Планування рекреаційної діяльності на територіях природно-заповідного фонду Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

них доходiв громадян стае одшею з передумов розвитку ефективно! системи природокористування. Проте нитшнш мехашзм оподатковування фонду оплати пращ, який завдяки солщарнш системi державного соцiального страху-вання стосуеться також i пiдприемств, не стимулюе 11 росту. На наш погляд, сощальна реформа в Укршт повинна завершитися перетворенням зборiв на сощальне i пенсiйне страхування з фюкального iнструмента на фiнансовий.

Для забезпечення мшмально! величини соцiально обгрунтованого рiвня забезпеченостi найманих працiвникiв база оподатковування (сукупний доход) прибуткового податку повинна зменшуватися на суму, що не переви-щуе межi мало забезпеченосл, установлено! чинним законодавством.

Розподшьча функцiя оподаткування суб,ектiв природокористування полягае у використанш отриманих коштiв на фшансування потреб всього суспiльства. Охорона, вщтворення i використання природних ресурЫв торка-ються не лише окремих суб'ек^в господарсько! дiяльностi, але й уЫх громадян, життедiяльнiсть яких значною мiрою залежить вiд стану навколишнього природного середовища.

Вiд того, наскшьки успiшною буде мекологiзацiям сучасно! податково! системи Украши, залежить сталий розвиток не лише лiсового господарства, але й економiчноl та сощально! сфери загалом.

Л1тература

1. Закон Украши "Про систему оподаткування" вщ 25.06.91 р. № 1251-XII// Вщомос-т1 Верховно! Ради. - 1991, № 39. - С. 510.

2. Мельник С.О. Люова пол1тика Украши щодо оподаткування люового господарства (критичний анашз)// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2001, вип. 11.1. - С. 145-150.

3. Синякевич 1.М., Мельник С.О. Люова пол1тика европейських краш щодо оподаткування люового господарства (уроки для Украши)// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.13. - С. 145-150.

4. Мельник С.О. Принципи реформування люового господарства Украши// Региональна економша: науково-практичний журнал. - Льв1в: 1нститут репональних дослщжень НАН Украши. - 2001, № 4(22). - С. 215-221.

5. Люовий кодекс Украши № 3852-Х11 вщ 21.01.94 р.// Вщомосп Верховно! Ради. -1994, № 17. - С. 99.

6. Закон Украши "Про плату за землю" № 2535-XII вщ 03.07.92 р.// Вщомосп Верховно! Ради. - 1992, № 38 - С. 560._

УДК 336:502.4 Acnip. А.В. Шлапак - RbeiecbKa державна фтансова

акадмя; доц. Ю.1. Грицюк, канд. техн. наук - УкрДЛТУ

ПЛАНУВАННЯ РЕКРЕАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ТЕРИТОР1ЯХ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ

Запропоновано новий пщхщ щодо планування рекреацшно! д1яльносп установ природно-заповщного фонду. Проанал1зовано фактори, як1 необхщно при цьому вра-ховувати: мюткють територш та об'екпв природно-заповщного фонду, р1вень розвитку !х рекреацшних шфраструктур, сфер обслуговування вщвщувач1в та попит на рекреацшш послуги.

Doctorate A.V. Shlapak - Lvov state academy offinance;

Doc. Yu.I. Gryciuk - USUFWT

Planning of the recreational activity on the territories of the nature

conservation fund

A new approach to the recreational activity planning of nature conservation fund's institutions is proposed. The factors, which must be taken into account - the capacity of the nature conservation fund's territories, the level of development of their recreational infrastructures and demand for recreational services - have been analysed.

Актуальшсть та мета роботи

Наявшсть привабливих природних та культурних ресурЫв природно-заповщного фонду (ПЗФ) створюе основу для розвитку туризму та рекреацй вщповщно! територй. Однак навггь невибагливий природно-орiентовний вид туризму передбачае наявшсть мшмальних засобiв комфортабельность Вщ-сутшсть останшх унеможливлюе залучення широких кш рекреанпв навiть за наявностi унiкальних, високоатрактивних, екзотичних i мальовничих природ-но-заповщних ресурсiв.

