CC BY
24
Мыклуш С.И., Мыклуш Ю.С., Дудыч Р.И. Лесоводственно-таксаци-онная характеристика буковых древостоев Расточья и Ополья
За материалами повыдельной базы данных лесоустройства, проанализированы распространение и таксационные характеристики буковых лесостоев Расточья и Ополья. Значительное распространение семенных лесостоев указывает на необходимость прорабатывания путей ведения хозяйства в них и соответствующих нормативов с целью эффективного использования их разноплановых функций. Установлено, что для оптимизации структуры насаждений и эффективного использования их разносторонней функции нужно проработать пути ведения хозяйства в них, таблиц хода роста нормальных буковых древостоев, в частности букняков искусственного происхождения и нормативы оценки и использование многогранной функции лес
Ключевые слова: бук лесной, насаждение, рост, производительность, таксационные показатели.
Myklush S.I., Myklush Yu.S., Dudych R.I. Forest inventory characteristic of beech stands of Roztochya and Opillya
Spreading and inventory characteristics of beech stands of Roztochya and Opillya were analyzed considering materials of stratum database of forest management. Considerable spreading of seed-cultural stands points at necessity of elaboration of forest management courses and appropriate norms on purpose of efficient using of their diverse functions. It is set that for optimization of structure of planting and effective use of their scalene functions it is needed to work out the ways of menage in them, tables of motion of growth of normal beech beechen stands, in particular beech beechen forests of artificial origin and norms of estimation the use of many-sided functions of the forests.
Keywords: European beech, border of natural habitat, stand, growth, productivity, inventory indices.
УДК 581.630*243.631.57 Доц. В.Б. Бальковський, канд. с.-г. наук -
Львiвський НАУ
ДЕРЕВН1 РЕСУРСИ Л1СУ П1ВШЧНО-ЗАХ1ДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРА1НИ
Виконано оцшювання стану деревних ресурав Волинсько!, Львiвськоi та Рiв-ненсько! областей. Розроблено систему базових iндикаторiв для тако! оцшки i запро-поновано заходи зi стабшзацп використання мюцевих деревних ресурав люу. Вста-новлено, що завдяки численним курортам i санаторним комплексам, лшувально-оз-доровчим центрам i центрам прськолижного спорту лiсовi масиви слугують мюцем вщпочинку та оздоровлення для значно! кшькосп людей. Рекреацшне навантаження на лiс не зменшуеться протягом всього року, хоч окремi лiсовi ландшафти (прсько-лижш маршрути, береги озер i рiчок, ягiдники, грибнi мiсця) мають вщповщне се-зонне навантаження.
Ключов1 слова: ресурси, запас, прирют, лiсистiсть, вiдновлення лiсу, рекреащя.
Вступ. Волинська, Льв1вська 1 Р1вненська област займають важливе прикордонне розташування 1 характеризуются значними люовими ресурсами. Тому стан цих ресурЫв 1 масштаби !х використання мають не лише важливе економ1чне, а й певне еколопчне значення для вЫе! держави. Врахову-ючи сучасний р1вень суспшьно-економ1чних вщносин 1 складност переходу в1тчизняно! економжи на систему збалансованого розвитку, проблема люоко-ристування у регюш е актуальною.
Серед розма!тих люових ресурЫв головним продуктом люу залишаеться деревина, що змушуе нас обмежитись оцшкою саме !! з урахуванням еколопч-
но! функци самих лiсiв. Цi функци охоплюють i ценотичне значення лiсових угруповань, 1х роль у рекреацiйно-оздоровчiй дiяльностi суспiльства [1, 6].
Матерiал i методи. У дослiдженнях використано люовпорядкувальш та статистичнi матерiали, якi дають цiлком репрезентативну характеристику стану люових ресурсiв регiону протягом останнього ревiзiйного перiоду.
Оцiнку лiсових (деревних) ресурЫв здiйснювали за методикою З.В. Герасимчук, А.Г. Шапаря i В.Б. Хазана [3, 6, 8]. З щею метою було скла-дено структурну схему агрегованого шдикатора стану деревних ресурЫв. Пiд час визначення агрегованого шдикатора яюсного складу деревних ресурЫв
раховували набiр вiдповiдних базових iндикаторiв (рис. 1).
