CC BY
17
12. Мельник Л.Г. Механизмы формирования устойчивого развития / Л.Г. Мельник // Мехашзм регулювання економжи, економжа природокористування, економжа пiдприeмства та органiзацiя виробництва. - Суми : Вид-во Сумського ДУ. - 2000. - Вип. 1. - С. 5-16.
13. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы) / Н.Ф. Реймерс. - М. : Журнал "Россия Молодая", 1994. - 367 с.
14. Андерсон Дж.М. Экология и наука об окружающей среде: биосфера, экосистемы, человек. - Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - С. 11-13.
15. Лицур 1.М. Теоретико-методолопчш основи еколого-економiчноl безпеки (на прик-ладi люових ресурав Карпат) / 1.М. Лицур. - К. : Вид "Наук. св^", 2004. - 139 с.
16. Туныця Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования / Ю.Ю. Туныця. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 168 с.
17. Федоренко Н.П. Природа, экономика, наука / Н.П. Федоренко, Н.Ф. Реймерс // Природа. - 1974. - № 3. - С. 2-13.
Лыцур И.М. Устойчивое развитие или эколого-экономическая безопасность?
Дана критическая оценка концепции устойчивого развития. Приведены аргументы о невозможности перехода человечества на принципы устойчивого развития в ближайшем будущем. Изложено авторское видение понятия эколого-экономической безопасности как идеи, достижение которой является более реальным в ближайшее время.
Lytsur I.M. Sustainable development or ecology-economic safety?
In clause the critical estimation of the concept of steady development is given. The arguments about impossibility of transition of mankind on bases of steady development in the near future are given. The author's vision of concept of ecology-economic safety is stated, as ideas, which achievement is more real in a near future.
УДК 630*6:658.821 Доц. А.1. Карпук, канд. екон. наук - Нацюнальний
унтерситет бюресур^в i природокористування Украти, м. КиИв
РИНКОВА МОДЕЛЬ Л1СОКОРИСТУВАННЯ: ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
Розглянуто ринкову модель люокористування. ОбГрунтовано мехашзми тдви-щення ефективност люокористування на основi комплексу заходiв державного уп-равлшня в люових господарствах i регулювання люових вщносин.
Ключовг слова: модель, ринок, люокористування, еколого-економiчнi аспекти.
Постановка проблеми. Головними еконсяшчними проблемами люо-вого господарства незалежно вщ виробничих вщносин у суспшьств1 е страте-пчне планування сталого розвитку л1с1в, визначення пор1вняльно! економ1ч-но! ефективносп альтернативних технологш 1х використання 1 вщтворення, еколого-економ1чна ощнка люових ресуршв як основа планування та стиму-лювання рацюнального люокористування; гарантшне фшансування люового господарства, засноване на збалансованост доход1в 1 витрат, стимулювання пращвниюв люового господарства на збереження л1с1в, тдвищення !х про-дуктивносп та посилення захисних функцш, отримання максимального доходу, бережливе витрачання бюджетних кошпв [1].
Державне управлшня люами в перюд планово! економжи не було ефективним. За часи незалежносп Укра1ни в люовому господарст зроблено немало для переходу на ринкову модель люокористування, зокрема, прийня-то новий Люовий кодекс (2006 р.), розроблено мехашзми продажу круглих
лiсоматерiалiв на аукцюнах. Проте минули роки i стало зрозумшо, що цього недостатньо - залишаються старi пiдходи до планування, фiнансування та економiчного оцшювання лiсових ресурсiв. Лiсова наука i практика не змог-ли швидко адаптуватися до ринкових умов. Погляди науковщв i практикiв ш-коли зовшм рiзняться. Реформування люово! галузi не може бути ефективним без широкого обговорення проблем люово! галузi i вироблення на цiй основi спшьно! моделi сталого лiсокористування. Тшьки поступове закладання принципiв ринково1 економжи на еколого-економiчних засадах створять фундамент для збалансованого розвитку лiсокористування.
