CC BY
18
Лггература
1. 1нструкщя з облжу продукцп лкозаго-пвель, лкопиляння i деревообробки на шд-приемствах Державного комiтету лiсового господарства Украши, затверджена наказом Дер-жкомлкгоспу Украши вщ 19 грудня 2003 р. № 205.
2. Кисшь Н.М., Яворська О.М. Особливост облжу витрат у тдприемствах люово! галу-3i// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 13.1. - С. 196-201.
3. Витрати: Положения (стандарт) бухгалтерского облжу 16/Затверджено Наказом Мшфшу Украши вщ 31.12.99 № 318.
4. Запаси: Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 9/Затверджено Наказом М1нфшу Украши вщ 20.10.1999 № 246._
УДК338.12:502.4 Доц. С.О. Козловський, канд. екон. наук;
асист. О.В. Геник - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦЮНУВАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'бКТЮ УКРАШИ
Наведено структуру економ!чного забезпечення природно-заповщних терито-рш Украши та охарактеризован! деяк особливосп економ!чно! дкльносп об'екпв заповщання.
Doc. S.O. Kozlovskyy; assist. O. V. Henyk - USUFWT
Peculiarities of Economic Guaranteeing of Ukraine Protected Areas Functioning
The structure of economic guaranteeing of Ukraine Protected Areas has given. Some peculiarities of economic activities of protected objects have described.
Система фшансування природоохоронно! д1яльносп почала формува-тись ще в перюд планово! економши. У планах сощально-економ1чного роз-витку поряд з показниками, що характеризували перспективш результати ви-робничо! д!яльносп, передбачались i завдання !з здшснення природоохорон-них заходiв. Данi завдання формувались як на р1вш держави, так i на реп-ональному i мшцевому р!внях та на р!вш конкретних оргашзацш i шд-приемств. Систем1 планування вiдповiдала i система фшансування заходiв природоохоронно! д!яльносп та створення природоохоронних об'ектiв.
Основним джерелом фшансування природно-заповщних об'ектiв кра-!ни був державний бюджет. Були й джерела фшансування - мю^в! бюджета, кошти мiнiстерств i ведомств, власнi кошти природоохоронних об'ектiв, проте частка цих джерел фiнансування була досить малою. У сучасних еко-ном1чних умовах в Украíнi проблема економiчного забезпечення органiзацií та функцюнування природоохоронних об'ектiв i надалi залишаеться особливо гострою та актуальною.
Базовим законом, який визначае економiчне забезпечення функцюну-вання об'еклв природно-заповiдного фонду е Закон Украши "Про природно-заповiдний фонд Украши" ("Закон") [1]. Стаття 44 даного закону вказуе, що ефектившсть оргашзацп i функцiонування природно-заповiдного фонду (ПЗФ) забезпечуються: економiчним обгрунтуванням органiзацií ПЗФ; еконо-м!чною оцшкою територiй природно-заповедного фонду; визначенням дже-
рел 1 нормативов фшансування об'екпв ПЗФ; компенсац1ею збитк1в, завданих порушенням законодавства та наданням шдприемствам 1 организациям, що за-безпечують функцюнування ПЗФ податкових та шших пшьг (рис. 1).
Зпдно з статтею 46 "Закону", фшансування заходов щодо природних 1 бюсферних заповедников та нацюнальних природних парков зд1йснюеться за рахунок державного бюджету Укра!ни. Також для дано! мети можуть залуча-тися 1 кошти м1сцевих бюджетов, позабюджетних 1 благод1йних фондов, кош-ти шдприемств, установ 1 организаций, а також кошти громадян.
Рис. 1. Економ1чш засоби забезпечення оргашзацп / функцюнування природно-запов{дного фонду Украти
Кр1м цього, кошти (в тому числ1 1 в шоземнш валюта), отримаш об'ек-тами природно-запов1дного фонду в1д науково!, природоохоронно!, туристсь-ко-екскурсшно!, рекламно-видавничо! та шшо! д1яльност1 в межах заповедно! територп, що не суперечать !х ц1льовому призначенню, е власними коштами природних 1 б1осферних запов1дник1в та нац1ональних природних парк1в.
