CC BY
33
исследований доказана нецелесообразность определения гранулометрического состава засоленных грунтов по общепринятым методикам, а также впервые установлены аналитические зависимости между прочностными характеристиками почвы и уровнем его засоленности. Показано критическое влияние выщелачивания на сцепление почв и показатели внутреннего трения. Разработаны научно обоснованные и экспериментально проверенные методические рекомендации для определения деформационных характеристик засоленных почв.
Ключевые слова: выщелачивание, засоленные почвы, модуль упругости почвы, техногенно нагруженные территории, предел пластичности почвы, гранулометрический состав почвы.
Poberezhna L. Ya. The Study of Salinity Effect on Physical and Mechanical Properties of Soil in Technogenic Load Areas
The aim was to develop methods for establishing physical strength, deformation properties of saline loams and clays in vitro. The research proved inexpediency of determining size distribution of saline soil by conventional methods, and the newly established analytical relationship between the strength characteristics of the soil and its level of salinity. A critical impact on the leaching of soil adhesion and performance of internal friction is shown. Some guidelines for determining the deformation characteristics of saline soils are scientifically grounded and experimentally tested.
Keywords: leaching, saline soils, the modulus of elasticity of soil, technogenic load territory, limit plasticity, particle size distribution of the soil.
УДК[504:33]: 332.122:379.84] (477.86/87) Доц. Н.Г. Луцв, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕКРЕАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ
Проаналiзовано еколого-екож^чш особливост рекреацшного розвитку Кар-патського регюну. Наголошено, що втручання людини у життeдiяльнiсть природних екосистем мае здшснюватись на принципах "природно! економжи", яка найбшьшою мь рою вщповщае законам природи. У прських умовах Карпат рекреацшне користування природним довкшлям найменше порушуе структуру i функцюнування бютошв i сприяе розвитку регюну. Описано рекреацшний потенщал Карпатського регюну, який фор-муеться високою люисйстю територи, значною кшьюстю нацюнальних природних пар-юв, розвиненою мережею рiчок i потоюв, наявшстю ушкальних лжувальних мшераль-них вод, великими природно-ресурсними можливостями для оргашзаци зимових видiв рекреацшно! дiяльностi, багатством юторико-культурних рекреацiйних ресурсов.
Ключовi слова: еколого-економiчнi особливостi, Карпатський регiон, рекреацшний потенцiал.
Постановка проблеми. Втручання людини у життедкльшсть природних екосистем мае здшснюватись на принципах, "природно! економжи", яка за визначенням проф. Ю.Ю. Тунищ [10], максимально вщповвдае вимогам закошв природи. На наш погляд, рекреацшне користування природним довкшлям, зок-рема яком - одним 1з вагомих в еколопчному аспекта бютошв планети, найбшьш повно вщповщае законам природи та структурно-функцюнальнш ор-гашзацп лкових екосистем. З огляду на це, в особливо еколопчно вразливих прських яках ця д1яльнкть людини мае бути прюритетною 1 спрямованою на максимальне використання життезабезпечувальних еколопчних функцш лко-вих насаджень. У рекреацшному вим1р1 лк 1 людина, 11 даяльнкть максимально
ефективно поеднуються y контекстi вpaxyвaния зaконiв i зaкономipностей pоз-витку пpиpоди. Зaготiвля деpевини тa iншиx мaтеpiaльниx pесypсiв лiсy мae об-межyвaтись i не пеpевищyвaти екологiчно допyстимиx меж.