Пошуком ефективних моделей управлiння лiсами на нацюнальному i регiональному рiвнях займалося велике коло вiтчизняних i зарубiжних вче-них, серед яких варто зазначити роботи С. Геншрука, А. Дейнеки, Я. Дяченка, Я. Коваля, С. Мшенша, М. Попкова, М. Римара, I. Синякевича, Ю. Тунищ, О. Фурдичка, I. Юхновського, М. Мойсеева, А. Петрова, В. Страхова, С. По-чинкова та багатьох шших. Незважачи на численнi дослщження, проблема розвитку лiсокористування в Украш залишаеться надзвичайно актуальною.
Мета дослвдження полягала в обrрунтуваннi ринково1 моделi люоко-ристування на економiко-екологiчних засадах.
Виклад основного матер1алу. На вщм^ вiд планово1, в ринковiй еко-номiцi цiна люопродукцп визначаеться на основi попиту i пропозицп. Не вик-лючаеться i державне регулювання. Ринковий механiзм дае змогу максимiзу-вати вартiсть лiсових ресурсiв, якщо розумiти принципи його функцiонування.
У люовому господарствi Укра1ни переважае державна власнють на ль си, що робить управлшня лiсовим сектором недемократичним. Де-юре в Украш люовим кодексом закршлено рiзнi форми власносп на лiси, де-факто за-безпечуеться лише одна - державна. Для того, щоб лiсовий сектор ефективно розвивався, потрiбно частину лiсiв передати у приватш руки, посилити роль суспшьних органiзацiй i рухiв. Це i створить необхiднi передумови для фор-мування ефективно1 системи управлшня люами.
Сталий розвиток лiсокористування в умовах ринково! економiки мае забезпечувати збереження лiсiв для майбутнiх поколшь, посилення !х про-дуктивних i захисних функцiй, збалансованостi лiсових доходiв i витрат, прь оритет лiсiвницькоl дiяльностi над господарською, максимiзацiю люового доходу, сприягливi умови для розвитку люового бiзнесу, подвiйну участь в ор-гашзацп лiсокористування законодавчо! влади та громадських органiзацiй, защкавленосп мiсцевих адмiнiстрацiй та мiсцевого населення в збереженш лiсiв та рацюнальному використаннi лiсових ресурсiв.
Лiсовий дохщ мае як мiнiмум дорiвнювати витратам на ведення люового господарства i забезпечувати нормальний пiдприемницький прибуток. Досягти цього не завжди вдаеться. Це пояснюеться низкою факторiв, голов-ними з яких е незбалансованють попиту i пропозицп на круглi лiсоматерiали, недостатня орiентацiя лiсового менеджменту на ринок, не розумшня мехашз-мiв цiноутворення на сортименти круглого люу в ринкових умовах. Для тд-вищення ефективностi люогосподарсько! дiяльностi потрiбно розробити ме-ханiзми ютотного збiльшення лiсового доходу за допомогою стимулювання
попиту на кшцеву продукщю з деревини, рацюнатзацп планування люогос-подарсько! дiяльностi з жорстким контролем за витрачанням кошпв, оптимь зувати чисельнiсть працiвникiв у люогосподарських пiдприемствах, розроби-ти мшмальш норми продуктивностi працi.
Бiльшiсть вичизняних вчених сходяться на тому, що люове господар-ство в умовах ринку мае само заробляти на себе кошти, тобто бути самоокуп-ним. Самоокупнiсть люогосподарсько! дiяльностi може бути госпрозрахунко-вою та бюджетною. Перша передбачае контроль над фшансовими потоками виключно органами люового менеджменту. Внаслщок того, що все суспшь-ство повинно отримувати користь вiд лiсу, лiсогосподарськi тдприемства сплачують податки до державних i мiсцевих бюджетiв.