Також у 1992 роц1, враховуючи тогочасне реальне скорочення бюджетного ф1нансування заход1в 1з забезпечення еколог1чно! р1вноваги, в1дпо-в1дно до Закону Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середови-ща" була створена система фонд1в охорони навколишнього природного сере-довища на державному та м1сцевому р1внях.
Для залучення додаткових кошт1в на економ1чне забезпечення орган1-зац1! 1 функц1онування об'ект1в природно-запов1дного фонду в1дпов1дно до статт1 47 Закону Украши "Про природно-запов1дний фонд Украши" Кабинет М1н1стр1в Украши постановою в1д 28 грудня 2000 року № 1913 затвердив пе-рел1к платних послуг, як1 можуть надаватися бюджетними установами при-родно-запов1дного фонду незалежно в1д !х п1дпорядкування. Кошти в1д на-дання платних послуг використовуються в1дпов1дно до законодавства та зг1д-но з кошторисом бюджетних установ природно-запов1дного фонду.
Загалом, сучасний стан економ1чного забезпечення об'ект1в природно-запов1дного фонду Укра!ни 1 впровадження природоохоронних заход1в на !х
4. Економ1ка, планування 1 управл1ння в л1совиробничому комплекс!
151
територ1ях ще далеко не в1дпов1дае реальним потребам 1 ¡стотно не може вплинути на яюсне 1х функцюнування.
Процес фшансування об'еклв природно-заповщного фонду вимагае по-дальшого анашзу та вдосконалення. У даному випадку наводимо лише декшька особливостей, яю можуть представляти штерес з огляду виявлення специф1чних рис природно-заповщного фонду як об'екту економ1чного забезпечення.
Першою ¡стотною особливютю е збшьшення кшькосп та площ1 при-родно-запов1дного фонду, що е практичним втшенням еколопчно! политики держави в частиш збереження ушкальних 1 типових ландшафт1в, генофонду тваринного 1 рослинного свггу, шдтримання еколопчного балансу та бюло-пчного р1зномашття.
Так, за останш дванадцять роюв площа ПЗФ зросла в 2,74 раза (1991 р1к - 361,4 тис. га; 2002 р1к - 989,0 тис. га), в основному, за рахунок створен-ня нових природних 1 бюсферних запов1дник1в та нацюнальних природних парк1в [2]. 1з зростанням площ1 1 кшькосп об'екпв природно-запов1дного фонду зростае 1 кшьюсть пращвниюв, зайнятих у господарствй На початок 2003 року у заповедному господарств1 працювало 3461 особа, з яких 216 - на-уков1 сшвробггники, 1333 - пращвники служби охорони, 61 - пращвники рекреацй' та 106 - пращвники еколопчно! освпи (табл. 1).
Табл. 1. К^льк^сть та площа природно-заповЬдних територ^й УкраЧни
Кшьюсть Площа ПЗФ Кшьюсть пращвниюв,
Роки заповщних Украши, заинятих у заповщному
господарств тис. га господарств1, ос1б.
1991 19 361,4 2030
1994 19 414,9 1939
1997 24 761,8 2749
1998 27 768,5 2791
1999 31 877,1 3207
2000 31 887,5 3235
2001 31 970,8 3213
2002 33 989,0 3461
Найбшьша кшьюсть об'еклв природно-запов1дного фонду припадае на Автономну республшу Крим (6 об'ектш загальною площею 63852,6 га), Хер-сонську, Закарпатську, 1вано-Франювську, Льв1вську обласп (по 3 об'екти в1д-пов1дно, площею 174590,6, 133485,3, 63253,0 та 44786,5 га) (табл. 2).
Найбшьший за площею - Нащональний природний парк "Подшьсью Товтри" (226316 га) знаходиться на територй' Хмельниччини 1 становить 12,5 % територй' обласп та 22,9 % територш природно-запов1дного фонду державного значення Украши.
