CC BY
47
освiтлення та температурш чинники. Всього на дшянщ заготовлено 15 кг ви-сокояюсного насiння кари овально!. Це тшьки четверта частина всього урожаю за 2003 рж. Частина його вже в жовтш мiсяцi була знищена бiлками та iншими гризунами, що полюбляють смачнi i поживш горiхи кари.
Результати дослiдження урожайност на iнших дiлянках у попередш роки засвiдчили, що на територи Украши карiя регулярно плодоносить i дае високоякiсне насiння, яке, на жаль, не заготовляеться пращвниками люового господарства, за винятком Гайсинського люництва, де розпочали заготiвлю насiння кари прко!. Насiння кари, яке ми зiбрали в попереднi роки передане для створення 11 культур у Хмельницькш, Львiвськiй i Тернопiльськiй областях. Сшвпраця з працiвниками об'еднань мВiнницялiсм, мХмельницьклiсм, мЛьвiвлiсм та "Терношлкшс" дала змогу розробити технологiю вирощування сiянцiв кари, яка може бути використана i на iнших шдприемствах Украши. Достатня лiсонасiннева база та висока яюсть насiння створюють прекрасш пе-редумови для впровадження кари в лiсовi культури люостепово! зони Украши.
Лiтература
1. Божок В.О. Особливосп плодоношення та тдготовки насшня кари до виаву// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 93-96.
2. Рябчук В.П., Божок В.О., Божок О.П., Золотий П.С. Бюлопя та впровадження кари в люов1 культури Украши// Люовий та мисливський журнал. - 2001, № 4-5. - С. 30.
3. Добровольский В.И. Наставление по разведению орехов из рода гикори в лесхозах Европейской части СССР. - М.: Гослесбумиздат, 1951. - 18 с.
4. Кроткевич П.Г. Культура орехоплодных. - М.: Гослесбумиздат, 1954. - 150 с.
5. Липа О.Л. Визначш сади та парки Украши та !х охорона. - К.: КДУ 1м. Т.Г. Шев-ченка, 1960. - 176 с.
6. Молотков П.И. Древесные и кустарниковые породы дендрария Закарпатской ЛОС и Мукачевского лесокомбината// Выращивание устойчивых лесных насаждений. - Ужгород, 1971. - С. 80-107.
7. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения деревьев и кустарников. - К.: Наук. думка, 1976. - 396 с.
8. Рябчук В.П., Божок В.О. Особенности плодоношения карии в условиях Украины// Лесной журнал. - 2001, № 5-6. - С. 188-191._
УДК 630*627.3 Астр. Е.А. Кульчицька1 - УкрДЛТУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦШНО-ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В СИСТЕМ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИСМСТВ
З метою виявлення перспектив реал1зацп люогосподарськими об'ектами влас-них можливостей для розвитку рекреацшно-туристичного господарства у данш стат-т дослщжеш взаемозв'язки рекреацшно-туристично'х' д1яльносп з шшими видами дь яльносп люогосподарських тдприемств.
1 Наук. KepiBHm: доц. А.М. Bi4eBH4 - кафедра менеджменту ЗЕД, УкрДЛТУ
Doctorate E.A. Kulchytska - USUFWT
Prospects for recreational and tourism activity development in the frame of forestry enterprises
Interdependence of recreational-tourist activity and other activities of forestry enterprises is studied. According to this, prospects for recreational and tourist activity development by forestry are defined.
Свгговий досвщ розвитку туризму свщчить про те, що туристична ш-дус^я е високоефективним сектором нацюнальних eKOHOMiK. Однак, необ-хщно вiдзначити, що основою успiшного розвитку туристичного бiзнесу е рекреацiйно-туристичнi ресурси, як е собою сукупнiстю природних i штучно створених людиною об'екпв, що використовуються для надання рекреацшно-туристичних послуг та сприяють вщновленню та розвитку фiзичних, духов-них i нервово-психiчних сил людини. Провщне мiсце серед природних рекре-ацшно-туристичних ресурсiв захiдного регiону займають люи, якi поряд з продукуванням деревно1 сировини та побiчних продуктiв, е продуцентами рекреацшних послуг.