Друга форма оргашзацп фiнансових потокiв у лiсогосподарському ви-робництвi виглядае бiльш закономiрною. Використання, вщтворення, охоро-на i захист лiсiв - важливе завдання державного управлшня. Бюджетний кодекс в цьому випадку слугуе iнструментом регулювання фiнансових потокiв у лiсогосподарськiй дiяльностi. Самоокупнiсть лiсового господарства дося-гаеться шляхом створення люових бюджетiв у складi державних i регюналь-них бюджелв. У цьому випадку вш доходи спочатку надходять першочерго-во на бюджетш рахунки i створюють кошти цiльового призначення. За наяв-ностi захищених довгострокових регiональних програм сталого розвитку ль сiв i наявного кошторису доходiв i витрат фiнансовi органи переводять цшьо-вi кошти на рахунки органiзацiй i здiйснюють контроль за !х використанням. За бюджетно! самоокупносп лiсгоспи стають бюджетними закладами систе-ми державного управлшня люами.
Основною перевагою тако! форми оргашзацп фшансових потоюв е:
• звшьнення лiсгоспiв вiд податку на пiдприемницьку дiяльшсть;
• використання люового доходу в повному обсязi на ведення лiсового господарства;
• перерахування бюджетних коштiв на рахунки державних оргашв лiсового господарства на основi науково обгрунтованих i суспiльно визнаних довгострокових програм сталого розвитку лгав i наявних кошторисiв доходiв i витрат вдаовщно до законодавства;
• можливють розподiлу частини доходу мiж люгоспами регiонального пiдпо-рядкування;
• посилення контролю за доходами i витратами в люовому господарст з боку законодавчо! влади, фгнансових органiв виконавчо! влади, громадських орга-нiзацiй.
Якiсть стратепчного планування е вирiшальним чинником для фшан-сування заходiв щодо вщтворення, охорони i захисту лiсiв, ефективносп !х використання, отримання лiсового доходу. У цьому випадку довгострокова програма сталого розвитку може слугувати шструментом формування лiсовоl стратегil. Таку програму може розробляти як окремий шдроздш лiсогоспо-дарського пiдприемства, так i окремий орган регiонального пiдпорядкування. Вона мае вщповщати довгостроковим цiлям сталого розвитку лiсiв, системi заходiв з вщтворення, охорони i захисту лiсiв, лiсовому доходу, витратам на ведення люового господарства. Стратепчш цiлi повинш переглядатися за-лежно вiд змши фiнансування.
2. Екологiя довкiлля
59
Важливого значення в ринкових умовах люогосподарсью тд-приемства повиннi надавати поточному плануванню лiсокористування. Особливо це стосуеться планiв рубань головного i промiжного користування, вiд яких залежить дшова активнiсть лiсогосподарських пiдприемств i сума по-даткових платежiв. Планування рубань мае вщбуватися з використанням Г1С технологiй. Критерiем оптимiзацп плану повинна стати максимiзацiя прибут-ку з виконанням вщповщних вимог, якi вщповщають сталому розвитку лiсiв. При цьому плановi розрахунки мають бути максимально прозорими, шдкрш-люватися фiнансовою звггаютю.
Як вдало зазначае росiйський вчений С. Починков, планування люового господарства за цшями i змютом iстотно вiдрiзняеться вiд планування про-мисловостi. Обсяги заходiв з вщтворення лiсiв залежать не вiд ринкового по-питу, а вiд досягнутого рiвня в передплановий перiод або наявних виробничих потужностей. 1х величина - розумний компромю мiж необхщтстю як мiнiмум зберегти важливi функцп лiсiв у рамках довгостроково1 перспективи i можли-востями суспiльства видшити на цi цiлi фiнансовi ресурси. Перед поточним плануванням в люовому господарст постае завдання обгрунтувати технологи i обсяги заходiв з використання, вщтворення, захисту i охорони лiсiв [1].
Пiд час розроблення поточного плану потрiбно провести економiчну оцшку лiсових ресуршв; намiтити попереднi плани рубань головного i про-мiжного користування; скласти баланс заготiвлi i продажу лiсоматерiалiв; скоригувати плани рубань з урахуванням лжвщносп i середшх цiн франко-склад лiсозаготiвельника за лiсоматерiалами рiзних якiсних груп; розробити прейскурант кореневих цш на деревину (мае переглядатись щоквартально) на люосжах, якi включають в план рубань; розрахувати люовий дохiд; тдготу-вати план заходiв з лiсовiдновлення, охорони i захисту лiсiв; визначити суму прямих витрат на щ заходи; розрахувати за статтями суму загальновиробни-чих витрат, адмшютративних витрат; встановити потребу в каттальних вит-ратах на оновлення i розширення парку машин i механiзмiв, капiтальний ремонт; реконструкщю i будiвництво споруд; скласти кошторис доходiв i витрат люового господарства [1-2].
