CC BY
16
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.03: 630х6 Магктр А. С. Жила; доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З СЦЕНАР11В Л1СОКОРИСТУВАННЯ НА Р1ВН1 Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО
П1ДПРИСМСТВА
Висвiтлено науково-методологiчнi засади аналiзу сценарпв лiсокористування. На прикладi лiсiв Роздiльського лiсництва ДП "Стрийський люгосп" проаналiзовано таю сценарп, взявши за основу теор^ рентно! вартостi земель люового фронду та результати проведеного дослщження готовностi населення платити за рекреацшне використання лiсiв та природоохоронш обмеження.
Ключов1 слова: сценaрiй люокористування, бaгaтоцiльове лiсокористувaння, менеджмент сталого люового господарства, лiсовi ресурси.
Master's degree A.S. Zhyla, ^soc. prof. I.P. Soloviy -NUFWTof Ukraine, L'viv
An ecological and economic analysis of scenarios of the forest use is at the level of forest economic enterprise
The paper contains scientific and methodological basics of the scenarios analysis for forest recourses development. Alternative scenarios analyzed taking as a case study forestry enterprise Rozdillya forestry "Strriyskij lisgosp" using the land rent theory and results of survey on willingness to pay for forest ecosystems services.
Keywords: forestry scenarios, multiple use forestry, sustainable forest management, forest resources.
Втшення щей сталого розвитку у життя передбачае виб1р такого шляху розвитку цившзаци, що задовольняв би потреби суспшьства у природних ресурсах в обсягах, здатних забезпечити !х вщтворення i не допустити дегра-даци екосистем i довкшля.
Для того, щоб спрогнозувати та передбачити еколого-економiчнi нас-лщки господарсько! дiяльностi на глобальному, нацюнальному та регюналь-ному рiвнях застосовують сценарний aнaлiз. Сценари - це шструмент оцiнки проектiв, що базуеться на вивченш тривало! взаемоди у чaсi економiчного розвитку i змш довкiлля.
Дослiдження динaмiки змши стану лiсових ресурсiв та !х сценарне прогнозування виконуються, в основному у США, кра!нах GC та Роси. В ок-ремих публжащях вчених Укра!ни також розглядають щ питання [1, 7, 12].
Сценарний анашз можливих вaрiaнтiв лiсокористувaння як елемента ведення люового господарства здшснюють шляхом оцiнки альтернативних вaрiaнтiв його розвитку за економiчними та еколопчними критерiями з метою еколого-економiчного обгрунтування стратеги майбутнього люокористу-вання. З отриманих проaнaлiзовaних сценарпв вибирають той, який вщповь дае визначеним прюритетам.
Для кожного сценaрiю на кожному еташ aнaлiзу якiсних змш люового фонду визначають породно-вiкову структуру, проводять рентну оцшку зaпaсiв
деревини та шших лiсових ресурсiв, встановлюють економiчну ефективнiсть 1х використання, розробляють план розвитку лiсокористування, здiйснюють анашз витрат i вигод, пов'язаних iз проведенням лiсогосподарських заходiв.
За об'ект дослiдження взято лiсовий масив площею 9,2 га, що нале-жить до Роздшьського лiсництва ДП "Стрийський лiсгоспм Львiвського об-ласного об'еднання лiсового i мисливського господарства. Вщповщно до чин-них методичних вимог та стандар^в у насадженнi визначено основш такса-цiйнi показники деревостану [2]. Для визначення запаЫв сировини лжарсь-ких рослин застосовано метод облжових майданчикiв [5]. Для визначення запасу грибних ресуршв було застосовано методику О. Сенька [6].
Для визначення показниюв та особливостей формування гшотетично можливого рекреацшного люокористування на дослiджуванiй територи було застосовано метод умовного ощнювання, що передбачав створення анкети та проведення опитування респонденпв [3, 9, 11].
Для анашзу та порiвняння гшотетично можливих сценарив люокорис-тування було використано теорда рентно! вартостi земельних ресурЫв (ос-кiльки результат рiзних сценарив лiсокористування мае бути ощненим, як з погляду доходiв вщ лiсового сектора, так й з очжуваних капiталовкладень у нього), а для порiвняння та систематизаци отриманих даних складена матриця значень. Розмiр земельно! ренти для дiлянки розраховано за методикою [4].
