CC BY
24
фiчнi завдання бюджетування, що стосуються саме процесу шдготовки та освоення виробництва ново1" продукцiï. Складаючи бюджет витрат на тдготов-ку та освоення виробництва новоï продукцiï, потрiбно чггко встановити його взаемозв'язок з шшими бюджетами пiдприемства.
Бюджетування витрат на шдготовку та освоення здiйснюеться вщповщ-но до принципiв формування системи бюджетування на шдприемста загалом, виконуе загальш функцiï бюджетування та за його допомогою досягаеться якь сне управлшня формуванням i використанням ресурЫв пiдприемства для здш-снення процесу шдготовки та освоення виробництва новоï продукци. Подаль-шi дослiдження варто зосередити на практичному формуванш бюдже^в витрат на пiдготовку та освоення виробництва ново1" продукцiï.
Лггература
1. Гриценко А. "Рискованное" бюджетирование - безрисковый бюджет // Финансовый директор. - 2005. - № 2. - С. 5-10.
2. Онищенко С.В. Упровадження бюджетування на в^чизняних пщприемствах // Фь нанси Украши. - 2003. - № 4. - С. 45-50.
3. Федотов А.И. Бюджетный метод управления финансовыми ресурсами на предприятии // Регюнальт перспективи. - 2003. - № 2-3. - С. 175-177.
4. Кузьмш O.G., Мельник О.Г. Бюджетування на тдприемста : навч. поабн. - К. : Вид-во "Наука", Кондор, 2008. - 312 с.
5. Череп А.В. Управлшня витратами суб'екпв господарювання. - Ч. II : монографiя. - 2-е вид., [стереотип.]. - Х. : ВД "1нжек", 2006. - 360 с.
6. Боровских И.В. Бюджетирование в системе комплексного совершенствования деятельности промышленного предприятия // Известия ИГЭА. - 2007. - № 2 (52). - С. 61-63.
7. Акимова Е.В. Бюджетирование в системе финансового управления предприятием / Е.В. Акимова, О.А. Каменская // Вюник Донбасько'1 державно'1 машинобудiвноï академи. -2007. - № 2Е (10). - С. 2-7.
8. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового планирования / В.Е. Хруцкий, Т.В. Сизова, В.В. Гамаюнов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003. - 393 с.
9. Телш М.В. Основы концепции разработки бюджета предприятия // Вюник Хмель-ницького нацюнального ушверситету. - 2007. - № 3. - Т. 1. - С. 131-133.
10. Дроздова Л.А. Основные проблемы постановки системы бюджетирования на предприятии // Вестник ФА. - 2003. - № 2. - С. 41-50.
11. Родин В.Д. Инструмент финансового менеджмента - бюджетирование // Вестник Удмуртского университета. Экономика и право. - 2008. - Вып. 1. - С. 47-56.
УДК336.58:502.4(477.8) Асист О.В. Геник, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ УСТАНОВ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Наведено кшькють та площу природно-заповщних установ Карпатського региону Украши. Охарактеризовано динамшу 1хнього фшансового забезпечення в розрiзi заповщних господарств та адмшютративних областей. Показано деяю можливосп залучення додаткових коштив на розвиток та функщонування установ природно-за-повщного фонду Украшських Карпат.
Ключов1 слова: природно-заповщний фонд, заповщш установи, Карпатський мезоекономiчний репон, фшансове забезпечення.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Assist. O.V. Henyk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Specific features of financial support for functioning of institutions of the natural-reservation fund in Carpathian region of Ukraine
Number and area of natural-reservation institutions in Carpathian region in Ukraine have been provided. Dynamics in their financial support in aspect of reservation units and administrative regions were characterized. Some possibilities for involvement of additional costs for development and functioning of institutions of the natural-reservation fund of Ukrainian Carpathians have been demonstrated.
Keywords: natural-reservation fund, reservation institutions, Carpathian mezzo-economic region, financial support.