Саме з ще! точки зору серед iнвесторiв рекреацiйного бiзнесу все час-тiше виникають питання щодо науково обгрунтованого планування рекре-ацшно! дiяльностi на територiях та об'ектах ПЗФ. Насамперед йдеться про розроблення наукових засад створення найбшьш доцшьних туристичних чи рекреацшних шфраструктур, що i становить основну мету дано! роботи.

Стан природно-заповщного фонду Укра'ши в умовах

1 ••• •

трансформацп економ1ки

З часу набуття незалежностi Укра1ни вiдбулося значне зростання кшь-костi та плошд територiй та об'ектiв ПЗФ, мережа яких на початку ХХ1 ст. мае важливе значення як запорука сталого розвитку держави. Станом на 01.01.2003 р. ПЗФ Украши у своему складi мав 7087 одиниць територш i об'ектiв загальною площею 2815,3 тис. га, що становить 4,5 % плошд територй Украши (у 1991 рощ частка заповщност становила 1,9 %о). За перюд з 1992 року по 2003 рж площа ПЗФ Украши зросла бшьш шж удвiчi. Вщповщ-но до загальнодержавно! програми формування еколопчно! мережi Укра1ни площу ПЗФ Украши передбачено значно збшьшити i до 2015 року довести до 10,4 % вщ площi держави.

Розширення мережi територiй та об'еклв ПЗФ безперечно е позитив-ним зрушенням, однак переважна !х бшьшють внаслiдок кризового стану економiки, дефщиту фiнансових ресурсiв та вiдсутностi шфраструктурного забезпечення знаходиться у вкрай незадовшьному станi. З переходом до рин-кових засад господарювання адмiнiстративнi методи управлшня вiдiйшли у минуле, натомють виникла потреба у створеннi мехашзму, який би сприяв розбудовi ПЗФ Украши, стимулював його розвиток, включивши новi меха-нiзми взаемодil державних методiв регулювання та ринкових сил.

Одним iз найважливiших завдань при виршенш проблеми невиснаж-ливого використання територш та об'еклв ПЗФ е створення системи планування i регулювання рекреацшних навантажень, зокрема визначення допустимих

навантажень на природно-заповщш територп при органiзацiï туризму, ек-скурсiй, масового повсякденного вщпочинку. Останне неможливе без вста-новлення науково-обгрунтованих i виважених нормативiв рекреацшних навантажень на природш комплекси ПЗФ. Проте, нами з'ясовано [9], що наявш на даний час нормативи, що лiмiтують рекреацiйнi навантаження на природш комплекси, не становлять единоï системи.

На наш погляд планування рекреацшного використання територш та об'еклв ПЗФ мае передбачати виконання таких основних заходiв [6]:

• швентаризацш потенцшних територiй та об'еклв рекреацiï (видiв флори i фауни, археологiчних, iсторичних, культурних, геологiчних та iнших визнач-них пам'яток);

• виявлення цшьових категорiй вiдвiдувачiв територш та об'еклв ПЗФ, визна-чення дощльносл видiв вiдпочинку, туризму;

• ан^з рiвня розвитку рекреацшно1 шфраструктури територiй та об'еклв ПЗФ;

• розроблення системи плати за вщвщування територiй та об'ектiв ПЗФ, а та-кож надання вiдповiдних послуг;

• оцiнку доцшьносл господарського використання вщповщних природних ре-сурсiв (мисливських, рибацьких, лiкувальних тощо) внаслiдок створення умов для рекреацй;

• прогноз ступеню уразливосл екосистем i можливих екологiчних перешкод пiд час розвитку рекреацй;

• розроблення платв розвитку рекреацй та туристично! iнфраструктури (робота з мшцевим населенням, подготовка екскурсоводiв, рекламно-iнформацiйне та кадрове забезпечення, маркетинг та просування туристичних продуклв).