Враховуючи великий рекреацшно-туристичний потенцiал Карпатсько-го регюну та те, що подальший розвиток люозаго^вельно1 дiяльностi може загострити еколопчну ситуацiю, що забиратиме i без того обмежеш ресурси, в останш десятирiччя виключно1 актуальностi набула проблема використання люових насаджень у рекреацшно-туристичних цiлях.
Проблемi використання рекреацiйно-туристичних ресуршв, у т.ч. рекре-ацiйного використання лiсiв присвячено науковi працi Р. Возняка, С. Генсiрука, В. Кравщва, М. Нижник, М. Нудельмана, В. Павлова, А. Тарасова, О. Бейдика та ш. У багатьох з них вщзначаеться, що у деяких випадках рекреацшш та саш-тарно-оздоровчi функцiï лiсiв для суспiльства набагато цшшш^ нiж лiснi мате-рiали, а економiчна оцiнка лiсiв у зош iнтенсивноï рекреацiï може в десятки ра-зiв перевищувати вартють вирощеноï у них деревини.
Одним з заходiв бiльш ефективного використання рекреацшних люо-вих ресурсiв останшм часом називають реалiзацiю лiсогосподарськими об'ек-тами власних можливостей для розвитку рекреацшно-туристичного госпо-дарства [2]. Однак, поки що немае напрацювань з приводу шляхiв та напрям-кiв реалiзацiï цих можливостей. Тому, метою наших дослщжень е пошук найбшьш ефективних напрямкiв розвитку рекреацшно-туристично1" дiяльнос-тi лiсогосподарських пiдприемств.
Рекреацшне лiсокористування е невiд'емним видом дiяльностi люогос-подарських пiдприемств. Оскiльки штереси розвитку кожного елементу, що входять в систему, мають бути шдпорядковаш штересам розвитку системи в цшому, i водночас зберiгати свою шдивщуальну цiльову функцiю, то бiльш ефективне використання рекреацшно-туристичних ресурЫв лiсових шд-приемств повинно позитивно вплинути не тшьки на ефективнiсть рекре-ацшного лiсокористування, зокрема, але й повинно шдвищити ефективнiсть дiяльностi пiдприемства загалом. Тобто метою розвитку рекреацшно-турис-тично1' дiяльностi лiсового пiдприемства мае бути не просто максимiзацiя
функци цього виду дiяльностi, а його узгоджений розвиток з шшими видами дiяльностi шдприемства.
У зв'язку з цим, було проведено дослщження сумiсностi рекреацшно-туристично1 дiяльностi з iншими видами дiяльностi лiсових шдприемств. Результатом дослщження стала розроблена схема взаемозв'язюв рекреацшно-туристично! дiяльностi з шшими видами дiяльностi лiсогосподарських шдприемств (рис. 1). При побудовi схеми було використано матрицю сумiсностi рiзних видiв лiсокористування [1, с. 19], запропоновано оргашзащею БЛО, з врахуванням специфжи функцiонування вiтчизняних лiсових шдприемств. Необхiдно також вiдзначити, що шрим фоном вiдзначено конфлiктнi або не-гативнi моменти взаемоди рекреацшно-туристично1 дiяльностi з iншими видами дiяльностi лiсових пiдприемств (рис. 1).
Як бачимо, рекреацшно-туристична дiяльнiсть найбiльше конфлштуе з лiсозаготiвельною та переробною дiяльнiстю лiсового пiдприемства, оскшь-ки 11 здiйснення у перiод проведення операцш заготiвлi, транспортування та переробки як деревини, так i не деревних ресуршв лiсу стае неможливим. Бшьше того, здiйснення суцiльних рубань спричинюе естетичну загрозу, що може припинити рекреацшно-туристичну дiяльнiсть взагалi та ускладнити 11 розвиток у майбутньому. Водночас розвиток рекреацшно-туристично! дiяль-ностi обмежуе заго^влю та переробку як деревних, так i не деревних ресур-Ыв лiсу, вимушуе утримувати на кореш стиглi та перестиглi насадження, тд-тримувати рекреацiйнi лiси у належному станi, створювати належнi умови для вщпочинку, що потребуе певних видатюв.