Тpебa тaкож зaзнaчити, що пвшвш в Укpaïнi (зокpемa i Кapпaтськомy pе-гiонi) сyцiльнi pyбки деpевостaнiв знaчно знижують pекpеaцiйний потенцiaл ль сiв, зменшують ïx пpодyктивнiсть i бютичну стiйкiсть, pi8ень виконaния лiсостa-нaми коpисниx для людини еколопчник i pекpеaцiйно-оздоpовчиx фyнкцiй. Пот-piбен пеpеxiд вiд сyцiльнолiсосiчноï системи господapювaния до вибipковоï -нaближеного до ^^оди ведення лiсового господapствa [4, б, 11, 12]. Шближе-не до пpиpоди лiсове господapство - це "системa оpгaнiзaцiï тa ведення лкового господapствa, 3a яко1" досягаеться безпеpеpвне вiдновления i фоpмyвaния мaкси-мгльно подiбниx 3a стpyктypою i 3a генезисом лiсостaнiв близькиx до ^^од-ниx" [11]. Воно пеpедбaчae нaявнiсть i виpощy8aния piзновiковиx, зaзвичaй rn-шaниx, веpтикaльно i гоpизоитaльно зiмкнyтиx деpевостaнiв нa основi ^^од-ного поновлення, яке поpiвияно з шшими способaми вiдтвоpения лiсостaнiв (тpaдицiйнi лiсовi кyльтypи, плaитaцiйне лiсовиpощyвaния) е тайбшьш ефектив-ним як в еколопчному, тaк i сош^ьному тa економiчномy aспектax [3].
Нaближене до ^^оди лiсiвництво вписуеться у ^^одт зaкони фун-кцiонyвaння лiсовиx екосистем i ïx довкшля, збеpiгae 1хне бiоpiзномaиiття, лaн-дшaфтнy стpyктypy тa pекpеaцiйно-оздоpовчy pоль i одночaсно зaбезпечye пот-pеби сyспiльствa у деpевниx i недеpевниx pесypсax лiсy. Отже, воно pеaлi-зуеться нa зaсaдax пpиpодноï економiки тa еколого-економiчного лiсокоpистy-вaния. Зaпpовaджения нaближеного до ^^оди лiсового господapствa у контекста зaконi8 пpиpодноï економiки спpиятиме pозвиткy бaгaтобiчного pекpе-aцiйного потенцiaлy Кapпaтського pегiонy i його pеaлiзaцiï.
Мета роботи - з ypaxyвaниям сyчaсниx тенденцiй pозвиткy лiсового господapствa, лiсокоpистyвaння, тpaнспоpтноï меpежi, тypистично-вiдпочинко-воï iнфpaстpyктypи дослiдити pекpеaцiйно-оздоpовчий потенцiaл Кapпaтського pегiонy, його еколого-економiчнi особливостi тa нaпpями pозвиткy.
Основш результати дослщження. Укpaïнськi Кapпaти зaймaють неве-лику площу кpaïни - лише б,1 % (37 тис. км2) теpитоpiï, зокpемa близько 25 тис. км2 пpипaдae нa гipськy чaстинy [1, S, 13]. Водночaс, незвaжaючи нa невелику площу, в цьому yнiкaльномy pегiонi зосеpедженa тpетинa pекpеaцiйного потен-щаду Укpaïни [2]. Основу pекpеaцiйного потенщаду Укpaïнськиx Кapпaт CTa-новлять лки, що pозкинyлися нa площi близько 2 млн га, з нж мaйже 200 тис. гa - лки зеленж зон мiст тa iншиx нaселениx пунктш. Близько 35 тис. га зaймa-ють кypоpтнi мiсцевостi, що мaють спpиятливi умови для клiмaтолiкyвaння [2]. Теплий клiмaт, знaчнa кiлькiсть опaдiв i pодючi фунти зaбезпечyють високу пpодyктивнiсть лiсiв Кapпaт тa ефективне виконaння ними екологiчниx, есте-тичниx тa pекpеaцiйно-оздоpовчиx фyнкцiй. Цьому тaкож спpияють знaчнa т-систiсть всix облaстей Кapпaтського pегiонy (Зaкapпaтськa - 51 %, tea^^pa^ кi8ськa - 41,5 %, Чеpнi8ецькa - 29,4 %, Львiвськa -28,7 %) тa поpодний склaд т-сiв, який фоpмyють пеpевaжно високофiтонциднi поpоди - сосш, смеpекa, яли-ця, бук, дуб [5]. Тому однознaчним е те, що бiзнес у Кapпaтськомy pегiонi мae pозвивaтись нa екологоощaдниx, пpиpодооxоpонниx зaсaдax. У Кapпaтax мaють
домiнувати передовi технологй' оброблення деревини, n0Tpi6H0 заборонити ру-тинне вирубування лiсостанiв як сировини та ïï експорт. Тшьки обмежена части-на лiсiв Карпатського регюну може використовуватись як джерело отримання деревини, причому з обмеженими розмiрами експлуатацiï та переходом до наб-лиженого до природи лiсiвництва i передових технологiй лiсокористування [4].