Створення найбшьш доц1льно! туристично! чи рекреацшно! шфрас-труктури сприяе: розвитку та збереженню природно-заповщних територш; задоволенню р1зномаштних потреб мюцевого населення та пршжджих вщвь дувач1в (туристично-рекреацшних, оздоровчих, осв1тньо-виховних, просвгт-ницьких тощо) як на даний момент, так i на довгострокову перспективу; шд-вищенню дохщносп вщ використання територш та ресурЫв ПЗФ задля забезпечення ïx власного функцюнування розвитку. Поряд з тим забезпечуеться створення додаткових робочих м1сць для мюцевого населення, збшьшення доход1в мюцевого та державного бюджет1в.

Туристична шфраструктура е основою розвитку оргашзованих вид1в рекреацй. Вона запобшае неконтрольованому розширенню туристично! дь яльност на територ1ях та об'ектах ПЗФ, яка нерщко призводить до порушень природного i культурного середовища, а в окремих випадках до попршення умов життя мюцевого населення.

Найбшьш поширеним на територ1ях та об'ектах ПЗФ е туристично-шз-навальний тип природокористування, який сприяе розвитку штелектуальних та духовних сил людини, ïï вихованню та залученню до природних i культурних цшностей. Використання туристично-шзнавального типу природокористування пов'язане з1 значними, але нетривалими за часом рекреацшними на-вантаженнями на природш комплекси та об'екти культурно:' спадщини. Для ефективного його розвитку необхщна розвинута шфраструктура: розгалужена та облаштована мережа дорщ дор1жок, стежок, шженерш комушкаци, система зв'язку, наявшсть комплексу об'еклв життевого забезпечення та вщновлення

сил тощо. Надання максимально повного комплексу послуг для вiдвiдувачiв е запорукою успiшного функцiонування установ ПЗФ.

До туристичних шфраструктур установ ПЗФ належить сукупшсть об,ектiв та засобiв розмщення туристiв, транспорту, харчування, розваг, а та-кож природних, iсторичних, сощальних, культурних об,ектiв та пам'яток у межах установ. Елементами туристично! шфраструктури та облаштування е: готелi, кемтнги та гостьовi будинки при адмшютращях установ ПЗФ; турис-тичнi бази природно-заповщних установ; iншi готелi, кемтнги, гостьовi будинки та туристичш бази (приватних власникiв); рекреацiйнi пункти; намето-вi мiстечка; лiсовi кордони; еколопчш стежки й еколого-пiзнавальнi маршрута; шлагбауми; пiшi, кiннi та лижш маршрути; автостоянки; в'!зди; мюця тимчасового вiдпочинку, у тому чи^ обладнанi мiсця для пiкнiкiв; перехщт мiстки; облаштування зон питних джерел; панно та шформацшт щити; вка-зiвнi знаки; пiдвiснi канатнi лши; оглядовi майданчики, у тому числi скради для спостереження за тваринами; лiсовi меблi; етнографiчнi мiнiготелi; туале-ти; очиснi споруди; мисливськi будиночки; смiттезбiрники тощо.

Щодо удосконалення фшансово-економ1чного механ1зму

використання 1 в1дтворення природно-заповщного фонду

Одним iз найважливiших завдань при виршенш проблеми невиснаж-ливого використання територш та об'екпв ПЗФ е створення системи плану-вання i регулювання рекреацiйних навантажень, зокрема визначення допус-тимих навантажень на природно-заповщш територп при оргашзацп туризму, екскурсш, масового повсякденного вiдпочинку. Останне неможливе без вста-новлення науково-обгрунтованих i виважених нормативiв рекреацiйних навантажень на природш комплекси ПЗФ. Проте, iснуючi на даний час норма-тиви, що лiмiтують рекреацшш навантаження на природнi комплекси, не ста-новлять едино! системи.

Нормативи рекреацшних навантажень на природш комплекси викорис-товуються як один з критерпв функцiонального зонування територiй ПЗФ, при плануванш дiяльностi установ ПЗФ, визначенш обсягiв робiт для облаштування та благоустрою вщповщних зон, при дослщженш рекреацiйного впливу, як основа при розрахунках лiмiтiв рекреацшного використання природних ресурсiв у межах територш та об'екпв ПЗФ.