Однак, як вiдзначено у працях А.1. Тарасова [4, с. 104], тенденщя до взаемовиключення люозаго^вель та рекреаци е помилковою, за виключен-ням перiоду лiсозаготiвельних робгг на лiсосiцi. Досвiд iндустрiально розви-нутих кра!н показуе, що розвиток рекреацшного лiсокористування не повинен бути шдставою для припинення люозаго^вель, якщо такi заготiвлi про-водяться на принципах неперервност та не виснажливосл. "У тiй мiрi, на скшьки рубання сприяють оздоровленню люу, а транспортне освоення лiсу робить його бшьш доступним, лiсозаготiвлi можуть принести користь рекреаци та туризму. Хоча, здшснення вибiркових рубань, як найбiльше вщповь дають штересам рекреаци, роблять лiсозаготiвлю дещо дорожчою, але не виключае И" [4, с. 146].
Шд час розгляду даного питання особливу увагу необхщно зосереди-ти еколого-економiчному аспекту. Еколого-економiчна проблема люокорис-тування особливо загострилась при переходi до ринково1 економжи, коли пiдприемства отримали практично повну фшансово-господарську самос-тiйнiсть та орiентуються у свош дiяльностi переважно на короткотермiновi комерцiйнi цiлi. Отже, з позици отримання миттевого результату, на перший погляд, випдшшим е експорт деревини, але якщо дивитися на перспективу, то така ситуащя може призвести до того, що "...згодом для розвитку нащ-онально1 деревообробно1 промисловостi бракуватиме деревини i доведеться збшьшувати обсяги И закупiвлi за кордоном. Але нам не вщдаватимуть И за безщнь ... О^м того, необхiдно пам'ятати, що люи Украшських Карпат вщь
Рис. 1. Взаемозв'язокрекреацшно-туристично'1 дiяльностi з шшими видами дiяльностi лшогосподарського тдприемства
грають виняткову роль у шдтриманш екологiчноï стабшьност багатьох краш Свропи, впливають на планетарш клiматичнi процеси" [3]. Отже, розвиток рекреацiйно-туристичноï дiяльностi на люових територiях, особливо Кар-патського регюну, е бiльш привабливим, оскiльки доходи вщ туризму ми мо-жемо отримувати бшьш тривалий час, а поки виросте новий лю доведеться чекати десятки роюв. Крiм того, розвиток рекреацiйно-туристичноï дiяльнос-тi в еколопчно обгрунтованих межах буде позитивно впливати на полшшен-ня екологiчноï та соцiально-економiчноï ситуацiï в регюш.
Збудованi пiд час лiсозаготiвельноï дiяльностi дороги, у т.ч. вузькоко-лшки, у подальшому можуть бути використаш у рекреацiйно-туристичних цiлях. Австрiйський досвщ свiдчить, що використання вузькоколiйок з турис-тичною метою може повшстю себе окупити. Зрештою, деякi спроби використання вузькоколшок для турис^в вже здiйснюються i в Карпатах. Вузькоко-лiйнi залiзницi в Карпатському репош були створеш на початку ХХ столтя i використовувалися для вивезення люу. Зокрема, у Львiвськiй областi збе-реглись траси трьох демонтованих вузькоколшок: "Верхне Синьовидне", "Турка", i "Сколе" загальною довжиною близько 100 км [5].
