CC BY
13
Враховуючи те, що на бiльшостi осушених систем област на торфо-вих грунтах немае регулювання водного режиму, piBHi грунтових вод форму-ються цшковито пiд впливом метеорологiчних чинникiв. Динамжа змiн РГВ з передпосiвного перюду до середини вегетацiйного характеризуеться посту-повим 1х зниженням на 0,1-0,6 м. Загалом на дослiджуваних системах област спостерiгаеться незначне пiдняття РГВ, хоча значних вщхилень опадiв i температур в останнi шють рокiв не було. Пояснюеться це подальшим заболочу-ванням земель.
Через вщсутшсть надежного догляду за осушувальною мережею, дег-радацiï грунтiв, ращонально використовуеться ïx по Рiвненськiй област тшь-ки 25 %, а решту займають низькопродуктивнi угiддя та чагарники. Значна частина цих грунлв забруднена радюнуклщами. Спрацювання органiчноï ре-човини торфовищ була i залишаеться однiею з найбiльш актуальних проблем землеробського використання осушуваних земель. Практично шде не засто-совуються Ывозмши, рiдко - залуження. А наслщком цих причин е масовi по-жежi на торфових грунтах, що призводять до повного вигорання торфу i, до реч^ набули хрошчного характеру. Пiсля пожежi територiя залишаеться без грунтового шару потужшстю 0,5-0,8 м, гончарний дренаж залишаеться пов-шстю оголений i його прибирають з поля. Поверхня згарища лишаеться вкри-та шаром iржаво-охристоï золи, яка легко розвшеться у сухому стат.
Кузьмыч Л.В., Коваль С.И. Анализ природно-климатических и антропогенных факторов, которые влияют на экологическую безопасность осушаемых торфяных почв
Приведен анализ факторов природно-климатического и антропогенного происхождения, которые влияют на свойства осушаемых торфяных почв, а также на их экологическую безопасность
Ключевые слова: торф, водные условия, гидромелиоративная система, ветер, атмосферные осадки, температура, уровень грунтовых вод.
Kuzmych L.V., Koval S.I. The analysis of the natural, climatic and human factors, which they influence at the ecological safety of the drainage peaty soils
The analysis of the natural and climatic factors and human factors, which they influence at the properties of the drainage peaty soils, and their ecological safety
Keywords: Peaty, water conditions, hydromeliorative system, wind, atmospheric precipitations, temperature, ground water level._
УДК 630*627.3+504.062 Асист. Е.А. Кульчицька1 -НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ РЕКРЕАЩЙНО-ТУРИСТИЧНО Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОВИХ
п1дприемств
Запропоновано еколого-економiчнi показники для оцшювання рекреацшно-ту-ристично'1' дiяльностi люогосподарських тдприемств. На основi представлених по-
1 Наук. кер1вник: доц. А.М. В1чевич, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
казниюв poзpoбленo зaхoди щoдo дoтpимaння екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки рекре-aцiйнo-тypистичнoгo гoспoдapствa.
Ключовi слова: pекpеaцiйнo-тypистичнa д1яльшсть, екoлoгo-екoнoмiчнi noxas-ники, екoлoгo-екoнoмiчнa безпека.