Стратепя розвитку природно-заповщно1 справи в Украш передбачае докоршне удосконалення функцюнування природно-заповщного фонду (ПЗФ) вщповщно до нових умов соцiально-економiчного стану держави та вироблення економiчного мехашзму щнносл заповщних територш i об'еклв. Ефективне функцюнування ПЗФ Украши передбачае виконання низки еколо-пчних, економiчних i соцiальних функцiй та шдвищення ролi заповiдних територш як важливого складника сталого розвитку держави (рис. 1) [1-3].
УСТАНОВИ ПЗФ УКРАШИ
т
ЗАВДАННЯ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, В1ДТВОРЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКС1В ТА OB'CKTIB
i i
ЕКОЛОГ1ЧН1 EKOHOMI4HI СОЦ1АЛЬН[
1 г Ï
збереження i вщтворен-ня бюршюмаштност! ландшафте та забезпечення еколопчно!" piBHOBara в бюсфер1 ефективне викориетання природних peeypeiB заповщних територш та надання р1зномаштних послуг створення сприятливих умов для рекреацшнош вщпочинку i оздоровления населения, покращен-ня умов довюлля
i
СТАЛИН РОЗВИТОК ТЕРИТОРШ
Рис. 1. Завдання установ природно-заповiдного фонду Укрални
Подальше створення нових природно-заповщних установ i збшьшення плошд вже юнуючих заповщних господарств (вщповщно до загальнодержав-но1 програми формування екологiчноï мережi Украши) у сучасних умовах потребуе повноцiнного фiнансового забезпечення органiзацiï та функцюнування заповщних територiй. Особливо це стосуеться перших трьох категори заповiдання - природних заповiдникiв (17 об'еклв площею 159,5 тис. га), бь осферних заповiдникiв (4 об'екти площею 225,7 тис. га) та нацюнальних природних парюв (17 об'еклв площею 721,8 тис. га), як створюються на загаль-нодержавному рiвнi, мають мiжнародне i нацюнальне природоохоронне i на-укове значення та е еталонами природи iз вивчення основних екологiчних процесiв i проведення еколопчного монiторингу територiй.
Для Карпатського економiчного регюну (Закарпатська, 1вано-Фран-ювська, Львiвська та Чернiвецька адмiнiстративнi обласп) характерна значна кiлькiсть унiкальних природоохоронних об'еклв, що зумовлено рiзними ге-оботанiчними, флористичними та геоморфологiчними районами [4]. Займа-ючи тiльки 9,3 % загально! площi кра!ни, Карпатський регюн зосереджуе 26,4 % плошд всiх заповiдних установ держави перших трьох категорiй запо-вiдностi [5].
На цей час у Карпатському репош функщонуе 11 установ ПЗФ Украши перших трьох категорш заповiдностi (2 природнi заповщники, 1 бюсфер-ний заповiдник та 8 нащональних природних паркiв) загальною площею 292,0 тис. га. (табл. 1).
Табл. 1. Мережа природних i бюсферних заповiдникiв та нащональних
природних парк'ш Карпатського регюну Украти
№ з/п Назва Область розташування Пвдпорядкування Рк створення Площа, тис. га
Природт заповвдники
1 Розточчя Льв1вська Мшстерство освгги та науки 1984 2084,5
2 Горгани Твано-Франшвська Мшекоресуршв 1996 5344,0
Бюсферт заповвдники
3 | Карпатський | Закарпатська | Мшекоресуршв | 1993 | 53630,0
Нацюнальт природт парки
4 Карпатський 1вано-Франк1вська Мшекоресуршв 1980 50495,0
5 Синев1р Закарпатська Мшекоресуршв 1989 40696,0
6 Вижницький Чертвецька Мшекоресуршв 1995 11238,0
7 Явор1вський Льв1вська Мшекоресуршв 1998 7108,0
8 Скол1вськ1 Бескиди Льв1вська Держкомлшгосп 1999 35261,0
9 Ужанський Закарпатська Мшекоресуршв 1999 39159,3
10 Гуцульщина 1вано-Франк1вська Мшекоресуршв 2002 32271,0
11 Галицький Твано-Франшвська Держкомлшгосп 2004 14685,0
Площа установ ПЗФ Карпатського регюну Украши 291971,8
Темпи збшьшення кшькосп та плошд заповщних установ перших трьох категорш заповщносп в Карпатському регiонi за роки незалежност кра!ни були надзвичайно високими. Розширення мережi ПЗФ в репош вщбу-лося як внаслщок збiльшення плошi вже iснуючих заповщних установ, так i завдяки створенню нових заповiдних господарств (табл. 2).