Рис. 1. Структурна схема формування агрегованого шдикатора стану деревнихресурыв лщ
Обраш базовi шдикатори становлять певне коло ощнки стану деревних ресурЫв i створюють можливiсть використання числових показникiв. Результата ощнки базових iндикаторiв визначали за унiфiкованою вимiрною шкалою, яка прийнята для характеристики яюсних показниюв системи i для формування дшових заходiв [3, 6]. Означена шкала складаеться з 5 станiв розвитку територи, яким вiдповiдають рiзнi рiвнi показникiв: еталонний стан - 1.0-0.8; сприятливий стан - 0.8-0.6; задовшьний стан - 0.6-0.4; загрозливий стан - 0.4-0.2; критичний стан - 0.2-0.0.
Кожен з блоюв системи складаеться зi сукупностi вiдповiдних базових iндикаторiв. Вони визначають кiлькiснi та яюсш характеристики деревних ресурЫв. Зокрема, наявнiсть ресурсу оцiнена за поширенням лiсiв, запасом дереви-ни в них i рiвнем 11 використання. Якiсть ресурсу залежить вщ складу насаджень, панiвних лiсотвiрних порщ, !х приростiв та рiвня люовщновлення в регiонi.
Особливе значення мае еколого-стратепчна оцiнки ресурсу. Якщо першi два базуються переважно на бюценотичних i економiчних показниках, то останнш свiдчить про вiдповiднiсть лiсокористування стратеги збалансо-ваного розвитку. Тому базовими шдикаторами тут обрано характеристики функщонального та екосистемного стану насаджень, рiвню 1х заповiдностi, рекреацiйного використання.
Сукупшсть значень блокiв базових iндикаторiв використано для визначення агрегованого шдикатора деревних ресурЫв регюну. Вiдповiдно до його рiвня оцiнки визначенi принципи господарсько! стратеги у лiсах регюну на основi збалансованого розвитку.
Результати дослвдження. Л1с - це одна з найважливших складових природних ресурЫв. Вш мае не лише економ1чне значення в життед1яльност1 суспшьства, а й виконуе важлив1 еколопчш функцн у природному середови-шд [1, 2, 5]. Його роль в регюш залишаеться координацшною, бо сам регюн належить до географ1чно! зони (Полюся { Люостеп), де л1сов1 ландшафти зав-жди були коршними, автохтонними бюгеоценозами.
Дшова деревина формуеться у процес росту люоутворювальних порщ { мае тривалий ресурсний цикл. Коршш м1сцев1 породи (дуб, сосна, бук, яли-на) вщзначаються високояюсною деревиною. Але вш техшчно! стиглост цих порщ сягае 80-100 р. Тому ресурсний цикл таких насаджень тривалий, а яюсть деревини значною м1рою залежить вщ вчасного виконання основних люогосподарських заход1в догляду за люом.
У похщних порщ (осика, береза, граб, вшьха Ыра, верба) вш техшчно! стиглост ютотно менший, у межах 40-50 роюв. Яюсть деревини в них значно нижча, через що використання !! у виробнищв обмежене. Водночас, через вщсутшсть цшеспрямованих господарських заход1в, вщбуваеться поширення похщних порщ на м1сщ коршних люоутворювальних вид1в. Таке явище вщ-буваеться з р1зних причин: надм1рних рубань головного користування (на-самперед суцшьних), брак доглядових рубань, потужних осушувальних мель орацш, пожеж, розвитку вогнищ шюдниюв { хвороб тощо.
Оцшка деревних ресурс1в не обмежуеться економ1чним !х значенням. Лю вщграе важливу еколопчну функцш в довюлль Ця функщя проявляеться у ста-бшзаци чинниюв середовища { в створенш специф1чних умов не лише на тери-тори люового бюценозу, а й на значнш вщсташ вщ нього. Регуляцшна функщя лю1в проявляеться у вс1х або майже вшх чинниках середовища: у температурному режиму водозабезпеченосп, р1вш сонячно! рад1аци, перемщенш повггряних мас, !х газообмш1 тощо. Отже, люи е важливою складовою природних ресурс1в { запорукою стабшьносп умов середовища у вс1х рослинно-кшматичних зонах.
