CC BY
17
УДК 338.12: 502.4 Асист О.В. Теник - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСУВАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ
ОБ'СКТЮ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Наведена кiлькiсть та площа природно-заповiдних господарств Заходу Украши. Охарактеризована динамiка i'x фiнансування в розрiзi об'eктiв заповщання та пiдпорядкування. Подано деякi особливосп додаткового фiнансування розвитку мереж природно-заповiдного фонду Заходу Украши.
Assit. O.V. Henyk- USUFWT Peculiarities of Financing of Protected Areas in Western Ukraine
Number and area of nature protective units have been presented. The dynamics of financing in accordance with their objective ranking has been analyzed. The possibility of some additional financing towards Western Ukraine protected areas development has been proposed.
Розробка Стратеги розвитку природно-заповiдноi справи в Укршш, метою яко' е докоршне удосконалення розвитку i функщонування природно-заповщного фонду (ПЗФ) вщповщно до нових умов соцiально-економiчного стану держави, передбачае вироблення економiчного механiзму цiнностi при-родних об'еклв та 'х властивостей для людей Украши та свiтового ствтова-риства. Згiдно положень Стратегii, нормальне функцiонування об,ектiв ПЗФ забезпечуеться повнощнним 'х фiнансуванням та чiтким облжом територiй i меж як нових, так i вже створених об'еклв заповiдання.
Основним законом, який визначае економiчну дiяльнiсть функщону-вання об'еклв природно-заповiдного фонду е Закон Украши "Про природно-заповiдний фонд Украши" [1], в якому вiдзначаеться (стаття 44), що ефектив-нiсть оргашзаци i функцiонування природно-заповiдного фонду забезпечу-ються: економiчним обгрунтуванням органiзацii ПЗФ; економiчною оцiнкою територiй природно-заповiдного фонду; визначенням джерел i нормативiв фь нансування об'ектiв ПЗФ; компенсацiею збитюв завданих порушенням зако-нодавства; наданням шдприемствам i органiзацiям, що забезпечують функщ-онування ПЗФ податкових та шших пiльг.
Удосконалення економiчного забезпечення природно-заповщних об'ек-тiв Украiни потребуе детального розгляду особливостей 'х економiчноi дiяль-ностi. Розглянемо тiльки деяк з них, що особливо характеры для заповiдних територiй Заходу Украши.
Наявнiсть значноi кiлькостi унiкальних природоохоронних об'еклв у захщнш частинi Украши, що зумовлене як рiзними природними зонами (По-лiсся, Лiсостеп, Степ, Карпати) так i рiзними геоботашчними, флористични-ми та геоморфологiчними районами, призвела до значного збшьшення площд об'ектiв природно-заповiдного фонду загальнодержавного значення. Розши-рення мережi охоронних територш проходить як за рахунок збшьшення пло-щi вже iснуючих об'еклв ПЗФ, так i за рахунок створення нових заповщних територiй (табл. 1) [2].
У 2002 рощ площа об'еклв природно-заповщного фонду загальнодержавного значення захщного регюну Украши збшьшилась у 3,2 рази порiвня-но з 1991 роком i становить 612,6 тис. га, або 61,9 % площд вiд уЫх об'ектiв
ПЗФ держави (в 1991 рощ - 53,7 % плошд заповщних територiй). Вже в цьому столгт у Волинськш областi створений Черемиський природний за-повiдник площею 2976 га (2001 рж) та у Iвано-Франкiвськiй област нащ-ональний природний парк "Гуцульщина" площею 7606 га (2002 рж).
Табл. 1. Ктьшсть та площа заповiдних територш загальнодержавного _значення захiдного регюну Украгни_
Роки Кшьшсть заповвдних госпо- Площа ПЗФ захвдного Частка ПЗФ Украши у
дарств у захвдному регюн1 регюну Украши, га захвдному регют, %
1991 6 193954 53,7
1997 9 468540 61,5
1998 10 471428 61,3
1999 13 532200 60,7
2000 13 542659 61,1
2001 13 594196 61,2
2002 15 612556 61,9
Створення нових об'екпв природно-заповщного фонду та збшьшення плошд вже iснуючих призвело i до збiльшення фiнансування природоохорон-них територiй. Регiональною особливiстю фшансування об'екпв природно-заповiдного фонду е збiльшення частки витрат на !х утримання в системi загальнодержавного економiчного забезпечення об,ектiв ПЗФ (табл. 2) [2].