У paзi визначення екoнoмiчнo дoцiльних та екoлoгiчнo безпечних нап-pямiв poзвиткy pекpеaцiйнo-тypистичнoï дiяльнoстi oсoбливoï yвaги заслуго-вye викopистaння екoлoгo-екoнoмiчних пoкaзникiв. Окpiм цьoгo, poзpoблен-ня системи екoлoгo-екoнoмiчних пoкaзникiв e неoбхiднoю yмoвoю дoслi-дження екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки дiяльнoстi pекpеaцiйнo-тypистичних гoспoдapств, щр нaгoлoшye на aктyaльнiсть зaзнaченoгo напряму дoслiджен-ня. I.M. Лицур зазначае, щo пiд час дoслiдження екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки мoжливе зaстoсyвaння двoх пiдхoдiв: "на oснoвi вивчення piвня навантажен-ня на сoцio-екoлoгo-екoнoмiчнy систему (СЕЕС)" (в нaшoмy випадку на рек-pеaцiйнy) та "вивчення стану шказниюв СЕЕС" [1, с. 21]. Poзpoбленню ега-лoгo-екoнoмiчних пoкaзникiв гoспoдapювaння присвячеш пpaцi Б.М. Дани-лишина, Т.С. Хaчaтypoвa, G.B. Мiшенiнa, Л.Г. Мельника, М.Я. Лемешева, I.M. Синякевича, Ю.Ю. Тyницi та iн. Poзpoблення екoлoгo-екoнoмiчних то-кaзникiв pекpеaцiйнo-тypистичнoï дiяльнoстi перебувае на стади oпpaцювaн-ня та вдoскoнaлення. Первинний пеpелiк iндикaтopiв статого poзвиткy туризму зaпpoпoнoвaнo eвpoпейськoю iнiцiaтивoю VISIT у 10 eвpoпейських кра-шах для пpибеpежнoï зoни [4, с. 444]. Окpемi екoлoгiчнi та екoнoмiчнi шказ-ники poзвиткy pекpеaцiйнo-тypистичнoï' дiяльнoстi пpедстaвленo у пра-цях A.I. Тapaсoвa, Л.С. Гришв, Л.М. Черчик, Б.М. Данилишина, В.С. Кравць ва, С.А. Генсирука, М.С. Нижник, P.P. Вoзнякa, T.I. Ткачен^, В.К. Мамуто-ва, M.I. Амoшi та iн. Метoю пpедстaвленoгo дoслiдження е poзpoблення взaeмoпoв,язaниx екoлoгo-екoнoмiчниx шказниюв для oцiнювaння дiяльнoстi pекpеaцiйнo-тypистичниx государств. Poзpoбленi пoкaзники базуються на вивченш pекpеaцiйниx навантажень, ïx критичних значень, границь мiсткoс-тей та pезеpвiв системи.
Бiльшiсть дoслiдникiв клaсифiкyють рекреацшш навантаження за сту-пенем впливу на пpиpoднi кoмплекси, тoбтo за екoлoгiчним кpитеpieм: дo-пyстимi (як пpизвoдять дo 1-2 стaдiй дигреси пpиpoдниx кoмплексiв), гра-ничнo дoпyстимi (вiдпoвiдaють веpxнiй межi тpетьoï' стади дигреси), критич-нi (четверта стaдiя дигpесiï) та кaтaстpoфiчнi pекpеaцiйнi навантаження (п'ята стaдiя дигpесiï). Оскiльки вважаеться, щф межа стiйкoстi лiсy перебувае мiж тpетьoю та четвеpтoю стaдiями дигpесiï, тo дoпyстиме та гранича дoпyстиме pекpеaцiйнi навантаження мoжнa вщнести дo екoлoгiчнo дoпyстимиx рекре-ацшних навантажень, а критичне та кaтaстpoфiчне - дo екoлoгiчнo недoпyс-тимих.
^ряд з тим, M.I. Амoшa виoкpемлюe теpмiн "мiнiмaльне навантаження", який "шсить бiльше екoнoмiчний характер i вpaxoвye мiнiмaльнy eмнiсть pекpеaцiйнoï теpитopiï, яка дае змoгy oкyпити кaпiтaлoвклaдення, витpaченi на бyдiвництвo вшх oб,eктiв та блaгoyстpiй теpитopiï, oxopoнy се-pедoвищa та експлyaтaцiйнi витрати" [2]. Однак, на наш шгляд, дoцiльним буде тaкoж ввести шняття пpибyткoве pекpеaцiйне навантаження, яке дае
змогу не тшьки покрити завданi витрати, але й отримати прибуток вiд рекре-ацшно-туристично1 дiяльностi. Вiдповiдно, пiд збитковим рекреацшним на-вантаженням будемо розумгги таке навантаження, при якому витрати на ве-дення рекреацiйно-туристичного господарства будуть перевищувати надхо-дження через надання рекреацшно-туристичних послуг.