Темпи збшьшення кшькосп та площ1 запов1дних об'екпв в УкраГш в останш роки були надзвичайно високими. За останш п'ять роюв створено ш1сть нових об'екпв ПЗФ загальною площею 97,9 тис га (Р1вненський та Че-ремиський природш парки, нащональш природш парки - Деснянсько-Старо-гутський, Скол1всью Бескиди, Ужанський, Гуцульщина).
Табл. 2. К^льк^сть та площа об'ектЬв ПЗФ в розр1з1 областей УкраЧни
Областа УкраГни 2001 2002
Кшьюсть Площа, га Кшьюсть Площа, га
Автономна республ1ка Крим 6 63852,6 6 63852,6
Волинська 2 51952,7 2 51952,7
Дншропетровська 1 3766,2 1 3766,2
Донецька 2 43345,1 2 43204,1
Житомирська 1 20104,0 1 20104,0
Закарпатська 3 133485,3 3 133485
1вано-Франювська 2 55647,0 3 63253
Луганська 1 1607,6 1 1607,6
Льв1вська 3 44786,5 3 44787
МиколаГ'вська 1 1675,1 1 1675,7
Одеська 1 46402,9 1 46402,9
Р1вненська 1 31535,0 1 42289,0
Сумська 1 16215,1 1 16215,1
Терноишьська 1 10521,0 1 10521,0
Херсонська 3 174590,6 3 174590,6
Хмельницька 1 261316,0 1 261316,0
Черкаська 1 2027,0 1 2027,0
Чертвецька 1 7928,4 1 7928,4
УкраГна 32 970757,7 33 988977,7
Збшьшення кшькосп та площ1 природно-заповщного фонду УкраГни призвело 1 до збшьшення кшькосп вщвщувач1в та емносп стащонарних рек-реацшних об'екпв, а також до розробки нових туристичних маршрупв запо-вщними територ1ями краГни (табл. 3).
Так, у 2002 рощ емшсть стащонарних рекреацшних об'екпв ПЗФ Ук-раГни зросла бшьш як у 2 рази пор1вняно з 2001 роком, а кшьюсть вщвщува-ч1в збшьшилась на 2895,7 тисяч чолов1к. Це вказуе на збшьшення привабли-восп заповщних об'екпв, пщвищення Гх еколопчного, сощального та еконо-м1чного значення, розвитку на Гх територ1ях оргашзованого туризму, вщпо-чинку та шших вид1в рекреацшно! д1яльносп.
Табл. 3. €мшсть рекреацшних об'ектгв природно-заповгдних територт УкраЧни
Роки
Смтсть стащонарних рекреацшних об'екпв, _м1сць_
Кшьюсть вщвщувач1в об'екпв ПЗФ, тис. ос1б
Кшьюсть туристичних маршрута, _одиниць_
2001
12965
8054,9
144
2002
26478
10950,6
162
1з збшьшення кшькосп вщвщувач1в постае необхщшсть розробки нових туристично-привабливих еколопчних маршрупв, що дасть змогу змен-шити антропогенний вплив на природне середовище, зокрема, зменшити ви-топтування рщюсних вид1в рослинносп, забруднення територн побутовими вщходами, нищення привабливих об'екпв природи, творених столггтями.
Характерною також е тенденщя зростання з кожним роком витрат на утримання об'екпв природно-заповщного фонду краГни. У 2002 рощ даш вит-рати становили 25,8 млн. грн., що на 3,9 млн. грн. перевищуе кошти 2001 року
4. Економ1ка, планування 1 управлшня в л1совиробничому комплекс!
153
(табл. 4). Обсяги цих витрат i3 Державного бюджету пор1вняно з попередшм роком зросли на 2,4 млн. грн. i становили 18,0 млн. грн. [2]. Порiвняно з 1997 роком витрати на утримання об'eктiв ПЗФ у 2002 рощ зросли в 3,2 раза.
Табл. 4. Витрати на утримання об'ектгв природно-заповгдного фонду Украши
Роки
Природш заповедники, тис. грн.
Бюсферш заповедники, тис. грн.
Нащональш природш парки, тис. грн.
Загалом витрат на утримання, тис. грн.