Табл. 2. Витрати на утримання об'eктiв природно-заповiдного _фонду заходу Украгни *_
Роки Витрати на утримання ПЗФ Украши, тис. грн. Витрати на утримання ПЗФ заходу Украши, тис. грн. % регюнальних витрат ввд загальнодержаних
1997 8009,7 3494,3 43,6
1998 9429,8 4524,0 48,0
1999 12267,7 6404,9 52,2
2000 15690,2 7687,6 49,0
2001 21871,5 11613,6 53,1
2002 25813,6 13977,0 54,1
Примггка: * - витрати у фактичних цшах ввдповвдного року
У 2002 рощ фшансування об'екпв природно-заповщного фонду Заходу Украши становило 13,98 млн. грн., що в 3,97 рази бшьше шж фшансування 1997 року - 3,49 млн. грн. Якщо, в 1997 рощ витрати на утримання об'екпв ПЗФ Заходу Украши становили 43,6 % вщ витрат на утримання вЫх заповщних об'екпв краши, то в 2002 рощ дана частка збшьшилася на 10,5 одинищ та становив 54,1 % вщ фшансування вЫх об'ектiв природно-за-повщного фонду Украши загальнодержавного значення.
Аналiзуючи фiнансування кожного об'екту природно-заповiдного фонду Заходу Украши (табл. 3), можна вщмггити, що в 1997 рощ фшансування Карпатського нащонального природного парку було найбшьшим i склада-ло 0,85 млн. грн. Вже у 1999 рощ фшансування понад 1 млн. грн. отримали три об'екти ПЗФ захщного регюну - Карпатський бюсферний заповщник, Карпатський нащональний природний парк та нацiональний природний парк "Синевир" [3].
Табл. 3. Витрати наутримання об'eктiв ПЗФ Заходу Украти (тис. грн.)
Назва об'екту ПЗФ Роки
1997 1998 1999 2000 2001 2002
Природт заповвдники
Розточчя 123,1 130,0 151,9 143,6 219,8 268,1
Медобори 285,0 338,7 479,2 449,9 490,6 630,0
Горгани 174,2 105,0 134,9 251,2 507,0 368,1
Р1вненський - - 96,4 772,6 922,3 1191,5
Черемиський - - - - - 116,2
Бюсферт заповвдники
Карпатський | 753,1 1112,4 1487,8 1097,9 1612,9 1924,3
Нацюнальт природт парки
Карпатський 850,9 990,1 1076,1 1361,3 1666,8 2732,8
Шацький 395,0 307,0 418,0 597,1 642,0 877,8
Синевир 615,4 998,3 1385,1 21,3 1764,1 1329,2
Вижницький 173,3 147,7 211,7 359,4 464,2 573,7
Подшьсью Товтри 124,3 335,6 194,3 273,8 378,6 368,8
Явор1вський - 59,2 96,9 418,2 397,2 552,8
Скол1вськ1 Бескиди 558,8 1718,3 1849,5 1968,8
Ужанський - - 113,8 223,0 698,6 530,3
Гуцульщина - - - - - 564,7
У 2002 рощ вже майже 2 млн. грн. витрат на утримання отримали Карпатський бюсферний заповщник та нащональний природний парк "Ско-лiвськi Бескиди". Як i в 1997 рощ, найбшьше фiнансування 2002 року отри-мав Карпатський нащональний природний парк - 2,7 млн. грн.
Характерним е i загальне збiльшення витрат на одиницю плошд об'екив ПЗФ Заходу Укра1ни. Якщо, в 1997 рощ даний показник складав 7,46 грн., то в 2002 рощ вш збшьшився в 3 рази i становив 22,74 грн.
Найвишд витрати на утримання об'екив природно-заповiдного фонду у 2002 рощ характеры для Закарпатсько!, 1вано-Франювсько! та Л^всько! областей i, вщповщно, становлять 3,78, 3,67 та 2,79 млн. грн. (табл. 4).
Табл. 4. Фтансування об'ектЫ ПЗФ у розрЫ областей Заходу Украти (тис. грн.)**
Област1 Заходу Украши Кшьшсть* Роки
1997 2000 2001 2002
Волинська 2 395,0 597,1 642,0 993,9
Закарпатська 3 1368,5 1342,2 4075,6 3783,8
1вано-Франк1вська 3 1025,1 1612,5 2173,8 3665,6
Льв1вська 3 123,1 2280,1 2466,5 2789,7
Р1виеиська 1 - 772,6 922,3 1191,5
Тернопшьська 1 285,0 449,9 490,6 630,0
Хмельницька 1 124,3 273,8 378,6 368,8
Чертвецька 1 173,3 359,4 464,2 573,7
Примггка: * - кшькють об'екпв ПЗФ дано станом на 1.01.2004 року; ** - витрати у фактичних щнах вщповщного року
У 2002 рощ фшансування Л^всько! област збшьшилось у 22,7 рази порiвняно з 1997 роком. Висок показники збiльшення фiнансування харак-
тернi i для 1вано-Франювсько! та Чершвецько! областi та становлять, вщпо-вiдно, 3,6 та 3,3 рази [3].