Важливим елементом системи сталого люокористування е комплексне оцшювання не лише результапв використання люових ресуршв, але i корис-них функцiй лiсу. Необхщною умовою такого оцiнювання повинна бути, з одного боку, економiчне оцшювання люових ресуршв, тобто визначення максимально! величини ренти, яку може бути отримано за певно! ринково! кон'юнктури за рахунок рацюнального люокористування; з шшого - оцшювання еколопчно збалансованого лiсокористування, яка би враховувала при-роднi закономiрностi розвитку люових екосистем. З економiчного погляду лi-совi ресурси можна достовiрно оцiнити двома способами: на основi ринкових цiн на кiнцеву люопродукщю або за цiнами круглих лiсоматерiалiв, якi фор-муються на аукцюнах.
Економiчне оцiнювання лiсових ресурсiв регюну повинна базуватися на детальному вивченш внутрiшнього лiсового ринку. Лiсова рента багато в чому залежить вщ збуту деревини i транспортних витрат на доставку сировини
до мюця перероблення, цiни промiжноï i кiнцевоï продyкцiï. Тому ïï потрiбно розрaxовyвaти виходячи з рaцiонaльноï трaнспортноï схеми постaчaння люо-мaтерiaлiв в регюн i стрyктyрноï збaлaнсовaностi зaготiвлi i споживaння дерев-ноï сировини. 1нструментом вирiшення цieï проблеми може слyгyвaти мaтемa-тичне моделювaння розвитку лiсового ринку. Для цього може бути використа-но бaлaнсовy економiко-мaтемaтичнy модель виробництвa, трaнспортyвaння i споживaння деревини зa породно-розмiрно якiсними грyпaми з критерiями оп-тимiзaцiï - мшмум трaнспортниx витрaт, мaксимyм лiсового доходу.
Регiонaльнa системa економiчниx оцiнок деревних ресyрсiв дaсть змо-гу створити основу для ефективного плaнyвaння лiсокористyвaння i люовщ-новлення, якa б, з одного боку, зaбезпечyвaлa отримaння оргaнaми лiсового господaрствa мaксимaльно можливого люового доходу, з шшого - повною мiрою врaxовyвaлa iнтереси люопереробних пiдприeмств, стимyлювaлa про-мислове зростaння.
Економiчнy оцiнкy стaвок попневоï raara зa деревину, що вщпус-гаеться нa коренi, проводять нa основi aнaлiзy конкретних деревних ресyрсiв з yрaxyвaнням вaжливиx виробничих чинникiв, як впливaють нa ефектив-нiсть лiсозaготiвель i лiсовiдновлення.
