CC BY
16
В першому наближеннi, частоти власних коливань двомасово! систе-ми, видшено! з загально! системи машин, можна визначити з залежностг
2 _ Г m + • - Г +Ii+l п
cOi,í+i — Ci,i+i-, ®i,i+i - Ci,i+i —7—;— • (i7)
mt ■ mi+i Ii ■ Ii+i
Зовнiшнi навантаження, що дiють на елементи лiсових машин, в бшь-шостi випадкiв можна представити, як змшт за гармошчним законом, [2, 3].
Тодi рiвняння (i5) вiдповiдно:
Fi(t) — F ■ sin mí ; Mi(() — Mi ■ sin wt, (i 8)
де wt - частота коливань збурювально! сили.
Резонанс або биття в данш системi наступае у випадку, коли частота wi буде рiвна або близька до одте! iз власних частот системи wi,i+i. Параметри, при яких досягаеться min, max X0i та min, max X0i+i, вважаються оптимальними.
Вибравши систему машин за оцiнкою !х iмовiрностi стану (7,8) необ-хiдно унеможливити виникнення ренесансу в процес роботи машини та обгрунтувати lx оптимальш параметри, скориставшись динамiчними моделями рiвняння (i5).
Лiтература
1. Брейтер В.С., Большаков Б.М., Долговых Г.П. Оценка совместного воздействия природно-производственных факторов на работу лесозаготовительных машин// Сб. трудов ЦНИИМЭ. - Химки, i977. - С. 72-78.
2. Алябьев В.И. Оптимизация производственных процессов на лесозаготовках. - М.: Лесн. пром-сть, i977. - 232 с.
3. Ылик Б.В. Проектування самохщних люових машин. - Льв1в: 1ЗМН, i998. - i40 с.
4. Комаров М.С. Динамика механизмов и машин. - М.: Машиностроение, i969. - 296 с.
УДК 630*95 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львы Л1СОВА РЕНТА: ВИЛУЧЕННЯ Й РОЗПОД1Л
Проведено стану статистичного облшу рентних доходiв вiд лiсокористування i аналiз розподiлу люово! ренти мiж лiсовласником i лiсокористувачами. Оцiнка упущено! вигоди держави-люовласника демонструе недолши в механiзмi вилучення ль сово! ренти.
Ключов1 слова: лiсова рента, люова полiтика.
Assist. prof. O.V. Vrublevska-NUFWTof Ukraine, L'viv
Forest Rent: Rising and Distribution
The paper contains the survey of statistical reporting on rent revenues in forestry. Analysis of forest rent distribution among the owner and the users is presented. The estimations of lost benefits of state as a forest owner demonstrate the forest policy failure.
Keywords: forest rent, forest policy.
Актуальшсть i мета дослщження
У сучасних умовах природш ресурси Украши, в тому числ1 л1сов1, е предметом гостро! боротьби за привласнення ренти, яка зростае в м1ру все бшьшо! ix дефщитность За економ1чним змютом люова рента - це частина додано! у процес природокористування вартост1, на яку претендуе власник
лiсу, потоки благ (властивост^ якого залучаються поруч з шшими факторами виробництва. Рента - це регулярний, стшкий у час дохiд, отже, за визначен-ням, можливiсть 11 отримання пов'язана iз користуванням на засадах сталость Вилучення й розподiл ренти мае важливе економiчне, соцiальне, а часто й по-лiтичне значення. Це питання невщ'емно пов'язано з проблемою фшансуван-ня лiсового господарства. Чи сприяе юнуючий механiзм вилучення люово! ренти збереженню природного капiталу люових екосистем в УкраАт i справедливому розподшу добробуту, що його забезпечуе лю? 1снують численнi дослщження ще! проблеми, якi свiдчать, що люова рента, як i витрати вщтво-рення лiсу, розподiляються несправедливо [1-4].
Метою нашого дослiдження е ощнка то! частини люово! ренти, яка упущена для держави як власника люу. Звернемо увагу на таю аспекти: ста-тистичний облж рентних доходiв, вилучення ренти та 11 розподiл.
