CC BY
33
УДК338.48:330.33.012 Доц. М.Д. Балджи, канд. геогр. наук - Одеський
державный економiчний утверситет
ТУРИСТИЧНИЙ Б1ЗНЕС ЯК СКЛАДОВА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Розглянуто туризм як сферу eKOHOMÎ4HOï дiяльностi. Проаналiзовано проблеми функцiонування галузi. Запропоновано ïx шляхи вирiшення в екологiчному та еконо-Mi4HOMy аспектах. Детально розглянуто роботу туристичних пiдприeмств Одесько'1 область Визначено напрямки вдосконалення роботи туртдприемств, якi впливають на стабiлiзацiю i розвиток еколого-економiчноï ситуацп в регюш. Обгрунтовано не-обxiднiсть проведення реформування рекреащйно-туристично'1 сфери i визначено го-ловнi напрямки ïï розвитку.
Ключов1 слова: туристична дiяльнiсть, туристичний бiзнес, еколого-економiч-ний розвиток регiонy, нащональний туризм.
Doc. M.D. Baldghi - Odessa state economic university
Tourist Business as a Component of Ecology and Economy Development of Region
Tourism is considered as sphere of economic activity. The problems of functioning of industry are analyzed. Their ways of decision are offered in ecological and economic aspects. Work of tourist enterprises of the Odessa region is considered in detail. Certainly directions of perfection of work of tourist enterprises which influence on stabilizing development of ecological-economic situation in a region. Grounded necessity of conducting of reformation of recreation-tourist sphere and certainly above all directions of its development.
Keywords: tourist activity, tourist business, ecological-economic development of region, national tourism.
Туризм здатен шдняти економжу окремих регюшв i краш на досить високий м1жнародний р1вень, але при надм1рному навантаженш на екосисте-ми може стати причиною низки негативних еколопчних, економ1чних i сощ-альних наслщюв. Отже, ютотно постае питання про еколого-економ1чне ви-користання природних об'екпв та ресурЫв, про оргашзащю природно, або еколопчно ор1ентовано1" туристично1' д1яльност1. Туристичний б1знес мае бути корисним навколишньому середовищу i, водночас, бути прюритетним напрямком еколого-економ1чного розвитку регюну.
Туризм, як жодна шша галузь, защкавлений у регулюванш антропо-генних вплив1в на природш комплекси, утворення виробничих i побутових еколопчно ефективних технологш. Це еколопчно ефективна дiяльнiсть. Про-фесiйна дiяльнiсть пращвниюв туризму спрямована не на вилучення природних ресурЫв, як у бшьшосп iншиx галузей господарювання, а на людину, на вщновлення ïï фiзичниx, псиxологiчниx та iнтелектyальниx сил.
Оскшьки розвиток туристичного бiзнесy вщбуваеться в безпосередньо-му зв'язку з природним середовищем, то надмiрний i неконтрольований його розвиток може призвести до непередбачених наслщюв. Вже сьогодш в ба-гатьох мiсцяx планети, в тому чи^ й в Украш, туризм завдае величезних збитюв навколишньому середовищу. Використання рекреацiйниx територш в екологiчно варварському "режимГ неминуче призводить до витрати рекре-ацiйноï привабливостi, до виведення ïx з туристичного використання. Дослщ-ження тyристичноï дiяльностi в рiзниx краïнаx демонструють змiни, що вщбу-
ваються у туристичному 6i3Heci у процес iнтеграцiï екологiчних цiлей з шши-ми цiлями ïx функцiонування [2, с. 20].
Ще на початку 80-х роюв у GBponi виникли поняття "зелений туризм", "м'який туризм", "сшьський туризм", "еколопчний туризм". Ц поняття MÏC-тили рекомендацiï щодо сумлiнного, екологiчно грамотного використання природних територш з рекреацiйною метою. Шзшше цi рекомендацiï в ба-гатьох крашах були законодавчо оформленi. Особливого розвитку зазнае еко-логiчний туризм. З 1990 р. вш мае офщшний статус. Згiдно з даними ВТО, частка еколопчного туризму у загальному обсязi туристичноï iндустрiï стано-вить 2-4 %, для потреб еколопчного туризму щорiчно виготовляеться товарiв i послуг на суму 55 млрд. дол., щорiчний прирiст екотуризму сягае 30 %. Та-кий високий прирют досягаеться завдяки переведенню традицiйного приро-докористування на новi форми органiзацiï дiяльностi туристичних тд-приемств [4, с. 185].