Табл. 2. Площа та ктьтсть установ ПЗФ Карпатського регюну Украти
Област1 Украши Площа (тис. га) та кшьшсть установ ПЗФ в Карпатському репош
1991 р. 2000 р. 2004 р. 2007 р.
к-ть площа к-ть площа к-ть площа к-ть площа
Закарпатська 2 60,2 3 113,2 3 133,5 3 133,5
1в.-Франк1вська 1 50,3 2 55,7 4 102,8 4 102,8
Льв1вська 1 2,1 3 29,7 3 44,8 3 44,5
Чертвецька - - 1 7,9 1 7,9 1 11,2
Загалом 4 112,6 9 206,5 11 289,0 11 292,0
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
Так, в 1вано-Франювськш областi, площа установ перших трьох кате-горiй заповiдностi, збшьшилася порiвняно з 1991 р. на 52492 га внаслщок створення природного заповщника "Горгани" у Надвiрнянському райош, на-цiонального природного парку "Гуцульщина" на Косiвщинi, нацiонального природного парку "Галицький" в Галицькому районi та розширення площi Карпатського нацiонального природного парку. На територи Львiвськоï об-ластi площа установ ПЗФ загальнодержавного значення збiльшилась в 21,3 раза порiвняно з 1991 р. У 1998 р. створено перший в обласл нащональний природний парк "Яворiвський" площею 7108 га, а в 1999 р. - Нащональний природний парк "Сколiвськi Бескиди" площею 35261 га.
Значно зросла площа заповщних установ ПЗФ загальнодержавного значення i на територи Закарпатсь^' область У 1997 р. збшьшено площу Карпатського бюсферного заповщника, а у 1999 р. створено Ужанський нащональний природний парк загальною площею 39159,3 га. Розширена площа i Вижницького нащонального парку, розташованого в Чершвецькш областi з 7928 га до 11238 га у 2007 р.
Наявшсть спшьних кордошв iз краïнами Свропейського Союзу забез-печуе сприятливi можливостi розширення заповщних територiй та створення в Карпатському мезоекономiчному регiонi мiждержавних природно-заповщ-них установ, що сприятиме налагодженню тiсного транскордонного сшвро-бiтництва в галузi охорони природи та розвитку мiжнародного туризму.
У сучасних соцiально-економiчних умовах розширення мережi та створення нових установ ПЗФ передбачае не тшьки впровадження ефектив-них природно-охоронних заходiв на ïхнiх територiях, але i створення умов належного фшансового забезпечення функцiонування заповiдних госпо-дарств. Збшьшення кшькосл та площi природно-заповщних установ Карпатського регiону призвело i до збшьшення витрат на ïx утримання. Якщо, в 1996 р. (рж введення нацiональноï валюти - гривнi) витрати на утримання перших трьох категорш заповiдання регюну становили 1799,5 тис. грн, то вже у 2007 р. щ витрати збшьшились в 21,5 раза та становили 38741,7 тис. грн (табл. 3).