1997
3063,7
2367,1
2578,9
8009,7
2000
5591,3
3559,6
6539,3
15690,2
2001
8151,5
4270,9
9449,1
21871,5
2002
9273,6
5049,2
11490,8
25813,6
Примижа: * - витрати у фактичних цшах вщповщного року
На утримання природних заповщниюв у 2002 рощ витрачено 9,3 млн. грн., що на 6,2 млн. грн. (в 3,0 раз) бшьше, шж у 1997 рощ. Також зросли i витрати на утримання бюсферних заповщниюв та нацюнальних природних парив, вщповщно, на 2,7 (в 2,1 раз) та 8,9 млн. грн. (в 4,5 раз).
Необхщно звернути увагу i на таку форму фшансування природно-за-повщного фонду, як отримання кошлв вщ рiзноманiтних мiжнародних благо-дшних iнституцiй i фондiв - Глобально! Еколопчно! Фундацií (GEF), Miжна-родного банку реконструкцп та розвитку, Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP), Регiонального Екологiчного Центру (РЕЦ), 1САР "Сднання", Miжнародного союзу з охорони природи i природних ресурсiв (IUCN), Програми розвитку ООН (UNDP), Фундаци формування Свропейсь-ко! екологiчноí мережi (EECONET Action Fund), Bсесвiтнього фонду природи (WWF), Всесвгтнього центру мониторингу охорони довкiлля (WCMC), Ради Свропи, Свiтового Банку (World Bank) та шших.
Так, з 1993 по 1997 роки на територй Карпатського бюсферного запо-вiдника виконувався проект Глобально! Еколопчно! Фундацií' "Захист бiорiз-номанiття Карпат", на реалiзацiю якого витрачено 610,9 тис. доларiв США. Нащональна пiдтримка Украши в рамках даного проекту становила 26,4 тис. доларiв США. У процеш виконання гранту проводились науково-дослщш ро-боти, надавались консультацiйнi послуги, закуповувались необхщне облад-нання та товари, розроблялись заходи, спрямованi на розширення територй заповедника [3].
Значну фiнансову шдтримку GEF отримав i природний заповедник "Дунайськi плавнi", що призвело до створення Дунайського бiосферного за-повщника. За фiнансування Агентства США з мiжнародного розвитку в "По-дшьських Товтрах" здiйснений екологiчний проект "Впер перемш", спрямо-ваний на збереження об'екпв загальнодержавного значення. Таких прикладiв фiнансування об'eктiв природно-заповiдного фонду Украши мiжнародними iнституцiями е достатньо.
З кожним роком збшьшуеться увага до еколопчних проблем кра!ни та природно-заповщних територiй, що, певною мiрою, сприяе збiльшенню над-ходження коштiв у фонди охорони навколишнього природного середовища в складi державного, обласних i мюцевих бюджетiв. Надання платних послуг
HayKOBHH BiCHHK, 2004, BHn. 14.1
06'eKTaMH npHpoaH0-3anoBiaHoro $0Hay KpaiHH cnpnae 36iatmeHHro BaacHHx KomTiB, a, 0T»e, i 3MeHmeHHH nacTKH ^rnaHcyBaHHH ^yHK^oHyBaHEH 3anoBia-hhx TeprnopiH i3 aep^aBHoro 6roa®eTy KpaiHH.
noaaatmi aocaia^eHHH ckohomwhoto 3a6e3neieHHH 06'eKTiB npHpoaH0-3a-noBiaHoro $0Hay yKpai'HH ao3BoaHTt p03p06HTH H0Bi MexaHi3MH ^oao yaocK0Ha-aeHHH ^iHaHcyBaHHa aaHHx 06'eKTiB, p03p06HTH Moaeai opгaнiзaцiннo-eкoнoмiн-H0r0 MexaHi3My 3aayqeHHH iнвecтнцm i ynpaBaiHHH y c$epi 3anoBiaHoi cnpaBH.