А оскшьки розвиток рекреацшно-туристично1 дiяльностi мае бути як еколопчно безпечним, так i економiчно вигiдним, то доцiльним буде ввести поняття меколого-економiчно допустиме (доцшьне) рекреацiйне навантаження". Пiд зазначеним термшом будемо розумiти таке рекреацшне навантаження, яке буде забезпечувати рентабельшсть рекреацiйно-туристичному госпо-дарству та здатшсть люово1 екосистеми до самовщновлення. Вiдповiдно, не-допустимими рекреацiйними навантаженнями з еколого-економiчного погля-ду будуть навантаження, що перевищують гранично допустимi норми або е нижче мшмальних. Якщо ж мiнiмальнi рекреацiйнi навантаження для певно! територи е вищими вiд гранично допустимих, то розвиток рекреацшно-ту-ристичного господарства на цш територи е недоцiльним з еколого-економiч-ного погляду.
Оскiльки за мшмально1 рекреацшно1 мiсткостi (емностi) (Qmin) валовi надходження (GI - gross income) люового пiдприемства вiд рекреацшно-ту-ристично1 дiяльностi будуть дорiвнювати 1хтм валовим витратам (TC - total costs), то для розрахунку Qmin можна використати таку формулу:
Q . ^-, (1)
mm Ji,
£ (Pi - VCi) -ai
i=1
де: Qmin - мшмальна рекреацiйна мiсткiсть територи за визначений перюд часу, осiб; FC - постшт витрати (fixed charges), зокрема витрати на природо-охоронну дiяльнiсть, благоустрiй територи та iншi витрати, величина яких не залежить вiд фактичного рекреацiйного навантаження; VCi - змiннi витрати (variable cost) на одного туриста чи рекреанта з врахуванням гранично допустимо: рекреацшно1 мюткосп територй, грн; Pi - цiна (price) на i-ту рекре-ацiйно-туристичну послугу; ai - частка ьо1 послуги у загальному обсязi продажу рекреацiйно-туристичних послуг; n - кiлькiсть видiв туристичних послуг, як пропонують.
Визначення мтмально1 рекреацшно1 мiсткостi територи рекреацшно-туристичного господарства можна зобразити також графiчно (рис.).
У разi фактичного рекреацшного навантаження (Qf) нижче Qmin рекре-ацiйно-туристична дiяльнiсть лiсового шдприемства буде призводити до збиткiв. I тшьки при Qmin+1 лiсове господарство почне отримувати прибутки. Однак перевищення Qmax призводить до того, що вщновлення загально1 структури природного комплексу стае неможливим без значних за обсягом обмежувальних та лiсовiдновлювальних заходiв. Тому прибутки господарства будуть рiзко зменшуватись та можуть перейти у збитки. А перевищення критичного (Qk) та досягнення катастрофiчного (Qkat) рiвня рекреацiйного навантаження "... призводить до незворотного порушення взаемозв'язюв мiж
компонентами первинного природного комплексу. При цьому необхщт значш за обсягом обмежувальш, люовщновлювальш та арх^ектурно-плану-вальнi заходи" [3], що потребуе значних витрат. О^м цього, кiлькiсть рекре-антiв та турис^в рiзко зменшуеться, оскiльки природний комплекс стае вже не таким привабливим та втрачае сво! рекреацшш властивость
Рис. Визначення мiнiмальноiрекреацшног м^ткост1 територи (мШмальногорекреацШного навантаження)
Таким чином, враховуючи те, що економiчний розвиток повинен орга-шчно вписуватись у межi екологiчних можливостей, при розвитку рекре-ацшно-туристично1 дiяльностi необхiдно дотримуватись тако! умови:
Qmin < Qeed < Qmax,
де: Qmin - мiнiмальна рекреацiйна мютюсть, осiб; Qeed - еколого-економiчно допустима (доцшьна) рекреацiйна мiсткiсть, осiб; Qmax - гранично допустима рекреацiйна мютюсть територи, осiб. Тобто, доцiльне з еколого-економiчного погляду рекреацiйне навантаження мае перебувае у межах мiж Qmin та Qmax. У такому випадку рекреацiйно-туристичну дiяльнiсть можна вважати еколого-економiчно ефективною.