Для ефективного планування рекреацшно! дiяльностi установ ПЗФ нами розроблено iмiтацiйну економжо-математичну модель [3], за допомогою яко! можна оптимiзувати використання i вiдтворення природно-заповiдних рекреацiйних ресурЫв. Адаптацiя моделi до конкретних ПЗФ здшснюеться через систему обмежень еколопчного та господарського характеру [2, 4], а саме, обмеження на мютюсть територш та об'екпв ПЗФ, на рiвень розвитку !х рекреацiйних шфраструктур, сфер обслуговування вiдвiдувачiв та попит на рекреацшш послуги. Розглянута нижче модель призначена для максимiзацi! очжуваного прибутку установи ПЗФ шляхом надання оптимальних видiв рекреацiйних послуг [7].

Таким чином, при виборi установою ПЗФ оптимальних видiв рекре-ацiйних послуг максимум очжуваного прибутку буде складатися з таких структурних компоненлв, грн./день

N Fe Ne Jpn

X P?>d) ■ wf) + X f ]X nf} + X 0fd)' прп ^ max: t е T; d е Mд, (1)

i=i f=i i=i j=i

Г'" ффф / ' * U * ' U \J

- категори перюд1в ввдпочинку (л1тнш, ос1нн1й, зимовий, весняний); N - категори в1дв1дувач1в (доросл^ д1ти, тльгов1 категори); M - категори дтв ввдпочинку (будт, вихвдт, святков1);

p(t,d) = {p(t,d), i = i, nв}: t е T; d е Mд - фактична кшьшсть в1дв1дувач1в i-о! категори, що знаходяться на територи чи 61ля об'екив ПЗФ у d-ту категорш дня ввдпочинку для t-го перюду, люд.;

W(d) = \w\d), i = i, Nв }: d е Mд - вхвдна плата для в1дв1дувач1в /'-о! категори в d-ту категорш дня ввдпочинку, грн.; N - види екскурсшних послуг;

K(td) = \k,fd), f = i, Ne}: t е T; d е Mд - юльюсть екскурсшних послуг f-го

виду, що надаеться ввдввдувачам у d-ту категорш дня ввдпочинку для t-го периоду, од.;

П(d) = \и{р = {nf},i = i,NB}, f = i,Fe}: d е Mд - прибуток ввд надання екскурсшних послуг f-го виду в1дв1дувачам i-о! категори, що знаходяться на територи чи 61ля об'екпв ПЗФ у d-ту категорш дня ввдпочинку, грн.; Jn - види рекреацшних послуг;

Q(t,d) = {o<jf-d), j = i, Jрп }: t е T; d е Mд - обсяг j-о! рекреащйно! послуги:

катання на човнах, катамаранах, конях, карет! тощо (у т.ч. по сфер1 обслуго-вування в1дв1дувач1в: кафе, готель, ресторан, стоянка тощо), надано! у d-ту категорш дня ввдпочинку для t-го перюду, од.;

Прп = {прп = цррп - зрп, j = i, Jрп } - прибуток ввд j-о! рекреащйно! послуги, надано! у d-ту категорш дня ввдпочинку, грн.

Система обмежень запропоновано! моделi враховуе наявнi можливос-тi кожного з !! структурних компонентiв [6, 8, 9].

i. Фактична юльюсть вiдвiдувачiв територiй та об'екпв ПЗФ обмежена: • мштшстю територш та об'екив ПЗФ, що не надають екскуршйт послуги

N в

X Pit,d) < Q(t): t е T; d е Mд; (2)

i=i

Xpf'd) < E(t) :t е T; d е Mд. (3)

• пропускними спроможностями еколопчних стежок, туристичних маршруив i паркових комплекшв, як надають екскурсшт послуги

N в

(td) , ^(t) . е

i=i

NB ( л

Тому Xp(i'd) < min{Q(t); E(t)}: t е T; d е Mд. (4)

i=i

М1стюсть територiй та об'екпв ПЗФ для t-го перюду, що не надають екскурсшт послуги, визначаеться за такою формулою, люд./день:

ОР 3м

00 = 2 ^ • ^к) + 2 §=1 '=1

г (г)

V'

/м

ч

V

(Г) ' У

св.

