га, що становить 52,1 % вкритих люом земель (рис. 1).
16790 20899
30218
□ Сосна щСмерека щЯлиця щДуб □ Бук □ lншi породи
Рис. 1. Розподл плош^ лшв, що виконуе саштарно-гтешчш та оздоровчi функци
за переважаючими породами (га)
При цьому буковi люи займають площу 30425 га (26,14 %), а дубовi -30218 га (25,96 %). Частка лiсiв з перевагою шпилькових деревних порщ становить 33,48 % (38976 га), решта - 14,42 % (16790 га) приходиться на iншi ль соутворюючi породи. Серед шпилькових лiсiв провiдне мiсце займають деревостани сосни, яю зростають на плошд 20899 га (53,62 %), друге - ялищ -10615 га (27,23 %) i трете - смереки - 7462 га (19,15 %). Цiнними для рекре-аци е також нелiсовi вiдкритi ландшафти, представленi здебiльшого пасови-
щами, сiнокосами та заболоченими дiлянками. В райош Бескидiв та на перед-пр'! лiсовi масиви у пологих мюцях змiнюються луками, утвореними в результат традицiйного випасу худоби в горах. У люах рiвнинного ландшафту поширеними e напiввiдкритi природнi бютопи чагарникових лук, утворенi в результат випасу свiйських тварин у люах.
Аналiзуючи зiбранi матерiали, нами з'ясовано, що в лiсах державного люогосподарського об'еднання мЛьвiвлiсм за перiод з 01.01.1990 р. до 01.01.20003 р. зменшилась кшьюсть, площа та розмiри лiсорекреацiйних зон. Так, якщо переЫчна площа однieï лiсорекреацiйноï зони в 1990 р. сягала 4,94 га то в 2003 - тшьки 3,29 га. Загальна площа люових дiлянок для вщпо-чинку зменшилася у три рази i сьогодш становить 102 га. За цей перюд ско-ротилась з 62 до 31 кшьюсть лiсорекреацiйних зон. Тенденщя зменшення об-сягу люових земель у рекреацiйному користуваннi ймовiрно спричинена не-досконалою регiональною люовою полiтикою, що призвела до попршення бюджетного фiнансування лiсогосподарських пiдприeмств. Упродовж остан-нiх 13 рокiв тшьки окремi лiсгоспи вкладали кошти у збереження та вщнов-лення люорекреацшних зон. До прикладу, Жовкiвський державний люгосп впродовж 1998 року для таких цшей затратив лише 300 гривень.
Дослщження свiдчать, що найбшьше рекреацiйних зон у 1990 р. було приурочено до листяних лiсiв, де 1'х загальна площа сягала 142 га (46,41 о), в тому чи^ 131 га (42,81 о) на дiлянках з перевагою дуба та 11 га (3,59 о) в насадженнях бука (рис. 2). У шпилькових лiсах рекреацшних зон було дещо менше, а 1'х загальна площа складала 98 га (32,03 о), в тому чи^ в насадженнях ялищ - 57 га (18,63 Z), сосни - 36 га (11,76 о) та смереки - 5 га (1,63 о) (рис. 2). Загальна площа рекреацшних зон у насадженнях шших де-ревних порщ не перевищувала 14 га (4,58 о) (рис. 2). На лiсових землях не вкритих лiсом рекреацшш зони було влаштовано на плошд 48 га (15,69 о). Таким чином 84,31 о рекреацiйних пунктiв було влаштовано на вкритих ль сом землях. На початок 2003 р. ситуащя дещо змшилася (див. рис. 2).
Площа рекреацшних зон на вкритих люом землях зменшилася в 3,2 рази, а на не вкритих люом землях - тшьки в 2,2 рази i становила вщпо-вщно 78,43 о та 21,57 о вщ ïx загальноï площi. При зменшенш у 2,7 абсо-лютноï площд рекреацiйниx зон у листяних люах до 52,94 о зросла ix вiдносна частка. Останнi змiни вiдбулися за рахунок iстотного зменшення рекреацшних зон у люах шпилькових деревних порщ i зокрема у насадженнях смереки.