На пiдставi даних про гранично допустиме рекреацшне навантаження, як обмежувального чиннику екологiчного характеру, а також враховуючи мь шмально необхiдне рекреацiйне навантаження, як обмежуючий чинник еко-номiчного характеру та враховуючи дат про фактичне рекреацшне навантаження, пропонуемо розрахувати три взаемопов'язаш коефщенти, якi характе-ризують рiвень еколого-економiчноl безпеки розвитку рекреацшно-туристич-но! дiяльностi: коефiцiент використання рекреацшно! мiсткостi (Ктах), коефь цiент досягнення мшмально! рекреацшно1 мiсткостi (Kmin) та показник еко-лого-економiчноl доцiльностi розвитку рекреацшно-туристично! дiяльностi (Keed).
Коефiцiент використання рекреацшно1 мiсткостi (Ктах) розраховують як вщношення фактичного рекреацiйного навантаження ^^ до гранично допустимо: рекреацшно1 мiсткостi територи (QmaX):
Qf
Кг
Qr
(2)
Якщо Kmax < 1, то юнуе резерв для збiльшення рекреацiйного наванта-ження без шкоди для довкiлля.
PiBeHb запасу еколопчно! cтiйкоcтi рекреацiйно-тyриcтичного госпо-дарства (K^) можна визначити за формулою (3) або (4):
KZSoi = Qmax - Qf X100% (3)
Qmax
або KZSoi = 1 - Kmax. (4)
Коефщент досягнення мшмально! рекреацшно! мюткосл (Kmin) роз-раховуеться як вщношення фактичного рекреацiйного навантаження (Qf) до мшмально необхiдного рекреацiйного навантаження (Qmln):
■ Qf
Kmin = . (5)
Qmin
Якщо Kmin > 1, то фактичне рекреацiйне навантаження е економiчно вигiдним (доцшьним).
Рiвень запасу економiчноl cтiйкоcтi рекреацшно-туристичного госпо-дарства можна визначити за формулою 6 або 7.
KeZSon = Qf"Qmln X 100% (6)
Qmin
або KZSon = Kmin -1. (7)
Пiд час прийняття ршення про еколого-економiчно безпечний розви-ток рекреацшно-туристично! дiяльноcтi шдприемству необхiдно розрахову-вати показник еколого-економiчноl доцiльноcтi розвитку рекреацшно-турис-тично! дiяльноcтi (Keed) за формулою 8:
Kmax Q
Keed = _= V min (8)
K min q ^ '
max
Якщо Keed < 1, то розвиток рекреацшно-туристично! дiяльноcтi для пiдприeмcтва на визначенш територп е доцiльним з еколого-економiчного погляду.
На пiдcтавi розрахованих коефщенпв визначаеться характер заходiв щодо регулювання еколого-економiчноl безпеки фyнкцiонyвання рекре-ацiйно-тyриcтичного господарства (табл.).
Для еколого-економiчного оцiнювання рекреацшно-туристично! дь яльноcтi шдприемства доцiльно також використовувати абсолютний показник запасу еколого-економiчноl cтiйкоcтi рекреацшно-туристичного господарства, якого визначають за формулою:
ЗЕЕСабс. Qmax-Qmln,
де ЗЕЕСабс. - абсолютний показник запасу еколого-економiчноl cтiйкоcтi рек-реацiйно-тyриcтичного господарства, оЫб.
Через обмеженicть матерiальних, трудових, фшансових, природних та iнших реcyрciв е виправдане спрямування кош^в передyciм на розвиток та-
ких напрямiв рекреацшно-туриетично! дiяльностi, якi поряд з очжуваним екологiчним i соцiальним ефектом можуть забезпечити ще i максимальний економiчний результат.