Розрахунки здшснено для таких сценарив:
I. Сценарш №1 - л1сокористування, спрямоване на
використання деревних ресурс1в
Для визначення рентно! вартостi лiсових земель, зайнятих стиглими деревостанами проведено розрахунок за формулою
У д С т гт х <2т - СР (1)
уь = Гт х От-Сг--+ —-, (1)
е (1 + е)1 -1
де: дт - експлуатацiйний запас деревини на кореш у вщ головного рубання; гт - люова рента, що утворюеться при здiйсненнi рубання головного користу-вання в насадженш вiку Т; Ср - витрати на лiсовiдновлення; т - щорiчнi вит-рати на управлiння, охорону i захист лiсiв; е - ставка дисконтування.
Люову ренту заготiвлi та продажу круглих лiсоматерiалiв визначена за формулою
Гт = Р1 - С1 - к х К1, (2)
де: Р1 - ринкова цша круглих лiсоматерiалiв; С1 - поточш витрати на заго^в-лю деревини, вивезення 11 з люу на нижнiй склад, пункт реашзацп або пункт переробки, враховуючи витрати на вщшкодування основних фондiв (аморти-зацiя); К1 - основний i обiговий капiтал на лiсозаготiвлях; i1 - норма прибут-ку на основний i обiговий капiтал на люозаго^влях
II. Сценар1й №2 - Використання деревних та недеревних
ресурс1в лку
Вартiсть дiлянки лiсу, на якш будуть проводитися прохiднi рубання в рамках ведення люового господарства та експлуатаци ресурсiв лiсу, а також
використання недеревних ресурсов лiсу розраховано як алгебра'чну суму двох рент, перша - визначена для деревних ресурсов, друга - для недеревних.
Для визначення вартост люових земель, на яких проводитиметься за-готiвля деревини, застосовано ту ж методику, що й для сценарш №1.
Вартiсть земель люового фонду за умови використання недеревних ресурсов без використання деревних ресурсов визначено за формулою:
Vn = P - с - 'х K - Cf , (3)
е
де: P - рiчний валовий дохiд вiд використання недеревних ресурсов; С - рiчнi поточнi витрати на заготiвлю (виробництво) продукци з недеревних ресурсiв люу; K - питомi капiтальнi вкладення в органiзацiю використання недеревних ресурсов лiсу; ' - норма прибутку на каттал при використанш недеревних ресурсiв лiсу; e - коефщент каштал^заци для землi; Cf- додатковi витрати на вщновлення, пiдтримку i охорону недеревних ресурсов лiсу (за умови, що вони не враховаш в попередшх показниках).
III. Сценар1й №3 - Використання деревних ресурс1в л1су та рекреац1йне л1сокористування
Вартiсть дшянки лiсу розраховувало як суму двох рент: для використання деревних ресурсов та рекреацшного лiсокористування. Перша рента визначаеться за т^ею ж формулою, що й для сценарш №1.
Вартють земель люового фонду за умови 1'х використання з рекре-ацiйною метою, визначаеться за т^ею ж методикою, що й для недеревних ре-сурсiв люу, без використання деревних ресурсiв [4]:
VN = P-C-'ХK-Cf , (4)
е
де: P - рiчний валовий дохщ вщ використання територи з рекреацiйною метою; С - рiчнi поточш витрати на органiзацiю рекреацiйного люокористуван-ня; K - питомi каштальш вкладення з метою покращення благоустрою територи; ' - норма прибутку на каттал; e - коефщент каштал^зацп для землi; Cf - додатковi витрати на тдтримку вiдповiдних умов для рекреацшно! дь яльностi (за умови, що вони не враховаш в попередшх показниках).
При створенш кошторису витрат на виробництво було виконано таю розрахунки:
• визначено основну i додаткову зароб^ну плату робiтникiв, зайнятих у вико-наннi робiт, врахувавши ввдрахування на соцiальнi потреби;
• розраховано витрати на утримання та експлуатацш машин i устаткування;
• матерiальнi витрати;
• адмiнiстративнi витрати.
Для визначення показниюв, яю характеризують використання недеревних ресурсов, проведено розрахунок таких показниюв:
• SJ SJ • • •
• рiчний валовий дох1д вiд використання недеревних ресуршв;
• р1чн1 поточн1 витрати на заготовлю (виробництво) продукцй' з недеревних ре-сурс1в л1су;
• питом! каттальт вкладення в оргатзащю використання недеревних ресурЫв лшу;
• додатков1 витpати на ввдновлення, пiдтpимкy i oxopoнy недеpевниx pеcypciв
лшу (кpiм тиx витpат, як вже вpаxoванi y фopмyлаx).