В Укра1'ш е багато регiонiв, сприятливих для розвитку рiзниx еколо-пчно орiентованиx видiв туризму. В Одеськш областi вкладання коштiв в еколопчно орiентований туризм, зокрема в районах Нижнього Дунаю, плав-нiв Дшстра, Тiлiгулу та iншиx мiсць може надати значш переваги тим шд-приемствам, якi спроможнi це зробити.
Туристичний бiзнес може зростати й надаш дуже високими темпами, якщо буде прийнято науково обгрунтовану еколого-економiчну стратегiю його розвитку. Через це, метою нашого дослiдження е визначення еколопчно:' програми туристичного бiзнесу та розроблення теоретичних основ еколопчно орiентованого управлшня туристичним шдприемством в умовах розвитку економши краши та регiонiв. Щоб отримати очiкуванi результати вiд своеï дiяльностi туристичний бiзнес у цiлому i його шдприемства окремо по-винш вирiшити головну проблему - знайти критерш вибору туристичними пiдприемствами сучасних стратегш управлiння, нешкiдливиx для навко-лишнього середовища.
Туристичний бiзнес, для якого ресурсом е природний комплекс у цшо-му, особливо защкавлений у його збереженш. Ефективно органiзований туризм дае змогу контролювати туристичнi навантаження на природш об'екти i спроможний регулювати та усувати прояв негативних чинниюв впливу туризму на навколишне природне середовище.
На рисунку зображено взаемозв'язок туризму з природним середови-щем, який дае змогу зрозумгги шляхи подальшого розвитку вщтворення еко-логiчниx аспектiв у цш галузi.
На даний момент розвитку суспшьства iснуе загальна думка про те, що проблеми захисту довкшля повиннi вирiшуватися в першу чергу, а еконо-мiчнi проблеми - у другу. Насправдi туризм не може юнувати без збереження цшсносл природного середовища, тому що тшьки первiсна природа приваб-люе турислв i сприяе ïx повноцiнному вщпочинку. Водночас, порушення екологiчноï рiвноваги, зруйнування чи забруднення ушкальних природних об'екпв призводить надалi до зникнення юнування такоï перспективноï галузi економiки як туризм [3].
ЗБЕР1ГА6
ЗАБРУДНЮС
Рис. Взаемозв 'язок туризму з природним середовищем
Особливе мюце туризму серед шших галузей, орiентованих на вико-ристання природних об'еклв та ресурЫв, зумовлене такими причинами:
1) туризм сприяе масовим демограф1чним м1гращям до територш розташуван-ня рекреащйно-туристичних ресуршв;
2) туризм освоюе нов1 природт ландшафти, комплекси, системи;
3) туризм впливае на природт ландшафти в цшому, не ввдокремлюючи 1х ок-рем1 компоненти;
4) туризм вимагае ввд природних об'екпв недоторканосп, уткальност1, еколо-пчностц
5) туризм вшьно ствпрацюе з шшими видами господарсько1 д1яльност1
6) туризм впливае на навколишне середовище через споживача-туриста.
Саме турист безпосередньо впливае на природт ландшафти, i це сильне антропогенне навантаження порушуе стiйкiсть самооргашзуючих природних комплексiв на територiях з штенсивною рекреацiйно-туристичною дiяльнiстю.
Рекреацiйно-туристична дiяльнiсть вiдiграе вагому роль в еколопчнш освiтi та вихованнi населення, стае найбшьш iстотним iнструментом для фор-мування у людей глобального еколопчного свiтогляду.