Унаслщок неглибокого залягання грунтових вод i значно!' кiлькостi опа-дiв у Карпатах сформувалась найгустша мережа рiчок в Украïнi, що мае особ-ливе значения для ефективного розвитку рекреацiйноï дiяльностi. Щнними у цьому планi е i природо-заповщш територп, якi зумовлюють значне защкавлен-ня серед вiтчизияних i зарубiжних туристав. За останнi десягилитя на територiï Карпатського регiону створено 11 нащональних природних паркiв, загальною площею понад 255 тис. га. Серед них Верховинський, Вижницький, Карпатсь-кий, Синевiрський, Ужанський, Сколiвськi Бескиди, Черемоський та iншi нащ-ональш парки. Крш цього, у Карпатському регiонi видшено близько 2 тис. ш-ших рiзноманiтних природоохоронних об'екпв.
У Карпатах виявлено понад 800 джерел i свердловин лiкувальних мше-ральних вод практично усiх бальнеолопчних тишв з добовим дебiтом близько 60 тис. м3 [7]. Запаси лшувальних мiнеральних вод, затверджених як експлуата-цiйнi, становлять понад 5 тис. м3 за добу. Серед них ушкальш, що дуже рвдко трапляються, високоефективнi у бальнеологiчному плаш, трускавецька i схвд-ницька "Нафтуся", моршинська ропа i закарпатськi вуглеки^ (зокрема залiзис-тi i миш'яковисп) води, якi за смаковими якостями переважають вiдомi аналоги - "БоржомГ та "Ссентуки". Окрш того, цша низка унiкальних за своши властивостями джерел мiнеральних вод е на теренах одше1 тiльки Львiвськоï обл. (Дрогобицький, Сколiвський, Турювський, Яворiвський, Стрийський р-ни). Експлуатацiйний запас вод тут становить близько 1,2 тис. м3 на добу. На 1х базi можливий широкий розвиток приватних пiдприемств з виробництва лiкуваль-них мiнеральних вод. На 120 розвданих, але ще не освоених родов ищах, пер-спективнi запаси води становлять близько 5 тис. м3 на добу.
Карпатський регiон, який справедливо називають Укра1нською Швейца-рiею, мае незршнянно висок1 можливост! стати курортом свггового р1вня. Значен-ня мшеральних вод для лiкування деяких хвороб кишково-шлункового тракту е просто ушкальним. Значнi в регiонi також запаси лжувальних торфогрязей, озокериту. Загальний ïх дебiт в одщй тльки Льв1вськ1й обл. становить близько 2,4 тис. м3. У нових сощально-економiчних умовах рiзноманiтнiсть мiнеральних лiкуваль-них вод розкривае широк1 можливостi для розвитку малого тдприемництва.