(5)

де:

,Н) = /,к), ^ = ор } к е Н; / е ^ - норма рекреацшного навантажен-ня для ^-го ландшафтного району з /-им ступенем стшкосп природних ком-плексiв та к-ою стадiею рекреацшно! дигресй, люд.-день/га;

£ = , g = 1,Ор} - площа £-го ландшафтного району, га;

Т(Г) = {г

' = 1,3м }: ге Т - тривалiсть вiдкритого '-го маршруту для Г-го перюду, год; _

Ьм = ' = 1,3м } - довжина вiдкритого'-го маршруту, км;

V(Г) = {', ' = 1,3м }: г е Т - швидюсть руху вiдвiдувачiв '-им маршрутом для Г-го перiоду, км/год;

Св = \сВ, ' = 1,3м } - щшьтсть вiдвiдувачiв на'-му маршрут!, люд./км;

}

3 м '=1

г (г) Ч

1м

ч

V

v

(г)

«в , ,(г)

с' -V' - пропускна спроможнiсть маршруив не екскурсшно-

' У

го типу, люд./день.

Пропускна спроможшсть паркових комплекЫв екскурсшного типу визначаеться за такою формулою, люд./день

т±А ■ /

Е() = ■(п - к ■(п -1) *е Т, (6)

О

де:

±А

т - середня кiлькiсть людей в екскурсiйнiй груш, люд.;

g(Г), г е Т - тривалшть робочого дня об'екту огляду для Г-го перiоду, год.;

О - триватсть огляду основних композищйних вузлiв парку по екскур-шйному маршруту, год.;

п - одночасна кшьшсть екскурсiйних груп у парку, шт.;

к - коефщент, який враховуе необхiдний розрив у чаш м1ж екскурсiйними групами, в частках год.

2. Фактична кшьюсть екскурсшних послуг, що може бути надана у день вщпочинку, обмежена: • кшьшстто екскурсоводiв

N Ме

2 к/4) <2 /) ■ т/: Г е Т; d е М

д.

/=1

/=1

• попитом вiдвiдувачiв на екскурсшт послуги

Ме N

2 к(}4) < 2 /): Г е Т; d е Мс /=1 /=1

Тод1

№

2 к) <

Ш1П

/=1

N

2и/ /=1

(г 4)

т

/

; 2 >/

М)

/=1

к г е Т; d е Мс

(7)

(8) (9)

де: U(í'd) = {u(f,d), f = 1, N"}: t e T; d e Mд - кшькшть екскурсовод1в, що проводить екскурсиf-го виду у d-ту категорш дня в1дпочинку t-го пер1оду, шт.; M" = {m'j-, f = 1, N" } - юльюсть екскурс1Иниx послугf-го виду, що може на-дати у день один екскурсовод, шт.;

Y(íd ) = {yfd ), f = 1, N"}: t e T ; d e Mд - попит на екскурс1йн1 послуги f-го виду у d-ту категорш дня в1дпочинку для t-го пер1оду, шт. Прибуток в1д надання екскурсiйниx послуг f-го виду вщвщувачам i-dï категори, що знaxодяться на територп чи бшя об'екпв ПЗФ у d-ту категорш дня вщпочинку, грн.

f^in-(w(d) •k)- f для k <4 (l0)

J.d ) = пА =

zef •( - wf))- vf, для k > 5'

де: Bmdn = fn, f = 1, Nв }: d e Mд - м1н1мальна варт1сть екскурс1Иниx послуг

f-го виду для групи в1дв1дувач1в з обмеженою кшьшстю ос1б у d-ту категорш дня в1дпочинку, грн.;

Vе = {vf, f = 1, Nß } - середн1 витрати за надання екскурсшнж послуг f-го виду, грн.;

— s — \

Zе = \zf, f = 1, Ne j - фактична кшьккть ос1б у груп1 в1дв1дувач1в, що отри-мують екскурсшт послуги f-го виду, шт.;