Згiдно з експертними оцшками, кiлькiсть населення, що переймаеться станом природи, невпинно зростае. Еколопчна несприятливють спонукае одних людей до змш у власному ставленнi до природи, шших - брати активну участь у 11 збереженш, трета - вщновлювати природу. Ще одна група людей намагаеться активiзувати рух за збереження та вщновлення природи.
В Одеськш областi найбiльш привабливими е природно-шзнавальний, реабiлiтацiйний, сiльський, еколого-етнографiчний види туризму.
За даними Одесько! облдержадмшютрацн, в регiонi нараховуеться по-над 800 туристичних та курортно-оздоровчих установ i закладiв. Це 42 сана-торно-курортнi установи; 165 дитячих оздоровчих закладiв; 102 готельних шдприемства, де можна розташувати понад 104 тис. оЫб; 604 туристичнi бази та бази вщпочинку. 1з зазначених 512 об'екпв належать суб'ектам господарю-вання Одесько! областi, 182 - шдприемствам i установам iнших областей Ук-ра!ни, 112 - шоземним державам, в тому числi Республщ Молдова - 106, Ро-сшськш Федерацi1' - 2 i Бшорус - 4. За статистичними даними, на кшець 2002 р., в мюп Одеса працювало 26 санаторно-оздоровчих закладiв, 107 дитя-
чих oздopoвчиx табopiв, 25 гoтелiв та шших мiсць для кopoткoтеpмiнoвoгo пpoживання. Opганiзацieю пpийoмy вiтчизняниx та iнoземниx тypистiв, вщ-пpавленням тypистiв за кopдoн займаються 150 тypистичниx шд^иемств. В 1'х числi такi дoсить вiдoмi y кpаïнi та за ïï межами - 'Юдеський шшвацшний ^rnp", "Юджишя Тpепел", "Тpанскpyïз", "Пpимекспеpс", "Oдесатypист" та iн. Така кшьюсть тypистичниx пiдпpиeмств е пoзитивним аспектом з ^гляду poзвиткy тypистичнoгo pинкy.
Дoсить вагoмoгo poзвиткy в Oдеськiй oбластi набyлo ствopення тypис-тичних гад^иемс^ piзниx фopм власнoстi, як пpацюють за лiцензiями. Так, за ста^м на 30 гpyдня 2003 p., лiцензiями на здiйснення тypистичнoï дiяль-нoстi вoлoдiють 557 суб'екпв гoспoдаpювання [5].
МИНУЛИЙ piк сказав дoстатньo вагoмi наслiдки тypистичнoï дiяльнoс-тi в Oдеськoмy pегioнi, вpаxoвyючи те, щo в цiлoмy ^года була нес^^тли-вoю для тypистичнoгo бiзнесy. Та все ж таки, oбласть у 2004 p. вщвщали бiльш нiж 770 тис. тypистiв (6,2 % вiд yсьoгo у^аш^^го тypистичнoгo pин-ку). Oчiкyeться збшьшення пpитoкy тypистiв.
Стpатегiчними напpямками дiяльнoстi в oбластi, стoсoвнo poзвиткy pекpеацiйнo-тypистичнoï галyзi, бyлo пеpедбаченo викoнання деpжавниx i pе-гioнальниx пoстанoв та пpoгpам: Деpжавнoï пpoгpами poзвиткy тypизмy на
2002-10 poки; Пoстанoви Кабшету Miнiстpiв "npo заxoди щoдo шлшшення poбoти з викopистання й oxopoни теpитopiй кypopтнo-oздopoвчoгo та pекpе-ац^^го пpизначення в Oдеськiй oбластi" вщ 10 гpyдня 2003 p.; пpoгpами "Poзвиткy тypистичнo-pекpеацiйнoï та кypopтнoï галyзi в Oдеськiй oбластi на
2003-10 pora", затвеpдженoï piшенням oбласнoï pади вiд 24 квiтня 2003 p.; пpoгpами "Pегioнальна iнiцiатива. 2002-06 pora" (п. 20 "Вiдpoдження лшу-вальних кypopтiв Oдещини").