Загальна рекреацшна мютюсть лiсiв, що виконують переважно сат-тарно-гтетчш та оздоровчi функци в межах державного люогосподарського об'еднання мЛьвiвлiсм, становить 628000 чоловш (при нормативi 5 чол/га). Рекреацшна ж мютюсть вщпочинкових зон зменшилася з 1600 чоловш в 1990 р. до 490 чоловш у 2003 р. Допустимi рекреацiйнi навантаження в лiсаx, що виконують саштарно-гтетчт та оздоровчi функци сягають 880000 чоло-вiк (при нормативi 7 чол/га). В рекреацшних зонах допустимi рекреацiйнi навантаження зменшилися з 2100 чоловш у 1990 р. до 590 чоловш у 2003 р. Ос-новне рекреацшне навантаження припадае на зелет зони населених пунктiв, якi використовуються здебiльшого для нетривалого вiдпочинку. Кращд рекре-
ацшш дiлянки - "Джерело", мРадичiв лю" Дрогобицького лiсгоспу, "Сосно-вий бiр" i "Калинка" Радехiвського, "Колиба" Сколiвського, "Пролiсок" Ста-росамбiрського.
□ Не вкрита люом площа □ Сосна
□ Смерека □ Ялиця
□ Дуб □ Бук
□ 1ншл
□ Не вкрита люом площа □ Сосна
□ Смерека □ Ялиця
□Дуб □ Бук
□ 1ншл
а) площа (га) люорекреащйних б) площа (га) люорекреащйних
зон станом на 01.01.1990 р. зон станом на 01.01.2003 р.
Рис. 2. Спiввiдношення площ лкорекреацшних зон та Xрозмщення у насадженнях переважаючих порiд
З рекреацшною метою використовуються також територи нащональ-них природних парюв. Станом на 1.01.2000р. мережа природно-заповщного фонду Львiвщини охоплювала 342 об'екти загальною площею 113167 га, що становить 5,2 % и територи. За останш роки створено Надсянський регь ональний ландшафтний парк площею 19428 га, який у 1999р. був включений до Мiжнародного Польсько-Словацько-Укра1нського бюсферного резервата "Схiднi Бескиди" та нащональш природнi парки "Яворiвський" i "Сколiвськi Бескиди". Крiм цього в област iснують три регiональнi ландшафтнi парки загальною площею 28276 га: "Знесшня" в межах Львова, "Верхньодшстровсью Бескиди" (8536 га) та "Надсянський" (19478 га).
Польовими обстеженнями люорекреащйних зон встановлено, що !х благоустрш, як правило включае створення дорiжково-стежковоl мережi, об-ладнання мiсць для вщпочинку та ночiвлi, пiдготовку майданчиюв i дров для вогнищ, притулюв на випадок негоди, нагромадження рiзного обладнання (кiлочки для наметiв, швентар для прибирання мiсця ночiвлi тощо), опоряд-ження джерел i джерелець, влаштування оглядових майданчикiв, iгрових га-лявин, дитячих лiсових майданчикiв, автостоянок, смiттезбiрникiв.
Невiд,емними атрибутами переважно! бшьшосл обстежених люорек-реацiйних зон е також лiсовi меблi - столи i лави, на яких можна розташува-тися з обiдом, а також мюця особисто! гiгiени. Однак окремi лiсорекреацiйнi зони не мають шформащйних покажчикiв, схем мiсць вщпочинку, дорогов-казiв, правил для вщпочиваючих, мiсць особисто! гiгiени i т. п. На всш територи Львiвщини недостатня увага придiляеться еколопчним (природошзна-вальним) стежкам, якi представляють собою своерiднi музе! природи, де ек-
спонуються дерева i трави, птахи i звiрi, джерела i рiчки, галявини i просiки. На таких стежках можна не тшьки ознайомитись з мальовничим ландшафтом, з рослинним i тваринним свiтом рiдного краю, а й вiдпочити, запросити туди гостей, розповюти про таемнищ природи дггям тощо. У Нiмеччинi в бу-ферних зонах природних паркiв е широка мережа природопiзнавальних стежок, призначених для еколопчно! освiти населення. На Львiвщинi цiкавою лiсорекреацiйною дшянкою е "Стежка 1вана Франка", що розташована в кварталi 21 Нагуевицького люництва Дрогобицького державного лiсгоспу. Ця люорекреацшна зона приурочена до ушкального за сво1м складом дубово-ялицевого деревостану (5Дзв 5Яц). Вона займае площу 15 га, в тому чи^ вкриту лiсом - 14,4 га. Тут обладнано дитячий казковий майданчик, двi стоянки для автомобшв i прокладено 3 км шшохщних та велосипедних дорiжок. Доречно зазначити, що з року в рж протяжшсть пiшохiдних i велосипедних дорiжок як в районах розмщення лiсорекреацiйних зон, так i в люах, що ви-конують саштарно-гтешчш та оздоровчi функци, зростае. До прикладу, в 1900 р. загальна протяжшсть шшохщних i велосипедних дорiжок в районах розмiщення вiдпочинкових зон становила всього 30 км, а в 2003 р. вона майже подвошася i сягнула 59 км.