Анал1з проблеми
Вилучення люово! ренти вiдбуваеться через систему платежiв за спе-цiальне використання люових ресурсiв та користування люовими земельними дiлянками. Вiдомостi про стан справ iз вилученням ренти е обмеженими. На нашу думку, в останш роки вщбувалося цiлеспрямоване зменшення доступ-ностi шформаци про доходи, що 1х приносить природно-ресурсний каштал кра1ни. Пiдтвердженням цього е вщсутшсть звiтностi про доходи бюджетiв у розрiзi ресурсних платежiв, нарахованi i фактично сплаченi суми. До 1998 року суми платежiв тдприемств за користування природними ресурсами, в тому чи^ лiсовими, вщображалися у формi статистично! звiтностi №1 "Еколо-гiчнi витрати". У 1998 р. вщповщний роздiл про платежi за природнi ресурси було скасовано. Це не дае можливост зютавити фактично сплаченi шд-приемствами суми iз доходами бюджетiв, доходи бюдже^в вiд ресурсних платежiв i вщповщт витрати, вiдстежити цiльове використання кош^в. Статистика подае тiльки один вартюний показник для лiсового господарства -загальний обсяг продукци (робгг, послуг): форма, № 3-лг [5] не мютить да-них, як б характеризували величину ренти вщ заготiвлi лiсових ресурсiв i використання земельних дшянок лiсогосподарського призначення1.
Крiм iнформацiйних проблем, юнують певнi пробiли та неузгодженос-т в економiчному механiзмi лiсокористування, що перебувае у стади форму-вання. Зокрема, не уведено у дда плату за спещальне використання природ-них рослинних ресурсiв [6] i плату за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення [7], передбачеш законо-давством. Не в уЫх областях стягуеться збiр за спецiальне використання люо-вих ресурЫв мiсцевого значення, який ще у 1997 р. постановою Кабшету Мi-нiстрiв Украши було доручено впровадити облдержадмшютращям [8].
1 У цшому за останне десятилггтя ситуащя з еколого-економ1чним обл1ком в Украш, на нашу думку, не тшьки не покращилася, а й попршилася, зокрема у 2003 р. скасовано також форму №1 "Еколопчш фонди", що м1стила даш про доходи 1 витрати державних бюджетних екофонд1в. Отже джерелом шформаци про доходнють люокористування е практично тшьки звгга Рахунково1 палати.
2 Про потенщал цього важелю говорять таш даш: у 2001 р. план надходжень по Украш було перевиконано на 69 % [8], а найб1льш1 надходження одержано у Волинськш, Закарпатськ1й та Р1вненськш областях - в1д 7 до 23 ценпв на 1 га площ1 л1сового фонду, 1 це за низьких норматив1в плати. Нещодавно проведене нами
Основш проблеми, якi заважають вилученню люово! ренти на користь власника люу, - це вiдсутнi або занижеш кореневi цiни, заниження об'екта оподаткування шляхом подання недостовiрних даних про запаси ресурЫв i вихiд люопродукци.
З метою оцiнки величини люово! ренти на територи Укра!ни та и роз-подiлу нами опрацьовано дат Державно! митно! служби Укра!ни за 2002 р.1 про експорт необроблених лiсоматерiалiв (код Укра!нсько! класифжаци това-рiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi 4403). Звернення до шформаци про експорт деревно! сировини пояснюеться тим, що саме тут упущена вигода проявляемся наочно, а достовiрнiсть даних про експортнi угоди е вщносно висо-кою, хоча й не абсолютною. Показники, що характеризують експорт, подано на рис. 1-2 i в табл. 1. Анашз здiйснюеться в розрiзi форм власность Нами ви-дiлено пiдприемства державно! i комунально! власностi (державнi i комуналь-нi пiдприемства лiсового господарства, !х дочiрнi пiдприемства, нацiональний природний парк) та iншi (господарськi товариства, приватш пiдприемства i шдприемщ). Прибуток вiд експорту 1 м необроблено! деревини визначено виходячи з припущення, що повнi витрати2 на заго^влю i реалiзацiю лiсома-терiалiв на зовнiшньому ринку становлять 100 грн./м . Величину експортного прибутку на 1 га вкрито! люом плошд, отриманого i втраченого люовласни-ком, та його спiввiдношення з витратами на лiсовiдновлення подано в табл. 2.