Ц(d) = Ц) = ),i = 1,Nв}, f = 1,Fß}: d e Mд - середня ц1на за надання ек-

скурс1Иниx послуг f-го виду для в1дв1дувач1в i-оï категори у d-ту категор1ю дня в1дпочинку, грн.;

W(d) = |w(d), i = 1, Nв }: d e Mд - варт1сть вxiдноï плати для в1дв1дувач1в /'-о1 категори в d-ту категорш дня в1дпочинку, грн.; k - розрaxунковa кшьшсть ос1б в екскурс1йн1й груп1, шт. 3. Обсяг надання рекреацшнж послуг обмежений:

• р1внем розвитку рекреащйно1 1нфраструктури

opri < kpo • njA, j = J* ; (11)

• попитом рекреант1в

of ) < dfd ), j = 1, J Рп : t e T ; d e Mд. (12)

Тод1 Ö^> = j) = min|kj0 ■ njA; dfd)}, j = }:t e T; d e Mд, (13)

де: Kро = |ky0, j = 1, Jрп } - кшьккть рекреацшного обладнання (1нвентарю) для j-го виду рекреацшник послуг, шт.;

N±A = |njA, j = 1, Jрп } - змштсть використання рекреац1йного обладнання (1нвентарю) у d-ту категор1ю дня в1дпочинку, од.;

D(t,d) = |djd), j = 1, Jрп }:t e T; d e Mд - попит на j-ту рекреац1йну послугу у d-ту категор1ю дня в1дпочинку для t-го пер1оду, од.

Функщя мети (1) визначае вимогу отримання максимального прибутку, який можна одержати шляхом надання оптимального набору рекреацшних послуг як особливого виду "продукцй" ПЗФ. Умови (4, 9, 13) утворюють систему обмежень еколопчного та господарського характеру модель За допомо-гою розрахункових формул (5, 6, 10) визначають окремi показники модель

Процес розрахунку оптимального набору рекреацшних послуг за до-помогою запропоновано!' iмiтацiйноi економшо-математично!' моделi перед-бачае виконання таких основних дш. Насамперед необхiдно визначитися зi змшними факторами та дiапазонами 1'х варшвання, якi будуть характеризува-ти набiр вiдповiдних рекреацiйних послуг. За кшьюстю змiнних факторiв не-обхiдно вибрати план експерименту та розробити методику його проведення [5]: одно- чи багатофакторний, повний чи дробовий факторний експеримент тощо. Шсля проведення розвщувальних спостережень, перевiрки вихщно! ве-личини на нормальшсть li розподiлу, а також визначення кшькосп дубльова-них спостережень потрiбно провести основний експеримент. Виконання ста-тистичного оброблення отриманих результатiв спостережень, розрахунку ко-ефщенлв регресй математично!' моделi, а також перевiрки ii на адекватнiсть [1] е черговим етапом такого дослщження. Шсля детального аналiзу отриманих результат необхiдно прийняти науково обгрунтоваш рiшення про до-цiльнiсть надання певних видiв рекреацiйних послуг з метою оптимiзацii прибутку установ ПЗФ. Безумовно, запропонована оптимiзацiйна модель повинна розглядатися як попередня i така, що потребуе апробацй i подальшого удосконалення.

Висновки

Запропоновано новий науково обгрунтований пiдхiд щодо планування рекреацшно!' дiяльностi установ ПЗФ, яка враховуе ландшафтне районування, типи ландшафтiв, стадй рекреацiйноi дигресй' та ступенi стшкосл природних комплексiв до рекреацiйних навантажень. Розроблено економшо-математич-ну модель оптимiзацй використання i вiдтворення природно-заповiдних рекреацшних ресурЫв з урахуванням емност територiй та об,ектiв ПЗФ, рiвня розвитку 1'х рекреацiйних iнфраструктур, сфер обслуговування вiдвiдувачiв та попиту на рекреацшш послуги.

Л1тература

1. Гихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Теория вероятности и математическая статистика. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Выща шк., 1988. - 439 с.