Ha нaш погляд, розмiр плaтежiв зa користyвaння деревиною, що вщ-пyскaeться нa кореш, мae здiйснювaтися в тaкомy порядку:
1) сж^тку aнaлiзyються попереднi еконо]шчш покaзники головного i про-]шжного користyвaння деревними ресyрсaми в регюш: обсяги лiсозaготi-вель, сортиментнa стрyктyрa, цiни нa сортименти круглого люу фрaнко-нижнiй склaд (для внутршнього ринку i для експорту), поточш витрaти нa зaготiвлю знеособленого кyбометрa круглого лiсy, споживчий попит m лiсопродyкцiю нa внyтрiшньомy ринку;
2) m основi aнaлiзy економiчниx погазниюв лiсокористyвaння проводять рaйонyвaння регiонy зa економiчними yмовaми експлyaтaцiï лiсовиx ре-сyрсiв, що охоплюе: експлyaтaцiйнi xaрaктеристики лiсосiчного фонду (питомa вaгa породних нaсaджень, середнiй об'ем стовбyрa, середнш зa-пaс нa 1 pa), лопстичну достyпнiсть лiсовиx ресyрсiв, що xaрaктери-зуеться вiдстaнню достaвки до пункту ïx споживaння;
3) з yрaxyвaнням споживчого попиту i попереднього пину рyбaнь склaдa-ють бaлaнс зaготiвлi i продaжy лiсомaтерiaлiв, встaновлюeться лжыд-нiсть лiсомaтерiaлiв зa породно-розмiрно-якiсними грyпaми; визнaчaють економiчно достyпнi ресурси m кожнiй лiсосiцi, коригують плaн рyбaнь вiдповiдно до збaлaнсовaностi зaготiвлi i продaжy лiсомaтерiaлiв; визт-чaють середньозвaженy цiнy зa породно-розмiрно-якiсними грушми нa весь обсяг зaготiвлi i реaлiзaцiï круглих лiсомaтерiaлiв; розрaxовyють ко-реневi цiни нa стовбури зa породaми i ступенем товщини m лiсосiкax, якi внесено до пину рyбaнь; розрaxовyють стaртовi цiни m сортименти круглого лiсy, що вистaвляються нa регiонaльномy ayкцiонi. Принципового зтачення нaбyвae стягнення плaтежiв пiд чaс експорту
круглих лiсомaтерiaлiв. Haдприбyтки експортерiв по сyтi - це не що шше як лiсовa рента. Вонa може стягyвaтись як попневa плaтa пiд чaс експорту люо-мaтерiaлiв aбо як експортний подaток нa митному кордонi Укрaïни. Висога ефективнiсть експорту породжуються знaчною рiзницею свiтовиx i внyтрiш-
шх цш. PiBeHb свiтових цiн зумовлений вищою купiвельною спроможнiстю населення eKOHOMi4HO розвинених краш. Зважаючи на це, експортери повин-ш отримувати лише ту частку доходiв, на яку дшсно заслуговують - нор-мальний тдприемницький прибуток. Все iнше мае забирати держава у вигля-дi стягнень до мюцевого i державного бюджету. Ц заходи створять умови для бездефщитносп лiсових бюджетiв.
Важливою сферою державноï лiсовоï полiтики е розумне втручання в процес цшоутворення на лiсовi ресурси. Основним завданням держави як власника люових ресурсiв мае бути створення партнерських вщносин мiж ль согосподарськими пiдприемствами та приватними люокористувачами. На ос-новi переговорного процесу мiж органами виконавчоï влади i союзами люоп-ромисловцiв мае досягатися консенсус щодо головних економiчних критерiïв оцiнювання лiсових ресурсiв. До цих критерпв вiдносять: ринки збуту люоп-родукцп, насамперед круглих лiсоматерiалiв i особливо дрiбноï i низькоякю-ноï деревини, розрахунковi цiни на люопродукщю, сучасний рiвень оплати пращ; нормальну рентабельнiсть.
Попневу плату необхщно використовувати як iнструмент державного регулювання цiн на лiсопродукцiю з метою повного вилучення лiсовоï ренти. Для цього тд час визначення ставок попневоï плати потрiбно приймати роз-рахунковi цiни на промiжну i кшцеву люопродукщю, а також щну люомате-рiалiв, яка формуеться на аукцюнах.
Висновки та пропозици. Модель розвитку лiсокористування за рин-ковоï економiки мае забезпечувати збереження лiсiв для майбутнiх поколшь, посилення ïх продуктивних i захисних функцш, збалансованосп лiсових до-ходiв i витрат, прюритет лiсiвничо-екологiчноï дiяльностi над господарською, максимiзацiю лiсового доходу, сприятливi умови для розвитку люового бiзне-су, подвшну участь в органiзацiï люокористування законодавчоï влади та гро-мадських органiзацiй, зацiкавленостi мiсцевих адмiнiстрацiй та мюцевого населення в збереженш лiсiв та рацiональному використаннi люових ресурив.