350 000,00
300 000,00 250 000,00
200 000,00 150 000,00 100 000,00 50 000,00 0,00
-
_
П П .
г ^ ^
г!«
<р
# # # ^ / о/ ^
/У
\0
Рис. 1. Ранг областей Украши за обсягом експорту необроблених
лiсоматерiалiв у 2002 р., м3
Змши державного регулювання, що вщбулися упродовж 2002-07 рр. i могли вплинути на виявленi нами тенденци, узагальнено в табл. 3. Bei вони повинш були сприяти бшьш повному вилученню ресурсно! ренти на користь
дослщження домогосподарств Брод1вського району показало, що готовнють платити за загопвлю окремих недеревних л1сових ресурав, висловлена населениям, у 6-37 раз1в перевищуе нормативи плати, яш дшть у сусвднш Волинськ1й обласп (див. [9]).
1 Незважаючи на п'ятир1чний термш, що минув, анал1з цих даних залишаеться актуальним, оскшьки на да-ний час виявлеш негативш тенденци не подолано остаточно.
2 У 2002 р. середня повна соб1варт1сть загопвт л1соматер1ал1в ввд вах вид1в рубань тдприемствами Дер-
жкомлiсгоспу становила 63,86 грн./м , а щна - 71,88 грн./м [10, с. 202].
власника. Разом з тим, ^м них, у протилежному напрямi дiяли iншi чинни-ки. Зокрема зросли цiни на деревину з Украши, експортовану до краш вС, до рiвня европейських [12]. Якщо у 2002 р. загальний обсяг експорту групи
3 3
4403 становив 1,8 млн. м , то у 2004-05 рр. - бшя 4 млн. м круглого люу що-року [12]. Необхщно врахувати також, що "тд виглядом нiбито продуктiв пе-реробки деревини (заготовок)... вивозиться багато сировини" [12, с. 137]. У результат важко з певнiстю говорити про повноту вилучення люово! ренти i дiевiсть аукцiонiв на даний час без повторного дослщження, яке потребуе значного обсягу шформаци.
160,00
140,00 120,00 100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00
^ о/ ^
с
¿а-
# ^ ^
4е
^ .О"
¿а-
# 4
.V? .0«
Рис. 2. Ранг областей Украши за середньою цшою експорту необроблених
лiсоматерiалiв у 2002 р., дол./м3
Табл. 1. Характеристика експорту необроблених лiсоматерiалiв у 2002 р.
Область Частка тдприемств недержавно! форми власност!, % Середня щна реал1заци лшомате-р1ал1в на експорт, дол./м3
у загальному обсяз1 ек-спорту у загальнт вартост1 експорту тдприемств державно! 1 комунально! форм власност тших суб'екив ЗЕД
Вшницька 4,60 24,00 19,80 131,00
Волинська 22,13 55,51 26,81 117,68
Житомирська 0,94 3,94 31,46 135,51
Закарпатська 63,40 74,90 95,80 164,55
1вано-Франк1вська 38,90 55,40 78,71 153,65
Ки!вська 17,37 29,55 34,59 68,98
Льв1вська 19,19 47,73 36,87 141,55
Пвненська 1,57 3,84 34,26 85,78
Тернопшьська 17,09 52,91 35,01 190,78
Харшвська 3,46 5,97 77,55 137,55
Хмельницька 2,00 4,80 29,23 70,64
Чертвецька 14,33 18,24 71,11 94,81
Табл. 2. Ощнка упущеноХ вигоди вiд експорту необроблених лiсоматерiалiв тдприемствами недержавноХ форми власностiу 2002 р.
Област!