Табл. 3. Витрати на утримання установ ПЗФ Карпатського регюну
Роки Витрати на утримання установ природно-заповвдного фонду за категор1ями заповвдання, тис. грн
Природт заповвдники Бюсферт заповвдники Нацюнальт природт парки Загалом
1996 121,0 486,3 1192,2 1799,5
2000 394,8 1097,9 4101,5 5594,2
2004 810,2 2531,8 12208,1 15550,1
2007 1891,5 5327,6 31522,6 38741,7
Фшансування заxодiв щодо територш та об'еклв ПЗФ, зпдно з законом Украши "Про природно-заповщний фонд Украши", здшснюеться за рахунок державного бюджету Украши, мюцевих бюджелв, власних коштiв заповiдниx об'еклв, позабюджетних i благодiйниx фондiв, цшьових екологiчниx фондiв, коштiв пiдприемств, установ i оргашзацш, а також кошлв громадян [6].
Незважаючи на широкий спектр можливих джерел фшансування запо-вiдних господарств, основним джерелом цшьового фiнансування природно-заповiдних установ i надалi залишаеться державний бюджет Укра1ни. Частка фiнансування з "шших джерел" (позабюджетнi i благодiйнi фонди, мюцевий бюджет, кошти пiдприемств, установ i органiзацiй, кошти громадян, цiльовi екологiчнi фонди та власнi кошти заповщних об,ектiв) ще незначна та сукуп-но не перевищуе 40 % загальних витрат на утримання заповщних установ перших трьох категорш заповiдностi (табл. 4).
Табл. 4. Джерела фшансування установ природно-заповiдного фонду Карпатського мезоекономiчного регюну перших трьох категорш заповiдання
Роки К-ть установ ПЗФ Джерела фшансування Загалом, тис. грн
з ДБ з "шших джерел"
тис. грн % тис. грн %
2001 9 6294,9 68,6 2885,2 31,4 9180,1
2003 10 9929,4 72,9 3695,4 27,1 13624,8
2005 11 14979,8 73,3 5450,6 26,7 20430,4
2007 11 23392,1 60,4 15349,6 39,6 38741,7
Вищий вщсоток витрат на утримання з державного бюджету харак-терний для природних i бюсферних заповщниюв, що е i закономiрним, ос-кiльки господарська дiяльнiсть у них практично не ведеться. Вщсоток дер-жбюджетного фшансування нащональних природних паркiв е дещо нижчим i перебувае в межах 53,9-68,7 % вЫх витрат (рис. 2). Господарська дiяльнiсть нацiональних природних парюв спрямована на отримання власних кошлв вiд ре^заци деревини, отримано! внаслiдок санiтарних i доглядових рубань ль су, продажу сшьськогосподарсько! продукцп та продукцп побiчного користу-вання люом, надання рекреацшних послуг тощо._
Фшансування заход ¡в щодо установ ПЗФ Карпатського мезоеконом!чного регюну Украши
I
Державний бюджет украши
"1шш джерела"
69,4 -95,6 % загальних витрат
Природш запов1дники
4,4 -30,6 % загальних витрат
87,2 -94,8 % загальних витрат
Бюсферш запов1дники
5,2-12,8% загальних витрат
53,9 -68,7 % загальних витрат
Нашональш природш парки
31,3-46,1 %
загальних витрат
60,4 -73,3 % загальних витрат на утримання
26,7 -39,6 % загальних витрат на утримання
Рис. 2. Фшансове забезпечення заповiднихустанов Карпатського мезоекономiчного регюну крати
Детальний аналiз фшансування установ ПЗФ iз позабюджетних надхо-джень можливий лише на основi рiчних фшансових звтв природних i бюс-ферних заповщниюв та нацiональних природних паркiв. Ус позабюджетнi
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
джерела фiнанcyвання захoдiв щoдo запoвiдних ycтанoв y зведених piчних cтатиcтичних бюлетенях ("npo oб,екти ПЗФ Украши" та "Дoвкiлля Украши") пoдаютьcя як "iншi джерела" витрат на yтpимання запoвiдних територш.