Необхiдними заходами пiдвищення ефективносп управлiння лiсами повиннi стати економiчне оцiнювання лiсових ресурсiв на основi рентного пiдходу, орiентацiя лiсового менеджменту на ринковi фактори цшоутворен-ня, вилучення повною мiрою попневоï плати на користь державного i регь онального бюджету, вирiвнювання прибутковостi експорту люопродукцп по-рiвняно iз внутршшм ринком.
Л1тература
1. Починков С.В. Рыночная модель лесоуправления: экономические аспекты / С.В. Починков // Лесное хозяйство : журнал. - 2000. - № 1. - С. 26-31.
2. Русова И.Г. Доходность лесопользования и лесная политика / И.Г. Русова, В.А. Шку-нов // Лесное хозяйство : журнал. - 2000. - № 6. - С. 4-7.
3. Коваль Я.В. Економ1чна оцшка люових ресурав: методолопя, методика, практика / Я.В. Коваль. - К. : РВПС при НАН Украши, 1998. - 43 с.
4. Синякевич I. Люове господарство Украши в 21 ст. : сценари розвитку / I. Синякевич, I. Соловш, А. Дейнека // Економжа Украши : полггико-економ1чний журнал. - 2007. - № 9. -С. 72-81.
Карпук А.И. Рыночная модель лесопользования: экономико-экологические аспекты
Рассмотрена рыночная модель лесопользования. Обоснованы механизмы повышения эффективности лесопользования на основе комплекса мер государственного управления в лесных хозяйствах и регулирования лесных отношений.
Ключевые слова: модель, рынок, лесопользование, экономико-экологические аспекты.
Karpuk A.I. Market model of forest use: economical and ecological aspects
The article considers the market model of forest use. It is based the mechanism of the increase of forest use efficiency on the basis of complex tools of state management in the forestry and regulation of forest relations.
Keywords: model, market, forest use, economical and ecological aspects.
УДК 504.05(477) Доц. Г.З. Леськш, канд. техн. наук - Львшський ДУВС
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ПРОЕКТОВАНО! ТА ЗД1ЙСНЮВАНО1 АНТРОПОГЕННО! Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ДОВК1ЛЛЯ
Розглянуто метод оцшювання впливу проектовано! та здшснювано! антропогенно! дiяльностi на навколишне природне середовище та особливост розроблення та передачi на експертизу проектовано! та здшснювано! антропогенно! дiяльностi на довкшля.
Ключовг слова: еколопчна експертиза, проектована та здшснювана антропогенна дiяльнiсть, оцшювання впливiв на навколишне середовище, наукова еколого-експертна оцшка.
Законодавчо та нормативно закршленим методом оцшювання впливу проектовано! та здшснювано! антропогенно! дiяльностi на навколишне природне середовище е еколопчна експертиза. Законодавчий статус еколопчно! експертизи закршлюеться Законами Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" [1] та "Про еколопчну експертизу" [2]. Зпдно з законом "Про еколопчну експертизу", "еколопчна експертиза в Украш - вид науково-практично! дiяльностi спещально уповноважених державних орга-шв, еколого-експертних формувань та об'еднань громадян, що грунтуеться на мiжгалузевому еколопчному дослiдженнi, аналiзi та оцшщ передпроектних, проектних та шших матерiалiв чи об'ектiв, реалiзацiя i дiя яких може негативно впливати або впливае на стан навколишнього природного середовища, i спрямована на тдготовку висновюв про вщповщшсть заплановано! чи здшснювано! дiяльностi нормам i вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, рацюнальне використання i вiдтворення природних ресуршв, забезпечення еколопчно! безпеки".
Найпоширенiшими об'ектами еколопчно! експертизи е: • для проектовано! дiяльностi - проекти будшництва нових об'ектiв антропогенно! дiяльностi. Експертнiй оцiнцi тдлягае спецiальний том передпроектно! чи проектно! документаци "Оцшка впливш на навколишне середовище" (ОВНС), якого спецiально розроблено для еколопчно! експертизи у склада проектно! документацй на нове будшництво, розширення, реконструкцта та технiчне пе-реоснащення об'ектш промислового та цившьного призначення. Шд час розроблення матерiалiв ОВНС лщензоват на цю дiяльнiсть оргашзацп керуються
2. Екологiя довкiлля
63