Показники а к ь я к н н • ^ В Волинська Житомирська Закарпатська 1вано-Франшвська Ки!вська а к ь с и • ^ в ь ч а к ь с К <и н в Р Тернопшьська а к ь с ра • ^ к ар X Хмельницька Чертвецька
Упущений для держави прибуток на землях люового фонду, млн. грн. 3,54 6,47 1,68 14,44 8,86 9,77 22,45 0,89 4,37 0,34 0,87 1,62
Експортний прибуток з 1 га вкритих ль сом земель лшового фонду, грн., у т.ч.: 12,01 13,15 21,06 28,85 26,10 40,61 58,06 18,83 33,11 13,59 35,52 34,80
• отриманий тдприемствами державно! i комунально! власностi 1,93 2,92 19,36 6,74 10,73 24,35 22,22 17,62 10,40 12,68 32,20 28,00
• упущений для держави-власника лiсу 10,08 10,23 1,70 22,12 15,37 16,26 35,84 1,22 22,71 0,92 3,32 6,81
• ствввдношення отриманого i упущеного лшовласником при-бутку 1:5,22 1:3,50 1:0,09 1:3,28 1:1,43 1:0,67 1:1,6 1:0,07 1:2,18 1:0,07 1:0,10 1:0,24
Витрати держбюджету на ведення ль сового господарства, грн./га вкрито! лiсом площi1 8,29 6,91 5,95 7,81 11,05 14,93 8,72 8,52 15,68 18,88 7,25 15,09
Рiвень упущеного прибутку з 1 га ввд-носно витрат держбюджету на 1 га, % о, ОО^ 6, оо" 2 || 283,2 139,1 оо' о о , 1 3, ОО 8, 5, 4 4
Табл. 3. Змти законодавчо-нормативноХ бази мсля 2002р., як впливають на вилучення л^овоХренти
Дата введен-ня змт у дiю Змти i пiдстава !х впровадження
01.01.2004 Такси на велику i середню деревину лiсових порiд сосни, модрини, ялини, ялищ, що ввдпускаеться на пнi, затвердженi постановою [13], застосовуються з коефщентом 1,3 [14].
01.01.2006 Заборонено експорт цтних порiд. Передбачено реалiзацiю (в тому числi на експорт) суб'ектами пвдприемницько! дiяльностi лшомате-рiалiв та виготовлених з них пиломатерiалiв за наявностi сертифша-та про походження лiсоматерiалiв [15].
21.02.2006 Змшено такси, передбаченi постановою [13]: такси на велику i середню дшову деревину лiсових порiд, що ввдпускаеться на пт, збiльшено у 1,5-4 рази, дрiбну дiлову для деяких порiд - у 1,5 рази. Уведено тдексащю нормативiв збору за спещальне використання лiсових ресуршв вiдповiдно до iндексу цiн виробнишв промислово! продукцi! з 01.01.2007 р. (для тших природних ресурсiв така щдек-сацiя введена з 01.01.2004 р.) [16].
01.2006 Передбачено реалiзацiю необроблено! деревини з аукцiонiв [17, 18].
1 Без витрат на створення захисних лкових насаджень. Розраховано за даними Державного казначейства про виконання Держбюджету у 2002 р. з врахуванням площi вкритих лiсом земель за станом на 01.01.2002 р. [11].
Висновки
1. Результати aHani3y свщчать, що тдприемства недержавно! форми влас-ност експортують нaйбiльш цiнну деревину. Прибуток вщ експорту необроблених лiсомaтерiaлiв з одинищ вкрито! лiсом площi тшьки частко-во повертаеться в галузь, де вiн може бути використаний для вщновлен-ня лiсу. Решта додано! вaртостi концентруеться у власнишв приватного кaпiтaлу, що не було б настшьки негативним, якби ця частина ренти роз-подiлялaся у суспiльствi бiльш рiвномiрно. Зiстaвлення втрачено! ренти з 1 га з державними дотащями на ведення люового господарства призво-дить до цшком однозначного висновку, що державне фшансування люо-вого господарства не по^бне для половини областей - найважливших експортерiв необроблених лiсомaтерiaлiв, якщо забезпечити вилучення цiеï частини ренти шляхом введення державно! монополп на експорт не-оброблено! деревно! сировини або за допомогою iнших вaжелiв.