Ощнюючи еколопчну роль люових насаджень, враховуемо { специфшу взаемозв'язюв, яю вщбуваються в ньому м1ж окремими компонентами цього складного бюценозу. М1ж його живими компонентами юнують прям1 та опосеред-коваш зв'язки, порушення яких може стати причиною втрати люом природного це-нотичного потенщалу. Бюлопчна (ценотична) структура люового угруповання та його еколопчна роль у довюлш надзвичайно складш та р1знопланов1 (рис. 2).
Рис. 2. Схема взаемозв'язтву льсовому бюценоз1
Наявнють лiсiв - одна з основних передумов економiчноl та еколопч-но1' стабшьност в регiонi. Лiсовим фондом називають сукупнiсть усiх лiсiв, якi знаходяться там [2, 7]. У швшчно-захщних областях (ПЗО) площа лiсiв становить понад 2 244 тис. га (Волинська обл. - 697,3; Львiвська обл. - 689,9; Рiвненська обл. - 857,7). Таким чином, люовий фонд вЫх трьох областей до-сить значний, хоч лiси зосереджеш найбiльше у пiвнiчних полiських i швден-но-захiдних карпатських районах (рис. 3).
а) Волинська
б) Льв!вська
в) Р|виенська
Рис. 3. Спiввiдношення лкового фонду на територи пiвнiчно-захiдних областей
Украти (тис. га)
Важливою характеристикою люового фонду е показник лiсистостi територи. На територи ПЗО вш iстотно змiнювався у шслявоенний перiод, що було пов'язано зi станом господарства та його вщбудовою протягом цих деся-тирiч (табл. 1).
Табл. 1. Динамит лiсистостiу повоенний перюд, %
Област! % л1систост1 за роками
1946 1956 1973 2000 2008
Волинська 17.2 23.1 31.7 31.2 30.6
Льв1вська 24.9 24.0 26.1 26.5 28.3
Ивненська 28.5 30.9 34.3 35.3 36.0
Таким чином, цей показник за шслявоенний перюд зрю у вЫх областях, а найбшьше - на територи Волиш, де люистють збшьшилась за цей час мало не вдвiчi. Зазначимо, що рiвень люистост регiону е одним з найвищих в Укра'ш, що свщчить про високий бiологiчний потенцiал мюцевих лiсових ре-сурсiв. Зараз люистють ПЗО досить висока i значно перевищуе цей показник в Укра'ш (рис. 4).
40
35
30
1 п/
• /О
Волинська Льв1вська Р1вненська Рис. 4. Сучасна л^ист^ть територи ПЗО (%)
Для порiвняння, переЫчний показник люистост Укра'ни становить лише 15,6 % i е найнижчим серед европейських кра'н, де вiн досягае 30 % [2]. Отже, у ПЗО люистють вщповщае европейським стандартам, хоч i посту-паеться таким кра'нам, як Югославiя i Болгарiя (вщповщно 41.1 i 34.4 %).
Однак люистють perioHy не piBHOMipHa. У ггрських i полiських районах по-казник люистостг досягае 55-60 %, тодi як у центральних лiсостепових районах вш знижуеться до 10 %.