У Карпатах е велит природно-ресурсш можливостi для оргашзацл зимо-вих видiв рекреацшно1 дiяльностi, зокрема гiрськолижних. Гiрськолижнi курор-ти Буковель, Славське, Плай, Драгобрат, Пилипець, Подобовець, Яблуниця, Та-тарiв, Крас1я, Яремче, Тисовець, Волосянка та ш. приваблюють велику к1ль-ккть турист1в i вiдпочивальникiв екологiчною чистотою мкцевосп, високим рiвнем сервiсу, розвиненою шфраструктурою. Особливою в цьому плаш видь ляеться гiрськолижний курорт "Буковель" в 1вано-Франк1вськш обл. Зважаючи на зростаючий попит, кiлькiсть гiрськолижних баз в Украшських Карпатах уже в ближнш перспективi можна збiльшити у кшька разiв, а також розширити
можливостi вже ддачих курортiв i обслуговувати за сезон щонайменше 300 тис. аматорш зимового вiдпочинку в горах.
Поряд з природними, в регiонi ктотне значения мають кторико-культур-нi рекреацшш ресурси: iсторичнi, iсторико-архiтектурнi пам'ятники, визначш мiсця, традицiйнi народнi промисли i ремесла, пам'ятки народно!' творчостi то-що. В Укра'нських Карпатах багато пам'ятних iсторичних мiсць, пам'ятниюв ар-х1тектури: старовинних замюв, кам'яних фортець, дерев'яних житлових, побуто-вих i культових споруд, якi вiдзначаються з монументальним живописом та шедеврами декоративного мистецтва. У деяких старовинних замках (Ужгородсько-му, Олеському, Мукачiвському) функцiонують краeзнавчi музе!', картиннi галере!'. Все це також сприяе рекреацп, зокрема розвитку туризму. Проте дослщжен-ня показують, що для туризму бшьше значення мае не юльккть кторико-куль-турних пам'яток, а шзнавальна цiннiсть цшого комплексу туристичних ресурсiв, наявних на теренах регюну, району, окремого вузла чи населеного пункту.
Оцшка тзнавально!' цiнностi кторико-культурних ресурсов мiських по-селень в Украшських Карпатах свiдчить, що низка населених пунктiв належить до високоатрактивних: Ужгород, Мукачеве, Самбiр, Косiв та iн. З-помiж сшьсь-ких адмшктративних районiв найбшьшою концентрацiею iсторико-культурних рекреацшних ресурсiв видiляються у Закарпатськiй обл. - Мукачiвський р-н, в !вано-Франювськш - Косшський, у Львiвськiй - Дрогобицький, Старо-Сам-бiрський та Сколшський р-ни. У бiльшостi зазначених райошв формуються ту-ристичнi вузли i центри. Наявнiсть у середньоатрактивних адмiнiстративних районах (бiльшiсть райошв Закарпатсько!' та 1вано-Франк1всько1 обл.) унiкаль-них природних умов i ресурс1в сприяють розвитку Рахiвського, Ясiньського, Яремчанського, Ворохто-Яблоницького туристичних вузлiв, Верховинського туристичного центру та ш.
Важливим для Карпат е розвиток таких поширених в усьому свт галу-зей, як рибальство та мисливство, зокрема й лщензшне для зарубiжних турис-тiв-мисливцiв. Така практика досить поширена у Карпатських областях сусiднiх кра1'н. Наприклад, у Кросненському воеводствi (Польща) практикуеться полю-вання для зарубiжних туристiв на свиню дику та оленя шляхетного, причому лi-цензiя коштуе ввд 400 до 8000 дол. США. Таю види лщензшного полювання для шоземних мисливцiв вже пройшли апробацда у деяких господарствах За-карпатсько!, Львiвськоí i Чернiвецькоí обл.
Треба зазначити, що низький р1вень життя населення в гiрських районах за майже повно!' вiдсутностi сфер застосування працi призводить до змiн у сшв-вiдношеннi мiських i сшьських форм розселення. Дослiджения свiдчать, що внаслвдок цих причин вiдбуваеться скорочення чисельностi населення в гiрсь-ких районах Карпат i переселення його в низинш райони, у велит села, де е свило, вода, мережа торговельних закладiв. Водночас з розширенням рекре-ацiйних i вщпочинкових можливостей лiсогосподарського комплексу можна було б спинити спонтанну самолiквiдацiю ушкально!' системи хутiрного розсе-лення у Карпатському регюш.