Табл. Заходи щодо дотримання еколого-економ1чно'( безпеки
рекреацшно-туристичного господарства
Значения показнишв Трактування показнишв Заходи
1 2 3
Ктах < 1 Кт1П < 1 Кееа < 1 Фактичне рекреацшне на-вантаження е допустимим з еколопчного погляду, але економ1чно невигвд-ним для рекреацшно-ту-ристичного господарства, оскшьки воно не покривае сво1х витрат. Розвиток рекреацшно-туристично! д1яльност1 е доцшьним з еколого-економ1чного погляду ^ < Qmax при 0т1п < Qmax) Збшьшення кшькост! ввдпочивальни-шв за допомогою використання шструменив стимулювального маркетингу (штенсифшащя екореклами та шших засоб1в просування; при елас-тичному попит! доцшьне зниження щн тощо). Необхвдно вживати оргат-зацшно-техтчт та лшвничо-бюло-пчт заходи попереджувального характеру, а також профшактично-запо-б!жт
Кееа > 1 Розвиток рекреацшно-ту-ристично! д1яльност1 е не-доцшьним для тдприем-ства з економ1чного погляду, оскшьки мшмальна рекреацшна мютюсть, яка дасть змогу окупити кат-таловкладення та поточт витрати, перевищуе еколо-пчно допустим! меж1 (Qm1п > Qmax). При нееластичному попит! можливе тдвищення щн на послуги, що змен-шить значення мшмально! рекре-ацшно! мюткост!. За можливост! вживати заходи з1 зб1льшення гранично допустимо! рекреацшно! тсткост! (нап-риклад, унаслщок додаткового благоустрою територн). В шакшому випад-ку необх1дним е застосування таких шструменив екополггики, як еколопч-н субсидн, податков1 пшьги, отриман-ня еколопчних грант!в, фшансування з еколопчних фонддв тощо.
Ктах < 1 Кт1П > 1 Кееа < 1 1деальна ситуащя. Фактичне рекреацшне наванта-ження перебувае в област допустимих з еколого-еко-ном1чного погляду значень (Qm1п < Qf < Qmax). Використання шструменпв тдтриму-ючого маркетингу з метою збереження наявного р1вня попиту (еколопчна реклама повинна мати нагадувальний характер). Вживання лшвничо-бюлопч-них та оргатзащйно-техтчних заход1в попереджувального характеру, а також профшактично-запобшних заход1в.
Ктах > 1 Кт1П < 1 Кееа > 1 Фактичне рекреацшне на-вантаження перевищуе гранично допустим! меж! та е нижчим ввд мшмаль-но необхвдного р1вня (Qm1п > Qf > Qmax). За таких умов рекреацшно-туристична д!яльтсть е не вигвдною для господарства з еколо-го-економ1чного погляду, Збшьшення гранично допустимо! рек-реацшно! мюткост! (вживання вщпо-вщних оргатзащйно-техтчних 1 лко-господарських заход1в) та зменшення мшмально! рекреащйно! мюткост] (тдвищення щн). Щшьтсть в1дпочи-вальнишв регулюеться шляхом р1вно-м1рного 1х розподшу на рекреащйних дшянках та розосередження на бшьш] плошд. За неможливост! тднесення щн
1 2 3
оскшьки Qm1n > Отах. та високо! сощально! щнносп терито-рш необхщною е тдтримка з боку дер-жави шляхом надання еколопчних суб-сидш, надання податкових тльг, фь нансування з еколопчних фоид1в, отри-мання еколопчних гранд1в на тдтрим-ку еколого-економ1чно1 безпеки рекре-ацшно-туристичного господарства.
Ктах > 1 Кт1П > 1 Кееа < 1 Недоцшьне подальше збшьшення рекреацшного навантаження з еколого-економ1чного погляду, ос-кшьки внаслвдок переви-щення гранично допустимого рекреацшного навантаження ввдновлення за-гально! структури природного комплексу неможли-ве без значних за об'емом обмежувальних та лшоввд-новлювальних заход1в, що потребуе значних витрат 1 може призвести до змен-шення прибутшв тд-приемства (Отш < Ог > Отах при Отт < Отах). Використання шструмент1в демарке-тингу з метою зниження попиту до еко-лопчно безпечних меж (тдвищення щн, зменшення або припинення витрат на просування рекреацшно-туристич-них послуг на ринку, однак реклама та пропаганда еколопчного спрямування мае продовжуватися з метою заздале-пдь адекватного ставлення в1дв1дувач1в до рекреацшних територш). Потр1бно вживати органiзацiйно-техиiчнi та люо-господарсью заходи для збшьшення гранично допустимо! рекреацшно! мю-ткосп територй або збiльшення 11 пло-щ. У разi досягнення критичного рiвня рекреацшного навантаження необхщно вживати заходи з обмеження доступу вiдвiдувачiв до щею територй.