Запас деревини в лгсах ПЗО досить значний i становить 349 млн м , що становить майже 26,5 % запасу деревини в лгсах Украши. Однак, запас стигло! деревини тут поpiвняно невисокий i не перевищуе 8.1 % загального запасу. Якщо вважати, що запас у цгй вгковгй гpупi лiсiв повинен становити близько 12 %, то запас придатних до зaготiвлi деревини насаджень утрачений майже на третину. До того ж, варто враховувати запаси деревини, як знахо-дяться у II груш експлуатацгйних лiсiв. Там стиглi та пеpестiйнi насадження мають ще менший запас деревини, який не перевищуе 14,0 млн м . Отже, по-казник мгсцевих запасгв деревини, яка може бути використана в процесг рубань головного користування, не перевищуе 3,5 %, що, на нашу думку, найбгльш реально вгдображае реальну картину деревних лгсових pесуpсiв у pегiонi. Все це свгдчить про значну виснаженгсть мiсцевих лiсiв, що пгдтвер-джуеться й гншими базовими показниками мгсцевих деревних pесуpсiв. Дефг-цитнiсть якюно! деревини е важливою економiчною проблемою в регюш, як i для вЫе! Украши.
Рiвень використання деревних ресурсгв у pегiонi залишаеться досить високим, що посилюе виснaженiсть лгсових pесуpсiв. Зaготiвлi деревини в процесг рубань головного користування щороку охоплюють до 6 тис. га. При розрахунковгй лiсосiЦi в межах 1250-1430 тис. м , щороку на територи пгвнгч-но-зaхiдних областей тгльки цими рубаннями десятки лiсозaготiвельних орга-нгзацгй отримують близько 1500-1600 тис. м деревини. Це означае, що переруб розрахунково! лгсосгки становить 11,5-15,3 %.
Окремо зазначимо про поширення сaмовiльних рубань, якi стали справжнгм стихiйним лихом для люового господарства. Вони досягають 1523 тис. м на ргк i щороку зростають на 10-15 %. Самовшьш рубання спрямо-вaнi на забезпечення приватних люопилень, якi часто не мають навгть державно! реестраци.
Значно! школи деревним ресурсам лгсу завдають пpиховaнi рубання, коли пгд виглядом сaнiтapних i поступових рубань здгйснюють пpомисловi зaготiвлi деревини. За обсягом заготгвель вони можуть навггь удвiчi, а то й бгльше перевищувати розрахункову лгсосгку, що е основною причиною вис-наження деревних ресурсгв лгсу i становить загрозу для подальшого вгдтво-рення 1хнього бюлоггчного потенцiaлу.
Якгсть деревних ресурсгв визначаеться за показниками складу насаджень, ix продуктивностг та вiдтвоpювaностi. Саме цг показники якостг було обрано за базовг гндикатори лгсових ресурсгв.
Насадження ПЗО розташованг у двох лгсорослинних зонах: лгсовгй та люостеповш. Вони займають ргзнг елементи рельефу: вгд ггрських схилгв Карпат до низовин Полгсся. Тому цг насадження дуже ргзняться за видовим складом, структурою, продуктивнютю та гншими показниками. За видовим складом у лгсах ПЗО переважають шпильковг породи (рис. 5).
а) шпильков1
б) тверд олнстяш
г) м'яколистяш
д) шип породи
Рис. 5. Розподт ярового фонду ПЗО за пашвними породами (тис. га)
Соснових лiсiв найбшьше у Волинськш та Рiвненськiй областях, тодi як ялинники поширеш в Карпатах. Твердi листянi породи (дуб i бук) домшу-ють у лiсах Львiвськоl областi. Значш площi дубових лiсiв знаходяться також у Волинськш та Рiвненськiй областях, переважно у швденнш !х частит. М,яколистянi насадження з переважанням вшьхи та осики поширенi на пони-жених елементах рельефу, зокрема на заболочених площах Полюся (табл. 2).
Табл. 2. Розподiя ярового фонду за пашвними породами
№ Лшоутворювальт породи Площа насаджень, тис. га
Волинська область Льв1вська область Пвненська область Разом
1. Шпильков1 402.7 97.0 475.1 974.8
2. Тверд1 лнстят 110.5 185.5 77.8 373.8
3. М'як1 лнстят 179.3 46.4 167.6 393.3
4. 1нш1 види 1.4 1.5 1.8 3.7
При цьому насадження вщзначаються високою яюстю. Високобош-тетнi насадження займають близько 20 % люово! площi, тодi як на частку низькобоштетних припадае не бшьше 5,6 % територи.