2. Найвишд експортнi цiни на деревину з 1вано-Франювсько!', Закарпатсько!, Чернiвецькоï, а також Харювсько! областей, хоча за обсягами лщирують Житомирська, Ки!вська, Львiвськa, Рiвненськa облaстi. У Львiвськiй области експортером е також НПП "Сколiвськi Бескиди", що здiйснюе тшьки рубання догляду за люом. Судячи за середньою цiною експортованих необроблених лiсомaтерiaлiв, яка становить 35,45 дол./м3 (для порiвнян-ня - щна державних i комунальних тдприемств 36,91 дол./м3), якiсть ль сомaтерiaлiв практично е не гiршою, тж у лiсгоспiв обласп, що е непрямим свщченням набуття рубаннями експлуaтaцiйного характеру.
3. Приватний сектор краще вщчувае потреби ринку, в тому чи^ зов-нiшнього. Приватний сектор - це самозайнятють i рют добробуту. У 2002 р. частка тдприемств-заго^вельниюв недержавно! форми власнос-тi у загальному обсязi зaготiвлi в Укрaïнi була незначною i становила 13,5 % залежно вiд виду рубань [19]. У структурi ж експорту необроблених лiсомaтерiaлiв з Укра!ни вага пiдприемств-експортерiв недержавно! форми влaсностi е значно бшьшою (крiм Житомирсько!, Рiвненськоï, Харшвсько!, Хмельницько! областей). Велика рiзниця означае, що знач-ну частину ренти привласнюють привaтнi посередницьк структури. Але наскшьки вигода для суспiльствa вщ iснувaння приватного бiзнесу у да-ному випадку переважае втрати? Повертаючись до проблеми доходностi лiсових земель, наскшьки збитковим е сьогодт дотацшне державне люо-ве господарство Укра!ни? Цi питання потребують подальшого вивчення.
4. Необхiдно вiдновити збiр даних про нараховат i сплaченi тдприемствами ресурст плaтежi у статистичнш формi №1 "Екологiчнi витрати".
5. Ощнка рентного потенцiaлу лiсiв е неможливою без достовiрноï сучасно! шформаци про !хнш стан, доступно! для дослщниюв. Це зумовлюе необ-хщтсть незалежного вiд будь-яких лiсокористувaчiв облiку лiсiв, потреба в якому зростае в умовах поступового вщокремлення дiяльностi з уп-рaвлiння люовими активами вiд дiяльностi з !х використання.
Л1тература
1. Л1сове господарство Укра!ни: проблеми та перспективи/ За ред. 1.Р. Юхновського. -К.: М1жвщомча анал1тично-консультативна рада з питань розвитку продуктивних сил i вироб-ничих вщносин, 2003. - 177 с.
2. Про результати перев1рки повноти фшансування, цшьового i ефективного використання кошт1в державного бюджету, видшених на охорону i вщновлення люових ресурав Закарпатсько!, Льв1всько!, 1вано-Франювсько! та Чершвецько! областей/ Пщготовлено за мате-
р1алами Зв1ту департаменту оргашзаци та здшснення контролю за використанням кошт1в державного бюджету в регюнах, затвердженого постановою КолегТ! Рахунково! палати вщ 26.06.2002, № 13-2/ . - К.: Рахункова палата Укра!ни. - 2002, вип. 10.// www.ac-rada.gov.ua.
3. Звгг про результати аудиту ефективносп управлшня люовими ресурсами Карпатського репону/ Пiдготовлено департаментом контролю за використанням кошт1в державного бюджету в регюнах i затверджено постановою Колен! Рахунково! палати вщ 19.08.2003, № 16-2/ - К.: Рахункова палата Укра!ни. - 2004, вип. 1. http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/ article/main?art_id=3 8974&cat_id=3 8962.
4. Бобко А.М. Про формування у склад1 державного бюджету Укра!ни видатюв на люо-ве i мисливське господарство та надходжень вщ його д1яльносп// Економша Укра!ни, № 5. -2006. - С. 11-19.