Кееа > 1 Фактичне рекреацшне навантаження е вище мшталь-ного р1вня, але перевищуе гранично допустим! норми. Однак п1д час зменшення рекреацшного навантаження до допустимих з еколопчно-го погляду меж, господар-ство не зможе покривати сво! витрати (От1п > Отах). Подальший розвиток можливий у разi збiльшення Отах та (або) зменшення От1П, що, зазвичай, потребуе пiдтрим-ки з боку держави.
Отже, з метою дотримання принципу безперервного невиснажливого лiсокористування та принципу розширеного вщтворення лiсових ресурсiв пiд час планування розвитку рекреацшно-туристичного господарства одшею з найважливших задач е визначення еколого-економiчно доцiльних рекре-ацiйних навантажень на лiсовi площi, що дасть змогу утримувати рекреацiйнi зони у належному станi та забезпечить рентабельнiсть рекреацшно-туристичного господарства. Окр1м цього, потрiбно забезпечити контроль за дотриман-ням допустимих норм рекреацшних навантажень на лiсовi екосистеми та вжи-ти заходiв щодо регулювання рекреацiйних навантажень у час та просторi.
Запропоноваш у дослiдженнi показники доцiльно використовувати шд час розроблення та реал1зацй стратегй розвитку екологiчно безпечно! та еко-номiчно випдно! рекреацшно-туристично! дiяльностi. Розглянутi показники можуть вiдiгравати провщну роль пiд час здiйснення еколого-економ1чно1' ек-
спертизи проеклв, аудиту, шд час розроблення emn0ri4H00pieHT0BaH0ro плану маркетингу, моделювання прогнозних ситуацш i коригування наявних.
Усшх реалiзаци планiв з розвитку туризму в регюш мае визначатись спшьними зусиллями державних, мiсцевих органiв управлшня, неурядових органiзацiй, приватного сектору, а також тим, наскшьки цi програми мають пiдтримку i вiдповiдають штересам мiсцевого населення. Контроль за впли-вом рiзних туристичних проектiв на навколишне середовище повинен базува-тись на правових актах, а також на реальному, а не на декларативному, закош про охорону навколишнього середовища. Для координаци зусиль з реалiзацil планiв розвитку туризму необхщно створювати координацiйнi органи на рiз-них рiвнях, консультативнi ради та iншi оргашзацп, що представляли б ште-реси рiзних груп населення.
Лггература
1. Лицур 1.М. Теоретико-методолопчш основи еколого-економiчноi системи безпеки (на прикладi лiсових ресурсiв Карпат) : монографiя. - К. : Вид-во "Наук. свгт", 2004. - 139 с.
2. Мамутов В.К. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты / Мамутов В.К., Амоша М.И., Дементьева Т.Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 142 с.
3. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 236 с.
4. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теорiя, методология, реалп бiзнесу : моног-рафiя. - К. : Вид-во Ки'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 537 с.
Кульчицка Е.А. Эколого-экономические показатели для оценивания рекреационно-туристической деятельности лесных предприятий
Предложены эколого-экономические показатели для оценивания рекреационно-туристической деятельности лесохозяйственных предприятий. На основе представленных показателей разработаны мероприятия по соблюдению эколого-эконо-мической безопасности рекреационно-туристического хозяйства.
Ключевые слова: рекреационно-туристическая деятельность, эколого-экономические показатели, эколого-экономическая безопасность.
Kulchytska E.A. Ecological-economic indicators for recreational and tourism activity assessment of forestry
Ecological-Economic Indicators for Recreational and Tourism Activity Assessment of Forestry are proposed in the article. Actions are suggested to support ecological and economic safety of recreational and tourism activity on the forest areas.
Keywords: recreational and tourism activity, ecological-economic indicators, ecological-economic safety. _
УДК 338.242.4 Acnip. М. Т. Кундрик1 - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГ1ЧНО ОР1СНТОВАНО1 1ННОВАЦ1ЙНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В УКРА1Н1
1нновацшна шфраструктура володiе потенщалом щодо змши та вдосконалення нацюнально! шновацшно! системи, зокрема у задоволенш вимог еколопчно збалан-сованого розвитку. Однак формування еколопчно орiентованоi шновацшно! шфрас-
1 Наук. керiвник: проф. Л.С. Гришв, д-р екон. наук - Львiвський НУ iiw. 1вана Франка