Щopiчне пocтyпoве збiльшення витрат на yтpимання ycтанoв пpиpoд-нo-запoвiднoгo фoндy як з деpжавнoгo бюджетy, так i з шзабюджетних гаш-пв вказуе на oзнаки пoкpащення фiнанcyвання захoдiв iз oхopoни, збережен-ня та poзвиткy запoвiдних теpитopiй краши. Пpoте, незважаючи на збшьшен-ня фiнанcyвання, cyчаcний cтан екoнoмiчнoгo забезпечення ycтанoв пpиpoд-нo-запoвiднoгo фoндy Украши ще не пoвнoю мipoю вщшвщае реальним ^т-ребам ïхньoгo якш^го фyнкцioнyвання.
Пoдальшy poбoтy ycтанoв пpиpoднo-запoвiднoгo фoндy пoтpiбнo cпpямoвyвати на залyчення дoдаткoвих кoштiв вiд:
• poзвиткy гocпoдаpcькoï дiяльнocтi;
• poзшиpення i poзвиткy pекpеацiйнoï та тypиcтичнoï дiяльнocтi;
• cтвopення poзплiдникiв iз poзведення тварин i пеpнатoï дичини та зб^шен-
ня плoщi миcливcьких упдь;
• налагoдження мiжнаpoднoï cпiвпpацi та тpанcкopдoннoгo cпiвpoбiтництва;
• pеалiзацiï цiльoвих гpантoвих пpoгpам;
• залучення iнoземних iнвеcтицiй.
Гocпoдаpcька дiяльнicть нацюнальних пpиpoдних паpкiв пoвинна cпpямoвyватиcь на oтpимання дoдаткoвих кoштiв внаcлiдoк pеалiзацiï ^o-дyкцiï пеpеpoблення деревини та надання piзнoманiтних пocлyг мicцевoмy на^ленню та шдприеметвам i ycтанoвам регюну.
Веташвлення тicних кoнтактiв з регюнальними тypиcтичними агент-cтвами i зашбами маcoвoï iнфopмацiï, cтвopення меpежi привабливих турдо-тичних маpшpyтiв пiшoхiднoгo i кш^го туризму, бyдiвництвo мicць вщш-чинку, вcтанoвлення аншлагiв пpиpoдooхopoннoгo значення, видавнищ^ бyклетiв i каpт-cхем з деталь^ю iнфopмацieю пpo найцiкавiшi та пpивабливi oб,eкти pекpеацiï такoж даеть змoгy oтpимyвати дoдаткoвi кoшти на poзвитoк пpиpoднo-запoвiдних ycтанoв та отриятиме залученню як вiтчизняних так i iнoземних iнвеcтицiй. Kpiм цьoгo, poзвитoк екoлoгiчнoгo i зеленoгo туризму на теpитopiях Kаpпатcькoгo бiocфеpнoгo запoвiдника та нацюнальних при-poдних паpкiв ^рит^^го pегioнy cпpиятиме poзвиткy мicцевoï егашмжи шляхoм cтвopення нoвих poбoчих мюць, викopиcтання мicцевих пpoдyктiв, виpoбiв наpoдних yмiльцiв, навикiв мешканцiв.
Значний вщшток лicиcтocтi теpитopiй пpиpoднo-запoвiднoгo фoндy ^р^т^^го pегioнy дае змoгy збiльшyвати nnomy миcливcьких yгiдь, здш-cнювати захoди iз cпpияння вiдтвopення i oхopoни диких тварин, cтвopювати на пpиpoднo-запoвiдних теpитopiях poзплiдникiв iз штyчнoгo poзведення га-питних тварин та пернато!" дичини. Poзвитoк миcливcьких yгiдь та мдолив-cтва cпpиятимyть залученню дoвгoтеpмiнoвих iнвеcтицiйних пpoгpам iз шр-piчнoгo збiльшення чиcельнocтi пoгoлiв,я кoпитних мистив^ких тварин, ш-гoлiв,я хyтpoвих звipiв, чиcельнocтi пеpнатoï дичини.