5. Наказ Держкомстату Укра!ни вщ 28.09.2005, № 290 "Про затвердження шструкци щодо заповнення форм державних статистичних спостережень з люового та мисливського господарства". Зареестровано В МЫстерств1 юстивд Укра!ни 13.10.2005, № 1198/11478// http://zakon.rada.gov.ua.
6. Закон Укра!ни "Про рослинний свгт", № 591-XIV, 09.04.1999// http://zakon.rada.gov.ua.
7. Закон Укра!ни "Про мисливське господарство i полювання", № 1478-III, 22.02.2000// http://zakon.rada.gov.ua.
8. Лист Державно! податково! адмшютраци Укра!ни вщ 18.01.02, № 445/5/18-2116 "Про зб1р за спещальне використання люових ресурав".
9. Врублевська О.В., С1рко H.I. Економ1чна оцшка недеревно! люово! рослинност на територи люового фонду ДП "Брод1вське люове господарство"// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. науково-техшчних праць. - Льв1в: НЛТУ Укра!ни. - 2006, вип. 16.5. - С. 131-137.
10. Холявка В.З. Коренева плата за деревину: шструмент люово! пол1тики i еколопзаци люового сектора економши: Монограф1я. - Льв1в: ЛА "Пiрaмiдa", 2005. - 240 с.
11. Короткий довщник люового фонду Укра!ни за матер1алами облшу л1с1в станом на 1 ачня 2002 р. - К.: Держком. ЛГ Укра!ни, 1рп1нь, 2003. - 149 с.
12. Волосецкая А. Короеды// Бизнес. - 2006, № 20. - С. 136-138.
13. Постанова Кабшету МЫстр1в Укра!ни, № 44 вщ 20.01.1997 "Про затвердження такс на деревину люових порщ, що вщпускаеться на пш, i на живицю"// http://zakon.rada.gov.ua.
14. Постанова Кабшету МЫстр1в Укра!ни, № 1165 вщ 28.07.2003 р. "Про застосування коеф1ц1ента до такс на деревину люових порщ, що вщпускаеться на пш"// http://zakon.rada.gov.ua.
15. Закон Укра!ни "Про особливост1 державного регулювання д1яльност1 суб'ект1в п1д-приемницько! д1яльност1, пов'язано! з реал1зац1ею та експортом люоматер1ал1в", № 2860-IV, 08.09.2005 р.// http://zakon.rada.gov.ua.
16. Постанова Кабшету Мшютр1в Укра!ни, № 174 в1д 21.02.2006 р. "Про плату за використання люових ресурав"// http://zakon.rada.gov.ua.
17. Наказ Держкомлюгоспу, № 418 вщ 19.09.2005 "Про мехашзми продажу необробле-но! деревини"// http://zakon.rada.gov.ua.
18. Наказ Держкомлюгоспу, № 264 вщ 30.11.2006 "Щодо вдосконалення механ1зм1в продажу необроблено! деревини"// http://zakon.rada.gov.ua.
19. Vrublevska O. Do liberal market reforms provide sustainable use of the nature capital fund in the Ukrainian Carpathians?// European Association for Comparative Economics Studies (EACES) 9th Bi-Annual Conference: Development Strategies - A Comparative View. University of Brighton (UK), September 7-9, 2006.// http://www.brighton.ac.uk/bbs/eaces/papers/1e2.pdf.
УДК 630*187 Ст. наук. ствроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук - ДП Втницька
лкова науково-доШдна станщя
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СВ1ЖИХ КЛЕНОВО-ЛИПОВИХ ТА ЛИПОВО-ЯСЕНЕВИХ Д1БРОВ СЛОБОЖАНСЬКОГО Л1СОТИПОЛОГ1ЧНОГО РАЙОНУ
Наведено результати типолопчних дослщжень у Слобожанському люотиполо-пчному райош. Уточнено ареал поширення свiжих кленово-липових та липово-ясе-невих дiбров.
Ключов1 слова: люотиполопчний сектор, свiжi кленово-липовi дiброви, свiжi ясенево-липовi дiброви, ареал.