Пщпорядковашсть об'егав ПЗФ рiзним мiнiстерствам та комггетам, зокрема на теренах Заходу Украши Мiнiстерству освiти i науки, Державному комггету лiсового господарства та Мшютерству екологп та природних ресур-сiв також накладае вiдбиток на фшансування об'ектiв ПЗФ (табл. 5) [3].
Табл. 5. Фшансування об'eктiв ПЗФ у розрз тдпорядкування (тис. грн.)**
Пвдпорядкування об'екив ПЗФ Кшь-шсть* Роки
1997 2000 2001 2002
Мшстерство осв1ти 1 науки 1 123,1 143,6 219,8 268,1
Державний ком1тет лшового господарства 4 680,0 3537,9 3904,4 4668,0
Мшстерство екологп та природних ресуршв 10 2691,2 4006,1 7489,4 9060,9
Всього витрат 15 3494,3 7687,6 11613,6 13977,0
Примггка: * - кшьюсть об'ект1в ПЗФ дано станом на 1.01.2004 року; ** - витрати у фактичних цшах ввдповвдного року
У 2002 рощ частка фшансування об'егав природно-заповщного фонду Заходу Украши Мшстерством екологи та природних ресурЫв становить 64,8 % вiд загальних витрат. Проте, кiлькiсть природоохоронних об'екпв тд-порядкована даному мiнiстерству е теж найбшьшою - 10 об'екпв ПЗФ.
Наявнiсть спiльних кордонiв з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунiею, Молдовою та БшоруЫею забезпечуе сприятливi можливост ство-рення мiждержавних природно-заповiдних об'екпв та розширення транскордонного ствроб^ництва у галузi охорони природи. Розробка проекпв щодо створення мiждержавних природно-заповщних територiй сприятиме не тшь-ки збереженню цiнних природних екосистем, але i залученню додаткових коштiв на утримання природно-заповщних об'ектiв вiд держав-партнерiв про-ектiв, мiжнародних благодiйних фондiв i iнституцiй, iноземних iнвесторiв.
Першим прикладом такого ствробггництва за участ Украши е створення украшсько-польсько-словацького бiосферного резервату "Схiднi Кар-пати". Реальним е створення i транскордонного бюсферного резервату "Ма-рамороськi гори", про що досягнуто домовленост з Румунською стороною. На Розточчi уже тривалий час ведуться консультаци щодо створення укра-шсько-польського бiосферного резервату "Розточчя", в який увiйдуть приро-доохороннi об'екти украшського i польського ботанiко-географiчного регiону Розточчя. Допрацьовуються i положення щодо створення украшсько-польсь-ко-бшоруського мiжнародного бiосферного резервату "Захiдне Полюся", до якого з украшсько! сторони увшде Шацький нацiональний природний парк.
Крiм того, створення мiжнародних бюсферних резерватiв сприятиме налагодженню мiжнародноl сшвпращ мiж науковими установами i госпо-дарськими об'ектами, сприятиме проведенню спшьних наукових дослiджень, обмiн передовими методиками оргашзаци рекреацшно! дiяльностi, створення спшьних шдприемств, зон активного вiдпочинку та розвитку мiжнародного туризму.
Ушкальшсть i неповторнiсть об'ектiв природно-заповiдного фонду Заходу Украши, що призводить до масового вщвщування !х територш, сприяе iнтенсивному розвитку зеленого i екологiчного туризму. У 2002 рощ кшь-кiсть вiдвiдувачiв об'ектiв ПЗФ Заходу Украши зросло бшьше як у 16 ранв порiвняно з 2001 роком. Зросла i кшьюсть туристичних маршрутiв на 14 оди-ниць (табл. 5). Gмнiсть стащонарних рекреацiйних об'ектiв природно-запо-вiдного фонду захщного регiону Украши в 2002 рощ становила 98,3 % вщ да-ного показника по УкраАт, а кiлькiсть туристичних маршрутiв 75,3 % вЫх туристичних маршру^в ПЗФ Украши [3].
Табл. 5. Смтстьрекреацшних об'eктiв та ктьтсть вiдвiдувачiв
природно-заповiдних територш захiдного регюну Украгни
Роки Смтсть стащонарних рекреацшних об'екпв, м1сць Кшьшсть в1дв1дувач1в об'екив ПЗФ, тис. чол. Кшьшсть туристичних маршрупв, одиниць
2001 12525 543,0 108
2002 26038 8722,0 122
Встановлення тюних контакпв з регюнальними туристичними агентствами i засобами масово! шформаци, створення сггки привабливих туристичних маршрутiв шшохщного i кiнного туризму, будiвництво мюць вщпо-чинку, встановлення аншлагiв природоохоронного значення, видавництво букле^в i карт-схем з детальною шформащею про найбшьш цiкавi i приваб-ливi об'екти рекреаци дасть змогу отримувати додатковi кошти на розвиток природно-заповiдних об'екпв та сприятиме залученню як впчизняних, так i iноземних iнвестицiй. Крiм того, розвиток екологiчного i зеленого туризму на територiях Карпатського бюсферного заповiдника та нацiональних природних парюв Заходу Украши сприятиме розвитку мюцево1 економiки шляхом створення нових робочих мюць, використання мiсцевих продуклв, виробiв народних умiльцiв, навикiв мешканщв.