2. Ланкастер К. Математическая экономика. - М.: Сов. радио, 1972. - 243 с.

3. Молчанов А.А. Моделирование и проектирование сложных систем. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988. - 359 с.

4. Перепелицкий С.Н. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении на предприятиях лесной промышленности: Учебн. для вузов. - М.: Лесн. пром-сть, 1989. - 360 с.

5. Шеннон Р. Имитационное моделирование систем - искусство и наука. - М.: Мир, 1978. - 418 с.

6. Шлапак А.В. Джерела фшансового забезпечення Карпатського нацюнального природного парку та 1'х особливють// Наук. вюник УкрДЛТУ: Економша, планування i управ-лшня в люовиробничому комплекст - Львiв: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.4. - С. 247-256.

7. Шлапак А.В. EKOHOMi4He обгрунтування фiнансового стану дендролопчного парку "Софпвка" НАН Украши// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослiдження в Украшт -Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 346-349.

8. Шлапак А.В. Фшансове забезпечення функцiонування i розвитку дендрологiчного парку "Софпвка" НАН Украши// Лiсове господарство, лiсова, паперова i деревообробна про-мисловiсть: Мжвщ. наук.-техн. зб. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 27. - С. 139-144.

9. Шлапак А.В. Шляхи покращення фшансового стану дендролопчного парку "Олександрiя" НАН Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Економша, планування i управлшня в люовиробничому комплексi. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.2. - С. 225-232.

УДК 339.13 Acnip. А.Ю. Колесниченко - Rbeiecbm КА

МОДЕЛЮВАННЯ УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ ПОКАЗНИК1В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ШДПРИСМСТВА

Визначено пiдходи до систематизацп показниюв cоцiально-eкономiчноi ефек-тивностi функцiонування пщприемства. Розглянуто галузевi, pecypcHi та елементш оcобливоcтi моделювання показникiв eфeктивноcтi. Критично оцшено систему уза-гальнення ефективносп господарсько-фшансово" дiяльноcтi пiдпpиeмcтва.

Doctorate A.Yu. Kolesnichenko - Commercial Academy of Lviv

Modelling of Generalizing Indices of Social and Economic Effectiveness of

Enterprise Functioning

The article focuses on systematization of indices showing social and economic effectiveness of enterprise functioning. Modelling of effectiveness indices is considered from the viewpoint of its branch, resource and element peculiarities. The article provides critical evaluation of the generalization system of enterprise's economic and financial activity effectiveness.

Вступ. Оргашзащя процесу вим1рювання суми та р1вня ефективносп д1яльност1 суб'екта господарсько" д1яльносл методолопчно пов'язана 1з виз-наченням критерда i формуванням вiдповiдноi йому системи показниюв. Критерш вимipювання - це головна поpiвняльна ознака шзнання cyтi ефек-тивност гоcподаpcькоi дiяльноcтi, вiдповiдно до якого здшснюеться кшьюс-на оцiнка piвня ще" eфeктивноcтi.

Суть проблеми росту ефективносп виробництва (дiяльноcтi) полягае в тому, щоб на кожну одиницю витрат ресурЫв (трудових, матepiальних, фь нансових) досягати максимально можливого збшьшення обсягу валово" ре-алiзацii (доходу, прибутку). Макpоeкономiчним кpитepiем eфeктивноcтi виробництва ^яльност^ е зростання продуктивност cycпiльноi (живо" та уре-чевлено") пpацi. Кiлькicна визначeнicть i змют кpитepiю вiдобpажаютьcя в конкретних показниках ефективносп виробничо-господарсько" та iншоi дь яльноcтi cyб'ектiв господарювання.

Визначення eкономiчноi eфeктивноcтi пiдпpиемницькоi дiяльноcтi мае спиратися на власну методичну основу. В Укршт не вщомо офiцiйноi i за-гальновизнано" методики комплексно" оцшки peзyльтатiв piзних видiв шд-приемницько" дiяльноcтi. На пpактицi оpiентyютьcя на окpeмi положення та показники означено" методики.