Дiяльнiсть сyб'eктiв pинкy, кoмеpцiйна за сyтнiстю та цик^ч^-ста-дiйна за xаpактеpoм, визначае oсoбливoстi poзмiщення пiдпpиeмств. Poзмi-щення суб'екпв тypистичнoгo pинкy вiдпoвiдне дo ix спецiалiзацiï у пpoцесi oбслyгoвyвання i пpoпopцiйне ступеню кoнцентpацiï спoживачiв. Для вipнoï opганiзацiï poбoти тypистичнoгo пiдпpиeмства з pацioнальним пpиpoдoкopис-туванням, вpаxyванням екoлoгiчниx нopм i пpавил неoбxiднo в системi йoгo yпpавлiння здшснювати ефективний екoлoгiчний менеджмент [1, с. 36], ro-лoвнoю фyнкцieю я^го е ствopення екoлoгiчнo чистoгo тypпpoдyктy, тoбтo пo сyтi кoжний тyp пoвинен фopмyватися та будуватися як екoлoгiчний тyp. Тypагентства, вiдпoвiднo дo нopм й закoнiв, пoвиннi pеалiзyвати i пpoпагyва-ти тiльки екoлoгiчнi тypи, тypгoтелi i тypкoмплекси - надавати тypистам ви-няткoвo екoлoгiчнo чистi пoслyги, а пiдпpиeмства xаpчyвання тypистiв - е^-лoгiчнo чист пpoдyкти.
Найбiльш ефективними в opганiзацiï тypистичнoгo бiзнесy е oб'eднан-ня тypистичниx пiдпpиeмств. Так, у с. Сеpгiïвка вже бiльш 6 po^ пpацюe ку-popтне oб'eднання "Сoнячний беpег", дo складу якoгo вxoдять декiлька шд-пpиeмств, кoжне з яких пpoпoнye пoвний кoмплекс шслуг за poзмiщення i opганiзацiï вщ^чинку тypистiв. Дo складу цьoгo oб'eднання вxoдять пансь oнати: "Сoнячний беpег", "Плай", "Чайка".
Недосконалiсть законодавства Украши у сферi туризму, неращональ-ний пiдхiд Фонду держмайна i Мшютерства здоров'я до приватизацп туристич-них та оздоровчих об'екпв призвели до ютотних негараздiв у цш галузi. Найбiльш гострими наслiдками такого тдходу до проблеми в област були такi:
• придбання за безщнь будинюв ввдпочинку в престижних районах мюта Оде-си з метою подальшого продажу закордонним покупцям або забуд1вл1 тери-торш у власних цшях;
• вщдання в оренду на 50 роюв узбережжя на 13-й станцп Великого Фонтану (зараз пляж "Рив'ера");
• залишаеться вщкритим питання дитячого оздоровчого комплексу "Молода гвардия", в якого намагалися ввдсудити 5 корпушв з прилеглою територ1ею.
тт и ' и и • и •
До того ж, цей рекреацшно-туристичний заклад при високш коштовност путевок (945 грн.) е збитковим.
Проблемш аспекти туристичного бiзнесу в Одеському регюш охоплю-ють i бшьш iстотнi напрямки. Так, випадки посягань на туристичш об'екти не рщюсш. Спостер^аеться певна закономiрнiсть - державш туристичнi закла-ди збитковi, а приватш дають вагомий прибуток. К^м того, деякий час туристичш агенцп використовувались для торгiвлi людьми i як канал нелегально! мпрацй. У 2003 р. в Одесi було зупинено дiю такого каналу в Свропу. I зараз юнують шляхи м^аци украшських громадян до Туреччини, де вони потрапляють у рабство. За туристичними вiзами вивозяться з краши предме-ти, що мають iсторичну, наукову i духовну цiннiсть, пршздять до краши члени оргашзованих злочинних угруповань, радикально налаштованих i теро-ристичних оргашзацш. Наприклад, у 2005 р. в Одес було затримано лщера Алжирсько! терористично! оргашзацп.