Кшьюсне сшввщношення окремих елементiв благоустрою в люах, що виконують переважно саштарно-гтешчш та оздоровчi функци на теренах ль сорекреацiйних зон показано на рис. 3.
Щмюця для розбивки наметiв
□ стоянки для автомобшв Пдитячi спортивнi майданчики
□ мiсця для розведення вогнищ
□ м1сця для розбивки наметв
□ стоянки для автомоб1л1в
□ дитяч1 спортивн1 майданчики
□ м1сця для розведення вогнищ
а) люорекреацшт зони б) лкорекреацшш зони
станом на 01.01.1990 р. станом на 01.01.2003 р.
п г* • ~ • • • • • • •
Рис. 3. Благоустрш лшв, що виконують переважно саштарно-гтешчш та оздоровчь функци, г функци л1сорекреацшних зон
Як видно з наведених дiаграм, найпопуляршшим елементом благоустрою е мюця для розведення вогнищ, загальна кшьюсть яких сягае 170. Змен-шення мюць для розведення вогнищ, розбивки наме^в, дитячих спортивних майданчикiв i стоянок для автомобшв в люорекреацшних зонах спричинено ютотним скороченням мiсць вщпочинку у продовж останнього десятилiття. Разом з тим привертае увагу тенденщя збшьшення (в 1,6 рази) кшькоси люо-
рекреацшних зон у мiсцях розмiщення санаторив, туристичних баз, готелiв, кемпiнгiв, будинюв мисливця i рибалки. Якщо в 1990 р. в таких мюцях було тшьки 17 лiсорекреацiйних зон, то у 2003 р. !х кiлькiсть зросла до 28.
1нша тенденцiя, виявлена нами у процес дослiджень, стосуеться орен-ди зон вщпочинку. В минулому зони вщпочинку у державному лiсовому фондi могли передаватися тшьки у коротко, або довготривале користування державним шдприемствам та оргашзащям. Прикладом цього може служити зона вщпочинку "Сприня", передана (безкоштовно) Самбiрським державним лiсгоспом в довгострокове користування Самбiрському районному вiддiлу освгги. В нових економiчних умовах вперше у Жовкiвському державному лiсгоспi, було здано в оренду ТзОВ '^зинг - Торговий дiм" дiлянку люового фонду площею 4,9 га, для рекреацшного використання упродовж 10 роюв. При цьому, орендна плата становить 5004 гривш на рiк, тобто 1021,22 гри-вень за один гектар на рж. Можна сподiватися, що подiбнi iнiцiативи не тшьки покращать фшансовий стан шдприемства, а й змiцнять мiсцеву економжу.
Проведенi дослiдження свiдчать, що на Львiвщинi широкi люорекре-ацiйнi можливост поки що дуже слабо зреалiзованi. Однiею iз головних причин цього е недосконала регiональна еколого-економiчна полiтика. Львiвщи-на мае велику перспективу в розвитку люорекреацшно! сфери. Саме мюце-розташування областi, И геопол^ичне i геокультурне положення сприяе тому, що вона може вщгравати роль своерщного моста в Свропу. До того ж на Львiвщинi е великi природно-ресурснi можливост оргашзацп зимових видiв рекреацшно! дiяльностi, зокрема гiрськолижних. Гiрськолижнi поля с.м.т. Славське, с. Тисовець, с. Розлуч, м. Турка вважаються одними з найкращих у краАт. В даний час в регюш освоено всього близько десятка прськолижних спусюв. Проте, зважаючи на зростаючий попит уже в найближчш перспективу 1х можна довести до 50-100 i обслуговувати за сезон щонайменше 200300 тисяч аматорiв зимового вщпочинку в горах. Про зростання популярност зимового вiдпочинку в гiрськiй частит Львiвщини свiдчить попередне (за швроку наперед) резервування мiсць в готелях Славська на Ычень-лютий не тшьки громадянами Украши, а й Австрали, Америки, Нiмеччини та iнших кра!н. Контрастнiсть i мальовничiсть ландшафтiв прських масивiв, вiдносна чистота екологiчного середовища, загальновiдомi клiматотерапевтичнi, баль-неологiчнi ресурси роблять даний регюн привабливим для шоземних турис-тiв. Валютнi надходження вщ курортно-рекреацшно! дiяльностi в цьому регь онi можуть стати тим первинним кашталом, який дасть змогу ютотно змщни-ти регiональну економшу.