Водночас продуктившсть мiсцевих лiсiв порiвняно невисока. ПереЫч-ний запас деревини у стиглих люах рiдко перевищуе 250-310 м /га. Для по-рiвняння, в лiсах Роси цей показник досягае 600-700 кбм/га. Водночас рiчний
33
прирют деревини становить близько 4,0 м /га, а в Карпатах - навггь 5,1 м /га (тодi як у росшських люах - лише до 3,5 м /га). Це значний природний потен-щал мiсцевих лiсiв. Отже, основна проблема люу - в його виснаженост^ що може стати причиною втрати його бiологiчного потенщалу, якщо до лшвни-чо! справи не буде вжито принцип збалансованого розвитку.
Вжовий склад лiсових насаджень теж свщчить про надмiрнi рубання головного користування (табл. 3).
Табл. 3. Шкова структура яшв (%)
№ Класи вшу лшових насаджень Площа л1Ыв, %
Волинська область Льв1вська область Р1вненська область ПереЫчннй показник
1. молодняки 43 36 31 37
2. середньов1ков1 42 45 44 43
3. пристигаюч1 11 13 16 13
4. стнгл1 та перестшт 4 6 9 7
У люах переважають молодняки та середньовiчнi насадження, кшь-юсть яких сукупно становить 75-85 %. Найпрше ситуацiя склалась з люами
стиглого i перестiйного вiку, тобто з насадженнями, якi можуть використову-ватися у рубаннях головного користування. Навггь за цими матерiалами мож-на сказати, що полюью лiси виснаженi i потребують мораторiю на рубання деревини щонайменше на 10-15 роюв.
Рiвень лiсокультурних робiт на територii ПЗО досить високий. Щоро-ку вщновлення лiсу на порубах i не придатних до сшьськогосподарського ви-користання впддях проводиться на площi 13-14 тис. га у люових культурах впроваджуються головш лiсоутворювальнi породи регюну, зокрема: сосна, ялина, дуб, бук тощо. Це свщчить про високий потенщал новостворених ль сових ландшафта.
Еколого-стратегiчна оцiнка деревних ресурсiв люу базуеться на функщ-ональному розподш насаджень, !х долученi до природно-заповщного фонду, рекреацiйному використаннi лiсових ландшафта. Щ показники свiдчать про стабшьнють захисних функцiй лiсу, його роль у регулюванш основних чинни-юв природного середовища, про розмiри рекреацшного потенцiалу в регiонi.
Усi люи ПЗО подiлено на 2 групи. Люи I групи охоплюють до 21,5 % люового фонду. Сюди належать насадження, як виконують водоохоронну i захисну роль навколо рiчок i на крутосхилах, а також саштарно-гтешчш та оздоровчi насадження навколо мют i курортiв тощо. ВЫ господарськ заходи у цих люах спрямованi на збереження i вщновлення iхнiх захисних i рекре-ацшних функцiй. Заготiвельнi роботи здiйснюються в люах 2 групи, яких у ПЗО переважна бшьшють (до 78,5 % люового фонду). Саме вони залишають-ся сьогоднi вкрай виснаженими штенсивними рубками головного користування. У молодняках часто вщбуваеться небажана змша корiнних лiсоутво-рювачiв на похщш, малопродуктивнi. Тому режим користування деревиною в люах II групи потребуе довготривалого обмеження.
Окрему категорш в складi лiсiв 1 групи становлять насадження спещ-ального цшьового призначення, видiленi у складi природно-заповщного фонду (ПЗФ). Заповiднiсть найцшшших лiсових масивiв можна розглядати як важливий чинник екологiчноi стабiлiзацii в регюш. Ця категорiя лiсiв на те-риторii ПЗО становить 495,5 тис. га, що становить близько 8,1 % територи регюну (табл. 4). Для порiвняння, подiбнi показники в сусщшх кра!нах ввро-пи досягають 12-15 % [2, 4].