Недосконале украшське законодавство, недбале ставлення окремих оЫб до сво1х функцiональних обов,язкiв, корупщя утворюють передумови для використання туристично! галузi у протиправних цiлях. Враховуючи щ аспекти, закордоннi iнвестори побоюються вкладати кошти в регiональний туристичний ринок.
Проблеми в розвитку рекреацшно-туристично! дiяльностi пов,язанi та-кож з напруженою еколопчною ситуащею в регюш. Рекреацшш територп ш-тенсивно освоюють в штересах розвитку iнших галузей: промисловостi, в тому чи^ i хiмiчноl; транспорту. Власне через це значно! деградацп зазнали приморськ рекреацiйнi зони, насамперед - ушкальш пляжi. Не вирiшено питання саштарного очищення курортних зон, немае нормативних звалищ та смптепереробних шдприемств, а також нормативних мiсць зливу нечистот. Дшянки закладiв вiдпочинку, всупереч сучасним вимогам природоохоронно-го законодавства, розмщуються в межах берегово! зони, не дотримуеться 100-метрова водоохоронна зона. Все це призвело до попршення сашгарно-ешдемюлопчно! ситуацп в прибережнш смузi Чорного моря та якост рекре-ацiйних властивостей пляжно! зони. Одночасно тривае деградащя природних екосистем, як не увiйшли до складу природно-заповщного фонду областi (особливо Буджакський, Хаджибейський, Куяльницький та iншi лимани), але мають велику рекреацiйну та бюсферну цiннiсть.
Особливу актуальшсть в умовах ринково! економжи мае швентариза-цiя i кадастрова оцiнкa рекреaцiйних ресурсiв як головного природного ба-гатства. На сьогодш тaкi роботи проводяться тiльки частково, рiзними вщом-ствами, за неузгодженою теоретичною i методичною основою.
На сьогодш зростае значення регюнально! полггики як важливого чин-ника регулювання соцiaльно-економiчного розвитку регiонiв. Виходячи з цього, пропонуються тaкi основнi напрямки розвитку туристсько-рекре-aцiйноï полiтики в Одеському рекреацшному рaйонi:
• забезпечення державно! пiдтримки рекреаци в регют;
• розбудова сучасно! мaтерiaльно-технiчноï бази рекреацшних зaклaдiв, в тому чист шляхом проведения реконструкцiï дiючих та будiвництвa нових об'екпв дано! сфери за рахунок власних кошт!в суб'екпв тдприемництва i залучення iнвестицiй;
• впровадження рaцiонaльного планування розвитку туризму i його дшового упрaвлiння з урахуванням туристично-рекреащйного потенциалу кожного мь ста i району областц
• спрощення порядку в'!зду iноземцiв в область з метою туризму;
• розроблення та введення до програми обслуговування рекреaнтiв нових ту-ристично-екскурсшних маршрутов i пiдвищення якост та асортименту ту-ристично-оздоровчих послуг;
• формування оптимального цшоутворення на послуги туризму для дгтей та молодi, вдосконалення системи знижок та пiльг, контроль за використову-ванням бюджетних ресурсiв;
• збереження чистоти довкшля та охорона рекреащйних ресурсiв;
• формування ефективно! системи iнформaцiйно-реклaмного забезпечення ту-ристично-оздоровчого продукту регiону; розвиток галузево! санаторно-ку-рортно! та туристично! науки, яка б проводила бaзовi дослiдження у сферi розвитку курортiв i туризму.
З метою оптим1заци використання регюнально! рекреацшно! системи розроблено концепщю дш у галуз1 туристичного господарювання на перюд до 2010 р. Зпдно з щею концепщею, плануеться створення функцюнальних спещальних туристично-рекреацшних зон м1жнародного класу "Сергивка", "Каролшо-Бугаз-Санжейка", "Каролшо-Бугаз-Затока". Передбачаеться також подальший розвиток та вдосконалення туристично! шфраструктури курор-тних зон Татарбунарського району: "Лебед1вка", "Росейка", "Катранка" та Ki-лшського району у с. Приморське. З метою рекламно-шформацшного забезпечення туристично-рекреацшного продукту регюну та залучення рекреаипв у мют Одеса щороку проводяться М1жнародш туристичш виставки-ярмарки "Чорноморська Одисея. Туризм. Спорт. Вщпочинок", в межах яких оргашзу-ються науково-практичш конференци з актуальних питань розвитку курор-тно-рекреацшно! та туристично! сфери.