Програма рацiонального освоення i охорони люового рекреацiйного фонду областi, основу якого становлять прсью курортнi люи та лiси зелених зон мют i населених пунктiв, визначаеться регюнальною лiсовою та рекре-ацiйною пол^икою. Метою тако! полiтики е перспективне перетворення рек-реацшно-туристично! шдустри област на одну з провiдних сфер регюнально! економiки. Для пiдвищення ефективност використання лiсових рекреацiйних ресурсiв Львiвщини пропонуемо:
• розробити систему eKOHOMiHHHx шструментш, яка б стимулювала лшокорис-TyBa4iB використовувати i облаштовувати лiсовi територи для туризму i вщ-починку населення;
• створити на природоохоронних теpитоpiях област мережу природо-тзна-вальних стежок для використання !х з навчально-освiтньою метою;
• проводити полгтику заохочення мюцевих оpганiв влади i приватних швесто-piв до розвитку сучасно! туристично! та рекреацшно! бази на лшових терито-piях (туpистичнi бази для тривалого i короткочасного вiдпочинку, наметовi табори, навчально-освiтнi стежки, лижнi курорти тощо);
• посилити сп1впрацю та координацию дiй оpганiв мiсцевого самоврядування i постшних лiсокоpистувачiв в питант освоення, благоустрою та впорядку-вання лiсових теpитоpiй з метою рацюнального використання i охорони при-мшьких рекреацшних лiсiв.
Л1тература
1. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Коп1й Л.1. Люи Захщного репону Укра!ни/ Науко-ве товариство 1м. Шевченка, МО Укра1ни, УкрДЛТУ: Вщп. Ред. Генарук С.А. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
2. Дейнека А.М., Копач М.В. Проблеми i перспективы рекреацшного використання лшв Льв1всько! обласп// Региональна економка № 2, 2001. - С. 171-175.
3. Карпатский рекреационный комплекс. Долишний М.И., Нудельман Н.С., Ткачен-ко К.К. и др. - К.: Наук. думка. 1984. - 148 с.
4. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К: Наук. думка, 1981. - 247 с.
5. Рекреацшна пол1тика в Карпатському репот: принципи формування, шляхи ре-ал1заци (Кравщв В.С., Свдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В.) - Чершвщ, 1995. - 72 с.
6. Синякевич ИМ 1нструменти екополтики: теор1я i практика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
7. Фурдичко О.1., Бондаренко В.Д. Люорекреацшш ресурси Льв1вщини та напрям-ки 1х ефективного використання// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчг - Льв1в: Логос, 2000. - 248 с.
УДК 630*26:630*913 Ст. наук. ствроб. Г.Б. Гладун,
канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА iM. Г.М. Висоцького
СУЧАСНИЙ АГРОЛ1СОЛАНДШАФТ: ФОРМУВАННЯ ТА ОХОРОНА
Пропонуються шляхи вир1шення проблем, що юнують у сучасних ландшафтах завдяки порушенням регламентованих норм у природокористуванш i, насамперед, нерацюнальному використанш сшьськогосподарських земель та 1х надм1рн1й госпо-дарськш освоеносп. Розглядаеться порушене коло питань та формування сучасних агролюоландшафтсв.
Ключов1 слова: агролюоландшафт, люоаграрний ландшафт, охорона, принципи формування
Senior scientific employee G.B. Gladun - URIFFM named after G.M. Vysotskiy Modern agroforest landscape: formation and protection
The ways to solve the problems, which exist in modern landscapes due to infringements of regulated norms in nature using and first of all due to irrational using of agricultural lands and their excessive economical exploitation are proposed. The above-mentioned questions as well as formation of modern agroforest landscapes are discussed.
Keywords: agroforest landscape, forest and agrarian landscape, protection, principles of formation