Для poзpаxyнкy пoказникiв pекpеацiйнoгo лicoкopиcтyвання викopиc-товуемо oтpиманi за pезyльтатами coцioлoгiчнoгo до^дження данi (готов-нicть платити за oднopазoвий вiдпoчинoк на данiй теpитopiï за умови по^а-щення благoycтpoю на нiй, гoтoвнicть платити за збеpеження бiopiзнoманiття та обмеження лicoкopиcтyвання, вiдвiдyванicть данoï теpитopiï).
IV. Сценарш прирoдo-oхoрoнo-oбмeжeнoгo лicoкoриcтyвaння
Cценаpiй xаpактеpизye oтpиманy за pезyльтатами coцioлoгiчнoгo опи-тування чаетку гoтoвнocтi платити за обмеження лicoкopиcтyвання, збеpе-ження данoï теpитopiï в незмiннoмy cтанi на кшьюеть пpацездатнoгo на^лен-ня м. Новий Роздш, в якому пpoвoдилocь опитування (згадане вище мicтo -найближчий на^лений пункт до дocлiджyванoï теpитopiï) i добутку œ-pедньoгo poзмipy дoтацiй кpаïнаx GC на 1 га crararn наcаджень [10] на пло-щу дocлiджyванoï теpитopiï^ Опдоаш вище показники вказанi у табл. 1 та зоб-pаженi гpафiчнo (pиc. 1).
Табл. 1. Маmpuця значeнь ваpmocmi дтянш лicoвoгo фoнду (грн.)
C^mpii ведення лicoвoгo гocпoдаpcтва Компоненти люоко] зштування Разом
деpевинi pеcypcи недеpевнi pеcypcи pекpеацiйнi pеcypcи
Cценаpiй opieнтoваний на oтpимання деpевниx pеcypciв 13585000 13585000
C^rnprn oднoчаcнoгo викopиcтання деpевниx та недеpевниx pеcypciв лicy 9298VV3 313720,9 9612493,9
Bикopиcтання pекpеацiйниx та деpевниx pеcypciв 9298VV3 1673430,8 109V1808
Пpиpoдo-oxopoнo-oбмежене лicoкopиcтyвання 2142800
Bикopиcтання деpевниx pеcypciв
□ Пpиpoдooxopoннo-oбмежене лicoкopиcтyвання
□ Мoнoфyнкцioнальне лicoкopиcтyвання
Puc. 1. ^афж eфeкmiв eid peалiзацiï c^^piïe вuкopucmання лicoвuxpecypcie
На ^афжу зoбpаженo площину мoжливиx piшень для генеpyвання оп-тимальниx c^mpn^ лicoкopиcтyвання. Зoкpема, по ocяx вщкладеш макодма-
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
93
льно можливi обсяги лiсокористування. Як можна пересвщчитись з рис. 1, при такому монофункцюнальному лiсокористуваннi чiтко спостер^аеться велика диференщащя мiж розмiрами люових рент, що шдкреслюе неоднодно-рщшсть економiчноl ефективностi використання тих чи шших лiсових ресур-сiв. Якщо врахувати цю рiзницю у розмiрi земельних рент, то найвигiднiшим буде використання деревних ресурЫв, а по^м вже всiх iнших ресурсiв.
Зпдно з засадами сталого розвитку, як повиннi визначати умови су-часного люокористування, ми пропонуемо комплексно використовувати вс наявнi ресурси. Для цього потрiбно враховувати значення всього комплексу люових ресурсiв для мiсцевого населення та економжи регiону його мюце-розташування. Для цього було б доцшьшше проводити соцiологiчне опиту-вання, аналiзувати економiчне значення лiсiв для того чи шшого регiону, враховувати 1х екологiчне значення.
На нашу думку, для цього регюну i цього об'екта зокрема, актуальним буде комплексне, збалансоване використання вЫх ресурсiв, що збереже еко-лопчне значення лiсу, забезпечить щорiчний дохщ мiсцевому населенню, вiдрахування до мюцевих бюджетiв, зменшить потребу в ресурсах, збере-жеться можливiсть рекреацiйного 11 використання.