Розвиток рекреап^йно!' i туристично!' сфер стимулював би також зростан-ня чисельностi зайнятих в ушкальних художнiх промислах, якими здавна сла-
виться Карпатський регюн, та у виноробнiй промисловосп, оскшьки Закарпаття вiдоме як один з европейських регiонiв виноробства.
Висновки. Яккш параметри рекреацiйного потенцiалу Карпатського ре-гiону дають змогу вщнести його до найсприятливiших у нашш краíнi для санаторно-курортного лшування, оздоровчого i мисливського туризму та вщпочин-ку. Саме мiсце розташування Карпат, íх геополiтичне i геокультурне положения сприяе тому, що регюн може ввдгравати роль своерiдного моста в Европу. Про-те найширшi рекреацiйнi можливостi Карпатського регiону наразi дуже слабо зреалiзованi.
У Карпатах практично вс гiрськi райони i доступнi лiси мають iстотне рекреацшне значення i можуть використовуватись женсившше для надання послуг курортно-рекреацiйного, туристичного, оздоровчого, рибальського та мисливського характеру. У таких лках доцiльно створювати обладнанi турис-тичнi майданчики з мкцями для паркування автомобiлiв. Обладнання таких пiкнiкових майдапчикш з мкцями для вогнищ з комерцiйних позицш е також одним iз шлянв розвитку малих форм господарювання у перюд формування ринкових вiдносин. Це ж саме стосуеться i цившзованого облаштування мiсць вiдпочинку, автостоянок у захисних смугах бшя великих автомагктралей.
Контрастнiсть i мальовничiсть ландшафтов прських масивiв Карпат, вщ-носна чистота еколопчного середовища, загальновiдомi клiматотерапевтичнi, бальнеолопчш ресурси роблять Карпатський регiон привабливим для iноземних туристов. Валютнi надходження вiд курортно-рекреащйно1 дiяльностi у Кар-патському регiонi можуть стати тим первинним капiталом, який дасть змогу к-тотно змiциити регiональну економшу. Проте наразi можливостi залучення шо-земних iнвестицiй, а також втизняного приватного капiталу обмеженi, причому не так жорсткктю чинного законодавства, як його ушкальною нестабiльнiстю.
Назагал, у Карпатах рекреацшно-ввдпочинковий комплекс мае стати стрижнем розвитку регiональноí економiки, причому загальноукрашського та мiжнародного значення. Для цього потрiбно розробити i прийняти на державному рiвнi регюнальну програму розвитку малого приватного шдприемництва та захвдних iнвестицiй у рекреацшному комплексi Карпатського регiону. Стабшь-нкть законодавчих актш та юридично!' бази дасть поштовх фактично припине-ним процесам приватизацií та розвитковi малого бiзнесу в однiй з найбшьш прибуткових галузей свiтовоí економiки - рекреащйнш. У цьому регiонi доцшь-но створити вiльну економiчну зову, де був би запроваджений режим безвiзово-го вЪду та вшзду, безмитна торгiвля, широка мережа консигнацшних (бондо-вих) складiв тощо.
Лггература
1. Генсiрук С.А. Лiси Украши / С.А. Генсiрук - Львш : Украшсью технологи, 2002. - 496 с.
2. Долшнш М.1. Карпатський рекреацшний комплекс / М.1. Долшнш, М.С. Кудельман. -К. : Наук. думка, 1984. - 148 с.
3. Загвойська Л. Д. Еколого-екожмчна ефектившсть альтернативних шляхш люовщновлення / Л.Д. Загвойська, Ю.М. Дебринюк, Ю.В. Шведюк // Науковi пращ Лiсiвничоl академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9 -С. 162-167.