Туристичш шдприемства будуть економ1чно випдними для держави тшьки тод1, коли вони, завдяки свош еколопчнш спрямованост i розумшню ринкових вщносин, зможуть перебудувати систему цшностей та змшити культуру шдприемства. Науково спланована полпика розвитку нацюнального туризму, за наявносл еколопчно! стратеги туристичних шдприемств, призве-де в кшцевому результат! до вигоди для розвитку регюну та краши в цшому.
Лiтература
1. Герасименко В.Г. Основы туристического бизнеса. - Одесса: Изд-во "Черноморье", 1997. - 160 с.
2. Давиденко 1.В. Шляхи оптимiзацiï використання потенщалу регюнальнох рекре-ащйнох системи// Вюник соцiально-наyковиx дослiджень, вип. 12. - Одеса, 2002. - С. 19-23.
3. Любщева О.О. Ринок туристичних послуг. - К.: Альтерпрос, 2002. - 436 с.
4. Семенов В.Ф. Еколопзащя економки репону. Навч. пос.. - Одеса: Оптимум, 2003. - 238 с.
5. Статистичний щорiчник Одесько'1 областi/ Т.В. Копилова. - Одеса: Одеське обласне управлшня статистики, 2003. - 543 с.
УДК 630*627.3+504.062 Асист Е.А. Кульчицька -НЛТУ Украти
РОЗВИТОК РЕКРЕАЦIЙНО-ТУРИСТИЧНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОВИХ П1ДПРИСМСТВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Дано визначення рекреащйно-туристично'1 дiяльностi, вiдзначено необxiднiсть встановлення еколого-економiчно допустимо'1 рекреацшнох мiсткостi, а також представлено мехашзм визначення мЫмально!' та еколого-економiчно допустимо'1 рекре-ацшнох мiсткостi.
Ключов1 слова: рекреащйно-туристична дiяльнiсть, максимально допустима рекреацiйна мютюсть, мiнiмальна рекреацiйна мiсткiсть, еколого-економiчно допустима рекреащйна мiсткiсть.
Assist. E.A. Kulchytska - NUFWT of Ukraine
Recreational and tourism activity development of forestry enterprises in sustainable development conditions
Recreational and tourism activity is defined in the article. The minimum and the permissible carrying capacity from ecological and economic point of view are defined in the article.
Keywords: recreational and tourism activity, maximum, minimum and permissible carrying capacity from ecological and economic point of view.
Враховуючи великий рекреацшно-туристичний потенщал Карпатсько-го регюну i те, що подальший розвиток лiсозаготiвельноï дiяльностi може за-гострити еколопчну ситуащю, що забиратиме i без того обмежеш ресурси, впродовж останшх десятирiч винятковоï актуальност набула проблема використання люових насаджень з рекреацшно-туристичною метою. Одним з за-xодiв бшьш ефективного використання рекреацшних люових ресyрсiв остан-шм часом називають реалiзацiю лiсогосподарськими об'ектами власних мож-ливостей для розвитку рекреацшно-туристичного господарства [1].
Таким чином, об'ектом даного дослщження е рекреацшно-туристична дiяльнiсть лiсовиx пiдприемств.
У процес формування та реалiзацiï полiтики освоення рекреацшно-туристичного потенщалу люових шдприемств важливим е врахування та використання положень теори сталого розвитку. Сьогодш iснyе близько 300 ви-значень сталого розвитку i вЫ вони тiею чи iншою мiрою наголошують на взаемозалежностi мiж навколишшм природним середовищем i економiчним зростанням. Невщ'емними i рiвнозначними складовими поняттями сталого розвитку е еколопчний та економiчний компоненти. Адже не може бути ста-лою громада, яка орiентyеться тiльки на один з них. Орiентацiя винятково на