Табл. 4. Л1си природно-заповьдного фонду ПЗО
№ Категорп охоронних територш Параметри ПЗФ, од./га
Волинська область Льв1вська область Р1вненська область Разом
Заповвдники 1/2976 1/2085 1/42289 3/47350
Нац1он. природт парки 2/88293 2/42763 - 4/131956
Ландшафтн1 парки - 4/47379 3/58708 7/106087
Заказники 215/91272 39/30429 123/60090 377/181791
Пам'ятки природи 116/5345 165/2358 64/815 345/8518
Запов1дн1 урочища 24/14518 48/6502 96/3188 168/24208
Площа охоронних територш 193247 132508 169717 495472
% заповвдност1 9.6 6.1 8.5 8.1
Примтка: категорп ПЗФ у техногенних ландшафтах не наведено.
Необхщно також враховувати потужне рекреацшне навантаження на Mic^Bi лiсовi ресурси. Завдяки численним курортам i санаторним комплексам, лшувально-оздоровчим центрам i центрам прськолижного спорту лicовi масиви слугують мюцем вiдпочинку та оздоровлення для значно1 кiлькоcтi людей. Рекреацiйне навантаження на лю не зменшуеться протягом всього року, хоч окремi лicовi ландшафти (гiрcьколижнi маршрути, береги озер i рiчок, ягiдники, грибнi мюця) мають вiдповiдне сезонне навантаження.
Якщо узагальнити матерiали аналiзу деревних ресурЫв лicу, агрегова-ний iндикатор 1хнього стану в ПЗО становитиме 0,31, що вiдповiдае загроз-ливому стану за ушфжованою вимiрною шкалою. Як було вщзначено вище, цей стан пов'язаний з виснаженням мicцевих деревних ресурЫв, а разом з ними i виснажешстю самих люових маcивiв. Тому, з погляду на значення люу у формуваннi стратеги збалансованого розвитку регiону потрiбно:
• затвердити мораторш на рубання головного користування термшом не мен-ше одного рев1з1йного перюду;
• посилити охорону наявних деревних ресурЫв вщ браконьерства та необгрун-тованих господарських рубань;
• збшьшнтн частку лшових насаджень у склад1 ПЗФ до 12 %;
• актив1зувати 1нвестицшну д1яльтсть для розвитку мюцевнх рекреащйно-оз-доровчих заклад1в.
Л1тература
1. Вахович 1.М. Фшансова пол1тика сталого розвитку регюну: методология формування та мехашзм реал1заци / 1.М. Вахович. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2007. - 496 с.
2. Генс1рук С.А. Принципи збалансованого природокористування та природовщнов-лення у люогосподарському виробницта / С. А. Генарук, Л.1. Копш // Збалансоване природокористування та природовщновлення. - К. : Вид-во ВЕЛ, 2008. - С. 12-14.
3. Герасимчук З.В. Еколопчна безпека регюну: д1агностика i мехашзм забезпечення / З.В. Герасимчук, А.О. Олексюк. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2007. - 280 с.
4. Дуда В.В. Науков1 принципи та методика управлшня люовими ресурсами на стади ль совпорядкування / В.В. Дуда // Лю1вництво i агролюомелюращя. - К. : Вид-во "Урожай". -1993. - Вип. 87. - С. 49-53.
5. Кравець П.В. Критери та вдикатори сталого управлшня люами Украши в контекст оцшки агробюр1зномашття / П.В. Кравець // Агробюр1зномашття Украши : теор1я методология, шдикатори, прилади. - К. : ЗАТ "Кчлава", 2005. - Кн. 2. - С. 389-417.
6. Методичш вказ1вки з розробки регюнальних стратегий сталого розвитку // А.Г. Ша-пар, М.А. Смець, П.1. Копач, С.З. Пол1щук, О.К. Тяпкiн, В.Б. Хазан. - Дншропетровськ: Вид-во "Монолгг", 2003. - 131 с.
7. Недельський В. А. Сучасний стан лшв Волиш. Природш ресурси, екология та охоро-на здоров'я Полюся / В.А. Недельський, 1.М. Мерленко. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2000. -С. 21-23.