4. Криницький Г.Т. Наближене до природи та багатофункщональне ведения лiсового господарства у Карпатському регiонi Украши та Словаччини / Г.Т. Криницький,
М.В. Чернявський, Ю.Ю. Дербаль та iH.; за ред. Г.Т. Криницького, М.В. Чернявського. -Ужгород : ПП "Коло", 2014. - 278 с.
5. Жсове господарство Украши. - К. : Видавничий дш "ЕКО-шформ". - 2006. - 52 с.
6. Луцв Н.Г. Еколого-економ1чна оцшка запровадження наближеного до природи л1с1вництва в ялицево-букових люостанах ДП "Стрийське люове господарство" / Н.Г. Лущв, Я П. Целень, Г.Т. Криницький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.3. - С. 90-95.
7. Мазур Ф.Ф. Сощально-еколопчн умови розвитку рекреацшно! шдустри: на приклад1 Карпатського регюну / Ф.Ф. Мазур. - К. : Центр навч. л-ри, 2005. - 96 с.
8. Природа Украшських Карпат / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : вид-во Львгвського ун-ту, 1968. - 265 с.
9. Стойко С.М. Нацюнальн парки - природна релшвш бюсфери та !хне багатогранне значення / С.М. Стойко // Роль прських резерватв i нацюнальних парюв у збереженн природно! спадщини гiрських регiонiв: матер. мiжнарод. наук. - практ. конф., присвяч. 10-1й рiчн. створення Ужанського нацiонального природного парку. - Ужгород, 2009. - С. 239-245.
10. Туниця Ю.Ю. Природна економжа i наближене до природи лiсiвництво: щентичшсть концепцiй та можливостi !хнього взаемозбагачення / Ю.Ю. Туниця // Науковi працi Живничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 14-20.
11. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення люового господарства в Украхш / М.В. Чернявський // Жсовий i мисливський журнал. - 2008. - № 1. - С. 14-17.
12. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення люового господарства в Украхш / М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.1. Парпан // Науковi пращ Лiсiвничоl академil наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 29-35.
13. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Жси Украши. Сучасний стан, збереження, використання / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, С.М. Стойко, Л.П. Вакаренко. - К. : 1н-т ботантки, 1996. - 32 с.
Луцив Н.Г. Эколого-экономические особенности рекреационного развития Карпатского региона
Проанализированы эколого-экономические особенности рекреационного развития Карпатского региона. Отмечено, что вмешательство человека в жизнедеятельность природных экосистем должно осуществляться на принципах "естественной экономики", которая в наибольшей степени соответствует законам природы. В горных условиях Карпат рекреационное пользование природной средой меньше нарушает структуру и функционирование биотопов и способствует развитию региона. Описан рекреационный потенциал Карпатского региона, формирующийся высокой лесистостью территории, значительным количеством национальных природных парков, развитой сетью рек и потоков, наличием уникальных лечебных минеральных вод, большими природно-ресур-сными возможностями для организации зимних видов рекреационной деятельности, богатством историко-культурных рекреационных ресурсов.
Ключевые слова: эколого-экономические особенности, Карпатский регион, рекреационный потенциал.
LucivN.G. Some Ecological and Economic Features of Recreation Development of the Carpathians Region
The analysis of ecological and economic features of recreation development of the Carpathian region is presented. It is marked that interference of man with the vital functions of natural ecological systems must be carried out on principles of "natural economy" which mostly complies with the laws of nature. In the mountain terms of the Carpathians Mountains the recreation use least violates a structure and functioning of biotops a natural environment and assists the development of the region. Recreation potential of the Carpathians region, which is formed due to high forestation of its territory, a significant number of national natural parks, developed network of the rivers and streams, presence of unique medical mineral water, strong natural resource possibilities for organization of winter types of recreation activity, and the abundance of historical and cultural recreation resources, is described.
Keywords: ecological and economic features, the Carpathian region, recreation potential.