Крiм того, продукщя з деревини, що виготовляеться люовими госпо-дарствами також може бути використана у туристичних цшях. Зокрема, круг-лий лiс, брус, пиломатерiали, що виготовляються можуть використовуватись при будiвництвi кемпiнгiв, туристичних баз та шших мiсць обслуговування турис^в. Вже зараз у Карпатах можна зустргги приватнi деревообробнi шд-приемства, як частину отримано1' деревину використовують для будiвництва власних туристичних комплекЫв. Така диверсифiкацiя дiяльностi не тшьки дае 1'м можливiсть отримати додатковi надходження, але й дае змогу знижу-вати виробничi, комерцiйнi та швестицшш ризики. Адже, якщо в результат непередбачених подiй один вид дiяльностi буде збитковим, iнший вид буде приносити прибуток. Неменше важливим е забезпечення туристiв деревиною в якост палива, зокрема, дровами. Крiм того, е можливiсть виробництва су-венiрiв, як користуються попитом як у втизняних, так i в шоземних туристiв.
Необхiдно також вщзначити позитивний вплив на рекреацшно-турис-тичну дiяльнiсть доглядових рубань, якi спрямоваш на полiпшення породного складу насаджень, шдвищення ïx якостi, естетичност^ довговiчностi, про-дуктивностi й бюлопчно1" стiйкостi, пiдвищення вiтростiйкостi насаджень, стшкоси ïx проти снiговиx навалiв, а також посилення водоохоронно-захис-них функцш та iншиx корисних властивостей люу. Завданням санiтарниx рубань е не тшьки прибирання сухостою i спилювання сухих гшок, але й вида-лення хворих i пошкоджених дерев. Коли насадження втрачають саштарно-гiгiенiчнi та естетичнi властивостi i стають непридатш для виконання рекреацшних функцш доцшьно застосовувати люовщновш рубання. Однак, е не-безпека, що тд виглядом рубань, пов'язаних з веденням лiсового господар-ства, можуть штенсивно вирубувати середньовiковi та пристигаючi насадження, якi мають велику рекреацiйну цiннiсть.
Дещо менше рекреацiйно-туристична дiяльнiсть конфлiктуе з заго^в-лею та переробкою не деревних ресурЫв лiсу рослинного походження та
грибно1' сировини. Частину продукци не деревного походження люове шд-приемство може використовувати для задоволення потреб турис^в та рекре-антiв, зокрема, продавати 1'м березовий сiк, ягоди, плоди, лiкарськi рослини, гриби, якi збираються фаxiвцями i проходять вiдповiдну перевiрку, що ро-бить споживачiв бшьш впевненими в якост отримано1' продукци.
1снуе також можливiсть розвитку кшного туризму, оскiльки бiльшiсть лiсовиx господарств утримують коней, якi на даний час використовують для трелювання люу. Продукщя бджiльництва, також може представляти штерес для туристiв. Крiм того, можуть проводити шзнавальш екскурси, як корис-туються попитом, особливо, у екотурис^в.
Щодо мисливства, то його потрiбно розглядати як окремий вид використання рекреацшно-туристичних ресурЫв. Основна частка мисливських упдь Львiвськоï област припадае саме на ДЛГО "Львiвлiс" та Украшське то-вариство мисливщв та рибалок (УТМР). Не дивлячись на те, що дiяльнiсть мисливських господарств ДЛГО "Львiвлiс", поки що е збитковою, за останш 3 роки спостершались тенденци на покращання. Зокрема, надходження вiд ведення мисливського господарства за 2003 рж зросли майже у 1,5 рази по-рiвняно з 2001 роком. Значний вплив, при цьому, зробив розвиток шоземного туризму. Частка надходжень вщ шоземного туризму у загальних надходжен-нях мисливських господарств зросла вщ 2,2 % у 2001 рощ до 27 % у 2003 рощ. У 2003 рощ надходження мисливських господарств вщ 1-го шоземного мисливця становили в середньому 534 USD. Середня тривалють перебування 1 шоземного мисливця 2-4 дш. Отже, мисливство може стати прибутковою та рентабельною галуззю, про що свщчить св^овий досвщ.