Щоб втiлити в життя все сказане вище, потрiбно:
• проводити поступов1 рубання деревостану (це забезпечить отримання дереви-ни, при цьому без витрат на люовщновлення). Запровадження такого типу ру-бань не буде перешкоджати рекреацшному використанню цього деревостану;
• зб1р недеревних ресурс1в проводити на такому р1вт, щоб уникнути витрат на 1х вщновлення.
Запровадження такого принципу люокористування забезпечить збере-ження бiорiзноманiтностi, еколопчних функцiй лiсу та естетичних властивос-тей територiй.
Використання
деревних ресуршв 14000000,
Межа економ1чно1 ефективноеп
Межа еколопчно! ефективносп
Рис. 2. Площина еколого-економiчних ефектiв вiд використання природних ресурав
Використання /У1 Використання
рекреацшних ресурав недеревних ресурав
На пiдставi аналiзу результата дослiдження розроблено методичний пiдхiд, за яким можна вибрати близький до оптимального сценарш люоко-ристування. Сутшсть його полягае у такому: якщо на осях графжу розмюти-ти показники ощнок основних лiсових ресурЫв (деревинних, недеревних та рекреацiйних) та зобразити еколопчно допустимий розмiр використання того чи шшого ресурсу, а також мшмальний економiчно вигiдний рiвень використання лiсових ресурсiв, то таким чином отримаемо просторову дiаграму (рис. 2). Координати кожно! з точок, що знаходяться на окресленш площиш,
будуть дорiвнювати оптимальному еколого-економiчному розмiру люокорис-тування. Таким чином можна об'еднати економiчну ефективнiсть та еколопч-ну доцшьшсть лiсокористування. Значення для оцшки використання тих чи iнших ресурЫв можна отримати застосувавши рентну ощнку землi, яка вра-ховуе продисконтоваш грошовi потоки, отриманi внаслiдок використання тих чи шших лiсових ресурЫв.
У нашому випадку, межа еколопчно! ефективностi - гранично допус-тимий обсяг використання люових ресурсiв, за умови повного швелювання шкiдливого впливу на довюлля i проведення повного комплексу люовщновних заходiв. Межа економiчноl ефективностi - мiнiмальний обсяг люокористуван-ня, за якого забезпечуеться отримання чистого прибутку для лiсокористувача.
Висновки
1. Сценарне дослщження можливих варiантiв лiсокористування про-водять шляхом ощнки його показникiв та еколого-економiчного обгрунту-вання стратеги лiсокористування. З отриманих проаналiзованих сценарив за критерiями сталого розвитку вибирають оптимальний.
2. Для кожного сценарда на кожному еташ аналiзу динамiки лiсового фонду визначають породно-вiкову структуру, здiйснюють рентну ощнку за-пасiв деревини та шших люових ресуршв, встановлюють порiвняльну еконо-мiчну ефективнiсть 1х використання, розробляють план розвитку люокорис-тування, розраховують дохiд i витрати на люогосподарсью операци, а також екологiчнi показники.
3. Застосування на практищ на прикладi Роздiльського лiсництва методу сценарного аналiзу результатiв лiсокористування як елемента ведення люового господарства показало, що головне для дослiджуваного масиву люу лiсокористування е економiчно найбшьш ефективним способом використання люових ресуршв i становить 13585000 грн., використання недеревних i де-ревних, рекреацшних та деревних вiдповiдно 9612493,9 та 10971808 грн. Проте шд час проведення рубань головного користування деревостану вилу-чаються водночас майже вс деревнi ресурси, якi знаходяться на дшянщ рубань, тому на тривалий час втрачають рекреацшш функци, послаблюються iншi функци, що знижуе стабшьшсть лiсових екосистем. Оптимальний сценарш ведення люового господарства повинен одночасно поеднувати основш можливi варiанти використання лiсових ресурсiв з урахуванням як загально-нацiональних, так i мiсцевих iнтересiв, бути багатоцшьовим, виступаючи при цьому засобом досягнення ефективного люокористування та реалiзацil засад сталого ведення люового господарства.
Лггература
1. Букша И.Ф., Пастернак В.П. Долгосрочный прогноз динамики лесных ресурсов и образования отходов в лесном секторе Украины. - Харьков: Украинский НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации. - www.waste.com.ua.cooperation/2004/thesis/index.html
2. Гром М.М. Люова таксащя: Навч. пос. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2005. - 348 с.