Значна частка лiсистостi територiй природно-заповщного фонду Заходу Украши дае широку можливiсть збiльшувати площу мисливських упдь, проводити заходи iз сприяння вщтворення i охорони диких тварин, створю-вати на природно-заповiдних територiях розплiдникiв iз штучного розведен-ня копитних тварин та пернато1 дичини. Наявшсть найбшьшо1 кiлькостi ко-питних тварин у розплщниках Iвано-Франкiвщини (41 муфлон, 35 олешв, 50 ланей та 65 кабашв) говорить про наявшсть значного досвщу та добро1 ба-зи для розвитку дано1 дiяльностi.
Розвиток мисливських угiдь та мисливства сприятимуть залученню довготермшових швестицшних програм iз щорiчного збiльшення чисельнос-тi поголiв'я копитних мисливських тварин, поголiв'я хутрових звiрiв, чисель-ност пернато1 дичини.
Розташування на теренах Заходу Украши дев'яти iз дванадцяти нащ-ональних природних паркiв держави дае можливють, згiдно Закону "Про природно-заповщний фонд Украши", залучати кошти на функщонування вiд проведення господарсько1 дiяльностi. Господарську дiяльнiсть нацiональних природних парюв необхщно спрямовувати на отримання додаткових кош^в вiд реалiзацil деревини, отримано1 внаслiдок санiтарних рубань i доглядових
рубань за люом, продажу сшьськогосподарсько! продукци, реашзаци продукци no6i4Horo користування люом, тощо.
Вступ краш Центрально! i схщно!' Свропи до Свропейського союзу приведе до бшьш повного залучення коштiв рiзних iноземних iнституцiй в природоохоронну дiяльнiсть на прикордонних територiях. Такi заходи спри-ятимуть розвитку господарсько!, рекреащйно: та туристично! дiяльностi на природно-заповiдних територiях Заходу Украши.
Розробка механiзмiв покращення фiнансування природоохоронних те-риторiй вимагае проведення подальшого аналiзу економiчноl дiяльностi об'екпв природно-заповщного фонду Украши. Реалiзацiя програм мiжнарод-но!' спiвпрацi, залучення iноземних швестицш, удосконалення оргашзацшно-економiчного забезпечення природно-заповщних об,ектiв сприятиме розвит-ковi мережi ПЗФ регiону, покращенню економiчного забезпечення функщ-онування природоохоронних об,ектiв, посиленню уваги до питань сталого розвитку природно-заповщно! справи на теренах Заходу Украши.
Лггература
1. Закон Украши "Про природно-заповщний фонд Украши". - К.: Вщомосп ВР Украши, 1992. - С. 1130-1155.
2. Довюлля Украши. Статистичний збiрник за 2002 рж. - К.: Стат. управл., 2003. - 310 с.
3. Статистичний бюлетень. Про об'екти природно-заповщного фонду Украши в 2002 рощ (Форма 1 - заповщники). - К.: Стат. управл., 2003. - 171 с.
УДК 630*905.2 Викл. Н. С. Дворяшина, канд. екон. наук -
Свропейський утверситет, м. Кит
АНАЛ1З СУЧАСНОГО СТАНУ Л1СОВИХ РЕСУРС1В У КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У статп подаеться аналiз динамши обсяпв люокористування у рiзнi роки, тд-шмаються iснуючi проблеми у лiсовiй галузi та надаються пропозицп щодо усунення недолшв.
Ключов1 слова: розрахункова люоака, доглядове рубання, лiсокористування.
Teacher N.I. Dvoryashyna - European university of Kiev Analysis of present state of forest resources in context sustainable develop
The article contains a more that one year impact analysis of forest exploitation data, a survey of the existing forestry issues, and proposals to eliminate defects
Key words: accounting cutting area, thinning, forest utilizations.
З розвитком цившзаци та науково-техшчного прогресу, швидким зростанням чисельност населення земл^ збшьшенням обсяпв виробництва та його вiдходiв, актуальною постае проблема у стосунках мiж сусшльством i природою. Шкода, але iсторiя знае чимало трапчних для окремих регюшв наслщюв природокористування, якi вiдбулися в минулому або мають мюце в наш час i продовжують дивувати нас свох'ми масштабами.
Так, ще донедавна освоюючи новi землi, новi природнi ресурси, люди-на почувала себе "переможцем" не усвiдомлюючи, що це далеко не "перемо-