Здiйснення лiсовiдновноï дiяльностi особливо сприяе розвитку рекре-ацiйно-туристичного господарства, оскiльки лiси займають одне з провщних мiсць серед природних рекреацшно-туристичних ресурЫв, особливо у захщ-ному регiонi Украши. Так, завдяки люовщновнш дiяльностi, здiйснюеться оновлення природних та штучних лiсiв, перетворюючи ïx у щнш рекреацiйнi ресурси люу, створюються високо декоративнi, бюлопчно стiйкi та мальов-ничi насадження в люах, що виконують переважно рекреацшш функцп. Ви-саджують екзоти та рiзнi деревно-кущовi рослини у виглядi ландшафтних груп на вщкритих мiсцяx, узлiссi, вздовж дорiг. Створюють ремiзнi, маску-вальнi, вiдновлювальнi та захисш посадки. Таким чином, завдяки люовщнов-ним заходам, якi шдвищують мальовничiсть ландшафтiв, можна привернути увагу бiльшоï кiлькостi туристiв. Однак, залежно вiд виду рекреацшно-турис-тичноï дiяльностi збiльшення кiлькостi туристiв може призвести i до збшь-шення потреби у люовщновних роботах. Водночас, при розвитку рекре-ацiйно-туристичноï дiяльностi на ринкових засадах, частину отриманих кош-тiв вiд цiеï дiяльностi можна буде скерувати на люовщновш роботи. А при розвитку екотуризму негативний вплив на лiсовi екосистеми буде мтмальним.
Багато в^чизняних та шоземних наукових праць присвячено питанню взаемоди рекреацiйно-туристичноï i природооxоронноï дiяльностей та, зокрема, постшно дискутуеться питання про допустимють туризму на територiяx заповiдникiв. Надмiрне рекреацiйне навантаження, викликае певнi змiни у
станi i життедiяльностi лiсовиx екосистем. В. Середш та В. Парпан вiдмiча-ють, що у карпатських люах найбшьш поширенi такi види рекреацiйниx на-вантажень як витоптування, меxанiчнi пошкодження, вилучення, засмiчення, випалювання, розполохування лiсовоï фауни [6]. Цi види рекреацшних наван-тажень, безперечно, не вичерпують всiеï рiзноманiтностi антропогенного впливу на лiсовi екосистеми. Найбiльшу негативну дда на лiс справляе витоптування, яке ютотно впливае на вс його компоненти. Однак, на думку ба-гатьох дослiдникiв деградащя лiсiв внаслiдок рекреацiйного навантаження обумовлена "не стшьки об'ективною необxiднiстю", скшьки вiдсутнiстю у рекреантiв екологiчноï культури [4, с. 4]. У зв'язку з цим особливу перспективу мае розвиток екотуризму, попит на який незмшно зростае. Адже, екоту-ризм - одна з прогресивних форм туризму, що може забезпечити рiвновагу у природному середовишд при його використанш. Отже, люогосподарсью тд-приемства, у склад яких входять i територи ПЗФ, мають можливють розвитку цього виду туризму власними силами. Створення еколопчних стежок - уш-кальна форма сумiщення вщпочинку та природооxоронноï пропаганди. Однак, як вiдмiчають фаxiвцi [7, с. 32], не для кожного заповщника розвиток екотуризму виправдано та рентабельно. Ршення про розвиток цього виду дь яльност у конкретному заповщнику мае прийматися на основi ретельного ек-спертного аналiзу. Для розвитку екотуризму доцшьно використовувати, го-ловним чином, буферш зони заповiдникiв та сумiжнi територи. Заповiдники можуть отримувати дохщ, виступаючи як органiзатор екотуристичних прог-рам, забезпечуючи вiдвiдувачiв квалiфiкованими провiдниками, екскурсово-дами та науковими консультантами, залучаючи, при цьому, сво1х сшвробгг-никiв та мiсцевиx жителiв тощо.