3. Загвойська Л.Д., Маселко Т.С., Якуба М.М. Економ1чний анашз швестицшних проекпв: Навч. пос. - Льв1в: Аф1ша, 2006. - 360 с.
4. Медведева О.Е., Касьянов П.В., Петров А.П., Воронков П.Т. Оценка стоимости лесных земель. - www.valnet.ru/m1-2.phtml
5. PaSnyK B.n. HegepeBHa npogy^m nicy. - HbBÍB: Cbít, 1996. - 270 c.
6. CeHbKO G.I., ^ypflHHKO O.I. EKOHOMÍKa KOMnneKcHoro BHKopucTaHHH i BÍgTBopeHHA xapnoBHx pecypcÍB nicy. - HbBÍB: MicioHep, 1996. - 296 c.
7. CnHHKeBHH I.M. EKOHOMÍKa nicoKopHciyBaHHa: HaBHanbHuñ nígpyHHHK. - HbBÍB.: I3MH, 2000. - 402 c.
8. TapacoB A.H. Экономнкa peкpeaцнонноro necononb3OBaHHH. - M.: HayKa, 1986. - 230 c.
9. Arrow K., Solow R., Edward P., Roy L., Howard R. Report of the NOAA Panel on Contingent Valuation. 11 January 1993. - 62 p.
10. Essman H., Pettella D. Forestry in Ukraine at the Crossroads. Problem and perspectives for a sustainable development. - L'viv: Afisha, 2001. - 160-175 pp.
11. Henley N. and Clive L. Spash. Cost - benefit analysis and environment. - Cheltenham UK, Northampton, USA. - 312 p.
12. Schelhaas M., Buksha I., Cienciala P. Scenarios on forest management in Czech republic, Hungary, Poland and Ukraine// European Forest Institute Research Report. Boston, 2004. - 20 p.
УДК303.621.32: 630*182 (477.83) Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук;
магктр Т. Б. Бас - НЛТУ Украти, м. Львiв
УПОДОБАННЯ ЛЬВГО'ЯН ЩОДО ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Уподобання населения Львiвщини щодо послуг люових екосистем дослщжено методом концептуально-змютовного когштивного картування, статистичну значу-щють виявлених уподобань проаналiзовано методами непараметрично! статистики. Отримаш результати можуть бути використаш для формування системи ко-мене-джменту лiсiв на засадах сталого розвитку.
Ключов1 слова: природний капiтал, послуги лiсових екосистем, стейкхолдери, уподобання защкавлених груп, метод концептуально-змiстовного когнiтивного кар-тування, непараметрична статистика.
Assist. prof. L.D. Zahvoyska; master's degree T.B. Bаs-NUFWTof Ukraine, L'viv Preferences of L'viv region population regarding forest ecosystems services
Stakeholders' preferences regarding forest ecosystems services were investigated using concept content cognitive mapping method. Non-parametric statistics was applied to test statistical significance on the revealed preferences. The results of the investigation send informative message for forest decision-making according to the arising paradigm of sustainable forest management.
Keywords: natural capital, services of forest ecosystems, stakeholders, preferences of the stakeholders groups, concept content cognitive mapping method, and non-parametric statistics.
Вступ. Розрахунки економюта-еколопв, виконаш за статистичними даними 2001 р., показують, що навггь за такими стриманими оцшками попи-ту на товари i послуги природного кашталу, яю дае показник еколопчного вщбитку, свiтовi обсяги споживання перевищують бюлопчш можливостi глобально! екосистеми щонайменше на 20 % : еколопчний вiдбиток землянина становить 2,2 га/особу, у той час, коли бюлопчна здатшсть глобально! екосистеми - лише 1,8 га/особу. 1ншими словами, для вщновлення тих послуг екосистем, яю людство спожило у 2001 р., потрiбно вже 1,3 роки [15, с. 255-256]. Таю виразш i тривожш реалi!, на жаль, лише шдтверджують прогнози економюта-еколопв, що головним стримуючим чинником подаль-шого економiчного зростання стане здатшстъ довшлля поглинати eidxodu [12, с. 119-121]. Посиленню ще! небажано! тенденцп сприяе сама природа