Poзшиpення мiжнаpoднoï cпiвпpацi та poзpoблення пpoектiв iз cтвo-рення мiждеpжавних бiocфеpних резервам cпpиятиме не тiльки збереженню i oхopoнi пpиpoдних екocиcтем, але i залученню дoдаткoвих кoштiв на утри-
мання природно-заповщних установ вщ держав-napTHepiB проеклв, мiжна-родних благодiйних фондiв i шституцш, iноземних iHBecTopiB.
Особливу увагу варто звертати i на таку форму отримання додаткових кош^в, як ре^защя цiльових грантових програм за фшансового сприяння мiжнародних фондiв - Глобально! Еколопчно! Фундаци (GEF), Мiжнародно-го банку реконструкци та розвитку, Програми ООН з навколишнього середо-вища (UNEP), Регiонального Екологiчного Центру (РЕЦ), 1САР "Сднання", Мiжнародного союзу з охорони природи i природних ресурЫв (IUCN), Програми розвитку ООН (UNDP), Фундаци формування Свропейсько! еколопчно! мережi (EECONET Action Fund), Всесвггнього фонду природи (WWF), Всесвггнього центру монiторингу охорони довкiлля (WCMC), Ради Свропи, Свь тового Банку (World Bank) та шших.
Усшшним прикладом такого залучення додаткових кош^в може слу-гувати виконання у 1993-1997 рр. на територи Карпатського бюсферного за-повiдника проекту Глобально! Еколопчно! Фундацп' "Захист бiорiзноманiття Карпат". На реалiзацiю проекту витрачено 610,9 тис. доларiв США. В процес виконання гранту здiйснювали науково-дослiднi роботи, надавали консульта-цiйнi послуги, закуповували потрiбне обладнання та товари, розробляли заходи, спрямоваш на розширення територи бiосферного заповiдника [7].
Вступ кра!н Центрально! та Схщно! Свропи до Свропейського союзу призведе до повшшого залучення коштiв рiзних iноземних iнституцiй в при-родоохоронну дiяльнiсть у Карпатському регiонi.
Зростання уваги громадськост до вирiшення еколопчних проблем до-вкiлля створюе сприятливi умови щодо подальшого розширення i впорядку-вання мережi природно-заповiдних територш i, як наслiдок, збiльшення фь нансування на функцiонування установ природно-заповщного фонду кра!ни. Подальшi дослiдження доцшьно спрямовувати на удосконалення норматив-но-правово! бази та системи менеджменту природно-заповщними установа-ми, залучення додаткових джерел фшансування заповiдних господарств та сприяння надходженню на !х функцiонування шоземних iнвестицiй.
Л1тература
1. Фурдичко О.1. Заповщна справа в Украш : пщручник [для студ. ВНЗ] / О.1. Фурдич-ко, В.К. С1вак, В.Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2005. - 336 с.
2. Назарук М.М. Еколопчний менеджмент. Запитання та вщповщ : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / М.М. Назарук, 1.Б. Койнова. - Льв1в : Вид-во "Еней", 2004. - 216 с.
3. Геник Я.В. Природно-заповщний фонд Укра!ни - складова сталого розвитку територш / Я.В. Геник, О.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна проми-словють : м1жвщ наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 310-315.
4. Заповедники i нацюнальш природш парки Укра!ни / Т. Андр1енко, В. Артеменко, М. Б1ляк та 1н. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1999. - 232 с.
5. Довкшля УкраТни. Статистичний зб. за 2007 рш / Держком. статистики Укра!ни : тд заг. кер. Ю.М. Остапчука. - К. : Вид-во "Статистичне управлшня", 2008. - 216 с.
6. Закон УкраТни "Про природно-заповщний фонд Укра!ни". - К. : Вид-во "Вщомосп Верховно! Ради Украши", 1992. - С. 1130-1155.
7. Глобальна еколопчна фундащя: Укра!нський контекст. - К. : Вид-во "ВЖ", 2003. -
49 с.