Використання деяких тварин як об'еклв екотуризму також набагато ефектившше, нiж утилiтарне використання. Так, дослщження, проведенi у нацiональному парку Кени показали, що один приручений для показу туристам лев протягом свого життя приносить прибуток у розмiрi 15 тис. USD, водночас як використання його як об'ект полювання дае тшьки 8,5 тис. USD. Аналiз прибутюв з гектара землi в тому ж нацюнальному парку привiв до висновку, що як заповщна територiя вiн приносить бшя 40 USD в рж, а у виг-лядi сшьгоспупдь, навiть у найбiльш оптимальному режимi обробiтку, дае прибуток дорiвнюе 0,80 USD. Отже, збалансоване використання природних ресурЫв у мюцях масового вщпочинку може не тiльки забезпечити ïx збере-ження, але i дати значний прибуток вщ ïx експлуатаци [8].
На iншиx люових територiяx розвиток будь-яких видiв туризму також мае враховувати вимоги довкшля та утверджуватись на принципах сталого (збалансованого) розвитку. Резерви освоення рекреацшного потенцiалу Карпат оцiнюються спещалютами цiлком достатнiми для забезпечення перспективного розвитку рекреацшно-туристичного комплексу в еколопчно допус-тимих межах. Однак, сумарна мютюсть окремих рекреацiйниx цен^в, зокрема, Трускавця та Славська, вже сьогодш близька до оптимальноï [9].
Перемiщення основноï маси вщпочиваючих регулюеться благоустрое-ною дорожно-стежковою мережею. 1гнорування питання благоустрою лiсiв
для вщпочинку призведе не тiльки до зниження комфортност вiдпочинку, але й призведе до деградаци самих люових ресурсiв та втрати 1х функщ-ональних властивостей.
Щодо шдприемств, що входять у ДЛГО мЛьвiвлiсм, варто вщзначити, що благоустрiй лiсiв для вщпочинку не здшснюеться належним чином, ос-кiльки держава не видшяе лiсовим шдприемствам на це кошти, за винятком нацiональних паркiв, а державш лiсовi шдприемства не дуже охоче здшсню-ють такi витрати за власний рахунок. Хоча, як видно з рис. 2, за даними звгг-ност ДЛГО "Львiвлiс" до 2002 року у Львiвськiй областi спостершаеться збiльшення витрат на благоустрш лiсiв для вiдпочинку. Однак, таке збшь-шення вiдбулося в основному завдяки створенню у 1999 рощ Нащонального парку мСколiвськi Бескиди", який фшансуеться з бюджету. Водночас, тшьки 7 держлiсгоспiв з 16-ти регулярно здшснюють благоустрiй рекреацiйних дь лянок, в основному, власними силами або за рахунок кош^в, як видiляються
1999 2000 2001 2002 2003 роки
роки
Рис. 2. Динамжа витрат на благоустрш рекреацшних дтянок шдприемств
ДЛГО "Львiвлiс "
Тому подальший розвиток рекреаци потребуе формування нового меха-нiзму функщонування госпрозрахункових вiдносин i ефективного використання ресурсiв. 1снуе необхiднiсть вщшкодування люовому господарству вiдповiдних збитюв, а також витрат на охорону i первинне рекреащйне облаштування люо-вих масивiв, що е необхiдним не тшьки для бшьш комфортного вiдпочинку, але й для зменшення негативного впливу туристiв на лiсовi екосистеми.
Можливi наступнi шляхи вiдшкодування витрат люогосподарським пiдприемствам в умовах госпрозрахункових вщносин:
1. За рахунок стягнення кош^в з закладiв вiдпочинку, що знаходяться на територи лiсових пiдприемств. Подiбна практика вже iснуе в Шацькому нацiональному природному парку. Шацький НПП в особi директора кожного закладу вщпочинку, що знаходиться на його територи, укладае угоду, в якш Пiдприемство зобов'язуеться сплатити Парку плату за вiдвiдування територи та об'ек^в природно-заповiдного фонду, що знаходяться у вщдаш Парку. Та-ка плата називаеться еколопчним збором, який нараховуе заклад вщпочинку за один людино-день по кiлькостi лiжко-мiсць.