8. Хвесик М.А. Стратегия сощально-економ1чного розвитку регюну (на приклад1 Во-линсько'1 области) / Хвесик М.А., Горбач Л.М., Н.В. Вишневська, Ю.М. Хвесик. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 376 с.
Бальковский В.Б. Древесные ресурсы леса северо-западных областей Украины
Выполнена оценка состояния древесных ресурсов Волынской, Львовской и Ро-венской областей. Установлена система базовых индикаторов для такой оценки и предложены мероприятия по стабилизации использования местных древесных ресурсов леса. Установлено, что благодаря многочисленным курортам и санаторным комплексам, лечебно оздоровительным центрам и центрам горнолыжного спорта, лесные массивы служат местом отдыха и оздоровления для значительного количе-
ства людей. Рекреационная нагрузка на лес не уменьшается в течение всего года, хоть отдельные лесные ландшафты (горнолыжные маршруты, берега озер и реки, ягодники, грибные места) имеют соответствующую сезонную нагрузку.
Ключевые слова: ресурсы, запас, прирост, лесистость, возобновление леса, рекреация.
Bal'kovskiy V.B. Arboreal resources of the forest of north-western areas of Ukraine
The estimation of the state of wood resources of the Volyn, L'viv and Rivne regions is executed. The system of base indicators is set for such estimation and measures are offered on stabilizing of the use of local arboreal resources of the forest. It is set that due to numerous resorts and sanatorium complexes, to the health centers and centers of mountain-skiing, forest arrays serve as the places of rest and making healthy for the most of people. The recreation loading on the forest does not diminish during throughout the year, though separate forest landscapes (mountain-skier routes, banks of lakes and rivers, berry patches, mushroom places) have the proper seasonal loading.
Keywords: resources, stocked, increase, wooded, proceeding in the forest, recreation.
УДК 630(477.41/.42):33 Ст. викл. З. О. Толчанова -
НУ водного господарства та природокористування, м. Пвне
ЗНАЧЕННЯ ПОЛ1СЬКОГО РЕГ1ОНУ В СИСТЕМ1 Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Дослщжено динамшу розвитку люогосподарського комплексу Укра!ни. Визначе-но роль люового господарства Швшчного (Полюького) регюну в системi люогосподарського комплексу Укра!ни. Встановлено, що доцшьним буде розроблення оргашза-цiйно-економiчних заходiв, спрямованих на пщвищення ефективност використання ль сових ресурав Швшчного (Полюького) регюну Укра!ни, а саме: створення гнучко! структури управлшня, яка посилить виробничо-економiчнi зв'язки мiж пщприемствами люопромислового комплексу в межах регюну; обгрунтування ефективносп оргашза-цiйно-економiчних вщносин у межах люопромислового комплексу регюну.
Ключов1 слова: люове господарство, люогосподарський комплекс, Швшчний (Полюький) регюн Укра!ни, люоресурсний потенщал.
Постановка проблеми. Люогосподарський комплекс Укра!ни - це ви-робничо-економ1чна система, яка об'еднуе люове господарство \ люозаготь вельну промисловють та входить до складу люопромислового комплексу Ук-ра!ни. Основною складовою люогосподарського комплексу е люове господарство, яке здшснюе розширене вщтворення та шдвищення продуктивност лю1в, посилення !хшх еколопчних функцш, захист та охорону, а також люов-порядкування та використання люових ресуршв.
Враховуючи те, що за останш тисячолпгя природш умови (грунти, кшмат) Укра!ни майже не змшилися, а площа лю1в, внаслщок впливу д1яль-ност людини, р1зко зменшилася, постае питання розроблення оргашзацшно-економ1чних засад вщтворення та рацюнального використання люових ре-сурЫв. Кр1м того, для територш, де лю становить основу регюнально! еконо-мжи, а люове господарство вщграе вагому сощально-економ1чну роль, важ-ливого значення набувае ефективне ведення люового господарства та стале управлшня люами [1]. В контекст сказаного, значну увагу варто придшити регюнам 1з найбшьшим люовим потенщалом, оскшьки саме вщ них потр1бно вщштовхуватися у формуванш важел1в рацюнального люокористування.