BaocK0HaaeHHH H0pMaTHBH0-npaB0B0i 6a3H Ta cHcTeMH MeHea^MeHTy 3anoBi^HHMH 06'eKTaMH, Haaaroa^eHHH TicHoi aep»aBH0i i MmHapoaHoi cniB-пpaцi npHp0^H0-3an0Bi^HHx TeprnopiH, p03BHT0K nporpaM aonoMorH Ta noaiTH-kh cnpHaHHa iH03eMHHM iнвecтнцiнм npH3Beae ao noKpa^eHHH eK0H0MiHH0ro 3a6e3neneHHa ^yrn^oHyBaHHa Mepe^i npHpoaH0-3anoBiaHoro $0Hay yKpai'HH.
■HiTepaiypa
1. 3aKOH yKpai'HH "npo npHp0aH0-3an0BiaHHH ^ohs yKpai'HH". - K.: BiaoMocri BepxoB-Hoi PaaH yKpai'HH, 1992. -C.1130-1155.
2. ^OBKi^^a yKpai'HH. CTaTHCTHHHHH 36ipHHK 3a 2002 piK. - K.: CTamcTHHHe ynpaBaiHHH, 2003. - 310 c.
3. T^oSa^bHa eKO^oriHHa ^yHaatck: yKpai'HctKHH kohtckct. - K.: BiK, 2003. - 49 c.
y%K 650.12.12 Acnip. I.H. Huko1 - HbeiecbKuu
OBfPyHTyBAHHfl CTHMy^roBAHHH MOTHBAЦIÍ HK EKOHOMIHHOi KATETOPli.
BHOBiTaroroTtca TepMmoaorram oco6aHBocri TaKHx ckohommhhx KaTeropiH hk "M0THBaE(iH" Ta "cmMyaroBaHHH" пpaцi. 06rpyHT0ByeTtca icHyBaHHH Ta BHKopHcTaHHH TepMiHy "cTHMyaroBaHHa мoтнвaцi'i" cepea HayKoBHx TepMiHiB ynpaBaiHHH TpyaoBHMH pecypcaMH.
Doctorate I. Ya. Lyko - The Lvov State Financial and Economic Institute Elaboration of the new economical term stimulation of the motivation
The main goal of the article is to show the difference between two economical terms such as "motivation" and "stimulation". As a result the new economical term "stimulation of the motivation "will be presented and elaborated.
AHaai3yronH p03BHT0K noHHTt cTHMyaroBaHHH Ta M0THBa^i npa^ hk eK0-homwhhx KaTeropiH y pi3HHx ckohomwhhx cHcTeMax, 6anHM0, ^o aaHi noHHTTH aocrnt qacTo He p03Me»0ByroTtca hk aBi icT0TH0 pi3Hi eK0H0Miqrn KaTeropii, aae B^HBaroTtca B3aeM03aMiHH0, hk ca0Ba-cHH0HiMH. npHKaaaoM noro M0»e 6yTH BH3HaneHHH TepMiHy MoTHBaDU, ^o noaae M.X. Mcckoh y cboih пpaцi "Ochobh MeHea^MeHTy": " Moтнвaцiн - npo^c cTHMyaroBaHHH ce6e caMoro i iHmHx ao aiHatHocri, HKa cnpHM0BaHa Ha aocHraeHHH rnaHBiayaatHHx i 3araatHHx ^aeH opгaнiзaцii" [1]. npoTe, BHBHaro^H ^opMyBaHHH HayK0B0i ayMKH ^oao npHpoaH cTHMyaroBaHHH Ta MoTHBaDU пpaцi Ta 6epynH ao yBarH aocBia npoBiaHHx KpaiH cBiTy 3 phhkoboi eK0H0MiKH mh 3i cMiaHBicTro M0»eM0 BHaiaHTH TaKe 6aneHHH aaHHx eK0H0MinHHx KaTeropiH: Momuea^n - ^ aTpH6yT cBiaoMocTi aroaHHH, hk
1 Ka^eapa noaaTKiB, 6roa®ery i Ka3HaHencLK0i cnpaBH ^LBiBcLKoro aep^aBHoro <£iHaHc0B0-eK0H0MraH0r0 iHOTHTyTy
4. EKOHOMiKa, n^aHyBaHHfl i ynpaB^iHHfl b ^icoBHpo6HHHOMy KOMn^eKci
155