2. За рахунок кош^в, якi отримае шдприемство за надання платних рекреацiйно-туристичних послуг (екскурси маркованими екологiчними стежками, короткотермшовий вiдпочинок у рекреацiйних зонах (розбиття наметiв
i розкладання вогнищ у спецiально обладнаних та вщведених для цього м1с-цях), прогулянки на конях, користування автостоянкою на територи рекре-ацшно! зони, полювання, перевезення туриcтiв та вщпочиваючих, розмщен-ня, проживання та харчування туриспв i вiдпочиваючих та ш.).
3. За рахунок держбюджетних кошт1в.
4. Надходження вiд громадських оргашзацш (екоспонсорування).
5. Фiнанcування завдяки участ у мiжнародних проектах (отримання гранив).
Отже, в контекcтi багатоцiльового люокористування, щоб досягти певних вигод вщ розвитку одного виду лicокориcтування, iншi види л1соко-ристувань мають бути дещо пригнiченi або зовciм припинеш. Так, вiдведення частини люово! територи для створення заповщника чи розвитку рекре-ацiйно-туриcтичноi дiяльноcтi вплине на обсяги л1созагот1вель та, вiдповiдно, на зменшення доходiв вiд лicозаготiвельноi дiяльноcтi. У лicопарках заборонено полювання, не допускаеться випас скота та загот1вля ciна. Однак, це зовЫм не означае, що лicове господарство, загалом, вiд цього постраждае. Зокрема, при розумно поставлены cиcтемi рекреацшно-туристично! д1яль-ноcтi лicового господарства зменшення шших видiв лicокориcтувань може бути цшком оправдане з еколоично^ економiчноi та cоцiальноi точки зору.
Важливо також вiдзначити, що при плануванш напрямкiв рекреацш-но-туристично! дiяльноcтi необхщно врахувати cумicнicть рiзних видiв люо-во! рекреаци. Особливу увагу необхщно зосередити ретельному аналiзу рек-реацшно-туристичних реcурciв конкретного лicового господарства, а також врахувати структуру попиту на рекреацшно-туристичш послуги.
Зростаюче навантаження на лю визначае перед лicовими шдприемства-ми цiлу низку проблем, пов'язаних як з кращою органiзацiею вщпочинку, так i з захистом люу вiд руйнування. Тому актуальним та перспективним зали-шаеться розроблення еколого-економiчних засад розвитку рекреацшно-турис-тично1 дiяльноcтi. Зокрема, невiдпрацьованим залишаеться механiзм визначен-ня рекреацiйноl мicткоcтi територи та допустимого рекреацшного навантаження, а також мехашзм контролю та регулювання цього навантаження.
Л1тература
1. Forest valuation for decision-making: lessons of experience and proposals for improvement. Food and Agriculture Organization of the United Nations, 1997. -135 р.
2. Дейнека А., Копач М. Проблеми i перспективы рекреацшного використання люв Львiвcькоi обласп// Региональна економiка. - 2001, № 2. - С. 171-175.
3. Комендар В. Перетворимо люи на пуcтелi?// Дзеркало тижня. - 4.10.2003, № 38.
4. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 86. - 176 с.
5. Кравщв В.С., Свдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреацiйна политика в Карпатському регiонi: принципи формування, шляхи реашзаци. - Чершвщ, 1995. - 72 с.
6. Середш В.1., Парпан В.1. Лю - бази вiдпочинку. - Ужгород: Карпати, 1988. - 107 с.
7. Моралева Н., Ледовских Е. Экологический туризм в России// Охрана дикой природы. - 2001. № 3. - С. 30-34.
8. Костюшин В.А. Воздействие рекреации на живую природу. - К.: Нац. эколог. центр Украины, 1997. - 42 с.
9. Науково-методичш засади реформування рекреацшно'х' сфери/ Кравщв В.С., Гри-шв Л.С., Копач М.В., Кузик С П. - Львiв: НАН Украши. - 1РД НАН Украiни. - 1999. - 78 с.
